Умань. 1996. Різдво. Три покоління Діденків: Ольга Петрівна, внучка Ольга, правнучка Олександра 2017 рік. Правнучка Ольги Петрівни Олександра 12
«Слово про Ольгу Петрiвну Дiденко» (Фрагмент із «Книги Спогадів») Павло Ямчук, кандидат філологічних наук, професор, доктор філософських наук, академік АН ВО України Почну з вияскравлення кількох концептуальних аспектів, які є ясно суголосними з винесеною у заголовок цитатою з настанов, даною мені й нам усім Ольгою Петрівною <strong>Діденко</strong>. 1990 рік. Я – малий (щодо літ і щодо знань про Україну) уманець, який у 1989 році отримав атестат однієї з найкращих шкіл міста – школи №7. Тоді – російськомовної за викладанням предметів і вступив на навчання до Одеського державного університету імені Іллі Мечникова. Як другокурсник, в 1990-му – переднезалежному для моєї Батьківщини році, вперше йду до оселі Ольги Петрівни. Саме в цій оселі мене, без жодної патетики – чекало відкриття України. України, яку я любив серцем, але якої я ще не усвідомлював. Нероз’ясненої мені на той час України. Шлях сина української Матері – Любові Тимофіївни Ямчук, яка на духовно-інтелектуальному родинному рівні прищепила любов до української мови, книги, традицій, звичаїв, культури, а головно – іманентну пошану до українського феномену в міжчасся тотальної русифікаційної щербиччини отримав новий потужний поштовх для свого розвою. І – от я біля дому Ольги Петрівни. На вулиці Мирводи, 23. До слова. Я й досі не знаю відповіді на два питання. Перше – ким точно був (чи була) невідомий (невідома?) мені Мирвода. Друге. І основне. Чому вулиця, на якій мешкали одвічним селянсько-козацьким українським родоводом Діденки досі ще не носить імені Ольги Петрівни <strong>Діденко</strong>, як, свого часу, пропонувалося уманською громадськістю? Або, і це теж було би справедливим для одвічного українського козацькохліборобського роду – вулиця імені всього родоводу Діденків? Не можу зрозуміти чому це досі ще не сталося. Втім, до спогадів. Малого другокурсника зустрічає людина, яку я і тоді, при першому знайомстві, й 13
- Page 1 and 2: Ольга Петрiвна Дiде
- Page 3 and 4: Дане видання об’єд
- Page 5 and 6: Спогади про мою баб
- Page 7 and 8: мене оберігали від
- Page 9: твердих, як криця, ж
- Page 13 and 14: свідомі студенти, ш
- Page 15 and 16: лубів» тощо). А, зав
- Page 17 and 18: означає міфологема
- Page 19 and 20: Геніальний поет - з
- Page 21 and 22: своєї країни, своєї
- Page 23 and 24: «Я у сні знемагала»
- Page 25 and 26: Непогасна зоря Оль
- Page 27 and 28: у цій школі). Наші с
- Page 29 and 30: I Нiчого в життi не з
- Page 31 and 32: ***** Давно колись, як
- Page 33 and 34: Щоб не сміла душити
- Page 35 and 36: ***** Снилось чи стал
- Page 37 and 38: Велетнi Вони втирал
- Page 39 and 40: Пiд снiгом лютої зим
- Page 41 and 42: Пісня Вітер, вітер
- Page 43 and 44: У затiнку Що ж нехай
- Page 45 and 46: ***** Аж за обрієм ясн
- Page 47 and 48: Портрет Коли не сил
- Page 49 and 50: I I Я прибуду. Я iду д
- Page 51 and 52: ***** Привіт тобі, одв
- Page 53 and 54: Вечiр Сніжна чіткіс
- Page 55 and 56: ***** Прилетіло й тих
- Page 57 and 58: Конi Крізь дірку в с
- Page 59 and 60: Синичка Не поможут
- Page 61 and 62:
***** Така весела хур
- Page 63 and 64:
Бурхлива рiчка Прис
- Page 65 and 66:
***** В дикій пущі є в
- Page 67 and 68:
III Не забувай про оч
- Page 69 and 70:
Петровi батоги Прил
- Page 71 and 72:
Чи ви брати, спали?
- Page 73 and 74:
***** На розі, в круті
- Page 75 and 76:
Та щоб ми знов не «п
- Page 77 and 78:
***** А в селі, як світ
- Page 79 and 80:
Ястребки Сонце схо
- Page 81 and 82:
В степу під копицею
- Page 83 and 84:
Що від землі, сільс
- Page 85 and 86:
***** Горами мчаться,
- Page 87 and 88:
Вони там довго толк
- Page 89 and 90:
Ідуть, ідуть, ідуть,
- Page 91 and 92:
IV Через 20 рокiв вiдг
- Page 93 and 94:
***** Над нашим краєм
- Page 95 and 96:
***** На землі, як лег
- Page 97 and 98:
***** Бомби, бази, воє
- Page 99 and 100:
***** Тихо стало на св
- Page 101 and 102:
VСлово - не полова, Н
- Page 103 and 104:
***** Неправда! Слово
- Page 105 and 106:
VI Ну як вас тепер не
- Page 107 and 108:
Надії Вiталіївні на
- Page 109 and 110:
VIII Всi думки мої кол
- Page 111 and 112:
Тут ось, де в амфіте
- Page 113 and 114:
***** Десь написано н
- Page 115 and 116:
Фотоiсторiя Петро Н
- Page 117 and 118:
З онучками на відпо
- Page 120:
122 Лист до О.П. Діден
Change language