Part 2 - HCV Resource Network

CITES, і будь-яких видів, визнаних шляхом консенсусу між інформованими зацікавленими сторонами, такими,
що мають виняткове охоронне значення, є підставою для виділення таких лісів як ВЦЗЛ.
2.1.3. ВЦЗ 1.3: Ендемічні види
До ендемічних відносять види, розповсюджені на обмеженій географічній території. Якщо така територія
обмежена за розмірами, то вид є особливо важливим для охорони природи 18 . При інтерпретації цієї ВЦЗ слід
вирішити які види слід вважати ендеміками для лісів, до яких застосовується цей стандарт. Оскільки біологічні
межі рідко співпадають із політичними кордонами, до списку ендеміків іноді включаються види, чиї ареали
лише частково співпадають з територією до якої застосовується цей стандарт.
1.3.1 Ідентифікація наявних процесів визначення пріоритетних місць проживання ендемічних видів
Рекомендації Визначення наявних пріоритетних місць проживання ендеміків може відбуватися на національному рівні
або бути обмеженим на окремих територіях країни або для обмеженої кількості таксономічних груп.
Переходьте до кроку 1.3.2
Джерела
інформації
З національними схемами визначення пріоритетів можна ознайомитися в урядових установах.
Відповідальних за охорону природи, у біологів – спеціалістів з охорони природи або в НУО.
Плани визначення пріоритетів, обмежені окремими територіями країни, можуть бути доступні в НУО 19 .
Дані про важливі місця проживання ендемічних птахів можна отримати в міжнародній організації Bird
Life International 20 .
Місцеві опубліковані джерела, такі як карти пріоритетних охоронних територій, списки флори,
класифікації рослинності та тексти із зоології забезпечують інформацією з національно важливих
центрів ендемізму.
1.3.2 Визначення того, чи є достатніми наявні схеми встановлення пріоритетів
Якість: адекватний аналіз (чи аналізи) встановлення пріоритетів враховує останні зміни в лісовому
Рекомендації
покриві, останні таксономічні та біологічні обстеження.
Широта охоплення: пріоритетні місця мають охоплювати адекватну кількість таксономічних груп.
Практично неможливо врахувати всі таксономічні групи внаслідок недостатньої інформації або
труднощів у ідентифікації деяких груп. Проте схема, де розглядається лише одна група (наприклад,
птахи) не може вважатися достатньою в країні, де, як відомо, існує високий рівень ендемізму серед
інших груп (наприклад, прісноводні риби, орхідеї).
Відповідність визначенню ВЦЗ: пріоритетні місця повинні містити значну концентрацію ендемічних
видів.
Коли існує більше однієї схеми встановлення пріоритетів, необхідно обрати одну або поєднати їхні
результати якимось шляхом (наприклад, включаючи всі пріоритетні місця, встановлені хоча б однією
схемою, або лише ті місця, які вважаються пріоритетними в обох схемах).
Якщо схеми достатні, переходьте до кроку 1.3.3
Якщо ні, або розглядаються частини країни не охоплені наявними планами встановлення пріоритетів у
лісах, переходьте до кроку 1.3.4
1.3.3 Інтерпретація та інформування
Рекомендації Місця, ідентифіковані за схемою встановлення пріоритетів (або за спеціальними схемами), визнаються
лісами високої цінності для збереження.
Результат ВЦЗЛ визначено
Наприклад, „всі лісові території ідентифіковані як високопріоритетні для охорони ендемічних видів
„Національним планом охорони ендеміків” є лісами високої цінності для збереження.
1.3.4 Визначення ключових біотопів, про які відомо, що вони містять виняткові концентрації ендемічних видів
Рекомендації Найефективнішим способом ідентифікації місць концентрацій ендемічних видів є визначення місць
15
18 Очевидно, що масштаб розповсюдження видів (наприклад, країна, регіон, екорегіон або біорегіон) є головним для
визначення ендемізму. Наприклад, серед видів роду Swietenia один вид (Swietenia mahogoni – кубинське махогані) є
ендеміком для островів Карибського моря, тоді як інший вид (Swietenia macrophylla – крупнолисте махогані) має великий
природний ареал від Мексики до південної частини басейну Амазонки. Є різні технічні визначення терміну „ендемічний”
(наприклад, види з ареалом меншим за 50 000 кв. км; види в яких 75% популяції розміщені в одному екорегіоні), жоден з
яких не є загальновизнаним. Тому користувачі Посібника повинні використовувати існуючу інформацію, таку як оцінка
пріоритетних місць для ендемічних видів та національні переліки ендемічних видів, де вони існують.
19 Пріоритетні місця знаходження ендеміків в межах окремих територій країни можуть бути ідентифіковані, наприклад,
Фондом охорони дикої природи – WWF, (наприклад, семінари з розвитку екорегіонів, систематичне природоохоронне
планування), Комітетом з охорони природи - The Nature Conservancy (наприклад, рамкова система „П’ять-S”), організацією
Conservation International, а також місцевими НУО.
20 Bird Life International встановила 218 територій по всьому світі, які мають виняткову важливість для ендемічних видів
птахів. Детальна доповідь щодо 218 територій по всьому світі, де трапляються ендемічні види птахів дивись у книзі: Alison
J. Stattersfield, Michael J. Crosby, Adrian J. Long and David C. Wege (1998). Території розповсюдження ендемічних видів птахів
у світі [Endemic Bird Areas of the World.] BirdLife International. Дивись також сайт: http://www.birdlife.net