2010 2(37) - UCWLC

ÎÑÎÁÈÑÒÎÑÒI PROFILES²ðèíà Ñåíèê 9.VI.1921–25.X.2009(вибране з доповіді Лесі Храпливої-Щур, ред. ОБГ)Iryna Senyk was born in Western Ukraine in 1926. A philologist by training,she devoted much of her time to working for the needy in the social servicesnetwork under the patronage of Metropolitan Archbishop Andrey Sheptytsky.It was probably as much her association with the Metropolitan as herinvolvement in the Ukrainian nationalist movement— she had worked forUkraine’s independence under General Taras Chuprynka of the UkrainianInsurgent Army—that brought her to the attention of Soviet authorities andresulted in 1945 in her first arrest. Although ill, she was given a ten-yearsentence by a military tribunal.Released in 1968, she worked in the dissident movement with activistslike Viacheslav Chornovil. For seeking human rights and self-determination inUkraine, she was re-sentenced in 1972 for another 10 years plus one morefor criticizing the Soviet regime. In 1976 she became a member of the HelsinkiGroup largely responsible for bringing attention to the abuses of human rightsin the USSR and leading to its collapse in 1991. Her first book of poemsdealing with the invincible human spirit was published in the United States in1977. In 1983, after 34 years of horrid imprisonment, she was released andsettled in Lviv.●Ростив дрібну, тендітну дів чинку КняжийЛьвів, повний такої живої ще романтикиВизвольних Змагань. Плекали її з любов’ю йнадіями — глибоко побожна мати Марія табатько Михайло, колишній Січовий Стрілець.●. Учениця народної школи була членкоюЮнацтва ОУН, а вже в шістнадцятьроків стала повною членкою Організації.Виконувала безстрашно й успішновідповідальні й небезпечні завдання,підготовляла молодших подруг до трудів інебезпек національної боротьби.●●Починала писати вірші ще дев’ятилітньоюі згідно з цими зацікавленнями вступилана філологічний факультет Львівськогоуніверситету.У 1945-му році тюрма на трагічно-славнійвулиці Лонцького, слідство з побоями, рани ісуд — звинувачення як зв’язкової ґен. РоманаШухевича.30 Íàøà Äîðîãà ëiòî/2010●●●●Десять років концентраційного табору воколиці сибірського Тайшету — лупання скалджаґаном, пересування залізничних шпал,лісоповал. Писала потайки:Я знала, я знала ще зрання,Що навіть найбільші стражданняНе приносять народові волі.Її здобувають на бранному полі.Записувала поетичну творчість на важкоздобутих і пильно хованих клаптикахпаперу — що, одначе, попадали в злі руки ібули нищені, а авторка — карана.Висловлювала свої мрії й погляди вмініатюрних вишивках, на окравках здобутогоз трудом полотна.Дозволено їй два листи на рік… Та писати небуло куди — всі найближчі були ув’язнені.