Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
З нагоди Золотого ювілею<br />
Дещо з хроніки Українського Національного музею в Чикаґо<br />
Маленька жменька, бо всього три ентузіясти,<br />
але одержимі любов'ю до України, яку<br />
підсилювала туга за рідною землею, відразу<br />
після приїзду в Чикаґо взялися, здавалося б у<br />
тодішніх обставинах, за неможливу до здійснення<br />
справу, а саме - створення в Чикаґо<br />
Українського архіву-музею. Було їх троє, з<br />
професії вчителі - Олекса Ганкевич, Юліян<br />
Каменецький, Орест Корчак-Городиський, які<br />
мали візію прийдешнього й, незважаючи на<br />
труднощі, взялися за здійснення свого задуму.<br />
Послідовною, наполегливою працею та<br />
захопленням вони дали підвалини Українському<br />
Національному музеєві, який цього року<br />
відзначив своє 50-річчя. Воно було, немов милевий<br />
стовп для мандрівника, щоб оглянутись<br />
назад і пригадати всі етапи свого росту.<br />
У 1952 році створено Архів-музей. Матеріяли<br />
збирали вищеназвані ентузіясти, відвідуючи<br />
родини перших емігрантів до США і запитуючи<br />
їх, чи не знайдеться в них старих газет, документів,<br />
фотографій та будь-яких інших<br />
пам'яток з давніх часів. Рівночасно роз'яснювали,<br />
яке велике значення мало б сторення музею<br />
для істориків-дослідників даного періоду<br />
еміграційного життя в Америці. Подиву гідним<br />
було те, що розпочали вони цю місію в час,<br />
коли приходилося їм тяжко працювати (не за<br />
професією!), заробляючи на „хліб насущний",<br />
утримуючи родину, висилаючи дітей до школи<br />
тощо. їхній приклад мобілізував інших.<br />
Коли після вибору в 1953 році Ради директорів<br />
відбулися Загальні збори, тоді президентом<br />
Архіву-музею став д-р Мирослав Сіминович.<br />
Він фінансово допоміг купити для музею перший<br />
будинок, де можна вже було упорядкувати<br />
зібрані „скарби". В тому часі архіварі вже мали<br />
й інші експонати - народні одяги, вишивки, народні<br />
музичні інструменти і т. п. Наполегливість<br />
дала гарні висліди.<br />
У 1958 році чикаґський Архів-музей об'єднався<br />
з Українським Національним музеєм у<br />
Каліфорнії, і тоді прийняв вищенаведену назву.<br />
Офіційне відкриття УНМ у власному приміщенні<br />
відбулося 26 жовтня того ж року. Розвиток<br />
музею не сповільнявся. Зросло число членів,<br />
які вплачували членські внески, приєднувалися<br />
меценати, які підтримували діяльність<br />
грошевими дотаціями, громадянство співпрацювало,<br />
розуміючи вагомість існування музею<br />
для збереження української національно-культурної<br />
спадщини поза межами тоді ще гнобленої<br />
і окраденої з культурних надбань України.<br />
Після смерти д-ра Мирослава Сіминовича в<br />
1967 році, президентом УНМ, до 1970 року<br />
був д-р Ілля Мула, а згодом, до 1980 року, -<br />
д-р Роман Верес. Наступним, до 1988 року,<br />
був мґр. Омелян Басюк, а після нього,<br />
п'ятим з черги, обрано д-ра Юрія Грицеляка.<br />
Під час його каденції закуплено новий будинок,<br />
при 721 N. Oakley Blvd., у серці „Українського<br />
села" (так офіційно називається ця<br />
частина міста Чикаґо), де ще можна було розмістити<br />
все більшу кількість експонатів, бібліотеку,<br />
архів, філятелістичні та нумізматичні,<br />
професійно упорядковані збірки, картини<br />
тощо. Відкриття і посвячення того будинку<br />
відбулося 18 жовтня 1995 року.<br />
45-ліття існування УНМ чикаґська громада<br />
відзначила урочисто не тільки своєю участю в<br />
ювілейному бенкеті 26 жовтня 1997 року, але й<br />
пожертвами на його розбудову.<br />
Коли Українським Національним музеєм зацікавився<br />
і став його ентузіястом стейтовий сенатор<br />
Володимир Дудич, тоді він вистарався від<br />
стейту Ілиной „ґрент" у сумі півмільйона долярів,<br />
призначених на розбудову приміщень музею.<br />
Маючи вже певний капітал, дирекція<br />
УНМ проголосила конкурс серед архітектів на<br />
плян добудови нового крила, не змінюючи<br />
основного стилю двоповерхового будинку. В<br />
1999 гзоці перше місце в конкурсі здобув проект<br />
інж. Йосифа Мицика, і тоді відразу приступлено<br />
до його здійснення.<br />
Впродовж каденції д-ра Ю. Грицеляка від<br />
1988 до 2000 року змодернізовано та усучаснено<br />
під технологічним аспектом працю музею,<br />
переведено компютеризацію всього майна,<br />
бібліотеки, архіву і т. п., а після тих дванадцяти,<br />
дуже успішних і повних посвяти зі<br />
сторони президента і дирекції, років, Загальні<br />
збори, які відбулися 25 березня 2000 року,<br />
вибрали президентом Ярослава Ганкевича, а<br />
д-р Юрій Грицеляк перебрав становище екзекутивного<br />
директора УНМ.<br />
Першим завданням новообраного президента й<br />
дирекції було допровадження до завершення розбудови<br />
музею. За несповна 14 місяців, бо вже 6<br />
травня 2001 року, відбулося і благословення землі<br />
під будову нового крила, а 29 вересня 2002 року<br />
урочисте посвячення добудованих приміщень та<br />
Ювілейний бенкет з нагоди 50-річчя існування.<br />
Акт посвячення довершив Преосвященний Іннокентій<br />
Лотоцький, ЧСВВ, у співслуженні духовенства,<br />
а громадянство мало нагоду оглянути цілий<br />
музей, його експонати, виставки, бібліотеку.<br />
Будинок Українського національного музею<br />
Ювілейний бенкет був не тільки тріюмфом<br />
УНМ, але рівночасно перемогою чикаґської<br />
громади, яка власними зусиллями і пожертвами,<br />
без загально-народних збірок у американській<br />
діяспорі добилася такого успіху. Головну<br />
й удокументовану прозірками доповідь виголосив<br />
д-р Юрій Грицеляк, підкреслюючи велике<br />
значення збереження національно-культурної<br />
спадщини народу. У надісланих привітаннях,<br />
які перелічував ведучий програмою Я. Ганкевич,<br />
приємно було почути признання за працю й<br />
успіхи УНМ. Відзначено заслуги всіх його колишніх<br />
президентів і їхні труднощі та успіхи у<br />
розбудові музею. Усі вони були ідейними й безкорисними<br />
„плугатарями" на ниві, де родився і<br />
зростав теперішний репрезентативний УНМ.<br />
Учасників бенкету вітав Генеральний консул<br />
України д-р Борис Базилевський, підкреслюючи<br />
важливість існування музею в Чикаґо.<br />
Не можна поминути і з вдячністю не подякувати<br />
за постійну фінансову підтримку від Укра-<br />
Їнсько-Американської Федеральної каси „Самопоміч"<br />
та Першого Федерального щадничого<br />
банку „Певність", якою втішався УНМ у минулому,<br />
а при нагоді ювілею знову отримав від<br />
каси „Самопоміч" суму 10,000 дол., а від банку<br />
„Певність" - 50,000 дол.<br />
Ювілейний бенкет завершив виступ сопрано<br />
Мирослави Куки при фортепіяновому акомпаніяменті<br />
Людмили Туркало, та в супроводі інструментального<br />
дуету у складі Василя Скільського<br />
(сопілка), Василя Пика (електропіяно).<br />
Президент Українського Національного Музею<br />
Я. Ганкевич зі зворушенням подякував<br />
усім за вияв такої щирої прихильносте та за<br />
ювілейні пожертви на продовження праці.<br />
Іванна Т. Ґорчинська<br />
Під дзвін бокалів кришталевих,<br />
Під шулі шампанського вина,<br />
Із Днем Вінчання Вас вітаю,<br />
Бажаю щастя і добра!<br />
Оксана Булах<br />
Повідомляю, що урочисте вінчання моїх приятелів<br />
ЛЮБИ І ЛЕОНІДА<br />
ХАРЧЕНКО<br />
відбулося 3 грудня 2002 року<br />
в церкві<br />
СВЯТОГО ВОЗНЕСІННЯ<br />
у Мейплвуд, Н.Дж.<br />
ЩАСТЯ ВАМ, НА МНОГІІ ЛІТА!<br />
її<br />
К Р И Л І<br />
Український танцювальлний ансамбль ПІД мистецьким керівництвом<br />
РОМИ ПРИЙМИ БОГАЧЕВСЬКОЇ<br />
ВИСТУПАТИМЕ У TOWN HALL<br />
„Сизокрилі" захоплять Вас своїм стилевим танком, починаючи акробатичним<br />
гопаком до настроєвого балету. „Сизокрилі" напевно Вас захоплять і<br />
заохотять до збільшення програм.<br />
„ЧЕРЕС" - український народний ансамбль під музичним керівництвом<br />
АНДРІЯ МІЛЯВСЬКОГО<br />
п'ятниця, 31 січня 2003 p., год. 8-ма веч.<br />
The Town Hall, 123 W. 43rd St., NYC 10036<br />
Квитки 35 і ЗО дол.<br />
TicketMaster (212) 307- 4100 Town Hall Box Office (212) 840-2824
Change language