HS2020 Technical Report Template - USAID/Ukraine

метою отримання коштів з інших джерел, крім державних, щоб мати можливість проводитипрофілактичну діяльність, оскільки кошти державного бюджету обмежені та не призначенідля такої діяльності. Справа в тому, що потрібно змінити юридичний статус центрів СНІД абокабінетів довіри, щоб вони стали стороною договору; наприклад, змінити статус накомунальне некомерційне підприємство, подібно тому, як це відбувається в Закарпатськійобласті.Аналогічні концепції справедливі для використання стимулів для мотивації закладів ПМСДдо більшої зацікавленості в наданні послуг з профілактики ВІЛ/СНІД і, можливо, наданніпослуг з лікування. В рамках поточного реформування закладів ПМСД дійсно передбаченоперелік з восьми показників, за якими клініки ПМСД можуть отримувати надбавки, але жоденіз цих показників не пов'язаний з ВІЛ/СНІД («Порядок встановлення надбавок за обсяг таякість виконаної роботи працівникам закладів охорони здоров’я, що надають первиннумедичну допомогу та є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорониздоров’я», Кабінет Міністрів України, 5 березня 2012 р., №209). Для того, щоб змінити ціпоказники і при цьому продовжувати користуватися державним фінансуванням (яке єпоточним джерелом надбавок для клінік ПМСД, які підпадають під реформування системиохорони здоров’я), необхідна законодавча зміна, яку має затверджувати Кабінет Міністрів.Це підкреслює взаємозв’язок між різними інструментами, наведеними в Таблиці 4.2.Ще одним доречним прикладом необхідності врахування взаємозалежності інструментів єте, що заходи реформи охорони здоров’я, які стосуються ПМСД, зараз фінансуютьсябюджетами районного рівня, в той час як центри СНІД і кабінети довіри отримують (або, якпланується, отримуватимуть найближчим часом) фінансування з бюджетів обласного рівня.Це створює труднощі через низькі стимули за належне взаємне перенаправлення пацієнтівзакладами ПМСД, спеціалізованими центрами СНІД і кабінетами довіри. На жодному з цихрівнів немає фінансових стимулів за економічно обґрунтоване направлення чи піклуванняпро потреби пацієнтів. Наприклад, заклади ПМСД не мають мотивації доглядати пацієнтів зВІЛ/СНІД або навіть перевіряти ВІЛ-статус своїх звичайних пацієнтів, оскільки в напрямахреформи охорони здоров’я відсутні показники ефективності на основі стимулів, не кажучипро відсутність показників ефективності на основі стимулів поза межами реформи. З точкизору відділів фінансування охорони здоров’я на районному рівні, методом організації роботисьогодні може бути перенаправлення пацієнтів з ВІЛ/СНІД до центрів СНІД/ кабінетів довіриобласного рівня, оскільки в цьому разі потреби пацієнта можна було б оплатити за рахунокфінансування на обласному рівні.Цю ситуацію дедалі більше ускладнює те, що фінансування допомоги в спеціалізованихцентрах СНІД і кабінетах довіри частково залежить від кількості оглянутих пацієнтів. Черезуспадковану колишню систему фінансування Радянського Союзу за кількістю лікарнянихліжок або за розміром дільниць Уряд України не має достатнього досвіду у фінансуванні зарезультатами діяльності. Для того, щоб змінити цю тенденцію на краще, центри СНІД ікабінети довіри повинні мати стимули для направлення пацієнтів для отримання допомоги,«відірваної» від «спеціалізованої» на додаток до надання високоякісної «спеціалізованої»допомоги. Ці стимули мають бути взаємопов’язаними з діяльністю на рівні закладів ПМСД,щоб забезпечити якісну профілактику, позитивну профілактику і базове лікування відповідно16