Наше Життя (Our Life) - електронна бібліотека української ...

ЗОВНІШНІ З В ’ЯЗКИМАРТА БОГАЧЕВСЬКА-ХОМЯККИТИЦЯ ВРАЖЕНЬЩоб зайти на місячне засідання НаціональноїРади Ж інок в США, яке відбулось 21-го березня 1985р. в будинку напроти ОН, треба було пройти повзгрупу демонстрантів. Здалека їхні зелені транспарантинавели здогад, що може це ірляндці демонструютьпроти Англії.Дещо ближче можна було пізнати турбанидемонстрантів, та відсутність жінок — ясно, неірляндці, а мабуть, іранці. Чоловік в турбані виголошувавпромову, але прохожі американці не розумілиїї. Кінна поліція пояснила — афґанці протестуютьпроти афганського уряду.Транспаранти, кілька по-англійськи, закликалидо підтримки мугаджім.Чоловік в турбані говорив довго. Я зайшла за рігкупити ’’канапку” і, повертаючись, зрозуміла кількафраз, тим разом виголошених з сильним акцентом,але по-англійськи. Прохожі не дуже слухали. Бідніафганці демонстрували для заспокоєння власногосумління — ОН, Нью-Йорк, Америка — не реагувалина патріотизм учасників демонстрації.Може історія боляче повторюється? Не першаце й не остання з демонстрацій з мінімальним зворушеннямпублічної опінії.Кличі демонстрантів проникали до кімнати, дена засіданні Американської Ради Ж інок розповідалапро свою працю голова Інтернаціональної РадиЖ інок, — Дейм Міріям Дел. ІРЖ сьогодні охоплюєЖіночі Ради 75-ти країн. Поодинокі національні радискладаються з різних організацій, так, що членствоІРЖ рахується мільйонами. ІРЖ тісно співпрацює зОН, була однією з 13-ти недержавних організаційприсутніх на створенні цієї організації у Сан Ф ранціско,і працює у всіх проектах економічного розвиткупо цілому світі. Ну, цілому, не цілому, бо країнисходу Европи й Китаю не є тепер членами ІРЖ. Уміжвоєнному періоді вони були членами, а під часреволюції Росія, як і Україна, кілька років мали членствоу Раді.У 1920-их і 1930-их роках українки пробувалипривернути увагу Ради на критичне становищеукраїнців в Польщі та Радянському Союзі. Кількаімпрез проектованих поляками для Ради не відбулисьу Варшаві на знак протесту проти польськогоутиску меншин.Дейм Міріям, маленька, енергійна, у практичнійдакроновій чорній плетінці, яка переростає диктатимоди, жваво переповідає про свої подорожі минулогороку, всі пов’язані з її функціями в ІРЖ. Вонаоб’їхала світ вздовж і впоперек. У пізнішій неформальнійзустрічі, тим разом в одному з найстаршихексклюзивно-чоловічих клюбів Нью-Йорку, зачаєм і канапками, під поглядом заперучених батьківнароду у тяжких горіхових рамцях, забавно розповідає,як вона їла гусениці в Індонезії й плилаканойкою крізь стада бафало в Індії.У своєму звіті вона ділова та серйозна. Починаєз засідання Европейського Центру ІРЖ у Гельсінкахмунулого року. Тема це вклад жінок в економічний,суспільний та культурний розвиток Европи. ДеймДел, нагадує собою стереотип східньоевропейськоїжінки середнього віку, яка цікавиться особливомаслосоюзами, радіє, що на це засідання прибулиж ін к и о б с е р в а то р ки зі с х ід н ь о го б л ь о ку, з”Росією”включно.ІРЖ має в Об’єднаних Націях деякі контакти,співпрацює з країнами східнього бльоку, але це нета активна співпраця, яка характерезувала працюІРЖ у міжвоєнний період. Европейські Ради Жінок,особливо турбуються тепер долею тимчасових робітниківта впливом нової технології на працю жінок.Ф інська Рада Ж інок проводить інтенсивнукампанію, щоб включити більше жінок у політичнупрацю на льокальному рівні.Норвезька Рада з допомогою державної дотаціїінтенсивно обстоює абсолютну а не лиш паперовурівноправність жінок.Дейм Міріям підкреслює, що хоч ІРЖ це найстаршаз міжнародніх жіночих організацій і частовважається однією з найбільш консервативних, вонамусить іти з часом, охоплювати жінок усіх поглядіві не пасти задніх. Національна Рада Швеції, якій недо вподоби були деякі прояви сучасного фемінізму,мусіла припинити свою працю через брак молодіжногодопливу. Дейм Міріям, якій до старости щедобрих 20 літ, остерігає перед передчасним ”звапненням”,і старші членки, яких ні вік, ні артрити нетримають дома — потакують цій пересторозі.Дейм Міріям їздить по світі дивитись, як на ділівиглядають різні проекти економічного та культурногорозвитку, які ІРЖ проектує, сопнзорує тапомагає перевести. Вона зустрічається з тисячамижінок і захоплено говорить про працю жінок Азії,Африки, Індії, Індонезії, Зеляндії і маленькоїЗахідньоїСомалії, яка є найновішим аплікантом начленство до ІРЖ.Крізь вікна я чую — слабо — кличі афганців.Розповіді Дейм Міріям нагадують мені розповідіанглійок про Східню Европу на переломі минулогостоліття. Праця, яку описує Дейм Міріям, це поши-НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1985 23