Part 2 - HCV Resource Network

визначенню ВЦЗ і чітко проінформувати про це лісових менеджерів. Наприклад, про пріоритетні водоохоронні
ліси можна повідомити так: „всі території визначені як категорії лісів ВО 1 та ВО 2 в національних лісівничих
правилах є лісами високої цінності для збереження”.
До цього ми допускали, що схема встановлення пріоритетів існує і що вона придатна для використання при
визначенні ВЦЗ на національному рівні в такому вигляді, як вона є, або з невеликими змінами. Якщо така схема
для даної цінності відсутня, або непридатна, (наприклад, не враховує останні великі зміни лісового покриву в
країні), тоді робоча група має обрати інший підхід.
По-перше треба виділити території країни (та/або типи біотопів або культурні групи, тощо, залежно від даної
ВЦЗ), ідентифіковані як такі, що найбільше стосуються цієї ВЦЗ. Наприклад, можна перелічити долини рік з
високою ймовірністю катастрофічних повеней або посух. Сам по собі цей крок є корисним результатом,
оскільки вкаже лісовим менеджерам на потенційну наявність такої ВЦЗ на території їхньої лісогосподарської
одиниці. Можна розглядати це як „попередню оцінку”, яка дозволяє лісовим менеджерам швидко оцінювати
наявність ВЦЗ на території їхньої лісогосподарської одиниці. Це звільнить користувачів від необхідності
проведення детального обстеження (та відповідних витрат) для виявлення ВЦЗ там, де їх немає. Це особливо
корисно для менеджерів дрібних лісів та лісів, які належать громадам. Лісогосподарські одиниці в межах
ідентифікованих регіонів повинні провадити „повну оцінку” визначення наявності однієї чи більше ВЦЗ на
конкретній лісовій території.
Далі можна ідентифікувати будь-які місцеві схеми встановлення пріоритетів або плани господарювання.
Продовжуючи приклад з водоохоронними лісами, розроблятимуться плани господарювання для окремих
водозборів. Потім для кожного з цих планів встановлюється (за методом, описаним для встановлення
національних пріоритетів), чи придатний він для використання в ВЦЗЛ. Це можна використати при визначенні
ВЦЗ.
Останнім можливим варіантом є недоступність або неадекватність і місцевих, і національних підходів до
визначення ВЦЗ. В такому випадку робоча група з ВЦЗЛ має розробити власні параметри та граничні значення
для визначення цінності. Мета полягає в отриманні результатів, схожих із результатами, отриманими при
визначенні пріоритетів. Зручно базуватися на ключових регіонах, типах біотопів, встановлених вище
культурних групах. В Посібнику представлено рекомендації з розробки простих критеріїв для визначення ВЦЗ.
Продовжуючи приклад із водоохоронними лісами, граничне значення може бути таким: „всі ліси в межах
водозбору Х та будь який ліс, більший за 100 га у водозборах Y та Z, є лісами високої цінності для збереження”.
Таблицю 1.1. можна використовувати як контрольну при вирішенні, який підхід чи підходи слід
використовувати для кожної ВЦЗ або її елементу.
7