Наше Життя (Our Life) - електронна бібліотека української ...

Ольга Сахно.мають свої особливості. Чи зважаєте Ви наних під час роботи?Так, хоча, знову ж таки, найбільшеінформації у нас збереглося про традиціїписанкарства в Центральній та ЗахіднійУкраїні. На Сході воно було майже знищене.Але хочу підкреслити: знаки і символи і написанках, і у вишивках по всій Україні булиодні й ті самі. Кожен реґіон відрізняється хібащо кольором і способом зображення цихсимволів та їх поширенням. У центральнихрегіонах переважала рослинність, сорокаклинці,символи безконечника, колір жовтий,зелений, брунатний. Чернігівська писанка: тамбільше писали великих яскравих квітів начорному тлі. На Наддніпрянщині була писанкапроста: в одному-двох кольорах, але там чіткобув вимальований сакральний знак. Можливо,сьогодні вона трошки програє в красі, але тутписанка побутувала не як прикраса, а як наука.Це - відлуння тієї давньої обрядовосте.Волинська писанка має багато червоного, наЗахідній Україні переважає жовтий - колірсонця. Також там часто трапляються знакиоленя та барана, що є відображенням реалійпобуту. Олені, як і птахи, - це знак добробуту іпари. Рослинний світ - це безконечність,продовження роду. Рибки, водяна стихія -символи здоров’я, а місяць, зорі, сонце -символи вищих світів, вищих сил.А Ви у своїх писанках намагаєтесядотримуватися традиціїчи у Вас є своєавторське бачення ?Я пишу різні писанки. Є у мене ітрадиційні, і серії авторських робіт: “Канцона”,“Барви Черкащини”, “Лісова пісня”,серія квітів. Я дуже люблю працювати зптахами, з квітами, з рослинним світом. Птах вУкраїні завжди був сакральним, тотемнимзнаком. Це - і символ кохання, пари, подружньоївірносте, і символ зв’язків між людиноюі небом (птахи летять у вирій, де живутьдуші предків), і я дуже люблю цей образ.Д е зараз можна побачити Ваші писанки?Постійна експозиція моїх писанок є уКорсунь-Шевченківському музеї, в Державномумузеї ужиткового мистецтва, що вКиєво-Печерській лаврі. Я також беру участь урізних виставках, ярмарках, конкурсах.Сподіваємося оформити постійну виставку і вприміщенні школи в Пирогові, де будутьпредставлені і прадавні писанки, які народписав, і сучасні, що діти пишуть. Поки що жвони зберігаються у мене вдома.Розмову записала Наталка Позняк.НАШ Е Ж И ТТЯ”, КВІТЕН Ь 2003З