Повний текст (PDF) - Ivan Franko National University of L'viv

18 О. Громико, В. Федоренко
довища відрізнялися як за кількістю внесених круп, так і за вмістом інших складників:
триптозного агару, пептону, дріжджового екстракту, NaCl. У всі середовища, крім кукурудзяного
№4, вносили глюкозу (див. табл. 1).
На вівсяному середовищі №1 середній ІП клонів досліджуваного штаму становив
3,3±0,2. Клонів, ІП яких перевищував би M±2s, штам не утворював, а коефіцієнт CV незначно
перевищував 20% (див. табл. 1). Використання суміші вівсяних і кукурудзяних
круп у середовищі №2 суттєво не змінило рівня і мінливість антибіотичної активності
штаму 43 360. На цих середовищах штам добре розвивав повітряний міцелій світлосірого
кольору, але утворював мало спор (близько 10 5 спор/мл).
На кукурудзяних середовищах залежно від складу антибіотична активність штаму
змінювалася. На середовищі №3 середнє значення ІП становило 4,1±0,4, частка “плюс“варіантів
була на рівні 1,2%, “мінус“-варіантів – удвічі більше. Варіабельність ознаки
антибіотикоутворення була суттєво вищою, ніж на вівсяних середовищах (CV=31,7%).
Подібні показники були у досліджуваного штаму і на середовищі №7, де замість глюкози
(джерело вуглецю) ми додавали пептон. Лише “мінус“-варіантів на цьому середовищі
було майже удвічі більше (4,4%), ніж на середовищі №3. На середовищі №4, в якому,
крім кукурудзяної крупи, був лише триптозний агар (джерело амінокислот), середній ІП
штаму 43 360 був нижчим майже удвічі, а коефіцієнт CV – більш ніж на 10% порівняно з
середовищами №3 і 7. Також на цьому середовищі у досліджуваного штаму не виникали
“плюс“-варіанти, а “мінус“-варіантів було 3,6%. Додавання глюкози до попереднього
складу (середовище №5) дещо збільшило середній ІП штаму 43 360 до 3,6±0,3. Виникало
2,2% “плюс“-варіантів, “мінус“-варіантів було втричі менше, а коефіцієнт CV зріс майже
на 5%. На кукурудзяних середовищах, які не містили триптозного агару, штам добре розвивав
повітряний міцелій білого кольору, але мав низький титр спор (близько 10 5 спор/
мл). Натомість на середовищах з триптозним агаром досліджуваний штам слабко розвивав
повітряний міцелій, а титр спор був ще нижчим.
На соєвих середовищах антибіотична активність штаму 43 360 була вищою (див.
табл.1). Середнє значення ІП коливалося від 4,9±0,5 на середовищі №9 з триптозним агаром
до 5,6±0,7 на середовищі №14 без нього. На цьому ж середовищі виникало більше
“плюс“-варіантів (4,5%), ніж на середовищі №9. Коефіцієнт CV на обох середовищах наближався
до 27%. Характер утворення повітряного міцелію і спор штаму IMET 43 360 на
цих середовищах був такий самий, як і на кукурудзяних.
У генетичних експериментах з актиноміцетами є дуже важливим високий рівень
спороутворення. З огляду на те, що штам 43 360 на досліджених повноцінних середовищах
утворював малу кількість спор ми висіяли його на мінімальне середовище Хопвуда
[10]. На цьому середовищі штам мав низьку антибіотичну активність (ІП 1,8), але добре
утворював повітряний міцелій, а титр спор був в межах 10 7 –10 8 спор/мл.
Отримані результати свідчать про високий рівень антибіотичної активності штаму
43360 на соєвих середовищах. Натомість досліджений нами раніше продуцент іншого
протипухлинного антибіотика ландоміцину Е S. globisporus 1912-2 [3] виявляв вищу антибіотичну
активність на кукурудзяних середовищах, зокрема на середовищі №7 [4].
Очевидно, що ферментативні системи цих штамів налаштовані на розщеплення відмінних
джерел вуглецю, азоту чи інших речовин. Наприклад, для штаму 43 360 оптимальнішим
джерелом виявилася соєва крупа, основним складником якої є білки [6], а для штаму
1912-2 – кукурудзяна крупа, яка містить понад 70% крохмалю.