13.08.2013 Views

Завантажити статтю в pdf-форматі

Завантажити статтю в pdf-форматі

Завантажити статтю в pdf-форматі

SHOW MORE
SHOW LESS

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ ФОРМИ RHODODENDRON MYRTIFOLIUM SCHOTT ET KOTSCHY...<br />

155<br />

<strong>в</strong> екстремальних умо<strong>в</strong>ах є „фаланга” [31], що характеризується ут<strong>в</strong>оренням клону<br />

поблизу материнської особини за допомогою укорінення плагіотропних пагоні<strong>в</strong>,<br />

притиснутих до субстрату.<br />

Частина плагіотропних пагоні<strong>в</strong> Rh. myrtifolium <strong>в</strong>кри<strong>в</strong>ається <strong>в</strong>ідмерлими рештками<br />

рослин або заростає мохом. На таких приземних пагонах роз<strong>в</strong>и<strong>в</strong>аються численні<br />

тонкі корені, що, оче<strong>в</strong>идно, ефекти<strong>в</strong>но забезпечують функцію постачання <strong>в</strong>одних<br />

розчині<strong>в</strong>. Згодом <strong>в</strong>ідростають більш пото<strong>в</strong>щені, шнуроподібні, до<strong>в</strong>гі, додатко<strong>в</strong>і контрактильні<br />

корені, що забезпечують надійне закріплення у ґрунті. Вище ділянок, на<br />

яких розташо<strong>в</strong>ані корені, пагони пото<strong>в</strong>щуються, а їхній діаметр збільшується з 0,4–<br />

0,5 до 0,8–1,2 см. Укорінені пагони формують компактну куртину округлої форми.<br />

З часом частина пагона між материнською особиною і зоною додатко<strong>в</strong>ого укорінення<br />

дочірнього пагона поступо<strong>в</strong>о <strong>в</strong>ідмирає, що зумо<strong>в</strong>лює <strong>в</strong>егетати<strong>в</strong>ну рухомість <strong>в</strong>иду. За<br />

даними В. Г. Кияка [11], підземний з<strong>в</strong>’язок з материнською особиною перери<strong>в</strong>ається<br />

через 10–20 рокі<strong>в</strong>. Дочірні пагони здатні самостійно існу<strong>в</strong>ати і формують особини<br />

<strong>в</strong>егетати<strong>в</strong>ного походження Rh. myrtifolium та ут<strong>в</strong>орюють систему парціальних кущі<strong>в</strong>.<br />

На більш з<strong>в</strong>оложених субстратах скелетні осі поступо<strong>в</strong>о занурюються <strong>в</strong> субстрат<br />

і ут<strong>в</strong>орюють <strong>в</strong>егетати<strong>в</strong>но-напі<strong>в</strong>рухому форму, нез<strong>в</strong>ажаючи на те, що у <strong>в</strong>иду<br />

не сформу<strong>в</strong>алися спеціалізо<strong>в</strong>ані [21] до <strong>в</strong>егетати<strong>в</strong>ного розселення надземні паго- паго-<br />

ни. Роль сплячих бруньок посилюється пере<strong>в</strong>ажно при старінні особини або при<br />

механічному пошкодженні осно<strong>в</strong>ної скелетної осі (поблизу стежок, у місцях <strong>в</strong>итопту<strong>в</strong>ання<br />

т<strong>в</strong>аринами, сходу ла<strong>в</strong>ин).<br />

Оче<strong>в</strong>идно, що <strong>в</strong> природних локалітетах пере<strong>в</strong>ажає <strong>в</strong>егетати<strong>в</strong>не розмноження<br />

шляхом поділу парціальних кущі<strong>в</strong>, нез<strong>в</strong>ажаючи на те, що <strong>в</strong>ид демонструє здатність<br />

до <strong>в</strong>ідт<strong>в</strong>орення шляхом проростання насіння, зокрема за умо<strong>в</strong> росту разом з Pinus<br />

mugo Turra., яка ст<strong>в</strong>орює тінь, необхідну для <strong>в</strong>ижи<strong>в</strong>ання сіянці<strong>в</strong> [27]. Однак <strong>в</strong>арто<br />

зазначити й те, що коефіцієнт проростання насіння <strong>в</strong>иду за умо<strong>в</strong> культи<strong>в</strong>у<strong>в</strong>ання у<br />

Ботанічному саду Ль<strong>в</strong>і<strong>в</strong>ського національного уні<strong>в</strong>ерситету імені І<strong>в</strong>ана Франка дуже<br />

<strong>в</strong>исокий, але подальший роз<strong>в</strong>иток сіянці<strong>в</strong> та їхня життєздатність обмежені 2–4 <strong>в</strong>егетаційними<br />

періодами (усне по<strong>в</strong>ідомлення Г. В. Тимчишин).<br />

Три<strong>в</strong>алість онтогенезу морфологічної особини Rh. myrtifolium перебу<strong>в</strong>ає <strong>в</strong> ме-<br />

жах 50–200 рокі<strong>в</strong> [18]. 18]. ]. . Середньо<strong>в</strong>іко<strong>в</strong>а Середньо<strong>в</strong>іко<strong>в</strong>а Середньо<strong>в</strong>іко<strong>в</strong>а генерати<strong>в</strong>на генерати<strong>в</strong>на генерати<strong>в</strong>на особина особина подушко<strong>в</strong>идної подушко<strong>в</strong>идної екомор- екомор-<br />

екомор-<br />

фи у <strong>в</strong>іці 100 рокі<strong>в</strong> має <strong>в</strong>исоту надземної частини 50 см, ширину 1,5–2,5 м, порядок<br />

галуження наземних пагоні<strong>в</strong> 10–12 і діаметр голо<strong>в</strong>ного кореня – до 2 см [11].<br />

Нашими дослідженнями підт<strong>в</strong>ерджено, що <strong>в</strong>ік особин досліджу<strong>в</strong>аного <strong>в</strong>иду стано<strong>в</strong>ить<br />

понад 100–150 рокі<strong>в</strong>. Слід зау<strong>в</strong>ажити, що <strong>в</strong>изначення <strong>в</strong>іку Rh. myrtifolium<br />

є нескладним на початку онтогенезу під час форму<strong>в</strong>ання пер<strong>в</strong>инного кущика, і <strong>в</strong>іко<strong>в</strong>ий<br />

період можна <strong>в</strong>изначити по річних кільцях. Вік жи<strong>в</strong>ої частини окремих осей за<br />

нашими підрахунками, стано<strong>в</strong>ить 20–30 рокі<strong>в</strong> при до<strong>в</strong>жині надземної частини 0,6–<br />

0,8 м. Після форму<strong>в</strong>ання системи парціальних кущикі<strong>в</strong> <strong>в</strong>изначення <strong>в</strong>іку куртини<br />

є надз<strong>в</strong>ичайно складним, особли<strong>в</strong>о з часу <strong>в</strong>ідмирання материнського куща. Морфогенез<br />

предста<strong>в</strong>лений послідо<strong>в</strong>ною зміною парціальних кущикі<strong>в</strong> усе більшого порядку<br />

з ут<strong>в</strong>оренням найбільш інтенси<strong>в</strong>но ростучих парціальних кущі<strong>в</strong> по периферії куртини.<br />

Абсолютний <strong>в</strong>ік кущикі<strong>в</strong> можна оцінити лише приблизно, <strong>в</strong>иходячи з <strong>в</strong>еличини<br />

річного приросту і розмірі<strong>в</strong> куртин. Вік куртини, що складається з парціальних кущі<strong>в</strong><br />

одного материнського покоління, може мати понад 120–150 рокі<strong>в</strong>, якщо до<strong>в</strong>жина<br />

куртини <strong>в</strong>ід материнської особини до периферії сягає понад 3 м.<br />

Згідно з результатами наших досліджень, Rh. myrtifolium належить до я<strong>в</strong>нополіцентричного<br />

типу біоморф.<br />

Біологічні Студії / Studia Biologica • 2011 • Том 5/№1 • С. 149–158

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!