Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
10 ОСВІТА<br />
К. Акопян<br />
Екшн для іноземців,<br />
або Україна —<br />
не комп’ютерна гра<br />
Відтоді минуло 30 років, і сьогодні кордон зони<br />
відчуження щодня перетинають тисячі іноземних<br />
туристів. Усі вони читали про чорнобильську трагедію<br />
в газетах, дивилися фільми, грали у S.T.A.L.K.E.R.<br />
та інші комп’ютерні ігри, що відтворюють квітневі<br />
події Прип’яті у 1986-му.<br />
Вони усміхаються, фотографуються на тлі<br />
зруйнованих будівель та, нехтуючи власною безпекою,<br />
везуть на згадку «сувеніри» з покинутого міста.<br />
Для них це лише розвага. А для нас?..<br />
Перший контрольно-пропускний пункт<br />
«Детятки» перед 30-кілометровою зоною<br />
відчуження.<br />
— Десятеро осіб? — міліціонер перерахував<br />
усіх людей в автобусі і перевірив паспортні<br />
дані.<br />
Журналісти не вимовили ані слова. Було<br />
моторошно. Це не можна назвати страхом —<br />
радше хвилюванням зробити або сказати<br />
щось не так. Це може викликати усмішку,<br />
однак кожен з нас боявся і водночас відчував<br />
неабияку гордість, що побачить усе це на<br />
власні очі.<br />
Друга обов’язкова зупинка зони відчуження<br />
— контрольно-пропускний пункт<br />
«Лелів», розташований вже безпосередньо<br />
по дорозі до ЧАЕС. Звідси починається 10-<br />
кілометрова зона відчуження. Умови проїзду<br />
через цей пропускний пункт значно жорсткіші:<br />
на зворотному шляху автомобілі перевіряють<br />
на показники «Чисто» — «Брудно»,<br />
пасажири проходять спеціальний контроль<br />
крізь дозиметричну рамку, яка сканує<br />
одяг, взуття та чистоту рук. У разі непроходження<br />
дозиметричного контролю транспорт<br />
не має права перетнути кордон зони<br />
без спеціальних очищувальних заходів.<br />
Зона іонізуючого<br />
випромінювання<br />
Саме так називається територія зони відчуження.<br />
В дорозі очі дивилися в усі боки,<br />
щоб розгледіти славнозвісний Рудий ліс.<br />
Місія не вдалася — його немає. За словами<br />
працівників станції, його давно вирубали.<br />
Нарешті автобус зупиняється біля головного<br />
корпусу ЧАЕС. З групою журналістів<br />
рушаю до макетного залу, де розташований<br />
«проект-мрія» Чорнобильської атомної електростанції.<br />
Мрія — бо такою, як планувалося<br />
спочатку, станція так і не стала.<br />
Може здатися дивним, але на території<br />
ЧАЕС ви не маєте права з’їсти цукерку,<br />
яка завалялася у вашій кишені. Це дрібниці,<br />
які можуть врятувати життя.<br />
Проект станції мав нараховувати 12 енергоблоків.<br />
Чотири з них були збудовані і<br />
функціонували до аварії. Поступово добудували<br />
5-й та 6-й, і у 1986 році готовність перебувала<br />
на стадії 95%. Паралельно на лівому<br />
березі річки Прип’ять розпочали розмітку 7-<br />
го та 8-го реакторів.<br />
Ніхто не очікував такого вибуху, який<br />
стався. Максимальна аварія на станції, яка<br />
була передбачена проектом — розрив трубопроводів<br />
та технологічних каналів. Внаслідок<br />
вибуху на 4-му енергоблоці в районі<br />
будівництва 5-го та 6-го реакторів утворилося<br />
стихійне сховище радіоактивних відходів.<br />
Власне, тоді завершити будівництво стало<br />
неможливо, а проектування решти енергоблоків<br />
взагалі залишилося на етапі креслення.<br />
І річ не в тім, що забруднення було<br />
небезпечним, а в тім, що ЧАЕС стала для<br />
світу страшним «брендом» із «забрудненою<br />
репутацією».
Change language