ÐамеÑзли? РбÑÐ´ÐµÑ ÐµÑе Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½ÐµÐµ! - ÐазеÑа ÐкÑенÑ
ÐамеÑзли? РбÑÐ´ÐµÑ ÐµÑе Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½ÐµÐµ! - ÐазеÑа ÐкÑенÑ
ÐамеÑзли? РбÑÐ´ÐµÑ ÐµÑе Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½ÐµÐµ! - ÐазеÑа ÐкÑенÑ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
16 ШТРИХИ ИСТОРИИ<br />
Радянська Соснівка<br />
Одна з перших листівок з краєвидами Соснівки. Кінець 20-х років<br />
Цьогоріч у Соснівки аж два ювілеї. У 1902 році Черкаська міська дума<br />
почала клопотання про „Устройство казною климатической станции и<br />
курорта в Черкасском казенном лесничестве и постройки в этой местности<br />
дач“, тож маємо першу круглу дату, та ще й першу для Соснівки „поза<br />
сотнею“. Друга, хоча й скромніша, та не менш значуща: у 1922 році, 90<br />
літ тому, місцеві більшовики ініціювали „створення у Сосновці здравниці<br />
для лікування червоноармійців і робітників“. І хоч до початку здійснення<br />
цього задуму минуло ще кілька років, як кажуть — „сам факт“...<br />
Насамперед зорієнтуємося на<br />
місцевості та визначимося з назвами.<br />
Тепер зазвичай ми називаємо<br />
Соснівкою увесь зелений масив<br />
від вулиці Можайського до Дахнівки.<br />
А там далі угору за течією<br />
Дніпра, Соснівка межує з південним<br />
краєм знаменитого на всю імперію<br />
ще з середини ХVІІІ ст. Черкаським<br />
або Великим бором. І хоч<br />
він до Соснівки — буквально лише<br />
„боком“, саме цей бік для нас —<br />
теж Соснівка, яка поволі переходить<br />
в „ліс“.<br />
Тож, фактично, маємо „малу“<br />
Соснівку: 40-гектарний парк<br />
50-річчя Жовтня, колишню міську<br />
околицю, що з антиерозійною<br />
метою активно заліснювалася ще<br />
у 1950-х роках, і яку згодом дендрологи<br />
й архітектори перетворили<br />
в один з найкращих в Союзі<br />
парків. Далі — власне Соснівку:<br />
23-й квартал Дахнівського лісництва,<br />
відведений ще до революції<br />
лісним департаментом під будівництво<br />
там дач, пансіонатів і розважальних<br />
закладів. У передвоєнне<br />
десятиліття радянської влади<br />
ця місцевість — від мосту над залізницею<br />
й аж до теперішнього санаторію<br />
„Україна“ — зажила слави<br />
„1500 гектарів здоров’я“. І, нарешті,<br />
Великий бір — абсолютно<br />
унікальний витвір природи майже<br />
на 40 тисячах га у трикутнику<br />
на північний та південний захід<br />
від Черкас, до Мошногірського<br />
кряжу та Ірдинських болот відповідно.<br />
Колись у тодішніх володіннях<br />
графа Воронцова там був найбільший<br />
в Європі парк і хоча б цей<br />
факт спонукає до розповіді про бір<br />
в окремому матеріалі.<br />
Сьогодні ж йтиметься власне<br />
про „Соснівку“: колишній курорт,<br />
який однаково берегли і вірнопіддані<br />
царя, і радянське начальство.<br />
Про життя на соснівських дачах до<br />
революції ми вже писали в матеріалі<br />
„Міщанський релакс“. Слід<br />
сказати, що теперішня періодика<br />
частенько повертається до теми<br />
смарагдового черкаського скарбу<br />
часів Миколи ІІ: вона благодатна<br />
та ще й солідно проілюстрована —<br />
фотографії старих дач нескладно<br />
знайти в інтернеті, на листівках, в<br />
календарях.<br />
Принагідно зазначимо, що востаннє<br />
у дорадянський період про<br />
черкаську околицю газети писали<br />
вже в іншому ракурсі: під час Першої<br />
світової війни там будували лінію<br />
укріплень та інших оборонних<br />
споруд. Керував цими роботами<br />
майбутній Герой Радянського Союзу<br />
Дмитро Михайлович Карбишев,<br />
про жахливу смерть якого,<br />
без сумніву, знають люди старшого<br />
віку.<br />
А що ж сталося після 1917-го з<br />
„черкаською візиткою“, як тепер<br />
шанобливо називає Соснівку місцеве<br />
чиновництво попри те, що<br />
ним же ця „візитка“ від 2006 року<br />
так „пошарпана“, що й людям не<br />
покажеш? Ось тут з матеріалами<br />
та фотонатурою набагато складніше.<br />
Однак, ситуація не безнадійна.<br />
Тож спробуємо.<br />
Пам’ятник Леніну при санаторії Червоного Хреста УРСР.<br />
Фото другої половини 30-х років<br />
Коли 2008 року у Черкасах збиралися<br />
„культурно“ прибрати<br />
пам’ятник Леніну з центральної<br />
площі, у поодиноких світлих головах<br />
місцевих депутатів виникла<br />
ідея перенести його у Соснівку. І,<br />
може самі про те не відаючи, таким<br />
чином вони б відновили історичну<br />
справедливість: Ілліч у нашому<br />
місті хоч і не бував, та до збереження<br />
тутешнього лісу причетний.<br />
У перші важкі роки становлення<br />
радянської влади, коли промисловість<br />
і населення потерпали<br />
від дефіциту палива, він у телеграмі<br />
на ім’я наркома продовольства<br />
Шліхтера ультимативно застерігав<br />
від вирубування лісів Середнього<br />
Подніпров’я, куди входили<br />
й цінні масиви Черкаського бору<br />
й безпосередньо Соснівки. Відтак,<br />
на території одного з місцевих лісництв<br />
пам’ятник вождеві був би<br />
доречним. Наступне. Упродовж<br />
усього дореволюційного періоду<br />
ХХ ст., особливо у 1905-1907 роках,<br />
приміський ліс став надійним<br />
прикриттям для підпільних сходок<br />
прихильників ленінських ідей:<br />
тоді між сосни пролетарів набивалося<br />
до кількасот осіб і, якщо вірити<br />
в закони збереження енергетики,<br />
а ліс це робить найкраще, пролетарським<br />
духом там заносить і<br />
дотепер не слабкіше, ніж хвоєю.<br />
Ще одне. У 1930-х роках у Черкасах<br />
був лише один пам’ятник Леніну,<br />
а на території соснівських<br />
„санаторіїв“, як вони тоді називалися<br />
— аж два, та ще й погруддя<br />
чи не в кожному корпусі. Насамкінець<br />
не зовсім зрозуміло, точніше<br />
— нез’ясовано, до кого зверталися<br />
місцеві більшовики зі своєю ініціативою<br />
у 1922 році. Може до самого<br />
товариша Леніна?<br />
У 1923-1924 роках у щойно створеному<br />
СРСР було, м’яко кажучи,<br />
не до відпочинку й оздоровлення.<br />
Наслідки громадянської війни й<br />
політики „воєнного комунізму“,<br />
що спричинили перший великий<br />
голод в Україні 1921-1922 рр., пандемії,<br />
хронічна нестача елементарних<br />
товарів першої необхідності —<br />
усе це призвело до масових антибільшовицьких<br />
виступів не лише у<br />
Києві, Одесі й Харкові, але й у невеликих<br />
повітових містах. Від нових<br />
соціальних потрясінь країну<br />
врятував НЕП, і, як це не парадоксально,<br />
саме приватному капіталу,<br />
з яким більшовики завзято боролися,<br />
Союз мав завдячувати, що<br />
не сконав у новій громадянській<br />
війні вже у перші роки свого існування.<br />
Непмани, бувалі в бувальцях<br />
підприємливі люди, швидко повернули<br />
країну до нормального<br />
життя насамперед у його звичному,<br />
побутовому вимірі. У Черкасах<br />
ожили митницькі заводи й<br />
мануфактури, відкрилися крамниці,<br />
повні товарів. Місцева газета<br />
„Шлях революції“ від 9 вересня<br />
1924 року з цього приводу ремствувала:<br />
„У торговельному житті<br />
Черкащини останнє півріччя<br />
1923 року й перше півріччя 1924<br />
року приватний капітал грав головну<br />
роль. Це пояснюється гнучкістю,<br />
безконтрольністю торговців та<br />
звичкою покупців до приватного<br />
ринку. Під час існування чорної<br />
біржі приватний крамар мав у<br />
себе майже всі оборотні засоби: до<br />
70%. Кооперація — 25% та державна<br />
торгівля — 5%“.<br />
Метких до справи хазяїв більшовики<br />
згодом, як відомо, „кинули<br />
на всі гроші“, а добру третину — й<br />
на життя. Але те — згодом, а поки<br />
що ділові люди за старорежимною<br />
звичкою покладалися на дане<br />
партнером слово. Країна, у якої завелися<br />
гроші, почала перейматися<br />
здоров’ям своїх громадян. Гвинтиків,<br />
без яких механізм економіки<br />
величезної країни неодмінно зупинився<br />
б. І що тоді, неоНЕП оголошувати?<br />
У 30-х Соснівка переживала<br />
справжній ренесанс „порадянськи“:<br />
тут, як і у старі часи,<br />
знову завирувало курортне життя,<br />
та тепер на новий лад. Завдячуючи<br />
багаторічній дослідницькій роботі<br />
відомого черкаського колекціонера<br />
і науковця Сергія Скорогляда,<br />
якому вдалося зібрати унікальну<br />
колекцію поштових листівок<br />
саме цього періоду і видати<br />
їх у книзі-фотоальбомі „Черкаси,<br />
Соснівка на листівках радянського<br />
періоду“ (видавництво „Брама-<br />
Україна“, 2011 р.), ми маємо можливість<br />
не лише прочитати про<br />
неї, але й побачити фотонатуру.<br />
Це й справді дуже рідкісні поштівки,<br />
адже, як вже зазначалося,<br />
поліграфія у цьому сегменті в<br />
перші 15-20 років радянської влади<br />
опинилася далеко позаду хрестоматійного<br />
1913-го. Та й провінційний<br />
статус міста довго залишав<br />
місцеві краєвиди поза увагою видавництв.<br />
Тож, з дозволу автора<br />
уперше в черкаській пресі представлені<br />
окремі картки зазначеного<br />
періоду.<br />
У1926-1928 роках у Соснівці збудували<br />
п’ять двоповерхових приміщень,<br />
проклали туди електромережу,<br />
забезпечили водопостачання,<br />
забрукували дорогу до Черкас.<br />
Упорядкували парк: прорізали<br />
просіки й зробили з них алеї, облаштували<br />
три фонтани й кілька альтанок,<br />
встановили садово-паркові<br />
скульптури, відкрили літню кіноплощадку.<br />
Колишні „царські“ дачі<br />
були перепрофільовані під будинки<br />
відпочинку з клубами і торгівельними<br />
ларками.<br />
В обласному архіві зберігся документ<br />
„Постанова Черкаської<br />
окружної планової комісії про вивчення<br />
можливості перетворення<br />
селища Сосновка на оздоровницю<br />
республіканського значення“,<br />
датований 19 листопада 1925 року.<br />
В ньому, зокрема, зазначалося:<br />
„Беручи до уваги: а) що дачна місцевість<br />
„Сосновка“ розташована<br />
на високому піщаному березі<br />
р. Дніпро, біля великого масиву<br />
шпилькового лісу, вона є однією<br />
з найбільш цінних оздоровниць<br />
місцевого значення; б) що<br />
місцевість „Сосновка“ за всіма<br />
параметрами може бути оздоровницею<br />
всеукраїнського значення<br />
для робітників і селян — вважати<br />
необхідним і вчасним проведення<br />
вивчення Сосновки та розроблення<br />
проекту приведення її в<br />
благоустроєний стан для чого: 1)<br />
дослідити Сосновку в кліматичному,<br />
геологічному, меліоративному<br />
відношенні і розробити єдиний<br />
план благоустрою; 2) розробити<br />
санітарні правила щодо саннагляду<br />
як за Сосновкою, так і за<br />
прилеглими територіями; 3) розробити<br />
норми і порядок заселення<br />
існуючої території Сосновки;<br />
4) для проведення цієї роботи визнати<br />
доцільним створення авторитетної<br />
комісії на чолі з головою<br />
окружного виконкому“. (Протягом<br />
1922-1930 років наш край був<br />
поділений на райони й округи,<br />
якими замінили волості і повіти,<br />
— прим. авт.).<br />
Продовження в наступному номері<br />
Борис Юхно
Change language