Современное искуство. Художники Украины. Валерий Шкарупа. Contemporary art. Artists of Ukraine. Valeriy Shkarupa
Современное искуство, Художники Украины, Валерий Шкарупа, Contemporary art, Artists of Ukraine, Valeriy Shkarupa
Современное искуство, Художники Украины, Валерий Шкарупа, Contemporary art, Artists of Ukraine, Valeriy Shkarupa
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
павутинка, в якій застряє глядацьке око, хай без<br />
мушиних крилець. Квадрат сезамно<br />
розмикається, лінія – стріла окреслює овод<br />
кількох полотен, нанизуючи їх, як намисто, на<br />
нитку думки втаємничившись, розшифровую – як і<br />
сам митець.<br />
Біла смуга – геометричний абсолют, що<br />
надає декоративній поверхні особливого виміру;<br />
шукає його слизьку тінь в Тамані, Ольвії,<br />
Самарканді та прохолодній Прибалтиці. В<br />
картинах його – а писати їх починає з рельєфної<br />
обробки полотна, - закляк гортанний пеан<br />
червонолакових посудин – і гуносий наспів<br />
барханів (Отже, міг би повторити за Юнгом, що<br />
відвідав Північну Африку 1 920 р.: „Чим більше ми<br />
пробиралися в Сахару, тим більше гальмувався<br />
<strong>Валерий</strong> <strong>Шкарупа</strong>. Сетка (тетраптих), 201 4,холст, левкас, акрил, масло, 2х1 00х75, 2х1 00х80.<br />
червона – облямівка бездонного<br />
байраку: тяжіє до теракотового телурію,<br />
наче та антропогенна пляма поруч,<br />
сповита пеленами, як мумія; жовта –<br />
лише освіжає, як ковток оранжаду, але у<br />
фляжці вже пусто, як в пустелі.<br />
„Плавання у срібному морі” скінчається у<br />
... отруєній лагуні. Завязь усіх кольорів –<br />
таки жовтизна, з усіма її відтінками, крім<br />
лимонного. Цегляний, охристий, лілувато<br />
– пісочний, тужливо – соломяний, зі<br />
зворотним вектором до затвердіння і<br />
старинного почорніння (однак, вагітного,<br />
користуючись термином Р.Oтто,<br />
нумінозністю).<br />
Неминучий фатум кожного митця –<br />
неадекватність усвідомлення власного<br />
доробку. Валерій <strong>Шкарупа</strong> прямує до<br />
моря, але несвідомо перевагу віддає не<br />
хвилям, а берегу вздовж лінії хвиль.<br />
Блукає висхливими річищами,<br />
стомленими солончаками, знедоленими<br />
каньйонами. І фактура його полотен –<br />
вислід вікових стомленостей і<br />
нашарувань (здається, відколупни шмат<br />
фарбного шару – і наткнешся на уламок<br />
знешкодженої стріли, як на схилі<br />
забутого кургану). Сонна, велетенська<br />
змія прорила ці спечні канальці – або ж<br />
сама вода жахнулась вимогливості цих<br />
беретів і відповзла до власних витоків.<br />
То ж і заросло осокою Кисле Озеро на<br />
Слобожанщині, біля якого пройшли<br />
дитячі літа майбутнього художника, якому<br />
судилось спершу скуштувати долі воїна –<br />
розвідника в південних морях і майстра –<br />
кераміста, вченого – реставратора.<br />
Обпалений чорним каїрським сонцем, він<br />
<strong>Валерий</strong> <strong>Шкарупа</strong>. Дождь в летнюю ночь, 201 3, холст, левкас, акрил, масло,<br />
1 30х1 20.<br />
час, загрожуючи рухом у зворотньому напрямку...<br />
Я майже сновидів, коли дійшов до перших хижок<br />
оази..., тому і присвятив своє полотно<br />
1 998 – 99 рр.. „міфічному часу”, виставка в музеї<br />
палеонтології (1 992 р.) – саме для нього, ще і<br />
2
Change language