Вінніпеґ Український № 12 (36) (February 2018)
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Історія про Українсько-<br />
Канадське кохання<br />
анада сталася в моєму житті блискавично<br />
швидко. Ще вчора, навіть у найсміливіших<br />
K<br />
своїх мріях, я й уявити собі не могла переїзд<br />
на інший бік світу. Ледачі мрії про південь, про легкі<br />
сорочки цілий рік та дозрілі соковиті фрукти з видом<br />
на тепле море починалися кожного року із першим<br />
холодом та закінчувалися із першими пелюстками<br />
українських пролісків навесні.<br />
Однієї весни моєї душі я зустріла Його. Факт того,<br />
що він живе у Канаді промайнув повз мене, сховався<br />
поза його доброю посмішкою, м’яким голосом і щирим<br />
серцем. Душа сягала неба і розуміла - відтепер<br />
домівка тільки там, де він.<br />
Час промайнув немов змах пташиного крила. Тільки<br />
но ми насолоджувалися осіннім багрянцем київських<br />
вуличок та грілись глінтвейном в потаємних<br />
кафе, як вже спостерігали неймовірний танок північного<br />
сяйва понад канадськими преріями. Опівночі<br />
31 грудня я побажала провести разом наступний<br />
рік, а він дістав обручку і запропонував провести<br />
разом усе життя.<br />
Прошепотівши сердечні клятви перед старовинною<br />
іконою Оранти у Києві, ми одружилися, оточені<br />
таїнством святих стін Софійського собору. Отримавши<br />
благословення від живильної української землі,<br />
натхненно та сяюче, народилася наша сім’я,<br />
Ці рядки я пишу, сидячи біля вікна кабінету мого<br />
чоловіка, що повільно, але впевнено, обростаючи<br />
фарбами та пензлями, стає моєю творчою майстернею.<br />
З вікна відкривається вид на сусідні затишні<br />
будиночки класичного північноамериканського<br />
Олександра Голебіоскі<br />
suburban. Навкруги - столітні дерева, що скинули листя після<br />
того, як випав перший сніг, прикрасивши золотом зимову<br />
казку.<br />
Я вже пережила свою першу, теплу, як тут кажуть, зиму - із<br />
хуртовиною, температурою мінус тридцять два та вологістю<br />
«not available». Моя історія відкриття Канади для себе, або<br />
точніше кажучи - відкриття себе у Канаді, почалася з того,<br />
що я бавилася як дитина з усіма відмінностями, в повному<br />
захваті відкриваючи відомі раніше речі зовсім по-новому.<br />
Українські корені моєї нової сім’ї та провінція з найбільшою<br />
українською діаспорою, зробили цей перехід іще легшим.<br />
Такого приголомшливого культурного міксу традицій і заповідної,<br />
незайманої природи я не зустрічала ніде в Європі.<br />
Мене не залишає відчуття, що я живу у національному<br />
парку, а не у місті. Розкішна природа зустрічає тебе кожного<br />
дня – варто тільки глянути у вікно і побачиш як бавляться<br />
білки та зайці.<br />
Культурний спадок українських канадців сповнює вулички<br />
мого міста та пам’ятки мистецтва теплом, котре відчуваєш<br />
усім серцем. Воно наповнює душу вдячністю великим<br />
людям, що змогли поширити свої таланти, мистецтво і натхнення<br />
не тільки у країні де народилися, але й у країні, яка<br />
стала їм затишною домівкою.<br />
Іноді ми зовсім не уявляємо, що насправді може зробити<br />
нас щасливішими і гармонічнішими. Канада відкрила мені<br />
нові горизонти, кожен день дивує та вражає відкриттями.<br />
Стоячи на канадській землі, закладаючи фундамент коренів<br />
нового українсько-канадського роду, я відчуваю енергію<br />
предків, що наповнили цю родючу та багату землю українською<br />
любов’ю. Це відчуття збагачує глибини моєї душі<br />
і підіймає на поверхню яскраве усвідомлення – я вдома. УВ<br />
www.korbanchapel.com<br />
info@korbanchapel.com<br />
8 <strong>Український</strong> <strong>Вінніпеґ</strong> - ЛЮТИЙ <strong>2018</strong> -