Національна екологічна політика України:

Міністерство охоронинавколишнього природногосередовища УкраїниГлобальний ЕкологічнийФондПрограма Розвитку ООННаціональнаекологічнаполітика України:стратегічні оцінки і рекомендації

Міністерство охорони навколишнього природного середовища УкраїниПрограма Розвитку ООНГлобальний Екологічний ФондНаціональна екологічна політика України:стратегічні оцінки і рекомендаціїДокумент підготовлено в рамках проекту ПРООН/ГЕФ“Оцінка національного потенціалу в сфері глобальногоекологічного управління в Україні”20071

Дорадча Рада з підготовки документуАвторський колективФренсіс О’ДоннеллРезидент Координатор Системи ООН в Україні, Постійний Представник ПРООН вУкраїні,співголоваВасиль ДжартиМіністр охорони навколишнього природного середовища України,співголоваВасиль ШевчукМіністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпекиУкраїни (1998-2000), Міністр екології та природних ресурсів України (2002-2003),Заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України, ГоловаУкраїнського товариства охорони природи, співголова, Голова редакційної групиГеоргій БілявськийЗавідувач кафедри екологічного аудиту Національного Авіаційного УніверситетуСергій ВолковСтарший Програмний Менеджер ПРООНБогдан ДанилишинЧлен-кореспондент НАН України, Голова Ради по вивченню продуктивних силУкраїни НАНУСтаніслав ДовгийЧлен-кореспондент НАН України, Народний депутат України,Член КомітетуВерховної Ради України з питань бюджетуМихайло Згуровський Академік НАН України, Ректор Національного Технічного Університету України“Київський Політехнічний Інститут”Валерій КальченкоНародний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України зпитань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідківЧорнобильської катастрофиСергій КурикінМіністр екології та природних ресурсів України (2001-2002), Голова Зеленоїпартії УкраїниВалерій КухарАкадемік НАН України, Директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАНУ,член редакційної групиЮрій СаталкінВіце-президент Міжнародного Фонду ДніпраВасиль СрібнийГолова Комісії УСПП з проблем охорони навколишнього природногосередовища, Генеральний директор Державного підприємства “Аргентум”Ігор СтарчевськийДиректор Інженерно-технологічного інституту Біотехніка УААНТетяна ТимочкоПерший заступник Голови “Всеукраїнської екологічної ліги”Василь ТолкачовМенеджер проекту ПРООН, секретар редакційної групиЮрій Шеляг-Сосонко Академік НАН України, Завідувач відділу геоботаніки Інституту ботаніки НАНУЮрій Щербак Міністр охорони навколишнього природного середовища України (1991-1992),Надзвичайний та Повноважний Посол України, член редакційної групиАнатолій ЯцикЧлен-кореспондент УААН,Директор Українського науково-дослідного інститутуводогосподарсько-екологічних проблемАвтори окремих глав та розділівСемен КублановМихайло КрасножонНаталія ЛютаОлександр МазуркевичЮрій МасікевичОксана НєженцеваНаталія МалишеваВолодимир ПатикаОлена ПащенкоАндрій СердюкМикола СтеценкоЮрій ТуницяЮлія ШевчукМіжнародні експертиЖан-Джосеф БеламіСпівробітники ПРООНЗаступник Директора компанії “Інтерсервіс”Заступник директора Українського державного геологорозвідувального інститутуНачальник Управління Українського державного геологорозвідувального інститутуЗаступник Голови Правління Всеукраїнської Ради Українського товаристваохорони природиДекан факультету екології та права Чернівецького Державного УніверситетуЗаступник генерального директора Центру досліджень сталого розвиткуЧлен-кореспондент правових наук України,Завідувач відділу екологічного праваІнституту держави і права НАНУАкадемік УААН,Директор Інституту агроекології та біотехнології УААНКоординатор Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта”Член-кореспондент Академії медичних наук України,Директор Інститутумедичної гігієни та екології АМН УкраїниПерший заступник Начальника Державної служби заповідної справиМіністерства охорони навколишнього природного середовища УкраїниЧлен-кореспондент НАН України,Ректор Національного лісотехнічного університетуАспірант Інституту законодавства Верховної Ради УкраїниМіжнародний експерт з питань гармонізації законодавстваЙоанна Казана-Вішньовецька Заступник Постійного Представника ПРООН в УкраїніСергій ГриценкоКоординатор із зв’язків з громадськістю ПРООН в УкраїніОлена Педашенкоспівробітник проекту ПРООНВидавнича група:Людмила МялківськаКомпанія “ВАІТЕ”Віктор КопилецьЮлія НуртазінаВадим ПетрунінДрук: ТОВ “Компанія“ВАІТЕ”, зам. № 7104,наклад 500 примУкраїномовний редакторКоординатор робітВерсткаДизайн обкладинкиІгор БазілевичПровідний науковий співробітник відділу інвестиційної політики Ради повивченню продуктивних сил України НАН УкраїниАнатолій БорусевичДиректор Міжрегіонального центру екологічного аудитуОксана ВекличГоловний науковий співробітник відділу просторового розвитку та земельнихвідносин Ради по вивченню продуктивних сил України НАН УкраїниГанна Голубовська-Онісімова Голова Громадської Ради Міністерства охорони навколишнього природногосередовища України,Голова ВГО “МАМА-86”Андрій ДемиденкоСтарший консультант Українського центру екологічних та водних проектівМикола КлєстовДиректор Наукового центру заповідної справи Міністерства охоронинавколишнього природного середовища УкраїниАналіз та рекомендації, представлені в цьому звіті, не обов’язково співпадають з точкою зору ПрограмиРозвитку Організації Об’єднаних націй. Цей звіт є продуктом колективної роботи групи провідних експертів.Жодна частина цієї публікації не може бути використана у будь-якій формі без посилання або попередньогодозволу ПРООН України.Copyright ©2007 ПРООН Україна2 3

В С Т У ППолітика європейської інтеграції і вступу до Світової Організації Торгівлі (далі – СОТ) – це,по суті, стратегічна можливість формування і реалізації збалансованої політики переходуУкраїни до сталого розвитку. Членство в СОТ, Європейському Союзі (далі – ЄС) і сталийрозвиток – взаємозумовлені і взаємопов’язані складові цілісної національної політикиУкраїни.Екологічні вимоги СОТ та інструменти їхньої реалізації здебільшого пов’язані з політикою,що ґрунтується на життєвому циклі сукупного продукту з метою скорочення йогонегативного екологічного впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей– від видо бування сировини до утилізації відходів. Це і є основа політики сталого розвитку,орієнто вана на зміну нестійких моделей виробництва і споживання на екологічно чистімоделі.Мета цієї роботи – здійснити комплексну стратегічну оцінку національного екологічногопотенціалу, дати ключові рекомендації щодо його подальшого розвитку. Це має сприятизміцненню потенціалу суспільної свідомості, компетентності всіх тих, хто ухвалюєвідповідальні рішення щодо життєдіяльності суспільства і сталого розвитку країни.Ще однією не менш важливою ціллю роботи було створення фундаментальної основидля сталої підтримки урядового керівництва сферою охорони навколишнього природногосередовища, раціонального використання й відтворення природно-ресурсного потенціалуі забезпечення екологічної безпеки, формування еколого-економічних передумов дляпереходу на засади екологічного управління і сталого розвитку.У підготовці стратегічного документу “Екологічна політика України: оцінка і стратегіярозвитку” взяли участь урядовці, політики, вчені, практики, представники громадськості, щопрофесійно репрезентують державу і суспільство.Координаторами окремих глав були: Василь Шевчук (Глави 1, 3, Загальні стратегічні рекомендації),Наталія Малишева (Глава 2), Валерій Кухар (Глава 4), Георгій Білявський (Глава 5),Олександр Мазуркевич і Тетяна Тимочко (Глава 6), Анатолій Яцик (Глава 7), Юрій Щербак (Глава8). Окремі розділи документу підготували: Юрій Саталкін (1.1-1.6, 3.3-3.5), Валерій Кухар(1.8, 1.9, 4.7, 4.8), Андрій Сердюк (1.7), Оксана Нєженцева (1.10, 1.11), Ігор Базилевич (1.12),Наталія Малишева (2.2, 2.3), Юлія Шевчук (2.1), Оксана Веклич (3.1, 3.2), Володимир Патика(4.1), Анатолій Яцик (4.2, 7.1-7.5), В.Красножон і Н.Люта (4.3), Юрій Шеляг-Сосонко (4.4), МиколаСтеценко і Микола Клєстов (4.5), Юрій Туниця (4.6), Семен Кубланов (4.9, 8.3), Георгій Білявський(5.1-5.3, 8.2), Тетяна Тимочко і Олена Пащенко (5.3), Олександр Мазуркевич і Тетяна Тимочко(6.1,6.2), Сергій Курикін, Ганна Голубовська-Онісімова, Андрій Демиденко (8.4), Юрій Масікевич(8.4), Василь Толкачов (8.1-8.3).Загальну редакцію стратегічного документу здійснювали члени Координаційного бюро– Василь Шевчук (голова), Валерій Кухар, Юрій Щербак, Василь Толкачов (відповідальнийсекре тар).Документи “Екологічна політика України: оцінка і стратегія розвитку” та “Національнаекологічна політика України: стратегічні оцінки і рекомендації” підготовлено в рамкахпроекту Програми розвитку ООН і Глобального екологічного фонду “Оцінка національногопотен ціалу в сфері глобального екологічного управління в Україні”.7

Глава 1. КОМПЛЕКСНА СТРАТЕГІЧНА ОЦІНКА НАЦІОНАЛЬНОГОЕКОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ1.1. Екосистемний потенціал: інтегрованіоцінкиВід мін ною озна кою і фу н да ме н та ль нимприн ци пом с та ло го розвитк у є екосисте м нийпід хід до ви рі шен ня проблем будь-яко го ма с-ш та бу і рі в ня: гло ба ль ного, регіонально го, націо на ль но го та мі с це во го.Від хід від тра ди цій ної «ресурсної і спо жи вацько ї» стра те гії роз ви т ку потребує зміни по ве дінки су с пі ль с т ва, роз ро б лення нових кон це п ційдер жа в но го управ лін ня, підприємницької ді я льнос ті, змі ни ме то до ло гії оцінки ролі та зна чен няеко си с тем у жит ті лю ди ни й суспільства.Од нак у си с те мі дер жа в но го управ лін ня,що іс нує, пе ре ва жа ють те н де н ції за тра т но гопід хо ду до ви ко ри с тан ня природних ре с ур -сів, на вко ли ш ньо го при ро д но го се ре до ви щата йо го еко си с тем. Ін те грована цінніс ть природи як се ре до ви ща жит тє ді я ль но с ті люд с т ваще не ус ві до м ле на с у с пільством.Еко ло гі ч ні си с те ми, їх ній потенціал ма ютьоці ню ва ти с я не тіль ки як рес урсна база еко -но мі ч но го зро с тан ня, а й як «природні ос но -вні фо н ди» д ля за без пе чення життєдія ль но с тісу с пі ль с т ва, до мі в ка всьо го жи во го на Зе м лі,д ля під три ман ня яких у належному с та ні по -трі б но по стій но вкла да ти ка пі тал.От же, ін те г ра ль на оці н ка еко си с те м но гопо те н ці а лу (гло ба ль но го, регіонального, на ціона ль но го, мі с це во го) – це цілісна оці н ка одноча с но еко но мі ч но го рес урс у забезпе чен няжит тє ді я ль но с ті і роз ви тк у с успільства та еко -ло гі ч но го ре с ур с у під тримання функціо ну ванняй від тво рен ня еко си с тем як се ре до ви щажит тє ді я ль но с ті жи вих організмів.Укра ї на по лі тич но при є дналас я до ос но в-них між на ро д них кон венцій. На законо да в чо -му рі в ні за твер д же но національні і зага ль но -де р жа в ні про гра ми, се ред яких Націона ль напро гра ма еко ло гі ч но го оздоровлення ба сей нур. Дніп ро та по ліп шен ня якості питної во ди,За га ль но де р жа в на про гра ма фо р му ван няна ці о на ль ної еко ло гі ч ної ме ре жі Укра ї ни на2000–2015 рр., За га ль но де р жа в на про гра маохо ро ни і від тво рен ня до вкіл ля Азов сько го таЧо р но го мо рів, За га ль но де р жа в на про гра мапо во джен ня з то к си ч ни ми від хо да ми та ін.Ме ха ні з ми ре а лі за ці ї окремих програм відпрацьо ва ні за між на ро дною допомогою. Про -те їх ре а лі за ція прак ти ч но при зу пи не на че резпо лі тич ні чин ни ки, які не да ли змо г у сфо р -му ва ти ці лі с ну на ці о на ль ну си с те му еко ло гічно го управ лін ня з ефе к ти в ни ми ме то да миза лу чен ня ін ве с ти цій, еко ло го- еко но мі ч но гости му лю ван ня, роз по ді лу від по ві да ль но с тіміж дер жа вою, с у с пі ль с т вом і бі з не сом. Не об -хід ніс ть у та кій си с те мі під тве р д ж у є ть с я с таномеко си с те м но го по те н ці а лу Укра ї ни, якийха ра к те ри зу є ть с я як ан тро по ген но ви сна же -ний уна с лі док не по мі р но го ви ко ри с тан ня іспо жи ва ць ко го с та в лен ня.Роз ба ла н со ва ніс ть фу н к цій ви ко ри с танняпри ро д но го ка пі та лу та йо го від тво рен няпри зве ла до ши ро ко ма с ш та б них де с тру к ти в-них про це сів, які ста но в лять ре а ль ну за гро зуд ля здо ро в’я лю ди ни і роз ви т к у с у с пі ль с т ва.Су час ний с тан при ро д них ланд ша ф тів ли шеча с т ко во від по ві дає кри те рі ям від не сен ня їхдо Пан- єв ро пей сь кої еко ло гі ч ної ме ре жі.Осо б ли ві с тю Укра ї ни є на яв ність по ту ж ноїво д ної еко си с те ми Дніп ра з рі з но ма ні т ні с тюпри ро д них ланд ша ф тів. Про те «у ні ка ль ним»та кож є й ма с ш та б не тех но ген не по ру шен няпри ро д них ланд ша ф тів та еко си с тем, осо б ливора ді а цій не за бру д нен ня уна с лі док Чо р но -биль сь кої ка та с т ро фи пла не та р но го ма с ш та бу.У ці ло му ж ан тро по ген не на ва н та ження нана ці о на ль ну еко ло гі ч ну си с те му с лід оці ню -ва ти як тра ди цій но не спри я т ли ве д ля ї ї са мо -с тій но го від тво рен ня і по си лен ня аси мі ля ційнихфу н к цій при ро ди.Усе це по тре бує від дер жа в них ін с ти т у цій,по са до вих осіб, усьо го с у с пі ль с т ва осо б ливого ро зу мін ня і дій що до за с то с у ван ня еко -си с те м но го під хо ду в прак ти ці дер жа в но гопла ну ван ня й управ лін ня, на ці о на ль но го розвит к у та жит тє ді я ль но с ті.1.2. Комплексна оцінка ідентичностінаціональної та європейської системекологічного управління і політикиВ Укра ї ні ще не сфо р му ва ла ся на ці о нальна си с те ма еко ло гі ч но го управ лін ня в їїєв ро пей сь кій ці лі с но с ті дер жа в но го, громадсь ко го і ко р по ра ти в но го (бі з не со во го)еко ло гі ч но го управ лін ня. Ни ні до мі нує держав на си с те ма управ лін ня у га лу зі охо ро нина вко ли ш ньо го при ро д но го се ре до ви ща.Дер жа ва фа к ти ч но «мо но по лі зу ва ла» еко ло гічну від по ві да ль ність, що при зве ло до по слаблен ня від по ві да ль но с ті при ро до ко ри с тувачів – су б’єк тів го с по да рю ван ня і вла с ни ківзе м лі, ос но в них фо н дів. Є пе в ні су пе ре ч но с тіміж ма с ш та ба ми змі ни вла с но с ті (при ва ти зації)і збе ре жен ням, до мі ну ван ням ад мі ні с т ратив ної від по ві да ль но с ті за еко ло гі ч ну шко ду.Цей ви зна ча ль ний чин ник стри мує про цесфо р му ван ня на ці о на ль ної си с те ми еко ло гі ч-но го управ лін ня на єв ро пей сь ких за са дах.Про цес іде н ти фі ка ції на ці о на ль ної та європей сь кої си с тем еко ло гі ч но го управ лін нястри му єть ся та кож че рез не го то в ність (психоло гі ч ну, про фе сій ну) дер жа в них ін сти ту ційта по са до вих осіб ух ва лю ва ти стра те гі ч ні рішення що до Єв ро пей сь кої еко ло гі ч ної ін тегра ції, не ба жан ня це ус ві до ми ти і вжи ти відпові д них за хо дів що до оці н ки й по ліп шен няком пе те н ції управ лін сь ко го пе р со на лу (цеса ме той ви па док, ко ли є по лі тич не рі шен ня,але не ви ста чає ком пе те н ції для йо го ви конання).Згі д но з чин ним за ко но дав ст вом Укра ї нидер жа в не управ лін ня зо рі є н то ва но на охорону на вко ли ш ньо го при ро д но го се ре довища. У бі ль шо с ті кра їн ЄС це пре ро га ти вамі с це вих ор га нів вла ди. Па ні в на кон це п ціяеко ло гі ч но го управ лін ня центра ль них ор ганіввла ди – за по бі ган ня за бру д нен ню екосис тем, га р мо ні за ція вза є мо дії су с пі ль с т ва іпри ро ди, від тво рен ня еко ло гі ч ної рі в но ва ги,еко ло гі ч не оздо ро в лен ня та еко ло гі ч на безпека. Тоб то не при ро до охо рон на, а за по бі ж-на – при ро до ві д т во рю ва ль на.Гро мад сь ке еко ло гі ч не управ лін ня ви значене в За ко ні Укра ї ни «Про охо ро ну на вко лишньо го при ро д но го се ре до ви ща» як управління гро мад сь ких об’ єд нань у сфе рі охо ро нина вко ли ш ньо го при ро д но го се ре до ви ща зна бо ром від по ві д них по в но ва жень. До мі нуючу кон це п цію гро мад сь ко го управ лін ня слідспря му ва ти на га р мо ні за цію вза є мо дії су с пільс т ва і при ро ди з ви зна чен ням спі ль ної відпові да ль но с ті дер жа ви й су с пі ль с т ва. Охо ронана вко ли ш ньо го при ро д но го се ре до ви щамає бу ти пріо ри те том гро мад сь ко с ті, мі с цевихгро мад.Ко р по ра ти в не (бі з не со ве) еко ло гі ч неуправ лін ня за ко но да в чо не ви зна че не. Введено в дію дер жа в ні ста н да р ти се рії ДСТУ ISO14000 «На с та но ви з управ лін ня на вко ли ш-8 9нім се ре до ви щем», але їх нє до де р жан ня не єобо в’я з ко вим, за ко но да в чо за крі п ле ним.1.3. Актуалізація національноїекологічної політики на принципахсталого розвиткуСто со в но еко ло гі ч ної по лі ти ки у По лі тичнійде кла ра ції і в Пла ні ви ко нан ня рі шеньВсе сві т ньо го са мі ту зі ста ло го роз ви т ку (Йоганне с бург, 2002) ви зна че но не об хід ність довго стро ко вої пе р с пе к ти ви і ши ро кої уча с тігро мад сь ко с ті у роз ро б ці по лі ти ки, ух ва лен ніта ви ко нан ні рі шень на всіх рі в нях; змі ну нестійких мо де лей ви ро б ни ц т ва і спо жи ван няза до по мо гою еко ло гі за ції по в но го жит тє вогоци к лу про ду к ції, збе ре жен ня і ра ці о на льного ви ко ри с тан ня при ро д но- ре су р с ної базиеко но мі ч но го і со ці а ль но го роз ви т ку.На п’я тій Пан- Єв ро пей сь кій кон фе ре н ціїмі ні с т рів охо ро ни на вко ли ш ньо го се ре до вища«До в кіл ля для Єв ро пи» (Ки їв, 2003) кон к-ре ти зо ва но по лі тич ні ас пе к ти для Укра ї ни.Це, зо к ре ма, Кон ве н ція про охо ро ну і ста лийроз ви ток Ка р пат, Де кла ра ція мі ні с т рів Укра ї-ни, Ро сії і Бі ло ру сі про еко ло гі ч не оздо ро в-лен ня ба сей ну Дніп ра, За ява про осві ту з метоюста ло го роз ви т ку, Стра те гія еко ло гі ч но гопар т нер с т ва і спів ро бі т ни ц т ва кра їн ре гі о нуЄЕК ООН, Мі ні с тер сь ка де кла ра ція що до екологі ч ної по лі ти ки на пе р ші 10 ро ків XXI ст.Дер жа в на по лі ти ка єв ро і н те г ра ції та вступуУкра ї ни до СОТ по тре бує роз ро б ки і затверджен ня на ці о на ль ної еко ло гі ч ної по лі тикиз ура ху ван ням рі шень Йо ган не с бу р зь ко госа мі ту зі ста ло го роз ви т ку та Пан- Єв ро пей ськоїКи їв сь кої кон фе ре н ції «До в кіл ля для Європи». Од нак про бле ма по ля гає в то му, щоух ва ле ні стра те гі ч ні дер жа в ні до ку ме н ти єшви д ше де кла ра ти в ни ми за ява ми, ніж концеп ту а ль ною ос но вою для роз ро б лен ня націо на ль ної еко ло гі ч ної по лі ти ки. Не за тверджено кон це п цію ста ло го роз ви т ку Укра ї ни,яка має ви зна чи ти на ці о на ль ні пріо ри те тиеко ло го- еко но мі ч ної по лі ти ки.«О с но в ні на пря ми дер жа в ної по лі ти киУкра ї ни у га лу зі охо ро ни до вкіл ля, ви ко ри с-тан ня при ро д них ре сур сів та за без пе чен няеко ло гі ч ної без пе ки», ух ва ле ні Вер хо в ноюРа дою Укра ї ни у 1998 р., уже не від по ві да ютьно вим еко ло гі ч ним ви мо гам і по лі ти ці єв роін те г ра ці ї. По трі б на їх ак ту а лі за ція з орієнтацією не на дер жа в ний, а на на ці о на ль ний

рі вень. По су ті, це має бу ти но ва на ці о на льнаеко ло гі ч на по лі ти ка на ба зі між на ро д нихеко ло гі ч них зо бо в’я зань Укра ї ни що до змінклі ма ту, збе ре жен ня біо рі з но ма ніт тя, бо ро тьбизі спу с те лю ван ням, а та кож з ура ху ван нямеко ло гі ч них ви мог і ме ха ні з мів СОТ, рі шеньЙо ган не с бу р зь ко го са мі ту і Ки їв сь кої кон ферен ції «До в кіл ля для Єв ро пи».1.4. Інституційна та функціональнамодернізація державної системиекологічного управління на принципахсталого розвиткуПо го джен ня еко ло гі ч них, со ці а ль них іеко но мі ч них ці лей ста ло го роз ви т ку кра ї ни,ін те г ра ція еко ло гі ч ної по лі ти ки, ко ор ди на ціяси с те ми дер жа в но го управ лін ня на прин ципахста ло го роз ви т ку є ви зна ча ль ни ми фу н к-ці я ми в про це сі єв ро і н те г ра ці ї.Впро ва джен ня прин ци пів ста ло го роз ви т-ку в Укра ї ні по кла де но на Мі ні с тер с т во охорони на вко ли ш ньо го при ро д но го се ре до вища(еко ло гі ч на скла до ва ста ло го роз ви т ку),Мі ні с тер с т во еко но мі ки (еко но мі ч на скла доваста ло го роз ви т ку) і Мі ні с тер с т во пра ці тасо ці а ль ної по лі ти ки (со ці а ль на скла до ва).Од нак не ста бі ль ність ке рі в ни ц т ва зга данихклю чо вих мі ні с терств ви яви лась зна ч-ною пе ре шко дою на шля ху до ста ло го розвит ку. На ці о на ль на ко мі сія ста ло го роз ви т купри Ка бі не ті Мі ні с т рів Укра ї ни бу ла, по -перше, об ме же на кон су ль та ти в но- до ра д чи мифу н к ці я ми, а, по -дру ге, не ста ла ін те г ру ю чимцентром. На ці о на ль на Ра да зі ста ло го розвит ку, утво ре на у 2003 р. при Пре зи де н то віУкра ї ни, жо д но го ра зу не зі бра лась на своїза сі дан ня.Ни ні ш ня ад мі ні с т ра ти в но- ін с ти ту цій настру к ту ра дер жа в но го еко ло гі ч но го управління є пе ре ва ж но центра лі зо ва ною з ду б люванням фу н к цій на ре гі о на ль но му та мі с це вомурі в нях. Це ча с то при зво дить до кон ф лі к тіві без від по ві да ль но с ті. То му під час фо р му ваннягро ма дян сь ко го су с пі ль с т ва й ри н ко воїви ро б ни чої ін фра стру к ту ри фу н к ції і від по відаль ність дер жа в но го управ лін ня ма ють бутипе ре роз по ді ле ні на на ці о на ль но му рі в ні.Фу н к ції еко но мі ч но го сти му лю ван ня дотриман ня еко ло гі ч них ви мог ще не до статньо роз ви не ні й не при му шу ють під приємс т ва- за б ру д ню ва чі змі ню ва ти тех но ло гіїви ро б ництв на при ро до за хи с ні. Еко но мі ч німе ха ні з ми, що ре гу лю ють охо ро ну на вко лишньо го се ре до ви ща та при ро д них ре сур сів,та кож не ду же ефе к ти в ні. Го ло вна про бле маза сто су ван ня еко но мі ч них ме ха ні з мів у нестабі ль но му ма к ро еко но мі ч но му се ре до вищі– ці но у т во рен ня. Іг но ру ван ня ме ха ні з мівці но у т во рен ня при зво дить до по гі р шен няста ну на вко ли ш ньо го се ре до ви ща. Як ужеза зна ча лось, ни ні ш ні еко но мі ч ні сти му ли неспро мо ж ні при му си ти за бру д ню ва чів змі нитимо де лі ви ро б ни ц т ва, оскі ль ки не вра хо вуютьпо треб ри н ку, а це при зво дить до не ефекти в но го роз по ді лу ко ш тів.Ін сти ту цій на і фу н к ці о на ль на мо де р ні заціяпо тре бу ють зна ч ної про фе сій ної під го то в-ки й пе ре орі є н та ції управ лін сь ко го пе р со налуі ке рі в ни ків, які від по ві да ють за ух ва лен нярі шень. Не об хід но ство ри ти ін но ва цій ну систе му про фе сій ної пе ре під го то в ки й оці н киком пе те н ції дер жа в них слу ж бо в ців.1.5. Потенціал міжнародних,національних і державних програмЕко ло гі ч ні про гра ми є за со бом ре а лі за ціїна ці о на ль ної еко ло гі ч ної по лі ти ки за до по могоюздій с нен ня кон к ре т них про гра м них напрямів, за хо дів, ці льо вих про е к тів з рі з ни миме ха ні з ма ми ре а лі за ці ї. По те н ці ал між на ро д-них, на ці о на ль них і за га ль но де р жа в них екологі ч них про грам тим бі ль ший, чим до сконалі ше в них ви зна че но ме ха нізм управ лін няна ре зуль тат. Це на оч но про де мо н с т ро ва нов про це сі укра ї н сь ко- ка над сь кої спів пра ці ізре а лі за ції між на ро д ної про гра ми «Ро з ви токуправ лін ня на вко ли ш нім при ро д ним се ре довищем в Укра ї ні (ба сейн р. Дніп ро)».Ко ж на с тра те гі ч на ме та ці єї між на ро д-ної про гра ми транс фо р му ва ла с я в кон кре т ніна пря ми, за хо ди і ці льо ві про е к ти, які розроб ля ли із за лу чен ням ви ко нав ців про е к тіві про зо ро за хи ща ли на спі ль но му за сі дан ніукра ї н сь ко- ка над сь ко го Ко мі те ту управ лін няпро гра мо ю. Ко жен про ек т мав свій ме ха нізмфі нан с у ван ня за ле ж но від йо го пріо ри те т но с-ті та ре зуль та ти в но с ті. Фу н к ці о ну ва ла си с те мамо ні то ри н г у і зві т но с ті що до ко ж но го про е к т у.На жаль, до свід роз ро б ки і ре а лі за ції міжнаро д ної ба сей но вої про гра ми «Ро з ви токуправ лін ня на вко ли ш нім при ро д ним се редови щем в Укра ї ні (ба сейн р. Дніп ро)» не бувроз по всю дже ний на всі на ці о на ль ні і за га льноде р жа в ні еко ло гі ч ні про гра ми. Ух ва ле на у2003 р. «Ко м п ле к с на про гра ма ре а лі за ції нана ці о на ль но му рі в ні рі шень, за твер дже них наВсе сві т ньо му са мі ті зі с та ло го роз ви т к у (Йо -ган не с бург, 2002) на 2003–2015 ро ки» не ви конує ть с я. Об ме же но мі ні ма ль ним є ви ко нан няокре мих еко ло гі ч них про грам: На ці о на ль ноїпро гра ми еко ло гі ч но го оз до ро в лен ня ба сей -ну р. Дніп ро та по ліп шен ня яко с ті пи т ної во -ди, За га ль но де р жа в ної про гра ми охо ро ни івід тво рен ня до вкіл ля Азов сько го та Чо р но гомо рів, Про гра ми роз ви т к у во до про ві д но - каналі за цій но го го с по дар с т ва, Дер жа в ної про -гра ми « Лі си Укра ї ни», За га ль но де р жа в ної про -гра ми фо р му ван ня на ці о на ль ної еко ло гі ч ноїме ре жі Укра ї ни на 2000–2015 рр.Най бо лю чі шою про бле мою ре а лі за ціїпо те н ці а лу усіх за зна че них про грам є бракфі нан су ван ня. Во ни пе ред ба ча ють бі ль шеза хо дів, ніж мо жуть бу ти про фі на н со ва ніз бю дже т но го при ро до охо рон но го фо н ду,а і н ш и х м е х а н і з м і в фі н а н с у в а н н я н е з а д і я -но. При крою є та кож те н де н ція пла ну ва тиве ли ку кі ль кість за хо дів, а по тім у на сту п нір о к и « в и б и в а т и » б ю д ж е т н і к о ш т и д л я ї х н ь о -г о в и ко н а н н я (с и н д р о м р а д я н с ь к о г о п л а н у -в а н н я).Прак ти ч но від су т ня ін фо р ма ція що допро це су ре а лі за ції (не здій с ню єть ся мо ні торинг)і ре зуль та ти в но с ті усіх за твер дже нихна ці о на ль них і за га ль но де р жа в них про грам.Це уне мо ж ли в лює мо бі лі за цію по те н ці а луміж на ро д них, на ці о на ль них і дер жа в них екологі ч них про грам. От же, по трі б но пе ре глянути пріо ри те ти ви ко нан ня за твер дже нихеко ло гі ч них про грам і за ді я ти но ві ме ха ні з миїх ньо го фі нан су ван ня.1.6. Потенціал регіональної екологічноїполітики та екологічного управлінняЗа від су т но с ті за ко но да в чо ви зна че ноїна ці о на ль ної по лі ти ки ста ло го роз ви т ку залиша єть ся не вре гу льо ва ною ре гі о на ль наеко ло гі ч на по лі ти ка, що при зво дить до кон ф-лі к тів між ор га на ми управ лін ня цен т ра ль ногоі мі с це во го під по ряд ку ван ня (об ла с но го,мі сь ко го) та до без від по ві да ль но с ті.Ре гу ля р но тра п ля єть ся не узго дже ністьфу н к цій і по в но ва жень, ви зна че них у За ко ніУкра ї ни «Про охо ро ну на вко ли ш ньо го природ но го се ре до ви ща», ін ших еко ло гі ч них законах, а та кож у за ко нах і під за кон них ак тах змі с це во го са мо вря ду ван ня.10 11Осо б ли ві с тю Укра ї ни є на яв ність зна ч ноїкі ль ко с ті де пре си в них ре гі о на ль них те ри торійіз зна ч ною еко ло гі ч ною де гра да ці є ю. Цера ді а цій но за бру д не ні те ри то рії Ки їв сь кої,Кі ро во град сь кої та ін ших об ла с тей, під то п леніте ри то рії, те ри то рії зсу вів, по ве ней то що.Та ка осо б ли вість не вра хо ву єть ся як пріорите т на в ре гі о на ль ній еко ло гі ч ній по лі ти ці.Еко ло гі ч не оздо ро в лен ня і еко си с те м не відтворен ня де пре си в них те ри то рій має ста тиго ло вним пріо ри те том ре гі о на ль ної еко ло гічної по лі ти ки та управ лін ня.У Ко н ц е п ц і ї д е р ж а в н о ї р ег іон ал ьн о ї п о -л і т и к и а с п е к т и е ко л о г ічн о ї п ол іт ик и н е у з -г о д ж е н і з а с п е к т а м и і нш и х п ол іт и к , у н аслідок чо го еко ло го- го с по дар сь ка си с те маре гі о нів не зба ла н со ва на. Ни ні ш ня си с те мад е р ж а в н о г о е ко л о г і ч н ог о у п р а вл і нн я з а -над то центра лі зо ва на, не де мо к ра ти ч на і,по су ті – ві дом ча. По те н ці ал ре гі о на ль нихе к о л о г і ч н и х п о л і т и к н е р озв ив ає т ьс я і н еп і д т р и м у є т ь с я .1.7. Екологія і здоров’яЗдо ро в’я на ції є ва ж ли вим ін те г ра ль нимпо ка з ни ком ци ві лі зо ва но с ті су с пі ль с т ва тайо го со ці а ль но- еко но мі ч но го роз ви т ку. Порядіз со ці а ль но- еко но мі ч ни ми і спа д ко ви мичин ни ка ми та спо со бом жит тя од ним із най в-п ли во ві ших на здо ро в’я на се лен ня є де на турова не на вко ли ш нє се ре до ви ще.В кра ї ні три ва лий час кон с та ту єть ся динамі ч не по гі р шен ня де мо гра фі ч них по ка з никіві по пу ля цій но го здо ро в’я на се лен ня на тлісо ці а ль но- еко но мі ч но го та еко ло гі ч но го неблаго по луч чя, яке ха ра к те ри зу єть ся ви со кимрі в нем за бру д нен ня на вко ли ш ньо го се ре довища шкі д ли ви ми чин ни ка ми рі з ної (хі мі ч ної,фі зи ч ної, біо ло гі ч ної) при ро ди.Медико-демографічна кризаУ 1991 р. в Укра ї ні впе р ше кі ль кість помер лих пе ре ви щи ла кі ль кість на ро дже них.У п о д а л ь ш і р о к и п р о ц е с д еп оп ул яц і ї н е -у х и л ь н о з р о с т а в . П і к м ед ик о -д ем огр афі -ч ної кри зи при пав на 1995–1996 рр. Рі з кез н и ж е н н я ж и т т є в о г о р івн я н асел е нн я , н е -при сто со ва ність лю дей до но вих ри н ко вихумов, со ці а ль но- пси хо ло гі ч ний стрес, впливне за до ві ль них чин ни ків до вкіл ля не га ти в ноп о з н ач и л и с ь н а з д о р о в’ ї н ац і ї , р івн я х н ар о -джу ва но с ті та сме р т но с ті.

Чи се ль ність на се лен ня Укра ї ни бе зу пиннозме н шу єть ся – за остан ні 10 ро ків во наско ро ти лась на 4,1 млн. осіб. За те м па ми вимиран ня лю дей Укра ї на вхо дить у пе р шу десят ку кра їн сві то вої спі ль но ти, за три ва лі с тюжит тя по сі дає 60 мі с це в сві ті. Пре ва ж ноюпри чи ною сме р т но с ті на се лен ня є му ль тифак то рі а ль ні хво ро би (се р це во- су дин ні, онколо гі ч ні, ен до крин ні, пси хі ч ні то що), які форму ють ся вна слі док вза є мо дії спа д ко во с ті,со ці у му і впли ву чин ни ків до вкіл ля. По ши реністьза хво рю вань се ред ма ло за бе з пе че но гона се лен ня на 45,7 % пе ре ви щує ана ло гі ч нийпо ка з ник се ред за без пе че них лю дей.На тлі зр о с тан н я з а хворюв аності з а о с-но в ни м и к ла са м и хво р о б найбільше хви лю єза хво рю ва ність ди тя чо го на се лен ня Укра ї ни,як а має с тій к у те н де н цію до зр остан н я. Діти– найу ра з ли ві ші про тя гом усьо го пе рі одусво го р оз ви т к у – від з ап лідненн я до під лі т-ко во го ві к у. Во ни ж и ву ть у ск ладному се р е -до ви щі, що змі ню єть ся, і бі ль ше, ніж до ро с лі,за ле жать від мі с ця про жи ван ня, на вчан ня,пра ці та роз ваг.Гармонія екологічного стану довкілля іздоров’я людейНе зва жа ю чи на на ве де ні вкрай три во ж ніте н де н ції, ста но в лен ня но вої си с те ми оці н киста ну здо ро в’я лю ди ни і якості довкілля у їхньому вза є мо зв’я з к у відбуває ться надто по вільно. Бі ль шість до слі джень впли ву чин ни ківна вко ли ш ньо го се ре до вища на здоров’я ба зуєть ся на де мо гра фі ч них показниках за хво рю -ва но с ті, ін ва лі д но с ті. Ці по ка з ни ки не по вні с тювід по ві да ють ви зна чен ню здоров’я як «по в-но го фі зи ч но го, ду хо в ного і соціального благопо луч чя, а не тіль ки від су т но с ті хво роб абофі зи ч них вад» (ВО ОЗ), не ана лі зу ють клю чо вийас пек т – со ці а ль но - еко номічну ск ладо ву розвит к у дер жа ви, не ви значають усіх аспек тів не -про с тої вза є мо ді ї си с те ми « довкілля – здо ро -в’я».Си ту а ція, що скла ла ся, по тре бує пе ре хо дувід па си в но го спо сте ре жен ня до ак ти в но гоуправ лін ня про це са ми фо р му ван ня здо ро в’яна се лен ня та ста ну до вкіл ля. Це на дасть можли во с ті про ве с ти на дер жа в но му і ре гі о нально му рі в нях со ці а ль но- еко но мі ч ні за хо ди,які зу мо в лять зна ч ний еко но мі ч ний ефектза вдя ки по ліп шен ню здо ро в’я на ції, яко с ті татри ва ло с ті жит тя гро ма дян Укра ї ни. Не спромож ність здій с ни ти на ве де ні кро ки за гро жуєда ль шим по гі р шен ням ста ну до вкіл ля та здоров’я на се лен ня.Вплив окремих чинників довкілля наздоров’я населенняГо ло вним про бле м ним чин ни ком на вко -ли ш ньо го се ре до ви ща, яке спо ну ка ло міжнаро д ну спі ль но ту об’ єд на ти ся для спі ль нихпри ро до охо рон них дій, бу ло за бру д нен няат мо с фе р но го по ві т ря. Осо б ли ва ува га доці єї про бле ми спри чи не на хро ні ч ною ді єюат мо с фе р них за бру д нень. Ве ли че з ний про -ми с ло вий по те н ці ал, с тво ре ний на від но с ноне ве ли кій те ри то рії Укра ї ни, став ос но в нимд же ре лом ви ки дів шкі д ли вих ре чо вин у по вітря.Се ред на се лен ня Укра ї ни зро с тає кі ль кістьхро ні ч них хво роб, по ру шень з бо ку за хи с нихси с тем ор га ні з му, що зно ву та ки при зво дитьдо но вих за хво рю вань. Тоб то утво ри ло ся замкнуте ко ло. На у ко вці сві д чать, що че рез низьку якість ат мо с фе р но го по ві т ря в мі с тах зме та лу р гій ною про ми с ло ві с тю зна ч но під вищилась за га ль на за хво рю ва ність і сме р т ністьна се лен ня, ста ла ме н ша за очі ку ва ну три валістьжит тя се ред но во на ро дже них.У мі с тах з ви со ким рі в нем за бру д нен няпо ві т ря за хво рю ва ність на се лен ня на хвороби се р це во- су дин ної си с те ми, ди ха ль нихшля хів, не р во вої си с те ми, на зло які с ні но воутворен ня, ту бе р ку льоз та ін ші хво ро би на20–40 % пе ре ви щує рі в ні за хво рю ва но с ті умі с тах зі сла б ким за бру д нен ням. Осо б ли вопо те р па ють ді ти, ор га нізм яких чу т ли ві шийдо не спри я т ли во го впли ву чин ни ків до вкіл ляз хро ні ч ною не спе ци фі ч ною ді єю, але р геннимчи му та ген ним ефе к том. Зро с тає іму нодефі цит, що є од ні єю з при чин під ви щен ня рівня ін фе к цій них за хво рю вань.Біо за б ру д нен ня ат мо с фе ри зу мо в лює додат ко ве на ва н та жен ня на еко си с те ми. На зрілопи тан ня про ви лу чен ня з ото чен ня людини ро с лин, по те н цій но не без пе ч них дляхво рих на але р гі ю. Адже але р гі ч ні хво ро бипо сі да ють од не з про ві д них місць. Най по ширені ший вид але р гії – по лі ноз (сін на ли хо манка) – ре а к ція ор га ні з му на пи лок ро с лин, щопро яв ля єть ся на ве с ні, влі т ку та во се ни.У кра ї ні сфо р му ва ло ся ста бі ль не тло хі мі ч-них му та ген них і ка н це ро ген них за бру д неньат мо с фе р но го по ві т ря, во до йм, ґру н тів, щозна ч но пе ре ви щує вста но в ле ні гі гі є ні ч ні но р -ма ти ви. Най бі ль ше це сто су єть ся пріо ри те т нихгруп ка н це ро ге нів – по лі ци к лі ч них аро ма ти ч-них ву г ле во д нів та їх ніх ін ди ка то р них по ка з ників– бе н з (а)пі ре ну, ні т ро за мі нів, ва ж ких ме талів.Між на ро д не аге нт с т во з ви вчен ня ра ку до85 % ви ни к нен ня пу х лин у лю дей по в’я зує звпли вом чин ни ків на вко ли ш ньо го се ре до вищата спо со бом жит тя. Це аге нт с т во за класифі ка ці єю ви зна чає бі ль шість про ми с ло вихоб’ єк тів ни з ки га лу зей на род но го го с по дар с-т ва Укра ї ни як ка н це ро ген но не без пе ч ні длялю ди ни. Вод но час ін фо р ма ти в на оці н ка ре а-ль но го ста ну за бру д нен ня до вкіл ля Укра ї нишкі д ли ви ми чин ни ка ми, їх ньої ро лі в здо ров’їна се лен ня во че видь не до ста т ня.За да ни ми На ці о на ль но го ка н цер- ре є с т-ру Укра ї ни, три ває зро с тан ня за хво рю ва ності на се лен ня на зло які с ні но во утво рен ня тасме р т но с ті від них. До не да в ньо го ча су он кологі ч на па то ло гія про яв ля лась у ко ж ної шо с-тої жі н ки і че т ве р то го чо ло ві ка. Ни ні йдеть сяпро ко ж ну п’я ту жі н ку і ко ж но го тре тьо го- четве р то го чо ло ві ка. Ку му ля ти в ний ри зик розвит ку но во утво рень ста но вить 28 % у чо ло віківі 18 % у жі нок. Бе ру чи за ос но ву ди на мі кузмін у спе к т рі он ко ло гі ч них за хво рю вань таїх ньої ча с то ти, ма є мо усі під ста ви при пу с тити,що люд сь кий ор га нізм як біо ло гі ч на си с-те ма чу т ли во ре а гує на не га ти в ні яви ща навколи ш ньо го се ре до ви ща.От же, оче ви д но, що пе р вин на про фі ла к-ти ка ра ку має ста ти пріо ри те т ним на пря мому зме н шен ні за хво рю ва но с ті на се лен ня назло які с ні но во утво рен ня, а про ві д ни ми механі з ма ми – при ро до охо рон ні за хо ди та здоровий спо сіб жит тя. Екс пе р ти ВО ОЗ дій ш лиду м ки, що за по бі ган ня ко н та к ту з ка н це рогенни ми чин ни ка ми, ви лу чен ня їх зі сфе рижит тя лю ди ни на ви ро б ни ц т ві і в по бу ті можеспри я ти рі з ко му (до 70 %) зни жен ню захворю ва но с ті лю дей на рак.Питна водаПро бле ма яко с ті пи т ної во ди бу ла і лишаєть ся вкрай ак ту а ль ною і над зви чай ного с т рою, оскі ль ки за сту пе нем во до за бе з печено с ті Укра ї на по сі дає од не з остан ніх місцьсе ред кра їн Єв ро пи, а за во до єм ні с тю ва лового вну т рі ш ньо го про ду к ту пе ре ви щує їх укі ль ка ра зів. Во д ні ре сур си Укра ї ни ви ко ри с-12 13то ву ють, а от же, і за бру д ню ють у кі ль ка ра зівін те н си в ні ше, ніж в ін ших кра ї нах.Май же всі по ве р х не ві дже ре ла за рі в немза бру д нен ня на бли зи ли ся до ІІІ кла су, а складочи с них спо руд і тех но логі ї очищення водиза ли ша ють с я не змін ни ми. Через це значна части на на се лен ня Укра ї ни оде р жує пи т ну во дуз іс то т ни ми від хи лен ня ми від нормативів.Ця про бле ма ту р бує з двох при чин. По-пе р ше, во да є не за мін ним про ду к том дляжит тя лю ди ни, а по -дру ге, вжи ван ня не доброякі с ної во ди при зво дить до ви ни к нен няін фе к цій них та не ін фе к цій них за хво рю вань,не рі д ко з тя ж ки ми на с лід ка ми.Про бле ма іс то т но за го с т рю єть ся тим, щони ні ш ні тех но ло гії пе ред ба ча ють ши ро ке застосу ван ня хло ру, вна слі док чо го в пи т нійво ді утво рю єть ся ве ли ка кі ль кість то к си ч ниххло ро р га ні ч них спо лук, які ма ють ку му ля ти в-ну та ка н це ро ген ну ді ю.У де яких ре гі о нах кра ї ни від мі ча ють по гіршен ня ста ну під зе м них ар те зі ан сь ких вод,які ви ко ри с то ву ють для центра лі зо ва но гово до по ста чан ня без очи щен ня.Ва ж ке ста но ви ще скла ло ся із за без пе ченнямпи т ною во дою сіль сь ко го на се лен ня, якедля пи т них по треб ви ко ри с то вує зде бі ль шогоґрун то ві во ди. До слі джен ня їх ньої яко с тісві д чить про по всю д не ба к те рі а ль не та хі мічне за бру д нен ня ні т ра та ми, пе с ти ци да ми,мі н до б ри ва ми то що. У 2005 р. бли зь ко 30 %проб пи т ної во ди, ві ді бра них з дже рел де цент ра лі зо ва но го во до по ста чан ня, не від повіда ли но р ма ти вам за са ні та р но- хі мі ч ни мипо ка з ни ка ми, бли зь ко 23 % за ба к те рі о ло гі ч-ни ми по ка з ни ка ми.Тіль ки п’я та ча с ти на сіл ма ють по бу до ваніза про е к та ми си с те ми пи т но го во до по стачання, май же по ло ви на з яких че рез над мірне ви ко ри с тан ня і три ва лий те р мін слу ж бипра цює з пе ре бо я ми і не мо же за без пе чу ватина се лен ня во дою но р ма ти в ної яко с ті. У14 об ла с тях Укра ї ни че рез при ро д ні й тех ногенні при чи ни 1228 на се ле них пун к тів не маютьга ра н то ва них дже рел во до по ста чан няі їх ні жи те лі зму ше ні по вні с тю або ча с т ко воко ри с ту ва ти ся при ві з ною во до ю. Си ту а ціяускладнюєть ся ве ли ким об’ ємом сті ч них вод,які утво рю ють ся на те ри то рії Укра ї ни вна слідокур ба ні за ці ї.Ні т ра та ми ґрун то ві во ди за бру д ню ють сявна с лі док не но р мо ва но го використання в ко -

ле к ти в них го с по дар с т вах та у приватно му се -кто рі мі не ра ль них і, особливо, органічних до -б рив. Слід за ува жи ти, що ефе к ти в них ме то дівви лу чен ня ні т ра тів з во ди в умовах деце н т ралізо ва но го во до по ста чан ня прак ти ч но не ма є.По ка з ни ки мі к ро бі о ло гі ч но го за бру д-нен ня во д них об’ єк тів Укра ї ни та по в’я за на зво дою ін фе к цій на за хво рю ва ність на се лен няда ють під ста ви зро би ти ви сно вок про не задові ль ний стан во до за бе з пе че но с ті в кра ї ні.Не від по ві д ніс ть яко с ті питної води но р матив ним ви мо гам є од ні єю з причин по ши ренняба га тьох ін фе к цій них (холера, че ре в нийтиф, ві ру с ний ге па тит А, дизентерія, са ль мо -не льоз, ро та ві ру с на ін фекція тощо) та не ін фе к-цій них (хво ро би си с те ми травлення, се р це во -су дин ної, ен до крин ної си с тем то що) хво роб.На якість пи т ної во ди впли ває вкрай незадо ві ль ний стан во до про ві д них ме реж, зношеність яких в окре мих ре гі о нах ста но витьвід 40 до 70 %, по да ча во ди за гра фі ка ми, часті від клю чен ня об’ єк тів во до по ста чан ня відси с тем ене р го за бе зпе чен ня, що при зво дитьдо ін те н си в но го за бру д нен ня очи ще ної пи т-ної во ди збу д ни ка ми ін фе к цій них хво роб бакте рі а ль ної та ві ру с ної при ро ди.Уряд по ви нен зро би ти все не об хід не дляре а лі за ції За га ль но де р жа в ної про гра ми «Питна во да Укра ї ни» на 2006–2020 рр.», на ла годити вза є мо дію та ко ор ди на цію ро бо ти мі ні с-терств, ін ших центра ль них і мі с це вих ор га ніввла ди у цьо му жит тє во ва ж ли во му пи тан ні.Продукти харчуванняЗа оці н ка ми екс пе р тів ВО ОЗ, здо ро в’я громадян на 50 % за ле жить від со ці а ль но- еко номіч них умов і спо со бу жит тя, най ва ж ли ві шоюскла до вою яко го є ха р чу ван ня. У бі ль шо с тікра їн Єв ро пи, а та кож у Япо нії, США, Ка на діпи тан ня ха р чу ван ня на се лен ня від по ві д нодо на ці о на ль них про грам під ня ті на дер жа в-ний рі вень і пе ре бу ва ють під по стій ною увагоюуря дів. То му са ме тут вда ло ся до ся г тизни жен ня рі в ня за хво рю ва но с ті і сме р т но с тівід се р це во- су дин них та ін ших за хво рю ваньна 30–40 %, май же у 90 % на се лен ня за по бі г-ти роз ви т ку ка рі є су. Ча с т ка ха р чу ван ня у цихпро це сах ста но вить до 40 % усіх чин ни ків.Ва ж ли віс ть ра ці о на льного харчу ван няд ля на се лен ня Укра ї ни можна проілюс т ру ва -ти та ки ми да ни ми. Ене р гетична цінніс ть ра ціону п’я тої ча с ти ни на се лен ня Укра ї ни ни ж чаза 2100 ккал, що за ви зна чен ням ВО ОЗ ни ж чеза ме ж у бі д но с ті. Роз ба ла н со ва не ха р чу ван няпри зво дить до де фі ци т у тва рин но го бі л ка, вітамі нів, осо б ли во ан ти ок си да н т них , ма к ро - імі к ро еле ме н тів (йо ду, за лі за, каль цію, фто ру,се ле ну). Та ке яви ще с та ло ма со вим , по с тій ноді ю чим не га ти в ним чин ни ком, який за гро жуєфі зи ч но му й ін те ле к т у а ль но му з до ро в’ю на ці ї.Окре мо с лід ви ді ли ти про бле му, по в’я зануз ге но фо н дом на ці ї. Йдеть с я про лі к ві да ціюде фі ци т у йо ду, се ле ну й ін ших мі к ро еле ме н-тів, що за да ни ми ВО ОЗ при зво дить до се р йозних за хво рю вань, се ред них і ва ж ких не вро -ло гі ч них, по в’я за них зі зни жен ням ін те ле к ту.На зна ч ній те ри то рії Укра ї ни, де про жи ваєбли зь ко 15 млн. осіб, у ра ці о нах ха р чу ван няне ви ста чає жит тє во ва ж ли вих мі к ро еле ментів. Ча с ти на цих ен де мі ч них те ри то рій пі с-ля ава рії на Чо р но биль сь кій АЕС за бру д не нара діо ну к лі да ми. Як на слі док, у кра ї ні хво ріютьна по ру шен ня ен до крин ної си с те ми, обміну ре чо вин бли зь ко 3,5 млн. лю дей, з них0,8 млн. ді тей у ві ці до 14 ро ків. По гі р шу єть сяре про ду к ти в не здо ро в’я, що в май бу т ньо мууне мо ж ли вить від тво рен ня на се лен ня, знизитьякість тру до во го та ін те ле к ту а ль но гопо те н ці а лу.Ни ні го с т ро по стає про бле ма яко с ті табез пе ки ха р чо вих про ду к тів і про до во ль чоїси ро ви ни. Спо жи ван ня не які с них ха р чо вихпро ду к тів (з умі с том ан ти бі о ти ків, го р мо нів,пе с ти ци дів) при зво дить до по ру шень здо ро -в’я, зро с тан ня ча с то ти на ро д жен ня ді тей з уро -дже ни ми ва да ми. За ли ша єть ся не ви рі ше нимпи тан ня про біо ло гі ч ну без пе к у, по в’я за ну з викори с тан ням ге не ти ч но мо ди фі ко ва них ор ганіз мів у ви ро б ни ц т ві про ду к тів ха р чу ван ня. Раціо на ль не, на у ко во об ґру н то ва не ха р чу ван нямає не аби яке зна чен ня д ля за по бі ган ня роз витку он ко ло гі ч них хво роб – у ме жах 35–50 % зада ни ми ВО ОЗ.Нові підходи до екології і здоров’яВі до ме спів від но шен ня ге не ти ч них і екологі ч них чин ни ків, спо со бу жит тя і си с те миохо ро ни здо ро в’я (20, 20, 50 і 10 % від по ві д-но) що до впли ву на здо ро в’я не «спра цьо ву є»у ре гі о нах зі зна ч ним ан тро по ген ним на ва н-та жен ням та тих, які вва жа ють ся зо на ми екологі ч но го ли ха. На цих те ри то рі ях від со токвпли ву не спри я т ли вих чин ни ків се ре до ви щана здо ро в’я мо же бу ти зна ч но бі ль шим і йо гослід ви зна ча ти окре мо.У су час ній Укра ї ні, де в умо вах по стій ногоі зна ч но го за бру д нен ня ат мо с фе р но го по -ві т ря про жи ває май же 30 м лн. лю дей, оці н кари зи к у впли ву ан тро по ген них чин ни ків та мо -ж ли вих зби т ків д ля здо ро в’я на се лен ня на буваєпер шо че р го во го зна чен ня. Так ви рі шу ютьпро бле му бі ль шіс ть роз ви не них кра їн, де широко за с то со ву ють най но ві ші між ди с ци п лі нарні знан ня, со ці а ль ну ін фо р ма цію та ймо ві р нісну оці н ку ри зи ку для здо ро в’я на се лен ня відза бру д нен ня до вкіл ля. При цьо му ви хо дять зто го, що по с тій на при с у т ніс ть у до вкіл лі ре -чо вин – по те н цій но не без пе ч них д ля здо ро в’ялю ди ни чин ни ків ри зи ку, зав жди ство рює тойчи ін ший с т у пінь ре а ль но го ри зи к у.1.8. Чорнобильська катастрофа таекологічні проблемиУна с лі док ви ки ду ра діо ак ти в них ма те рі а-лів із зруй но ва но го 26 кві т ня 1986 р. че т ве р-то го бло ку Чо р но биль сь кої АЕС за бру д не нопо над 53,5 тис. км2 те ри то рії Укра ї ни.14 15Радіоактивні відходи зони відчуженняОс но в ни ми ра діо ну к лі да ми, які ви зна чаютьза бру д нен ня, є це зій-137, стро н цій-90 тааль фа- ви п ро мі ню ва ль ні тран с у ра но ві еле ме -н ти, су ма р ні за па си яких у цій зо ні ста но в лятьпо над 720·1015 Бк ак ти в но с ті. Це зій-137 на цейчас зу мо в лює по над 90 % (с у ми всіх ра діо нуклі дів ава рій но го по хо д жен ня) зо в ні ш ньо гоопро мі нен ня пе р со на лу в зо ні від чу жен ня, ата кож на се лен ня, яке про жи ває на те ри то рі ї,що за зна ла ра діо ак ти в но го за бру д нен ня.Пе ре ва ж на кі ль кіс ть ра діо ак ти в них ре чо -вин зо се ре д же на на об’ єк ті «У к рит тя». Це близько 200 т опро мі не но го і сві жо го яде р но гопа ли ва, змі ша но го з ін ши ми ма те рі а ла ми в різно ма ні т них фо р мах. За га ль на ак ти в ніс ть до -в го іс ну ю чих ра діо ну к лі дів с та но вить бли зько70 0Ч1015 Бк. Об’ єк т «У к рит тя» ви ко нує своїза хи с ні фу н к ці ї про тя гом п’ят на д ц я ти ро ків,про те йо го с та бі ль ніс ть у по да ль шо му не мо -же бу ти га ра н то ва на. Є го с т ра не об хід ність упе ре тво рен ні з між на ро д ною до по мо гою цьо -го об’ єк та на еко ло гі ч но без пе ч ну си с те му.Збе рі га ю чи зна ч ну кі ль кіс ть ра діо ну к лідів,зо на вод но час є своє рі д ним бу фе ром,який стри мує мі г ра цію ра діо ну к лі дів за ї ї ме -жі. Під ви ще ний вміст ра діо ну к лі дів у про дуктах тва рин но го та ро с линного поход женняспо сте рі га ти меть ся ймо ві р но і на да лі, що недає змо ги по ве р ну ти зону до сільськогоспо -дар сь ко го ви ко ри с тан ня. Для фло ри та фа у ниха ра к те р ні про це си про довження вибірково -го на ко пи чен ня ра діо ну клідів по окремих до -слі джу ва них ви дах (гри би, ди кі сса в ці, ри ба вне про то ч них во до ймах) – до рівня радіоактивнихвід хо дів.Бли зь ко 90 % ра діо ну к лі дів ви но сить ся заме жі зо ни від чу жен ня з водою, тому особливуува г у с лід при ді ля ти во доохоронним заходам.Од ним із до да т ко вих д жерел радіаційного забруд нен ня при зе м но го ша ру ат мо с фе ри зо нивід чу жен ня є транс ко р донне перенесення радіону к лі дів, зо к ре ма під час пожеж і за відпо -ві д но го на пря м к у ві т ру на територію Україниз бі ло ру сь кої ча с ти ни зони відчуження. Повітря ний про с тір зо ни відчуження, як свідчатьре зуль та ти ба га то рі ч но го моніторинг у, є надзвичай но ди на мі ч ним се ре до ви щем з до ситьши ро ким (більш як чо тири порядки) діапазо -ном ко ли вань вмі с ту ра діо ну к лі дів за ле ж новід від по ві д них по го д них умов.Го ло вним під при єм с т вом із по во джен няз ра діо ак ти в ни ми від ходами і дезактиваці ї взо ні є ДСП «Ко м п лекс», що ви ко нує ро бо ти зви яв лен ня тра н шей і бу ртів з радіоактивнимивід хо да ми у пун к тах тимчасової локалізаці ї,ви зна чен ня меж їх ньо го розміщення, вивчен -ня та ін ве н та ри за ції ра діо ак ти в них від хо дів.Для роз ро б лен ня і впро ва джен ня без пе ч-них та ефе к ти в них тех но ло гій по во джен ня зра діо ак ти в ни ми від хо да ми, утво ре ни ми внаслідок ка та с т ро фи на Чо р но биль сь кій АЕС,ство рю єть ся ком плекс ви ро б ництв з їх ньоїде за к ти ва ції, транс по р ту ван ня, пе ре ро б ки таза хо ро нен ня «Ве к тор». Вве ден ня в екс плу а-та цію ком пле к су дасть змо гу на дій но ізо лювати бли зь ко 500 тис. м3 ра діо ак ти в них відходів. Ком пле к с ною про гра мою пе ред ба че ноство рен ня дру гої чер ги ком пле к су «Ве к тор»– єди но го центру пе ре ро б ки та за хо ро ненняра діо ак ти в них від хо дів зо ни від чу жен ня,про ми с ло во с ті, на у ко вих, ме ди ч них та ін шихуста нов, а та кож АЕС Укра ї ни. Згі д но з да ни мипо пе ре дньо го ана лі зу за га лом мо же бу ти направ ле но в Центр пе ре ро б ки та за хо ро нен нядля збе рі ган ня чи за хо ро нен ня бли зь ко 2500тис. м3 тве р дих ра діо ак ти в них від хо дів, середяких і ви со ко ак ти в ні.

Ос но в ні за вдан ня що до по во джен ня зра діо ак ти в ни ми від хо да ми у Чо р но биль ськійзо ні ви зна че ні у «Ко м п ле к с ній про гра міпо во джен ня з ра діо ак ти в ни ми від хо да ми»,за твер дже ній по ста но вою Ка бі не ту Мі ні с т-рів Укра ї ни від 25 гру д ня 2002 р. № 2015. Нажаль, ця Про гра ма не має ва ги «на ці о на ль ноїпро гра ми», а є ком пле к с ним пла ном, окре міпо зи ції яко го вно сять ся і ви ко ну ють ся за бажанням окре мих мі ні с терств і ві дом ств; фінансу ван ня здій с ню єть ся тіль ки в об ся гах,ви зна че них са ми ми уча с ни ка ми. Як на слі докне по в но го фі нан су ван ня, ни з ка за пла но ванихза хо дів ви ко ну єть ся не своє ча с но або нев по в но му об ся зі. На у ко ва ча с ти на Про гра мита кож не оде р жує на ле ж но го фі нан су ван ня.Території, що зазнали радіоактивногозабрудненняЗа ро ки, що ми ну ли пі с ля ава рії на Чо р нобильсь кій АЕС, ра ді а цій ний стан те ри то рій,які за зна ли ра діо ак ти в но го за бру д нен ня, поліпши в ся. Цьо му спри я ли при ро д ні про цесита здій с нен ня за хо дів що до за по бі ган няви не сен ню ра діо ну к лі дів за ме жі зо ни відчужен ня, мі ні мі за ції на с лід ків ава рії у сіль ського с по дар сь ко му ви ро б ни ц т ві, ви ко нан няде за к ти ва цій них ро біт, а та кож за хо дів, спрямова них на зни жен ня рі в нів опро мі нен нялю дей, які про жи ва ють на те ри то рі ях, що зазнали ра діо ак ти в но го за бру д нен ня.За цей час бу ла за ді я на ни з ка про грам злі к ві да ції на с лід ків Чо р но биль сь кої ка та с т-ро фи, які не ви ко ну ва лись у по в но му об ся зі.Остан ня На ці о на ль на про гра ма на 1996–2000рр. не ма ла чі т ко ви зна че них пріо ри те тів іко н т ро лю за її ре а лі за ці єю при об ме же но мубю дже т но му фі нан су ван ні. Це при зво ди ло дото го, що не від кла д ні за хо ди не зав жди здійсню ва ли ся ефе к ти в но і в по в но му об ся зі. Запропо но ва на но ва На ці о на ль на про гра мамі ні мі за ції на с лід ків Чо р но биль сь кої ка та с т-ро фи на 2002–2005 рр. та на пе рі од до 2010 р.за твер дже на у 2006 р.Го ло вна скла до ва до зи вну т рі ш ньо гоопро мі нен ня зу мо в ле на це зі єм-137. Стронцій-90 має іс то т не ра діо ло гі ч не зна чен нятіль ки на те ри то рії, су мі ж ній із зо ною від чуження (пів ні ч на ча с ти на Ки їв сь кої та за хі д нача с ти на Че р ні гів сь кої об ла с тей). При бли з но в500 на се ле них пун к тах пе ре ви ще но по ка з-ни ки дер жа в них са ні та р но- гі гі є ні ч них но р-ма ти вів за вмі с том це зію-137 у мо ло ці ко рівтих го с по дарств, де для ви па сан ня ху до бита за го ті в лі сі на ви ко ри с то ву ють не при да т нідля цьо го за ра діо ло гі ч ни ми по ка з ни ка ми сіноко си і па со ви ща. Ма к си ма ль ні рі в ні за бруднен ня про ду к тів ха р чу ван ня, які фо р му ютьнай бі ль шу до зу до да т ко во го опро мі нен ня(мо ло ко, м’я со ве ли кої ро га тої ху до би і гу сей),пе ре ви щу ють по ка з ни ки дер жа в них са ні та р-но- гі гі є ні ч них но р ма ти вів удві чі- три чі, а іно дій бі ль ше.Лі си, лу ки, па со ви ща, де зна чен ня ко е фіціє н тів пе ре хо ду ра діо ну к лі дів із ґру н т у в ро -с лин ність зна ч но ви щі по рі в ня но з ор ни мизе м ля ми, є най не бе з пе ч ні ши ми що до ра діо -ло гі ч них по ка з ни ків (або кри ти ч ни ми) те ри -то рі я ми, які за зна ли ра діо ак ти в но го за бру д-нен ня вна с лі док Чо р но биль сь кої ка та с т ро фи.Ре зуль та ти оці н ки про ти ра ді а цій них заходів да ють під ста ви стве р джу ва ти, щонайе фе к ти в ні ші з них – ва п ну ван ня ґру н тів(од но ча с но із зни жен ням рі в ня на ко пи ченняра діо ак ти в но го це зію-137 зме н шу ва лосьна ко пи чен ня ва ж ких ме та лів – сви н цю і ка д-мію), вне сен ня під ви ще них доз мі не ра ль нихдо б рив, за лу жен ня та пе ре за лу жен ня лук, пасовищ і гли бо ке пе ре орю ван ня ґру н тів там,де це да ва ла змо гу по ту ж ність гу му со во гого ри зо н ту. Про гра ми ви ро б ни чої ді я ль но с тіпо ви нні пе ред ба ча ти ро бо ти із мо ні то ри н гурі в ня за бру д нен ня те ри то рії або про ду к ції,за ре зуль та та ми яких слід пла ну ва ти про тираді а цій ні за хо ди.Го ло вним на пря мом ра ді а цій но го за хисту на се лен ня, яке про жи ває на ра ді а цій ноза бру д не ній те ри то рії, є при пи нен ня ви робни ц т ва та спо жи ван ня про ду к ції з рі в ня миза бру д нен ня, що пе ре ви щу ють дер жа в ні саніта р но- гі гі є ні ч ні но р ма ти ви. У зв’я з ку з цимне об хід но роз ро би ти та вне с ти до зе ме льного за ко но дав ст ва змі ни що до за бо ро ниви ді лен ня гро ма дя нам сі но ко сів і па со вищ зви со ки ми ко е фі ці є н та ми пе ре хо ду це зію-137у тра ву, де че рез за бо ло че ність те ри то рії немо ж на ви ко на ти ме лі о ра ти в ні ро бо ти.Ре зуль та ти ана лі зу сві д чать про те, щопро ду к ція при ва т них го с по дарств мі с титьбі ль шу кі ль кість це зію-137, ніж про ду к ція, вироб ле на сіль сь ко го с по дар сь ки ми під при єм с-т ва ми. То му для зме н шен ня ко ле к ти в ної до зиопро мі нен ня на се лен ня слід вжи ва ти про тираді а цій них за хо дів пе ре ва ж но в осо би с тихго с по дар с т вах.На те ри то рі ях, що за зна ли ра діо ак ти в ногоза бру д нен ня, не об хід но під три му ва ти радіа цій ний мо ні то ринг, який пе ред ба чає до зимет ри ч ну па с по р ти за цію на се ле них пун к тів,ко н т роль за рі в ня ми ра діо ак ти в но го за бру д-нен ня про ду к тів ха р чу ван ня, лі со вих про ду к-тів, лі кар сь ких ро с лин то що.Од ним із най ва ж ли ві ших пи тань мі ні мізації на с лід ків Чо р но биль сь кої ка та с т ро фи єпо ве р нен ня те ри то рій, що за зна ли ра діо актив но го за бру д нен ня, до но р ма ль но го жит тя,за без пе чен ня лю дей ро бо тою, на дан ня мо ж-ли во с ті мі с там, ра йо нам, ін шим на се ле нимпун к там і гро ма дя нам ре а лі зо ву ва ти свійеко но мі ч ний по те н ці ал. Але це слід ро би тизва же но, на під ста ві по вної оці н ки ра ді а ційного ста ну, осо б ли во с тей мі с це вих еко си с-тем, ха ра к те ру еко но мі ч ної ак ти в но с ті населен ня та ви ва же но го про гно зу мо ж ли вихна с лід ків.Вод но час по тре бу ють іс то т но го по си ленняна у ко во- при к ла д ні та ці льо ві те о ре ти ч нідо с лі д жен ня, по в’я за ні з про бле ма ми, які по -ста ви ла ава рія на ЧА ЕС і які остан нім ча сомви ко ну ва лись у все більш об ме же них об ся гах.За да ни ми спо сте ре жень, рі в ні ра діо актив но го за бру д нен ня по ві т ря у при зе м но муша рі ни ж чі за до а ва рій ні. Кон це н т ра ція цезію-137та стро н цію-90 у во ді Дніп ров сь когока с ка ду іс то т но ни ж ча за до пу с ти мі рі в нівід по ві д но до НРБУ-97. То му осо б ли ву ува гуне об хід но при ді ли ти те ри то рі ям По ліс ся зто р ф’я но- бо ло т ни ми та під зо ли с ти ми ґру н-та ми, ви со кою ки с ло т ні с тю й де фі ци том мі к-ро еле ме н тів. Для ці єї зо ни при та ман ні ви со кіко е фі ці є н ти пе ре хо ду ра діо ну к лі дів з ґру н тув ро с ли ни. Ці те ри то рії по тре бу ють за проваджен ня спе ці а ль них про грам по ліп шен няґру н тів з ме тою за по бі ган ня пе ре хо ду радіону к лі дів з ґру н ту в сіль сь ко го с по дар сь купро ду к цію, аби зме н ши ти над хо джен ня їх вор га нізм лю дей, що про жи ва ють на та ких терито рі ях.По тре бує та кож пе ре гля ду ста тус за брудне них те ри то рій що до від не сен ня до певної ка те го рі ї. За час, що ми нув пі с ля ава рії,на зна ч ній ча с ти ні те ри то рій за вдя ки природ ним про це сам та роз па ду ра діо ну к лі діввід чу т но по ліп ши лась ра ді а цій на си ту а ці я.Від но с но чи с ті те ри то рії з’яв и ли ся на віть у16 17ме жах зо ни від чу жен ня. Про по зи ції що до перегля ду ста ту су те ри то рій ко ж ні три ро ки напід ста ві екс пе р т них ви сно в ків бу ли вклю че нів Кон це п цію за хи с ту на се лен ня, але Вер хо в-на Ра да їх від хи ли ла. Вод но час змі ни ста ту суокре мих на се ле них пун к тів від кри ють пе р с-пе к ти ви для ак ти ві за ції го с по дар сь кої ді я льнос ті, за бо ро не ної ни ні за ко ном, і від по ві д-но го при пли ву ко ш тів на роз ви ток. Го ло внуува гу і дер жа в ну під три м ку тре ба зо се ре дитина ви рі шен ні на га ль них про блем По ліс ся.На жаль, ви со ка по лі ти зо ва ність пи тань зміниста ту су те ри то рій та ча с ті змі ни по то ківфі нан со вих ви трат на по до лан ня на с лід ківЧо р но биль сь кої ка та с т ро фи іс то т но спо ві льнюють ух ва лен ня не об хід них рі шень.Поводження з радіоактивнимивідходамиПо во джен ня з ра діо ак ти в ни ми від хо да ми,вклю ч но з дже ре ла ми іо ні зу ю чо го ви про мінюван ня, є ак ту а ль ним для Укра ї ни. Це зу мовле но як іс ну ван ням яде р ної ене р ге ти ки, щопо сі ла остан нім ча сом про ві д не мі с це в енерге ти ч но му се к то рі кра ї ни, ура но до бу в ноїпро ми с ло во с ті та ви ко ри с тан ням дже рел іонізу ю чо го ви про мі ню ван ня у ме ди ци ні й рі з-них га лу зях про ми с ло во с ті.Укра ї на як яде р но- ене р ге ти ч на дер жа ва,що до то го ж має про бле ми із ЧА ЕС та зо ноювід чу жен ня, по ви нна ви ро би ти до в го стро ковупо лі ти ку що до по во джен ня з ра діо ак ти в-ни ми від хо да ми. Ни ні та кої по лі ти ки не ма є.Не об хід но ви зна чи тись із май бу т нім схо вищемра діо ак ти в них відхо дів три ва ло го зберіган ня або по хо ван ня. Та ка стра те гія мо жебу ти ство ре на тіль ки пі с ля на у ко во го і тех нічно го об ґру н ту ван ня.Але стра те гія і від по ві д ні про гра ми щодоїї вті лен ня за ли шать ся «на па пе рі», як щоне бу де ство ре но Фо н ду по во джен ня з радіоак ти в ни ми від хо да ми. Пла т ни ка ми та ко гофо н ду ма ють ста ти всі ко ри с ту ва чі ра діо актив них ре чо вин і дже рел іо ні зу ю чо го ви проміню ван ня. Фо р му ван ня фо н ду та йо го напов нен ня дасть змо гу ста бі ль но фі нан су ва тияк на у ко во- до с лі д ні та по шу ко ві ро бо ти, такі пря му ді я ль ність що до по во джен ня з ра діоакти в ни ми від хо да ми. Та кі фо н ди фу н к ці о нуютьу ба га тьох кра ї нах, де ви ко ри с то ву ютьяде р ну ене р ге ти ку.

На від мі ну від си ту а ції з про ми с ло ви мита по бу то ви ми (ко му на ль ни ми) від хо да ми,пи тан ня по во джен ня з ра діо ак ти в ни ми відхода ми бу ду ють ся на си с те мі, що вже фу н к ціонує, та за ко но дав ст ві, яке на бли жа єть ся доза га ль но сві то вих прин ци пів по во джен ня зра діо ак ти в ни ми від хо да ми. Без пе ре ч но, щоцьо му спри я ло кі ль ка чин ни ків – і більш висока куль ту ра по во джен ня з ра діо ак ти в ни мивід хо да ми, під ва ли ни якої за кла да ли ся щеза ча сів ко ли ш ньо го СРСР, осо б ли во при скіпли ва ува га що до цьо го пі с ля ава рії на Чо р-но биль сь кій АЕС, і не об хід ність го ту ва ти тапо да ва ти між на ро д но му то ва ри с т ву На ці о нальну до по відь з пи тань по во джен ня з ра діоакти в ни ми від хо да ми.Відходи уранодобувної промисловостіУна с лі док ви до бу т к у та переробки ура но -вих руд у тво рю є ть с я велика кількіс ть від хо -дів – від ва ли ша х т них по рід, хво с то ва пуль па(хво с ти пе ре ро б ки руд), ша х т ні во ди та ски ди.Всі во ни є д же ре ла ми радіоактивного за бруднення на вко ли ш ньо го природного се ре до -ви ща і по те н цій но не без пе ч ни ми в ава рій нихси ту а ці ях. Най бі ль шу не без пе ку ста но в лятьста рі ро до ви ща, що не екс плу а ту ю ть ся.За бру д нен ня ра діо ну к лі да ми (уран, свинецьта ін ші) під зе м них вод ви яв ле но на всійпло щі ко ли ш ніх по лі го нів під зе м но го ви лу говуван ня, хоч оре ол за бру д нень є ма ло ру х ливим.У хво с то с хо ви щах ко ли ш ньо го ВО «Придні п ров сь кий хі мі ч ний за вод» на ко пи че но 36млн. тонн ра діо ак ти в них ре чо вин – від хо дівпе ре ро б ки ура но вих руд. Усі хво с то с хо вищане від по ві да ють ви мо гам су час них Са нітар них пра вил, а їх ній фі зи ч ний за хист – вимогам За ко ну Укра ї ни «Про фі зи ч ний за хистяде р них уста но вок». Че рез від су т ність ко ш-тів на фі нан су ван ня цих об’ єк тів мо ні то рингта тех ні ч не об слу го ву ван ня хво с то с хо вищзга да но го хі мі ч но го за во ду пе ре бу ває на низько му рі в ні. Тіль ки з сі ч ня 2005 р. по ча ларе а лі зо ву ва ти ся Дер жа в на про гра ма, за тверджена по ста но вою Ка бі не ту Мі ні с т рів Укра ї-ни від 26 ли с то па да 2003 р.Відходи ядерної енергетикиВід хо ди яде р ної ене р ге ти ки під ля га ютьпе р вин ній пе ре ро б ці та збе рі га ють ся у сховищах, роз та шо ва них на те ри то рії атом нихеле к т ро ста н цій. Го ло вним не до лі ком є відсут ність по в но го ци к лу пе ре ро б ки ра діо актив них від хо дів для оде р жан ня кон ди цій нихпро ду к тів для пе ре да чі на три ва ле збе рігання. Пла на ми та про е к та ми пе ред ба че ноосна щен ня всіх АЕС Укра ї ни не об хід ним облад нан ням, але ці пла ни не ви ко ну ють ся упо в но му об ся зі за бра ком фі нан су ван ня. Цепри зво дить до пе ред ча с но го за по в нен ня ємнос тей для збе ре жен ня ра діо ак ти в них від ходівна АЕС і че рез три- чо ти ри ро ки ви ни к непо тре ба у бу ді в ни ц т ві но вих по ту ж но с тейдля збе ре жен ня ра діо ак ти в них від хо дів. НаАЕС Укра ї ни, во че видь, не до ста т ньо при ді ляється ува ги зме н шен ню об’ ємів ра діо ак ти в-них від хо дів та ви ко ри с тан ню для цьо го спеціа ль но го об ла д нан ня.Вра хо ву ю чи «о д но ти п ність» яде р нихене р ге ти ч них уста но вок АЕС Укра ї ни (за винят ком ЧА ЕС), оп ти ма ль ною бу ла б єди настра те гія і тех но ло гія по во джен ня з ра діо актив ни ми від хо да ми.На За по рі зь кій АЕС вве де но в екс плу а тацію«су хе» схо ви ще від пра цьо ва но го яде р-но го па ли ва. По ді б не схо ви ще за пла но ванопо бу ду ва ти і на ЧА ЕС. Оче ви д но, що та кісхо ви ща ма ють бу ти по бу до ва ні на всіх АЕСУкра ї ни, що зме н шить не без пе ку їх ньо го зберіган ня та фі нан со ві ви тра ти на від пра в лен нядо під при ємств Ро сі ї.Чо р но биль сь ка АЕС ви во дить ся з екс плуата ці ї. Роз ро б ле ні ра ні ше та за твер дже ні докуме н ти що до цьо го по тре бу ють по стій но гопе ре гля ду й уто ч нен ня, що по в’я за но з не достат нім фі нан су ван ням не об хід них за хо дів.У ре а к то рах пер шо го – тре тьо го бло ків усеще збе рі га єть ся яде р не па ли во вна слі док затриман ня бу ді в ни ц т ва но во го схо ви ща відпрацьо ва но го яде р но го па ли ва (СВЯП-2). Насампе ред по тре бує роз ва н та жен ня па ли ваене р го блок № 3, оскі ль ки йо го ва р то зві ль нитивід па ли ва до по ча т ку ре а лі за ції про е к туспо ру джен ня но во го «У к рит тя» над че т ве р-тим бло ком. Це зму шує під три му ва ти у працезда т но му ста ні си с те ми без пе ки та май жевсе об ла д нан ня ре а к то р них від ді лень, що недає змо ги ви ві ль ни ти ча с ти ну пе р со на лу тапе ре орі є н ту ва ти йо го на ви ко нан ня за вданьзнят тя з екс плу а та ції, ско ро ти ти від по ві д нібю дже т ні ви тра ти.Кро ком впе ред ста ло роз ро б лен ня тауве ден ня в дію «І н те г ро ва ної про гра ми по водження з ра діо ак ти в ни ми від хо да ми на ета піпри пи нен ня екс плу а та ції ЧА ЕС». У про гра мівза є мо по в’я за ні чин ні про гра ми по во дженняз ра діо ак ти в ни ми від хо да ми ЧА ЕС, об’ єк та«У к рит тя», а та кож про е к ти ство рен ня ін фраструк ту ри за ве р шен ня екс плу а та ції та перетво рен ня об’ єк та «У к рит тя» на еко ло гі ч нобез пе ч ну си с те му.На да ний час від су т ні рі шен ня що до майбут ньо го ста в ка- охо ло джу ва ча ЧА ЕС, який«збе рі га є» у дон них від кла ден нях зна ч ну кількість ра діо ну к лі дів, ви ки ну тих під час аварії1986 р. Ця про бле ма по тре бує ува ги й на у-ко во- те х ні ч но го об ґру н ту ван ня.За га лом, на при кла ді ЧА ЕС Укра ї на впе р-ше на бу ває до сві ду ви ве ден ня атом них енерго бло ків з екс плу а та ці ї. Ви ни кає ни з ка яктех ні ч них, так і су то ор га ні за цій них про блем,які ви рі шу ють ся до сить по ві ль но та не по слідов но. Змі ни ста ту су та під по ряд ку ван ня ЧА-ЕС, які від бу ва ли ся за остан ні п’ять ро ків, щебі ль ше ускла д ни ли про бле ми.Не по слі до в ність сто со в но бу ді в ни ц т вано во го «У к рит тя» час від ча су спо сте рі га єтьсяі на рі в ні уря до вих кіл, хо ча був схва ленийплан дій, фі нан су ван ня яко го пе ре ва ж ноздій с нює між на ро д на спі ль но та. Це у своючер гу не по ко їть кра ї ни – уча с ни ці Чо р нобильсь ко го фо н ду і мо же при зве с ти до зри вуза пла но ва них дій. З бо ку Укра ї ни слід зна ч нопо си ли ти ко н т роль за які с тю під го то в ки докуме н та ції, ко ор ди на ції дій то що.Поводження з радіоактивнимивідходами з інших секторівРа діо ак ти в ні від хо ди з д же рел іо ні зу ю чо -го ви про мі ню ван ня, які ви ко ри с то ву ють у різних га лу зях (про ми с ло вість, ме ди ци на, на у като що), пе ре ро б ля ють і за хо ро ню ють на спецком бі на тах ДО «Ра дон». З ме тою ви рі шен няпро бле ми по во д жен ня з від пра цьо ва ни ми високо ак ти в ни ми ра діо ну к лі д ни ми д же ре ла миіо ні зу ю чо го ви про мі ню ван ня в Укра ї ні бу лоух ва ле но рі шен ня що до роз ро б ки Дер жа в ноїці льо вої про гра ми за без пе чен ня без пе ч но гоза хо ро нен ня від пра цьо ва них д же рел іо ні зу ю -чо го ви про мі ню ван ня ви со кої ак ти в но с ті.На сьо го дні жо ден із спец ко м бі на тів немає уста но вок з пе ре ро б ки, які б зме н шу валиоб’ єми від хо дів, при зна че них для збе рігання чи за хо ро нен ня. Ана ліз тех но ло гі ч нихін стру к цій, роз ро б ле них у зв’я з ку з пе ре профілю ван ням спец ко м бі на тів, за сві д чує, що на18 19жо д но му з них не бу де за без пе че не роз ді льнезбе рі ган ня, на при клад, від хо дів, що спалюють ся, та тих, що пре су ю ть ся. Оче ви д нане до ста т ня кі ль кість мо бі ль них уста но вокце ме н т у ван ня.Од ним із го ло вних за ходів підвищення рівня ра ді а цій ної без пе ки та забезпечення збе -ре же но с ті д же рел іо ні зуючого випромінюванняв Укра ї ні є с тво рен ня Державного реєс труд же рел іо ні зу ю чо го ви промінювання.1.9. Гармонізація енергетичної політикита екологічної безпекиЕне р ге ти ка Укра ї ни ра зом з гір ни чо до бу в-ною та ме та лу р гій ною про ми с ло ві с тю є го ловнимчин ни ком за бру д нен ня ат мо с фе р но гопо ві т ря. Остан нім ча сом в Укра ї ні при бли з нопо ло ви ну еле к т ро ене р гії ви ро б ля ють АЕС ібли зь ко 40–45 % те п ло ві еле к т ро ста н ції, щови ко ри с то ву ють ор га ні ч не па ли во. Те п ло ваене р ге ти ка, як ві до мо, є го ло вним «ви ро б ником»па р ни ко вих га зів.Ене р го єм ність на ці о на ль но го ВВП пе ревищує се ре д ньо сві то ве зна чен ня у 14,3 ра зи,а еле к т ро єм ність ВВП ви ща у 8,8 ра зи, що зумов ле но ха ра к те ром стру к ту ри про ми с ловос ті і ви ко ри с тан ням ста рих тех ні ки і тех нологій. Ене р го єм ність ви ро б ни ц т ва най ви ща уДо не ць кій об ла с ті, де що ни ж ча у Дніп ро пе т-ров сь кій, Лу ган сь кій та За по рі зь кій.Спа лю ван ня ор га ні ч но го палива на тепло -вих ене р го бло ках з ни зьким КК Д , які здебільшого ви че р па ли свій рес урс, не мають ефективного об ла д нан ня д ля уловлювання пилу ітве р дих ча с ти нок , ней т ралізаці ї викидів оксидівсі р ки та азо ту, при зво дить до пе ре ви т ратпа ли ва на оди ни цю ви ро б ле ної ене р гії та дозна ч но го за бру д нен ня атмосферного повітря.Зме н шен ню ви ко ри стання органічного палива і, від по ві д но, об с яг викидів в атмосферушкі д ли вих від хо дів мо г ла б сприяти реалізаціяпро гра ми ене р го з бе реження. А ле компле -к с на про гра ма ене р го з бе ре жен ня на пе рі оддо 2010 р. мо же бу ти ви ко на на ли ше на 30 %,як сві д чать пе р ші ре зуль тати ї ї впровад ження.У стру к ту рі па ли ва для ТЕС Укра ї ни ву гілляста но вить бли зь ко 70 %. До бу ван ня ву гілляз то н ких пла с тів при зво дить до зна ч но говмі с ту в ньо му по ро ди і не об хід но с ті йо гозба га чен ня. Не ефе к ти в не та во че видь не достат нє зба га чен ня ву гіл ля дає зна ч ну зо льність,яка для ба га тьох ма рок ене р ге ти ч но-

го ву гіл ля ся гає 40 % (за ба жа ної зо ль но с ті20–25 %). За екс пе р т ни ми оці н ка ми, шко дана вко ли ш ньо му при ро д но му се ре до ви щувід ву гі ль ної ТЕС ста но вить 4 цен ти/кВт-год іся гає 35 % ва р то с ті ву гіл ля.У зо ло ві д ва лах ТЕС на ко пи че но по над390 млн. тонн зо ли та шла ків, а сту пінь їх ньогови ко ри с тан ня не пе ре ви щує 16 %. Те п лоенер ге ти ка та ву гі ль на про ми с ло вість ра зомутво рю ють у 2,5 ра зи бі ль ше тве р дих від ходів,ніж ме та лу р гі я. У зо лі та шла ках мі с титьсячи ма ло ва ж ких ме та лів. Еле к т ро ене р гетика спо жи ває бли зь ко 30 % усі єї сві жої во диУкра ї ни, а з ура ху ван ням обо ро т но го во допоста чан ня на неї при па дає до 50 % за га льного во до ко ри с ту ван ня.Ефе к ти в ність уло в лен ня тве р дих ча с тиноку ви ки дах ТЕС Укра ї ни ста но вить 95 % (наеле к т ро фі ль т рах – до 99 %), що не від по ві даєсу час ним сві то вим ви мо гам. Для пи ло ву гі льнихто пок із су хим шла ко ви да лен ням вмістзо ли у ви ки дах ста но вить до 80–93 % за га льноїзо ль но с ті ву гіл ля.Зна ч не зни жен ня ви ки дів в ат мо с фе руза остан ні ро ки (на 30–50 %) зу мо ви ло зменшен ня ви ко ри с тан ня ор га ні ч но го па ли ва,а не за сто су ван ня су час ної тех но ло гії знешкоджен ня ви ки дів. Пла ни орі є н та ції на збільшен ня ви ко ри с тан ня ву гіл ля мо жуть погір ши ти еко ло гі ч ну си ту а ці ю. Більш то го, заостан ні ро ки в До не ць ко- При д ні п ров сь ко муре гі о ні фі к су ють від но с ний при ріст ви ки дів іпе ре ви щен ня гра ни ч но до пу с ти мих кон це н-т ра цій шкі д ли вих ре чо вин в окре мі пе рі одиро ку. Ре ко н с т ру к ція та оно в лен ня ос но в нихфо н дів ТЕС з од но ча с ним за про ва джен нямза хо дів із уло в лю ван ня або іс то т но го зменшен ня ви ки дів в ат мо с фе ру здій с ню єть сявкрай по ві ль но.По вні ше ви ко ри с тан ня ене р гії ор га ні ч ногопа ли ва на ТЕС Укра ї ни мо же бу ти най прості шим шля хом де яко го зме н шен ня об ся гівспо жи ван ня па ли ва і від по ві д но го об’ єму викидів. Зме н шен ня пи то мих ви трат па ли ва нави ро б ни ц т во 1 кВт ене р гії, під ви щен ня ККДко т ло аг ре га тів ТЕС до рі в ня кра щих су час нихпо ка з ни ків з од но ча с ним впро ва джен нямтех но ло гій зме н шен ня утво рен ня ок си дівазо ту та ви ки дів пи лу є пер шо че р го вим завданням.Ще од ним на пря мом зме н шен ня об ся гівви ко ри с тан ня ви ко п но го ор га ні ч но го па ливає за сто су ван ня від но в лю ва них дже релене р гії – зо к ре ма во ди («ма ло ї» гі д ро ене р гетики), ві т ру, ша х т но го ме та ну та біо га зу з рослин них ре ш ток і зва лищ по бу то вих від хо дів.Зро зу мі ло, що ці за хо ди не ви рі шать за вданьба зо вих по треб ене р гії для про ми с ло во с тікра ї ни, але мо жуть бу ти оп ти ма ль ни ми дляза без пе чен ня ене р гі єю не ве ли ких під приємствта міст і се лищ.Для Укра ї ни над зви чай но ва ж ли вим є актив не, на віть при му со ве за про ва джен ня заходів з ене р го з бе ре жен ня. Ене р го з бе ре женнявод но час дасть змо гу іс то т но по ліп ши тиси ту а цію із за без пе чен ням па ли в но- ене р-ге ти ч ни ми ре сур са ми і зме н ши ти не га ти в ніна с лід ки еко ло гі ч но го ха ра к те ру. На жаль,су час не за ко но дав ст во Укра ї ни не є ді є вимсти му лом для за про ва джен ня за хо дів (техноло гій), спря мо ва них на ене р го з бе ре жен ня.Для цьо го на сам пе ред слід за охо ти ти спожива ча ене р гії, а не ви ро б ни ка, який за ці кавле ний бі ль ше її про да ти. Ор ган дер жа в но гоуправ лін ня з ене р го з бе ре жен ня має бу ти незале ж ним від Мі ні с тер с т ва па ли ва і ене р гетики. Зна ч но го при ско рен ня ре а лі за ції за ходівз ене р го з бе ре жен ня мо ж на до ся г ти, ко лидер жа ва по єд нає «тиск» за ко но да в чи ми актами та но р ма ми із сти му лю ван ням, на приклад– піль го вим кре ди ту ван ням та ких за ходіві по да т ко ви ми піль га ми.1.10. Потенціал екологічної культуриПо ва га до при ро ди ви зна на од ні єю з фу н-да ме н та ль них цін но с тей у Де кла ра ції ти ся чоліття ОО Н. Її фо р мує еко ло гі ч на куль ту ра, духов ність, сві до мість. Від су т ність ду хо в но с ті,еко ло гі ч ної куль ту ри – чи не най ва ж ли ві шийчин ник, який стри мує пе ре хід до ста ло гороз ви т ку і ви рі шен ня най го с т рі ших еко ло гі ч-них про блем ци ві лі за ці ї.Бі ль шість по лі ти ків, осві тян, на у ко вців дійшли зго ди, що че т ве р тою скла до вою ста ло гороз ви т ку має ста ти куль ту ра, ду хо в ність загалом і зо к ре ма еко ло гі ч на куль ту ра. Змі ни уста в лен ні до при ро ди, у по ве ді н ці в до вкіл лілю ди ни, су с пі ль с т ва – це пе ре д у мо ва змі нимо де лей ви ро б ни ц т ва, спо жи ван ня і жит тє діяль но с ті.Ша но б ли ве ста в лен ня до при ро ди при таманне укра ї н сь ко му на ро до ві, це йо го ти сячолі т ня тра ди ці я. Усе, що ста ло ся з при ро доюв Укра ї ні – на слі док по ру шен ня то та лі та р нимре жи мом на ці о на ль них еко ло гі ч них тра дицій,на ці о на ль ної еко ло гі ч ної куль ту ри.Пр о б л е м а п о л я г ає в о б’ єк т и в ній н е о б -х і д н о с т і ві д т в о р е н н я ц и х на ц і о на ль ни х т р а -д и ц ій , як ій пр о т и с то ї т ь аг р е си в на сп о ж и -в а ц ь к а п си хо л о гі я і с т а в л е н н я до пр и р о д изна ч но ме н шої, але за мо ж ні шої ча с ти ниу к р а ї н сь ко го с у с пі ль с т в а , а т а кож де як и хпо лі ти ків. Курс на ві до кре м лен ня бі з не су відв ла д и , ві д р о д же н н я на ц і о на ль ни х т р а д и ц ійм ає спр и я т и ві д т в о р е н ню на ц і о на ль ни х е ко -л о г і ч ни х т р а д и ц ій , е ко л о г і ч н ої к уль т у р и і д у -хо в н о с т і.20 211.11. Розвиток екологічного партнерствав ухваленні та реалізації стратегічнихрішеньЕко ло гі ч не пар т нер с т во роз гля да єть ся вєв ро пей сь кій еко ло гі ч ній по лі ти ці як ефе к-ти в ний ме ха нізм ін те г ра ції між дер жа в ни миі мі с це ви ми ор га на ми управ лін ня, про ми с-ло ви ми, під при єм ни ць ки ми, гро мад сь ки мина у ко ви ми й осві т ні ми ко ла ми су с пі ль с т ва впро це сі роз ро б ки ефе к ти в них під хо дів дляух ва лен ня та ре а лі за ції стра те гі ч них рі шень.Ети ч но- пра во вою ос но вою здій с нен няеко ло гі ч но го пар т нер с т ва є ці льо ві до б ро вільні еко ло гі ч ні уго ди. Ці уго ди мо ж на роз глядати як фо р му до б ро ві ль но го ко о пе ру ван ня,спі ль них зо бо в’я зань що до під го то в ки рішеньі до ся г нен ня стра те гі ч них ці лей еко логіч ної по лі ти ки будь- яко го рі в ня (мі с це во го,ре гі о на ль но го, на ці о на ль но го). Конс тру к ти в-ний ді а лог між дер жа вою, су с пі ль с т вом і бі з-не сом, укла дан ня до б ро ві ль них еко ло гі ч нихугод, що за зви чай су про во джу єть ся ак ти в-ною ува гою з бо ку ЗМІ, дає зна ч ні ін те г ра ль ніви го ди.Дер жа ва в осо бі спе ці а ль но упо в но важених ор га нів вла ди і на сам пе ред Мі ні с терст ва охо ро ни на вко ли ш ньо го при ро д но госе ре до ви ща Укра ї ни має бу ти за ці ка в ле ноюв укла дан ні до б ро ві ль них еко ло гі ч них угодз під при єм ни ць ки ми і гро мад сь ки ми об’ єднання ми в про це сі під го то в ки та ух ва лен няскла д них со ці а ль но зна чу щих рі шень. Це значно під ви щує га ра н тії ус пі ху їх ньої ре а лі за ції,спі ль ну від по ві да ль ність.На жаль, Мі ні с тер с т во охо ро ни на вко ли ш-ньо го при ро д но го се ре до ви ща об ме жи лосьв еко ло гі ч но му пар т нер с т ві тіль ки ство реннямГро мад сь кої ра ди і гро мад сь ки ми слухання ми без при йн ят тя спі ль ної від по ві да льнос ті.Для під ви щен ня по те н ці а лу еко ло гі ч но гопар т нер с т ва в Мі ні с тер с т ві має бу ти пе ре будова но про цес ух ва лен ня рі шень та ким чином,щоб за без пе чи ти в йо го ра м ках ши р шуучасть за ці ка в ле них кіл су с пі ль с т ва, го то вихдо б ро ві ль но взя ти на се бе від по ві да ль ністьза ре а лі за цію стра те гі ч них рі шень. Це має бутина ці о на ль не еко ло гі ч не пар т нер с т во.1.12. Інформаційна база стратегічнихекологічних оцінок і екологічногоуправлінняВ Укра ї ні най бі ль шо го роз ви т ку на бу лимо ні то ри н го ві, ка да с т ро ві і кар то гра фі ч ні, середяких і гео гра фі ч ні, ін фо р ма цій ні си с те ми.Це за крі п ле но у від по ві д них за ко но да в чихак тах що до управ лін ня окре ми ми при ро д нимире сур са ми. Од нак но р ма ти в ні, ме то до логіч ні, на у ко во- те х ні ч ні й ор га ні за цій ні за са диство рен ня ці лі с ної на ці о на ль ної си с те ми екологі ч ної ін фо р ма ції в еко ло гі ч но му за ко нодавст ві не роз ви не ні.Ви ко нан ня між на ро д них еко ло гі ч них зобов’я зань по тре бує змі ц нен ня на ці о на ль но гоеко ло го- ін фо р ма цій но го по те н ці а лу з урахуван ням но р ма ти в но- пра во вої ба зи ЄС. Нажаль, че рез зна ч не зни жен ня за остан ні ро киін сти ту цій но го по те н ці а лу вна слі док по стійнихпе ре тво рень дер жа в ної при ро до охо ронноїси с те ми, є пробле ма ти ч ним змі ц нен няна ці о на ль но го еко ло го- ін фо р ма цій но го потен ці а лу і, от же, ви ко нан ня між на ро д них екологі ч них зо бо в’я зань.На ці о на ль на си с те ма еко ло гі ч но го управління має ба зу ва ти ся на стру к ту рі ін фо р-ма цій них си с тем тре тьо го по ко лін ня, зо рієн то ва них на ком пле к с ний ана ліз да них таал го ри т мі ч ні мо де лі ви ро б лен ня рі шень. Уцьо му на пря мі зроб ле ні пе в ні кро ки зі створенням тех ні ч них умов впро ва джен ня географі ч них ін фо р ма цій них си с тем – тех но логійеле к т ро нно го кар то гра фу ван ня. Ство ре нітех ні ч ні умо ви для ін те г ра ції гео гра фі ч них інфор ма цій них си с тем у си с те ми еко ло гі ч но гоуправ лін ня. Про бле ма по ля гає в га ль му ван ніпро це су на ро щен ня по те н ці а лу че рез від сутність не об хід них за ко но да в чих, ор га ні за ційних,ка д ро вих та опе ра цій них змін.

Глава 2. ГАРМОНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ІЗ ЗАКОНОДАВСТВОМЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ2.1. Конституційно-правові гарантіїекологічних прав громадян25 че р в ня 1991 р. Вер хо в на Ра да ух ва ли лаЗа кон Укра ї ни «Про охо ро ну на вко ли ш ньо гопри ро д но го се ре до ви ща», який став пра вовоюос но вою для ре а лі за ції прав гро ма дян усфе рі охо ро ни до вкіл ля. Цей за кон вре гу лювавмай же всі ас пе к ти охо ро ни при ро ди таеко ло гі ч но го ме не дж ме н ту, ви зна чив чі т кі ціліта ме ха ні з ми за сто су ван ня пра во вих норм.У пре ам бу лі За ко ну про го ло ше но, що охорона на вко ли ш ньо го при ро д но го се ре до вища,ра ці о на ль не ви ко ри с тан ня при ро д нихре сур сів, за без пе чен ня еко ло гі ч ної без пе кижит тє ді я ль но с ті лю ди ни – не від’ єм на умо васта ло го еко но мі ч но го та со ці а ль но го роз витку Укра ї ни.У стат ті 9 За ко ну за зна че но, що ко ж нийгро ма дя нин Укра ї ни має пра во на:– без пе ч не для йо го жит тя та здо ро в’яна вко ли ш нє при ро д не се ре до ви ще;– участь в об го во рен ні та вне сен няпро по зи цій до про е к тів но р ма ти в но- пра вовихак тів, ма те рі а лів що до роз мі щен ня, бу дівни ц т ва і ре ко н с т ру к ції об’ єк тів, які мо жутьне га ти в но впли ва ти на стан на вко ли ш ньо гопри ро д но го се ре до ви ща, вне сен ня про позицій до ор га нів дер жа в ної вла ди та ор га нівмі с це во го са мо вря ду ван ня, юри ди ч них осіб,що бе руть участь у ви рі шу ван ні цих пи тань;– участь у роз ро б лен ні та здій с нен ні заходів що до охо ро ни на вко ли ш ньо го при ро д-но го се ре до ви ща, ра ці о на ль но го і ком пле к с-но го ви ко ри с тан ня при ро д них ре сур сів;– за га ль не і спе ці а ль не ви ко ри с тан няпри ро д них ре сур сів;– об’ єд нан ня в гро мад сь кі при ро до охоронні фо р му ван ня;– ві ль ний до ступ до ін фо р ма ції про станна вко ли ш ньо го се ре до вища (екологічна ін фо -р ма ція) та ві ль не отри ман ня, ви ко ри с тан ня,по ши рен ня й збе рі ган ня такої інформа ці ї, зави ня т ком об ме жень, уста но в ле них за ко ном;– участь у пу б лі ч них слу хан нях або відкритих за сі дан нях з пи тань впли ву за пла нованої ді я ль но с ті на на вко ли ш нє се ре до ви щена ета пах роз мі щен ня, про е к ту ван ня, бу ді в-ни ц т ва і ре ко н с т ру к ції об’ єк тів й у про ве деннігро мад сь кої еко ло гі ч ної екс пе р ти зи;– оде р жан ня еко ло гі ч ної осві ти;– по дан ня до су ду по зо вів до дер жа в-них ор га нів, під при ємств, уста нов, ор га ні заційі гро ма дян про від шко ду ван ня за по ді я ноїїх ньо му здо ро в’ю та май ну шко ди вна слі докне га ти в но го впли ву на на вко ли ш нє при ро д-не се ре до ви ще;– оска р жен ня у су до во му по ряд ку рішень,дій або без ді я ль но с ті ор га нів дер жа в-ної вла ди, ор га нів мі с це во го са мо вря ду вання,їх ніх по са до вих осіб що до по ру шен няеко ло гі ч них прав гро ма дян у по ряд ку, пе редбаче но му за ко но м.У кон текс ті да но го пи тан ня не об хід но згадати та кож стат тю 10, яка ви зна чає пе ре лікга ра н тій еко ло гі ч них прав гро ма дян; стат тю11, що ре гу лює пи тан ня за хи с ту прав гро мадянУкра ї ни у га лу зі охо ро ни на вко ли ш ньо гопри ро д но го се ре до ви ща та стат тю 12, в якійпе ре лі че ні обо в’я з ки гро ма дян у сфе рі охорони на вко ли ш ньо го се ре до ви ща. От же, ЗаконУкра ї ни «Про охо ро ну на вко ли ш ньо гопри ро д но го се ре до ви ща» за по ча т ку вав і визначив на прям роз ви т ку всі єї си с те ми за конодав ст ва в га лу зі за без пе чен ня та за хи с туеко ло гі ч них прав гро ма дян Укра ї ни.Ви зна ч ною по ді єю в еко ло гі ч ній по лі тицідер жа ви ста ло вве ден ня Укра ї ни у 1995 р.до скла ду Ра ди Єв ро пи. Си м во лі ч но, що са мецей рік Ра да Єв ро пи ого ло си ла «Є в ро пей ськимро ком охо ро ни при ро ди».Іс то ри ч ним га ра н том вста но в лен ня ста тусуосо би у про це сі ви рі шен ня про блем за хисту до вкіл ля ста ло при йн ят тя у че р в ні 1996р. Кон сти ту ції Укра ї ни, яка мі с ти ла вже принципо во но ві по ло жен ня. Так, бу ло про го лошено, що лю ди на, її жит тя і здо ро в’я, честь ігі д ність, не до то р кан ність і без пе ка ви зна ні вУкра ї ні най ви щою со ці а ль ною цін ні с тю. Праваі сво бо ди лю ди ни та їх ні га ра н тії ви зна чаютьзміст і спря мо ва ність ді я ль но с ті дер жави.Дер жа ва від по ві дає пе ред лю ди ною засвою ді я ль ність. Утве р джен ня й за без пе ченняправ і сво бод лю ди ни є го ло вним обо в’я з-ком дер жа ви (стат тя 3).Зе м ля, її над ра, ат мо с фе р не по ві т ря, водні та ін ші при ро д ні ре сур си, що є в ме жахте ри то рії Укра ї ни, при ро д ні ре сур си її ко н-ти не н та ль но го ше ль фу, ви клю ч ної (мор сь кої)еко но мі ч ної зо ни є об’ єк та ми пра ва вла с но с-ті Укра ї н сь ко го на ро ду. Від іме ні Укра ї н сь когона ро ду пра ва вла с ни ка ви ко ну ють ор га нидер жа в ної вла ди та ор га ни мі с це во го са мовряду ван ня в ме жах, ви зна че них Кон сти ту цією. Ко жен гро ма дя нин має пра во ко ри с ту ватися при ро д ни ми об’ єк та ми пра ва вла с но с тіна ро ду від по ві д но до за ко ну. Вла с ність зо бов’язу є. Її не мо ж на ви ко ри с то ву ва ти на шкодулю ди ні і су с пі ль с т ву. Дер жа ва за без пе чуєза хист прав усіх су б’єк тів пра ва вла с но с ті іго с по да рю ван ня, со ці а ль ну спря мо ва ністьеко но мі ки. Усі су б’єк ти пра ва вла с но с ті рі в ніпе ред за ко ном (стат тя 13).Стат тя 16 Кон сти ту ції про го ло си ла, щоза без пе чен ня еко ло гі ч ної без пе ки і під тримання еко ло гі ч ної рі в но ва ги на те ри то ріїУкра ї ни, по до лан ня на с лід ків Чо р но биль ськоїка та с т ро фи – ка та с т ро фи пла не та р но гома с ш та бу, збе ре жен ня ге но фо н ду Укра ї н ського на ро ду є обо в’я з ком дер жа ви. Ко женмає пра во на без пе ч не для жит тя і здо ро в’ядо вкіл ля та на від шко ду ван ня за вда ної по рушенням цьо го пра ва шко ди. Ко ж но му га ранту єть ся пра во ві ль но го до сту пу до ін фо р-ма ції про стан до вкіл ля, про якість ха р чо вихпро ду к тів і пред ме тів по бу ту, а та кож пра вона її по ши рен ня. Та ка ін фо р ма ція ні ким немо же бу ти за се к ре че на (стат тя 50). Стат тя 66ви зна чи ла обо в’я зок ко ж но го не за по ді ю ва тишко ди при ро ді, куль ту р ній спа д щи ні, від шкодову ва ти за вда ні ним зби т ки.Та ким чи ном, з при йн ят тям Ос но в но гоЗа ко ну на най ви що му рі в ні бу ло за крі п ле ноеко ло гі ч ні пра ва гро ма дян. Крім ста тей, якіпря мо ре гу лю ють пи тан ня еко ло гі ч но го статусу лю ди ни в Укра ї ні, Кон сти ту ція мі с титьпе ре ва ж ну бі ль шість норм, по в’я за них з реалі за ці єю гро ма дя на ми сво їх еко ло гі ч нихправ. На кон сти ту цій но му рі в ні бу ло за крі п-ле но те р мін «е ко ло гі ч на без пе ка», який маєви рі ша ль не зна чен ня для за без пе чен ня екологі ч них прав гро ма дян як ос но в ний скла довийеле мент да ної пра во вої ка те го рії, оскі лькиса ме че рез при зму без пе ч но го для жит тя іздо ро в’я лю дей при ро д но го се ре до ви ща реалі зу ють ся всі еко ло гі ч ні пра ва гро ма дян.От же, ха ра к те ри зу ю чи еко ло гі ч ні пра вагро ма дян, мо ж на ви ді ли ти та кі їх ні осо б ли вості. По -пе р ше, ці пра ва на ле жать до кон ституцій них прав лю ди ни, і їх нє фо р му ван ня ґрунту єть ся на за га ль но люд сь ких, при ро д них22 23(не від’ єм них) пра вах лю ди ни. По -дру ге, форму ван ня еко ло гі ч них прав гро ма дян пе ребуває в ста ні по стій но го роз ви т ку, що зу мовле но цін ні с тю ко ж ної лю ди ни, не об хід ні с тюпо стій но го за хи с ту її прав від будь- яких посягань. По -тре тє, скла до ви ми еле ме н та миеко ло гі ч них прав гро ма дян є від но си ни зпри во ду охо ро ни на вко ли ш ньо го при ро д ногосе ре до ви ща, ви ко ри с тан ня при ро д них ресурсів та за без пе чен ня еко ло гі ч ної без пе ки.2.2. Огляд основних документівЄвропейського Співтовариства у сферіохорони навколишнього природногосередовищаЄв ро пей сь ка ін те г ра ція є головним пріо -ри те том зо в ні ш ньої політики України. Завдання Укра ї ни, спря мо ва не на кон со лі да ціюєв ро пей сь ких цін но с тей і с тандартів у політичну, еко но мі ч ну та со ціальну сфери, вважа -є ть с я за по ру кою ї ї с та більного й с талого розвит ку.У ли п ні 1994 р. між Укра ї ною та ЄС бу лоукла де но Уго ду про пар т нер с т во та спів ро бітни ц т во, яка на бу ла чин но с ті 1 бе ре з ня 1998р. Во на ста ла пра во вим під ґру н тям сто су н ківміж ЄС та Укра ї ною й бу ла укла де на на по чатко вий те р мін 10 ро ків. Ці єю уго дою ви зна ченоці лі спів пра ці у 28 сфе рах і, зо к ре ма, у галузі охо ро ни при ро д но го се ре до ви ща.Ни ні ді ють сім пріо ри те т них сфер спів праціміж ЄС та Укра ї ною: 1) ене р ге ти ка, то р гі в лята ін ве с ти ції; 2) пи тан ня юс ти ції та вну т рі шніхсправ; 3) уз го джен ня за ко но дав ст ва Укра ї ниіз за ко но дав ст вом ЄС; 4) охо ро на до вкіл ля; 5)транс порт; 6) транс ко р дон не спів ро бі т ни ц-т во та 7) спів пра ця у га лу зі на у ки, тех но ло гіїта ко с мі ч них до слі джень.Стат тя 51 Уго ди про пар т нер с т во та співробі т ни ц т во ви зна чає на бли жен ня чин но гота май бу т ньо го за ко но дав ст ва Укра ї ни до законо дав ст ва ЄС ва ж ли вою пе ре д у мо вою зміцнен ня еко но мі ч них зв’я з ків між Укра ї ною таЄС: «У к ра ї на зо бо в’я зу єть ся за без пе чи ти поступо ве уз го джен ня її за ко но дав ст ва із за конодав ст вом Спів то ва ри с т ва».Спів пра ця у сфе рі до вкіл ля здій с ню єть сяу ра м ках Під ко мі те ту з пи тань транс по р ту,ене р ге ти ки, спів пра ці у сфе рі гро ма дян сь когосу с пі ль с т ва та яде р ної ене р ге ти ки, за хи с тудо вкіл ля, на у ки, осві ти та тех но ло гій, а та кожРо бо чої гру пи з пи тань змін клі ма ту. Ос но в-

ни ми сфе ра ми спів пра ці ни ні є змі ни клі ма тута очи щен ня во ди ба сей ну р. Ду най і Чо р ногомо ря. Та кож три ває спів пра ця у сфе рі уз годження еко ло гі ч но го за ко но дав ст ва Укра ї ниіз за ко но дав ст вом ЄС, зо к ре ма вра ху ван няїї за ко но да в чої ба зи – acquis communautaire,до ступ до ін фо р ма ції та ба га то сто рон ні угодиз пи тань до вкіл ля.Ос но вою пра во вої си с те ми ЄС є так зва нийспі ль ний пра во вий на бу ток (за ко но да в ча ба за)– acquis communautaire. Це су ку п ність нормі су до вих рі шень ЄС, які ви ни к ли за час іс нування ЄС і ма ють без за с те ре ж но сприй ма ти сякра ї на ми – пре те н де н та ми на вступ до ЄС.У лю то му 2005 р. Ра да з пи тань спів пра ціміж ЄС та Укра ї ною ух ва ли ла План дій «У к-ра ї на – ЄС». Він охо п лює три рі ч ний пе рі од йдо по мо же ви ко на ти умо ви, ви зна че ні в Угодіпро пар т нер с т во та спів ро бі т ни ц т во. ЦейПлан дій сти му лю ва ти ме та під три му ва ти мезу сил ля Укра ї ни що до по да ль шої ін те г ра ції уєв ро пей сь кі еко но мі ч ні та со ці а ль ні стру к тури,зо к ре ма в по да ль шу еко но мі ч ну ін те г раціюче рез Зо ну ві ль ної то р гі в лі «ЄС – Укра ї на»пі с ля на бут тя Укра ї ною член с т ва у СОТ. Впроваджен ня Пла ну дій дасть змо гу зна ч но прискори ти на бли жен ня за ко но дав ст ва, норм іста н да р тів Укра ї ни до за ко но дав ст ва, норм іста н да р тів ЄС.Роз діл «До в кіл ля» цьо го Пла ну дій мі с-тить кро ки вста но в лен ня та впро ва джен няумов ро зу м но го управ лін ня в сфе рі до вкілля,пе ре лік ак ти в них за хо дів, спря мо ва нихна за по бі ган ня по гі р шен ню ста ну на вко ли ш-ньо го се ре до ви ща, за хист здо ро в’я лю ди ни,за без пе чен ня ра ці о на ль но го ви ко ри с тан няпри ро д них ре сур сів згі д но з зо бо в’я зан ня ми,взя ти ми на се бе під час Все сві т ньо го са мі тузі ста ло го роз ви т ку (Йо ган не с бург, 2002), ата кож за хо ди, спря мо ва ні на змі ц нен ня співпраці з еко ло гі ч них пи тань.Екологічне законодавство ЄвропейськогоСоюзуЕко ло гі ч не за ко но дав ст во ЄС роз ви ва лосяпро тя гом остан ніх 30 ро ків і на ра зі на лі чуєбли зь ко 300 за ко но да в чих ак тів, се ред якихди ре к ти ви, ре г ла ме н ти, рі шен ня та ре ко менда ції, а та кож чи ма ло по від ом лень та ін шихпо лі тич них до ку ме н тів. По вні те к с то ві ве р сіїдо ку ме н тів чин но го еко ло гі ч но го за ко но давства ЄС ви кла де ні у «До ві д ни ку за ко но дав стваСпів то ва ри с т ва», який по стій но оно в лю є-ть ся. До ступ до ньо го мо ж на отри ма ти че резпор тал пра ва ЄС EUR-Lex: http://europa.eu.int/eur-lex/lex/en/repert/index.htm.Ва ж ли вим кро ком у про це сі га р мо ні за ціїукра ї н сь ко го за ко но дав ст ва є ана ліз і по рі в-нян ня ак тів еко ло гі ч но го пра во во го на бу т-ку ЄС та чин но го укра ї н сь ко го еко ло гі ч но гоза ко но дав ст ва для ви зна чен ня ни ні ш ньо госта ну уз го дже но с ті й на ле ж ної від по ві д но с тіна ці о на ль но го за ко но дав ст ва за ко но дав ствуЄС. Та кож ва ж ли во ви яви ти про га ли ни вукра ї н сь ко му за ко но дав ст ві, де слід за провади ти ін ве с ти цій ні про е к ти для до ся г нен нявід по ві д но с ті із зо бо в’я зан ня ми ЄС.Сфера Директиви Регламенти Рішення РазомГоризонтальне законодавство 5 2 7Якість атмосферного повітря 18 1 10 29Поводження з відходами 17 3 8 28Охорона водних ресурсів 11 0 1 12Охорона природи 4 6 1 11Контроль за промисловимзабрудненням та управління його6 2 7 15ризикамиХімічні речовини та генетичномодифіковані організми8 5 4 17Шумове забруднення 10 10Ядерна безпека та захист від радіації 5 3 8Цивільна оборона 1 7 8РАЗОМ 84 23 38 145Екологічний правовий набуток ЄСТа ка пе р вин на оці н ка дасть змо гу з’я сувати, чи охо п лює на ці о на ль не за ко но дав ствоко жен пред мет і пи тан ня, ві до бра же ні вза ко но дав ст ві ЄС. Як що на ці о на ль не за конодав ст во від по ві дає зо бо в’я зан ням ЄС, то діоці ню ван ня по ля гає у пе ре ві р ці ці єї від по ві д-но с ті. На ці о на ль не за ко но дав ст во мо же ча с-т ко во від по ві да ти зо бо в’я зан ням ЄС, то ді підчас оці ню ван ня слід ви зна чи ти про га ли ни уза ко нах і пра во вих но р мах та ви зна чи ти сящо до мо ж ли вих шля хів їх по до лан ня. Як щови явить ся, що на ці о на ль не за ко но дав ст восу пе ре чить за ко но дав ст ву ЄС, то ді оці н камає вклю ча ти огляд ва рі а н тів змі ни від по ві д-но го на ці о на ль но го за ко но дав ст ва.Та кий крок дає змо гу вра ху ва ти пла ни,стра те гії, уго ди, що вже є й охо п лю ють пи таннязбли жен ня за ко но дав с тв, та кі як ін фо р маційна іні ці а ти ва зі збли жен ня за ко но дав с т вапід про во дом PCA і, мо ж ли во, ін ші іні ці а ти виу спо рі д не них по лі ти ках. Це дас ть змо г у с тво -ри ти так зва ну таб ли цю уз го д жен ня, а від такком пле к с ний план за хо дів зі збли жен ня за ко -но дав с т в.Укра ї на вже на бу ла пе в но го до сві ду пла -ну ван ня га р мо ні за ці ї за ко но дав с т ва. Цей про -цес має роз гля да ти «та б ли цю уз го джен ня»,роз ро б ле ну за пе р ши ми ре ко ме н да ці я ми,пріо ри те зу ва ти ді ї, які с лід вжи ва ти, та роз ро -б ля ти на ці о на ль ну про гра му при йн ят т я еко -ло гі ч но го пра во во го на бу т к у ЄС. Ц я про гра мамає вклю ча ти ор ган вла ди на на ці о на ль но мурі в ні, який по ви нен взя ти на се бе всю від по -ві да ль ність за га р мо ні за цію за ко но дав ст ва тас та ти спів роз мо в ни ком ЄС. Ке ру ю чись « та б -ли цею уз го джен ня», ви зна чи ти про га ли ни уза ко но дав с т ві, які с то с у ють с я «і н ве с ти цій но є-м них» Ди ре к тив, і які по тре бу ють ка пі та ло єм -ної еко ло гі ч ної ін фра стру к ту ри. Ви зна чи ти тапріо ри ти зу ва ти по тре би в ін ве с ти ці ях , вк лю -ч но з аль те р на ти ва ми за прин ци пом найменшоїва р то с ті д ля зме н шен ня емі сі ї, та розроби ти ін ве с ти цій ний план із за зна чен нямдже ре ла йо го фі нан су ван ня.Вод но час із про це сом га р мо ні за ції екологі ч но го за ко но дав ст ва ви ни кає по тре ба уроз ро б ці та роз по всю джен ні про гра ми ак тивіза ції укра ї н сь кої су до вої си с те ми, вклю ч ноіз су да ми, су д дя ми ни ж ніх ін ста н цій і су довими се к ре та ря ми. Та ка про гра ма умож ливила б для чле нів су до вої си с те ми ви вчен няеко ло гі ч но го пра во во го на бу т ку ЄС та запрова джен ня їх в укра ї н сь ке за ко но дав ст во,а та кож по си ли ла б по ін фо р мо ва ність се редсу до вої гі л ки вла ди про на пря ми та про блемив управ лін ні до вкіл лям, від кри ла б ді а логсе ред їх ніх ко лег і ві до бра зи ла б роль су довоївла ди в еко ло гі ч них про бле мах на мі с цях.24 25Від по ві да ти ни ні ш ньо му швид ко плин номута кон ку ре н т но му се ре до ви щу по ви нноне ли ше но ве за ко но дав ст во (вклю ч но із узгоджен ням з пра во вим на бу т ком ЄС), а й но р-ма ти в ні рі шен ня, роз ро б ле ні ра ні ше. Укра ї намає ско ри с та ти ся ці єю мо ж ли ві с тю – про цесомга р мо ні за ції та іні ці а ти вою «по лі п ше ніно р ми» – для кон со лі да ції сво го еко ло гі ч ногоза ко но дав ст ва, на скі ль ки це мо ж ли во.2.3. Структура і система екологічногозаконодавства УкраїниЗа п’ят на д цять ро ків роз ви т ку еко ло гі ч-но го за ко но дав ст ва Укра ї ни ство ре но ве ли куза об ся гом роз га лу же ну іє ра р хі ч ну стру к туруза ко но да в чих ак тів рі з но го ре гу лю ва ль ногорі в ня, рі з ної юри ди ч ної си ли, рі з них сферза сто су ван ня. Вва жа є мо, що за пе рі одомзмі с то во го на по в нен ня еко ло гі ч но го за конодав ст ва Укра ї ни має по ча ти ся етап йо госи с те ма ти за ції, тоб то зве ден ня но р ма ти в нихак тів у єди ну, впо ря д ко ва ну су ку п ність, си с-те му. Не об хід ність си с те ма ти за ції по в’я за на зни з кою під став.По - пе р ше, во на зу мо влена величезноюкі ль кі с тю ак тів, які ви дають правотворчі ор -га ни, з від по ві д но го ко ла пи тань, шви д ки мизмі на ми, що від бу ва ють ся в за ко но дав ст ві,по явою у ньо му по ло жень, що дублюють однеод но го, та вод но час – на яв ні с тю про га лин.По -дру ге, си с те ма ти за ція по трі б на з метоювдо с ко на лен ня пра во ре а лі за ції, по в’язана з по тре бою опе ра ти в но від шу ко ву ва тита пра ви ль но тлу ма чи ти но р ми пра ва, що всвою чер гу має не од мін но спри я ти під вищенню ефе к ти в но с ті пра во во го ви хо ван ня іна у ко вих до слі джень.На ре ш ті, си с те ма ти за ція екологічного законо дав с т ва від по ві дає основній тенденці їс у час но го пра ва ЄС, зафіксованій у Шостійпро гра мі дій в га лу зі охо ро ни до вкіл ля, а са ме– к у р с у на по с т у по ву за міну численних розрізне них за ко но да в чих актів рамковими право -ви ми но р ма ми та гну ч кими с тратегіями.За ко но дав ст во мо ж на си с те ма ти зувати у чо ти рьох са мо стій них фо р мах: 1)об лік но р ма ти в но- пра во вих ак тів; 2) їхняін ко р по ра ція (ви дан ня рі з них збі р никіві те ма ти ч них зі брань за ко но дав ст ва);3) кон со лі да ція (роз ро б лен ня та за твер дженняуза галь не них за ко нів на ба зі об’ єд нан нянорм окре мих но р ма ти в но- пра во вих ак тів,

ви да них з од но го пи тан ня); 4) кодифікація (розроб лен ня та за твер д ження принципово но вихак тів – ко де к сів).У про це сі ре фо р му ван ня системи дер ж а -в но го управ лін ня від по ві д ною сфе рою слідви хо ди ти як з вну т рі шніх чинників, так і з вимогін с ти т у цій ної ком петентності, що їх с та в -лять бі ль шіс ть еко ло гі ч них директив ЄС. Еко -ло гі ч на по лі ти ка ЄС по тре бує над зви чай ноком пе те н т но го уря д у, з датного до пе ре не -сен ня й впро ва д жен ня ск ладних спеці а ль но -те х ні ч них і про це д у р них прави л. Більш то го,для ре а лі за ції но р ма ти в но- пра во вих ви мога д мі ні с т ра ти в ний апа рат має бути спро мо ж-ний ви зна ча ти, п ла ну ва ти, фінанс ув ати і ко н -т ро лю ва ти ви ко нан ня необхідних інвес ти цій -них про грам.Ін те г р а ц і я до ЄС т р а д и ц ійн о п о в’язу є т ь с яде р ж а в а м и з пр о с у в ан н я м с успільств а до бі -ль ш ої ві д к р и то с т і й пр оз ор ост і , а це п о т р е -бує за лу чен ня ши ро ких верств на се лен нядо у х в а л е н н я рі ш е нь, пі дв ищ е нн я ак т и в н о -с т і г р о м а д ян. О хо р о на дов к і лл я в Ук р а ї ні –це са ме та сфе ра, де гро мад сь ка ак ти в ністьє най в и що ю. По с т ій н о з р ост ає к ільк іс т ь г р о -м а д сь к и х ф о р м у в ань е кол ог ічн ого пр о фі лю.Укра ї на с та ла дру гою держ авою, що ра ти -фі к у в а ла Ор г у сь к у кон венцію про дос т уп доін фо р ма ції, участь гро мад сь ко с ті у про це сіу х в а лен ня рі шень і до с т уп до правос у д д я зпи тань до вкіл ля (ли пень 1999 р.). До з а ко но -дав с т ва Укра ї ни вне се но низк у змін д ля а да -п та ці ї йо го до ви мог Конвенції. В ціло му ни -ні ш нє за ко но дав ст во Укра ї ни дає мо ж ли вістьз а с то со ву ва ти на прак тиці норми Орг у сь коїкон ве н ції, га ра н тує ре а лі за цію еко ло гі ч нихправ гро ма д ян та їх ній з ахис т від мож ли во -го по ру шен ня цих прав. Водночас по с лі до -в ний роз ви ток де мо к ратичних принци пів увід по ві д ній сфе рі по требує дальшого в до с ко -на лен ня за ко но дав с т ва, що гарант ує у час тьгро ма д сь ко с ті в еко ло гічно в ажливій ді я ль -но с ті, її до ступ до ін фо р ма ції та пра во су д дя.Не мо ж на не від зна чи ти, що до уча с ті громад сь ко с ті у фо р му ван ні та реаліз аці ї еко ло -гіч ної по лі ти ки уря до ві с трукт ури с та в лять -ся стри ма но, а ча сом – не га ти в но. Участьгро ма д сь ко с ті во ни сприймають у кра що мура зі як пе ре шко ду, а в гі р шо му – як за гро зу.Бра к ує ус ві до м лен ня того, що « дефіцит де -мо к ра ті ї» ускла д нює мо бі лі за цію су с пі ль ноїпід три м ки д ля за про ва д жен ня фі нан со во об -т я ж ли вої еко ло гі ч ної по лі ти ки.У ц ь о м у ко н т е кс т і п о т р е бує в д о с к о н а -лен ня ді я ль ність гро мад сь кої ін спе к ту рив га лу зі охо ро ни до вкіл ля. Цей пра во вийі н с т и т у т т р а д и ц ій н о бу в д о с т а т н ь о р оз в и -не ний в Укра ї ні. Ще за ра дян сь ких ча сівг р о м а д с ь к и х і н с п е к т о р і в г о т у в а л и н а р о д -ні уні вер си те ти «При ро да», що ді я ли підегі дою Укра ї н сь ко го то ва ри с т ва охо ро нип р и р о д и . П о ч и н а ю ч и з 9 0 -х р о к і в м и н у л о -го сто літ тя гро мад сь ких ін спе к то рів по ча лиго ту ва ти та кож ін ші гро мад сь кі ор га ні за ції,з о к р е м а В се у к р а ї н с ь к а а со ц і а ц і я « З е л е н и йсвіт». На ра ху н ку гро мад сь ких ін спе к то рівз охо р о н и д о в к і л л я , щ о фу н к ц і о н у в а л и п і дегі дою гро мад сь ких при ро до охо рон нихо б’ є д н а н ь , т и с я ч і ко р и с н и х с п р а в , я к- т о в и -я в л е н н я з н а ч н о ї к і л ь ко с т і е к о л о г і ч н и х п р а -во по ру шень і пе ре да ча про то ко лів по нихор га нам ад мі ні с т ра ти в ної юрис ди к ці ї. Цебу ла іс то т на під три м ка при ро до охо рон ноїспра ви в кра ї ні.Од н а к в о с т а н н і р о к и п о н я т т я « г р о м а д -с ь к о г о ко н т р о л ю в г а л у з і охо р о н и д о в к і л -л я » бу л о ко н ц е п т у а л ь н о з в у ж е н о в н а с л і д о кп е р е д а ч і в с і є ї с п р а в и ф о р м у в а н н я , м е т о -д и ч н о г о ке р і в н и ц т в а , к о о р д и н а ц і ї т а о р г а -ні за ції ді я ль но с ті гро мад сь кої еко ло гі ч ноїі н с п е к т у р и п і д ко н т р о л ь о р г а н і в д е р ж а в -но го еко ло гі ч но го ко н т ро лю. Гро мад сь кихі н с п е к т о р і в з охо р о н и д о в к і л л я т е п е р п р и -з н а ч а ю т ь д е р ж а в н і е к о л о г і ч н і і н с п е к т о -ри. Во ни пра цю ють спі ль но з дер жа в ни мие к о л о г і ч н и м и і н с п е к т о р а м и а б о з а ї х в к а з і -в кою, зві ту ють пе ред ни ми про свою ро боту,на ре ш ті, ни ми ж мо жуть бу ти по зба в ле ніп о в н о в а ж е н ь. Та к и й с т а н н е м о ж н а в в а ж а т ип р а в о м і р н и м з т о ч к и з о ру т е о р і ї г р о м а д с ь -ко го управ лін ня.Н о с і є м г р о м а д с ь ко г о к о н т р о л ю м а є бу -т и с а м а г р о м а д с ь к і с т ь , і н к о л и с т а ю ч и п р о -ти ва гою дер жа в ній ді я ль но с ті в еко ло гі ч нійсфе рі, до по в ню ю чи і на віть пе в ною мі рою– ко н т ро лю ю чи її. Ва р то по но ви ти Ін сти тутг р о м а д с ь ко ї і н с п е к т у р и п р и н а й п о т у ж н і ш и хп р и р о д о охо р о н н и х о р г а н і з а ц і я х . Ц е в с у -ч а с н и х у м о в а х – і с т о т н и й р е з е р в к в а л і фі к о -в а н о ї г р о м а д с ь ко ї п і д т р и м к и п р и р о д о охо -рон ної ді я ль но с ті. Та кий під хід не за ва дитьор га нам дер жа в ної еко ло гі ч ної ін спе к ціїма ти свій гро мад сь кий ак тив – по за шта т нихп о м і ч н и к і в д е р ж а в н и х і н с п е к т о р і в з охо р о -ни до вкіл ля.Організаційно-інституційний механізмадаптації законодавства Українидо екологічного законодавстваЄвропейського СоюзуАда п та ція на ці о на ль но го за ко но дав ст вадо за ко но дав с т ва ЄС є пріо ри те т ною ск ла до -вою про це с у ін те г ра ці ї до Єв ро пей сь кої спільно ти. Ус ві до м лю ю чи це, в Укра ї ні в остан ніро ки ство ре но ос но в ні по лі ти ко- пра во ві таор га ні за цій ні за са ди ада п та ції за ко но дав ст ва,вклю ч но з еко ло гі ч ним, до ви мог ЄС.21 ли с то па да 2002 р. бу ло с хва ле но Кон це -п цію За га ль но де р жа в ної про гра ми ада п та ціїза ко но дав ст ва Укра ї ни до за ко но дав ст ва ЄС,а 18 бе ре з ня 2004 р. за твер дже но й са му Загаль но де р жа в ну про гра му. Ме тою ада п та ці їза ко но дав ст ва Укра ї ни до за ко но дав ст ва ЄСє до с я г нен ня від по ві д но с ті пра во вої си с те миУкра ї ни пра во во му на бу т к у ЄС, з ура х у ван нямкри те рі їв, які ви су ває ЄС до дер жав, що ма ютьна мір всту пи ти до ньо го.Дер жа в на по лі ти ка Укра ї ни що до ада п-та ції за ко но дав ст ва фо р му єть ся як скла до вача с ти на пра во вої ре фо р ми в кра ї ні та спрямову єть ся на за без пе чен ня єди них під хо дівдо пра во тво р чо с ті, під го то в ки ква лі фі ко ва нихспе ці а лі с тів, с тво рен ня на ле ж них умов д ля інсти т у цій но го, на у ко во - ос ві т ньо го, но р мо п ро е -к т но го, тех ні ч но го, фі нан со во го за без пе чен няпро це с у ада п та ці ї за ко но дав с т ва Укра ї ни.Про цес ада п та ці ї за ко но дав с т ва Укра ї-ни до пра во во го на бу т ку ЄС є пла но мі р ним іскла да єть ся з кі ль кох по слі до в них ета пів, наГлава 3. ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯТА ПРИРОДОВІДТВОРЕННЯ3.1. Реформування економічноїсистеми природокористування таприродовідтворенняБа зо ви ми еле ме н та ми си с те ми еко но мі ч-но го ре гу лю ван ня при ро до ко ри с ту ван ня тапри ро до охо рон ної ді я ль но с ті є збо ри/платежі за спе ці а ль не ви ко ри с тан ня при ро д нихре сур сів (мі не ра ль них, во д них, зе ме ль них,лі со вих, біо ло гі ч них), збо ри за за бру д нен няна вко ли ш ньо го при ро д но го се ре до ви ща, подат ко ві ва же лі, штра ф ні са н к ції за по ру шенняеко ло гі ч но го за ко но дав ст ва. Ва ж ли ви ми26 27ко ж но му з яких по ви нен дос ягатис я певнийсту пінь від по ві д но с ті. Пе р ший етап ви ко нан няПро гра ми ада п та ці ї розрахований на 2004 –2007 рр. Пе рі оди на с т у пних етапів визначатимуться за ле ж но від ре зуль та тів, до ся г ну тих напо пе ре дніх ета пах, еко но мі ч ної, по лі тич ної тасо ці а ль ної си ту а ції, яка скла деть ся в Укра ї ні, ата кож роз ви т к у вза є мо відносин України і ЄС.На ко ж но му ета пі ви значаютьс я пріорите -т ні сфе ри ада п та ці ї. Пріоритети першого етапуви зна че ні, ви хо дя чи зі стат ті 51 Уго ди пропар т нер с т во та спів ро бі тництво між Україноюі Єв ро пей сь ким Спів то вариством та його дер -жа ва ми- чле на ми від 14 че р в ня 1994 р. Се ред16 пріо ри те тів два (охо рона здоров’я та життялю дей, тва рин і ро с лин; довкілля) безпосе -ре д ньо по в’я за ні з еко ло гі ч ни ми чин ни ка ми,ще два (за хис т прав споживачів; енергетика,вк лю ч но з яде р ною) та кож мають опосередкова ний зв’я зок з еко ло гі ч ни ми ас пе к та ми.Зва жа ю чи на те, що час можливого вс т у-пу Укра ї ни до ЄС по ки що не ви зна че ний, апро цес ада п та ці ї еко ло гічного законодавс тваУкра ї ни до пра ва на вко ли ш ньо го се ре до ви щаЄС є спра вою ко н че ви тра т ною і спо ді ва ти сяна ши ро ко ма с ш та б ну зо в ні ш ню до по мо гу вцій ча с ти ні не має під с тав, необхідно, по-пе -р ше, за с то с у ва ти се ле к тивний підхід до узго -д жен ня від по ві д но го за конодавс тва, враховуючи су час ні на ці о на ль ні ін те ре си Укра ї ни, їїумо ви та мо ж ли во с ті, і по -дру ге, «ру ха тись нави пе ре д жен ня», тоб то орієнт уватис я на нові,пе р с пе к ти в ні еко ло го- пра во ві ме ха ні з ми, щони ні фо р му ють ся в кра ї нах ЄС, а не на ті, що єтра ди цій ни ми і під да ють с я с умніву чи заміню -ють ся но ви ми під хо да ми.фу н к ці о на ль ни ми скла до ви ми за ли ша ють сяси с те ми дер жа в но го бю дже т но го та по за бюджет но го фі нан су ван ня при ро до охо рон нихза хо дів.Ре а лії ві т чи з ня но го еко ло гі ч но го управління сві д чать, що еко но мі ч ні ін стру ме н ти перева ж но ви ко ну ють роль фі с ка ль них пла тежів,а фу н к ці о ну ван ня еко ло го- еко но мі ч нихре гу ля то рів стає за со бом на гро ма джен няфі нан со вих ре сур сів у вла д них стру к ту рах.Оці н ка ефе к ти в но с ті ви ко ри с тан ня еко ло гоеконо мі ч них ін стру ме н тів і фу н к ці о ну ван ня

си с те ми еко но мі ч но го ре гу лю ван ня при родоохо рон ної ді я ль но с ті ви зна ча єть ся пе реваж но рі в нем зро с тан ня об ся гів еко ло гі ч нихзбо рів/пла те жів і над хо джень від них до бюджетів усіх рі в нів.Чин ним еко ло гі ч ним за ко но дав ст вомвста но в ле но без по се ре д ній зв’я зок між виконан ням при ро до охо рон них за хо дів ідже ре ла ми їх фі нан су ван ня. Пла те жі за викори с тан ня при ро д них ре сур сів ма ють спрямову ва ти ся на фі нан су ван ня ро біт із від но в-лен ня та збе ре жен ня при ро д них ре сур сів.Ме ха нізм ви ко ри с тан ня цих пла те жів за цільовим при зна чен ням за твер дже но ще у1997 р., але він май же не ді є. Ін ший вид платежів – за за бру д нен ня на вко ли ш ньо го природ но го се ре до ви ща – має спря мо ву ва ти сяна ско ро чен ня утво рен ня та за по бі ган ня викидам/ски дам у до вкіл ля.Ме ха нізм спря му ван ня цих пла те жів визначе но у 1992 р. Він є ба зо вим у по бу до віеко ло гі ч них фо н дів Укра ї ни. Ни ні це най надійні ше дже ре ло фі нан су ван ня рі з но ма ні т-них при ро до охо рон них за хо дів. Про те ча с тоці ко ш ти ви ко ри с то ву ють не для фі нан су ванняза хо дів що до зме н шен ня за бру д нен ня, ана ін ші ці лі – утри ман ня ко му на ль ної ін фраструк ту ри і на віть на роз в’я зан ня за га ль нихсо ці а ль них пи тань, або ж вза га лі не ви ко ристо ву ю ть с я.Ос но в ні не до лі ки ві т чи з ня но го еко но мі ч-но го ме ха ні з му еко ло гі ч но го управ лін ня поляга ють у то му, що він, по -пе р ше, не на бувне об хід но го роз ви т ку; по -дру ге, не спро можний за ці ка ви ти су б’єк тів го с по да рю ван няу про ве ден ні при ро до охо рон них за хо дів;по -тре тє, не уз го дже ний з ін ши ми еко но мічни ми по ка з ни ка ми го с по дар сь кої ді я ль ності; по -че т ве р те, не до ста т ньо опе ра ти в но йефе к ти в но ре а гує на ди на мі ку еко но мі ч нихі еко ло гі ч них про це сів у дер жа ві. Зро зу мі ло,що та кий ме ха нізм при ро до ко ри с ту ван ня тапри ро до охо рон ної ді я ль но с ті не спри яє прогреси в ним стру к ту р ним зру шен ням як у техніко- те х но ло гі ч ній ба зі су с пі ль но го ви ро б ницт ва, так і у на ці о на ль но му го с по дар с т ві.До свід кра їн – чле нів ОЕСР та Єв ро со ю-зу пе ре ко н ли во до во дить, що своєю ді є ві с тюси с те ма еко ло гі ч но го менед жмент у зо бо в’язана, на сам пе ред , ефективності еко но мі ч-но го ме ха ні з му при ро до ко ри с ту ван ня, якийба зу є ть с я на зба ла н со ваному поє днан ні примусо во - об ме ж у ва ль них ре г у ля то рів із с тимулю ю чо- ко м пе н са цій ни ми. Йдеть ся проне об хід ніс ть фо р му ван ня й ре а лі за ці ї та ко гоеко но мі ч но го ме ха ні з му еко ло гі ч но го ре г у-лю ван ня в Укра ї ні, який би гну ч ко та ефе к тивно вво див еко ло гі ч ну скла до ву до ри н ко воїмо де лі роз ви т к у на ці о на ль но го го с по дар с т ва.3.2. Реформування ліцензійно-дозвільноїта податкової системиПри ро д ні ре сур си в Укра ї ні ви ко ри с товують у за га ль но му і спе ці а ль но му по ряд ку.Від по ві д но до по ряд ку спе ці а ль но го ви ко ристан ня при ро д них ре сур сів гро ма дя нам, підприєм с т вам, уста но вам, ор га ні за ці ям на даються у во ло дін ня, ко ри с ту ван ня або оре н дупри ро д ні ре сур си на під ста ві спе ці а ль нихдо зво лів у фо р мі за ре є с т ро ва них лі це н зій запла ту для здій с нен ня ви ро б ни чої ді я ль но с ті,а у ви па д ках, пе ред ба че них за ко но дав ст вом,– на піль го вих умо вах. У лі це н зі ях, як пра вило,за зна ча ють до зво ле ні об ся ги ви ко ри с танняабо ви до бу т ку пе в но го ре сур су. Су ку п нимви ко ри с тан ням управ ля ють че рез за га ль нупо лі ти ку лі це н зу ван ня.Ор га ні за цій не за без пе чен ня дер жа в ноїси с те ми лі це н зу ван ня здій с ню ють спе ці а льноупо в но ва же ні дер жа в ні ор га ни управ ліннята їх ні мі с це ві під роз ді ли в га лу зі охо ро нина вко ли ш ньо го при ро д но го се ре до ви ща іпри ро д них ре сур сів. У та кий спо сіб лі це н зійно-до з ві ль на си с те ма ре г ла ме н тує вза є мовідно си ни між дер жа вою, з од но го бо ку, тапри ро до ко ри с ту ва ча ми – з ін шо го.За сво єю ці льо вою спря мо ва ні с тю лі цензій но- до з ві ль на си с те ма Укра ї ни охо п люєвсі сфе ри при ро до ко ри с ту ван ня та при родові д т во рен ня. При чо му най бі ль шу кі ль кістьдо зво лів ви да ють під при єм с т вам, уста но вамі ор га ні за ці ям у сфе рі по во джен ня з від хо дамита на опе ра ції по во джен ня з не без пе ч нимире чо ви на ми.3.3. Екологічний аудит та екологізаціявиробництваВ си с те м і еко н о м і ч ни х м е ха ні з м ів пр и -ро до ко ри с ту ван ня та при ро до ві д т во рен няеко ло гі ч ний ау дит ві ді грає роль, згі д но ізЗа ко ном Укра ї ни «Про еко ло гі ч ний ау дит»,з а со бу пі д в и щен н я еко л о гі ч н ої о б ґру н то в а -н о с т і т а е ф е к т и в н о с т і ді я ль н о с т і с у б’єк т ів го -с по да рю ван ня.28 29Ви рі ша ль ною умо вою ефе к ти в но го здійснен ня еко ло гі ч но го ау ди ту є йо го ці лі с-ність з еко ло гі ч ним управ лін ням на рі в ніпід при ємств, ко р по ра цій, га лу зей. Си с те м-на ці лі с ність еко ло гі ч но го управ лін ня й аудиту – од нин із прин ци пів ста ло го роз ви т ку,який ре а лі зо ва но в ЄС у ви гля ді єв ро пей ського ре г ла ме н ту EMAS – си с те ми еко ло гі ч-но го управ лін ня й ау ди ту. EMAS ґру н ту єть сяна прин ци пі «за б ру д ню вач і ко ри с ту вач платить»,тоб то ком пе н са ції еко но мі ч ної шко ди,за вда ної на вко ли ш ньо му при ро д но му се редови щу за ра ху нок ви ну ва т ця.Ни ні ш ня за ко но да в ча і но р ма ти в на базаеко ло гі ч но го ау ди ту в Укра ї ні скла да єтьсяіз За ко ну «Про еко ло гі ч ний ау дит», на ціона ль но го ста н да р ту ДСТУ ISO 19011:2003,«На с та но ви що до здій с нен ня ау ди тів си с темуправ лін ня які с тю і/або еко ло гі ч но го управління», дер жа в них ста н да р тів Укра ї ни ДСТУISO 14001-97, ДСТУ ISO 14004-97 «Си с те миуправ лін ня на вко ли ш нім се ре до ви щем».Як що на ці о на ль ний і дер жа в ний ста н дарти іде н ти ч ні від по ві д ним між на ро д ним станда р там у ча с ти ні си с те м ної ці лі с но с ті екологі ч но го управ лін ня й ау ди ту, то За ко номУкра ї ни «Про еко ло гі ч ний ау дит» та ка ці лі с-ність не пе ред ба че на. Крім то го, тра п ля ють сяне від по ві д но с ті й су пе ре ч но с ті, що по ру шуютьприн цип не за ле ж но с ті здій с нен ня екологі ч но го ау ди ту та під го то в ки і сер ти фі ка ціїеко ло гі ч них ау ди то рів.Ефе к ти в ність і ре зуль та ти в ність еко ло гічно го ау ди ту зна ч ною мі рою за ле жить відп р о ф е сі о н а л і з м у й ко м п е т е н ц і ї се р т и фі ко -в а н и х е ко л о г і ч н и х ау д и т о р і в. Ї х н я п і д го т о в -ка, оці ню ван ня і сер ти фі ка ція – це скла д нийко м п л е к с н и й п р о ц е с , в и з н а ч е н и й у н а ц і о -на ль но му ста н да р ті Укра ї ни. Од нак Мі ні с-т е р с т в о охо р о н и н а в ко л и ш н ь о го п р и р о д -но го се ре до ви ща пі ш ло спро ще ним шля хомі вста но ви ло сво їм на ка зом не аде к ва т нийпо ря док сер ти фі ка ції еко ло гі ч них ау ди то рів,я к и й с у п е р е ч и т ь н а ц і о н а л ь н о м у с т а н д а р т у ін е в р а хо вує в и м о г н е о б х і д н о го д о св і д у ау -д и т о р сь кої д і я л ь н о с т і. Ун а с л і д о к ц ь о го е ко -л о г і ч н і ау д и то р и се р т и фі к у ю т ь с я б е з н а л е ж-ної ком пе те н ції що до ви мог на ці о на ль но гос т а н д а р т у.У той же час Між ре гі о на ль ним центромеко ло гі ч но го ау ди ту з ура ху ван ням кра що гоміж на ро д но го до сві ду прак ти ч но від пра цьована ме то до ло гія здій с нен ня еко ло гі ч но гоау ди ту й еко ло гі ч ної мо де р ні за ції ви ро б ницт ва, впро ва джен ня си с тем еко ло гі ч но гоуправ лін ня та ау ди ту в ши ро ко му ре гі о на льному, га лу зе во му і мі с це во му ма с ш та бах. Нажаль, від су т ність дер жа в ної під три м ки цьо годо сві ду не спри я ла йо го роз по всю джен нюі май же вся ви ро б ни ча при ва ти за ція від буласьбез еко ло гі ч ної мо де р ні за ці ї.3.4. Страхування екологічноївідповідальності та екологічних ризиківЕко ло гі ч на від по ві да ль ність мо же бу тире а лі зо ва на за сто су ван ням но р ма ти в но- правових ак тів (як у ві т чи з ня ній прак ти ці), абостра ху ван ням еко ло гі ч них ри зи ків (єв ро пейська і між на ро д на прак ти ка). Мо жуть бу ти іком бі но ва ні за со би. У між на ро д ній та єв ропейсь кій прак ти ці еко ло гі ч не стра ху ван няє ефе к ти в ним ри н ко вим ме ха ні з мом, що гаран тує за хист май но вих ін те ре сів гро ма дян,під при ємств і дер жа ви. До сфе ри еко ло гі ч ногостра ху ван ня на ле жить стра ху ван ня ри зикупо над но р мо вих ви ки дів і ски дів шкі д ливихре чо вин, еко ло гі ч них зби т ків уна с лі докеко ло гі ч них ка та с т роф, еко ло гі ч не стра хування но вих тех но ло гій, се ред яких біо те х нології то що.Ба га то рі ч на прак ти ка по кри ван ня зби т ківвід над зви чай них си ту а цій за ра ху нок держав них стра хо вих і ре зе р в них фо н дів ви черпа ла свої мо ж ли во с ті. В умо вах змі ни формвла с но с ті дер жа ва не мо же бра ти на се бевід по ві да ль ність пе ред на се лен ням за ризико ві дії при ва т них при ро до ко ри с ту ва чів іза бру д ню ва чів. Вод но час стра ху ван ня пра вавід по ві да ль но с ті як за про ви ну, так і не без печну ді я ль ність при ва т но го се к то ру не на бу лов на шій кра ї ні роз ви т ку, аде к ва т но го ма с ш табамзмі ни форм вла с но с ті. За де к ла ро ва не вЗа ко ні Укра ї ни «Про охо ро ну на вко ли ш ньогопри ро д но го се ре до ви ща» по ло жен ня продо б ро ві ль не та обо в’я з ко ве еко ло гі ч не страхуван ня не ре а лі зо ва не у від по ві д но му страхово му за ко но дав ст ві.Пе ре ва ж на ча с ти на об’ єк тів у сфе рах промис ло во с ті й го с по да рю ван ня бу ла при ва тизова на без ура ху ван ня еко ло гі ч них ри зи ків іроз по ді лу пра ва від по ві да ль но с ті за еко ло гічні на с лід ки між дер жа вою та при ва т ним секто ром. Це ство ри ло юри ди ч ний пре це дентпра во вої еко ло гі ч ної без від по ві да ль но с ті

при ва т но го се к то ру, ви пра ви ти який мо ж на,ли ше впро ва ди в ши обо в’я з ко ве і до б ро ві льнееко ло гі ч не стра ху ван ня.Від су т ня но р ма ти в но- ме то до ло гі ч на ба заоці н ки еко ло гі ч них ри зи ків і роз по ді лу відпові да ль но с ті, осо б ли во для об’ єк тів під вищеної не без пе ки, яких пе ре ва ж на бі ль шістьче рез за ста рі лість ос но в них фо н дів. Не маєв Укра ї ні і за га ль но де р жа в но го ре г ла ме н-ту фо р му ван ня ри н ку по слуг з еко ло гі ч но гостра ху ван ня, що мо же при зве с ти до мо но поліза ції цьо го ви ду ді я ль но с ті окре ми ми страхови ми ком па ні я ми.3.5. Екологічне підприємництво:розвиток, підтримка, заохоченняРоз ви ток еко ло гі ч но го під при єм ни ц т ваза ле жить від фо р му ван ня су с пі ль но го по пи туна еко ло гі ч ні ро бо ти, по слу ги, то ва ри, об ла д-нан ня, тех но ло гії, здо ро ве які с не на вко ли ш-нє при ро д не се ре до ви ще. Це спі ль не за вданнядер жа в ної, гро мад сь кої і під при єм ни ць коїси с тем еко ло гі ч но го управ лін ня.Еко ло гі ч не під при єм ни ц т во – це пе ре важно ма лий і се ре д ній бі з нес, який по тре буєспе ці а ль ної під три м ки. Цей бі з нес по ви ненма ти рі в ні пра ва з ве ли ким бі з не сом у доступі до кре ди тів і фі нан сів. Ви со ка ста в каза кре ди ти не спри яє роз ви т ку еко ло гі ч но гопід при єм ни ц т ва.Пра во ва ба за роз ви т ку еко ло гі ч но го підприєм ни ц т ва не до с ко на ла і по тре бує роз витку ме ха ні з мів під три ман ня і сти му лю ван ня.Пе ре ва ж ний рі вень роз ви т ку еко ло гі ч но гопід при єм ни ц т ва – мі с це вий. Тра п ля ють ся непоро зу мін ня й не узго дже но с ті дій мі с це вихор га нів вла ди і під при єм ни ць кої спі ль но ти.В Укра ї ні ство ре ні пра во ві під ста ви дляроз ви т ку еко ло гі ч но го під при єм ни ц т ва. ЦеЗа кон Укра ї ни «Про під при єм ни ць ку ді я льність»,Указ Пре зи де н та Укра ї ни «Про держав ну під три м ку роз ви т ку під при єм ни ць коїді я ль но с ті». Ство ре ні гро мад сь кі об’ єд нан няпід при єм ців ма ло го і се ре д ньо го бі з не су зроз га лу же ною ін фра стру к ту рою в ре гі о нах,які ма ють по си ли ти спря мо ва ність на екологі ч не під при єм ни ц т во. Фу н к ці о нує ба га тома лих і се ре д ніх під при ємств у сфе рі еко логіч но го бі з не су, які по тре бу ють під три м ки ізмі ц нен ня.Глава 4. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДОРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ4.1. Земельні ресурсиЗа га ль на те ри то рія зе ме ль но го фо н-ду ста но вить 60,4 млн. га. Стру к ту ра земель но го фо н ду дер жа ви має та кі по ка з-ни ки: сіль сь ко го с по дар сь ки ми зе м ля миохо п ле но – 71,3 % те ри то рії Укра ї ни, з нихсіль сь ко го с по дар сь ких угідь 69,3 %. Сіль ського с по дар сь кі угід дя кра ї ни – це на 77,7 %ор ні зе м лі; 13,3 % – па со ви ща; 5,8 % – сі но жаті;2,2 % – ба га то рі ч ні на са джен ня; 1 % – перело ги. Ча с т ка лі сів та ін ших вкри тих лі сомте ри то рій ста но вить 17,3 % те ри то рії кра ї ни,за бу до ва ні зе м лі – 4,1 %, во ди – 4,0 %, за болоче ні зе м лі – 1,6 %, ін ші – 3,7 %.Стру к ту ра сіль сь ко го с по дар сь ких угідь,як і стру к ту ра зе ме ль но го фо н ду Укра ї ни, харак те ри зу єть ся над мі р но ви со ким ін де к сомсіль сь ко го с по дар сь кої осво є но с ті те ри то рії(0,72 од.), має ду же ви со кий сту пінь роз оранос ті зе мель, що зна ч но пе ре ви щує еко ло гі ч-но об ґру н то ва ну ме жу.З а о ц і н к а м и в і т ч и з н я н и х у ч е н и х , о р -н і з е м л і Ук р а ї н и (32 м л н . г а) т е р и т о р і а л ь -н о р о з т а ш о в а н і п е р е в а ж н о у с п р и я т л и в и хп р и р о д н о к л і м а т и ч н и х у м о в а х д л я в и р о -щ у в а н н я о с н о в н и х с і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к и хкуль тур. Бли зь ко 1/10 всі єї пло щі ор ної земл і з о с е р е д ж е н о в з о н і П о л і с с я , п р и б л и з -но 2/5 – в Лі со сте пу і 1/2 ча с ти на – у степовій зо ні. Ор ні зе м лі Гір сь ко го Кри му таб у р о з е м н о - л і с о в о ї о б л а с т і К а р п а т о х о п -л ю ю т ь н е з н а ч н у ч а с т и н у з е м е л ь н о г о ф о н -ду, про те їх ня цін ність по ля гає в то му, щово ни при да т ні для ви ро щу ван ня тю тю ну,в и н о г р а д у, е ф і р о о л і й н и х , о в о ч е в и х і к о р -м о в и х к у л ь т у р .Зна ч на к і ль к іс ть зе м е ль ни х р е с у р сівУк ра ї ни має не пе р е ве р ше ні еко но м і ко - еко -ло гі ч ні па ра ме т ри. До них мо ж на від не с тиуні ка ль ні ма си ви чо р но зе мів, ча с т ка яких ускла ді ор них зе мель ся гає 60 %. Од нак во нинай бі ль ше вра ж а ють с я ер о зі єю, то му й по -тр е бу ють пи ль но го ко н т р о лю з а с та но м р о -дю чо с ті.У ці ло му зе ме ль ний фонд Укра ї ни ви рі з-ня єть ся ви со ки ми біо про ду к ти в ни ми вла с-ти во с тя ми. На ду м ку вче них, за умов оп ти мально го зе м ле ко ри с ту ван ня та від по ві д но горі в ня куль ту ри зе м ле роб с т ва дер жа ва у змозіпро го ду ва ти 300–320 млн. чо ло вік.30 31Е к о л о г о - а г р о х і м і ч н и й с т а н о рн и х з е -мель си с те ма ти ч но по гі р шу єть ся вна слі докгл и б о к о г о п о р у ш е н н я е к ол ог ічн о ї р івн ов а -г и в б а л а н с і о с н о в н и х п ож ивн и х е л ем ент і в .У зо на ль но му від но шен ні най ін те н си в ні шев и к о р и с т о в у ю т ь с я з а п ас и е л ем ент і в ж и -в л е н н я р о с л и н у з о н а х Ст еп у т а Л ісос т еп у,д е з б и р а ю т ь н а й в и щ і у р ож аї . Ту т д о ґ р ун -т у п о в е р т а є т ь с я л и ш е 2 5 т а 4 0 % п ож ив -них ре чо вин від ви не се них уро жа єм, щоп р и з в о д и т ь д о п р и с к ор е нн я а гр ох ім ічн о їд е г р а д а ц і ї т а з н и ж е н н я р од юч ост і ґ р унт і в .П р о т я г о м о с т а н н ь о г о д ес ят ир ічч я в з ем -ле роб с т ві кра ї ни гру бо по ру шу ва в ся за конп о в е р н е н н я , я к и й є о сн ов о ю в і дт в ор е нн яр о д ю ч о с т і ґ р у н т і в і ч а стк ов и м п р оя в о м з а -г а л ь н о н а у к о в о г о з а к о н у з б ер еж е нн я р еч о -вин та ене р гі ї.Н е д о т р и м а н н я ц ь о г о з ак он у н а п р а кт и -ц і с п р и я л о п і д к и с л е н н ю ґ р у нт ов ог о сер е -до ви ща, збі д нен ню ор но го ша ру ґру н ту нао р г а н і ч н у р е ч о в и н у з н ас т упн и м в ис н аж е н -ням ор них зе мель що до вмі с ту ос но в нихп о ж и в н и х е л е м е н т і в , щ о ш в идк о п р ог р е -с у є .С и т у а ц і я , щ о с к л а л а с я н а с ь ог од н і з в и -ко ри с тан ням зе мель в Укра ї ні, бли зь ка док р и т и ч н о ї . Л о г і ч н о, щ о н а йп ош ир ен іш і п р о -ц е с и д е г р а д а ц і ї п о в’я з ан і і з с і л ьс ьк ог осп о -д а р с ь к о ю д і я л ь н і с т ю. В п л ив у е р оз і ї з аз н а є57,5 % зе мель кра ї ни (19360,4 тис. га сільго с п у г і д ь д е р ж а в и є д еф л яц і йн о н еб е зп е -ч ни ми, 13284,2 тис. га – по ст ра ж да ли відво д ній еро зії, тоб то бу ли зми ті, зо к ре ма ускла ді ор но го фо н ду їх на лі чу ють 10582,6тис га).Що рі ч но вна слі док еро зії втра ча єть сябли зь ко 11 млн. тонн гу му су, 0,5 млн. тонназо ту, 0,4 млн. тонн фо с фо ру та 0,7 млн.т о н н к а л і ю, а к і л ь к і с т ь е р од ов ан и х з ем е л ьзбі ль шу єть ся на 80–90 тис. га. По ши ре нимє п і д к и с л е н н я , з а со л е нн я т а о сол онц ю -ван ня ґру н тів (зе м лі з ки с ли ми ґру н та миохо п л ю ю т ь 2 5 % р і л л і; і з з асол ен им и ґ р ун -та ми – 2,8 %, со ло н цю ва ти ми – 5,3 % за гальної пло щі ор них зе мель кра ї ни). Ґру н ти3 8 % о р н и х з е м е л ь к р аїн и п ер еу щ іл ьн ен і(н а 37 % п о в е р х н і ґ р у нт і в м ожл ив е в ин икне н н я т в е р д о ї к і р к и). М асшт абн и м є з аб р у -д н е н н я ґ р у н т і в р а д і о н укл ід ам и , в ажк им и

м е т а л а м и , п е с т и ц и д а м и . Н еп ок ої т ь т а к о жак ти ві за ція та ких ек зо ген них гео ло гі ч нихпро це сів, як зсу ви (по ши ре ні на 0,3 % площіте ри то рії кра ї ни), під то п лен ня зе мель(12 %) т а к а р с т о у т в о р е нн я (б л из ьк о 37, 6 %т е р и т о р і ї к р а ї н и).І н т е г р а л ь н и м п о к а з н и к о м р і в н я р о д ю -чо с ті ґру н ту тра ди цій но вва жа ють вміст уньо му гу му су. За да ни ми остан ньо го ци к луґ р у н т о в о - а г р о х і м і ч н о г о м он іт ор инг у (19 9 6 –20 0 0) се р е д н і й в м і с т г ум ус у в ґ р унт а х Ук р а ї -ни ста но вив 3,20 %, зо к ре ма у По ліс сі – 2,18,Лі со сте пу – 3,27, Сте пу – 3,45 %, що зна ч номе н ше від оп ти ма ль них па ра ме т рів умі с туг у м у с у, я к і с т а н о в л я т ь в і дп ов ідн о 2 , 6 , 4 , 3 т а4 , 3 % . П о р і в н я н о з п о п ер ед н і м ц икл о м о б -с т е ж е н н я се р е д н ь о з в аж ен и й п ок азн и к у м і -ст у г у м у с у з м е н ш и в с я п ер ес ічн о п о Ук р а ї н іна 0,07 %, у По лі сь кій зо ні – на 0,04, Лі состепо вій та Сте по вій – на 0,09 %.Го л о в н о ю п р и ч и н о ю п ог ірш е нн я г у м у с-но го ста ну об ро б лю ва них ґру н тів Укра ї ниє р і з к е з м е н ш е н н я з ас т ос ув а нн я о р г а н і ч -н и х д о б р и в . П р и ц ь о м у з н ачн о з н из и л а с ьу р о ж а й н і с т ь с і л ь с ь к о г осп од а рс ьк и х к у л ь -тур, а ра зом з нею і над хо джен ня у ґрунтпі с ля жни в них і ко ре не вих ре ш ток, з якиху т в о р ю є т ь с я г у м ус . Ун асл ід о к ц ь ог о в з е м -л е р о б с т в і ус і х п р и р о д н и х з о н Ук р аїн и с к л а -вс я г о с т р о д е ф і ц и т н и й б ал а н с о рг а н і ч н о їр е ч о в и н и , к о л и в т р а т и п ер ев ищ ую т ь н о -во утво рен ня гу му су пе ре сі ч но на 800 кг/га,з о к р е м а в П о л і с ь к і й з о н і – 32 0 , Л ісос т еп о в і й –600, Сте по вій – 990 кг/га.4.2. Водні ресурсиВ о д а є о б м е ж е н и м і н а дз в ич а йн о ц і н -н и м р е с у р со м , н е о б х і дн и м д л я п і дт р и м а н -н я ж и т т я , р оз в и т к у с і л ьс ьк ог о г осп о д а р с т-ва і про ми с ло во с ті. За хист во д них ре сур сівє пріо ри те т ним на пря мом єв ро пей сь коїе к о л о г і ч н о ї п о л і т и к и . П р от яг о м д р у г о ї п о -л о в и н и м и н у л о г о с т о л і тт я і п оч атк у н и н і -ш ньо го кі ль кість не ви рі ше них про блем,по в’я за них з во д ни ми ре сур са ми, по стій нозро с та є. Що ро ку збі ль шу єть ся спо жи ван няво д них ре сур сів, а по гі р шен ня їх ньої яко с тііс то т но впли ває на здо ро в’я лю дей.Се р е д н і б а г а т о р і ч н і в одн і р ес у рс и Ук р а -ї ни ся га ють 87,1 км3 (без сто ку Ду наю поКи лій сь ко му ру ка ву об ся гом 123 км3/рік).М і с ц е в і в о д н і р е с у р с и , т о бт о т і , щ о ф о р -му ють ся у ме жах Укра ї ни, ста но в лять 52,4км3 у се ре д ній за во д ні с тю рік. У ма ло во д нір о к и 75 і 95 % - ї з а б е з п е ч е н о с т і (п о в т о р ю -ва ність пе ре сі ч но один раз в 4 і 20 ро ків)мі с це вий стік ста но вить 41,4 і 29,7 км3/ріквід по ві д но. Роз по діл во д них ре сур сів поте ри то рії кра ї ни ду же не рі в но мі р ний – їхбі ль ше на пів но чі і ме н ше на пів дні кра ї ни,д е з о се р е д ж е н і п о т у ж н і с п о ж и в а ч і в о д и .Укра ї на має та кож ре сур си під зе м нихв од . З а г а ль на к і ль к іс т ь пр о г н о з ни х е ксп л у а -т а ц ій ни х р е с у р сів пі д з е м ни х в од на те р и то -рії кра ї ни ста но вить 57,2 млн. м3/до бу, з якихз а т в ер д же н о 15,7 м лн. м 3/до бу. Те р и то р і а ль -ни й р оз п о д і л пі д з е м ни х в од н е р і в н о м і р ни й.У зв’я з ку з об ме же ні с тю (за кі ль кі с тюв о д н и х р е с у р с і в , я к і п р и п а д а ю т ь н а о д н о -г о ж и т е л я , Ук р а ї н а , з г і д н о з м і ж н а р о дн и м иста н да р та ми, на ле жить до не за без пе че нихво д ни ми ре сур са ми кра їн) і не рі в но мі р нимр оз п о д і л о м в о д н и х р е с у р с і в ш и р о к о з а -с т о со в у є т ь с я р е г у л ю в а н н я р і ч к о в о г о с т о -к у. В о д о с хо в и щ а т а с т а в к и с у м а р н о м іс т я т ьбли зь ко 58 млрд. м3 во ди, що пе ре ви щуєм і с ц е в и й р і ч н и й с т і к ус і х р і ч о к к р а ї н и . Ре г у -л ю в а н н я с т о к у бі л ь ш о с т і р і ч о к д о с я г л о а б она віть пе ре ви щи ло вер х ню об ґру н то ва нуеко но мі ч но й еко ло гі ч но до пу с ти му ме жу,щ о р і з к о з м е н ш и л о, а ч а с т о п о в н і с т ю з р у й -ну ва ло їх ню са мо очи с ну спро мо ж ність.К р і м т о г о, в е л и к а к і л ь к і с т ь в о д о с хо в и щ (п о -над 1100) і ста в ків (бли зь ко 28 тис.) зу мо вили п і д в и щ е н н я р і в н я п і д з е м н и х в о д н а з н а -ч н и х т е р и т о р і я х і з м і н у ї х н ь о г о р е ж и м у.Ст р у к т у р а в о д о к о р и с т у в а н н я н е в і д п о -в і д а є о со б л и в о с т я м ф о р м у в а н н я і т е р и т о р і -а ль но- ча со во го роз по ді лу во д них ре сур сівк р а ї н и й з у м о в л ю є с т в о р е н н я к а т а с т р о ф і -ч н и х с и т у а ц і й і з з а б е з п е ч е н н я м в о д о ю н а -се л е н н я т а г а л у з е й е к о н о м і к и я к з а к і л ь к і -с ни ми, так і за які с ни ми по ка з ни ка ми. Станв о д о к о р и с т у в а н н я н а д з в и ч а й н о н а п р у ж е -н и й і п о д а л ь ш и й й о г о р оз в и т о к н е м о ж л и -вий за лу чен ням «сві жих» ре сур сів.П о в е р х н е в і в о д и д у ж е з а б р у д н е н і . Го л о -в н і з а б р у д н ю в а ч і – о т р у т о х і м і к а т и , н а ф т о -п р о д у к т и , со л і в а ж к и х м е т а л і в , ф е н о л и , б і о -ген ні ре чо ви ни. Стру к ту ра зв’я з ку дже релз а б р у д н е н н я п о в е р х н е в и х в о д з г о с п о д а р -сь кою ді я ль ні с тю в остан ні 10–12 ро ків маєт а к и й в и гл я д : 6 0 – 65 % – п р о м и с л о в і с т ь ,16 –2 0 % – с і л ь с ь к е г о с п о д а р с т в о, 18 –2 0 %– ко му на ль не го с по дар с т во, ~1 % – рі з нір оз с і я н і д ж е р е л а з а б р у д н е н н я . Ст і й к о м у з а -бру д нен ню по ве р х не вих во д них ре сурсівспри яє ни зь ка лі си с тість, ви со кий рі веньр оз о р а н о с т і л а н д ш а ф т н и х с и с т е м в о д о з б о -рів ма лих і ве ли ких рі чок.Ун а с л і д о к ч и м а л о ї м і н л и в о с т і а н т р о п о -г е н н и х ч и н н и к і в р і в е н ь з а б р у д н е н н я п о в е -р х н е в и х в о д н и х р е с у р с і в в а р і ю є у з н а ч н о -му ді а па зо ні – від «ма ло за бру д не них» до«ду же за бру д не них» (тоб то від ІІ до VI класі в в і д п о в і д н о д о ч и н н о ї в Ук р а ї н і к л а с и ф і -к а ц і ї я к о с т і в о д и). Роз р а х у н к и н а б а з і к р и -т е р і ї в ч и н н о ї к л а с и ф і к а ц і ї с в і д ч а т ь , щ о 8 8 %д о с л і д ж е н и х р і ч о к ( і ї х н і х б а се й н і в) Ук р а ї н има ють еко ло гі ч ний стан від «по га но го» до« к а т а с т р о ф і ч н о г о ».К р и з о в и й с т а н в о д о к о р и с т у в а н н я , к а -т а с т р о ф і ч н и й е к о л о г і ч н и й с т а н в о д н и х р е -с у р с і в п о с и л ю є т ь с я н а я в н і с т ю в Ук р а ї н ін а д з в и ч а й н о в о д о є м н и х в и р о б н и ц т в , а т а -к о ж т е х н о л о г і й , я к і п о т р е б у ю т ь в о д и у 2– 6ра зів бі ль ше, ніж тех но ло гії роз ви не нихкра їн Єв ро пи і Аме ри ки.З м і н и е к о л о г і ч н о г о с т а н у п е р е в а ж н о ї б і -ль шо с ті рі чок та їх ніх ба сей нів під впли воман тро по ген но го на ва н та жен ня при зве лидо де гра да ції при ро д них во д них еко си с тем(і не ли ше во д них, а й еко си с тем на во дозб о р а х ), у т в о р е н н я н о в и х п р и р о д н о - г о с п о -дар сь ких «е ко си с тем», зна ч но про с ті ших іт о м у н е с т і й к и х . У з в’я з к у з ц и м оз д о р о в л е н -н я р і ч о к Ук р а ї н и н е м о ж л и в е б е з п о л і п ш е н -ня еко ло гі ч но го ста ну їх ніх ба сей нів, усі єїт е р и т о р і ї к р а ї н и .4.3. Мінеральні ресурсиУк р а ї н а н а л е ж и т ь д о п р о в і д н и х м і н е р а -л ь н о - с и р о в и н н и х д е р ж а в с в і т у. В ї ї н а д р а хвід кри то бли зь ко 8 тис. ро до вищ по над 90ви дів ко ри с них ко па лин, ви яв ле но бли зь ко20 т и с . ру д о п р о я в і в з 20 0 в и д а м и м і н е р а -ль них ре сур сів. За за па са ми й ви до бу т комза лі з них, ма р га н це вих, ти тан- ци р ко ні є вихруд і б а г а т ь ох в и д і в н е м е т а л е в о ї с и р о в и н иУк р а ї н а д о н е д а в н а п о сі д а л а п р о в і д н е м і с ц есе р е д к р а ї н с в і т у. Ц е з а б е з п е ч у в а л о б л и з ь ко5 % сві то во го ви до бу т ку ко ри с них ко па лині про ду к тів їх ньої пе ре ро б ки на су му по над$20 млрд. Більш як тре ти ну над хо джень відекс по р ту Укра ї на отри му ва ла від ре а лі за ціїм і н е р а л ь н о - с и р о в и н н о ї п р о д у к ц і ї.32 33В о д н о ч а с б у р х л и в и й р озв ит о к в ид об ув -н о ї г а л у з і з у м о в и в в и н икн е нн я н изк и п р о -блем, по в’я за них з не га ти в ним впли вомв и д о б у в н и х і п е р е р о б н и х п і дп р иє м с т в н адо вкіл ля. До ни ні усі про бле ми ви рі шу ва лиз а р а х у н о к д е р ж а в н о г о б юд ж ет у. О дн а к усу час них умо вах при ва т ної та ак ці о не р ноїв л а с н о с т і н а г і р н и ч о д об увн и х п і дп р иє мства х м а ю т ь фу н к ц і о н у в ат и і нш і м ех ан ізм и .У к р а ї н а х Є в р о п и н ин і с п ос т е -р і г а є т ь с я с к о р о ч е нн я в ик ор ист а н -н я в л а с н и х м і н е р ал ьн и х р ес у рс і в ,з у м о в л е н е я к е к о н о м і чн им и , т а к і е к ол ог і -ч ни ми чин ни ка ми. Кі ль кість гір ни чих підпр и є м с т в у Є в р о п і н е в п и нн о с к ор оч ує т ь -с я , а ч а с т к а г і р н и ч о д о б увн ог о к о мп л екс у уВ В П Ф р а н ц і ї , Н і м е ч ч и н і , А встр і ї с т ан ов и т ьл и ш е 1–5 % . То м у г е о л ог ічн і с л ужб и Є вр о -п и н и н і о р і є н т о в а н і н е с т іл ьк и н а в ивч е н -н я м і н е р а л ь н о - с и р о в и нн о ї б аз и , с к іл ьк и н ав и к о н а н н я п р о е к т і в , п ов’яз ан и х з г ідр ог е -о л о г і є ю, і н ж е н е р н о ю г е ол ог іє ю, е к ол ог іє ю,м о н і т о р и н г о м п р и р о д н и х р ес у рс і в , і нф ор -ма цій ним за без пе чен ням.З а г а л о м с т р а т е г і я р озв итк у г і рн ич од о -бу в но го ком пле к су кра їн ЄЕС ґру н ту єть сяна ком пле к с но му ана лі зі на с лід ків впли вуроз ро б ки ро до вищ ко ри с них ко па лин над о в к і л л я , з у р а х у в а н н я м п овн от и і к о мп л е -к с но с ті ви лу чен ня ко ри с них ком по не н тів.В и к о н а н н я е к о л о г і ч н и х в им о г у к р аїн а х Є Е Сви зна чає тех ні ко- еко но мі ч ну до ці ль ністьо с в о є н н я р о д о в и щ .Су час ні єв ро пей сь кі те н де н ції мо жутьс л у г у в а т и д л я Ук р а ї н и в з ірц е м п е рш оч ерг о -в о ї у в а г и п и т а н н я м г і д р ог еол ог і ї т а е к ог ео -ло гії, які пря мо по в’я за ні із за без пе чен нямб е з п е к и ж и т т є д і я л ь н ост і . Щ од о р озв итк ум і н е р а л ь н о - с и р о в и н н о ї б аз и в Ук р аїн і с л і дв р а хо в у в а т и с п е ц и ф і к у ї ї в ир обн ич ог о п о -т е н ц і а л у, р і в е н ь е к о н о м ічн ог о р озв итк у, н а -яв ну стру к ту ру про ми с ло во с ті, спря мо ва нусво го ча су зде бі ль шо го на пріо ри те т ністьроз ви т ку га лу зей важ кої про ми с ло во с ті; із цьо го по гля ду єв ро пей сь кий до свід мо жеслу гу ва ти орі є н ти ром на май бу т нє.

4.4. БіорізноманіттяПоказники біорізноманіття (кількість видів)Стан біо сфе ри без по се редньо або опо се редко ва но ви зна чає всі го ловні сфери життя су с пільс т ва – як ду хо в ні і ма те рі а ль ні, так і по лі тич ні.До ни ні зни ще но або ду же змінено бли зь ко 65% угру по вань та еко си с тем світ у, що є на с лідкомпа ні в ної в сві то вій еко но мі ці лі бе ра ль ноїри н ко вої си с те ми, згі д но з якою ре сур си ма ютьли ше спо жи в чу ва р тість, а їхня соціальна та екологі ч на ва р тість не вра хо ву єть ся (то ді як во нана два по ряд ки ви ща за спо жи в чу).В Укра ї ні та кож го ло вни ми бу ли со ці а ль ні,еко но мі ч ні і тех но ген ні причини, які під час колек ти ві за ці ї, ін ду с т рі а лі заці ї, урбанізаці ї, хі мізаці ї і пе ре тво рен ня природи через ї ї осу шення,зро шен ня, під то п лен ня, за со лен ня, а та кожбез по се ре д нє зни щен ня лісів, лук, боліт і с те -пів при зве ли до ка та с т ро фі ч но го еко ло гі ч но госта ну при ро ди й со ці а ль но го ста ну на се лен ня.До свід кра їн За хі д ної та Центральної Єв ро -пи (Ан г лії, Фран ції, Швей ца рії, Ні ме ч чи ни, Че хії,Поль щі та ін.) сві д чить про необхідніс ть обо в’язко во го до три ман ня щонайменше трьох вимог,а са ме: сту пе ня роз ора но с ті зе мель, якийне по ви нен пе ре ви щу ва ти 20–30 % те ри то ріїдер жа ви (що так і є в цих країнах), запо ві д но с-ті та від по ві д но го за ко но дав ст ва. При мі ром, уШвей ца рії за по ві д на пло ща ста но вить 18,5 %,Ав с т рії – 25 %, Ні ме ч чи ні – 24 %.4.5. Заповідний фондЗа ро ки не за ле ж но с ті пло ща при ро д нозапо ві д но го фо н ду Укра ї ни зро с ла більш ніжудві чі, або на 1303,1 тис. га. Ни ні до йо го складувхо дить по над 7 тис. те ри то рій та об’ єк тівза га ль ною пло щею 2 757 427 га, що ста новить4,6 % те ри то рії дер жа ви.Не зва жа ю чи на це, пло ща при ро д но- запові д но го фо н ду в Укра ї ні є не до ста т ньою іза ли ша єть ся зна ч но ме н шою, ніж у бі ль шості кра їн Єв ро пи, де се ре д ній від со ток за повід но с ті ста но вить 15,3. Пло ща за по ві д нихзе мель в Єв ро пі на од ну лю ди ну становить бли зь ко 2220 м² про ти 570 м²в Укра ї ні. Окрім то го, в остан ні триро ки на мі ти лись не га ти в ні те н де н ціїв роз ви т ку за по ві д ної спра ви. Те м пизро с тан ня пло щі при ро д но- за по ві д-но го фо н ду ста но в лять у се ре д ньо му20 тис. га. Від со ток за по ві д но с ті, якийдо 2006 р. пла ну ва лось до ве с ти до 7від пло щі дер жа ви, не до ся г ну тий.Зро с тає за гро за втра ти вже за по -ві да них і за ре зе р во ва них під за по ві дан ня унікаль них та ета лон них при ро д них ком пле к сівче рез їх нє не ці льо ве ви ко ри с тан ня та ви лучення зі ск ла ду зе мель при ро д но - за по ві д но -го фо н ду. Не від по ві дає су час ним ви мо гамстан мо ні то ри н гу при ро д них ком пле к сів нате ри то рі ях при ро д но- за по ві д но го фо н ду.Ос но в ни ми при чи на ми ви ни к нен ня згаданих про блем є не по слі до в ність дер жа в ноїеко ло гі ч ної по лі ти ки; не до с ко на лість си с те миуправ лін ня при ро д но- за по ві д ним фо н дом; низький рі вень фі нан со во го та ма те рі а ль ного забезпе чен ня; не до ста т ній рі вень за без пе че но с тіпро фе сій но під го то в ле ни ми ка д ра ми; не до с ко -на ла за ко но да в ча ба за що до вре г у лю ван ня питаньохо ро ни, від тво рен ня і за без пе чен ня збалан со ва но го та не ви сна ж ли во го ви ко ри с тан няре сур сів у ме жах за по ві д но го фо н ду.То му на су час но му ета пі роз ви т ку України є на га ль на по тре ба за тве р ди ти комплексза хо дів що до за без пе чен ня на ле ж нихумов для ре а лі за ції єди ної дер жа в ної по літики у сфе рі роз ви т ку за по ві д ної спра ви вУкра ї ні, ство рен ня на у ко во об ґру н то ва ноїме ре жі те ри то рій та об’ єк тів при ро д но- запові д но го фо н ду як ор га ні ч ної скла до вої сталого роз ви т ку дер жа ви, до ве ден ня її пло щі до10 % те ри то рії Укра ї ни.4.6. Лісовий фондЛі си Укра ї ни ви ко ну ють пе ре ва ж но екологі ч ні фу н к ції – во до охо рон ні, за хи с ні, ре к-ре а цій ні та ма ють об ме же не екс плу а та цій неЛісистість України (у %)зна чен ня. За га ль на пло ща зе мель лі со во гофо н ду – 10,8 млн. га, із них вкри ті лі со вою рослин ні с тю – 9,4 млн. га. За па си де ре ви ни переви щу ють 1,7 млрд. м3. Що рі ч ний при ріст улі сах Де р ж лі с го с пу – 4 м3/га і змі ню єть ся від5 м3/га в Ка р па тах до 2,5 м3/га у сте по вій зоні.Лі си с тість Укра ї ни ста но вить 15,6%.Лі си на те ри то рії дер жа ви роз та шо вуються не рі в но мі р но. Лі си с тість рі з них природ них зон Укра ї ни має зна ч ні від мін но с-ті і да ле ка від оп ти ма ль ної, тоб то та кої, заякої лі си найе фе к ти в ні ше впли ва ють наклі мат, ґру н ти, еро зій ні про це си та за безпечу ють еко но мі ку дер жа ви до ста т ньоюкі ль кі с тю які с ної де ре ви ни. Най бі ль ші лі совіма си ви зо се ре дже ні на По ліс сі та в Україн сь ких Ка р па тах, від по ві д но 26,1 % та 40,5% за га ль ної те ри то рії ре гі о ну, в Лі со сте пу –12,2, Сте пу – 3,8 %.Дер жа в ною про гра мою «Лі си Укра ї ни на2002–2015 ро ки» оп ти ма ль ною для Укра ї низа зна че но лі си с тість у ме жах 19–20 %, длячо го слід збі ль ши ти пло щу лі сів що най ме н шена 2–2,5 млн. га. Де які до слі д ни ки вважа ютьоп ти ма ль ною лі си с тість у ме жах 25 %.Не дає змо ги ефе к ти в но ви ко ну ва ти своїфу н к ції ві ко ва стру к ту ра лі со вих ма си вів. Зацим по ка з ни ком лі со ві на са джен ня ста но в-лять: мо ло д няк – 32 %, се ре д ньо ві ко ві – 44 %,до сти га ю чі – 13 %, сти г лі – 11 %.Для ве ден ня лі со во го го с по дар с т ва лісипе ре да но в по стій не ко ри с ту ван ня підприєм с т вам Де р ж лі с го с пу – 68,3 %, підприєм с т вам аг ра р но го ком пле к су – 24 %,Мін обо ро ни – 2,2 %, Мі ні с тер с т ву над зви чайнихси ту а цій – 1,6 %, Мі ні с тер с т ву охо ро нина вко ли ш ньо го при ро д но го се ре до ви ща –0,8 %, ін шим – 3,1 %.Май же всі лі со ві м а си ви Ук р а ї ни по те р па -ють від ін те н си в но го те х но ген но го т а ан т р о -по ген но го вп ли ву. Уна с лі док ді ї пр о м и с ло -вих ви ки дів зни жу ють ся са ні та р но- гі гі є ні ч ніт а з а хи с ні фу н к ці ї лі сів. В е ли че з ної шко ди лі -с а м Ук ра ї ни з а в д а ла ав а рія на Чо р но би ль сь -кій АЕС. Ра діо ну к лі да ми за бру д не но лі си напло щі 3,5 млн. га, по вні с тю ви лу че но з лі соекс п лу а та ції бли зь ко 200 тис. га. Уна с лі докць о го в лі са х По ліс с я що рі ч но в т р а ча є ть -ся бли зь ко 11 млн. м3 де ре ви ни. При чи ноюо с ла б лен н я лі со ви х фі то це но зів є т а кож на д -мі р ні ру б ки в се ре д ньо ві ко вих і до сти га ю чихде р е во с то я х .34 354.7. Атмосферне повітряЯкі с не ат мо с фе р не по ві т ря по ряд з во доює ви зна ча ль ним чин ни ком для жит тя лю ди ниі всіх скла до вих біо сфе ри. Ще не так да в ноУкра ї на бу ла се ред кра їн з ви со ки ми аб солют ни ми та пи то ми ми рі в ня ми за бру д нен няат мо с фе р но го по ві т ря. Ско ро чен ня об ся гівви ки дів за бру д ню ва ль них ре чо вин у по ві т ряпро тя гом 1992–2000 рр. при зу пи ни лось. Ни ніте н де н ція до зро с тан ня за бру д нен ня від новила с я.Най гі р ша си ту а ція що до за бру д нен ня повіт ря спо сте рі га єть ся в Ки є ві, Ха р ко ві, Дніпропе т ров сь ку, До не ць ку, Кри во му Ро зі, Львові,Ма рі у по лі, Оде сі та За по рі ж жі. В ра йо нахроз мі щен ня про ми с ло во с ті під ви ще ної екологі ч ної не без пе ки щіль ність ви ки дів у розраху н ку на ква д ра т ний кі ло метр пе ре ви щуєсе ре д ні зна чен ня по кра ї ні. У ці ло му об ся гиви ки дів на ду шу на се лен ня пе ре ви щу ють такіса мі по ка з ни ки для роз ви ну тих дер жаву де кі ль ка ра зів. Бли зь ко 20 % ре чо вин, щопо тра п ля ють в ат мо с фе ру від ста ці о на р нихдже рел, є му та ге на ми.Іс то т но го по ліп шен ня си ту а ції мо ж на досяг ти за сто су ван ням су час но го очи с но го облад нан ня для ста ці о на р них дже рел ви ки дів,на сам пе ред на під при єм с т вах ме та лу р гій ногота ене р ге ти ч но го се к то рів про ми с ло во с ті.Сві то ва прак ти ка роз ви не них кра їн на оч нодо во дить ре зуль та ти в ність та ких за хо дів. Тепло ва ене р ге ти ка має за сто со ву ва ти і но вутех но ло гію спа лю ван ня ву гіл ля, що дає змогузна ч но ско ро ти ти ви ки ди ок си дів азо ту татве р дих ча с ти нок. Гір ни чо до бу в на й ву гі ль напро ми с ло вість має за сто су ва ти еко ло гі ч нопри йн я т ні тех но ло гії роз ро б ки ро до вищ, наприклад збір і ви ко ри с тан ня ша х т но го ме тану.Для міст, де за бру д ню ва чем, що пе ре важає,є ав то тра н с порт, ба жа но пе ре об ла д на тива н та ж ний і ко му на ль ний транс порт на ви корис тан ня як па ли ва при ро д но го га зу так званого біо па ли ва – бе н зин- спи р то вих су мі шей– і ди зе ль но го па ли ва з ро с лин них олій. Значно го ефе к ту мо ж на до ся г ти за сто су ван нямка та лі за то рів зне шко джен ня ви ки дів ав томобі лів, але це має ста ти ви мо гою тіль ки дляно во го ав то тра н с по р ту. Не об хід ним є та кожзни жен ня вмі с ту сі р ки в ди зе ль но му па ль номуяк дже ре ла над хо джен ня ок си дів сі р ки впо ві т ря міст.

Мі с та Укра ї ни май же по всю д но ма ютьпро ми с ло вість. Для зме н шен ня за бру д нен няпо ві т ря міст не об хід но здій с ни ти по вну інвен та ри за цію ста ці о на р них дже рел ви ки дів,їх ніх об ся гів та яко с ті об ла д нан ня, яке ви корис то ву ють для їх ньо го зне шко джен ня. Бі лянай по ту ж ні ших дже рел ви ки дів, а та кож небезпе ч них або то к си ч них дже рел, по трі б новста но ви ти не за ле ж ні си с те ми мо ні то ри н гувмі с ту за бру д ню ва ль них ре чо вин.У ве ли ких мі с тах зва ли ща по бу то вих відходів ста ють дже ре ла ми по стій но го ви ді ленняме та ну. Для за по бі ган ня цьо му що наймен ше но ві зва ли ща по ви нні ма ти си с те миком по с ту ван ня та зби ран ня біо га зу. В окремихре гі о нах Укра ї ни, осо б ли во в сіль сь кіймі с це во с ті та ра йо нах гір ни чих роз ро бок,по трі б но вста но ви ти пе рі оди ч ний ко н т рольза кон це н т ра ці єю ра до ну в під ва лах і фу н-да ме н тах бу ди н ків. Ді є ві кро ки із ко н т ро люта по ліп шен ня яко с ті ат мо с фе р но го по ві т ряіс то т но стри му ють ся від су т ні с тю на ле ж ногомо ні то ри н гу та не об хід них ав то ма ти ч нихпри ла дів для ре єст ра ці ї.4.8. Поводження з відходамиПро бле ми у тво рен ня відходів і пово д жен -ня з ни ми є над зви чай но гострими д ля Укра ї-ни. З од но го бо к у, при родні рес урси ви ко ри -с то ву ють за екс те н си в ним прин ци пом, що невід по ві дає прин ци пам с талого (збала н со ва -но го) роз ви т ку і при зво дить до ви сна жен нямі не ра ль них і си ро вин них за па сів. З ін шо гобо ку, не ра ці о на ль не ви ко ри с тан ня ре сур сів,за с та рі лі тех но ло гі ї й відс утніс ть сфери вто -рин ної пе ре ро б ки сприяють у творен ню ве -ли ких об’ ємів від хо дів, зберігання яких по тре -бує ви лу чен ня зна ч них зе ме ль них ді ля нок.Збе рі ган ня та на ко пи чення відходів, осо б ли -во то к си ч них , є д же ре лом тривалого не га ти -в но го впли ву на стан здо ро в’я лю дей і якістьна вко ли ш ньо го при ро д но го се ре до ви ща.На 1991 р. в Укра ї ні бу ло на ко пи че но 17млрд. тонн від хо дів на пло щі в 53 тис. га, у2000 р. їх об сяг пе ре ви щив 25 млрд. тонн, ана ва н та жен ня на 1 км2 пло щі ста но ви ло близько 40 тис. тонн, а у 2005 р. ми «збе рі га ли»вже 30 млрд. тонн на пло щі по над 160 тис. га.Мо ж на стве р джу ва ти, що за остан ні п’ять роківвід но ви ла ся ста ра прак ти ка го с по да рювання – кі ль кість від хо дів за рік зро с та ла на1 млрд. тонн.Го ло вним «ви ро б ни ком» від хо дів є гірничо до бу в ні та пе ре ро б ні під при єм с т ва, якіда ють до 88 % всіх від хо дів. Та ка ма са вторинних про ду к тів у пе ре ра ху н ку на 1 км2те ри то рії Укра ї ни пе ре ви щує ана ло гі ч нийпо ка з ник для США у шість ра зів і втри чі длядер жав ЄС.У 20 02 р. на ор га ні зо ва них с хо ви щах пе ре -бу ва ло 2,9 млрд. тонн то к си ч них від хо дів, або4,5 тис. тонн на 1 км2. Шту ч но їх ню кі ль кістьзни зи ли до 1,6 млрд. тонн на 1 сі ч ня 2005 р.За ви со ких те м пів на ко пи чен ня від хо дівви ро б ни ц т ва ви ко ри с тан ня вто рин ної си ровини за ли ша єть ся на не змін но му рі в ні – близько 40 %. В Укра ї ні утво ре но со т ні ве ли ких,се ре д ніх і ма лих тех но ген них ро до вищ рі з-них ко ри с них ко па лин, при да т них для промис ло во го осво єн ня. По те н цій на ва р тістьтех но ген них ро до вищ за по пе ре дні ми розраху н ка ми об чи с лю єть ся де ся т ка ми мі ль я р-дів до ла рів США.Не зна ч на пла та за утво рен ня від хо дів,від су т ність ува ги до про бле ми і про с то низька тех но ло гі ч на куль ту ра стри му ють актив не ви рі шен ня іс ну ю чих та на ко пи че нихпро блем. Тра п ля ють ся чи с лен ні ви па д ки незакон них опе ра цій з від хо да ми під час транскор дон них пе ре ве зень і за ве зен ня то к си ч нихвід хо дів на те ри то рію Укра ї ни.У мі с тах і се ли щах мі сь ко го ти пу Укра ї-ни що ро ку утво рю єть ся бли зь ко 40 млн. м3сміт тя (тве р дих ко му на ль них від хо дів), які вивозять на 770 мі сь ких зва лищ. Бі ль шість з нихза по в не на на 90 % і не від по ві дає ви мо гамеко ло гі ч ної без пе ки та за по бі ган ня за бру д-нен ню під зе м них вод і по ві т ря. Жо д не з цихзва лищ не об ла д на не спе ці а ль ни ми во до захис ни ми спо ру да ми, не має за хи с них дамб чисті нок, від ві д них ка на лів чи дре на ж ної си с темитруб. У при ва т но му се к то рі за бра ком си с-те ми збо ру від хо дів що рі ч но «на ро джу є ть ся»3,3 тис. не са н к ці о но ва них зва лищ. Тіль ки 2 %по бу то вих від хо дів зне шко джу ють на двохсміт тє спа лю ва ль них за во дах. Во ни збу до ва ніба га то ро ків то му і тех но ло гі ч не об ла д нан няна них не від по ві дає су час ним ви мо гам.На пе ре ва ж ній ча с ти ні (95%) об’ єк тів розміщу ють як по бу то ві, так і про ми с ло ві від ходи.Ча с т ко ву се па ра цію чи по пе ре дній від бірвід хо дів здій с ню ють ли ше на де яких об’ єк тах.Ни зь ким є рі вень спе ці а лі за ції в роз мі щен нівід хо дів. Від хо ди не со р ту ють май же на жо д-но му з об’ єк тів. Вод но час се па ра ція від хо дівстає про с то не об хід ною для ре а лі за ції їх переро б ки. Крім зви чай них ком по не н тів – паперу, па ку ва ль них ма те рі а лів, пла с т мас, склато що, у сміт ті зро с тає кі ль кість від пра цьо ванихеле к т ро при ла дів, аку му ля то рів та еле ментів жи в лен ня, які мі с тять то к си ч ні ме та ли.Окре мою про бле мою є від хо ди ме ди ч-но го се к то ру, які ство рю ють під ви ще ну небезпе ку для на вко ли ш ньо го се ре до ви ща талю ди ни. Кі ль кість їх не та ка вже зна ч на за масою,але во ни по тре бу ють по в но го ви лу ченнята зни щен ня. На га ль ним є за вдан ня на лежно го по во джен ня з від хо да ми ве те ри на рії,тва рин ни ц т ва, й пта хі в ни ц т ва зо к ре ма, та запобі ган ня по ши рен ню ін фе к цій них хво роб іпе ре не сен ню їх від тва рин до лю ди ни.Україна має за ко но да в чу ба зу що до по водження з від хо да ми та при єд на лась до ни з киміж на ро д них кон ве н цій з да ної про бле ми,що в ці ло му від по ві дає сві то вим під хо дам.Про те не має на ле ж ної ко ор ди на ції ді я ль но с-ті у сфе рі по во джен ня з від хо да ми, а обо в’язки що до та кої ді я ль но с ті роз по ро ше ні міжрі з ни ми ор га на ми вла ди, для яких во на не єпріо ри те том. Не сфо р мо ва ний ри н ко вий механізм по во джен ня з від хо да ми як вто рин нимире сур са ми, від су т ня під три м ка ви ко ри с-тан ня вла с них і сві то вих на у ко вих роз ро бок ітех но ло гій пе ре ро б ки від хо дів.Не ство ре ні ді є ві ме ха ні з ми ви зна чен няно р ма ти вів пла ти за утво рен ня від хо дів, які бма ли сти му лю ва ти ви ро б ни ків. На ці о на ль наін фо р ма цій но- ана лі ти ч на си с те ма і банк данихщо до об ся гів утво рен ня та по во джен ня звід хо да ми й від по ві д на па с по р ти за ція три валийчас пе ре бу ва ють у ста ні роз ро б ки.На під ста ві ана лі зу ви ко нан ня тіль ки одного За ко ну «Про від хо ди» мо ж на зро би тиза га ль ний ви сно вок про май же по всю д не невико нан ня про гре си в них по ло жень за ко нодав чих ак тів що до по во джен ня з від хо да ми.Ни з ка дер жа в них і га лу зе вих про грам сфо р-мо ва ні ха о ти ч но, фі нан су ван ня за без пе чу єтьсяза за ли ш ко вим прин ци пом і ча с то є «до б-ро ві ль ним», ді є вий ко н т роль за ви ко нан нямза пла но ва них за хо дів від су т ній.36 374.9. Вдосконалення системи екологічногомоніторингуМо ні то ринг на вко ли ш ньо го при ро д но госе ре до ви ща є су час ною фо р мою ре а лі за ціїпро це сів еко ло гі ч ної ді я ль но с ті су с пі ль с т ваза до по мо гою за сто су ван ня за со бів ін фо р матиза ції та спе ці а ль но ор га ні зо ва них за хо дівси с те м но го збо ру да них про які с ні й кі ль кі с-ні па ра ме т ри до вкіл ля, що за без пе чує ре гуляр ну оці н ку і про гно зу ван ня ста ну се ре довища жит тє ді я ль но с ті су с пі ль с т ва й умовфу н к ці о ну ван ня еко си с тем для при йн ят тяуправ лін сь ких рі шень що до еко ло гі ч ної безпеки, збе ре жен ня се ре до ви ща та ра ці о на льного при ро до ко ри с ту ван ня.О с н о в ни м и н е до лі к а м и с учасн ої систем иеко л о гі ч н о го м о ні то р и нг у є відо мчий п оді л іві д п о ві д а ль ніс т ь з а збір інф орм аці ї т а ї ї о б -ро б ку; від су т ність екс пе р т но- ана лі ти ч них іпр о гн о з н о - м о де лю ю чи х це н т рів, де б з б и -р а ла с я в с я ін ф о р м а ці я т а р озр облюв али ськом пле к с ні еко ло гі ч ні про гно зи й екс пе р т ніо ці н к и еко л о гі ч н о го р и з ик у ; ві дс утніс т ь о п е -р а т и в н о с т і у на д хо д женні д ани х до кор ист у -в а чів ін ф о р м а ці ї (з а в и н ятко м гідр ом етеор о -ло гі ч ної ін фо р ма ції); роз по ро ше ність да нихп о рі з ни х с у б’єк т а х м о нітор инг у ; т рудн ощ і уз б о рі т а ана лі зі п е р в ин ни х д ани х м онітор и -н гу для прак ти ч но го за сто су ван ня під часр оз в’я з ан н я з а д ач о ці н к и екол огічни х р из и -ків; фа к ти ч но по вна від су т ність під си с те мик р и з о в о го м о ні то р и н г у. ві дс утніс т ь є д ин оїпа р а м е т р и ч н ої си с те м и ск ладов и х нав ко -ли ш нь о го пр и р о д н о го сер едов ищ а д л я те -ри то рії Укра ї ни (ци ф ро вих карт по зрі захна в ко ли ш нь о го се р е дов ищ а) д л я м оделю -ван ня про це сів і про гно з них роз ра ху н ків.Не об хід ність мо де р ні за ції та роз ви т ку систе ми мо ні то ри н гу на вко ли ш ньо го при ро д-но го се ре до ви ща в Укра ї ні по в’я за на з но вимзо в ні ш ньо по лі ти ч ним ку р сом, спря мо ва нимна Єв ро пей сь ку ін те г ра ці ю. Це зу мо в лює необхід ність про ве ден ня по слі до в ної еко ло гічної по лі ти ки, спря мо ва ної на під ви щен нярі в ня еко ло гі ч ної без пе ки як дер жа ви, так іЄв ро пей сь ко го ре гі о ну в ці ло му.

5.1. Екологічна наука для збалансованогорозвиткуАна ліз еко ло гі ч них не га ра з дів сві ту показав, що од ні єю з го ло вних при чин не ви конання за вдань «По ря д ку ден но го на ХХІ століття» є то та ль но ни зь кий рі вень еко ло гі ч ноїкуль ту ри і сві до мо с ті, а та кож не до ста т няува га уря дів кра їн до роз ви т ку фу н да ме н тальної еко ло гі ч ної на у ки. То му се ред еко логіч них пріо ри те тів на ХХІ ст. осо б ли ву ува гупри ді ле но на у ці й осві ті в ін те ре сах еко ло гозбала н со ва но го роз ви т ку, все бі ч но му роз ви т-ку еко ло гі ч ної куль ту ри як ос но в но го ком понен та еко ло го- бе з пе ч но го по сту пу люд с т ва.На у ка Укра ї ни в ці ло му, та й еко ло гі ч нана у ка зо к ре ма, пе ре жи ва ють ва ж кі кри зовіча си. Їх спри чи ни ли тру д но щі пе ре хі д но гопе рі оду дер жа ви: мі зе р не фі нан су ван ня академі ч ної й га лу зе вої на у ки (во но у де ся т кира зів ме н ше, ніж у роз ви не них кра ї нах), рі з-ке збі д нен ня на у ко вих ка д рів як в НА НУ, такі ВНЗ Укра ї ни за остан ні 10–12 ро ків у зв’я з-ку з по ту ж ним від пли вом за ру біж (де кра щіумо ви жит тя і пра ці) ви со ко про фе сій них науко вих ка д рів, ста рін ня і де гра да ція ла бо ратор ної на у ко во- те х ні ч ної та на у ко во- ек с периме н та ль ної ба зи. Ве ли че з ни ми зу сил ля мизбі д ні лих на у ко вих ко ле к ти вів НДІ та їх ди рекцій укра ї н сь ку на у ку вда єть ся збе рі га ти відпо в но го за не па ду.5.2. Сучасний еколого-інноваційнийпотенціалД ля ефе к ти в ної ре а лі заці ї с трате гі ї га р -мо ній но го роз ви т к у України велике зна чен -ня має стан ін но ва цій них під хо дів і роз ро бокне тіль ки в еко ло гії, а й у га лу зі хі мії, фі зи ки,біо ло гі ї та ін ших на ук з метою еколо гі за ці їлюд сь кої ді я ль но с ті. На у ка має ві ді гра ва тивсе ва ж ли ві шу роль в уз го джен ні вза є мо діїеко ло гі ч них си с тем як си с тем за без пе чен няжит т я з ін те г ро ва ни ми техногенними си с те -ма ми, у спри ян ні ефе к ти в но с ті ви ко ри с тан няре с ур сів, по шу к у но вих методів, засобів і альтер на тив оща д ли во го використання ене р го -ре с у р сів у про ми с ло во сті, сільському го с по -дар с т ві і на транс по р ті.Під час фо р му ван ня національної ін но ва -цій но- зо рі є н то ва ної го с по дар сь кої си с те миго ло вни ми її скла до ви ми ни ні ма ють ста тиГлава 5. РОЗВИТОК НАУКИ ТА ОСВІТИте р мі но ві за хо ди що до за без пе чен ня с тру к-ту р но- те х но ло гі ч ної пе ре бу до ви ві т чи з ня ноїеко но мі ки на ба зі ак ти в но го транс фе ру но -вих тех но ло гій, пе ре д у сім , у га лу зі ене р ге ти -ки, во д но го го с по дар с т ва, сіль сь ко го с по дар -сь ко го ви ро б ни ц т ва, транс по р ту і пе ре ро б кивід хо дів.Не зва жа ю чи на від су т ність ін те ре су іфі н а н со в о ї п і д т р и м к и д е р ж а в и , з а ц і к а в л е -но с ті, до по мо ги, ко ор ди на ції і ко н т ро лю зб о к у Н А Н Ук р а ї н и т а і н ш и х н а у к о в и х ус т а -нов, від су т ність за ці ка в ле но с ті і під три м киз бо ку га лу зе во го ке рі в ни ц т ва, за остан ні10 р о к і в у к р а ї н с ь к і вч е н і , в и н а х і д н и к и р оз -ро би ли чи ма ло ва ж ли вих і пе р с пе к ти в нихно вих тех но ло гій, ви го то ви ли уні ка ль неус т а т к у в а н н я , п р и л а д и , з р о б и л и р а ц і о н а л ь -н і в д о с ко н а л е н н я в сф е р і е н е р г е т и к и , в о д о -к о р и с т у в а н н я т а і н .Не об хід ність ін те г ра ції Укра ї ни у сві то вийви со ко те х но ло гі ч ний кон ку ре н т ний про с тірзу мо в лює по тре бу у фо р му ван ні ін но ва цій -ної мо де лі роз ви т к у, в якій го ло вне мі с це по -сі да ють на у ко ві над бан ня та їх тех но ло гі ч неза с то с у ван ня, що є д же ре лом с та ло го еко -но мі ч но го зро с тан ня і ба зою д ля фо р му ван -ня су с пі ль с т ва знань. Ре а лі за ція ін но ва цій ноїмо де лі по тре бує при ско ре но го роз ви т к у ви -со ко те х но ло гі ч них ви ро б ництв, спро мо ж нихви ро б ля ти на у ко єм ну про ду к цію, кон к у рен -то сп ро мо ж ну на сві то во му ри н к у, та прин ци -по во го під ви щен ня тех но ло гі ч но го рі в ня всіхга лу зей еко но мі ки.5.3. Освіта в інтересах сталого розвиткуУ 2001 р. в Укра ї ні бу ла за твер дже на Концеп ція еко ло гі ч ної осві ти. Во на вра хо вує с у-час ний с тан і пе р с пе к ти ву роз ви т к у с у с пі льного знан ня, спря мо ва но го на пе ре бу до вузмі с т у осві ти від по ві д но до ви мог ча с у, на фо -р му ван ня еко ло гі ч ної куль ту ри як скла до воїси с те ми на ці о на ль но го і гро мад сь ко го ви хо -ван ня усіх верств на се лен ня.Си с те ма осві ти Укра ї ни і, зо к ре ма, си с те -ма осві ти в ін те ре сах еко ло го - зба ла н со ва но -го роз ви т ку, пе ре жи ває ни ні гли бо кі про це сире фо р му ван ня. Си с те ма еко ло гі ч ної осві тив Укра ї ні про до в жує бу ти фра г ме н та р ною,не ко о р ди но ва ною, не ефе к ти в но ю. Це спричине не ба га то рі ч ним па ну ван ням спо жи ва -ць ко го ста в лен ня до при ро ди; не знан ням іруй ну ван ням на род них тра ди цій ра ці о на льного при ро до ко ри с ту ван ня; не до оці н коюеко ло гі ч них знань у на ці о на ль ній си с те мі за -га ль ної осві ти; від с у т ні с тю не об хід ної за ко но -да в чої ба зи; не до ста т ньою від по ві да ль ні с тюви ко нав чих стру к тур у га лу зі осві ти і на у ки;від с у т ні с тю ко н т ро лю за ви ко нан ням у х ва ле -них рі шень; с ла б ким ма те рі а ль но - те х ні ч нимі ме то ди ч ним за без пе чен ням на вча ль но - ви -хо в но го про це с у; вкрай не до с ко на лою си с-те мою на вчан ня і пе ре під го то в ки ка д рів; відсут ні с тю дер жа в ної під три м ки ді я ль но с тігро мад сь ких фо р му вань, мо ло ді ж них і ди т я -чих ор га ні за цій, ін ших с тру к т ур, які опі к у ються еко ло гі ч ною про сві то ю.В ос тан ні ро ки си т у а ція по гі р ши ла с я й че -рез руй ну ван ня си с те ми пе ре під го то в ки вчи -те лів еко ло гі ї в об ла с них ін с ти т у тах пі с ля ди п -ло м ної осві ти вчи те лів (ку р си пе ре під го то в кина бу ли не ре г у ля р но го, не обо в’я з ко во го ха -ра к те ру), че рез ско ро чен ня го дин на к у р си« за ви бо ром», збі ль шен ня пе да го гі ч но го на -ва н та жен ня на вчи те лів, ви лу чен ня пред ме та«Е ко ло гі я» з шкі ль них про грам.Ни ні фа хі в ців у га лу зі еко ло гі ї та охо ро -ни на вко ли ш ньо го се ре до ви ща го ту ють 103ви щі за к ла ди осві ти. Во ни за без пе чу ють з де -бі ль шо го при к ла д ні на пря ми еко ло гі ї, з урахуван ням спе ци фі ки га лу зей ви ро б ни ц т ва.38 39Учи те лів - еко ло гів го т у ють лише два вищі за -кла ди осві ти (еко ло гів- хі мі ків – Че р ні гів сь кийпе да го гі ч ний уні вер си тет, еко ло гів- бі о ло гів –Ме лі то поль сь кий пе да гогічний університет)з не зна ч ною кі ль кі с тю набору абіт урієнтів(бли зь ко 50 осіб), що ні як не задовольняє по -тре би в цих спе ці а лі с тах.Ни ні в Укра ї ні май же що ро ку за хи ща ютькі ль ка ка н ди дат сь ких і докторських дисер -та цій з га лу зе вих еко ло гі ч них про блем та зпро блем еко ло гі ч ної освіти і виховання, про -те й до сі не за сно ва но кваліфікаційної вче -ної ра ди з да ної про бле ми. От же, еко ло гі ч наосві та ще не ста ла пріо ри те том у дер жа в нійпо лі ти ці.Упро довж ба га тьох де ся ти літь здій с нен нюеко ло гі ч ної про сві ти на селення сприяла ме -ре жа гро мад сь ких уні вер си те тів “При ро да”Укра ї н сь ко го то ва ри с т ва охо ро ни при ро ди, вяких що рі ч но на вча єть ся більш як 60 тис. слухачів. Спі ль но з юна ць кими секціями Товари -с т ва ве ли че з ну про сві т ницьк у робот у прово -дить На ці о на ль ний еко лого -нат уралістичнийцентр уч нів сь кої мо ло ді Мін ос ві ти Укра ї ни.Ак ти в но діє Все ук ра їн ська екологічна лі -га, яка ство рює вла с ні осві т ні та ви да в ни чіпр о гра ми. За с лу го вує пошир ення досвід Все -ук ра їн сь кої ди тя чої спі л ки “Е ко ло гі ч на ва р та”зі с тво рен ня і впро в а д ження нових пр ограмз еко ло гі ч ної осві ти для ді тей і юна ц т ва.

Глава 6. НЕУРЯДОВІ ТА ГРОМАДСЬКІ ЕКОЛОГІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇГлава 7. ЕКОЛОГІЧНІ ІНІЦІАТИВИ МІСЦЕВИХ ГРОМАД6.1. Здійснення положень Оргуськоїконвенції в УкраїніЧе т ве р тою Кон фе ре н ці єю міністрів охо ро -ни до вкіл ля « До в кіл ля д ля Європи», що від буласьу м. Ор гус (Да нія, 1998), од но стай но бу лоу х ва ле но «Ко н ве н цію про дос т уп до ін фо р ма -ції, участь гро мад сь ко с ті у про це сі ух ва лен нярі шень та до с т уп до правос удд я з питань, щосто су ють ся на вко ли ш ньо го се ре до ви ща», доякої Укра ї на при єд на лась у 1999 р.Кон ве н ція спри яє пе ре хо ду на де мо к ратич ні прин ци пи по бу до ви гро ма дян сь ко госу с пі ль с т ва, фо р му ван ню еко ло гі ч ної сві домос ті на се лен ня; ви хо ван ню не бай ду жих допро блем на вко ли ш ньо го се ре до ви ща чле нівсу с пі ль с т ва, які ус ві до м лю ють свої пра ва веко ло гі ч ній сфе рі і по чи на ють ро зу мі ти взаємо за ле ж ність вла с но го здо ро в’я і ста ну навколи ш ньо го се ре до ви ща, пік лу ють ся прозбе ре жен ня до вкіл ля для се бе і на сту п нихпо ко лінь.Удо ско на лен ня до сту пу до еко ло гі ч ної інфор ма ції та участь гро мад сь ко с ті в про це сіух ва лен ня рі шень, у ра м ках чин ної Кон ве н ції,під ви щує якість са мих рі шень і про це су їх виконан ня, спри яє по ліп шен ню ін фо р му ван нягро мад сь ко с ті про еко ло гі ч ні про бле ми, надаєгро мад сь ко с ті мо ж ли во с ті ви сло в лю ва тисвою за не по ко є ність і дає змо гу ор га нам виконав чої вла ди за без пе чу ва ти на ле ж ним чиномвра ху ван ня та ких ін те ре сів.6.2. Роль неурядових і громадськихорганізацій у плануванні та реалізаціїдержавної політикиНад зви чай но ва ж ли ве зна чен ня у під вищенні ефе к ти в но с ті еко ло гі ч ної по лі ти ки,фо р му ван ні еко ло гі ч ної куль ту ри за га ломмає ак ти ві за ція при ро до охо рон ної ді я ль но с-ті гро ма дян, ма со вих гро мад сь ких ор га ні заційі ру хів. Ни ні вже стає оче ви д ним, що вирішен ня еко ло гі ч них про блем не мо же бу типре ро га ти вою ли ше вче них, чи но в ни ків чипід при єм ців. Лю ди де да лі бі ль ше від чу ва ютьна со бі не га ти в ні на с лід ки еко ло гі ч но шкі д-ли вих ви ро б ництв, які за бру д ню ють до вкіл ляі шко дять їх ньо му здо ро в’ю.Зро с тає ус ві до м лен ня не об хід но с ті змін уста в лен ні до при ро ди. Зна чен ня цьо го ус відом лен ня по ля гає в то му, що во но ор га ні ч нопо в’я за не з роз ви т ком еко ло гі ч ної ак ти в ності, з ма со вим еко ло гі ч ним ру хом, спря мованим на по до лан ня еко ло гі ч них не без пек іви рі шен ня еко ло гі ч них про блем як на ре гі о-на ль но му, так і на мі с це во му рі в нях.Гро мад сь кі ор га ні за ції пред ста в ля ють інтере си гро ма дян. Во ни ма ють ін фо р ма ціюпро ре а ль ний стан до вкіл ля і до во дять цюін фо р ма цію до уря до в ців. Гро мад сь кі ор га нізації мо жуть іс то т но впли ва ти на сві до містьна се лен ня, ство рю ю чи умо ви для кра щої реалі за ції дер жа в ної по лі ти ки, спри я ти по доланню тру д но щів пе ре хі д но го пе рі оду.Ос но вою гро мад сь ко го еко ло гі ч но го ру хув Укра ї ні є все ук ра їн сь кі гро мад сь кі ор га ні зації,мі с це ві еко ло гі ч ні гру пи, бла го дій ні фо н-ди, на у ко ві то ва ри с т ва, те ма ти ч ні об’ єд нан ня,асо ці а ції, ме ре жі, ро бо чі гру пи, ство ре ні дляроз в’я зан ня на ці о на ль них і мі с це вих еко логіч них про блем. Усьо го на лі чу єть ся бли зько440 гро мад сь ких еко ло гі ч них ор га ні за цій(2006), з них 28 все ук ра їн сь ко го рі в ня, за ре є с-т ро ва ні Мін’юс том Укра ї ни. Най бі ль ші ор га нізації: Укра ї н сь ке то ва ри с т во охо ро ни при роди,Все ук ра їн сь ка еко ло гі ч на лі га, Укра ї н сь каеко ло гі ч на асо ці а ція «Зе ле ний світ», Все ук раїнсь ка ди тя ча спі л ка «Е ко ло гі ч на ва р та», На ціона ль ний еко ло гі ч ний центр Укра ї ни, Все україн сь ка гро мад сь ка еко ло гі ч на ор га ні за ція«Ма ма-86», Укра ї н сь ке гео гра фі ч не то ва ри с т-во, Укра ї н сь ке бо та ні ч не то ва ри с т во.Мі ні с тер с т во охо ро ни на вко ли ш ньо гопри ро д но го се ре до ви ща та яде р ної без пе -ки Укра ї ни у 1996 р. під три ма ло с тво рен няГро мад сь кої ра ди все ук ра їн сь ких ор га ні заційпри ро до охо рон но го спря му ван ня, в якуувійш ли пред с та в ни ки най по т у ж ні ших еко -ло гі ч них ор га ні за цій. Ана ло гі ч ні гро мад сь кіра ди бу ли с тво ре ні при мі с це вих дер жа в нихуправ лін нях еко ло гі ч ної без пе ки. Це с та ло важли вим кро ком роз ши рен ня уча с ті гро мад ськос ті у про це сах у х ва лен ня еко ло гі ч но ва ж ливихрі шень як скла до вої про це су фо р му ван нягро ма д ян сь ко го с у с пі ль с т ва в Укра ї ні.7.1. Можливі напрями екологічноїдіяльності місцевих громадЕко ло гі ч ні іні ці а ти ви мі с це вих гро маднад зви чай но ва ж ли ві, бо во ни є сві д чен нямто го, що пи тан ня еко ло гі за ції жит тє ді я ль но с-ті ста ють зро зу мі ли ми бі ль шо с ті лю дей, а цедає на дії на ус пі ш не ви рі шен ня про блем. Місце ві гро ма ди в еко ло гі ч но му на пря мі сво єїді я ль но с ті мо жуть іні ці ю ва ти пи тан ня що доза без пе чен ня жи те лів які с ною пи т ною водою;ви ве зен ня, скла ду ван ня, ви ко ри с тан ня(як си ро ви ни) від хо дів; від ве ден ня, зне за раження, очи щен ня сті ч них вод; ко н т ро лю запо ши рен ням не без пе ч них ре чо вин; вла ш-ту ван ня, під три ман ня в на ле ж но му ста ні таохо ро ни зе ле них зон і па р ко вих на са джень;пла ну ван ня та ко н т ро лю за ви ко ри с тан нямзе ме ль них ре сур сів; осві ти гро ма дян з екологі ч них пи тань; ко н т ро лю за за бру д нен нямпо ві т ря, ви ки да ми із ста ці о на р них і пе ре су в-них дже рел за бру д нен ня та ін ші.7.2. Механізми і шляхи реалізаціїініціатив місцевих громадРоз ви т ку еко ло гі ч них іні ці а тив мі с це вихгро мад мо же спри я ти: еко ло гі ч на осві та іщ о д е н н а п р о п а г а н д а е к о л о г і ч н и х з н а н ь . Ц е ,з о к р е м а , і н ф о р м а ц і я п р о я к і с т ь п и т н о ї в о -д и , у м о в и ф о р м у в а н н я в о д н и х р е с у р с і в , я к іви ко ри с то ву ють для пи т них по треб, якістьн а в к о л и ш н ь о г о се р е д о в и щ а і п р и ч и н и з а -х в о р ю в а н ь; с т а н в о д о п р о в і д н о - к а н а л і з а ц і й -них ме реж або від су т ність ка на лі за цій нихм е р е ж з а н а я в н о с т і в о д о п р о в о д і в , п р и ч и -н и з а б р у д н е н н я ґ р у н т о в и х і п і д з е м н и х в о д ,п і д т о п л е н н я т е р и т о р і й ; р о л ь і з н а ч е н н яв о д н и х е к о с и с т е м у з а б е з п е ч е н н і ж и т т є-д і я л ь н о с т і л ю д и н и , н а п р я м и в і д н о в л е н н яп р и р о д н о - е к о л о г і ч н о ї р і в н о в а г и в б а се й -н а х р і ч о к , р а ц і о н а л ь н е в и к о р и с т а н н я , охо -ро ну і від тво рен ня при ро д них ре сур сів уї х б а се й н а х ; р е к о м е н д а ц і ї н о в и м с і л ь с ь к и мт о в а р о в и р о б н и к а м п р о е к о л о г і ч н о б е з п е -ч н і т е х н о л о г і ї с і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к о г о в и -р о б н и ц т в а п і д ч а с п е р е хо д у д о р и н к о в и хвід но син в аг ра р но му се к то рі еко но мі ки,з м і н и в л а с н и к і в з е м л і; п р о р е г л а м е н т о в а -не ви ко ри с тан ня ме то дів, спо со бів, за со бівз а х и с т у с і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к и х р о с л и н ; м е -то ди, спо со би, тех но ло гії за хи с ту гро ма дян40 41в і д ш к і д л и в о ї д і ї в и к и д і в т р а н сп ортн и х з а -со бів; про вплив на на вко ли ш нє при ро д несе р е д о в и щ е п р о м и с л о в и х і п об ут ов и х в і д -хо дів, ме то ди, спо со би, су час ні тех но ло гіїї х н ь о ї у т и л і з а ц і ї .З ме тою під ви щен ня ефе к ти в но с ті ді я льнос ті мі с це вих гро мад, ско ро чен ня те р мі нівре а лі за ції їх ніх еко ло гі ч них іні ці а тив у ко ж номуна се ле но му пун к ті бу ло б до ці ль но створити Гро мад сь кі еко ло гі ч ні ра ди. До їх ньо госкла ду мо г ли б увійти пред ста в ни ки гро мадсько с ті, вклю ч но з пред ста в ни ка ми гро мадських еко ло гі ч них ор га ні за цій, на у ко вця ми,вчи те ля ми, лі ка ря ми, пред ста в ни ка ми ор ганіввла ди, про ми с ло во с ті та сіль сь ко го го с-по дар с т ва. При та ких ра дах ма ють бу ти створені по стій но ді ю чі гро мад сь кі еко ло гі ч ніпри йма ль ні.7.3. Державна підтримка та заохоченнягромадських організаційВі т чи з ня ний і за ру бі ж ний до свід сві д читьпро ви со ку ефе к ти в ність уча с ті гро мад ськихор га ні за цій в об го во рен ні при ро до охоронних про е к тів, за без пе чен ні під три м кина се лен ням ва ж ли вих за хо дів з охо ро нипри ро ди, зо к ре ма, во д них об’ єк тів, еко но міїво ди то що. У за ру бі ж них єв ро пей сь ких країнах участь гро мад сь ких ор га ні за цій в ух валенні рі шень під час роз гля ду во до го с подарсь ких про е к тів і за хо дів по всю д но ста лано р мо ю.Фо р ми ро бо ти з гро мад сь ки ми ор га ні зація ми і на се лен ням ма ють бу ти рі з но ма ні т-ни ми: по ши рен ня ін фо р ма цій них ма те рі а лів(бю ле те нів, га зет, жу р на лів, кі но фі ль мів тощо),ор га ні за ція рі з них фо ру мів (кру г лих столів,кон фе ре н цій, се мі на рів то що), ство рен няспо сте ре ж них рад, під три м ка гро мад сь кихеко ло гі ч них ор га ні за цій.Дер жа в на під три м ка іні ці а ти в них про е к-тів мі с це вих гро мад по ля гає в уча с ті у фі нансуван ні ух ва ле них до ви ко нан ня про е к тів,як що ці про е к ти не бу ли вклю че ні до фі нансуван ня мі с це во го бю дже ту, в на дан ні консуль та цій то що. Дер жа ва має за охо чу ва тимі с це ві гро ма ди до іні ці а тив у при ро до охоронній сфе рі на дан ням пільг ін ве с то рам, яківкла да ють ко ш ти у ви ко нан ня іні ці а ти в нихпро е к тів мі с це вих гро мад.

Глава 8. МІЖНАРОДНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯОхо ро на до вкіл ля є од ним із клю чо вихсе к то рів між на ро д ної інтеграці ї в X XI с т. Найбіль ше це с то с у є ть с я європейського ко н -ти не н ту. Вод но час, не зва жа ю чи на ак ти в нуін те г ра цій ну ри то ри к у, Україна майже не при -ді ляє ува ги ін те г ра цій ним зусиллям в еко ло -гі ч ній сфе рі. Так, до вкіл ля не вхо дить до пріорите т них се к то рів спів пра ці з ЄС, хо ча про цеспри є д нан ня до ньо го країн ЦСЄ засвід чив ва -ж ли віс ть са ме еко ло гі ч ного сектору.8.1. Двостороннє співробітництвоП и т а н н я охо р о н и н а в к о л ишн ь ог о п р и -ро д но го се ре до ви ща як чу т ли во го чин ни кас в і т о в о ї п о л і т и к и т а е к он ом ік и о бг о в о р ю -ю т ь д е с я т и л і т т я м и . Н и н і м ожн а к о нст а т у в а -т и , щ о « е ко л о г і ч н е » п ит а нн я с т ал о в а ж л и -вим у бо ро ть бі за кон ку рен то сп ро мо ж ність,а е к о л о г і ч н і с т а н д а р т и в ід іг р аю т ь н е о с т а н -ню роль під час то р го ве ль них пе ре го во рів.З о гл я д у н а с в о є г е о п ол іт ичн е с т а н о в и -ще, іс то ри ч ний до свід, куль ту р ні тра ди ції,б а г а т і п р и р о д н і р е с у р с и , п от ужн и й е к о н о -м і ч н и й , н а у ко в о - т е х н і чн и й т а і нт ел ек т у а л ь -н и й п о т е н ц і а л , Ук р а ї н а м ож е і п ов ин н а с т а -ти впли во вою сві то вою дер жа вою, зда т ноюв і д і г р а в а т и з н а ч н у р о л ь у з аб е зп еч е н н і п о -лі ти ко- еко но мі ч ної ста бі ль но с ті в Єв ро пі.Між на ро д на ді я ль ність Укра ї ни у сфе ріо х о р о н и н а в к о л и ш н ь о г о п р ир одн ог о с е р е -до ви ща здій с ню єть ся в ра м ках під пи са нихкон ве н цій, про то ко лів і дво сто рон ніх угодй с п р я м о в у є т ь с я я к н а р озв ’яз а нн я с п і л ь -н и х е к о л о г і ч н и х п р о б л е м , т а к і н а ф о р м у -ван ня по зи ти в но го імі джу на шої дер жа ви.Ук р а ї н а є с т о р о н о ю б л из ьк о 50 д в о с т о -рон ніх угод. Хо ча бі ль шість з цих угод маєр а м к о в и й х а р а к т е р, ї х с л і д в в аж ат и н а л е -ж н и м п і д ґ ру н т я м д л я п од ал ьш ог о п о гл и б -л е н н я с п і в п р а ц і , о с к і л ьк и в он и д аю т ь м о ж-л и в і с т ь в и з н а ч и т и ш л я х и в з аєм од ії .Н а с ь о г о д н і ш н ій д е н ь Ук р аїн а п і д п и с а -л а д в о с т о р о н н і у г о д и і з т ак им и к р а ї н а м и ,я к СШ А , К а н а д а , Н і м е ч ч ин а , Кор ол і вс т в о Н і -д е р л а н д и , Ко р о л і в с т в о Д ан і я , Рос ійс ь к а Ф е -д е р а ц і я , Ре с п у б л і к а Бі л орус ь , Груз і я , Ре с п у б -лі ка Мо л до ва, Поль ща, Ту ре ць ка Ре с пу б лі ка,Уг о р с ь к а Ре с п у б л і к а , П івд е нн о-Афр и к а н с ь -ка Ре с пу б лі ка то що.Дво сто рон ні ми уго да ми пе ред ба че ні основ ні на пря ми спів ро бі т ни ц т ва: вжит тя уз годжених за хо дів, спря мо ва них на зме н шен няне га ти в но го впли ву гло ба ль них змін при ро д-но го се ре до ви ща і клі ма ту на еко но мі ку і людину; вза є м не опе ра ти в не ін фо р му ван ня проза гро зу зна ч но го транс ко р дон но го за бру д-нен ня те ри то рії од ні єї зі сто рін і про гно зи йогороз по всю джен ня; ор га ні за ція еко ло гі ч ноїосві ти і ви хо ван ня на се лен ня; ін фо р ма цій нийоб мін у сфе рі охо ро ни на вко ли ш ньо го природ но го се ре до ви ща; га р мо ні за ція еко ло гі ч-но го за ко но дав ст ва, но р ма ти в но- пра во во горе гу лю ван ня охо ро ни на вко ли ш ньо го природ но го се ре до ви ща та при ро до ко ри с ту вання;удо ско на лен ня еко но мі ч но го ме ха ні з мууправ лін ня які с тю до вкіл ля та при ро до ко ристу ван ня.Дво сто рон нє спів ро бі т ни ц т во в еко ло гічній га лу зі спри яє ре а лі за ції дер жа в ної екологі ч ної по лі ти ки на між на ро д но му рі в ні іство рює спри я т ли ву ат мо с фе ру вза є мо відносин із су сі д ні ми і від да ле ни ми кра ї на мищо до ре а лі за ції за вдань, які ви пли ва ють узв’я з ку із за го с т рен ням гло ба ль них еко ло гі ч-них про блем, і в кон текс ті роз ви т ку ре гі о нальних про це сів та мо ж ли во го транс ко р донного впли ву не га ти в них явищ при ро д но го йтех но ген но го по хо джен ня.Не га ти в ним чин ни ком роз ви т ку двосторон ньо го спів ро бі т ни ц т ва є ча с ті змі ни,про бле ми обі зна но с ті і по слі до в но с ті у керів ни ц т ві при ро до охо рон но го мі ні с тер с т ва.За га ль ної стра те гії роз бу до ви дво сто рон ніхвід но син не має, то му іно ді до во дить ся те р міново роз ро б ля ти між уря до ву уго ду з кра ї ноювід ві дан ня, не про ра хо ву ю чи мо ж ли вістьздій с нен ня ко н та к тів вза га лі і сту пе ня дій с ноїза ці ка в ле но с ті сто рін у спів ро бі т ни ц т ві.8.2. Багатостороннє співробітництвоДля ви рі шен ня ак ту а ль них пи тань сьогоден ня, а та кож з ме тою ін те г ра ції Укра ї нидо сві то во го спів то ва ри с т ва для роз в’я зан нягло ба ль них еко ло гі ч них про блем на ша держава ак ти в но спів пра цює з між на ро д ни миор га ні за ці я ми в сфе рі охо ро ни на вко ли ш-ньо го при ро д но го се ре до ви ща. Ді я ль ність ура м ках ба га то сто рон ніх угод дає змо гу бра тиак ти в ну участь у між на ро д но му пе ре го во р-но му про це сі, за лу ча ти фі нан со ву до по мо гудля ви рі шен ня на га ль них вну т рі шніх еко ло гічних про блем.Ба га то с то рон ні між на ро д ні уго ди (кон ве н -ції, про то ко ли та уго ди до них) є єди ним ре а-ль ним шля хом за по бі ган ня та ви рі шен ня гло -ба ль них еко ло гі ч них про блем. На при к лад ,до ся г нен ня ме ти Ра м ко вої Кон ве н ції ООН зпи тань змі ни клі ма ту по тре бує зу силь всі єїсві то вої спі ль но ти. При чо му, ко ж на кра ї на маєді я ти не ві до кре м ле но, а ра зом з ін ши ми д ляу з го д жен ня та до с я г нен ня най кра щих по ка з -ни ків зме н шен ня ви ки дів па р ни ко вих га зів.Ос но в ни ми на пря ма ми ба га то сто рон ньогоспів ро бі т ни ц т ва є: охо ро на біо ло гі ч но горі з но ма ніт тя; охо ро на транс ко р дон них во дотоків і між на ро д них озер; змі на клі ма ту; охорона озо но во го ша ру; охо ро на ат мо с фе р ногопо ві т ря; по во джен ня з від хо да ми; оці н кавпли ву на на вко ли ш нє се ре до ви ще.Зміна кліматуУ че р в ні 1992 р. на Кон фе ре н ції ООН з навколи ш ньо го се ре до ви ща в Ріо- де- Жа ней ро(Бра зи лія) 155 дер жав, се ред яких і Укра ї на,під пи са ли Ра м ко ву Кон ве н цію ООН про змі нуклі ма ту. Вер хо в на Ра да Укра ї ни ра ти фі ку валаРа м ко ву Кон ве н цію ООН про змі ну клі мату29 жо в т ня 1996 р. і згі д но з про це ду ра миООН Укра ї на є її Сто ро ною з 11 сер п ня 1997 р.Кі ль кі с ні зо бо в’я зан ня з об ме жен ня таско ро чен ня ви ки дів па р ни ко вих га зів бу ливи зна че ні у Кі от сь ко му про то ко лі, який булоуз го дже но та за твер дже но на тре тій се сіїКон фе ре н ції Сто рін Ра м ко вої Кон ве н ції ООНпро змі ну клі ма ту (гру день 1997 р., м. Кі о то,Япо нія). Кі от сь кий про то кол мі с тить по ложення що до до б ро ві ль ної уча с ті Сто рін у реалі за ції «гну ч ких ме ха ні з мів» ви ко нан ня зобов’я зань: у спі ль но му впро ва джен ні, то р гі в лікво та ми на ви ки ди па р ни ко вих га зів, ме ха нізмі чи с то го роз ви т ку.Укра ї на під пи са ла Кі от сь кий про то кол доРа м ко вої Кон ве н ції ООН про змі ну клі ма ту 15бе ре з ня 1999 р. і ра ти фі ку ва ла йо го 4 лю то го2004 р., що по зи ти в но впли ну ло на її між народ ний імідж у кон текс ті гло ба ль ної еко ло гічної по лі ти ки.Кі от сь кий про то кол про по нує кра ї нам, якіпо го ди лись взя ти на се бе зо бо в’я зан ня що дорі в ня ви ки дів па р ни ко вих га зів у 2008–2012рр., еко но мі ч ні ін стру ме н ти для зни жен ня42 43ви ки дів па р ни ко вих га зів. Як ві до мо, Кі от ськийпро то кол на був юри ди ч ної чин но с ті напо ча т ку 2005 р. і при пи нить свою дію 31 грудня 2012 р.Збереження озонового шаруУкра ї н сь ка РСР у 1985 p. під пи са ла, а в1986 p. ра ти фі ку ва ла Ві ден ську кон ве н ціюпро охо ро ну озо но во го ша ру. Ві сім на д ця тоголю то го 1988 p. Укра ї н сь ка РСР під пи са лаМо н ре аль сь кий про то кол про ре чо ви ни, щоруй ну ють озо но вий шар, і ра ти фі ку ва ла його(при єд на ла ся до ньо го) 13 ве ре с ня 1988p. Та ким чи ном, іс то рія уча с ті Укра ї ни в цьомупро це сі на лі чує бли зь ко 20 ро ків, з яких10 остан ніх ро ків мо ж на ха ра к те ри зу ва ти якнай про ду к ти в ні ші.Мо н ре аль сь кий про то кол нині є найроз -ви ну ті шою і най ко н к ре тизованішою глобальноюеко ло гі ч ною Уго до ю. Д ля будь-якої дер -жа ви не про с то ви ко ну ва ти чи с лен ні ви мо гиі зо бо в’я зан ня, вс та но в лені цим док ументом ,які, до ре чі, з ко ж ним ро ком ста ють де да ліжо р с т кі ши ми. То му по лі тич не зна чен ня цьо годо ку ме н ту зна ч но ви ще і да ле ко ви хо дить зара м ки еко ло гі ч ної по лі тики. На сьогодні успішніс ть ви ко нан ня Мо н реальського протоко -лу є тим ін ди ка то ром , який сигналізує світо -вій спі ль но ті про зда т ність кра ї ни ви ко ну ва тисвої між на ро д ні зо бо в’я зан ня, бу ти на дій ним ігі д ним чле ном сві то во го співтовариства.Стійкі органічні забруднювачіПро бле ма стій ких ор га ні ч них за бру д нювачів (СОЗ) є гло ба ль ною еко ло гі ч ною проблемою, оскі ль ки во ни є най більш то к си ч нимита не без пе ч ни ми хі мі ч ни ми спо лу ка ми.Від рі з ня ю чись за хі мі ч ним скла дом, об ся га миви ро б ни ц т ва та сту пе нем не без пе ки, стій кіор га ні ч ні за бру д ню ва чі ха ра к те ри зу ють ся чотир ма спі ль ни ми вла с ти во с тя ми, а са ме: стійкіс тю до роз кла дан ня та зда т ні с тю збе рі гатисьу на вко ли ш ньо му се ре до ви щі про тя гомба га тьох ро ків; зда т ні с тю до на ко пи чу ван няу біо ті та пе ре да чі ла н цю га ми жи в лен ня людині, в ор га ні з мі якої во ни аку му лю ють ся, зокре ма у жи ро вих тка ни нах; зда т ні с тю до перене сен ня в на вко ли ш ньо му се ре до ви щі наве ли кі від ста ні та ви со кою то к си ч ні с тю.З ме тою охо ро ни здо ро в’я лю ди ни та захис ту на вко ли ш ньо го се ре до ви ща від стійкихор га ні ч них за бру д ню ва чів, ско ро чен ня

ви ко ри с тан ня, по да ль шої лі к ві да ції та за побіган ня утво рен ню два на д ця ти осо б ли во токси ч них СОЗ бу ло ство ре но між на ро д нийдо ку мент пря мої дії – Сто к го льм сь ку кон венцію про стій кі ор га ні ч ні за бру д ню ва чі, якубу ло від кри то для під пи сан ня у тра в ні 2001 р.Во на всту пи ла в дію у тра в ні 2004 р. Укра ї напід пи са ла Кон ве н цію у тра в ні 2001 р. на Ди п-ло ма ти ч ній кон фе ре н ції по в но ва ж них представ ни ків у Сто к го ль мі.Про бле ма стій ких ор га ні ч них за бру д нювачів до сить ак ту а ль на для Укра ї ни і, на самперед, це по в’я за но з сіль сь ко го с по дар сь кимви ро б ни ц т вом та ви ко ри с тан ням пе с ти ци дів.За да ни ми ін ве н та ри за ції не при да т них абоза бо ро не них до за сто су ван ня пе с ти ци дів іпро ми с ло вих від хо дів із стій ких ор га ні ч нихза бру д ню ва чів в Укра ї ні ста ном на 31.01. 2006р. на лі чу єть ся 20237,6 т не при да т них і за бороне них пе с ти ци дів, з них – 16964,8 т від несено до не ви зна че них пе с ти ци дів, 2021,2 т –до пе с ти ци дів із пе ре лі ку стій ких ор га ні ч нихза бру д ню ва чів. Крім то го, в Укра ї ні на лі чують11088 т про ми с ло вих від хо дів із пе ре лі кустій ких ор га ні ч них за бру д ню ва чів (ге к са х лорбе н зол).Ра ти фі ка ція Сто к го льм сь кої кон ве н ціїдасть змо гу Укра ї ні до лу чи ти ся до ме ха ні з мутех ні ч ної до по мо ги, який бу ло уз го дже но напе р шій зу стрі чі Сто рін Сто к го льм сь кої кон венції про стій кі ор га ні ч ні за бру д ню ва чі у тра в-ні 2005 р.Екологічний стан та проблемиУкраїнських КарпатКа р па ти є ва ж ли вою еко си с те мою длявсі єї Центра ль ної та Схі д ної Єв ро пи. Про тетра ди цій ні фо р ми ве ден ня лі со во го го с подарс т ва, сіль сь ко го го с по дар с т ва та про мисло во с ті, що не за вда ва ли від чу т них зби т ківдо вкіл лю, пі ш ли в за бут тя. Їх за мі ни ли зби т-ко ві ші ін те н си в ні тех но ло гії, а зу бо жін ня мі с-це во го на се лен ня ще бі ль ше за го с т ри ло екологі ч ну си ту а ці ю.За се ле ні гір сь кі те ри то рії Ка р пат че резсо ці а ль но- еко но мі ч ну ді я ль ність ство рю ютьнай бі ль ші про бле ми із за га ль ною те н де н ці єюзро с тан ня шко ди до вкіл лю. Те ри то рії гір ськихна се ле них пун к тів зде бі ль шо го не за безпече ні га зо по ста чан ням, уна с лі док чо го значна кі ль кість де ре ви ни ви ко ри с то ву єть ся напо бу то ві ці лі. У сіль сь ких на се ле них пун к тахне має ін фра стру к ту ри зби ран ня сміт тя, що єпри чи ною за бру д нен ня гір сь ких рі чок і по токів.До по бу то вих від хо дів, які ски да ють у водосто ки, до да єть ся зна ч на кі ль кість ти р си відпри ва т них пи ло рам, кі ль кість яких зро с ла заостан ні ро ки в п’я ть- шість ра зів.Го с по дар сь ка ді я ль ність на се лен ня, від сутність еко но мі ч ної ді я ль но с ті з еко ло гі ч нимви ко ри с тан ням ре сур сів та ін ші згу б ні діїне га ти в но впли ва ють на еко си с те ми. Без робіття та по гли б лен ня со ці а ль ної кри зи в сільських гір сь ких ра йо нах спри чи ню ють без конт ро ль не ви ко ри с тан ня при ро д них ре сур сів.Че рез ін те н си в не ви па сан ня ху до би зна ч нихзби т ків за знає по яс вер х ньої ме жі лі су, що відіграє ва ж ли ву про ти еро зій ну при ро до охоронну роль. Від су т ність ор га ні зо ва них та облад на них ту ри с ти ч них ма р ш ру тів за до ситьін те н си в но го ту ри с ти ч но го на ва н та жен няпри зво дить не тіль ки до за смі чен ня те ри торій,а й до до да т ко во го ви ни щен ня рі д кі с нихви дів ро с лин і тва рин.З ме тою по до лан ня ви ще за зна че них проблемта ство рен ня еко ло го- еко но мі ч нихпе ре д у мов для від тво рен ня уні ка ль ної екосис те ми Укра ї н сь ких Ка р пат в ра м ках 5-ї Пан-Єв ро пей сь кої кон фе ре н ції мі ні с т рів на вко лишньо го се ре до ви ща “До в кіл ля для Єв ро пи”бу ла під пи са на Кон ве н ція про охо ро ну і сталийроз ви ток Ка р пат (Ка р пат сь ка кон ве н ція).Генетично модифіковані організмиЗа остан ні ро ки біо ло ги оде р жа ли чи малоре зуль та тів, які в най бли ж чо му ви зна ча тимутьпе р с пе к ти ви роз ви т ку при кла д них біотех но ло гій. Ре а ль ною про ду к ти в ною си лоюста ла ген на ін же не рія, що спри чи ни ло швидке фо р му ван ня ри н ку ге не ти ч но мо ди фі кованих ор га ні з мів. На сьо го дні у сві ті по сі ва миге не ти ч но мо ди фі ко ва них ро с лин охо п ле нопо над 80 млн. га. Од нак да ва ти цьо му пи таннюкон к ре т ні про гно зи ри зи ко ва но че рез певні за сте ре жен ня вче них.Укра ї на в про це сі роз ви т ку но ві т ньої біотех но ло гії по ви нна чі т ко ви зна чи ти своє мі с-це, ви хо дя чи з вла с них еко но мі ч них ін те ре сівяк по те н цій но по ту ж но го сіль сь ко го с по дарсько го ви ро б ни ка. Не се к рет, що в остан ніро ки Укра ї на при ваб лює ува гу де яких біо техно ло гі ч них ком па ній, за ці ка в ле них у про суванні сво єї про ду к ції на но ві ри н ки збу ту.З ін шо го бо ку, Укра ї на є по те н цій но впливовою дер жа вою, що має рі з но ма ні т нийге но фонд ро с лин і тва рин з уні ка ль ни мипри ро д ни ми озна ка ми. Са ме це і є тим природ ним ба гат с т вом дер жа ви, що ви зна чаєспів ро бі т ни ц т во з Єв ро пей сь кою спі ль но тоюта її ви со ко роз ви не ною біо те х но ло гі ч ною ітех но ло гі ч ною ба зо ю. Од нак роз ви ток та когоспів ро бі т ни ц т ва мо ж ли вий тіль ки пі с ляза твер джен ня па ке ту за ко нів про біо ло гі ч нубез пе к у.Чорне й Азовське моряАзо во- Чо р но мор сь кий ре гі он (при бе режна сму га і ше ль фо ва зо на) у пе р с пе к ти віві ді гра ва ти ме в еко но мі ці й по лі ти ці Укра ї ниду же ва ж ли ву роль. Ши ро кий роз ви ток туриз му і ре к ре а ції на уз бе реж жі, роз ши рен няку ро р т но- са ні та р них зон, роз ви ток ви до бування під во д них ко ри с них ко па лин (на ф та,газ, га зо гі д ра ти на сам пе ред), за пла но ва ні нанай бли ж че май бу т нє, да дуть очі ку ва ні ба гатомі ль я р д ні при бу т ки дер жа ві й при ва т но мусе к то ру, але, з ін шо го бо ку, не ми ну че спричинять зна ч не зро с тан ня за га ль но го ан тропоген но го на ва н та жен ня на во д ні еко си с-те ми і при бе ре ж ні ланд ша ф ти. Збі ль шать сякі ль кість і рі в ні еко ло гі ч них ри зи ків у ре гі о ні,зме н шить ся сту пінь еко ло гі ч ної без пе ки длялю дей, по гі р шать ся умо ви во д них еко си с тем,що на да лі зни зить ри б ний про ми сел, якийуже те пер пе ре бу ває в кри ти ч но му ста ні.Пи тан ням охо ро ни Чо р но го та Азов ськогомо рів, від ро джен ню їх ніх еко си с тем заостан ні 15 ро ків ве ли ку ува гу при ді ляє ни з-ка між на ро д них ор га ні за цій, се ред яких ЄС іООН, оці н ці еко ло гі ч но го ста ну і пріо ри те тівЧо р но го мо ря при свя че но ба га то між на ро д-них про грам і про е к тів (про гра ма ГЕФ, програма ТА СІS та ін.).У 1998 р. По ста но вою Ка бі не ту Мі ні с т рівУкра ї ни бу ла за твер дже на Кон це п ція охо рониі від ро джен ня на вко ли ш ньо го се ре до вищаАзов сько го і Чо р но го мо рів, а в 2001 р.ух ва ле ний За кон Укра ї ни «Про за твер джен няза га ль но де р жа в ної про гра ми охо ро ни і відроджен ня на вко ли ш ньо го се ре до ви ща Азовського і Чо р но го мо рів (2001–2010).Зга да ні на ці о на ль ні і між на ро д ні про грамита про е к ти бу ли ре а лі зо ва ні ли ше ча с т ковоче рез від су т ність чі т кої ко ор ди на ції, жо р-с т ко го ко н т ро лю і не до ста т нє фі нан су ван ня.44 45За гро з ли вий роз ви ток про це сів де гра да ції уре гі о ні три ває, ка та с т ро фі ч но зме н шу ють сябіо ло гі ч ні за па си мо ря, збі ль шу єть ся об сягза бру д нень, зро с тає рі вень еко ло гі ч ної небезпе ки.Азов ське мо ре має аб со лю т но спе ци фі ч-ні фі зи ко- ге о г ра фі ч ні та со ці а ль но- еко ло гі ч ніосо б ли во с ті, по те р пає від ве ли че з них тех ногенних на ва н та жень і пе ре бу ває фа к ти ч но уста дії ак ти в но го роз ви т ку еко ло гі ч ної ка та с т-ро фи, а то му йо го про бле ми не об хід но ви рішува ти на між на ро д но му рі в ні. Слід ви зна тиАзов ське мо ре в спе ці а ль них на ці о на ль них іміж на ро д них до ку ме н тах са мо стій ним морським ба сей ном, який по ви нен ма ти свійстра те гі ч ний план за хи с ту і від ро джен ня,свій між на ро д ний еко ло гі ч ний центр і від повід ний еко ло гі ч ний фонд.8.3. Впровадження рішень Київськоїконференції міністрів навколишньогосередовища «Довкілля для Європи»У 2003 р. Укра ї на ус пі ш но про ве ла п’ятуПан- Єв ро пей сь ку кон фе ре н цію мі ні с т-рів на вко ли ш ньо го се ре до ви ща «До в кіл лядля Єв ро пи». До Ки є ва з’їха ли ся де ле га ції з51 кра ї ни ре гі о ну ЄЕК ООН та 29 між на ро д-них ор га ні за цій, пред ста в ни ки не уря до вихгро мад сь ких еко ло гі ч них ор га ні за цій і сві товихза со бів ма со вої ін фо р ма ції, за га лом – понад4000 уча с ни ків.На кон фе ре н ції за зна ча ло ся, що ви рі шенняпро блем до вкіл ля по тре бує від ке рі в ни ківєв ро пей сь ких уря дів і мі ні с т рів но вих рі шень,ді є вих кро ків, спря мо ва них на фо р му ван няеко ло гі ч но без пе ч но го до вкіл ля. Са ме спі льнері шен ня і ско о р ди но ва на по лі ти ка у ційсфе рі є га ра н ті єю фо р му ван ня за сад ста ло гороз ви т ку Єв ро пи та сві ту в ці ло му.Кон фе ре н ція да ла но вий ім пульс про це суєв ро пей сь кої ін те г ра ції, пе ре хо ду до ста ло гороз ви т ку. Ва ж ли вим є під три ман ня та за крі п-лен ня па рост ків єв ро пей сь кої еко ло гі ч ної інтег ра ці ї.Ос но в ни ми до ку ме н та ми, що бу ли при йняті під час кон фе ре н ції, ста ли:1. Про то кол про стра те гі ч ну еко ло гі ч нуоці н ку.2. Про то кол про ци ві ль ну від по ві да льністьі ком пе н са цію за шко ду, за вда ну транскор дон ним впли вом про ми с ло вих ава рій натранс ко р дон ні во ди.

3. Про то кол про ре єст ри ви ки дів і пе ренесен ня за бру д ню ва чів.4. Кон ве н ція про охо ро ну і ста лий розвиток Ка р пат (Ка р пат сь ка кон ве н ція).5. «Е ко ло гі ч ні пар т нер с т ва в ре гі о ні ЄЕКООН: еко ло гі ч на стра те гія для кра їн Схі д ноїЄв ро пи, Ка в ка зу та Центра ль ної Азі ї»;6. Пан- Єв ро пей сь ка стра те гія біо ло гі ч-но го та ланд ша ф т но го рі з но ма ніт тя;7. Еко ло гі ч на осві та для ста ло го роз ви т-ку.П і д с у м к о в и м д о к у м е н т о м К иї вс ьк о ї к о н -фе ре н ції ста ла Мі ні с тер сь ка де кла ра ція, щомі с тить всі ух ва ле ні рі шен ня. Цей до ку ментви зна чає еко ло гі ч ну по лі ти ку в ре гі о ні ЄЕКООН на на сту п ні 10 ро ків. Се ред зо бо в’язу ю ч и х в и с н о в к і в М і н і ст е рс ьк о ї Д ек л а р а ц і ї– с х в а л е н н я к л ю ч о в и х ц іл е й і н ап р ям і в д і я -л ь н о с т і Ст р а т е г і ї е к о л ог ічн ог о п а ртн е р с т в а .Ст р а т е г і я е к о л о г і ч н о г о п а ртн е рств а р оз -к р и в а є р а м к и с п і в п р ац і м і ж у с ім а 55 к р а -ї на ми ре гі о ну ЄЕК ООН, а та кож дає змо гуз а л у ч а т и ф і н а н со в і р е с у рс и з м ет о ю з б е р е -жен ня та від тво рен ня при ро д них ре сур сів,с т в о р е н н я і н с т и т у ц і й н ог о п от енц іал у, р оз -в и т к у з а к о н о д а в ч о ї б а з и , п ош ир е нн я і н ф о -р м а ц і ї т а п і д в и щ е н н я о б із н ан ост і г р о м а д -с ь к о с т і .Ук р а ї н а д о в е л а с в о ю с п р ом ож н і с т ь у с-пі ш но про во ди ти за хо ди та ко го рі в ня, щоє в а ж л и в и м е л е м е н т о м з овн ішн ь о ї п о л і т и -ки на шої дер жа ви на шля ху до всту пу в ЄСта ін те г ра ції в єв ро а т ла н ти ч ні стру к ту ри.Кон фе ре н ція бу ла не тіль ки «е ко ло гі ч ним»,а пе ре д у сім «по лі ти ч ним» іс пи том дляУкра ї ни на при кла ді зро зу мі лої всім сфе риспі ві с ну ван ня лю дей, кра їн і на ро дів. Усіуча с ни ки кон фе ре н ції ви зна ли, що Укра ї наус пі ш но скла ла цей іс пит.Р а з о м з т и м , н е о б х і дн о р озр об и т и т аз а т в е р д и т и н а Ур я д о в ом у р івн і п л а н з а хо -д і в з в и к о н а н н я р і ш е н ь К о нф ер енц ії . Се р е дт а к и х з а хо д і в – оз н ай омл е нн я , н а с а м п е -р е д , п р а ц і в н и к і в п р о ф іл ьн ог о м ін іст е р с т в ата пред ста в ни ків ін ших ор га нів дер жа в ноїв л а д и і з д о к у м е н т а м и т а р іш е нн ям и к о н ф е -ре н ції; ра ти фі ка ція під пи са них про то ко лів;р оз р о б л е н н я с т р а т е г і ї п од ал ьш ог о р оз в и т-к у н а ц і о н а л ь н о ї е к о л о г ічн о ї п ол іт ик и ; а к т и -вн е з а л у ч е н н я г р о м а д с ьк ост і д о п л а н у в а н -ня та ре а лі за ції дер жа в ної по лі ти ки в сфе ріохо ро ни на вко ли ш ньо го се ре до ви ща.8.4. Використання міжнародної технічноїдопомоги та залучення інвестиційЗ то ч к и зо ру на ці о на ль ни х фі нан со ви х зу -силь, Укра ї на ви тра чає на еко ло гі ч ні по тре бидо си ть не зна ч н у ( до 0, 3 % бю д же т у к р а ї ни)ча с т к у на ці о на ль но го до хо д у по рі в н я но з р е -ш тою єв р о пей сь к и х к ра їн. Є зна ч ний р оз ривміж по тре ба ми і на яв ним фі нан су ван ням.О со б ли во ха ра к те р ною д л я Ук р а ї ни є зна ч номе н ша ча с т ка ін ве с ти цій но го фі нан су ван нясе р е д з а га ль ни х ви трат. Ін ша пр о бле м а по -ля гає в то му, що ле во ва ча с т ка еко ло гі ч нихви д а т к ів ви тра ча є ть с я на фі нан с у в ан н я ко -му на ль ної ін фра стру к ту ри (пе ре ва ж но наво до по ста чан ня і ка на лі за цію).Впр о в а д жен н я еко ло гі ч ної по лі ти к и зна -ч ною мі рою за ле жить від яко с ті фі нан со во гоуправ лін ня – бі ль шість дер жа в них ви да т ків веко ло гі ч но му се к то рі ви тра ча єть ся без чі т коїпр о гра м ної с тру к т у ри т а ви зна чен н я ці лей,які ма ють бу ти до ся г ну ті. Че рез не про зо рістьі с ла б к у ін ф о р м а цій н у б а зу з а ли ша є ть с я пр о -бле м ною й оці н к а не о б хід ни х ви д а т к ів. Ін в е -с ти ції та опе ра цій ні ви да т ки для до ся г нен няеко ло гі ч них ці лей рі д ко об чи с лю ють пря мо іто му во ни не м о ж у ть вп ли в а ти на ви р о б лен -н я від по ві д ної по лі ти к и.Не аде к ва т не ви тра чан ня ко ш тів стри муєдо с я г нен н я еко ло гі ч ни х р е зуль т а тів. З атв ер -д же ні пр о гра м и не м а ють ана лі зу ви т р а ти –ефе к ти в ність, ме ха ні з мів впро ва джен ня тар е а лі с ти ч ни х фі нан со ви х п ла нів. І хо ча пр о -гра ми ча с то вклю ча ють ін ве с ти ції, що маєвне с ти при ва т ний се к тор і му ні ци па лі те ти, уни х від с у т ні с ти му ли д л я по те н цій ни х ін в е с-то рів.При р о до охо р он ні пр о бле м и пер е бу -ва ють зде бі ль шо го на дру гих ро лях, ко лийдеть ся про бю дже т ний про цес і дер жа в ніін ве с ти цій ні про гра ми. Ни зь кий пріо ри тетеко ло гі ч ної ск ла до вої у на ці о на ль ни х пр о -гр а м а х р оз ви т к у є б а р’є р о м з а л у чен н я бі -ль ших ко ш тів з між на ро д них дже рел. Це єна с лід ко м не до с та т нь о го ус ві до м лен н я го -с т ро ти і зна чи мо с ті еко ло гі ч них про блем тапо т р е бує ви со кої с у с пі ль ної від по ві д а ль но с-ті пе ред ни ні ш нім і май бу т ні ми по ко лін ня ми.Ком пле к с на с тра те гі ч на оці н ка на ці о нально го еко ло гі ч но го по те н ці а лу да ла мо ж ливість сфо р му лю ва ти с тра те гі ч ні ре ко ме н да ці їдля ста лої під три м ки уря до во го ке рі в ни ц т васфе рою охо ро ни на вко ли ш ньо го при ро д но -го се ре до ви ща, ра ці о на ль но го ви ко ри с тан няй від тво рен ня при ро д но - ре с у р с но го по те н ціалу і за без пе чен ня еко ло гі ч ної без пе ки, с тво -рен ня еко ло го - еко но мі ч них пе ре д у мов д ляпе ре хо ду на за са ди еко ло гі ч но го управ лін ня іс та ло го роз ви т к у.Інституційні зміни· До опра цю ва ти й у х ва ли ти На ці о на льнус тра те гію с та ло го роз ви т к у Укра ї ни як базову ос но ву ї ї кон к у рен то сп ро мо ж но с ті у гло -ба ль но му та єв ро пей сь ко му ци ві лі за цій но мусе ре до ви щі.· Роз ро би ти і за тве р ди ти на рі в ні Ка бінет у Мі ні с т рів Укра ї ни кон це п цію на ці о на льноїси с те ми еко ло гі ч но го управ лін ня з ме ха нізма ми дер жа в ної, ре гі о на ль ної, гро мад сь кої іпід при єм ни ць кої від по ві да ль но с ті.· Здій с ни ти ком пле к с ний еко ло гі ч нийау дит усіх ух ва ле них і за ді я них на ці о на ль нихта за га ль но де р жа в них про грам з ме тою оці н-ки ефе к ти в но с ті ви ко ри с тан ня їх ньо го по те -н ці а лу й на дан ня ре ко ме н да цій що до ко ре г у-ван ня ме ха ні з мів їх ре а лі за ці ї, спи ра ю чись нана бу тий до свід між на ро д ної спів пра ці.· Ак ти ві зу ва ти ви ко нан ня Ком пле к с ноїпро гра ми ре а лі за ці ї на на ці о на ль но му рі в-ні рі шень, ух ва ле них на Все сві т ньо му са м мі тізі с та ло го роз ви т к у (Йо ган не с бург, 20 02) на2000–2015 рр., із за сто су ван ням ефе к ти в нихме ха ні з мів мо ні то ри н г у, фі нан с у ван ня та уз го -ди в ши пріо ри те ти із кон к ре т ни ми ці ля ми.· Оно ви ти про ек т і за тве р ди ти Про грамуна у ко вих до слі джень про блем ста ло гороз ви т к у в Укра ї ні, що пе ред ба ча ло с я ком -пле к с ною про гра мою, за зна че ною у по пе ре -дньо му пун к ті.· При пи ни ти прак ти ку «при зу пи нен ня»дій окре мих с та тей за ко нів Укра ї ни, які на ле -жать до сфе ри охо ро ни на вко ли ш ньо го природ но го се ре до ви ща, під час під го то в ки про -е к тів За ко ну Укра ї ни про Дер жа в ний бю д жетУкра ї ни.· Ре о р га ні зу ва ти Мі ні с тер с т во охо ро -ни на вко ли ш ньо го при ро д но го се ре до ви щаСТРАТЕГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ46 47у Мі ні с тер с т во еко ло гі ч ної політики України зпо си лен ням йо го по в но важень у сфері с тратегі ч но го пла ну ван ня пе ре хо ду до ста ло гороз ви т к у.Чорнобильські проблеми· До мо г ти ся за про ва джен ня у по в но муоб с я зі На ці о на ль ної програми мінімізаці ї наслід ків Чо р но биль сь кої катастрофи на 20 06 –2010 рр.· Зо се ре ди ти ува г у на програмах зменшення рі в ня за бру д нення сільгосппродукці їза бру д не них те ри то рій зони Полісс я. Здійснюва ти си с те му ак ти в них контрзаходів в агропро ми с ло во му ком плексі на забрудненихра діо ну к лі да ми те ри то рі ях, пе ре орі є н ту ва тиви ро б ни ц т ва на отри ман ня сіль госп про ду к ціїтех ні ч но го при зна чен ня.· Роз ви ну ти на у ко во -прикладні та цільові те о ре ти ч ні до с лід ження, пов’язані зпро бле ма ми, які по с та вила аварія на ЧАЕС.Під ви щи ти ефе к ти в ніс ть моніторинг у екосистемі ди на мі ки при ро д них процесів на забрудне них те ри то рі ях. Впровадити заходи щодопід ви щен ня ба р’є р ної функці ї екосистем Зонивід чу жен ня та при ле г лих територій.· До мо г тись пе ре гля ду с тат ус у населе -них пун к тів, ви хо дя чи з ре а ль ної ра ді а цій ноїси ту а ції та доз опро мі нен ня, що їх оде р жуєна се лен ня, згі д но з вс та новленими в Українино р ма ти ва ми.· Пе ре гля ну ти Про грами виведення ЧА-ЕС з екс плу а та ці ї та за безпечити їх повне фінанс у ван ня. Оскі ль ки ЧАЕС час від час у пере -да єть ся від «о д но го го с по да ря до ін шо го», щос тво рює умо ви д ля без відповідальності, тре -ба раз і на за в ж ди ви зна чити ї ї підпорядк ування,си с те му фі нан с у ван ня та взаємос тос унківіз рі з ни ми ор га ні за ці я ми.· При ско ри ти роз ро блення Національноїпро гра ми по во джен ня з ра діо ак ти в ни мивід хо да ми на 2007–2012 рр., у якій пе ред ба читибу ді в ни ц т во но вих с ховищ ядерного палива,уста но вок для пе ре ро б ки рі д ких і тве р дихвід хо дів та ви ро б ни ц т ва необхідних упаковок(ко н тей не рів).· За ве р ши ти фо р му ван ня Дер жа в ної цільової про гра ми за без пе чен ня без пе ч но гоза хо ро нен ня від пра цьо ва них дже рел іо ні зуючо го ви про мі ню ван ня ви со кої ак ти в но с ті.

Уве с ти в дію Дер жа в ний ре єстр дже рел іо нізую чо го ви про мі ню ван ня.· Ор га ні зу ва ти по пе ре дню ро бо ту і розроби ти про ект На ці о на ль ної стра те гії по водження з ра діо ак ти в ни ми від хо да ми. Створити Фонд по во джен ня з ра діо ак ти в ни мивід хо да ми.· До мо г ти ся по в но го фі нан су ван ня робітіз роз го р тан ня під при єм с т ва «Ве к тор» тайо го по да ль шо го роз ви т ку, що має ста ти першим кро ком у ство рен ні на ці о на ль но го сховища ра діо ак ти в них від хо дів.· Ви зна чи ти ся за уча с тю гро мад сь ко с тікра ї ни що до по те н цій но го ви ко ри с тан ня Зонивід чу жен ня для роз мі щен ня На ці о на ль ногосхо ви ща ра діо актив них і то к си ч них від ходів.Для ух ва лен ня об ґру н то ва но го рі шен няна най ви що му рі в ні роз го р ну ти не об хід ні науко во- до с лі д ні та по шу ко ві ро бо ти, за без печити їх нє фі нан су ван ня та ко н т роль за ви конанням.Енергетична політика· Вжи ти ді є вих за хо дів із за без пе чен няпо в но го ви ко нан ня Ком пле к с ної дер жа в ноїпро гра ми ене р го з бе ре жен ня Укра ї ни на період до 2010 р.· Від но ви ти за га ль но де р жа в ний позабю дже т ний фонд ене р го з бе ре жен ня таза про ва ди ти ча с т ко ве від шко ду ван ня державою від со т ко вих ста вок за кре ди та ми, надани ми на ці лі ене р го з бе ре жен ня (піль го векре ди т у ван ня).· Ви зна чи ти як пер шо че р го ве на ці о-на ль не за вдан ня ак ти в не роз го р тан ня викори с тан ня від но в лю ва них дже рел ене р гіїта ко н т ро ль ні рі в ні й кро ки для до ся г нен нявста но в ле них ці лей.· Пе ре гля ну ти або за тве р ди ти но вийва рі ант Ене р ге ти ч ної стра те гії Укра ї ни, в якомупе ред ба чи ти роз ро б ку й ре а лі за цію за гально де р жа в но го про е к ту “Е не р гія при ро ди”.Екологічна культура і партнерство· Під го ту ва ти і по да ти че рез ЗМІ звернен ня до Пре зи де н та, Ка бі не ту Мі ні с т рів,Вер хо в ної Ра ди Укра ї ни, по лі тич них пар тій ібі з не со вих кіл від усіх гро мад сь ких еко ло гі ч-них ор га ні за цій з про по зи ці єю від ро джен няна ці о на ль них еко ло гі ч них тра ди цій та екологі ч ної куль ту ри за дер жа в ної, по лі тич ної табі з не со вої під три м ки.· Ство ри ти на ці о на ль ну еко ло го- ет ноку ль т у р ну ме ре ж у як фу н да ме н та ль ну с тру к-т у ру від ро д жен ня на ці о на ль них ет но к у ль т у р -них і еко ло гі ч них тра ди цій.· Під го т у ва ти й ук ла с ти уго ди про Націо на ль не пар т нер с т во між Уря дом Укра ї ни,бі з не со ви ми та гро мад сь ки ми об’ єд нан ня миз ме тою еко ло гі ч но го оз до ро в лен ня й від тво -рен ня найу ра з ли ві ших еко си с тем , пе ре д у сімде пре си в них.· Вдо с ко на ли ти чи пе ре бу ду ва ти про -цес під го то в ки, у х ва лен ня і ре а лі за ці ї с тратегі ч них еко ло гі ч них рі шень, на сам пе ред ізста ло го роз ви т ку, на прин ци пах еко ло гі ч но гопар т нер с т ва і до б ро ві ль них еко ло гі ч них угод .· Гро мад сь к у ра ду при Мі ні с тер с т ві охо -ро ни на вко ли ш ньо го при ро д но го се ре до ви -ща Укра ї ни пе ре тво ри ти на Ко ор ди на цій нура ду з еко ло гі ч но го пар т нер с т ва з чі т ко ви -зна че ни ми й за фі к со ва ни ми у По ло жен ні пронеї фу н к ці я ми з під го то в ки, за твер джен ня таре а лі за ці ї с тра те гі ч них рі шень.Інформаційна база стратегічнихекологічних оцінок і екологічногоуправління· Ви зна чи ти на уря до во му рі в ні на у-ко во- ме то до ло гі ч ний центр ада п та ції до європей сь ких ви мог і роз ви т ку на ці о на ль ноїеко ло го- ін фо р ма цій ної ме ре жі з на дан нямцьо му центро ві не об хід них по в но ва жень іре сур сів.· Ак ти ві зу ва ти роз ви ток ре гі о на ль нихін фо р ма цій них центрів з впро ва джен нямтех но ло гій гео гра фі ч них ін фо р ма цій них си с-тем.· За ді я ти си с те му і ме ха ні з ми пе р винного на ко пи чен ня еко ло гі ч ної ін фо р ма ції,пе ред ба че ні чин ним за ко но дав ст вом і держав ною еко ло гі ч ною по лі ти кою: те ри то рі а льніеко ло го- го с по дар сь кі ба ла н си, еко ло гі ч нупа с по р ти за цію під при ємств, від хо дів, еко логіч ний мо ні то ринг, ау дит то що.· Роз ро би ти і за тве р ди ти Кон це п цію Націо на ль ної еко ло гі ч ної ін фо р ма цій ної ме ре жіяк скла до ву На ці о на ль ної си с те ми еко ло гі ч-но го управ лін ня із ство рен ням ре гі о на ль нихі се к то ра ль них Центрів еко ло гі ч них да них,іде н ти фі ко ва них з єв ро пей сь кою но р ма тивно- ме то до ло гі ч ною ба зою та ме ха ні з ма мивза є мо дії з Єв ро пей сь ким аге нт с т вом з навколи ш ньо го се ре до ви ща.Гармонізація законодавства· Зро би ти ана ліз і по рі в ня ти за ко но давство ЄС та чин не укра ї н сь ке за ко но дав ст во усфе рі охо ро ни до вкіл ля.· Роз ро би ти на ці о на ль ну про гра му дляпри йн ят тя еко ло гі ч них до ку ме н тів пра во вогона бу т ку ЄС. За сто су ва ти се ле к ти в ний підхіддо уз го джен ня від по ві д но го за ко но дав ства,вра хо ву ю чи су час ні на ці о на ль ні ін те ре сиУкра ї ни, її умо ви та мо ж ли во с ті, «ру ха тись нави пе ре джен ня», тоб то орі є н ту ва ти ся на но ві,пе р с пе к ти в ні еко ло го- пра во ві ме ха ні з ми, щони ні фо р му ють ся в кра ї нах ЄС, а не на ті, щоє тра ди цій ни ми і під да ють ся сум ні ву чи за мінюють ся но ви ми під хо да ми.· Під по ряд ку ва ти на ці о на ль ну еко ло гічну по лі ти ку за без пе чен ню кон сти ту цій ноправо вих га ра н тій еко ло гі ч них прав гро мадян· По бу ду ва ти спро мо ж ну на ці о на ль нусу до ву вла ду від по ві д но до еко ло гі ч но го законо дав ст ва ЄС.Економічний механізм· Пе ре гля ну ти но р ма ти ви і ме то ди ч нуба зу еко но мі ч но го ме ха ні з му еко ло гі ч но горе г у лю ван ня.· За про ва ди ти ме ха нізм по стій ної (щоріч ної) ін де к са ції но р ма ти в них по ка з ни ківвід по ві д но до змін рі в ня ін фля ції, цін то ва ровиро б ни ків.· Ре фо р му ва ти си с те му пла те жів за розміщен ня від хо дів, за про ва ди в ши про гре си в-ний ха ра к тер та ких пла те жів і по ши ри в ши їхна на ко пи че ні об ся ги.· За ко но да в чо за без пе чи ти аде к ва т неві до бра жен ня еко ло гі ч них зби т ків і штра ф-них са н к цій за по ру шен ня чин но го при ро доохорон но го за ко но дав ст ва.· Ре фо р му ва ти си с те му аку му лю ван няй ви ко ри с тан ня ко ш тів на при ро до охо рон ніза хо ди. При ско ри ти ух ва лен ня За ко ну Укра ї-ни «Про на ці о на ль ний еко ло гі ч ний фонд».· За ко но да в чо за крі пи ти ці льо ве ви корис тан ня ста тей при ро до охо рон них ви трат удер жа в но му й мі с це во му бю дже тах.· Роз ши ри ти ба зу еко ло гі ч но го опо датку ван ня, впро ва ди в ши рі з ні ви ди гну ч кихеко ло гі ч них по да т ків на про дукт як сти му ляторів об ме жен ня ви ро б ни ц т ва й спо жи ван няеко ло гі ч но не без пе ч ної, ре сур со є м ної продук ції, а та кож про ду к ції, яку ви го то в ля ють з48 49об ме же них (рі д кі с них) при ро д них ре сур сів,вра хо ву ю чи до свід кра їн – чле нів ЄС, ОЕСР.· Роз ро би ти ос но в ні за са ди «е ко- со ціоеконо мі ч ної по да т ко вої ре фо р ми» як пе р с-пе к ти в но го еко но мі ко- пра во во го ін сти ту ту,спря мо ва но го од но ча с но на збе ре жен ня довкілля, ство рен ня но вих і мо де р ні за цію іс нуючих ро бо чих місць, на по в нен ня бю дже ту.Екологічний аудит і страхування· За ко но да в чо ви зна чи ти на ці о на ль нийме ха нізм ре а лі за ції фу н даментального принципуне за ле ж но с ті еко ло гі ч но го ау ди ту шля хомвне сен ня від по ві д них системних змін до ЗаконуУкра ї ни “Про еко ло гі ч ний ау дит”, зо к ре маза ко но да в че за крі п лен ня створення незалежноїЕко ло го- ау ди тор сь кої па ла ти Укра ї ни.· Ство ри ти ре гі о на ль ні і ко р по ра ти в ніцентри еко ло гі ч но го ау ди ту та чи с то го ви робни ц т ва з ме тою роз ро б лен ня і здій с нен няпро грам еко ло гі за ції ви ро б ни ц т ва у ме жахзо бо в’я зань що до ви ко нан ня умов Кі от сь ко гопро то ко лу.· Роз ро би ти на ба зі За ко ну Укра ї ни«Про еко ло гі ч ний ау дит» з ура ху ван ням уз годження з єв ро пей сь ки ми ви мо га ми, на ці о нально го і дер жа в них ста н да р тів се рії ISO 19011і 14000, на ці о на ль ний ре г ла мент – си с те миеко ло гі ч но го управ лін ня й ау ди ту, аде к ва т-ний Єв ро пей сь ко му ре г ла ме н ту EMAS.· Під го ту ва ти й ух ва ли ти По ста но ву Кабіне ту Мі ні с т рів «Про обо в’я з ко ве еко ло гі ч нестра ху ван ня від по ві да ль но с ті об’ єк тів під вищеної не без пе ки, які бу ли при ва ти зо ва ні безура ху ван ня еко ло гі ч них ви мог».· Роз ро би ти й за тве р ди ти Кон це п ціюроз ви т ку еко ло гі ч но го стра ху ван ня в Укра ї-ні, яка має ви зна чи ти стру к ту ру, пріо ри те ти іпо ря док уве ден ня в дію від по ві д них за ко нодав чих, но р ма ти в но- пра во вих і ме то ди ч нихдо ку ме н тів; по ря док ре г ла ме н ту ван ня створення ри н ку стра ху ван ня з ура ху ван ням європей сь ких ви мог та орі є н ти рів.Екологічне підприємництво· Ство ри ти при дер жа в них і мі с це вихор га нах вла ди ко ор ди на цій ні ра ди чи ко мі тетиз роз ви т ку еко ло гі ч но го під при єм ни ц т ва,які ма ють під го ту ва ти й вне с ти за ко но да в чі йад мі ні с т ра ти в ні про по зи ції що до під три маннята за охо чен ня еко ло гі ч но го під при єм ни ц-т ва.

· Роз ро би ти й за ді я ти ці льо ві дер жа в ніпро гра ми (пла ни дій) роз ви т ку еко ло гі ч нихри н ків і під при єм ни ц т ва з ме ха ні з ма ми фінансу ван ня вза є мо дії ад мі ні с т ра ти в них, громадсь ких і під при єм ни ць ких стру к тур що доспі ль но го впро ва джен ня на ці о на ль них, регіо на ль них еко ло гі ч них про грам і про е к тів,ви ко нан ня між на ро д них еко ло гі ч них зо бов’язань сто со в но змін клі ма ту, збе ре жен нябіо ло гі ч но го рі з но ма ніт тя то що.· Роз ро би ти і вве с ти на вча ль ні ку р си уви щих на вча ль них за кла дах: «Е ко ло гі ч но чисті тех но ло гії і під при єм ни ц т во», «По во дженняз від хо да ми і під при єм ни ц т во» та ін ші.· Роз ро би ти і впро ва ди ти си с те му га лузевих і ко р по ра ти в них ста н да р тів еко ло гі ч ночи с то го ви ро б ни ц т ва.· Ви ко на ти ін ве н та ри зацію наявної ви робни чої ба зи еко ло гі ч но чистих технологій, оці н-к у по треб що до ї ї роз ви т к у та інвестицій них можли во с тей під три ман ня такого розвитк у.· Роз гля ну ти мо ж ли вість пе ре гля ду інвес ти цій них зо бо в’я зань при ва ти зо ва них підприємств із ме тою здій с нен ня їх ньої еко ло гічної мо де р ні за ції з ви ко ри с тан ням су час ноїме то до ло гі ї.· Ство ри ти всі мо ж ли во с ті для впроваджен ня уже роз ро б ле них ві т чи з ня ни мивченими тех но ло гі ч них ін но ва цій, пе р с пе к-ти в них з то ч ки зо ру еко ло гії й еко но мі ки (насампе ред спря мо ва них на роз в’я зан ня ене р-ге ти ч них і во д них про блем).Земельні ресурси· Оп ти мі зу ва ти спів від но шен ня ріл лій еко ло го ста бі лі зу ю чих угідь, ви лу чи в ши зін те н си в но го об ро бі т ку де гра до ва ні і ма лопроду к ти в ні зе м лі з на сту п ною кон се р ва ці єю(ре а бі лі та ці єю) та транс фо р ма ці єю їх у лі со віта при ро д ні кор мо ві угід дя. На пер шо му етапіоп ти мі за ції та ке спів від но шен ня має від повіда ти про по р ції 50 : 50 %. При цьо му пло щаріл лі зме н шить ся на 8–10 млн. га, від по ві д нопід ви щить ся лі си с тість те ри то рії та ча с т капри ро д них кор мо вих угідь.· Ін те г ру ва ти ро бо ти із зе м ле ус т рою,ґрун то во- аг ро хі мі ч них об сте жень й еко лого-ме лі о ра ти в но го мо ні то ри н гу та ство ри тиєди ну дер жа в ну зе ме ль ну ін фо р ма цій ну систе му, яка має скла да ти ся з ба зи да них пропро с то ро ву ха ра к те ри с ти ку зе ме ль но го фонду дер жа ви у всіх йо го ас пе к тах і ба зу ва ти сяна єди ній си с те мі їх ко ор ди на т ної при в’я з кита на ком пле к с но му ви ко ри с тан ні су час нихін фо р ма цій них си с тем, ди с та н цій них і тра диційних ме то дів спо сте ре жень. За без пе чи тиді є вий ко н т роль за ста ном зе мель в усіх сферахна ці о на ль но го го с по дар с т ва.· Сфо р му ва ти са мо стій ну фі к со ва ну мережу спо сте ре жень за еко ло гі ч ним ста номґру н тів. Ба зи да них з цьо го пи тан ня та гео інфор ма цій ні си с те ми ма ють бу ти уз го дже ні зєв ро пей сь ки ми.· Про до в жи ти удо ско на лен ня пра во вогота но р ма ти в но го за без пе чен ня за сад створення стій ких си с тем зе м ле ко ри с ту ван ня,охо ро ни і від тво рен ня ро дю чо с ті ґру н тів зме тою збе ре жен ня ці лі с но с ті ґрун то во го покриву, йо го еко ло гі ч них фу н к цій та рі з но маніт но с ті ґру н тів у про це сі сіль сь ко го с по дарської ді я ль но с ті в умо вах при ва т ної вла с но с тіна зе м лю.· Здій с ни ти ком плекс за хо дів з під ви щенняро дю чо с ті зе мель (осо б ли во чо р но зе м них),усу нен ня не спри я т ли вих фа к то рів впли ву наних: пе ре ущі ль нен ня, під ки с лен ня, по гі р шеннястру к ту ри, за со лен ня, еро зії, осу шен ня,зро шен ня, під то п лен ня то що, оп ти мі за ції викори с тан ня, охо ро ни і від тво рен ня при ро д-но- ре су р с но го по те н ці а лу зе мель Укра ї ни.Водні ресурси· Пе ре гля ну ти чин ну но р ма ти в ну і норма ти в но- пра во ву ба зу для за без пе чен няра ці о на ль но го ви ко ри с тан ня, охо ро ни тавід тво рен ня во д них ре сур сів з ура ху ван нямКон сти ту ції Укра ї ни та ін ших її За ко нів.· При ско ри ти фо р му ван ня су час ної систе ми пра во во го та еко но мі ч но го за без печення во до охо рон ної ді я ль но с ті за ба сей новимприн ци пом управ лін ня.· Як най шви д ше ви зна чи ти за по ві д ні терито рії, а та кож уве с ти в прак ти ку сіль сь когоі лі со во го го с по дар с т ва фо р му ван ня нако ж но му по лі, ді ля н ці лі су чи рі ч ки «о с т ровівбез пе ки», де ка те го ри ч но за бо ро ня лисьби по лю ван ня, ви лов ри би, зби ран ня трав ібудь- яка го с по дар сь ка ді я ль ність.· Ін те н си фі ку ва ти до слі д ні ро бо ти з винайден ня но вих спо со бів очи щен ня про ми с-ло вих і го с по дар сь ко- по бу то вих сті ч них вод,роз ро б лен ня тех но ло гій збо ру окре мих забруд ню ва ль них ре чо вин та їх ньої ути лі за ції,впро ва джен ня ре зуль та тів цих ро біт.· Роз ро би ти кон це п цію ра ці о на ль но гови ко ри с тан ня, охо ро ни, від тво рен ня во д нихре сур сів і роз ви т ку во д но го го с по дар с т ва напе рі од до 2015 р. (чи 2020 р.) із ви зна чен нямпріо ри те т них на пря мів і пер шо че р го вих кроківви рі шен ня про блем.· Здій с ни ти еко ло гі ч ний ау дит і па с по р-ти за цію усіх під при ємств кра ї ни і на цій ос новіух ва ли ти рі шен ня про по да ль ше їх нє фу н к-ці о ну ван ня, пе ре про фі лю ван ня, за крит тя чипри дбан ня но вих еко ло гі ч но чи с тих ре сурсозбе рі га ю чих тех но ло гій.· Ви ко на ти во до го с по дар сь ко- еко ло гічне ра йо ну ван ня те ри то рії Укра ї ни і на йо гоба зі ви зна чи ти чер го вість ін ве с ти цій та поліпшен ня тих чи ін ших по ка з ни ків ви ко ри с-тан ня во д них ре сур сів (чин ни ків їх за бру д-нен ня, об’ ємів за бо ру та ски ду, ви ко ри с тан нязе ме ль них ре сур сів) за до по мо гою цих ін ве с-ти цій.· Роз ро би ти та впро ва ди ти про гра мупи т но го во до по ста чан ня в Укра ї ні з по сту повимпе ре ве ден ням йо го на під зе м ні во ди.· За про ва ди ти ко н т роль ви ко ри с тан няво ди за пря мим при зна чен ням (пи т ну во ду –для пит тя; тех ні ч ну – для тех ні ч них по треб).· Спо ру ди ти си с те ми центра лі зо ва но гово до по ста чан ня на се лі з тим, щоб до 2015 р.за без пе чи ти які с ною во дою всі сіль сь кі на селені пун к ти. Бу ду ва ти ка на лі за цій ні ме ре жі таочи с ні спо ру ди у се лах вод но час із си с те мамицентра лі зо ва но го во до по ста чан ня.· З ме тою зме н шен ня во до спо жи ван няі за бру д нен ня рі чок та озер впро ва ди ти еколого- еко но мі ч ні ме то ди управ лін ня во д нимго с по дар с т вом .· За лу чи ти до управ лін ня во д ним госпо дар с т вом і ви ро б лен ня во до охо рон них(при ро до охо рон них) за хо дів мі с це ві гро ма ди(сіл, міст, ра йо нів, об ла с тей) з об го во рен нямипро е к тів та уча с тю пред ста в ни ків гро маду ро бо ті ба сей но вих рад.Мінеральні ресурси· За про ва ди ти пла ну ван ня ге о ло го розвіду ва ль них ро біт з ура ху ван ням по то ч них іпе р с пе к ти в них по треб укра ї н сь кої еко но мікиу мі не ра ль ній си ро ви ні, по пи ту на ко ри с ніко па ли ни.· Орі є н ту ва ти ге о ло го роз ві ду ва ль ніро бо ти на по шу ки і роз ві д ку ро до вищ ко рисних ко па лин з ви со ким вмі с том ко ри с них50 51ком по не н тів і ви со ко те х но ло гі ч ни ми ру да ми,що за без пе чить їх ній ви до бу ток і пе ре ро б куз мі ні ма ль ним тех но ген ним впли вом на довкілля.· Ви вчи ти і па с по р ти зу ва ти від хо ди гірничо -пе ре ро б них під при ємств з ме тою надання їм ста ту су тех но ген них ро до вищ.· Здій с ни ти про гно з ну оці н ку під зе м нихвод пи т ної яко с ті для за без пе чен ня на се ленняста бі ль ною що до яко с ті, еко ло гі ч но чи с-тою во дою, як ос но ви для по да ль шо го ста логороз ви т ку су с пі ль с т ва.· Роз ро би ти ком пле к с ну про гра му еколого- ге о ло гі ч но го ви вчен ня те ри то рії Укра ї-ни.· Про ве с ти еко ло го- ге о ло гі ч ну оці н куте ри то рії Укра ї ни та ство ри ти від по ві д ні картогра фі ч ні ма те рі а ли (у ма с ш та бі 1 : 500 000)для за без пе чен ня ін фо р ма ці єю про не га ти в-ний вплив роз ро б ки ро до вищ ко ри с них копалин і пе ре ро б них під при ємств на до вкіл ля,на сам пе ред що до тех но ген но го за бру д нен няґру н тів та при ро д них вод.· Ство ри ти ка р ту гі д ро мі не ра ль них ресурсів Укра ї ни (у ма с ш та бі 1 : 500 000) дляза без пе чен ня об ґру н то ва ної оці н ки не га тивно го впли ву роз ро б ки ро до вищ ко ри с нихко па лин на гі д ро мі не ра ль ні ре сур си, які єстра те гі ч ним дже ре лом оздо ро в лен ня на родуУкра ї ни.· Під го ту ва ти про гра му зі ство рен няси с те ми спо сте ре ж них по лі го нів еко ло гогео ло гі ч них до слі джень в умо вах по ту ж но готех но ген но го на ва н та жен ня, що за без пе читьоб ґру н то ва ну оці н ку тех но ген но го впли ву,роз ро б ку за хо дів що до по ліп шен ня еко ло гічно го ста ну до вкіл ля та ух ва лен ня об’ єк ти в-них управ лін сь ких рі шень з ура ху ван ням раціо на ль но го ви ко ри с тан ня дер жа в них ко ш тіві ре сур сів.· Роз ро би ти і впро ва дити нові техноло -гі ї пе ре ро б ки ко ри с них копалин з метою зме -н шен ня ви ко ри с тан ня під час збагачення токсич них ре чо вин, не без печних д ля довкілля.Біологічне різноманіття· Здій с ни ти за уча с тю пра ців ни ків відпові д них мі ні с терств, на у ко вців і гро мад ськихор га ні за цій ін ве н та ри за цію су час но госта ну біо ло гі ч но го рі з но ма ніт тя Укра ї ни.· Скла с ти еко ло го- фу н к ці о на ль нийба ланс зе ме ль но го фо н ду дер жа ви рі з но-

Київ2007 р.