Газета "АВІАТОР", № 8 (1430), 2008
- No tags were found...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
ГАЗЕТА НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ<br />
Видається з жовтня 1933 року<br />
22 вересня <strong>2008</strong> р. <strong>№</strong> 8 (<strong>1430</strong>)<br />
Безкоштовно<br />
1933<br />
25 серпня 1933 року Рада<br />
Народних Комісарів Союзу<br />
РСР прийняла Постанову<br />
про створення на базі<br />
авіаційного факультету<br />
Київського<br />
машинобудівного інституту<br />
Київського авіаційного<br />
інституту<br />
1947<br />
Київський інститут<br />
цивільного повітряного<br />
флоту<br />
1965<br />
Київський інститут інженерів<br />
цивільної авіації<br />
1994<br />
Київський міжнародний<br />
університет цивільної авіації<br />
З ювілеєм,<br />
рідний університете!<br />
2000<br />
11 вересня 2000 року<br />
Указом Президента України,<br />
враховуючи<br />
загальнодержавне<br />
міжнародне визнання<br />
результатів діяльності<br />
та вагомий внесок у<br />
розвиток національної вищої<br />
освіти і науки, університету<br />
надано статус<br />
"національного"<br />
з подальшим іменуванням<br />
"Національний авіаційний<br />
університет"
2<br />
Дорогі колеги, студенти, випускники<br />
Національного авіаційного університету<br />
різних років!<br />
Цьогорічна золота осінь принесла з собою не тільки<br />
радість початку нового навчального року. Разом з нею<br />
поріг нашого університету переступив знаменний<br />
ювілей — 75-річчя від дня його заснування. Історія<br />
розпорядилася так, що за цей час могутній Радянський<br />
Союз зник з мапи світу, а на його місці з'явився<br />
ряд незалежних країн, у тому числі Україна. Залишились<br />
у минулому комуністичні догми, змінилися<br />
політичні та економічні закони, набули значних змін<br />
освіта та наука. Сталими залишаються лише найкращі<br />
людські якості — добропорядність, взаємодопомога,<br />
наполегливість, прагнення навчатись, творити і<br />
перемагати. Я пишаюсь тим, що всі вони були і залишаються змістом життя кожного<br />
співробітника нашого навчального закладу, за яких би часів і умов вони не працювали.<br />
Сьогодні ми живемо в епоху радикальних змін і перетворень, пошуків і відкриттів.<br />
Мені приємно зазначити, що, продовжуючи найкращі традиції своїх попередників,<br />
ми не тільки поставили собі за мету готувати фахівців нової генерації, а й<br />
успішно вирішуємо цю проблему.<br />
За роки славетної історії нашого університету у блакить великого життя на крилах<br />
мрії піднялися тисячі спеціалістів найвищого класу. Сьогодні їх можна зустріти у<br />
122 країнах, де вони обіймають відповідальні посади — від інженерів до керівників<br />
авіапідприємств та компаній. Серед випускників університету відомі вчені, організатори<br />
виробництва, військові і державні діячі.<br />
Славну естафету попередніх підтримали сьогоднішні студенти, які тільки починають<br />
робити перші кроки у день прийдешній. Для їхнього навчання та творчої праці<br />
створені всі умови. Зазнали значних змін навчальний процес і матеріально-технічна<br />
база, відповідно до Болонської угоди триває модернізація навчальних планів, щорічно<br />
збільшується кількість напрямів підготовки фахівців, лабораторії обладнані сучасною<br />
технікою. Створено належні умови для навчання та наукових пошуків. Сьогодні<br />
Національний авіаційний університет — епіцентр освіти, науки і культури, в<br />
якому навчаються, живуть і працюють найкращі представники української нації.<br />
Мені приємно зазначити, що всі найкращі досягнення як у педагогічній, так і у<br />
науковій роботі — результат копіткої роботи колективу університету, кожного з вас,<br />
дорогі друзі. Честь вам за це і хвала!<br />
Переконаний, що ваша повсякденна праця і надалі сприятиме розквіту Національного<br />
авіаційного університету на благо незалежної української держави. Його<br />
ювілей не тільки свято, це — своєрідний стартовий майданчик у день прийдешній,<br />
на якому ми підбиваємо підсумки, з надією та впевненістю зазираємо у майбутнє.<br />
Щиросердо вітаю вас зі святом!<br />
Зичу щастя, здоров'я, творчої наснаги!<br />
Борони вас Боже від всіляких негараздів!<br />
Мирного неба над головою і здійснення всіх бажань!<br />
Низький уклін і море квітів до ваших ніг!<br />
Гімн Національного<br />
авіаційного університету<br />
НЕБО ВИСОКЕ,<br />
ДОЛЯ КРИЛАТА!<br />
Вірші О.Вратарьова<br />
Музика О.Злотника<br />
Ми не забудемо повік<br />
Навчання в Альма-матер,<br />
Де вчили нас професори<br />
Аж до зірок літати.<br />
Ми не забудемо повік<br />
Свою студентську лаву,<br />
цей молодий, чудовий світ<br />
З ім'ям крилатим НАУ!<br />
Наша надія — це Україна,<br />
Небо високе, зоряна мрія.<br />
Небо високе, доля крилата —<br />
Жити й творити, перемагати!<br />
Знаємо, буде праця і слава,<br />
І незалежне небо держави.<br />
Небо високе, доля крилата —<br />
Жити й творити, перемагати!<br />
Хай вогник юності для нас<br />
Горить, як вічне свято,<br />
Ми тут навчились в добрий час<br />
дружити і кохати.<br />
Студентські роки, наче мить,<br />
що скоро проминає.<br />
Але у нас є рідний дім<br />
з ім'ям крилатим НАУ!<br />
З повагою і шаною<br />
М.Кулик
3<br />
Визнані державою<br />
"Лауреат Державної премії — особа, відзначена державою за визначні досягнення в галузі науки, народного господарства<br />
та мистецтва."<br />
Національний авіаційний<br />
університет подарував<br />
країні 69 Лауреатів Державної<br />
премії України. Серед<br />
них:<br />
1983 рік<br />
Д.т.н., проф. В.Канарчук<br />
— за розробку і впровадження<br />
високоефективних<br />
технологічних методів<br />
підвищення надійності<br />
машин і механізмів;<br />
1984 рік<br />
К.т.н., доц. В.Степаненко<br />
— за участь у створенні<br />
спецмашин;<br />
1985 рік<br />
Д.т.н., проф. А.Карлашов, к.т.н., с.н.с.<br />
А.Гнатюк, к.т.н., доц. Г.Борозинець, с.н.с.<br />
А.Кардаш — за комплексну науково-дослідну<br />
роботу з підвищення надійності та<br />
довговічності клеєварних авіаційних конструкцій;<br />
1988 рік<br />
Д.т.н., проф. Л.Лозицький, к.т.н., доц.<br />
А.Тарасенко, к.т.н., доц. М.Авдошко,<br />
А.Соболь, В.Камишин, к.т.н. І.Марченко<br />
— за розробку та впровадження в виробництво<br />
автоматизованої системи діагностування<br />
двигунів на літаках Ту-154;<br />
1995 рік<br />
Д.т.н., проф. В.Бєлянський — за цикл<br />
наукових праць "Теоретичні основи і технології<br />
виробництва та використання на<br />
транспорті альтернативних моторних палив<br />
на базі мінеральних ресурсів України";<br />
1996 рік<br />
Д.т.н., проф. Л.Бєляєвський, д.т.н.,<br />
проф. Ф.Яновський — за цикл наукових,<br />
Президент України В.А.Ющенко вручає академіку УААН<br />
В.П.Патиці Державну премію в галузі науки і техніки<br />
дослідно-конструкторських і технологічних<br />
розробок зі створення, впровадження<br />
в серійне виробництво і експлуатацію<br />
радіолокаційних комплексів нового покоління<br />
типу "Буран", МНРЛС-85 та їх<br />
модифікацій;<br />
1998 рік<br />
Д.т.н., проф. В.Азарсков, д.т.н., проф.<br />
Л.Блохін, к.т.н. І.Глазунов, к.т.н Л. Старицький<br />
— за комплекс робіт з розробки,<br />
освоєння у виробництві та впровадження<br />
комплексів навігації та курсовизначення<br />
спеціального призначення;<br />
2000 рік<br />
Д.т.н., проф. А.Білецький, к.т.н., с.н.с.<br />
А.Іванченко, д.т.н., п.н.с. Д.Сотников —<br />
за створення вітчизняних комплексних<br />
тренажерів і дослідницьких пілотажних<br />
стендів нового покоління на базі високоефективних<br />
технологій;<br />
2001 рік<br />
Д.т.н., проф. В.Бабак, д.т.н., проф В.Харченко<br />
— за розробку та впровадження навігаційно-посадочних<br />
комплексів на основі<br />
сучасних інформаційних технологій;<br />
2002 рік<br />
Доктор фізико-математичних наук,<br />
професор В.Буйвол — за цикл робіт в<br />
галузі механіки рідини і газу;<br />
Доктор технічних наук, професор<br />
Ю.Пахомов — в галузі науки і техніки;<br />
Кандидат технічних наук, професор<br />
В.Шмаров — в галузі науки і техніки.<br />
2004 рік<br />
Д.е.н., проф. В.Новицький — за розробку<br />
та впровадження в інституційній<br />
системі України інноваційних організаційно-економічних<br />
та інформаційних<br />
технологій;<br />
Д.т.н., проф. В.Синєглазов — за розробку<br />
та впровадження в Україні сучасних науково-технічних<br />
основ захисту авіаційної техніки<br />
від руйнівних дій та дистабілізуючих<br />
впливів електро-магнітних факторів;<br />
2005 рік<br />
Д.б.н., проф. В.Патика — за "Екосистемний<br />
моніторинг вірусних захворювань"<br />
(діагностика та профілактика);<br />
Д.т.н., проф. М.Кулик, д.т.н., проф.<br />
О.Кучер, д.ф-м.н., проф. Б.Марченко,<br />
д.т.н., проф. С.Філоненко, д.т.н., проф.<br />
О.Харченко, д.т.н., проф. Л.Щербак — за<br />
розробку комплексу інформаційної діагностики<br />
технології щодо забезпечення<br />
надійності та безпеки експлуатації авіаційної<br />
техніки;<br />
2006 рік<br />
К. арх., доц. О.Олійник, к. арх. С.Буравченко,<br />
к. арх. О.Чижевський — за аналіз<br />
та узагальнення практичних та теоретичних<br />
аспектів розвитку архітектури в професійній<br />
архітектурній пресі України.<br />
Національне надбання<br />
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України унікальний аеродинамічний комплекс<br />
на базі дозвукової аеродинамічної труби ТАД-2 Національного авіаційного університету<br />
включено до державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання.<br />
У грудні 1979 року на території КІІЦА<br />
(замовлення Міністерства цивільної авіації<br />
СРСР) відбувся запуск аеродинамічного<br />
комплексу. Його основне призначення<br />
— дослідження поведінки літальних апаратів,<br />
що перебувають у злітно-посадочних<br />
режимах в очікуваних умовах експлуатації.<br />
Складався комплекс з двох труб<br />
ТАД-2 й ТАД-1. В Україні існують 3 подібних<br />
комплекси, але розмір робочої частини<br />
університетського комплексу — найбільший.<br />
Цим і пояснюється його унікальність.<br />
За його допомогою можна також<br />
змоделювати тумани, обледеніння, хмарність<br />
та різноманітні види опадів Це —<br />
найбільша в Україні аеродинамічна труба<br />
малих швидкостей, де проводяться дослідження<br />
аеродинамічних та динамічних<br />
характеристик об'єктів аерокосмічного та<br />
промислового призначення. Останнім<br />
часом труба активно використовується в<br />
промислових цілях — для продувки макетів<br />
хмарочосів, літаків тощо. ТАД-2 відіграла<br />
суттєву роль у зведенні монументу<br />
на Майдані Незалежності столиці України.<br />
Ця споруда пройшла повний цикл<br />
випробувань, у тому числі динамічних.
4<br />
75-річному ювілею Національного<br />
Під крилом незалежної України<br />
Нова аудиторія із сучасними<br />
засобами навчання<br />
24 серпня 1991 року Україна стала суверенною<br />
державою, яку визнали понад 140<br />
країн світу. Цивільна авіація Радянського<br />
Союзу розділилась на окремі національні<br />
авіакомпанії. В нашій країні створено<br />
державну авіакомпанію "Авіалінії України".<br />
Київський інститут інженерів цивільної<br />
авіації перейшов під юрисдикцію<br />
України. Перші роки становлення незалежності,<br />
посилення соціально-економічної<br />
кризи були досить важкими для<br />
колективу. У 10-12 разів скоротилась кількість<br />
традиційних замовників інженерів з<br />
технічної експлуатації літаків, двигунів і їх<br />
обладнання, авіаційної наземної техніки<br />
та економістів. Інститут постав перед<br />
необхідністю розширювати коло замовників<br />
з інших галузей народного господарства.<br />
Його колектив почав пристосовуватись<br />
до нової системи розподілу<br />
виробничих сил країни шляхом відкриття<br />
нових спеціальностей. З 1991 року розпочалося<br />
коригування діяльності усіх<br />
підрозділів інституту відповідно до<br />
загальних тенденцій оновлення суспільства.<br />
У 1993 році підготовка спеціалістів<br />
здійснювалася на тринадцяти факультетах,<br />
за 40 спеціальностями, спеціалізаціями<br />
та напрямами.<br />
20 квітня 1994 року, за поданням ІСАО,<br />
Кабінет Міністрів України прийняв<br />
Постанову про створення на базі Київського<br />
інституту інженерів цивільної<br />
авіації Київського міжнародного<br />
університету цивільної<br />
авіації (КМУЦА).<br />
Досить швидко університет<br />
перетворився в один з найпотужніших<br />
вищих навчальних закладів<br />
країни з підготовки висококваліфікованих<br />
фахівців не лише<br />
для цивільної авіації, а й для<br />
багатьох інших галузей народного<br />
господарства. На той час в<br />
його стінах навчались понад 10<br />
тисяч студентів.<br />
У радіотехнічній лабораторії<br />
На території університету зведено<br />
понад 40 споруд: 12 навчальних корпусів,<br />
14 гуртожитків, Палац культури і<br />
мистецтв, спортивний комплекс, їдальня,<br />
експериментальні майстерні, житлові<br />
будинки для співробітників.<br />
Велика увага приділялась створенню<br />
належних умов для практичних занять:<br />
споруджено ангар, в якому розмістились<br />
сучасні літаки і вертольоти; аеродинамічний<br />
комплекс; навчальна авіаційно-технічна<br />
база з аеродромом, на якому базувались<br />
літаки Іл-62, Ту-134, Як-<br />
42, Як-40, АН-24, вертольоти<br />
Мі-8, К-26 та інші; корпус<br />
конструкції авіадвигунів;<br />
комплекс авіаційних тренажерів<br />
сучасних літаків, де студенти<br />
здійснювали "польоти"<br />
на землі; радіополігон, оснащений<br />
всіма типами наземного<br />
та бортового радіозв'язкового<br />
та радіонавігаційного<br />
обладнання; обчислювальний<br />
центр.<br />
Значних змін зазнала і університетська<br />
наука. Новий<br />
етап її розвитку був логічним<br />
Учасники студентської науково-технічної<br />
конференції англомовної секції (2002)<br />
продовженням значних наукових<br />
надбань попередніх<br />
поколінь науковців. Насамперед,<br />
це наукові школи, що<br />
були створені ще до війни членом-кореспондентом<br />
АН України<br />
Н.І.Ахієзером та академіком<br />
АН УРСР М.Ф.Кравчуком.<br />
Н.І.Ахієзер проводив<br />
дослідження в галузі варіаційного<br />
обчислення, конструктивної<br />
теорії функцій (теорія<br />
апроксимації, екстремальні<br />
властивості аналітичних функцій,<br />
ортогональні поліноми,<br />
проблема моментів). Видатний<br />
український математик<br />
М.Ф.Кравчук, працював в галузі математичного<br />
аналізу диференційних та інтегральних<br />
рівнянь, теорії аналітичних<br />
функцій та функцій дійсної змінної, проблеми<br />
моментів, наближених розрахунків<br />
та інших розділів математики. Основою<br />
стратегії розвитку науки в університеті<br />
стало максимальне використання потенціалу,<br />
накопиченого в минулому; збереження<br />
і подальший розвиток найбільш<br />
важливих напрямків досліджень; постійний<br />
і ефективний моніторинг досягнень<br />
Заняття у спеціалізованому класі літака Ту-154
авіаційного університету присвячується<br />
світової авіаційної науки; пошук і стимулювання<br />
нових перспективних напрямків<br />
досліджень; створення сприятливих умов<br />
для інформаційного пошуку; організаційна<br />
перебудова управління наукою; створення<br />
нових, більш ефективних і мобільних<br />
наукових підрозділів; відкриття наукових<br />
інститутів для концентрації зусиль у<br />
практичних напрямках; тісна співпраця з<br />
Національною академією наук України,<br />
іншими науковими установами, підрозділами,<br />
створення спільних наукових<br />
колективів, залучення фахівців НАН<br />
України до співпраці і викладання в університеті;<br />
плідна співпраця з університетами<br />
та науковими центрами різних країн<br />
світу; створення належних умов для виховання<br />
нового покоління молодих науковців<br />
У 1998 році на посаду ректора Київського<br />
міжнародного університету цивільної<br />
авіації призначено Віталія Павловича<br />
Бабака (вчений, який збагатив науку визначними<br />
здобутками в галузі технічної<br />
Освоєння сучасної обчислювальної техніки —<br />
невід'ємна частина підготовки авіаційних спеціалістів<br />
діагностики складних систем, у тому числі<br />
діагностики бортових енергетичних<br />
систем. Автор 230 наукових праць, серед<br />
яких 5 монографій).<br />
Було створено робочу групу, яка розробила<br />
масштабну, науково обґрунтовану<br />
концептуальну систему розвитку університету<br />
на 1999-2009 роки. Вона визначала<br />
стратегію його розвитку, шляхи реформування<br />
структури і управління, головні<br />
напрями кадрової політики, концепцію<br />
виходу на рівень міжнародних вимог якості<br />
підготовки і підвищення кваліфікації<br />
фахівців, розширення наукових досліджень,<br />
досягнення самоокупності і самофінансування<br />
діяльності тощо.<br />
Розпочався новий етап розвитку університету,<br />
пов'язаний з більш ефективним<br />
використанням створеного потенціалу і<br />
адаптуванням усієї діяльності до сучасних<br />
вимог міжнародного ринку наукових та<br />
освітянських послуг.<br />
Інноваційним кроком було<br />
впровадження за погодженням<br />
з Міністерством освіти і науки<br />
України, експериментальної<br />
системи прийому до НАУ талановитої<br />
молоді: проведення<br />
вступних випробувань абітурієнтів<br />
у формі співбесіди з урахуванням<br />
рейтингу документа<br />
про повну загальну середню<br />
освіту. Збільшився кількісний<br />
прийом студентів на навчання<br />
( у 1999/2000 навчальному році<br />
вперше поріг університету<br />
переступило близько 1,5 тис.<br />
першокурсників, з них майже<br />
третина контрактників). Вже через два<br />
роки університет мав 2,5 тис. першокурсників,<br />
з яких половину складали студенти,<br />
які навчаються за контрактом. На той час<br />
чисельність студентів в усіх структурних<br />
підрозділах досягала 27 тис. осіб, з них 17<br />
тис. — денної форми навчання.<br />
Пріоритетним завданням<br />
колективу університету<br />
у той період<br />
його становлення<br />
стало вдосконалення<br />
змісту освіти, якості<br />
підготовки фахівців,<br />
забезпечення конкурентоспроможності<br />
його випускників.<br />
Саме у цей період було<br />
ряд якісно нових заходів,<br />
що сприяли піднесенню<br />
навчально-виховного<br />
процесу. Сере<br />
них: створення сучасної<br />
інфраструктури та<br />
нових навчально-дидактичних<br />
ресурсів;<br />
впровадження інноваційних<br />
технологій навчання, наскрізної<br />
комп'ютеризації та інформатизації;<br />
поглиблення вивчення іноземних мов<br />
(запроваджено англомовний проект —<br />
викладання навчальних<br />
дисциплін за 12 спеціальностями<br />
англійською); удосконалення<br />
практичної підготовки<br />
фахівців, розвиток<br />
нових форм і методів самостійної<br />
роботи студентів,<br />
уведення модульно-рейтингової<br />
системи викладання та<br />
оцінки знань, розробка<br />
комплексної програми<br />
"Перший курс" тощо. Фактично<br />
було проведено роботу<br />
зі створення якісно нового<br />
сучасного університетського<br />
закладу національного<br />
і світового значення.<br />
5<br />
Практичне заняття з вивчення систем управління<br />
літака проводить заступник начальника коледжу з<br />
навчальної роботи Є.І.Ярошенко<br />
11 вересня 2000 року Указом Президента<br />
України університету було надано статус<br />
"національного" з подальшим іменуванням<br />
його "Національний авіаційний<br />
університет".<br />
У липні 2002 року Державна акредитаційна<br />
комісія України черговий раз акредитувала<br />
НАУ за ІV освітянським рівнем.<br />
Незабаром університет перетворився в<br />
потужний навчально-науково-технічний<br />
комплекс. Рішенням вченої ради у грудні<br />
2002 року була прийнята нова структура<br />
університету. До його складу входило: 14<br />
інститутів та 19 факультетів. У тому ж статусі<br />
залишилися відокремлені навчальні<br />
підрозділи: Київський інститут менеджменту<br />
та інформаційних технологій;<br />
Промислово-економічний коледж; Кременчуцький<br />
та Слов'янський авіаційні<br />
коледжі; Топографічний технікум; Промисловий<br />
та Авіакосмічний ліцеї у Києві<br />
та Лубнах Полтавської області; науководослідні<br />
інститути (авіації, швидкоплинних<br />
процесів, дизайну тощо).<br />
Підготовку спеціалістів відповідних<br />
освітньо-кваліфікаційних рівнів за 25<br />
напрямами та 59 спеціальностями з ліцензованим<br />
обсягом 7095 осіб забезпечувала<br />
цілісна система з безперервним циклом<br />
навчання.<br />
Далі буде<br />
Перші магістри в ангарі університету
6<br />
Історія університету у спогадах<br />
Кандидат технічних наук, професор,<br />
заслужений працівник транспорту<br />
України Михайло Федорович Давиденко<br />
тисяча дев'ятсот<br />
сорок дев'ятий рік. Ми, випускники<br />
середніх шкіл, діти "Пригадую<br />
війни, а також учасники бойових дій, демобілізовані<br />
з армії, прийшли на вулицю<br />
Польову, 103б (на той час там знаходилась<br />
Приймальна комісія Київського інституту<br />
цивільного повітряного флоту ім. К.Є.<br />
Ворошилова), щоб вступити на перший<br />
курс механічного факультету. До речі, тоді<br />
був тільки один факультет з обмеженим<br />
набором — близько ста чоловік. Цікаво,<br />
що на той час інститут розташовувався в<br />
одному корпусі, в якому були навчальні<br />
аудиторії і лабораторії, а також гуртожиток<br />
зі столовою.<br />
Нас, абітурієнтів, розмістили в лабораторному<br />
корпусі (двоповерхова будівля,<br />
яка нагадувала казарму). В інституті не<br />
було жодної великої аудиторії. Тому письмовий<br />
екзамен з математики здавали у<br />
"великій" хімічній аудиторії КПІ. З математики<br />
було два екзамени — письмовий і<br />
усний, здавали також екзамени з фізики,<br />
хімії, іноземної мови і письмовий твір.<br />
Подали документи близько 300 чоловік,<br />
але зараховано було лише 125.<br />
Що визначало наш вибір майбутньої<br />
професії?.. Перш за все, романтичні мрії<br />
про "Її Величність Авіацію". Приваблювали<br />
також авіаційна форма і, звичайно,<br />
підвищена Ворошилівська стипендія<br />
(порівняно з іншими вищими навчальними<br />
закладами). Пам'ятаю, що тоді точилися<br />
слухи про особливе ставлення Климента<br />
Єфремовича до нашого інституту.<br />
Форма була чорного кольору: кітель,<br />
штани, шинель, картуз і взуття. Лише на<br />
останніх курсах нам видавали габардинові<br />
костюми, а на випускні урочистості приймалися<br />
замовлення на індивідуальний<br />
пошив.<br />
Заняття проводили досвідчені викладачі-ентузіасти,<br />
які створювали навчальнолабораторну<br />
базу, як кажуть, "з нуля".<br />
Лекції читали перші особи інституту,<br />
вчені КПІ і Академії наук України. Так,<br />
курс теоретичної механіки читав начальник<br />
інституту Павло Гаврилович Подчасов,<br />
курс опору матеріалів вів заступник<br />
начальника інституту М.К. Луцький. Лекції<br />
читалися на високому рівні, ми їх слухали<br />
із захопленням. Вимогливість до<br />
кожного студента була дуже високою,<br />
присутність на заняттях була обов'язковою,<br />
завжди робили "перекличку". На<br />
жаль, багато хто не витримував таких<br />
вимог — після першої зимової сесії з<br />
нашого курсу було відраховано 28 чоловік.<br />
Навчально-лабораторна база створювалася<br />
великими ентузіастами, такими як<br />
Василь Уллянович Павлюченко, Леонід<br />
Самойлович Хейфец, в минулому інженер<br />
цивільної авіації з великим досвідом. Він<br />
викладав "Основи авіації", а наприкінці<br />
першого курсу всіх нас ознайомив з<br />
польотом на літаку Як-2 навколо Києва з<br />
показом дій екіпажу з керування двигунами<br />
і системами літака.<br />
Пригадую зустріч з Олегом Костянтиновичем<br />
Антоновим. Молодий ерудит<br />
розповідав про особисті плани створення<br />
літаків нового покоління, які потім<br />
успішно було втілено у життя. Назавжди в<br />
пам'яті закарбувалася і практика. На<br />
третьому курсі вона проходила в<br />
м. Запоріжжі на Моторному заводі<br />
(нині "Мотор-Січ"). На четвертому —<br />
експлуатаційна практика на підприємствах<br />
цивільної авіації, складовою частиною<br />
якої були польоти в якості стажерабортмеханіка<br />
на літаках Лі-2 (близько 30<br />
льотних годин). Переддипломна практика<br />
проходила в Москві (аеропортах "Внуково",<br />
"Биково" і ДержНДІ цивільної авіації),<br />
Києві (дослідно-конструкторське<br />
бюро Олега Костянтиновича<br />
Антонова).<br />
По закінченні інституту нас,<br />
дипломованих спеціалістів, розподіляли<br />
на роботу в різні куточки<br />
Радянського Союзу — "від<br />
Москви до самих окраїн", включаючи<br />
Магадан, Якутськ, Іркутськ,<br />
Середню Азію. Саме так я і<br />
двоє моїх товаришів потрапили<br />
до столиці Грузії — м. Тбілісі.<br />
Там, у Грузинському управлінні<br />
ЦА, я навчився обслуговувати<br />
літаки Ту-104 і деякий час працював<br />
начальником зміни.<br />
Через деякий час я перевівся<br />
на викладацьку роботу до нашого<br />
інституту."
7<br />
Історія університету у спогадах<br />
Зі спогадів ветерана НАУ Юрія Сигизмундовича Урбанського (на фото ліворуч),<br />
який пропрацював в університеті понад 50 років. Обіймав посади асистента,<br />
начальника науково-дослідницього відділу, доцента та професора кафедри. Понад 25<br />
років був заступником декана механічного факультету, членом вченої ради інституту<br />
історію нашого університету<br />
написано чимало монографій.<br />
Описана навчальна, "Про<br />
науково-дослідна та виховна роботи<br />
колективу інституту у різні періоди його<br />
розвитку, широко показано студентське<br />
життя: спорт, художню самодіяльність,<br />
будівельні загони тощо. Разом з тим за<br />
рамками їхнього формату у пам'яті ветеранів<br />
залишається багато цікавих фактів<br />
про яскраві сторінки історії інституту. Для<br />
деяких — це тільки приємні спогади, а для<br />
інших — гордість за<br />
людей, які віддавали всі<br />
свої сили становленню та<br />
розвитку інституту. Окрім<br />
того, окремі фрагменти<br />
цих спогадів, наприклад,<br />
про організацію наукової<br />
роботи студентів, можуть<br />
бути корисними і сьогодні.<br />
Є чудовий вислів: студентська<br />
наука є лакмусовим<br />
папірцем, за допомогою<br />
якого визначається<br />
стан наукової роботи<br />
кафедри, лабораторії,<br />
інституту. Звичайно ж, для<br />
розвитку студентської<br />
науки потрібні керівники,<br />
матеріальна база, система<br />
заохочень та чітка організація.<br />
Усе це було в інституті<br />
сімдесятих років. У<br />
цей період майже 80 відсотків<br />
студентів стаціонару<br />
брали участь у науковій роботі. І це<br />
була не формальна участь. А пояснюється<br />
це тим, що на кожній кафедрі працювали<br />
наукові гуртки або групи, були створені<br />
студентські конструкторські бюро —<br />
СКБ; працювала авіамодельна лабораторія,<br />
аматорська радіостанція. Була організована<br />
постійно діюча виставка студентських<br />
наукових робіт, на якій щорічно<br />
експонувалось 40-60 студентських розробок,<br />
серед яких були експериментальні<br />
прилади, лабораторне обладнання, навчальні<br />
стенди, технічні засоби навчання,<br />
наочні посібники тощо.<br />
Цікавим є і той факт, що День науки в<br />
університеті проводився у День космонавтики.<br />
Навчальні заняття не проводились,<br />
проходила загальноінститутська<br />
студентська наукова конференція, в якій<br />
брали участь практично усі студенти та їх<br />
наукові керівники, а також студенти<br />
інших вищих навчальних закладів Києва,<br />
Москви, Ленінграду, Риги, Куйбишева та<br />
інших міст Радянського Союзу. Кращі<br />
роботи відзначались грамотами, преміями,<br />
пам'ятними подарунками, рекомендувались<br />
до опублікування в науково-технічних<br />
виданнях. У цей період почав<br />
видаватись збірник студентських наукових<br />
робіт. За успіхи у розвитку студентської<br />
науки інститут отримав високу оцінку<br />
Міністерства вищих навчальних закладів<br />
України та Міністерства цивільної авіації<br />
СРСР.<br />
Протягом багатьох років КІІЦА був<br />
організатором проведення республіканських<br />
конкурсів на кращу студентську роботу<br />
серед ВНЗ України з технічних наук та<br />
Всесоюзного конкурсу ВНЗ СРСР з проблем<br />
авіації та космонавтики. Інститут<br />
став засновником нового конкурсу — на<br />
кращу студентську роботу серед ВНЗ<br />
цивільної авіації. Наказом Міністра<br />
цивільної авіації були започатковані<br />
дипломи та грошові премії для переможців.<br />
За пропозицією КІІЦА конкурс проводився<br />
щорічно, почергово: у Києві,<br />
Ризі, Ленінграді та Москві.<br />
За участь у науковій роботі студенти<br />
інституту мали золоті та срібні медалі<br />
ВДНГ СРСР, дипломи республіканських<br />
галузевих та всесоюзних конкурсів,<br />
дипломи Міністерства вищих навчальних<br />
закладів СРСР, України, Міністерства<br />
цивільної авіації, ЦР<br />
ВОВР тощо.<br />
Значну роль в успішній організації<br />
наукової роботи студентів<br />
відіграла нова організаційна<br />
структура студентського науково-технічного<br />
товариства. Був<br />
створений єдиний центр керування<br />
СНТТ, Рада НДРС (науково<br />
— дослідницької роботи<br />
студентів). Рада об'єднувала<br />
існуючі та створювані структури<br />
товариства і форми його роботи,<br />
наукові гуртки, СКБ, авіамодельні<br />
секції тощо. До складу<br />
Ради НДРС входили голови<br />
НДРС факультетів. Саме така<br />
консолідація сил і дозволила<br />
розвернути широку дослідницьку<br />
та конструкторську роботу<br />
студентів, організовувати конференції,<br />
виставки, олімпіади,<br />
тісно пов'язувати СНТТ з навчальним<br />
процесом."
8<br />
Святкуємо<br />
разом!!!<br />
Щоденні зустрічі випускників,<br />
численні відвідування гостей з різних<br />
куточків України та з-за кордону, концерти<br />
та виставки перетворилися у<br />
справжній марафон, присвячений 75-<br />
річному ювілею Національного авіаційного<br />
університету.<br />
З нагоди цієї знаменної події відбулися:<br />
посвята у студенти молоді, яка<br />
переступила поріг НАУ у ювілейний<br />
рік; відкрито виставку макетів архітектурних<br />
проектів дизайну навколишнього<br />
середовища студентів та викладачів<br />
факультету архітектури та дизайну<br />
Інституту міського господарства;<br />
зустріч студентів університету з ветеранами<br />
(у рамках програми "Єднання<br />
поколінь"); урочисте засіданні вченої<br />
ради університету та нагородження<br />
науково-педагогічних працівників;<br />
студентський форум лідерів студентських<br />
організацій Києва.<br />
Урочистості з нагоди ювілею тривають.<br />
Попереду багато цікавих заходів,<br />
що залишаться з вами на все життя.<br />
22 вересня (10.00) — у Державному<br />
музеї авіації відкриття святкових заходів,<br />
присвячених ювілею університету та<br />
5-річчю заснування музею;<br />
24 вересня (15.00) — засідання вчених<br />
рад інститутів та нагородження кращих<br />
викладачів та співробітників з нагоди<br />
75-річчя університету;<br />
25 вересня (17.00) — у ЦКМ НАУ<br />
святковий концерт з нагоди ювілею<br />
НАУ;<br />
29 вересня (17.00) — у Центрі культури<br />
та мистецтв НАУ гала-концерт<br />
пісенного конкурсу "Крила України" серед<br />
студентів, аспірантів та викладачів<br />
університету;<br />
11 жовтня (11.00) — у яхт-клубі університету<br />
відкриття регати "Південна<br />
варта-<strong>2008</strong>", присвяченої ювілею.<br />
Наш гість — Леонід Кучма<br />
Любава Обуховська,<br />
кореспондент Управління<br />
гуманітарного розвитку НАУ<br />
В урочистостях, присвячених 75-річному<br />
ювілею Національного університету,<br />
взяв участь<br />
Леонід Кучма - Голова благодійної<br />
організації "Президентський фонд Леоніда<br />
Кучми "Україна", Президент України<br />
(1994-2005). Разом з ректором НАУ<br />
Миколою Куликом та першим проректором<br />
Максимом Луцьким почесний<br />
гість відвідав навчальний ангар, побував<br />
у Аерокосмічному інституті, зустрівся з<br />
викладачами та студентами. Під час візиту<br />
Леонід Кучма вручив персональні стипендії<br />
найкращим студентам університету<br />
2007/<strong>2008</strong> навчального року. Стипендіатами<br />
стали Олексій Ільїн, Олена Лінчук,<br />
Анна Тімна, Анна Чинарова, Артур<br />
Шейкаметов.<br />
Леонід Данилович також взяв участь у<br />
зустрічі студентів НАУ з ветеранами навчального<br />
закладу. Вона відбулася в актовій<br />
залі університету в рамках програми<br />
"Єднання поколінь". Разом з ректором<br />
університету Миколою Куликом почесний<br />
гість вручав нагрудні знаки "Ветеран<br />
Національного авіаційного університету"<br />
та "75 років Національному авіаційному<br />
університету" ветеранам навчального<br />
закладу і його нинішнім співробітникам.<br />
Нагороди отримали близького 50<br />
чоловік. Перед присутніми виступили:<br />
народний ансамбль танцю "Політ", учасниця<br />
народного театру "Екіпаж" Ксенія<br />
Гусел з монологом "Балада про дружбу",<br />
солісти ансамблю бального танцю "Променад"<br />
Ольга Волкова та Дмитро Погибель,<br />
студентки Юлія Мірошниченко та<br />
Наталія Муляр з відомою піснею "Нежность",<br />
призер міського огляду самодіяльної<br />
та народної творчості Андрій<br />
Кошман з піснею "Счастье вдруг...".<br />
На згадку про святкування ювілею<br />
Національного авіаційного університету<br />
Леонідові Кучмі вручено макет літака.<br />
ГАЗЕТА НАЦІОНАЛЬНОГО<br />
АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ<br />
http://aviator.nau.edu.ua<br />
Редакційна пошта:<br />
e-mail: pr@nau.edu.ua<br />
шеф-редактор<br />
редакійна рада<br />
верстка<br />
С.Дичковський<br />
В.Ворона<br />
В.Москалець<br />
Ю.Цой<br />
А.Тумко<br />
Відповідальність за точність інформації<br />
несуть автори публікацій<br />
Друк: ТОВ “Людопринт-Україна”<br />
Реєстраційний <strong>№</strong> 145. Серія КІ<br />
Видано 5 січня 1996 року.<br />
Адреса: 03058, м. Київ,<br />
пр-т Космонавта Комарова 1,<br />
НАУ, Управління гуманітарного<br />
розвитку, корп. 1, к. 1-322,<br />
т. 406-79-98.<br />
Наклад 500 прим.