тема 1-.pmd

може приймати свої неповторні риси. Зміст управління бізнеспроцесами
полягає в ефективній реакції організації на запити
зовнішнього і внутрішнього середовища в умовах повної волі
від стереотипів.
Отже, передумовами реалізації управління на основі бізнеспроцесів
є:
• розуміння співробітниками організації всього потоку робіт,
своєї ролі та рівня відповідальності;
• надання співробітникам максимальної волі дій;
• високий рівень організаційної і цивільної культури;
• надійні й ефективні зв’язки на межах елементів бізнеспроцесу;
• обмін інформацією в реальному масштабі часу;
• можливість перегрупування елементів бізнес-процесу, якщо
того вимагають інтереси організації при вирішенні визначеної
проблеми (рухливість меж субпроцесів);
• здатність працівників вирішувати широке коло завдань;
• звільнення від управлінських стереотипів;
• нестандартне, творче мислення працівників;
• ініціатива й імпровізація замість ретельності;
• сильна і гарантована мотивація.
Концепція управління бізнес-процесами формується не на порожньому
місці. Окремими її проявами були і японські спілки
якості, і бригадні форми організації праці, і система управління
виробництвом "точно в час", і матричні структури управління, і
гнучкі автоматизовані виробничі системи, і децентралізація управління,
та інші нововведення останніх років.
Дослідження інтеграційних процесів у науках, що складають
теоретичну базу менеджменту, а також вивчення реальних процесів
у сучасній діловій організації дають підстави для наступного
висновку.
Менеджеризм як одне з найбільших досягнень двадцятого
століття поступово буде звільняти дорогу синергізму, управління
за принципом об’єкт – суб'єкт управління буде замінятися
взаємодією в організації, її саморозвитком.
Економічні передумови синергізму полягають у деперсоніфікації
власності, у переході до спільного володіння власністю, а
також в інтеграційних тенденціях у соціально-економічному середовищі.
У виборі методу дослідження необхідно враховувати його здатність
надавати достовірну інформацію про досліджуваний об’єкт.
Крім того, він повинен базуватися на основах теорії управління і
враховувати особливості техніко-економічних процесів на підприємствах.
Метод повинен також дати можливість оцінювати величини
взаємозв’язків підрозділів підприємства й окремих посадових
осіб, тому що ми оцінюємо процеси управління з інформаційних
позицій. Звідси випливає, що цінність матеріалів дослідження
визначається, головним чином, застосовуваними методами. Вони
повинні забезпечувати необхідну точність конкретного дослідження,
гарантувати статистичну вірогідність результатів, тобто можливість
за обмеженою кількістю спостережень екстраполювати результати
на інші об’єкти досліджуваної сукупності.
У той же час необхідно враховувати й економічність методів.
Існують різні за формою й ефективністю методи дослідження
управлінських процесів і організації праці керівників. Найбільш
відомі з них наступні: хронометраж, моментні спостереження,
мікроелементне нормування, фотографії і самофотографії робочого
дня тощо. Усі вони мають ті чи інші недоліки, що спотворюють
сутність процесів управління.
Моментні спостереження неможливо застосовувати в принципі
у дослідженні управлінських процесів і розподілі витрат робочого
часу керівників, що дають досить об’єктивну характеристику
організації їхньої праці, тому що діяльність керівників має
дуже широкий діапазон, який далеко не ідентичний у різні дні. З
цієї ж причини нічого не дає у вивченні витрат часу керівників і
мікроелементне нормування.
Неефективна у вивченні процесів управління й розподілу часу
і самофотографія. По-перше, тому що вона сама вносить істотні
перешкоди у сформований управлінський процес і вимагає від керівників
значних додаткових витрат часу та постійного фіксування
своєї уваги на необхідності вести визначені записи. Правда,
записи ці можна значно спростити, якщо підготувати спеціальні
форми. Однак, як показала практика, навіть у цьому випадку самофотографія
не відбиває реальностей процесу управління.
По-друге, керівники далеко не завжди фіксують усі елементи
управління і витрати часу за конкретними напрямками, оскільки
1.7. Методи досліджень
Тема 1. Суть, роль і методологічні основи менеджменту
59
60
Г.В. Осовська, О.А. Осовський. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ