тема 1-.pmd
тема 1-.pmd
тема 1-.pmd
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
До загальних закономірностей управління можна віднести посилення<br />
процесів поділу і кооперації праці в управлінні. Закономірність<br />
відображає, з одного боку, майбутній горизонтальний і вертикальний<br />
поділ праці в управлінні, що пов’язані з розвитком галузей<br />
(у тому числі й торгівлі), збільшенням масштабів управлінських<br />
систем, появою нових функцій і видів діяльності. З іншого<br />
боку, поділ праці обумовлює його координацію, тобто погодженість<br />
дій суб’єктів управління, що виражається в кооперації<br />
управлінської праці.<br />
Якщо загальні закономірності властиві управлінню в цілому,<br />
то часткові закономірності характерні для окремих сторін і систем<br />
управління. До часткових закономірностей можна віднести закономірність<br />
зміни функцій управління, закономірність оптимізації<br />
числа стадії управління, закономірність концентрації функцій<br />
управління і закономірність розповсюдженості контролю.<br />
Закономірність зміни функцій управління означає зростання<br />
деяких функцій і знищення інших на різних ієрархічних рівнях<br />
управління. Так, якщо на рівні торгового дому вирішуються стратегічні<br />
завдання, які охоплюють інвестиційну політику фірми та<br />
розподіл прибутку, то на рівні кожного магазину, який входить до<br />
торгового будинку, вирішуються переважно тактичні питання, які<br />
зв’язані з реалізацією товарів населенню.<br />
Закономірність оптимізації числа ступенів управління припускає<br />
усунення зайвих ланок управління, що підвищує його гнучкість<br />
і оперативність.<br />
Закономірність концентрації функцій управління полягає в<br />
тому, що кожна ступінь управління прагне до більшої концентрації<br />
функцій, тобто до розширення і росту чисельності управлінського<br />
персоналу. Цю закономірність заочно ілюструють дані про<br />
ріст чисельності бюрократичного апарату, що спостерігається у<br />
всіх країнах.<br />
Закономірність поширеності контролю відображає залежність<br />
між числом підлеглих і можливостями ефективного управління<br />
їх діяльністю і контролю їхніх дій з боку керівника. Оптимальним<br />
вважається наявність 7–10 підлеглих у безпосереднім<br />
підпорядкуванні в одного керівника. [1, c. 23–24]<br />
Хміль Ф.І. виділяє таку систему закономірностей менеджменту<br />
[4, с. 194–195]:<br />
1. Відповідність організації та управління стану розвитку суспільства.<br />
Ця закономірність відображає об’єктивний характер<br />
формування систем управління відповідно до умов функціонування<br />
економіки праці. З становленням ринкових відносин в економіці<br />
України організація та управління підприємствами повинні<br />
ґрунтуватися на загальновизнаних у світі засадах менеджменту.<br />
2. Диверсифікація виробництва та управління. Диверсифікація<br />
виробництва виявляється в освоєнні нових галузей і сфер, розширенні<br />
асортименту і перетворенні підприємств на багатогалузеві<br />
комплекси. Відповідно, диверсифіковане підприємство потребує<br />
диверсифікації управління.<br />
3. Співвідносність керуючої і керованої систем. Полягає вона<br />
в досягненні пропорції між усіма елементами керованих і керуючих<br />
систем під час їх формування і в процесі функціонування.<br />
Оскільки керуюча і керована системи безперервно взаємодіють,<br />
то структура і процеси керованої системи визначають структуру<br />
і рух керуючої, що виявляється в удосконаленні форм і методів<br />
управління.<br />
Забезпечення відповідності керуючих систем сучасному рівню<br />
розвитку виробництва, його вимогам є основною проблемою вдосконалення<br />
систем управління. Суть її полягає в тому, щоб керуюча<br />
сис<strong>тема</strong> здійснювала такий вплив, якого потребує виробництво<br />
як керована сис<strong>тема</strong>. Тобто необхідна відповідність складності<br />
керуючої підсистеми вимогам оптимального функціонування керованої,<br />
або багатоманітності керованої системи повинна відповідати<br />
багатоманітність керуючої, яка повинна не тільки реагувати<br />
на зміни у виробництві, а створити систему управління, орієнтовану<br />
на майбутнє, здатну забезпечити перехід керованої системи в<br />
новий стан.<br />
4. Децентралізація і демократизація управління. Децентралізація<br />
управління передбачає передавання низовим рівням максимуму<br />
повноважень і відповідальності у здійсненні управлінських<br />
процесів. Її переваги полягають у стимулюванні ініціативи низових<br />
керівників і виконавців, кращій відповідності особливостям<br />
функціонування об’єктів управління. Децентралізацію супроводжує<br />
демократизація управління, адже чим більше повноважень і<br />
відповідальності передано на низові рівні, тим більше працівників<br />
залучається до процесу їх реалізації.<br />
5. Визначальна роль людського фактора у виробництві й управ-<br />
Тема 2. Закони, закономірності та принципи менеджменту Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ<br />
83<br />
84
Change language