Вінніпеґ Український № 7 (31) (September 2017)

4 

PHOTO 

6 

ОГОЛОШЕННЯ. 

6 


7 

СТОРІНКА 

8 

ОГОЛОШЕННЯ 

9 


11 

EVENTS 

12 

EVENTS 

14 

EVENTS 

15 

EVENTS 

16 

CALENDAR 

18 

EVENTS 

19 

EVENTS 

20 

HISTORY. 

24 

Celebrating 

26 

YOUTH 

28 

trends 

30 

CULTURE. 

11 15 20 

OF THE MONTH / Photo: John Paskievich 

The North End Revisited 

Announcements / text: luba fedorkiw 

Canadian Astronaut of 

Ukrainian Heritage 

Announcements 

PROVINCE ANNOUNCES APPOINTMENTS 

TO THE DEPOSIT GUARANTEE CORPORATION 

OF MANITOBA 

РІЄЛТОРА / TEКСТ: ЛЮДА КОЗЛОВА 

ЗНАЙОМТЕСЬ, GARDEN CITY: 

ІСТОРІЯ I РИНОК НЕРУХОМОСТІ 

/ TEКСТ: БОРИС ЛЕГКАР ФОТО: Олександр ГРЕСЬ 

ФУТБОЛЬНІ НОВИНИ ВІД БОРИСА 

Announcements 

A New Season for KinoFilm Fest 

RECAP / Photo: NORBERT K. IWAN 

52 nd Anniversary of Canada’s National 

Ukrainian Festival in Dauphin, MB 

RECAp / Peter J. Manastyrsky, UCC-MPC photo: Norbert K. Iwan 

INTERNATIONAL BLACK RIBBON DAY 

Black Ribbon Day Commemorated in Winnipeg 

RECAp / Text: Myroslava Pidhirnyj Photo: Norbert K. Iwan 

Ukraine’s Independence 

Day Flag Raising Ceremony 

RECAp / Text: Myroslava Pidhirnyj Photo: Norbert K. Iwan 

Ukrainian Independence Day 

at Kildonan Park 

OF EVENTS 

RECAP / Photo: 1812 Photography 

FOLKLORAMA 

SPIRIT OF UKRAINE PAVILION 

RECAP / Photo: NORBERT k. IWAN 

FOLKLORAMA 

KYIV-UKRAINE PAVILION 

історія 

ЗАГАЛЬНИЙ СТРАЙК 1919 РОКУ 

Частина друга 

125 years of UKRAINIANS IN CANADA / TEXT: LUBA FEDORKIW 

Descendants of Ancient People – Testament 

to Vertical Prosperity in Canada. PART one 

ENGAGING YOUTH PROJECT / Text: Orycia Karpa 

Youth Eng aging Youth’ Project 

July and August Recap 

/ ТЕКСТ: Марія Кривошеєва 

Будьте у тренді – шукайте камінці! 

КУЛЬТУРА / ВІРШІ: Ганна Рибцуник 

До Дня незалежності 

FREE copies of magazine are available at: 

• Kalyna Store (952 Main St) 

• Central Foods (630 Nairn Ave) 

• Taste Of Europe (1052 Main St) 

• Lvov Store (140 Meadowood Dr) 

• Gunns bakery (247 Selkirk Ave) 

• Tenderloin Meat and Sausage (1483 Main St) 

• Dobromarket (1940 Main St, 1575 Regent Ave) 

• McNally Robinson Booksellers (1120 Grant Ave) 

• North Winnipeg Credit Union (310 Leila Ave) 

• Carpathia Credit Union (all 4 branches) 

• Greggs Insurance (865 McGregor St) 

• Blair Yakimoski MLA for Transcona Constituency Office (127 Regent Ave West) 

• Martha Chuchman Law Office (267 Mountain Ave) 

• Bernie Wolfe Community School (95 Bournais Dr) 

• PLAST Winnipeg (623 Flora Ave) 

• Shevchenko Foundation (952 Main St) 

• Ann’s Perogy Palace (413 Magnus Ave) 

• Gardenton Museum (Gardenton, MB) 

• St. Andrew’s College, U of M (29 Dysart Rd) 

• Ukrainian Catholic Metropolitan Cathedral of Sts. Vladimir and Olga (115 

McGregor St) 

• Ukrainian Orthodox Cathedral of St. Mary The Protectress (820 Burrows Ave) 

• Holy Trinity Ukrainian Orthodox Metropolitan Cathedral (1175 Main St) 

• St. Nicholas Ukrainian Catholic Church (737 Bannerman Ave) 

• Holy Family Ukrainian Catholic Church (1001 Grant Ave) 

• St. Josaphat Ukrainian Catholic Church (590 Alverstone Street) 

• St. Joseph’s Ukrainian Catholic Church (250 Jefferson Ave) 

• Blessed Virgion Mary Ukrainian Catholic Church (965 Boyd Ave) 

• Ukrainian Evangelical Church (730 McPhillips St) 

• Consistory of Ukrainian Orthodox Church of Canada (9 St Johns Ave) 

• Сommunity events and other locations (more than 60) 

PROMOTE YOUR 

BUSINESS WITH US! 

Phone: (204) 881-3793 

E-mail: info@ukrainianwinnipeg.ca 

PHOTO ON THE COVER: Norbert K. Iwan 

Canada’s National Ukrainian Festival, Dauphin, MB 

Publisher: Ukrainian Winnipeg Portal UkrainianWinnipeg.ca 

For advertising and other inquiries, please call 

(204) 881-3793 or email info@ukrainianwinnipeg.ca 

The publishers may not have the same viewpoint as the authors of their printed 

materials. Advertisers are responsible for the content of their commercial ads. 

All articles by Valerii Pasko and Andrii Shcherbukha unless specified otherwise. 

Special thanks: Slava and Gerry Edmunds, Shelley Greschuk, Tatiana 

Murzunenko, Iuliia Lagotska, Chrystyna Bondarenko 

Слава Україні!

- SEPTEMBER 2017 - UKRAINIAN WINNIPEG 

3

PHOTO OF THE MONTH 

The North End Revisited: 

Photographs by John Paskievich 

t has been nearly 10 years since 

award-winning Winnipeg filmmaker 

I John Paskievich captured the heart of 

the neighbourhood where he grew up, 

with his ever-present camera. The images were 

presented in his book, The North End: Photographs 

by John Paskievich, published by University 

of Manitoba Press (UMP) in October 2007. 

To celebrate UMP’s 50th anniversary, the 

publisher will be releasing a revised edition of 

Paskievich’s book this fall. Titled The North End 

Revisited: Photographs by John Paskievich, the 

critically acclaimed book will feature 80 new 

images. 

It will also include an introduction by art 

critic and Geist Magazine founder Stephen Osborne, 

an interview with Winnipeg Free Press 

pop culture columnist Alison Gillmor, and an 

essay by film scholar George Melnyk. УВ 

The book launch will be held at McNally 

Robinson Booksellers (1120 Grant Ave, 

Winnipeg), Wednesday, Oct. 4 at 7 p.m. 

4 Український Вінніпеґ - ВЕРЕСЕНЬ 2017 -


5

ANNOUNCEMENTS. ОГОЛОШЕННЯ 

Canadian 

Astronaut of 

Ukrainian 

Heritage 

Text: Luba Fedorkiw 

ne of the newest astronauts, Lt. Col. Joshua 

O Kutryk descends from Ukrainian settlers 

(great-grandparents) who immigrated to 

Canada in 1910 from Western Ukraine and homesteaded 

at Beauvallon (NE of Vegreville, Alberta) 

where the Kutryk family still farms. 

On Canada Day, July 1, 2017, the young test and fighter pilot 

officially joined Canada Space Agency (CSA). He and his colleague 

Dr. Jennifer Sidney will begin training at the Johnson 

Space Center in Houston, Texas. 

Lt. Col. Kutryk was born in Fort Saskatchewan and spent his 

early childhood in Whitehorse, Yukon. There at age 12, he joined 

the Royal Canadian Cadet program. After watching his first 

air show in Cold Lake, Alberta, he was inspired to become a 

pilot. He earned his glider pilot 

licence (2000), private pilot licence 

(2001), RCAF wings (May, 

2012) and operational training 

on CF-18s (2013). He has logged 

2,800 hours of flying experience 

on more than 25 aircraft types. 

His education includes a Bachelor 

of Engineering -Mechanical 

– 1 st . Class Distinction (Royal 

Military College of Canada – 

Kingston, Ontario, 2004), Masters 

Degrees in Space Studies 

(University of Florida, 2009), 

Flight Test Engineering (United 

States Air Force’s Air University 

in Alabama, 2012) and Defence 

Studies (Royal Military College 

of Canada in Kingston, Ontario, 

2014). 

Selected out of 3,700 candidates 

for the astronaut recruitment 

campaign, Lt. Col. Kutryk stated: ‘I stand on the shoulders 

of the great Canadian astronauts before me.” 

We look forward to following Lt. Col. Kutryk’s missions to 

the International Space Station. УВ 

Lt. Col. Joshua Kutryk. Canadian Space Agency 

www.asc-csa.gc.ca/eng/astronauts 

www.thecanadianpress.com 

www.cbc.ca/news 

www.ucc.ca 

PROVINCE ANNOUNCES APPOINTMENTS 

TO THE DEPOSIT GUARANTEE CORPORATION 

OF MANITOBA 

M 

anitoba Finance advises it has appointed two new members 

to the board of directors at the Deposit Guarantee 

Corporation of Manitoba (DGCM). 

Myron Pawlowsky has been appointed as board member for 

a three-year term and Mabel Wieler has been appointed for a 

two-year term. In addition, Paul Gilmore has been reappointed 

as board member for a one-year term. 

Pawlowsky has held various positions with the Companies Office 

of Entrepreneurship Manitoba (Department of Growth, Enterprise 

and Trade) since 1981 including legal research officer, 

deputy director, director and chief operating officer. He has a 

bachelor of laws and was called to the bar in 1980. Pawlowsky 

completed directors’ training in 1996 under the “Credit Union 

Directors’ Achievement” program. He has served as chair 

of the North Winnipeg 

Myron Pawlowsky 

Credit Union Board of 

Directors and as a member 

of the Democratic Control Review Committee of Credit 

Union Central of Manitoba. Pawlowsky is an active member 

of the Ukrainian community and also serves on the Council 

of Ukrainian Credit Unions of Canada. 

Manitoba Finance thanked the outgoing board members for 

their service. 

As set out in The Credit Unions and Caisses Populaires Act, 

the DGCM’s mandate is to guarantee deposits in credit unions 

and caisses populaires (CU/CP), promote CU/CP development 

of sound business practices and ensure that CU/CP operate 

under sound business practices. УВ 


Рієлтор Люда радить 

ЗНАЙОМТЕСЬ, GARDEN CITY: 

ІСТОРІЯ I РИНОК НЕРУХОМОСТІ 

Люда Козлова 

С 

учасне Garden City – це житловий і комерційний 

район на півночі Вінніпегу. За розміром він 

досить великий – розташований на площі 2,32 

кв. км, що обмежена McPhillips Street на заході, 

Inkster Blvd на півдні, Leila Avenue на півночі і залізною 

дорогою на сході. Залізна дорога, по якій тепер проходять 

буквально лічені потяги, колись знала кращі часи: була завантаженою 

і популярною, бо зв’язувала Вінніпеґ і пляж на 

Winnipeg Beach. 

Розбудівля Garden City почалася після Другої світової війни, 

коли ринок нерухомості піднімався і переживав бум 

після тяжких часів. Цікаво, що тоді район належав до селища 

Old Kildonan, розташованого поза межами Вінніпеґу. 

У 1951 році будівельна компанія «Model Homes Ltd.» запропонувала 

генеральний план вартістю 20 мільонів доларів 

на розбудівлю району, що включав в себе 1500 хатів, 

торгівельний центр, 6 шкіл, церкви, сінагоги, парки та майданчики 

відпочинку. Будівництво розпочалося у 1955 році. 

Більшість хатів була побудована у модерному, на той час, 

стилі і за підвищеними стандартами. Новий район рекламували 

як передовий у передмісті Вінніпеґу із більшими, 

ніж середній розмір, хатами, розташованими на великих 

ділянках. Очікувалося, що такий модерний район привабить 

нових мешканців і спричинить збільшення населення 

у Garden City. 

Сьогодні Garden City є частиною Вінніпеґу і включає в 

себе майже 2 тисяч хатів; є кондомініуми, квартири, а також 

будинки для старших людей. В районі мешкає більше 6 

тисяч людей; середній дохід на родину складає близько $70 

тисяч на рік, 20 відсотків мешканців говорять українською 

мовою. Для родин з дітьми вигідне сусідство з відомою 

школою R.F. Morrison, яка пропонує навчання за двомовною 

українсько-англійською програмою. 

У районі розвинута інфраструктура і система міського 

транспорту, представлені усі вигоди і послуги. Є популярні 

торгівельні комплекси «Garden City Shopping 

Centre» і «Northgate Shopping Centre», культурні і спортивні 

центри, такі як: «Garden City Community Centre», 

«Seven Oaks Arena» і новий «Garden City Soccer» комплекс. 

Ринок нерухомості різноманітний, широко представлений 

хатами як подешевше, так і дорожчими. Наприклад, 

на вулиці Tanoak Park деякі хати продавалися за 

майже пів-мільона доларів. На тій же вулиці є хата, що 

оцінена містом у $695 тисяч (при цьому, одна тільки земельна 

ділянка оцінена у $312 тисяч). Найдешевша хата 

із нещодавно проданих у районі коштувала $170 тисяч. 

Вартість нерухомості є не тільки стабільною, але й має привабливу 

тенденцію щодо зростання. Так, середня ціна окремо стоячої хати 

від $221 тисячі у 2009 році виросла на 25 процентів до $276 

тисяч у 2016 році, що близько до середньої вартості нерухомості 

у місті. Доступні ціни і стабільність приваблюють і тих, хто купує 

вперше, і новоприбулих, а також родини старшого віку. 

Земельна Ділянка стандартного розміру (з хатою під 

знесення) була продана у 2016 році за $150 тисяч. 

Так само як і у Вінніпезі в цілому, хати часто продаються 

в умовах конкуренції. Наприклад, нещодавно 

за хату на Kimwood Bay заплатили майже на $30 тисяч 

більше. До речі, за ту саму ділянку, що я згадала вище, 

просили $125 тисяч, а продали на $25 тисяч дорожче, бо 

район повністю забудований і купити землю під нову забудівлю 

вже майже неможливо. 

Хати в районі продаються досить швидко; середній 

термін перебування на ринку – 23 дні. У 2016 році з виставлених 

на продаж 80 хатів було продано 68, тобто 84%. 

Кондомініумів в районі не так багато: з 12, виставлених 

на продаж у 2016 році, було продано 5; середня ціна - 

$261 тисячі. У 2017 році ринкова ситуація виглядає не 

гірше, ніж у попередньому. 

На той час, коли ця стаття готувалась до друку, в районі 

було виставлено на продаж 13 хатів вартістю від $255 дo 

$430 тисяч та 5 кондомініумів - від $140 дo $330 тисяч. 

Garden City перекладається на українську мову як 

Місто-Сад. Це спокійний, бажаний комфортний для проживання 

район з цікавою історією і добрими традиціями. 

Затишні, зелені вулиці часто носять прекрасні, поетичні 

назви квітів і рослин, таких як нарцис, жовтець, вербена, 

шавлія, ірис, півонія, тюльпан тощо. УВ 


7


Фото: Oleksandr Gres 

ФУТБОЛЬНІ НОВИНИ ВІД БОРИСА 

Ф 

утбольний клуб ІПАК УКРАЇНА продовжує 

свої виступи в провінційному чемпіонаті 

Манітоби. Минуло вже два місяці 

з часу останньої публікації в Українському 

Вінніпезі про виступи нашої команди. Отже, 

за цей час, ІПАК УКРАЇНА здобув 3 перемоги, два 

матчі закінчились в нічию, та в двох іграх українська 

команда зазнала поразки. Особливо хороший 

результат команда досягла в останньому виїзному 

матчі в Стейнбаху, де перемогла місцеву команду з 

рахунком 7:2. Щодо спаду – на те є кілька причин, 

зокрема це травми гравців, також були вилучення і, 

що також суттєво, досить складний календар, коли 

доводилось грати по 3 матчі на тиждень. Але, якщо 

в загальному поглянути на виступи команди, то 

ІПАК УКРАЇНА продовжує вести боротьбу за вихід 

у другу дивізію, також команда з Півночі Вінніпегу 

продовжує боротьбу за Bison Cup. Нашій команді залишилось 

провести ще 3 матчі в рамках регулярного 

чемпіонату Манітоби, поки що команда посідає 

третє місце. 

Принагідно, ІПАК УКРАЇНА запрошує всіх прийти 

та підтримати нашу команду. Також ми би хоті- 

ли подякувати тим вболівальникам, які відвідують 

ігри нашого клубу та підтримують наших гравців. 

Остання приємна новина: ІПАК УКРАЇНА 

пройшов до 1/8 фіналу Bison Cup! УВ 

Борис Легкар 

Гравець ФК ІПАК-УКРАЇНА 

Розклад ігор ІПАК-УКРАЇНА 

• 9 вересня (п’ятниця) о 9 годині вечора на 

Shaughnessy Park (Keewatin) 

• 30 вересня (субота) о 10 ранку на Buhler 

Recreation Park 

• 3 жовтня (субота) о 10 ранку на Buhler 

Recreation Park 


A New Season for KinoFilm Fest 

The 4th Annual KinoFilm Fest launches in a new season and in a new venue! 

October 12 – 15, 2017 at Cinematheque and the Met in Winnipeg’s Exchange District 

O 

nce again this year KinoFilm Fest will be enticing Winnipeg movie lovers with 

award-winning feature films, documentaries, and kids’ movies from Ukraine, 

with stories ranging from the mean streets of Mariupol to wizards and dragons! 


The Opening Night Reception. Special guest Gennadiy Mokhnenko 

A portion of the evening’s proceeds will be donated to further Gennady’s work with Ukraine’s homeless 

children. 

Presented by Zorianna & Eugene Hyworon and Family. 

МАЙЖЕ СВЯТИЙ. ALMOST HOLY Directed by Steve Hoover. 2015 Ukraine USA, 1 hr 36 min. English & Ukrainian 

with English subtitles 

Critically acclaimed internationally, Almost Holy is 

an often harrowing documentary that tracks Gennady 

Mokhnenko, a larger than life Ukrainian pastor, nicknamed 

“Crocodile,” as he struggles, using all methods at 

РОДНЫЕ. CLOSE RELATIONS Directed by Vitaly Mansky. 2016 Ukraine, 1 hr 52 min. Russian & Ukrainian with 

English subtitles 

In the documentary, Close Relations, director, Vitaly 

Mansky, brilliantly uses the prism of his own large extended 

family to explore contemporary divisions in 

Ukrainian society resulting from both the collapse of 

the Soviet Union and the current occupation of eastern 

Ukraine by Russia. 

That Never Happened provides a fascinating historical 

recounting of Canada’s World War 1 internment 

operations whereby over 80,000 East European immigrants, 

mostly Ukrainian, were forced to register as 

“enemy aliens”. Some 8000 individuals who failed to 

What, asks Mansky, is the denition of national identity? 

Is it geography, language or blood lines? 

How can it be that someone, during their lifetime, 

could have lived in three or four diferent countries 

without ever having left their home? 

That Never Happened: Canada’s First National Internment Operations Directed by Ryan Boyko. 

2017 Canada, 1 hr 15 min. English. Q&A with the director following the screening. 

Ukrainian & Italian with English subtitles 

In this gripping drama, Daryna returns to her Ukrainian 

village after spending two years in Italy working 

as a maid in the house of a rich divorced lawyer and his 

bitter mother. 

Daryna’s earnings have made it possible for her husband 

to build a new house in the village and enable her 

register or were unemployed or simply indigent, were 

put into forced labour camps under armed guard. Beginning 

n the 1980’s, several individuals took it upon 

themselves to reclaim this forgotten chapter in Canadian 

history. 

ГНІЗДО ГОРЛИЦІ. THE NEST OF THE TURTLEDOVE Directed by Taras Tkachenko. 2016, Ukraine, 1 hr 42 min. 

daughter to pursue her studies. 

When Daryna returns, however, she carries with her 

a secret that can destroy her family. She is ten weeks 

pregnant, having given in to the advances of her Italian 

employer. 

УКРАЇНСЬКІ ШЕРИФИ. UKRAINIAN SHERIFFS Directed by Roman Bondarchuk 2015, Ukraine, 1 hr 25 min. 

Ukrainian & Russian with English subtitles 

The Dragon Spell is a wondrous animated tale about 

Nicky, a young boy who embarks on a great adventure 

to save both the world of humans and the world 

of magic from the evil intentions of a witch possessed 

by the ghost of a dragon. 

his disposal, to get homeless and drug addicted children 

out of the sewers and off the mean streets of Mariupol, 

a city increasingly threatened by the pro Russian rebels 

fighting in Donetsk. 

Ukrainian Sheris is a documentary portrait of two 

newly appointed sheris in a remote village in eastern 

Ukraine. Events in this lm turn comic and tragic. 

Making their rounds over country trails in a 1973 

yellow Lada, the duo tackle thefts of ducks and bicycles, 

accusations of adultery and the mysterious disappearance 

of village dogs. The sheris also do plumbing 

and electrical work. 

When Russia invades Crimea deeper conflicts arise 

over which the sheris have little control. 

МИКИТА КОЖУМ’ЯКА. THE DRAGON SPELL Directed by Depoyan Minuk 2016 Ukraine, 1 hr 25 min. English 

Nicky is joined on his quest by his friends Eddie, a 

bat who is wizard in training and Rocky, a feral child. 

Through their exploits the adventurers learn what it 

means to be a true hero. 

KinoFilm Fest offers you two great partnership opportunities – 

you can become a KinoFilm Fest sponsor, or advertise in our festival program booklet! 

For more info visit WWW.KINOFILMFEST.CA or email info@ukrainianwinnipeg.ca 

УВ 


9

EVENTS RECAP. ОГЛЯД ПОДІЙ 

One of Canada’s leading post-secondary institutions, recognized by both Maclean’s magazine and The Globe and Mail 

UWINNIPEG 

Your Educational Path To Success 

The University of Winnipeg is noted for academic 

excellence and offers a vibrant, diverse campus 

community that is conveniently located downtown, 

alongside the Balmoral Rapid Transit hub. In addition 

to offering undergraduate degree programs and unique 

graduate studies programs, Winnipeg provides a range 

of distinct educational pathways to career success. 

ENGLISH LANGUAGE PROGRAM 

PROFESSIONAL, APPLIED CONTINUING EDUCATION (PACE) 

14-week full-time offerings 

4 to 7-week intensive English programs 

Academic pathway program for Canadian 

university/college entrance 

Taught by industry - recognized instructors 

Fast-track full-time diploma programs: 1 year or less 

Includes resume, job search training, and work practicum 

Canadian Work Experience program combines 

English study with volunteer work placement 

Diploma programs available: Educational Assistant, Human 

Resource Management, Internet Systems Specialist, Managerial 

and Financial Leadership, Network Security Diploma, Project 

Management, Public Relations Marketing, and Management. 

INNOVATIVE PARTNERSHIPS IN UKRAINE 

Over the past several years, UWinnipeg has established a number of innovative partnerships in Ukraine, 

with a focus on academic and student exchange programs, as well as sharing best practices in sustainable development. 

N.T.U.U 

“Kyiv Polytechnic 

Institute” 

National 

University of the 

“Kyiv Mohyla Academy” 

Ukrainian 

Catholic 

University 

National Academy 

of Public 

Administration 

Vasyl Stefanyk 

Precarpathian 

National University 

Uzhorod 

National University 

City of Lviv 

10 Український Вінніпеґ - ВЕРЕСЕНЬ 2017 - 

To learn more, visit UWINNIPEG.CA

52 nd Anniversary of 

Canada’s National Ukrainian Festival 

in Dauphin, Manitoba Photo: Norbert K. Iwan 

SAUSAGE MAKERS 

Meat Market Delicatessen 

TM Property of Central Products and Foods Ltd. 

630 Nairn Avenue 

Winnipeg 

(204) 667-2981 

Grass Fed Manitoba Beef & Bison 

Naturally Fed Free Run Chickens 

Smoked Turkeys, Social Orders 

Delicatessen Meats & Cheeses 

Our Own Wood Smoked Sausages: 

Most are Gluten Free, Lactose Free, 

No added MSG, Reduced Fat & Salt 

Imported European Groceries 

/sausagemakers 


11


INTERNATIONAL BLACK RIBBON DAY 

hese days it seems that in order 

T to have the world pay attention to 

causes, one must resort to terrorism-to 

bombing, to the taking of hostages, 

to the killing of innocent people. 

Seventy eight years ago on August 

23rd 1939 an agreement was signed 

between Stalin and Hitler that came 

to be known as the Ribbentrop-Molotov 

Pact; it claimed millions of lives. 

The plan was not only to seize foreign 

territories, the major intent was 

to destroy the national states of Eastern 

Europe and the Baltic nations; the 

map of Europe changed. The entire 

eastern part of Europe was redrawn 

by two aggressors. 

On that tragic historical day, Soviet 

Russia and Nazi Germany capped years 

of cooperation by dividing the territory 

of Poland and the Baltic States such as 

Estonia, Latvia and Lithuania between 

them. This Ribbentrop-Molotov Pact allowed the invasion of 

Poland, first by Germany on September 1st, 1939 and soon after 

by Soviet Russia on September 17th 1939. 

Peter J. Manastyrsky, active member of the Winnipeg community 

This Pact gave the Soviets acquisition of the 

Baltic States, the eastern territories of Poland, 

southern Finland, Bessarabia (today mostly 

part of the modern-day Moldova) and northern 

Bukovina (between Romania and Ukraine 

on the northern slopes of the central eastern 

Carpathian Mountains). During the Ribbentrop-Molotov 

Pact, freedom of speech, freedom 

of association and freedom of religion 

were non-existent. These basic human rights 

which we as Canadians take for granted was 

violated by the Soviet Russia. 

Therefore each year on August 23rd people 

gather to show their solidarity for peace and 

freedom. This day in August has been chosen 

as International Black Ribbon Day to remember 

the Soviet-Nazis Pact and the partition of 

Europe. Also it is a day to call on all citizens 

who believe in Peace with Freedom to stand 

and call for an end to tyranny and oppression. 

International Black Ribbon Day calls 

upon to wear a black ribbon as a symbol to remember those 

who lost their precious freedom and those who have become 

victims because they have stood in defence of their beliefs. 

August 23rd 1939 was a BLACK DAY in the history of mankind. 


AFFORDABLE LIVING FOR 55 PLUS 

For more information contact: 

Tel: 204 586 5816 or Email: smpvilla@shaw.ca 

800 Burrows Avenue • Winnipeg MB R2X 3A9

Black Ribbon Day Commemorated in Winnipeg 

O 

Source: Ukrainian Canadian Congress Manitoba Provincial Council 

n 23 August, Canadians of East European 

descent commemorated Black Ribbon 

Day at Holy Eucharist Ukrainian Catholic 

Church with a panakhyda memorial service celebrated 

by Metropolitan Lawrence Huculak, OSBM 

along with Ukrainian Catholic and Orthodox clergy. 

At the reception following the service, UCC-MPC 

President Oksana Bondarchuk greeted MLAs Blair 

Yakimowski and Nic Curry, and Canadian Polish 

Congress Manitoba President Grazyna Galezowski. 

Both MLAs made short presentations on the need 

to remember the atrocities carried out by the Nazi 

and Communist regimes. Metropolitan Huculak 

also spoke. 

Other clergy present included Holy Eucharist 

parish priest Fr. M. Kwiatkowski, UOCC Chancellor 

Fr. T. Udod, and St Andrew’s College Acting Principle 

Fr. R. Bozhyk. 

The event was organized by UCC-MPC Vice President 

Myroslava Pidhirnyj. УВ 

Photos: Norbert K. Iwan 


13

Ukraine’s 

Independence 

Day Flag Raising 

Ceremony 

Text: Myroslava Pidhirnyj 

Photo: Norbert K. Iwan 

noon on August 24, 2017, under the auspices of the 

N Ukrainian Canadian Congress-Manitoba Provincial 

Council, the Ukrainian Canadian community celebrated the 

26th anniversary of Ukraine’s Independence with a flag raising 

ceremony at Winnipeg’s City Hall. 

Co-sponsored by the City of Winnipeg, this brief annual 

event included prayers for the return of peace to Ukraine 

invoked jointly by His Excellency Lawrence Huculak, 

Metropolitan of the Ukrainian Catholic Church in Canada 

and Very Reverend Archpriest Taras Udod, Chancellor 

of the Ukrainian Orthodox Church of Canada. This was 

followed by the raising of the Ukrainian flag by St. Vital 

Councillor, Brian Mayes (himself of Ukrainian background) 

and Oksana Bondarchuk, President of the UCC- 

MPC and brief closing remarks. УВ 



Text: Myroslava Pidhirnyj 

Photo: Norbert K. Iwan 

Ukrainian Independence Day at Kildonan Park 

On August 24, 1991, Ukraine’s Parliament, exercising the inviolable 

right of the Ukrainian people to self-determination, declared 

Ukraine an independent, indivisible, democratic State. Each 

year, on this very date, Winnipeg’s Ukrainian community led by the 

Ukrainian Canadian Congress-Manitoba Provincial Council marks 

this significant milestone with a free community event. 

his year’s celebration, marking the 26th Anniversary of 

T Ukraine’s Independence, and consisting of an official 

ceremony, a celebratory concert and a zabava- dance, 

took place in Kildonan Park from 6:00 – 10:00 p.m. Prayers 

for Ukraine and the return of peace to all its territories were 

invoked by clergy of the Ukrainian Catholic Church in Canada, 

the Ukrainian Orthodox Church of Canada, and by the Ukrainian 

Evangelical Church of Winnipeg. Dignitaries of all three 

levels of Government brought greetings, followed by a brief 

address by Oksana Bondarchuk, President of the UCC-MPC. 

The celebratory concert was very well received. It began 

with renowned dance ensemble Rusalka’s signature number, 

Kalyna. Other participants included talented singer Liudmyla 

Lebed from Ukraine, a promising young vocal duet – Alexander 

Paches and Halyna Devinyak, The Susan French School 

of Highland Dance, Yevheniya Tatarenko and her husband 

Yurij – mesmerizing fire spinners from Morden, and a marvelous 

grand finale Hopak by Rusalka Dance Ensemble. MCs for 

the event were Ivanka Babiak and Greg Udod. Entertainment 

throughout the evening, including at the Independence Zabava, 

was provided by the Sich Band. There were also a bouncy 

castle and various children’s activities organized by volunteers 

from the Manitoba Parents for Ukrainian Education and food 

was available for purchase. 

The atmosphere was indeed festive and attendees, both young 

and old, had a wonderful time. Congratulations to the Ukrainian 

Canadian Congress-Manitoba Provincial Council and its myriad 

volunteers for organizing and putting on this annual event. You 

won’t want to miss next year’s celebrations! 


15

CALENDAR of EVENTS 

IS BROUGHT TO YOU BY: 

КАЛЕНДАР ПОДІЙ 

CALENDAR OF EVENTS 

Щоб бути в курсі останніх подій, відвідайте наш сайт: www.ukrainianwinnipeg.ca/events 

Хочете додати Ваш івент в календар? Пишіть нам: info@ukrainianwinnipeg.ca 

ВЕРЕСЕНЬ 

SEPTEMBER 

Farmer’s 

Harvest Market 

Bulava Award 

9 Sat 

($65) 

WHEN: Sept 9, 10 a.m.-4 p.m 

WHERE: LUBOC SSMI Foundation 

WHEN: Sept 24, 4.30 p.m. 

14 THU 

- Parking Lot (1085 Main St.) 

WHERE: Bergmann’s on 

Lombard 

(620-167 Lombard Ave.) 

24 SUN 

Under the auspices of the 

Ukrainian Canadian Congress - 

Manitoba Provincial Council. 

Screening of 

ЖОВТЕНЬ 

Award Winning Feature 

Tickets at Svitoch and 

Proceeds to Luboc SSMI 

Kalyna Store. 

OCTOBER 

Documentary, 

Foundation & Community 

Charities. 

RECOVERY ROOM 

directed by Adriana Luhovy. 

4 Wed 

The director will be present 

Book Launch 

($20 adults, $10 seniors/students) 

The North End 

12 THU 

Revisited: Photographs 

WHEN: Sept 14, 2017 7:00 p.m. 

by John Paskievich 

WHERE: Manitoba Museum Auditorium 

(190 Rupert Ave.) 

13 FRI 

WHEN: Oct 4, 7 p.m. 

WHERE: McNally Robinson 

UCC-MPC invites everyone to the 

(1120 Grant Ave.) 

14 SAT 

screening of “Recovery Room” - a 

story about war, hope and 

Revised edition of the book by 

resilience. 

award-winning Winnipeg 

15 SUN 

filmmaker John 

Paskievich. 

18 Wed 


Homemade jams, jellies, pickles, relishes, 

BBQ sauces, mustards, perogies, wild rice, 

garlic sausage, farm fresh honey, fresh 

pickerel fillets, fresh farm eggs, harvest 

soup mixes.

29 Dysart Road 

Winnipeg, Manitoba 

R3T 2N2 

Phone / Телефон: (204) 474-8906 

Fax / Факс: (204) 474-7624 

E-mail / Імейл: cucs@uminitoba.ca 

www.umanitoba.ca/centres/ukrainian_canadian 

Dr. Orest Cap / Др. Орест Цап 

Acting Director / Діючий Директор 

Dr. Denis Hlynka / Др. Денис Глинка 

Chair / Голова 

The Centre for Ukrainian Canadian Studies exists to create, preserve 

and communicate knowledge relating to Ukrainian Canadiana through 

teaching, research and outreach. 

Центр Українських Канадських Студій існує для створення, 

збереження та поширення знань про Українську Канадіану через 

навчання, дослідження та розповсюдження. 

KINO FILM FEST 

SCREENING 

‘Close Relations’ 

(Родные) ($10) 

WHEN: Oct 13, 6:30 p.m. 

WHERE: Cinematheque 

(100 Arthur St.) 

Directed by Vitaly Mansky 

Seating is limited. 

kinofilmfest.ca 


SCREENING 

‘That Never Happened: 

Canada’s First National 

Internment Operations’ Q&A 

with the director following 

the screening ($10) 

WHEN: Oct 13, 9:00 p.m. 



Directed by Ryan 

Boyko 


Opening Night 

Reception. 

SCREENING ‘almost holy’. 

Special guest Gennadiy 

Mokhnenko ($25) 

WHEN: Oct 12, 6 p.m.- 10.30 p.m 

WHERE: The Met (281 Donald St.) 

Presented by Zorianna & Eugene 

Hyworon and Family. 

A portion of the evening’s proceeds 

will be donated to further Gennady’s 

work with Ukraine’s homeless 

children. Kalyna (204) 

582-2832, Oseredok, (204) 

942-0218. 


SCREENING 

‘The Nest of the 

Turtledove’ (Гніздо 

Горлиці) ($10) 

WHEN: Oct 14, 6:30 p.m. 



Directed by Taras 

Tkachenko 



SCREENING 

‘Ukrainian Sheriffs’ 

(Українські шерифи) ($10) 

WHEN: Oct 14, 9:00 p.m. 



Directed by Roman 

Bondarchuk. 



SCREENING 

‘The Dragon Spell’ (Микита 

Кожум’яка) ($10) 

WHEN: Oct 15, 4:00 p.m. 



Directed by by Depoyan 

Minuk. 

kinofilmfest.ca

Theresa Sokryka 

Photo by Folklorama 

Photo: 1812 Photography 

T 

his summer marked the 7th edition of the Spirit of 

Ukraine Folklorama pavilion. 

Thousands of visitors from various neighbourhoods, 

cities and countries were warmly welcomed to join our 

joyous celebration of Ukrainian culture. 

The volunteers worked to ensure that all aspects were 

of top quality for the pavilion guest. Zoloto dancer and 

Manitoba Museum employee Ashleigh Czyrnyj, used her 

education and experience to serve as Cultural Display 

Chairperson once again. This year she spotlighted the rich 

agricultural history in Ukraine and those Ukrainians who 

settled in Canada. Specifically how being the bread basket 

of Europe resulted in numerous traditional breads for holidays 

and special occasions. Be it through the cultural display 

or interesting facts related by the charismatic master 

of ceremonies, the pavilion is always eager to educate as 

well as entertain. 

And entertaining it was. Continuing the tradition of skilled and 

talented singers, this summer Theresa Sokryka graced the stage. 

Her beautiful voice filled the venue with greatly preformed 

Ukrainian folk songs in each and every show. She was a great 

addition to the energetic and fast tempo dancing of the Zoloto 

Ukrainian Dance Ensemble & Company. The crowds cheered and 

clapped along as youth and adult dancers performed a number 

of dances from various regions across Ukraine. The delicious 

and hearty Perogy Planet meal of varenyky, holubtsi and kovbasa 

didn’t stop many from jumping to their feet at the end of the 

hopak. 

The make up of the crowds of visitors matched that of the pavilion 

volunteers. Some newly arrived from Ukraine while some 

families have been in Canada for generations and some with no 

roots in Ukraine at all. Spirit of Ukraine is proud to continue the 

Folklorama ideal of sharing the culture with everyone to promote 

diversity and understanding. УВ 

If you are interested in joining the fun next summer as 

a volunteer or performer, contact the pavilion at: 

spiritofukraine@gmail.com 

www.spiritofukraine.ca 

www.facebook.com/SpiritofUA 

Twitter & Instagram: @SpiritofUA 

УКРАЇНСЬКА 

ЄВАНГЕЛЬСЬКА ЦЕРКВА 

Пастор: Анатолій Шевчук 

тел. (204) 805 2295 

Богослужіння відбуваються: 

· Неділя 11:00 

· П'ятниця 19:00 

730 McPhillips St. Winnipeg 

www.ukrevangelchurch.ca 

ukrevangelchurchofwinnipeg 

ukrevangelchurch@gmail.com 

www.korbanchapel.com 

info@korbanchapel.com 


Фото: Норберт К. Іван 

U 

kraine-Kyiv Pavilion has been part Folklorama since its 

beginning in 1970 and is one of the four remaining original 

pavilions that have consistently participated in the festival. 

This year, on the occasion of Canada 150, the Pavilion celebrated 

and highlighted the contributions of Ukrainians to the cultural 

fabric of Canada. As part of its popular display area, the Pavilion 

recognized and posthumously acknowledged 150 inspirational 

Ukrainian Canadians, who have contributed to Manitoba’s community. 

Ukraine-Kyiv Pavilion is proud to showcase talent that represents 

the Ukrainian community throughout Manitoba. The Pavilion, 

which ran August 13-19, had a different show every night, 

featuring performances from dance groups, choirs, and musical 

groups from across the province, including Anola, Arborg, Dauphin, 

Gimli, Oakburn, Rossdale, Selkirk, and Winnipeg. Guests 

were treated to continuous entertainment on both the Main Stage 

and in the Marketplace each evening! 

The Pavilion was honoured to be featured on CTV Morning 

Live on August 15, which made for a very early, but thrilling, 

morning for volunteers and the performing groups that appeared 

during the segments – Budmo and the Selkirk & District 

Ukrainian Dance School! 

The week of excitement was capped off by a Zabava headlined 

by Budmo, an emerging Ukrainian band that creates 

a “folk party music experience” with its take on traditional 

Ukrainian songs. 

Ukraine-Kyiv Pavilion has proven itself to be an important 

venue for the Ukrainian community to come together. The 

Pavilion often feels like a big family reunion! It is where multiple 

generations of family and friends spend time catching 

up and meeting new people, all while sharing and celebrating 

our culture with visitors from across Canada and the world! 

The Pavilion is made possible by the passion, love for culture, 

and incredible dedication of hundreds of volunteers, 

entertainers, and pavilion supporters. The Pavilion organizers 

would like to express their deep gratitude to everyone involved 

for their generosity and support! УВ 

Щиро Вам дякуємо! До наступної зустрічі! 

Послуги англійською, українською та російською мовами 

Страхуємо хати, автомобілі, бізнеси та інше 


19

HISTORY. ІСТОРІЯ 

В 

ЗАГАЛЬНИЙ СТРАЙК 

1919 РОКУ 

Частина друга 

«Сьогодні ми боремося на ідеологічному рівні, але скоро будемо 

боротися з рушницями в руках» - заявив один з членів Вінніпезької 

Робітничої Ради. На таких зустрічах також висловлювалися 

занепокоєння щодо можливого соціального конфлікту, що може 

виникнути після повернення солдат з Першої світової війни. 

Солдати повертаються після Першої Світової 

Війни. Вінніпеґ, Юніон Стейшн, 1919. 

photo: Manitoba Historical Society 

ійна закінчилася у листопаді 1918 року, але ще майже 

півроку канадські військові перебували в Англії. Перевезення 

267 тисяч 813 своїх солдат, та ще 54 тисячі 

їх утриманців, було дуже непростим логістичним 

завданням для канадського 

уряду. Через Атлантику розраховували 

перевозити 50 

тисяч людей на місяць, але 

канадські порти та залізниця 

не мали ресурсів для прийняття 

та подальшого транспортування 

такої кількості 

пасажирів. Стан кораблів залишав 

бажати кращого, не 

допомагали й холодна зима 

та страйки портових, залізничних 

та правоохоронних 

робітників у самій Англії. Все 

це викликало нерозуміння, 

розчарування та невдоволення 

солдат, в деяких військових частинах починалися заколоти. 

Враховуючи нелегку економічну ситуацію в країні, головною 

проблемою уряду було подальше працевлаштування ветеранів. 

Вінніпеґ у пропорційному відношенні відправив на війну 

найбільшу кількість своїх жителів. Що ж побачили переможці 

Першої Світової Війни, коли вони, зрештою, почали тисячами 

повертатися до Вінніпеґу? 

Їх сім’ї ледве зводять кінці з кінцями, їх робочі місця до війни 

або були скорочені, або зайняті «чужинцями» зі Східної Європи. 

У місті йшла своя «війна» між робітничим класом, який, там 

само, як і солдати йшли на жертви під час війни, та власниками 

підприємств, які, здавалося, завдяки війні лише збільшили свої 

капітали. 

Восени 1919 року розпочалися переговори профспілки будівельників 

зі своїм роботодавцем «Winnipeg Builders Exchange». 

Робітники вимагали збільшення заробітної плати, сподіваючись 

компенсувати свої втрати, викликані інфляцією. Роботодавець 

відмовив, пославшись на ситуацію на будівельному ринку, 

який майже не розвивався після війни. Першого травня 1919 

року будівельники вийшли на страйк. Наступного дня до них 

Вінніпеґ у 1919 році – третє за величиною місто Канади , було найбільш 

соціально, етнічно, економічно та географічно поляризованим. 

Натхненні Соціалістичною Революцією 1917 року в Росії, 

представники робітничого класу міста все більш відкрито почали 

озвучувати радикальні ідеї на місцевих зборах професійних спілок. 

приєдналися працівники металообробних підприємств, які свої 

умови роботодавцям висунули ще у квітні 1919 року. Маленькі 

цехи були згодні розпочати переговори, в той час як великі підприємства 

все ще навіть не визнавали профспілки. Такий розвиток 

подій дав привід Вінніпезькій Промисловій та Робітничій 

Раді розпочати голосування щодо проведення загального страйку 

на підтримку будівельників та металургів. Аби проголосувати 

«за», треба було покласти білу кульку у скриньку, чорна кулька 

означала голос «проти». Таким чином, навіть ті, хто не міг читати 

англійською, могли висловити свою позицію. Білих кульок виявилося 

11 тисяч, в той час як чорних – лише 500. Загальний страйк 

мав розпочатися наступного, після голосування, дня – 15 травня. 

О 7 ранку першими страйк підтримали телефоністи, а вже об 11 

ранку тисячі працівників залишили свої робочі місця в офісах, 

готелях, друкарнях, складах та підприємствах. Натовп почав збиратися 

біля міської ради і розтягнувся до головного перехрестя 

міста на Мейн та Портедж. 

Трамваї та таксі перестали ходити, сміття не вивозилося, доставка 

газет, листів, молока та хліба припинилися, вода подавалися лише 

на перших поверхах будинків, ліфти не працювали. Ресторани, 

перукарні та театри зачинилися. Пожежники залишили свої 

станції, лише поліція продовжувала працювати, хоча більшість 

поліцейських була на стороні страйкарів. 

Всім цим керував спеціально створений страйк-комітет. Під 

кінець дня до 12 тисяч страйкуючих приєдналося ще 18 тисяч 

робітників, які навіть не були членами профспілок. Місто було 

паралізоване… 

Незважаючи на спокій на вулицях, було зрозуміло, що потрібно 

відновити роботу деяких 

служб, аби страйк не 

перетворився в анархію. 

Одним з головних завдань 

страйк-комітету було недопущення 

ескалації ситуації, 

адже уряд міг використати 

це як привід для 

насильного придушення 

страйку. Лідери комітету 

закликали людей збиратися 

лише на великих відкритих 

площах, таких як 

Вікторія Парк, де щоденно 

проходили виступи лідерів 

профспілок. 

Страйкарі в парку Вікторія, травень 1919 

photo: Winnipeg Tribune Photo Collection, 

University of Manitoba Library 


За розпорядженням страйк-комітету було виготовлено спеціальні 

таблички, які мали кріпитися до транспорту, який рухається 

по місту (а це були переважно розвізники молока та хліба, роботу 

яких було майже одразу поновлено), аби страйкарі не розгромили 

його. Такі таблички мали й деякі заклади, роботу яких було також 

поновлено. На другий тиждень страйку, таблички були відкликані 

страйк-комітетом, оскільки це розцінювалося як узурпація 

законної влади міського управління. 

Одразу після початку Загального 

страйку, за зачиненими 

дверима, на південь 

від залізничних магістралей, 

було створено громадський 

комітет Committee of one 

Thousand. Достеменно невідомо 

скільки насправді людей 

входило до цього комітету, 

але серед них точно були підприємці 

та юристи, які мали 

зв’язки у владі на всіх рівнях. 

Вони вочевидь не були зацікавлені 

у продовженні страйку 

та навіть побоювалися, що натовп страйкарів вночі влаштує 

різню в південних районах міста. В підконтрольній «Комітету 

однієї Тисячі» газеті The Citizen почали виходити статті, в яких 

людей на вулицях пов’язували з більшовиками, називали страйк 

незаконним (це суперечливе питання, але деякі дії страйкарів, у 

призмі тогочасного законодавства, дійсно можна вважати незаконними) 

або такі, які доводили, що більшість мітингувальників 

були вихідцями зі Східної Європи. Ці публікації були направлені 

в тому числі і на ветеранів, які продовжували прибувати до свого 

міста і формували «третю силу», підтримкою якої прагнули заручитися 

як страйкарі, так і опозиція. У своїй газеті Western Labour 

News (після припинення роботи у трьох головних щоденних газетах 

міста, інформацію у перший тиждень страйку люди діставали 

лише з двох вищезазначених видань) страйкарі також друкували 

агітаційні матеріали, які свідчили про настрої та наміри 

певної частини ветеранів: 

Табличка-дозвіл, 1919 

photo: Archives of Manitoba/Archives du Manitoba 

«В Німеччині я їв лише траву та щурів і готовий робити це знову, 

аби лише не поступитися своєю свободою, за яку мені довелося там 

страждати» - написав ветеран в одному з випусків Western Labour News. 

В день початку Загального страйку чинні асоціації ветеранів 

зібралися на загальні зроби, на яких резолюція нейтралітету по 

відношенню до страйку, запропонована виконавчою радою, не 

отримала необхідну кількість голосів. Насправді ветерани дійсно 

розділилися у поглядах, хоча історичні матеріали вказують 

на те, що переважна більшість учасників Першої Світової все ж 

підтримували страйкарів. Це в свою чергу суттєво підтримувало 

моральних дух робочого красу, а також впливало на загальне 

сприйняття Страйку серед населення: навряд би, що герої війни 

підтримували більшовицьку 

революцію. 

Ті з ветеранів, які були 

проти страйку, організовували 

свої мітинги та вступали 

в ряди добровольців, 

яких «Комітет однієї Тисячі» 

активно рекрутував для 

підтримання роботи деяких 

організацій. 

Демострація організована ветеранами, Вінніпеґ, 

4 червня 1919 


Щодо офіційної Оттави, 

то уряд вочевидь був наляканий 

можливістю початку 

соціалістичної революції. 

До Вінніпеґу почали прибувати загони кінної поліції, на випадок 

виходу ситуації з-під контролю. Уряд призначив члена 

«Комітету однієї Тисячі» юриста Альфреда Ендрюса своїм 

спеціальним агентом, а 21 травня до міста прибули, вже знайомий 

нам з першої частини статті, міністр Гідеон Робертсон 

та міністр Артур Мейхен. На відміну від страйку 1918 року, 

Загальний страйк видавався Робертсону та Мейхену спробою 

державного заколоту. Міністри одразу перейшли до дій, виголосивши 

ультиматум поштовим працівникам щодо повернення 

їх до роботи до 26 травня – у разі невиконання цієї умови 

їм загрожувало звільнення без права на пенсію та майбутнього 

працевлаштування на державних посадах. 

У цей же час мер Вінніпеґу робить декілька спроб врегулювання 

ситуації, закликаючи обидві сторони до переговорів. 

Переговори навіть не починаються, оскільки «Комітет однієї 

Тисячі» вимагає припинення страйку перед початком розгляду 

будь-яких вимог страйкарів. 

Міська влада видає ультиматум всім працівникам громадських 

служб повернутися до роботи та підписати договори, які 

забороняють їм виконувати рішення будь-яких юній, окрім їх 

власних, та приймати участь у загальних страйках. Ультиматум 

мав мізерний вплив на більшість працівників громадських 

служб, але зрештою призвів до того, що весь штат поліцейських 

міста був замінений волонтерами. 

Хоча поліцейські ніколи 

й не припиняли роботи, 

на зборах своєї профспілки 

вони не прийняли умови 

ультиматуму. Дев’ятого 

червня мер міста Чарлз Грей 

приймає рішення замінити 

всіх поліцейських (потрібно 

відзначити, що прийом у 

таємну поліцію розпочався 

з перших днів червня). На 

місце професіоналів прийшли 

1,800 волонтерів, які 

були готові присягнути, що 

не перейдуть на сторону 

страйкарів. 

Наступного дня сталася перша сутичка. На розі Мейн та Портедж, 

де зібрався натовп людей, з’явилися загони «нових» поліцейських. 

Репортери Toronto Star 

нарахували сотні легко поранених 

протестуючих, 

хоча до шпиталю відвезли 

представника протилежного 

табору. Ним виявився нещодавно 

прийнятий до лав 

поліції ветеран війни. У поліцейських 

в той день летіли 

яйця, каміння та пляшки. 

За 4 дні до цього, через загрозу 

можливих серйозних 

зіткнень ветеранів, що виступають 

на різних сторонах 

конфлікту, влада міста 

накладає заборону публічних 

демонстрацій. Відразу 

Принесення присяги поліцейськими, 

Вінніпеґ, 5 червня 1919 

photo: Archives of Manitoba/Archives du 

Manitoba 

Кінна поліція на Мейн. 

Вінніпеґ, 10 червня 1919 

photo: Archives of Manitoba/Archives du 

Manitoba 

після побиття волонтера-поліцейського, мер знову оголошує 

про заборону демонстрацій, підкреслюючи, що вимушений 

буде застосувати силу задля збереження порядку. Водночас 

канадський уряд протягом одного дня встигає додати до поправки 

до закону про громадянство спеціальний пункт. Цей 

пункт дозволяв депортацію, без попереднього слухання у суді, 

будь-кого, народженого за межами Канади та звинуваченого 

у підбурюванні до заколоту. Під цей опис цілком підходили 


21

народжені в Британії лідери Загального Страйку. Арешти не забарилися. 

Шістьох лідерів страйку заарештували вночі 17 червня. В той же 

час кінна поліція конфіскувала список передплатників Western 

Labour News з їх поточними адресами. Загальний страйк перейшов 

в стадію агонії, попереду був сoup de grâce. The Citizen, передбачаючи 

швидке завершення демонстрацій почав друкувати 

поради роботодавцям наймати страйкарів лише у разі крайньої 

необхідності. 

Станом на 17 червня, єдиною громадською службою, яка хоча 

б частково не відновила свою діяльність, був міський трамвай, 

який вже став свого роду символом протистояння для обох сторін 

конфлікту. Наступного дня після арештів частково рух за 

окремими трамвайними маршрутами було поновлено. 

Ветерани, обурені арештами, в тому числі свого представника, 

незважаючи на заборону публічних демонстрацій, виявили 

бажання пройти по місту маршем протесту, запланованим 

на 21 червня. В зв’язку з цим, 

вони вимагали припинити 

рух трамваїв. Зранку 21 червня 

відбувалася зустріч представників 

ветеранів з мером 

міста, міністром Робертсоном 

та представником «Комітету 

однієї Тисячі», які намагалися 

завадити проведенню зазначеного 

маршу. Влада попередила 

ветеранів, що на демонстрацію 

вони виходять на свій ризик та 

мобілізувала до центру міста 

Кінна поліція на перехресті Мейн та Портедж. Вінніпеґ, 

21 червня, 14:30 


тисячі правоохоронців. 

Біля 14:30 страйкарі та ветерани 

почали збиралися біля 

Міської Ради. Тоді ж був зроблений, напевне, найвідоміший 

знімок Загального страйку. 

Трамвай, що проходив 

по Мейн, був зупинений. 

Страйкарі намагалися 

перекинути його, але 

зрештою, розбили вікна 

та підпалили його. Мер, 

вийшовши до натовпу, 

дав їм 30 хвилин на те, 

аби розійтися, але офіцер, 

що керував загоном королівської 

кінної поліції, 

віддав наказ раніше. Далі 

були постріли, в результаті 

яких один протестант загинув на місці, ще один помер від 

ран пізніше. Скільки було поранених – точно невідомо, адже 

багато з учасників маршу були іммігрантами і боялися звертатися 

до лікарів, аби їх не депортували. Одразу після події у поліцейських 

звітах зазначалося, що застосування зброї правоохоронцями 

було спровоковано агресивними діями страйкарів, 

які почали закидати поліцію камінням та пляшками. Через два 

дні до Оттави була відправлена 

інша телеграма, 

в якій була озвучена вже 

інша історія: протестуючі 

вистрілили першими. Це, 

начебто, було підтверджено 

багатьма свідками 

і стало офіційною версією. 

Як було насправді – 

ми навряд чи дізнаємося, 

але після пострілів натовп 

в паніці розбігся. Ці 

Страйкарі намагаються перевернути трамвай. 

Вінніпеґ, 21 червня. photo: Winnipeg Free Press 

Випуск газети «Western Labor News» від 23-го 

червня 

The Hon. MaryAnn Mihychuk 

MaryAnn Mihychuk 

Maryann.Mihychuk@parl.gc.ca 

(204) 984-6322 


події увійшли в історію як «Кривава субота». Саме так назвали ті 

півгодини у наступному випуску Western Labour News. В тому ж 

випуску з’явилися звинувачення, що все було заздалегідь сплановано 

та що страйк має продовжуватися. Цих заяв виявилося 

достатньо для видачі заборони на друк газети та арешт головного 

редактора. 

26 червня страйк-комітет оголосив про завершення страйку, 

який тривав 42 дні. Чого, окрім власне тривалості, вдалося досягти 

під час страйку? Люди втратили роботу, деякі з приміткою «не 

наймати у державні служби», а нових працівників зобов’язували 

підписувати контракти, в яких їм заборонялося виходити на загальні 

страйки чи виконувати розпорядження не своїх професійних 

спілок. Ніякого колективного договору ані працівники 

металевих цехів, ані будівельники так і не отримали. Двоє людей 

віддали свої життя, багато було поранено…Історики вважають, що 

хоча битва була програна, робітничий клас виграв війну за кращі 

умови праці, вищу заробітну плату та визнання своїх юній. Одним 

з найбільш важливих наслідків страйку було становлення 

робітничого класу як політичної сили. Деякі заарештовані лідери 

Страйку в майбутньому стали членами Парламенту, а Джон Куін 

двічі обирався мером Вінніпеґу. Професор Мастерс, який в кінці 

40-вих провів перше серйозне дослідження Загального Страйку, 

зауважив, що головним результатом Страйку стало те, що він не 

мав продовження. 

Вбитого біля міської ради чоловіка звали Майк Соколовскі, хоча 

відомостей про нього дуже мало, вважається, що народився Майк 

на території Австро-Угорщини і був українцем за походженням. 

У нього залишилися троє дітей, але родина навіть не забрала тіло, 

бо боялися депортації. Майка було поховано у безіменній могилі. 

Така ж доля і у другого загиблого – Стіва Щербановича, який, 

за свідченнями, теж мав українське коріння. Лише нещодавно 

обом загиблим була надана елементарна шана і на їх могилах 

з’явилися надгробні плити. Відомий канадсько-український композитор 

та продюсер Дені Щур написав мюзикл «Страйк!» у якому 

прагнув показати події 1919 року очима Майка Соколовскі. 

Також завдяки зусиллям Дені, на могилі Майка тепер є плита. 

На ній написано: «Майк Соколовскі. Забутий іммігрант». УВ 

Джерела: 

• «The Winnipeg Strike» - Kenneth McNaught, David J. Bercuson 

• «The Winnipeg General Strike» - D. C. Masters 

• «The Winnipeg General Strike reconsidered» - J. M. Bumsted 

• «Winnipeg General Strike: Reports from the Front Lines» - Michael DuPuis, Julie Carl 

• «Winning the Second Battle: Canadian Veterans and the Return to Civilian Life, 

1915-1930» - Desmond Morton , Glenn Wright 

• www.mhs.mb.ca 

• www.thecanadianencyclopedia.ca 

• www.manitobia.ca 

Want to build your 

dream home but aren’t 

sure how to finance it? 

We know. 

Talk to us about our 

Builder Mortgages. 


23

Celebrating 125 years 

of UKRAINIANS IN CANADA 

Descendants of Ancient People – 

Testament to Vertical Prosperity in Canada 

PART ONE 

D 

Luba Fedorkiw 

escendants of Ukrainian immigrants were determined to succeed in Canada applying their natural skills/ 

abilities, resilience, education and the opportunities afforded them. 

Canadian history has documented the significant role of our pioneers from clearing lands and homesteading, 

laboring in urban centers, offering their sons and daughters in the war effort and mostly encouraging good citizenship. 

In nostalgic reflection, multiple overshadowed or under acknowledged Ukrainians have repetitively and diligently 

volunteered their collective efforts which bore the foundation for the numerous churches, organizations, schools, 

clubs, choirs, music ensembles, federations, credit unions, entrepreneurships, publishers, learned societies (UVAN) 

and philanthropic foundations. As conditions of socio-economic life improved, education not offered to peasantry in 

villages under the Austro-Hungarian Empire became of paramount importance for their children in Canada. 

The past 125 years witnessed vertical advancement of both immigrants and their children in academia, professions, 

trades, government, sports, arts and entrepreneurship. It would be impossible to list the names of approximately 

60,000 Ukrainians that served in the Canadian war effort, the clergy of both Ukrainian Orthodox, Catholic and 

Evangelical Churches, the founders/presidents and executive of the Ukrainian Canadian Committee/Congress since 

(1940), Youth and Women’s Associations, professors, teachers, medical professionals, lawyers, activists and volunteers. 

Special acknowledgement is offered to the first Ukrainian University of Manitoba Students (1912): J.H. Basarabowicz, 

F.T. Hawryluk, Peter Koziar, Michael Luchkovich, P.H. Woycenko, Dmytro Yakimischak and Orest Zerebko. 

As 125th Anniversary of Ukrainian immigration culminates, I would like to profile (without prejudice) memorable 

and distinguished Manitobans who have contributed to the tapestry of our province – Manitoba. 

Dr. C.H. Andrushyshen (1907-1983) – scholar, linguist, 

editor-in-chief Kanadijsky Farmar, Author: Ukrainian–English 

Dictionary, Fellow of Royal Society of Canada 

J.W. Arsenych – first Ukrainian lawyer (1917), first Ukrainian 

Justice in Manitoba (1948) 

Randy Bachman O.C. – Canadian musician, Ukrainian lineage 

through mother Ann (Nancy) Dobrinsky. Lead guitarist with The 

Guess Who and Bachman-Turner Overdrive 

Hon Nicolas V. Bachynsky – Lib. MLA (1923-58), Speaker of 

the House – Manitoba Legislature (1950-58) 

Judge Michael Baryluk – Appointed in 1968-83 when he 

became Deputy Judge on the Federal Tax Court, 1977 Citizenship 

Judge 

Dr. Jaroslaw Barwinsky – heart surgeon (St. Boniface 

Hospital) over 5,500 surgeries, Organized Canadian Society of 

Cardiac Surgeons and helped create the Association of Cardiac 

Surgeons of Ukraine 

Hon. James Bezan – Member of Parliament Selkirk-Interlake 

(2004 -) 

Dr. Borislaw Bilash – Administrator/Co-ordinator of Modern 

Languages (Winnipeg School Division) Author: Bilingual Public 

Schools in Manitoba 1897-1916); mentor to Ukrainian teachers 

Andrew Bileski – School Trustee (WSD: 1933-39), City 

Councillor (1939) 

Iwan Bodrug – Presbyterian minister; translated 200 hymns 

into Ukrainian, founder of early newspaper Ranok ( Morning) 

Judge Donald P. Bryk – Court of Queen’s Bench (Dauphin) – 

Appointed in 1999. Supernumerary (2014) 

– Father of Computer Animation. Developed key-frame 

animation and awarded an Oscar for computer animation in 1997. 

Worked on the Canadarm for the space shuttle program (CSA) 

– University of Manitoba Cereal Chemist 

– NDP MLA, Kildonan (1990-2016) 

– City Councillor and NDP MLA (Burrows), Founder of Block 

Parent Program 

– Lib. MLA, St. Clements (1953-58) 

John Coval – President Western Auto & Truck Body Ltd. 


Celebrating 125 years 

of UKRAINIANS IN CANADA 

Hon.Wilbert G. Daneleyko – C.C.F MLA, St. Clements (1945-49) 

Isaac B. Dembinsky – businessman: Western Trading Co., 

Herb Lake/Nelson House (1922, Churchill, Flin Flon (1928), 

Mayor: The Pas (1938-47) (1952-57) 

Hon. Len Derkach – PC MLA, Roblin Russell (1986-2011) 

Mayor of Russell/Binscarth 

Peter Dobush – first Canadian born Ukrainian Architect 

(1931). Designed Chalk River Atomic Energy Plant 

Mary Dyma – first Ukrainian woman to graduate from 

University of Manitoba. Founding member of the Ukrainian 

Canadian Women’s Committee in Canada (President from 

1944-45; 1951-53 and 1961-64) School Trustee 1931-35. President 

of the League of Women Voters working with Margaret 

McWilliams. Community volunteer and activist. 

Dale Esopenko – Pres. Of Manitoba Golf Association and 

youngest head pro at the Assiniboine Golf Course 

Michael Ewanchuk – Inspector of Manitoba Public Schools 

after his RCAF WWII discharge. Retired in 1973 to author 16 

books about Ukrainian pioneer life in Canada. 

Ed Ewanko – tenor, actor, Broadway performer, Joined the 

priesthood later in life and used his vocal gifts during masses 

Olga Farion – Sifton, Mb. flour mill operator producing 

pancake flour (with vitamins) for local bakeries 

Theodore Fedyk – author of “Immigrant Songs of the Old Land 

and the New”, Winnipeg, 1908 

Hon. Taras D. Ferley – first Ukrainian MLA, Gimli (1915-20) 

Hon. Gary Filmon O.C. – City Councillor, PC MLA and 

Premier of Manitoba (1988-99) 

Ken Galanchuk – City Councillor, lawyer and Provincial Justice; 

basketball player for Canada’s National Team. Inducted into both 

Manitoba Basketball Hall of Fame and Manitoba Sports Hall of Fame 

Nestor Gayowski – First Canadian Consul-General for Kyiv, 

appointed in 1991. In 1994 became Representative Officer of the 

European Bank for Reconstruction and Development. 

Cyril Genik – first Ukrainian civil servant immigration officer: 

1902 (assisted pioneers arriving to Winnipeg) 

Alex Groshak – created Regis and V Record labels. Recorded 

music “The Ukrainian Wedding Song” and others 

Hon. Ben Hanuschak – NDP MLA, Burrows (1966- 1977) 

Served as Speaker of the House. 

Capt. Steve Hawchuk – owner/operator Paddlewheel Queen 

Riverboat 

Dr. Leonora Hawirko – first Ukrainian female medical doctor 

in Manitoba 

Hon. John.M. Hawryluk – C.C.F. MLA (North Winnipeg (1949-62) 

Matthew and Josefa Hawrysyshyn – early restaurant 

operators on Selkirk Ave. (1912-20) 

Petro Hawrysyshyn and W. Mandziuk – owner/operators of 

Arborg Fuel Co. (1908-1950) 

George Heshka – Principal of Sisler High School. (largest high 

school in Manitoba) Son of early pioneers 

Hon. Chief Justice Benjamin (Bohdan) Hewak – Appointed 

in 1985 to Court of Queen’s Bench until retirement. 

Dr. Isydor Hlynka O.M. – University of Manitoba Board of 

Grain Commissioners. Researched cereal chemistry. 

P. Homenick – Red River Coach (bus service to rural Manitoba) 

Michael Harris (Hrushka) – Canadian of Ukrainian heritage; 

reporter for The Winnipeg Free Press 

Dr.Semeon Hrushovetz – Pres. Of Winnipeg Medical 

Society (1974-5) (1989-91), Medical Officer of the Workers 

Compensation Board, Active in the Ukraianian Business and 

Professional Club 

Hon. Nicholas A. Hryhorczuk – Lib. MLA, Ethelbert (1920-45) 

Hon. Michael Hryhorczuk – Lib. MLA, Ethelbert (1949-66)- 

Author “From Hut to Legislature” 

Dr. Stella Hryniuk – Accomplished female historian and 

professor. Descendant of Interlake pioneers (Mykhalchyshyn) 

Rev. M. Hura – Basilian Order - Founder of Ukrainian Mutual 

Benefit Organization, 804 Selkirk Ave. 

Mary and Stefan Jankiwsky – business operators: M&S 

Meats and Central Product. Philanthropists. 

His Worship, Stephen Juba, O.C. (Dziuba) – Independent. 

MLA (1953), Mayor of Winnipeg (1957-59) (1960-77) 

Hon. William Kardash – Labor Progressive Party MLA, 

Winnipeg North (1941-57) 

Hon. Fred Klym – PC MLA, Brokenhead (1959-69) 

Stephen John Klyn – School Inspector: Pelly Trail and Seven 

Oaks School Div., Served in RCAF (1941-45) 

Walter Klymkiw – Principal, Activist in UNF/OSEREDOK, 

Conductor of O.Koshetz Choir (1951-2000) 

Mary Kupskay Koltek – Pharmacist and operator of 

Helmsdale and Elm Park Pharmacy 

William Kolisnyk – City of Winnipeg Councillor (Ward 3)- 1926- 

30 [1st. Communist elected to political post} 

Dr. Peter Kondra – Professor Emeritus – Animal Science Dept., 

University of Manitoba –Genetics – In 1964 under National 

Research Council of Canada visited Soviet Union 

Borden Walter “Bud” Korchack – professional Blue Bomber, 

inducted into Blue Bomber Hall of Fame in 2010 

Taras “Ted” R. Korol – theatre designer - Theater 77 

(forerunner to MTC), Sets/costumes -Rainbow Stage 

Wally Koster – trombonist/band singer (1949-52), starred in 

CBC TV’s Cross Canada Hit Parade 

Ken Kostick – TV Chef, Author of multiple cookbooks 

Roman Ivan Kowal – Artist Sculptor: Taras Shewchenko 

Monument (Manitoba Legislative grounds) Ukrainian Famine 

Monument (Winnipeg City Hall), Red River Cart (Assiniboine 

Park) and other notable pieces. TO BE CONTINUED... УВ 


25

YOUTH ENGAGING 

YOUTH PROJECT 

‘Youth Engaging Youth’ Project 

July and August Recap 

Text: Orycia Karpa 

here has the summer gone? July and August were jam packed with eight ‘Youth Engaging 

Youth’ events held throughout Manitoba. The summer months began with a Canada 

W 

150 Zabava at Ukrainian Park Camp. Youth from Plast Ukrainian Youth Association and 

the Ukrainian Park Catholic Children’s Camp danced the night away to the sounds of 

Ukrainian Polka Band, Budmo, and DJ Julian Saray. 

The following week, a soccer tournament was held with youth from the Rusalka Ukrainian 

Dance Camp and Greek Orthodox Youth Association. The players had a busy day filled with 

soccer games and skill competitions. It was also so nice to see the youth coming together 

and creating new friendships. 

A day camp put on by the Manitoba Chinese Youth Committee had a day dedicated 

to the Ukrainian culture. Throughout the day, campers learned how to make Pysanky, 

participated in a Ukrainian Dance workshop and learned how to spell their names in 

Ukrainian. Later than week, dancers from the Rusalka Ukrainian Dance Ensemble 

and Chai Folk Ensemble participated in a Bootcamp class led by Johanna Seier. 

The class took place outside at Assiniboine Park and included a few competitions, 

which kept the participants on their toes. 

At the end of July, youth from Plast Ukrainian Youth Association headed to 

Paint Lake Provincial Park for a summer camp. The Boys and Girls Club of 

Thompson joined them for an afternoon of Ukrainian dancing and doll making. 

A trip to Dauphin was made at the beginning of August for Canada’s 

National Ukrainian Festival. The ‘Youth Engaging Youth’ Project sponsored 

the Festival’s float in the annual parade. 

Later in August, a Cultural Art Event was held in Morden. This event 

was put on by Borsch Ukrainian Cultural Club and included artists from 

the Brazilian, Chinese, Pakistani, Portuguese and Ukrainian cultures. 

So many people came out to learn about cultural art and many even 

participated in making art pieces of their own. 

At the end of August, the Project participated in Ukrainian 

Independence Day celebrations at Kildonan Park. The evening 

included various children’s activities, musical entertainment, a 

zabava and even a soccer game. 

All of the events held throughout July and August were 

very successful in bringing youth together from various 

organizations. To read more about the ‘Youth Engaging 

Youth’ Project, visit our website www.150.ucc.ca or 

follow the Ukrainian Canadian Congress on Instagram, 

Twitter and Facebook. УВ 



27

Будьте у тренді – шукайте 

Автор: Марія Кривошеєва 

камінці! 

або ж залишити собі. Це вже 

нями моя молодша донька знайшла на дитячому • Переховати камінь 

Д майданчику дивний камінець, розмальований у вигляді 

на ваш вибір. 


полуниці. Відверто кажучи, тоді я не звернула 

• В основі цього захоплюючого тренду лежить прагнення 

знайти щастя й радість у найпростіших ре- 

особливої уваги на цю знахідку. А дарма… 

Сьогодні, прогулюючись неподалік свого будинку, мені 

чах. 

в око впав маленькій камінчик… Жовто-блакитний! На 

Группа «Winnipeg Rocks» (Каміння Вінніпегу) була 

зворотному боці був напис: «Keep or hide, you decide! 

створена в середині червня цього року Лорною Крокер. 

Жінку надихнула розповідь про подібну 

Winnipeg Rocks». Сказати, що я була здивована – це не 

сказати нічого. Так, у моєму районі мешкає чимало 

розвагу в інших містах Канади. Наразі 

українців, але ж до чого тут кам’яна полуничка? 

«Winnipeg Rocks» нараховує більше 

«Випадковість? Не думаю…», - одразу спливло у 

ніж 10 тисяч учасників і їх кількість 

збільшується з шаленою 

думках. Затиснувши свою знахідку в кулаці, 

я поспішила додому, сподіваючись знайти 

швидкістю. Трапляється, що 

відповідь на теренах інтернету. 

протягом одного дня на сторінці 

групи публікується 

до 300 нових фото із зображенням 

знайдених або 

Виявляється, це новий тренд! Гра з пошуку 

та приховування розмальованих 

камінців шириться країною із шаленою 

швидкістю. Її правила дуже прості: 

то зазначити, що гра лише 

ж схованих камінців. Вар- 

набирає обертів у нашому 

місті, тоді як у «Vancouver 

• Нанести на камінь малюнок. 

Rocks» грають сьогодні 

більше ніж 32 тисячі чоловік. 

• Додати напис на кшталт «Каміння 

Вінніпегу», «Все буде добре», «Життя 

прекрасне» тощо. 

У чому ж секрет цієї дуже 

простої, на перший погляд грі? 

Активні учасники пояснюють це 

• Сховати камінь у громадському місці. 

можливістю займатися творчістю разом 

зі своїми близькими та друзями, а також проводити 

час на природі. Крім того, величезне значення 

• Поділитися фотографією свого витвору й підказкою 

щодо місця його знаходження на сторінці Winnipeg 

має одвічне прагнення людства до пошуку скарбів: родини 

вирушають на полювання за камінцями до парків, 

Rocks y Facebook. 

Або: 

дитячих майданчиків, набережних, нерідко поєднуючи 

це заняття із прибиранням громадських міст. Останнє 

• Знайти камінець. 

• Поділитися на сторінці у Facebook фотографією своєї 

знахідки, а також розповісти де саме камінь було 

знайдено, аби той, хто попрацював над камінцем мав 

можливість дізнатися про його подальшу долю. 

до речі, найчастіше сприяє знаходженню омріяних 

«трофеїв». 

Якщо ви знайшли розфарбований камінь, можете або 

сховати його знову, або ж залишити собі. Багато людей 

воліють зберегти свій перший камінець, а наступні – 

ховати знову. Діапазон малюнків й текстових повідомлень 

– надзвичайно широкий: переглядаючи фото- 

• Переховати камінь або ж залишити собі. Це вже на 

ваш вибір. 

графії на сторінці «Winnipeg Rocks», можна побачити 

• В основі цього захоплюючого тренду лежить прагнення 

знайти щастя й радість у найпростіших речах. 

чудернацьких тварин, героїв популярних мультфільмів, 

Че Гевару й усіх членів гурту «Бітлз». Також можна знайти 

каміння із оптимістичними написами на зразок «

Все буде добре» або «Життя – це любов». Для того аби розмалювати 

каміння, не потрібно бути справжнім художником. 

Вікових обмежень також не існує. Малюки, їхні батьки, 

бабусі й дідусі насолоджуються разом творчим процесом, а 

також пошуком та приховуванням скарбів. Єдине, про що 

попереджають учасників гри – це заборона ховати каміння 

на території Національних парків, у приватній власності. 

Не можна використовувати наліпки, прикраси, які, відірвавшись, 

можуть нанести шкоду навколишньому середовищу. 

Власне кажучи, створені вами камінці – це потенційні подарунки. 

Головне їхнє завдання – прикрасити чийсь день. 

Сподіваюсь, намальовані моїми доньками кетяги калини, 

подарують комусь посмішку й нагадають про Україну… УВ 

Фото зі сторінки Winnipeg Rocks 


29

До Дня незалежності 

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ , УКРАЇНО! 

З Днем народження, рідна державо! 

З святом волі вас, сестри й брати! 

України примножуйте славу, 

Щоб землі цій довіку цвісти. 

Через терни лежала дорога, 

Що до волі тебе привела. 

Наче води Дніпровські в пороги 

Наша сила струмить з джерела. 

Джерело це - довічна окраса, 

Його мовою люди зовуть, 

В ньому болі Франка і Тараса, 

В ньому думи народу живуть. 

Ми підняли весну на рамена. 

У майбутнє торуємо шлях. 

А над нами священні знамена 

Знов цвітуть як волошки в житах. 

Я тобою пишаюсь по-праву 

І такої як ти не знайти, 

З Днем народження, рідна державо, 

З святом волі вас, сестри й брати! 

Як пшеничне поле квітне наша доля, 

Жайворонок пісню дзвонить в вишині. 

Наче та калина рідна Україна 

Розцвітає в серденьку мені. 

У важких походах волю для народу 

Козаки кували в той далекий час. 

Про Базар і Крути також не забути, 

Там герої гинули за нас. 

Хлопці ясночолі вічно сплять у полі, 

А над ними сяють сонячні лани. 

У повстанських лавах волю для держави 

Здобували доньки і сини. 

Піднялась з руїни рідна Україна 

І її не зломить вже ніде й ніхто. 

За єдину зроду з заходу до сходу 

Гинуть наші воїни в АТО. 

Знають хай магнати - 

волю не здолати 

Ми її кували в грізній боротьбі , 

Щоб зажили нині в вільній Україні, 

У якої воля на гербі. 

У козацькім краю діти виростають. 

Хай щаслива буде завжди їхня путь. 

Хай козацьку славу, вільную державу, 

Наче рідну матір бережуть. 


О, Україно, мати героїв! 

Прийди, до серця мого прилинь! 

Бурею, вітром, волі грозою, 

Пам’яттю серця, гіркіш за полин. 

Шепотом поля, дзвоном Софії , 

Кличем відважних вояків УПА, 

Славою Довдуша, мудрістю Кия, 

Шумом одвічним зелених Карпат. 

Прийди відгомоном слави козацької, 

Болем Базару, подвигом Крут, 

Піснею-стогоном долі чумацької, 

Дзвоном зловіщим невільницьких пут. 

Прийди, озовися тугою вдовиною, 

Болем, який не розрадить ніхто. 

Стань, Україно, сумною калиною 

Біля могили бійця із АТО. 

Злинь в небеса журавлями - героями , 

Душу загой від скривавлених ран . 

Шану віддай неозброєним воїнам, 

Тим, що за волю прийшли на Майдан. 

Прийди тополею,прийди калиною, 

Соняхом сонця в моїй стороні. 

Серцем зіллюся я з Україною. 

Поки живу, вона світить мені. 

Нехай нас не ділять на Захід і Схід. 

Я впевнено вірю, що буде єдина 

Сьгодні і завтра й за тисячу літ 

Моя Україна - єдина країна. 

Одна від Карпат до Херсонських степів, 

Єдина від Сяну до Тихого Дону. 

Прекрасна і вічна, як матері спів, 

Країна, яку не дамо ми нікому. 

Хай бісяться з люті всі недруги злі, 

Хай лікті кусають ворожі магнати 

Єдина Вкраїна живе на землі, 

Її вже нікому ніяк не зламати. 

Ганна Рибцуник 

Народилася 6 жовтня 1957 року в с. Блищанка Заліщицького р-ну 

Тернопільської обл. у хліборобській родині. Закінчила Чернівецький 

університет за спеціальністю “ Філолог”. Вже сорок років працює на 

освітянській ниві, пройшовши шлях від вихователя дитячого садка 

до директора середньої школи. В даний час проживає і працює в с. 

Садки Заліщицького р-ну Тернопільської обл. Вірші почала писати 

ще будучи школяркою. На даний час є автором пяти видрукуваних 

поетичних збірок та художньо- документальної повісті “Сходження” 

про героїню Помаранчевої революціі Параску Королюк, знану в народй 

як баба Параска. Член Національної спілки журналістів України, лауреат 

літературної премії ім. Петра Ковальчука, член Всеукраїнського 

літературного об’єднання “Форум” 


31

Happy to Serve our Constituents 

Раді Служити Нашим Виборцям 

Ron 

sChuler 

MLA for 

St. Paul 

Nic 

CurrY 

MLA for 

Kildonan 

e. ron@ronschuler.com 

777 Cedar ave. oak Bank, mB 

t. 204.945.2322 

e. nic@niccurry.com 

Cathy 

Cox 

MLA for 

River East 

James 

TeiTsma 

MLA for 

Radisson 

Blair 

Yakimoski 

MLA for 

Transcona 

t. 204.334.7866 

e. cathycox@mymts.net 

t. 204.691.7976 

e. james@jamesteitsma.ca 

t. 204.615.0844 

e. blairmla@blairyakimoski.ca

Вінніпеґ Український № 7 (31) (September 2017)

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

Delete template?

Save as template?