Денник Начальної Команди Української Галицької Армії

на „Щоденник” та навіть наводючи із нього довші цитати:
„Чортківська офензива і відворот за Збруч в освітленні Начальної
Команди” („Літопис Червоної Калини”, 1935, ч. 12,
стор. 5-8) і „Вождь 100.000-ої Армії” (Львів, 1938 і Вінніпег,
1958, вид. І. Тиктора), де на ст. 36-47 надруковано докладний
текст із „Щоденника” про події за дні 26-31 серпня 1919. Покликуються
на „Щоденник” у своїх писаннях також д-р Любомир
Макарушка і пок. д-р Мирон Дольницький. Після смерти
сл. п. проф. Евгена Яворівського його дружина передала
рукопис знайомим громадянам, які в свою чергу склали його
у нашому видавництві.
Найприкметніша риса і найбільша цінність „Щоденника”
це його короткий, сухий, змістовий військовий стиль, яким
передається без ніяких мовних прикрас і додатків щоденні
військові дії УГАрмії у двох її найбільших воєнних операціях,
подається чіткий опис боїв, перемог і невдач на широких
шляхах її походу, її трьох корпусів, бриґад, куренів і сотень.
Змальовано там безмежну радість і захоплення наддніпрянських
братів у визволених УГАрмією Проскурові, Житомирі,
Староконстантинові чи Вінниці, і вороже, неприхильне становище
частини населення з викривленою довговічною окупантською
неволею психікою. І найцінніше для історика та
найсумніше, найприкріше для українського читача — це той
авторитетний опис страшної трагедії, що її пережила УГА в
своєму поході до волі. Сухі, німі, мовчазні цифри жертв —
безіменні символи великої трагедії. Страшна пошесть тифу
здесяткувала бойові лави УГА: про це говорять ясні і правдиві
звіти різних бойових частин УГА, про це повідомляють
звідомлення із шпиталів та залізничих станцій. Це не загальні
й приблизні твердження і здогади, це не спогади навіть
найбільш вірогідного мемуариста, проте приватної особи, а
факти, що їх наводить найавторитетніший історичний документ.
Вірний образ того катастрофального стану дозволяє
краще розуміти різні складні проблеми, зв'язані з перебуванням
УГА в Україні, її походом на Київ та відворотом.
Автор „Щоденника” — кращий старшина НК УГА, нотує,
очевидно, в першу чергу військові дії УГА, зокрема воєнні
операції Чортківської офензиви і походу на Київ 1919
р. Це важливий матеріял для майбутнього історика Української
Галицької Армії, історія якої — за боями — все ще не
ІП