тема 1-.pmd

На усвідомлюваному чи інтуїтивному рівні ці підходи визначають
діяльність менеджера в конкретній діловій організації і його
відношення до методологічних основ менеджменту.
Облік інтеграційних тенденцій дозволяє розглядати менеджмент
не як суму відповідних розділів, що відстоюють своє право
на самостійний статус, а як цілісну систему знань. Одним із реальних
прикладних результатів такого підходу могло б бути вдосконалення
освітніх стандартів, в яких є багато дублювання, повторів,
різних протиріч.
Постійне вдосконалення інтелектуального апарату сучасного
керівника стає першочерговою проблемою теорії і практики менеджменту.
Практикуючі менеджери, які розуміють, що стратегічні
аспекти управління сучасним автоматизованим, комп’ютери-
• Створений порядок необхідно
підтримувати, витрачаючи
на це ресурси, інакше знову
наступить хаос
• Необхідно орієнтуватися на
саморозвиток системи
• Організація (організованість)
припускає створення порядку
з хаосу
• Організація (організованість)
припускає створення умов для
розвитку системи
• Вихідним станом будь-якої
системи є безладдя, хаос
• Реальним системам властива
іманентна організація (споконвічно
властива як даність). Немає
нічого більш неприродного, ніж
хаос
Альтернатива 1 Альтернатива 2
Таблиця 1.2. Характеристика підходів до дослідження
організації як процесу
Інтеграційні процеси самі по собі є організаційними процесами,
процесами упорядкування, систематизації знань, процесами
саморозвитку науки. Вони відбивають на ідеальному рівні організаційний
досвід живої і неживої природи.
Усе різноманіття підходів до дослідження організації як процесу
можна подати у вигляді двох альтернатив (табл. 1.2).
зованим, інформаційним, роботизованим і т.д. підприємством, інтегрованим
із зовнішнім середовищем, вимагає іншої теоретичної
бази в порівнянні, наприклад, із принципами управлінського раціоналізму,
знайдуть додаткові можливості вдосконалення своєї діяльності
в концепції загальної організаційної науки.
Тейлор запропонував розділити виробничий процес на спеціалізовані
операції для підвищення ефективної праці робітників.
Файоль розглядав як об’єкт управління не стільки працю робітників,
скільки організацію в цілому, виділяючи при цьому специфічні
функції управління, на основі яких повинна визначатися раціональна
структура організації. Вебер у своїй теорії раціональної
бюрократії довів до досконалості принцип функціонального
управління.
Управління сучасним підприємством вимагає зовсім іншої
концепції організації ніж та, що переважала в ранніх школах
управлінського раціоналізму. Увага менеджменту переключається
з управління трудовим процесом на передачу виконавчо-технологічних
функцій і функцій логічного автоматизму від людини машині.
("Машині – машинне, людині – людське").
Проте, функціональний підхід продовжує домінувати і в даний
час, оскільки прийнято вважати, що реальної альтернативи
йому немає. Однак радикальні зміни в зовнішньому середовищі
останнім часом усе більше виявляють обмеженість можливостей
функціонального підходу до управління діловими організаціями.
Наприклад, дуже часто результат виявляється меншим за вартість
витрат, необхідних для досягнення цього результату через витрати,
на погодження і дозвільні процедури в ієрархічній структурі.
Реальні процеси в діловій організації не повинні підбудовуватися
під наявну структуру, створену на основі функціонального
поділу. У свою чергу організація, як об’єктивна структура, не
повинна бути гальмом для протікання ділових процесів (бізнесів-процесів).
Обмеженість можливостей бюрократичних структур частково
переборюється за рахунок більш гнучких, наприклад, матричних
структур. Дійсно, матричні структури забезпечують більшу в порівнянні
з ієрархічними адаптованість організації в тому випадку,
коли виникає необхідність швидко реалізувати кілька різнохарактерних
проектів. Однак обмеженість функціонального підходу
при цьому повною мірою не переборюється, оскільки формальний
підхід до структури в цілому зберігається.
Тема 1. Суть, роль і методологічні основи менеджменту
55
56
Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ