Вінніпеґ Український № 15 (39) (May 2018)

Цього року виповнюється двадцять років з того часу,
як Ви стали частиною The Royal Winnipeg Ballet. Ви
потрапили в RWB через аpprenticeship program, а тепер
Ви провідний соліст Королівського балету. Розкажіть
про Ваш шлях з Києва до Вінніпегу.
- Перед тим, як я приїхав у Канаду, я пропрацював два роки
у Київському театрі, куди був принятий після закінчення
Київського державного хореографічного училища. У грудні
1997 року, ми поїхали на перші гастролі у Канаду на цілий
місяць. Це були спільні гастролі Київського тератру разом
з канадським танцювальним колективом “Шумка”. Після
того, як я приїхав у Канаду, я залишився в Едмонтоні і почав
відвідувати школу Dance Alberta. В той час, я познайомився
з Arnold Spohr, який раніше був директором RWB. Він
викладав танці у Dance Alberta, і тому часто приїжджав у
Едмонтон. Він запропонував мені надати йому відео моїх
танців, щоби відвезти іх у Вінніпег. Згодом я переїхав у
Торонто – у мене були прослуховування у National Ballet і
у трупу Ballet Urban. Я відразу пройшов прослуховування
в Ballet Urban. Там мені запропопонували посаду соліста.
За день до прослуховування у National Ballet мені передзвонили
з Вінніпегу і запропонували місце в apprenticeship
program у RWB.
Тобто Ви почали все спочатку?
- Хоча я пропрацював два роки у Київському театрі, мене
тут ніхто не знав. Тому так, я повинен був почати спочатку.
Я був щасливий потрапити в RWB. Через рік, коли побачили,
що у мене хороші вміння, мене було принято у вищий
кардибалет. У 2005, я став солістом, а у 2015 провідним солістом.
З самого початку мені тут сподобалося, тому що у нас
тут були сильні виконавці та солісти – мені дуже хотілося
тут осісти. Тут я зростав у професійному напрямку, я знав
куди іду, тобто у мене не було бажання кудись переїжджати
і починати все з нуля.
Чи у Вас були можливості танцювати різні ролі і працювати
з відомими хореографами?
- Звичайно, до нас приїжджали дуже багато хореографів
і було чимало різних постановок. Зараз, на жаль, ситуація
трошки інша - як і в інших балетних трупах ми переживаємо
скрутну фінансову ситуацію. Незважаючи на це, я
задоволений, що я стільки років пропрацював тут - я навіть
не мріяв станцювати те, що я станцював. Великий плюс в
тому, що мене запрошують на гастролі. Ось недавно я приїхав
з двотижневого відрядження у Орландо, де я мав нагоду
танцювати Ромео. Мені треба було вивчити весь спектакль
за тиждень до прем’єри, тому прийшлося вчитися швидко.
Правда, голова потім гуділа від цього.
З тих всіх ролей які Ви виконали на сцені, яка Вам
найбільше запам’яталася?
- Ромео. Ромео - це мій найулюбленіший спектакль. Коли
RWB ставить “Ромео і Джульєтту”, я завжди танцюю Ромео
і Меркуціо. Це різні ролі, але вони по-своєму мені подобаються.
Тобто, одну ніч я танцюю Ромео, а іншу - Меркуціо.
Cподіваюсь, що цей спектакль буде і в 2018-19 сезоні, тому
що це один з моїх улюблених спектаклів.
Ви також танцювали в “Принцеса і Гоблін” з
Паломою Херрера, постановці відомої Твайли Тарп.
Розкажіть про Вашу співпрацю з нею?
- Мені дуже сподобалося працювати з Паломою. Усі знали,
що вона зірка американського балету. Ходили такі чутки, що
вона дуже вимоглива і що з нею буде дуже важко працювати.
Виявилося, що вона є дуже приємною людиною, у нас виник
доволі гарний зв’язок, що звичайно допомагає справі.
Правда, сам процес був складний – у Твайли Tарп доволі
жорсткий характер, тому це внесло свої корективи. Самі
спектаклі пройшли дуже добре. Палома була задоволена і я
дуже старався, щоб танцювати з зіркою, треба було викластися
на всі двісті процентів.
Чи Ваша співпраця продовжилася?
- Через декілька років після нашого спільного проекту, Палома
була запрошена танцювати “Лускунчик” і вона запросила
мене танцювати з нею. Я справді не очікував цього. Зі всіх
людей кого вона знає, запросила саме мене. Це стало для
мене дуже приємним сюрпризом. Ми продовжуємо підтримувати
теплі приятельські відносини.
Ви зазначили, що у Твайли доволі складний характер.
На вашу думку, це обов’язковий елемент в такій
сфері діяльності?
- Звичайно, хореограф повинен мати міцний характер, але
не варто впадати в крайності. Вона дуже знаменитий хореограф,
особливо її перші спектаклі, які вона поставила давно.
Проблема була в тому, що до “Принцеси” вона ніколи не
ставила повних спеклаклів. Для неї це був перший досвід,
як і для нас усіх. На мою думку, це був хороший спектакль,
але там чогось бракувало.
Скажіть, будь ласка, у Вас є якісь ролі, які б Ви хотіли
виконати в балеті?
- Я завжди хотів танцювати в “Дон Кіхоті”, але чомусь в моїй
кар’єрі за двадцять два роки мені так і не випала нагода. Дон
Кіхот - це мій улюблений спектакль, але через те, що його
нема у нас в репертуарі, Ромео - моя улюблена роль. Я завжди
мріяв, щоб у нас поставили Дона Кіхота.
Можливо, у Вас ще буде можливість станцювати
Дона Кіхота?
- На жаль, я думаю, що ні. Можливо, ще попрацюю наступного
сезону і потім вирішу, чи ітиму на пенсію чи потанцюю
ще рік. Я ще не вирішив.
А на пенсіі чим Ви будете займатися?
- У мне є декілька варіантів. Якщо буде можливість, хотілося
б викладати хореографію.
- MAY 2018 - UKRAINIAN WINNIPEG
19