O Lavrador - 523 (3954) 07 2018
- No tags were found...
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
N.o <strong>523</strong> (<strong>3954</strong>) JULHO <strong>2018</strong><br />
Довженкова «Земля»<br />
18 квітня. Харків. РАТАУ. «Нова кіно-картина<br />
О.Довженка «Земля» викликала найрізноманітніші<br />
відгуки, найрозбіжніші оцінки. Звичайно, перший<br />
хто її оцінював, було саме ВУФКУ. Його випуск<br />
«Землі» попередило голосною (і мало відповідальною)<br />
реклямою: «Земля» – високо-художній, епохальний<br />
фільм». Так кричала рекляма ВУФКУ про «Землю».<br />
Далі йшли громадські перегляди, короткі рецензії по<br />
газетах. Рецензії «комплементарного» характеру на<br />
тему про новий вклад в скарбницю бідної української<br />
культури. Далі подорож до Москви. Там знову<br />
громадські перегляди й рецензії, гостро протилежні<br />
оцінки».<br />
Довідково: «Земля» – останній і найвідоміший фільм<br />
із трилогії Олександра Довженка – «Звенигора»,<br />
«Арсенал», «Земля». Ця німа чорно-біла картина, знята<br />
одним об'єктивом, і досі вважається однією з кращих в<br />
історії кінематографа.<br />
Давши добро на зйомки, партійне керівництво чекало<br />
від Довженка фільм, що доводив би необхідність і<br />
успішність колективізації. Начебто так і вийшло.<br />
За сценарієм, сільські бідняки відбирають землю у<br />
куркулів і починають її обробляти. Для цього селяни<br />
навіть домоглися, щоб селу виділили трактор, який<br />
був довірений першому хлопцю – головному герою<br />
Василю. У фіналі він гине від куль колишніх власників<br />
землі. Ось і весь сюжет.<br />
ХЛІБОРОБ – ЛИПЕНЬ <strong>2018</strong> 21<br />
сцени». Національний комітет США включив «Землю»<br />
в п'ятірку кращих іноземних фільмів 1930 року.<br />
Великий успіх мала картина і на фестивалі 1932 року у<br />
Венеції, там Довженка назвали Гомером у кіно.<br />
У Радянському Союзі табу зі стрічки зняли у 1958<br />
році – й лише після того, як на Міжнародній виставці<br />
в Брюсселі «Землю» було визнано одним із кращих<br />
фільмів усіх часів і народів.<br />
Початок примусової паспортизації<br />
28 грудня 1932 року. Харків. РАТАУ оприлюднило<br />
постанову від 27 грудня «Про встановлення пашпортної<br />
системи по Союзу РСР і обов'язків запису пашпортів»,<br />
в якій, зокрема, йшлося: «Щоб поліпшити облік<br />
людності міст, робітничих селищ та новобудівництв<br />
і розвантажити ці залюднені місця від осіб, що не<br />
зв'язані з виробництвом та роботою в установах або<br />
школах і не провадять громадсько-корисної роботи<br />
(за винятком інвалідів і пенсіонерів), а також, щоб<br />
очистити ці залюднені місця від куркульських, карних<br />
та інших антигромадських елементів...»<br />
З такого невигадливого сценарію Довженко зняв<br />
півторагодинну картину. Довгі плани української<br />
природи, сільських пейзажів, сади з яблунями, які<br />
гнуться від плодів, фактурні особи акторів на повний<br />
кадр. Звісно, виникло питання: якщо все так красиво і<br />
добре в українському селі – навіщо тоді колективізація?<br />
Перед прем'єрою фільм, як і годилося, переглянули 32<br />
комісії. Дозволили.<br />
8 квітня 1930 року в Києві «Земля» вийшла в прокат.<br />
Але вже через дев'ять днів, 17 квітня, фільм все-таки<br />
офіційно заборонили – «за натуралізм».<br />
Вже наступного дня почалось цькування режисера<br />
у пресі. Згодом, картину розкритикував Горький, а<br />
Дем'ян Бєдний написав в «Ізвєстіях» памфлет, після<br />
якого Довженко, начебто, посивів за одну ніч.<br />
Однак, незважаючи на це, Москва дозволила продати<br />
«Землю» європейським прокатникам. У підсумку лише<br />
в Берліні після прем'єри кінокартини одразу з'явилося<br />
48 позитивних рецензій. «Вона сильна й життєва, –<br />
писала англійська газета «Манчестер Гардіан», – від<br />
першого кадру, де працюють трактори, до кінцевої<br />
Видача паспорту, 1932 рік. Фото: Twitter<br />
Як відомо, прийшовши до влади, більшовики<br />
скасували паспорти, що існували в Російській<br />
імперії. Вони вважали цю систему одним із проявів<br />
«царської відсталості та деспотизму». Громадянам<br />
вперше за довгі роки дозволили вільно пересуватися<br />
країною, скасували обов'язкову реєстрацію місця<br />
проживання. В перші роки радянської влади існувала<br />
система довідок, посвідчень і трудових книжок, яка<br />
була децентралізована і не давала змогу встановити<br />
контроль за переміщеннями громадян.<br />
Питання примусової паспортизації постало на<br />
порядку денному в 1932 році не випадково. Після<br />
суцільної колективізації сільського господарства<br />
почалася масова втеча селян у міста, і головною<br />
особливістю паспортної системи стала заборона на<br />
видачу документів селянам, які в той момент складали<br />
80% від усього населення держави. Без довідок із<br />
колгоспів вони більше не могли поїхати у місто в<br />
пошуках роботи чи кращого життя. Окрім того, і<br />
містянам без цього нового документа не можна було<br />
вільно пересуватися територією СРСР, а дозвіл на
Change language