ÐÐÐÐÐÐÐЯ: ÐÐÐ ÐÐÐÐÐУÐÐ ÐÐ ÐÐÐСФÐÐ Ð
ÐÐÐÐÐÐÐЯ: ÐÐÐ ÐÐÐÐÐУÐÐ ÐÐ ÐÐÐСФÐÐ Ð
ÐÐÐÐÐÐÐЯ: ÐÐÐ ÐÐÐÐÐУÐÐ ÐÐ ÐÐÐСФÐÐ Ð
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
Біохімія/ Биохимия/ Biochemistry 31<br />
марганцю і заліза порівняно з вихідною популяцією в промислових зонах, тоді як<br />
в А групі відзначено підвищений вміст міді в тканинах, що раніше було виявлено<br />
нами в аграрній місцевості і в тканинах нижчих хребетних з природних популяцій<br />
(Stolyar, 2008; Falfushinska, 2008). Хімічний аналіз води у досліджуваних<br />
місцевостях підтвердив високий рівень забруднення для О і С груп, хоча і різного<br />
за природою.<br />
Таким чином, переселення дрейсени на 14 діб продемонструвало високу<br />
індуцибельність її МТ, селективну до умов середовища, та дозволило виявити<br />
індукцію стресорної форми МТ20, що вперше відзначено для прісноводного<br />
молюска та за умов дії комплексного природного забруднення.<br />
Робота виконувалась за підтримки МОН України в межах Спільного<br />
Українсько-Французького науково-технічного проекту № M-93/2007<br />
«Використання металотіонеїнів молюсків для оцінки забруднення прісних<br />
водойм».<br />
Науковий керівник: Столяр О.Б., д.біол.наук, проф. каф. хімії.<br />
ДИНАМИКА АКТИВНОСТИ КАТЕПСИНА Д В МЫШЕЧНОЙ ТКАНИ<br />
МЕРЛАНГА (MERLANGUS MERLANGUS EUXINUS NORDMANN),<br />
ОБИТАЮЩЕГО В СЕВАСТОПОЛЬСКИХ БУХТАХ<br />
Граб Ю.А.<br />
Таврический национальный университет имени В.И.Вернадского, кафедра<br />
биохимии<br />
пр. Вернадского, 4, г. Симферополь, 95007, Украина<br />
e-mail: grab-ua@yandex.ru<br />
С развитием техники и производства, вследствие химизации сельского<br />
хозяйства резко увеличилась антропогенная нагрузка на окружающую среду и<br />
возникла необходимость в организации специальных наблюдений за изменениями<br />
в состоянии биосферы под влиянием человеческой деятельности. Изучение только<br />
гидрохимических, гидрологических и токсикологических показателей в последнее<br />
время явно не удовлетворяет исследовательским и прикладным задачам, в связи с<br />
чем все чаще в практику экотоксикологической оценки качества природных вод<br />
внедряются методы биоиндикации и биотестирования (Моисеенко, 2005; Руднева,<br />
2005). В этом случае используются биомаркеры и биоиндикаторы различного<br />
уровня, характеризующие ответные реакции гидробионтов на действие<br />
неблагоприятных факторов среды, в том числе загрязнителей антропогенного<br />
происхождения (Adams,2005) .<br />
Протеолитические ферменты действуют на первом, ключевом этапе<br />
мобилизации белковых резервов клетки, ферментативные превращения и<br />
экскреция чужеродных соединений осуществляется протеолитической системой<br />
лизосом, на 90 % характеризуемой активностью катепсинов В и D (Немова, 2001,<br />
2005). Реактивность системы внутриклеточного протеолиза в условиях
Change language