Part 2 - HCV Resource Network

може лише мати інформацію щодо покриття різних типів лісу (оцінка). Тому в першій країні робоча група
повинна лише оцінити придатність схеми встановлення пріоритетів, а потім „розфасувати” це як ВЦЗЛ (див.
Box 1.2). У другій країні робоча група повинна вирішити, які типи лісу перебувають під загрозою знищення та
встановити їх власні граничні значення для розміру, якості біотопів, тощо, і це може зробити прикладом цих
типів лісу ВЦЗЛ (по суті, зробити схему встановлення пріоритетів для цієї цінності на основі доступної оцінки).
Це означає, що визначення ВЦЗЛ викличе різні процеси залежно від типу доступної інформації.
Представлена структура приймає це до уваги, встановлюючи різні шляхи, які дозволяють визначити ВЦЗ при
доступності різних типів інформації. Зазвичай буде необхідно просуватися лише по одному з цих шляхів, але
його обрання залежатиме від того, який тип інформації доступний для цієї цінності (рис. 1.2.).
Початком визначення кожного ВЦЗ (або елементу ВЦЗ) стане рішення щодо її наявності в межах країни,
оскільки не всі ВЦЗ присутні в усіх країнах. Наприклад, у Великій Британії немає місцевих громад, для яких
ліси є ключовими для їх традиційної культурної ідентичності, тому тут не існує ВЦЗ 5, тоді як в Індонезії,
Канаді, Бразилії або Гані така цінність вочевидь присутня.
Другим кроком є ідентифікація будь-яких наявних планів, схем, карт 1 або процесів, які виділяють окремі лісові
території як пріоритетні за їх цінністю і які потенційно можуть бути прийняті як ВЦЗ. Це є „встановленням
пріоритетів”, описаним у попередньому розділі. Прикладами можуть бути лісівничі інструкції, які виділяють
ліси, пріоритетні для захисту водозборів (тобто ВЦЗ 4.1) або ліси, пріоритетні для охорони рідкісних екосистем
(ВЦЗ 3). Надаються рекомендації щодо можливих джерел інформації для таких схем встановлення пріоритетів.
Там, де існують такі схеми встановлення пріоритетів, має бути прийняте рішення, чи придатні вони для
визначення ВЦЗ, а Посібник наводить рекомендації, як це встановити (див. Box 1.2).
Box 1.2: Використання наявних схем встановлення пріоритетів для визначення ВЦЗЛ
При використанні наявних схем встановлення пріоритетів для визначення ВЦЗ слід враховувати три важливі
пункти:
Відповідність глобальному визначенню ВЦЗ. Розробка якоюсь організацією критеріїв або карти важливих лісів
не означає, що вони автоматично є еквівалентом до ВЦЗЛ. Наприклад, карта соціально важливих лісів не буде
еквівалентом до ВЦЗ 5, якщо використовувався такий параметр, як рекреаційні ліси. Робоча група з ВЦЗЛ
завжди повинна розглядати параметри та граничні значення, що використовуються наявними схемами
встановлення пріоритетів, щоб вирішити, чи відповідають вони даному ВЦЗ.
Якість. Якість наявної схеми встановлення пріоритетів має кілька аспектів:
- Ступінь деталізації – для безпосереднього використання у визначенні ВЦЗ придатні лише схеми, які
ідентифікують окремі лісові території. В багатьох підходах окремі частини країни ідентифікуються як
важливі для ВЦЗ, проте не встановлюється, які конкретні ліси в межах цій території мають таку ВЦЗ, а
які – ні.
- Початкова інформація, що використовується – якщо встановлення пріоритетів базується на застарілій
інформації (наприклад, не представлено нещодавні зміни в лісовому покриві), тоді вона не
відображатиме справжні цінності, присутні в країні.
Широта охоплення: наявні схеми встановлення пріоритетів часто розробляються під дуже специфічні цілі.
Наприклад, підхід до визначення лісів, де мешкають рідкісні види птахів, звичайно, буде корисним для
визначення ВЦЗЛ, але має бути поєднаний із інформацією щодо інших таксономічних груп (наприклад, ссавців,
судинних рослин) для забезпечення широти охоплення, необхідної для визначення ВЦЗ.
Наступним кроком є рішення, чи можна прийняти таке встановлення пріоритетів чи ні, або чи потрібно його
певним чином інтерпретувати відповідно до визначення ВЦЗ. Наприклад, може існувати підхід, який
ідентифікує ліси зі значною концентрацією рідкісних видів, і який робоча група з ВЦЗЛ визнала повністю
відповідним ВЦЗ 1.1. В цьому випадку робоча група має лише чітко описати, як лісовим менеджерам слід
використовувати це визначення.
Для інших ідентифікованих схем встановлення пріоритетів робоча група з ВЦЗЛ повинна адаптувати їх –
узгодити із глобальним визначенням ВЦЗ. Наприклад, національні лісові правила можуть ділити водоохоронні
ліси на класи різної важливості. Тоді робоча група з ВЦЗЛ повинна вирішити, які з цих класів відповідають
6
1 Деякі з існуючих підходів до визначення ВПЦ базуються на використанні карт. В інших застосовуються критерії (такі як
параметри та граничні значення). Наприклад, лісівничі нормативи визначають ключові протиерозійні ліси, як ліси, що
зростають на схилах крутіших за 35°. Ліси, що відповідають цьому критерію, можуть бути нанесені на карту, але це вже не є
обов’язковим.
Головною діяльністю робочих груп з ЛВПЦ буде встановлення визначень ВПЦ: чи будуть вони також створювати карти,
залежатиме від конкретних цілей групи, доступних ресурсів, тощо. З іншого боку, лісові менеджери практично завжди
мають окреслювати ЛВПЦ як частину свого господарського планування. Карти ЛВПЦ є, звичайно, дуже корисними для
інших користувачів концепції ЛВПЦ (наприклад, покупцям деревини, планувальникам землекористування).