мÑнÑÑÑеÑÑÑво оÑвÑÑи Ñ Ð½Ð°Ñки, Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ - ÐедиÑний ÑакÑлÑÑÐµÑ ...
мÑнÑÑÑеÑÑÑво оÑвÑÑи Ñ Ð½Ð°Ñки, Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ - ÐедиÑний ÑакÑлÑÑÐµÑ ...
мÑнÑÑÑеÑÑÑво оÑвÑÑи Ñ Ð½Ð°Ñки, Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ - ÐедиÑний ÑакÑлÑÑÐµÑ ...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Харківський національний університет<br />
імені В.Н. Каразіна<br />
Медичний факультет<br />
Актуальні питання сучасної медицини<br />
МЕХАНІЗМИ ВСМОКТУВАННЯ КОРОТКОЛАНЦЮЖКОВИХ ЖИРНИХ<br />
КИСЛОТ НА ПРИКЛАДІ МАСЛЯНОЇ КИСЛОТИ<br />
І.Ю. Борисюк<br />
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України<br />
Науковий керівник: М.Я. Головенко, доктор біологічних наук, академік НАМН України<br />
Коротколанцюжкові жирні кислоти (КЖК) володіють антибактеріальною активністю,<br />
завдяки чому вони підтримують баланс мікробної екосистеми, перешкоджаючи<br />
колонізації кишечника патогенними мікроорганізмами, і служать промоторами<br />
зростання деяких анаеробних бактерій. КЖК, особливо масляна кислота, стимулюють<br />
проліферацію кишкового епітелію. Їх відсутність у просвіті кишки або порушення<br />
утилізації колоноцитами призводить до розвитку виразкового коліту та інших<br />
запальних захворювань кишечника. Показана захисна роль масляної кислоти відносно<br />
появи і зростання ракової пухлини товстого кишечнику. У КЖК виявлено ще багато<br />
властивостей, наприклад, регуляція глікогенезу і утворення кетонів в печінці,<br />
розслаблення гладкої мускулатури кишечнику і мезентеріальних судин, вплив на рівень<br />
деяких гормонів гіпофізу, пригнічуванння реплікації вірусів герпесу і<br />
цитомегаловірусу. Досліджується роль КЖК у патогенезі різних інших патологічних<br />
станів: колоректальної аденоми, анемії, артеріальної гіпертензії, антибіотикасоційованої<br />
діареї, інтоксикаційного синдрому, хвороби оперованого кишечнику,<br />
синдрому мальабсорбції, раку яєчників, розвиток яких пов'язують з недостатністю<br />
КЖК. Ведуться численні розробки методів лікування вищевказаних захворювань з<br />
використанням КЖК.<br />
Все вищесказане свідчить про необхідність вивчення механізмів всмоктування 14 С-<br />
масляної кислоти в організмі експериментальних тварин з метою прогнозування даних<br />
процесів у людини, що і стало метою нашого дослідження.<br />
Дослідження проводили з використанням<br />
14 C-масляної кислоти, яку вводили<br />
внутрішньовенно та інтрагастрально в дозі 2 ммоль/кг мишам за 0,083, 0,25, 0,5, 1, 2, 4 і<br />
6 годин до відбору біологічного матеріалу (плазма крові, ділянки ШКТ, органи та<br />
тканини). Для відбору біологічного матеріалу тварин попередньо наркотизували і<br />
декапітували, збираючи кров в центрифужні пробірки, попередньо омиті гепарином.<br />
Визначення вмісту радіоактивного матеріалу в плазмі крові (4 тис. об./хв., 15 хв.)<br />
проводили, відбираючи аліквоту (0,2 см 3 ) в сцинтиляційні флакони, додаючи 0,5-1 см 3<br />
тритону Х-100, 10 см 3 сцинтилятору. Вміст радіоактивного матеріалу в відділах ШКТ<br />
та в органах і тканинах проводили після попереднього розчинення в 1 см 3 мурашиної<br />
кислоти на водяній бані. Жовчний міхур відокремлювали від печінки накладенням<br />
лігатури, після чого поміщали у флакони і проколювали голкою для вивільнення<br />
вмісту. Кількість радіоактивного матеріалу в пробах визначали на рідинному<br />
сцинтиляційному фотометрі Canberra PACKARD TRI CARB 2700.<br />
Отримані результати демонструють високу швидкість надходження<br />
14 С-масляної<br />
кислоти в плазму крові при всіх схемах його введення, максимальна концентрація<br />
досягається за 5 хв. досліду. Спостерігається двофазовий характер процесу елімінації з<br />
крові, де швидка її фаза триває приблизно 0,5 години. Зареєстроване зниження<br />
- 41 -