Untitled - Ministerul Educatiei al Republicii Moldova

– виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання
в мовленні.
Перевірка та оцінювання орфографічної та пунктуаційної грамотності
Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є
контрольний текстовий диктант.
Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на ви вчені орфографічні
правила і словникові слова, визначені для за пам’ятовування; ставити розділові
знаки відповідно до опрацьова них правил пунктуації; належним чином
оформляти роботу.
Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.
Для контрольного текстового диктанту використовується текст, доступний
для учнів даного класу.
Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих
протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені
3–5 прикладами.
Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:
– орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються одна ково;
– виправляються, але не враховуються такі орфографічні і пунктуаційні помилки:
1) на правила, які не включені до програми курікулама;
2) на ще не вивчені правила;
3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась
спеціальна робота;
4) у передачі так званої авторської пунктуації;
– повторювані помилки (помилка у тому самому слові, яке повторюється в
диктанті кілька разів), вважається однією помилкою; однотипні (помилки на те
саме правило), але в різних словах, вважаються різними помилками;
– розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться
такі:
1) у винятках з усіх правил;
2) у написанні великої букви в складних власних назвах;
3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених
від іменників з прийменниками;
4) у випадках, коли замість одного знака поставлений інший;
5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший,
як...; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...);
6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх
послідовності;
7) в заміні українських букв російськими;
– п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються
до однієї помилки;
– орфографічні та пунктуаційні помилки на неопрацьовані правила виправляються,
але не враховуються.
Нормативи оцінювання:
Кількість помилок Бали Кількість помилок Бали
20 і більше 1–2 5 – 6 7
13–19 3–4 2 –3 (негрубі) 8
10 –12 5 1 +2 (негруба) 9
7 – 9 6 1 (негруба) 10
Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивіду ально.
Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий
переказ та письмовий твір, есе, мовні знання та вміння.
Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір).
Перевірка мовних знань та вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового
характеру.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням
контрольної (тестової) роботи. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного
оцінювання.
«УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА»
ДиДакТична концеПцІя
Художня література як мистецтво слова акумулює в собі етичний і естетичний
досвід поколінь, відображає життя у всьому його багатстві, складнощах і
суперечностях, а тому відіграє особливу роль в інтелектуальному та духовному
розвитку учнів, визначальним чином впливає на формування світогляду, національної
свідомості (значною мірою втраченої, особливо в умовах проживання
поза межами України), сприяє відродженню національних культурних традицій.
Вона є джерелом високих морально-етичних засад менталітету українського народу,
його естетичних поглядів, філософських підходів до розуміння гармонії
людини й природи, народу й людства, прилучення їх до вищого фундаментального
буття.
метою літературно-художньої освіти ліцеїстів є формування вільної, гармонійної,
творчої особистості, адаптованої до умов сучасного життя, тобто
формування вдумливого, сприйнятливого читача, здатного до духовного розвитку
й самозбагачення через систему етичних і естетичних цінностей.
Основними принципами щодо побудови курікулума з української літератури
для Х–ХІІ класів є: принцип системності (вивчення основних явищ літератури
від її початків до сьогоднішнього дня як безперервного процесу в його зародженні,
наступності й розвитку), розуміння літератури як форми художнього
пізнання і перетворення дійсності. Ці принципи зумовлюють, з одного боку, потребу
дати ліцеїстам уявлення про початки мистецтва слова взагалі (міфологія,
фольклор), про зародження української літератури (література Київської Русі),
про особливості формування і розвитку її впродовж багатьох століть і в наш
час. З іншого, забезпечити розуміння специфіки літератури як одного з видів
мистецтва, закономірностей її розвитку що передбачає засвоєння основних положень
теорії літератури.
30 31