Кількість ОНРПВ, охоплених інформаційними, просвітницькими та комунікаційнимизаходамиКількість ОНРПВ, які проходять тестування на ВІЛ на регулярній основіКількість ОНРПВ, які отримали позитивний результат і встановлений ступіньзахворюванняКількість ОНРПВ на АРВ-препаратах«Прихильність» ОНРПВ до АРВ-препаратівВідсоток закладів в місцевостях принаймні з одним соціальним працівником з питаньВІЛ/НСРН, який частково або повністю працював з НУОКількість ВІЛ-продуктів, що посилюють діалог про політику або надання послугКількість продуктів, розроблених групами громадянського суспільства і використаних дляпропагандиКількість волонтерів, що надають соціальну підтримку для ВІЛ-позитивного населенняЗаконодавчі зміниПолітика щодо ВІЛ, узгоджена з національною стратегією розвитку охорони здоров’я:кількість базових показників, включених у стратегії як розвитку охорони здоров’я. так іборотьби з ВІЛВідсоток протоколів MAT, узгоджених з міжнародною передовою практикою та /абостандартами (якщо стандарти існують)Кількість законодавчих змін або змін в політиці, що впливають на конфіденційністьінформації щодо ВІЛКількість законодавчих змін або змін в політиці, що включають індикатори ВІЛ/СНІД упоказники мотиваціїКількість законодавчих змін, що дозволяють змінювати юридичний статус закладівконтролю за СНІД (можуть укладати контракти) або кабінетів довіри (можуть бутиуправлятися закладами контролю за СНІД)Навчання з підвищення кваліфікації у галузі сімейної медицини та первинні курсинавчання, які охоплюють X днів навчання із запобігання і лікування ВІЛ/СНІД22
6. РЕКОМЕНДАЦІЇ6.1 РЕЗЮМЕЗагалом, більш економічно ефективним і зручнимдля пацієнта з точки зору доступності єпереадресація якомога більшого обсягу послугпрофілактики і лікування ВІЛ від «спеціалізованоїдопомоги». Однак, як показано в Таблиці 4.1, інодіце неможливо. Наприклад, майже недоцільноперенаправляти сільського пацієнта зіспеціалізованого кабінету довіри, оскількиконфіденційність і відсутність дискримінації вневеликому сільському закладі не завжди можливана рівні місцевого центру ПМСД. Як зазначивсімейний лікар у Вінницькій області: «Наші селадосить малі, і люди знають один одного і бачать,хто куди йде». Крім того, майже недоцільнозабезпечувати центр ПМСД ВІЛ тест-комплектами,тому що на них може бути такий невеликий попит,що термін їх придатності може закінчитися ще до їхвикористання.Вставка 6.1: Потенційна рольобласних центрів СНІДКлінічно визначити стадію захворюванняВІЛ-пацієнтів для цілей потреб в АРВНадати навчання працівникам ПМСД ікабінетів довіри в питаннях взаємодіїпрепаратів АРВНадати навчання працівникам ПМСД ікабінетів довіри у сфері моніторингуреакції імунної системи ВІЛ-пацієнтівДіяти як загальнообласний каналпередачі даних, пов’язаних з ВІЛНадавати високоспеціалізовану допомогущодо ВІЛДіяти в якості координаційного центру зпрофілактики і лікування ВІЛ,зорієнтованого на ОНРПВСлугувати ресурсним центром дляпов’язаних з ВІЛ заходів щодофінансування для областіСлугувати агентом із закупівель тесткомплектівдля ДКТ і АРВ-препаратівЩо стосується міських пацієнтів-чоловіків, що мають статеві контакти з чоловіками (ЧСЧ,зазначені в Таблиці 4.1), доцільно мати сімейного лікаря в центрах скринінг-тестування наВІЛ при закладах ПМСД, а також забезпечити більшу частину компонента допомоги СНІД усфері неклінічного встановлення стадії захворювання. У більшості країн цей тип пацієнтівохоплено регулярною допомогою закладів ПМСД, не пов’язаною з АРВ-терапією. Сімейномулікарю легше бути в курсі того, що потрібно шукати в плані взаємодії АРВ-препаратів зіншими лікарськими засобами, а також того, на що звертати увагу в плані клінічногопогіршення ВІЛ та/або СНІД-статусу і ролі позитивної профілактики в житті пацієнтів. У такихзакладах з повністю підготовленими сімейними лікарями (а не лише з тими, хто пройшовкурси підвищення кваліфікації), сімейні лікарі приділятимуть більше уваги послугам зпрофілактики та лікування ВІЛ, включаючи направлення до закладів спеціалізованоїмедичної допомоги для внесення коректив щодо будь-якого з препаратів АРВ, або плановогоклінічного встановлення стадії захворювання, незалежно від того, вживає пацієнт АРВпрепарати,чи ні.Пацієнти ОНРПВ може задовольняти більшість своїх потреб в профілактиці на рівні ПМСД.Дійсно, заклад рівня ПМСД міг би принести велику користь у питанні започаткуваннямедичними закладами тестування і консультування, а також інших, пов’язаних із скринінгом,заходів. Ця ситуація подібна до згаданої раніше практики роботи міського терапевта, якийлікує ЧСЧ пацієнта. Крім того, після визначення ВІЛ-позитивного статусу за результатамитестування, в рамках цього сценарію пацієнту має бути клінічно встановлена стадія23