Вінніпеґ Український № 10 (34) (December 2017)
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
HISTORY. ІСТОРІЯ<br />
Вони мали величезні роги та досягали<br />
2.5 метрів заввишки. Важили Bison<br />
latifrons біля 2 тонн. Все це не завжди допомагало<br />
їм вижити в умовах змін навколишнього<br />
середовища. Ці велетні вимерли близько<br />
20 тисяч років тому. Вижити, натомість, змогли<br />
менші за розмірами представники бізонів – Bison<br />
antiquus. Bison antiquus важив 1,5 тонни, був краще<br />
пристосований до життя в преріях і жив у великих<br />
стадах. Протягом десяти тисячоліть ці бізони були<br />
найбільш розповсюдженими великими травоїдними<br />
континенту. Приблизно 11 тисяч років тому<br />
вони, однак, були витіснені видом Bison<br />
occidentalis, який став предком нинішніх видів<br />
американського бізона: лісового та степового.<br />
Обидва типи сучасних бізонів харчуються<br />
низькозростаючими рослинами. Основний<br />
раціон степових бізонів влітку– трав’янисті<br />
рослини (до 25 кг трави в день), взимку –<br />
трав’яні залишки. Лісовий бізон має більш<br />
різноманітне харчування, яке включає влітку<br />
лишайники, мох та гілки кущів, дерев та чагарників,<br />
а в зимові місяці - осоку. Їх широкий ряд передніх зубів<br />
служить ефективною газонокосаркою, а типові для<br />
жуйних тварин чотирикамерні шлунки максимально<br />
використовують багатий на клітковину раціон. Густе<br />
хутро добре захищає бізона навіть у манітобські морози.<br />
Незграбна на вигляд тварина рухається дуже легко і<br />
швидко – може дати фору навіть коню, крім того – добре<br />
плаває. Бізон має відмінний нюх та слух, ну а про<br />
силу годі й говорити. Роздратована тварина може легко<br />
вбити ворога. Тривалість життя бізонів – до 40 років, а<br />
середня вага лісового та степового бізонів-самців складає<br />
в середньому 880 та 740 кг відповідно.<br />
Хоч кожна наступна еволюційна гілка й була меншою<br />
за розмірами, потрібно відзначити той факт, що бізони<br />
вижили серед зростаючою конкуренції між травоїдними<br />
епохи плейстоцену, а також пережили зледеніння<br />
епохи пізнього плейстоцену (який не пережили багато<br />
інших представників мегафауни). Сучасні зубри в Європі,<br />
в той самий період пізнього плейстоцену, прийшли<br />
на зміну степовому бізону. Приблизно в цей же<br />
час в обох частинах світу починається перші полювання<br />
на бізонів.<br />
Bison antiquus<br />
Мисливці особливо цінували багатий жиром горб<br />
бізонів. Сушене або в’ялене подрібнене м’ясо бізонів<br />
складало основу пеммікану - високопоживного<br />
м’ясного концентрату, який індіанці заготовлювали на<br />
зиму, а також використовували у військових походах і<br />
мисливських експедиціях. Товсті шкури бізона йшли<br />
на більш грубі сорти сириці, які переважно використовували<br />
для підошви. З шкір молодих тварин отримували<br />
сирицю для одягу. Крім того, шкірами бізонів<br />
накривали намети, виготовляли сідла і паски. З кісток<br />
робили посуд, ножі; з сухожилля – тятиви, нитки, з<br />
шерсті – мотузки; послід служив паливом; з копит виварювали<br />
клей. Запозичивши у європейців коней, індіанці<br />
з XVII століття спеціалізувалися в полюванні на<br />
бізонів, створивши унікальну культуру, яка жила виключно<br />
за рахунок полювання на них. Використовували<br />
луки, рідше – списи, пізніше –рушниці. Полювали<br />
круглий рік, тим не менш, масштаби цього полювання<br />
ніколи не загрожували популяції бізонів. Ці тварини<br />
були для індіанців всім: їжею, одягом, взуттям, знаряддям<br />
тощо, тому глибоко укорінилися в місцевій культурі.<br />
Білий бізон є священним для декількох племен<br />
корінного населення Північної Америки.<br />
24 <strong>Український</strong> <strong>Вінніпеґ</strong> - ГРУДЕНЬ <strong>2017</strong> -
Change language