Вінніпеґ Український № 2 (48) (February 2019)

ukrwinnipeg

4

Рієлтор

5

СТОРІНКА

6

Announcements.

7

Announcements.

8

EVENTS

10

EVENTS

13

EVENTS

14

CALENDAR

5 8 26

Люда Радить

ПІДГОТОВКА І УДЕКОРУВАННЯ ХАТИ НА ПРОДАЖ

– СТЕЙДЖІНГ

КУК-МАНІТОБА

ІВАНКА ЛЕВАНДОВСЬКА ТА МИРОСЛАВА ПІДГІРНА.

ПРО КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ КАНАДИ, НОВОПРИБУЛИХ УКРАЇНЦІВ ТА

УКРАЇНСЬКУ ГРОМАДУ.

оголошення / ТЕКСТ: МАРІЯ КРИВОШЕЄВА

КВИТОК ДО МРІЇ

оголошення / ТЕКСТ: МАРІЯ КРИВОШЕЄВА

І СПАЛАХНУЛО НЕБО БАРВАМИ…

RECAP / TEXT: MYRON DMYTTOVYCH Photo: Norbert K. Iwan

UKRAINIAN NIGHT 2019

DAUPHIN KINGS

RECAP / TEXT & Photo: Mariia Kryvosheieva

LOVE LETTERS FROM THE PAST

RECAP / TEXT: Mariia Kryvosheieva Photo: Norbert K. Iwan

КОЛЯДКИ СПІВАЛИ –

ХРИСТА ВЕЛИЧАЛИ!

OF EVENTS

16

PHOTO OF THE MONTH / PHOTO: NORBERT K. IWAN

FESTIVAL OF CAROLS

18

UKRAINIAN BUSINESS

CHOBUKIES - A STYLISH BLEND OF CULTURE

AND FUNCTIONALITY

20

INTERVIEW

ЛIЗА ЯВОРСЬКА

ВИКОНАВЧИЙ ДИРЕКТОР КРЕДИТНОЇ КООПЕРАТИВИ

ПІВНІЧНОГО ВІННІПЕҐУ

22

HISTORY / TEXT: LUBA FEDORKIW

SIFTON, MANITOBA? MARY MAXIM?

NOSTALGIC TIME CAPSULE INTO CANADIANA FASHION?

24

HISTORY / TEXT: jaroslaw zurowsky

A FAMILY OF SAINTS - THE VELICHKOVSKY FAMILY

26

HISTORY. ІСТОРІЯ / ТЕКСТ: Валерій Дебелий

КОРІННЯ ТА ДЖЕРЕЛА НАТХНЕННЯ

П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО

FREE COPIES OF MAGAZINE ARE AVAILABLE AT:

• Kalyna Store (952 Main St)

• Dobromarket (1940 Main St, 1575 Regent Ave)

• Tenderloin Meat & Sausage (1515 Main St)

• Central Foods (630 Nairn Ave)

• Svitoch (621 Selkirk Ave)

• Gunns bakery (247 Selkirk Ave)

• Lvov Store (140 Meadowood Dr)

• McNally Robinson Booksellers (1120 Grant Ave)

• North Winnipeg Credit Union (310 Leila Ave)

• Carpathia Credit Union (all branches)

• LaSalle (Greggs) Insurance (865 McGregor St)

• Blair Yakimoski MLA for Transcona Constituency Office (127 Regent Ave West)

• Martha Chuchman Law Office (267 Mountain Ave)

• Bernie Wolfe Community School (95 Bournais Dr)

• PLAST Winnipeg (623 Flora Ave)

• Shevchenko Foundation (952 Main St)

• Gardenton Museum (Gardenton, MB)

• St. Andrew’s College, U of M (29 Dysart Rd)

• Ukrainian Catholic Metropolitan Cathedral of Sts. Vladimir and Olga (115

McGregor St)

• Ukrainian Orthodox Cathedral of St. Mary The Protectress (820 Burrows Ave)

• Holy Trinity Ukrainian Orthodox Metropolitan Cathedral (1175 Main St)

• St. Nicholas Ukrainian Catholic Church (737 Bannerman Ave)

• Holy Family Ukrainian Catholic Church (1001 Grant Ave)

• St. Josaphat Ukrainian Catholic Church (590 Alverstone Street)

• St. Joseph’s Ukrainian Catholic Church (250 Jefferson Ave)

• Blessed Virgion Mary Ukrainian Catholic Church (965 Boyd Ave)

• Ukrainian Evangelical Church (730 McPhillips St)

• Consistory of Ukrainian Orthodox Church of Canada (9 St Johns Ave)

• Сommunity events and other locations (more than 60)

PROMOTE YOUR

BUSINESS WITH US!

Phone: (204) 881-3793

E-mail: info@ukrainianwinnipeg.ca

COVER:

Ukrainian Night 2019, Dauphin, Manitoba

Photo: Norbert K. Iwan

Publisher: Ukrainian Winnipeg Portal UkrainianWinnipeg.ca

For advertising and other inquiries, please call

(204) 881-3793 or email info@ukrainianwinnipeg.ca

The publishers may not have the same viewpoint as the authors of their printed

materials. Advertisers are responsible for the content of their commercial ads.

All articles by Valerii Pasko and Andrii Shcherbukha unless specified otherwise.

Special thanks: Slava and Gerry Edmunds, Shelley Greschuk, Tatiana

Murzunenko, Iuliia Lagotska, Chrystyna Bondarenko

Слава Україні!


TIRED OF AN AUTOMATED RESPONSE?

COME TO NWCU FOR THE PERSONAL TOUCH!

НАБРИДЛО РОЗМОВЛЯТИ З АВТОВІДПОВІДАЧЕМ?

ЗАВІТАЙТЕ ДО NWCU ДЛЯ ЖИВОЇ РОЗМОВИ!

Говоримо вашою мовою

We speak to you in your language

310 LEILA AVENUE PH: 204-954-7450

WWW.NWCU.MB.CA

@northwinnipegcu

З питань розміщення реклами дзвоніть / for advertising inquiries call (204) 881 3793, e-mail: info@ukrainianwinnipeg.ca


Рієлтор Люда радить

ПІДГОТОВКА І УДЕКОРУВАННЯ ХАТИ НА ПРОДАЖ -

Д

ля кожного своя хата – це рідний дім, з яким пов’язані

сентиментальні родинні спогади. Перш за все, важливо

погодитися з тим, що хата на продаж – це вже не

ваш дім, а, скоріше, товар на ринку нерухомості, який конкурує

з іншими хатами у вашому районі. Якщо мрієте отримати

найкращу ціну,- покажіть товар у найпривабливішому вигляді.

Мета стейджінга – зробити хату привабливою для якомога

більшої кількості купців, щоб продати її якомога дорожче.

Більшість продавців розуміє, що хаті

треба надавати охайного вигляду і звільнити

від багатьох, тимчасово непотрібних,

сезонних і персональних речей, а

також зайвих прикрас. Але цього недостатньо.

Треба обставити і удекорувати

хату так, щоб вона стала затишною, зручною,

привітною і мала свій індивідуальний

характер.

Переважна більшість нових хат виглядає

саме так, бо вони удекоровані професійними

дізайнерами, які намагаються

підкреслити найкращі характеристики

конкретної будівлі. Завітайте до одного з таких нових будинків

і ви побачите, як вам легко буде уявити свою родину у вітальні

біля каміну, або – у їдальні за святковою вечерею, чи відпочиваючою

на приватному подвір’ї. Таку

атмосферу створено завдяки відповідно

розташованим меблям, свіжому начинню

і вбранню кухні і їдальні, розкішним

рушникам і білизні, картинам, підібраним

в тон і зі смаком. Розуміючи важливість

стейджингу, будівельники вкладають

в нього багато грошей.

Стейджінг – це не просто удекорування,

це професійна підготовка нерухомості

до продажу. Подивіться на вашу

хату критично: чи всі потенціальні можливості

вашої хати відповідно висвітленні?

Критично перегляньте призначення кожної кімнати і

подумайте, як його найкраще виділити. Ви впевнені, що ваші

улюблені меблі відповідні за розміром і за розташуванням?

Можливо, треба змінити темні штори на сучасні жалюзі? Або

старенькі світильникі – на яскраві і модерні?

Надзвичайно важливо упакувати більшість персональних

речей і кухонного начиння, без якого можна обійтися, і наполовину

звільнити шафи, щоб вони виглядали більш просторими.

Зробіть дрібний ремонт, щоб у хаті працювали усі гачки,

замки і крани, легко відчинялися і зачинялися двері і вікна,

змініть зношену підлогу при дверях і у ванній кімнаті тощо.

Вичістіть і вимийте усю хату і подвір’я: вікна, світильникі, усі

включенні у ціну апарати, поручні, зовнішні сходи і доріжки.

Важливо зробити все необхідне, щоб у хаті не було запаху до-

СТЕЙДЖІНГ

Люда Козлова

Рієлтор

машніх тварин. Постеліть свіжу скатертину на стіл і свіжу білизну

на ліжка, повісьте нову штору у ванній кімнаті і постеліть

там свіжу доріжку. Також відновіть доріжку при вхідних

дверях. Рекомендується вживати тільки обмежену кількість

декорацій і картин, і не заповняти картинами маленькі площі

на стінах. Не шкодуйте воду – поливайте і доглядайте траву і

кущі, відремонтуйте пліт, вичістіть водостоки тощо. Такі покращення

допоможуть більшій кількості купців уподобати

вашу хату і дорожче оцінити її.

Якщо ви робите стейджінг самостійно

і використовуєте власні меблі і декорації,

то я рекомендую звернутися за

порадою до професійного консультанта

зі стейджінга. Кілька таких консультантів

практикує у Вінніпезі. Наприклад,

Wendy Tomm, Beyond the Walls Staging

& Redesign (Tel. 204-228-5256), пропонує

платні консультації – близько $85

за годинy (2018 рік). Також можна звернутися

до неї, якщо ви потребуєте пораду

відносно оновлення кольорів або

світильників. Вона радо обставить і удекорує порожню хату,

або допоможе вам підготувати хату з використанням ваших

власних меблів і картин.

Інша компанія – Maximum Impact

Plus:Home Staging & Interior Decorating

(Tel.204-668-7500), яка включає в себе і

KatRenovation, пропонує великий вибір

послуг, таких як оренда меблів і декорацій,

чистка, ремонт або навіть повне

оновлення хати. Компанія може також

фінансувати проект на короткий термін

(до того часу, коли хата продана).

Якщо ви бажаєте при мінімальних

затратах грошей, часу і зусиль підвищити

вартість і швидкість продажу вашої хати

– тоді вам до професіоналів.

На жаль, більшість продавців не обтяжують себе ретельною

підготовкою хати, помилково виставляючи на продаж хати в

тому стані, в якому вони є. При цьому не враховується велика

різниця між буденним виглядом хати і тим, як вона повинна

бути представлена купцям. Добре підготуйте вашу хату

і ваші зусилля винагородяться сповна, як вони окупилися

продавцям цієї гарної хати, що на фотографіях. Побудована

у 1939 році, хата площею 1460 кв. футів і наявністю гаража на

одну машину була оцінена у $420 тисяч. В грудні минулого

року ця хата була продана за $490 тисяч, що на $30 тисяч

більше, ніж оголошена ціна. І не дивно! УВ

Радо відповім на всі питання відносно нерухомості.

Моя електронна адреса lkozlova@xplornet.ca.

4 Український Вінніпеґ - ЛЮТИЙ 2019 -


Вінніпеґ Український (ВУ): Змалечку ви були

залучені до багатьох українських організацій.

Як змінилася наша громада за цей час?

Іванка Левандоскі (ІЛ): Облік громади змінюється

з кожною новою імміграційною

хвилею: з їх пріоритетами, цінностями та

способом життя. Наші прабатьки залишили

нам величезний спадок: церкви, фінансові

установи, молодіжні та культурні

організації. Сьогодні новоприбулим вже

не треба будувати установи, їх потрібно

лише зберегти та передати новому поколінню.

ВУ: Спадок дійсно величезний, але, не маючи

змоги або бажання залучати нових людей і

пристосовуватися до вимог сучасності, ці

організації тихо вмирають. Як залучати

нових людей, враховуючи, що організації

засновували не їх батьки, тому вони не мають

такого емоційного зв’язку з місцевими

установами та їх історією?

Мирослава Підгірна (МП): Найперше, що

ми можемо зробити – це поширювати

інформацію, адже багато людей не мають

уявлення про КУК-МПР, його діяльність

та складові організації. Так, багато наших

ініціатив пов’язані з культурою та спадщиною,

адже такі проекти, як і українські

організації формують нашу громаду. Без

сильної громади ми не матимемо змоги

допомагати Україні безпосередньо або

через канадський уряд. Ми завжди відкриті

для нових людей, нових ідей та

нових ініціатив не лише для допомоги

новоприбулим чи проведення культурних

заходів, але й для того, аби продовжувати

впливати на канадську політику

і на сприйняття «українства» в Канаді.

ВУ: Це сприйняття змінилося за останні

20 років?

МП: Вважаю, що так. Впродовж останніх

20 років ми стали більш професійними.

Ми більше не є «українською іммігра-

ПРО КОНҐРЕС

УКРАЇНЦІВ КАНАДИ,

НОВОПРИБУЛИХ

УКРАЇНЦІВ ТА

УКРАЇНСЬКУ

ГРОМАДУ.

Ми можемо побачити цих пані на практично будь-якій

українській події міста. Вони представляють провінційну

раду Конґресу Українців Канади (КУК-МПР). Іванка наприкінці

минулого року була обрана головою ради, а Мирослава відповідає за

політичні зв’язки організації. Ми поговорили про досягнення та плани організації, а також

про проблеми, з якими їм доводиться стикатися. Ми запропонували КУК-МПР вести постійну

сторінку у журналі, з інформацією про діяльність основних комітетів організації, а також

оголошення та звернення до громади.

цію» що може лобіювати виключно свої

інтереси. Ми - канадці, ми члени різних

партій і з середини впливаємо на багатогранну

канадську політику. Зверніть увагу,

що про допомогу Україні говорять не

лише консерватори чи ліберали, про це

говорять всі партії.

ВУ: Як функціонує КУК-МПР?

ІЛ: КУК є надбудова, в яку входять сьогодні

19 складових організацій. Але, крім

Ради Директорів - представників цих

організацій, у нас є окремі комітети по

справах імміграції, освіти, Голодомору,

допомоги Україні, політичних зв’язків,

«Булава», Фольклорама, «Кінофест» та

інші. [Більш детально про діяльність окремих

комітетів представники КУК розповідатимуть

впродовж цього року на сторінках

нашого видання - ВУ].

ВУ: Припустимо є група людей, які хочуть

створити, драматичних гурток.

Як КУК може їм допомогти?

ІЛ: Ми можемо підказати де знайти приміщення,

порадити коли краще проводити

виступи, аби зібрати більшу аудиторію,

можемо розповісти про наявні програми

та гранти від уряду. До речі, двадцятого

лютого, у нас запланована зустріч з представниками

департаменту культури,

спорту та спадщини від уряду провінції.

Ми розповідатимемо про потреби на наші

програми та ініціативи. Якби у нас був

драматичний гурток, можливо вдалося би

отримати кошти і на нього.

ВУ: Розкажіть, будь ласка, про проекти на які ви

розраховуєте отримати фінансування від уряду?

ІЛ: Ми хочемо створити позицію імміграційного

консультанта, який би займався

виключно українськими справами,

перекладав необхідні інформаційні

ресурси українською, зустрічав би людей

в аеропорту тощо, і надавати різну допомогу

з імміграційних питань.

ІВАНКА ЛЕВАНДОВСЬКА

МИРОСЛАВА ПІДГІРНА

ВУ: А які з досягнень КУК-МПР за останні 5

років ви би могли виділити?

ІЛ: Допомога Україні: машини швидкої

допомоги, контейнери з медикаментами,

фінансова допомога постраждалим

військовим.

МП: Я б додала ще святкування локального

характеру як «Український день в

парку», який ще не є рентабельним, але

розвивається і кожного року привертає

все більше уваги новоприбулих.

ВУ: На чому буде зосереджена ваша увага

цього року?

ІЛ: В 2020 провінція буде святкувати

свої 150 років. Ми хочемо з цієї нагоди

вшанувати 150 людей та організацій, які

вплинули на становлення Манітоби. До

цього потрібно провести серйозне дослідження.

Ми плануємо створити український сад

в Кілдонан Парку, який також свідчитиме

про вклад українців в розбудову міста та

провінції.

Український павільйон «Київ» на Фольклорамі

- важлива подія кожного року, а

цього року зокрема, бо святкуватимемо

його 50-ліття. Цей павільйон, до речі,

служить чудовим прикладом об’єднання

зусиль всієї громади: кілька поколінь

українських канадців та новоприбулих

українців щороку злагоджено працюють,

аби залишити чудові враження від відвідання

українського павільйону у тисяч

вінніпежців.

Дуже важливим проектом цього року

буде кампанія по збору коштів на фінансування

програми викладання української

мови в університеті Манітоби.

Після майже 70-років існування цієї програми,

їй загрожує закриття через недобір

студентів. Ми вважаємо, що програма

конче має існувати і плануємо зібрати

достатньо коштів на її фінансування.

ВУ: Можливо щось подібне варто ініціювати

для створення сучасного українського

культурного центру?

МП: Можу помиляюсь, але мені здається,

що момент для будівництва такого

центру був втрачений. Покоління моїх

батьків було готове навіть закласти свої

власні будинки заради цієї ідеї. Окрім

того, раніше для таких проектів можна

було отримати суттєву фінансову підтримку

від уряду. Сьогодні кошти значно

більші і звести такий центр буде набагато

важче, але якщо знайдуться організації чи

фізичні особи, які розроблять конкретний

план, ми готові працювати з ними. УВ

- FEBRUARY 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

5


КВИТОК

до

МРІЇ

Марія Кривошеєва

оли я писав той твір про хокей, то аніскілечки не хвилювався.

– згадує 11-річний Арсеній Варчук. - Відверто кажучи, я

«K

навіть уявити собі не міг, що моя історія так сподобається

організаторам конкурсу з Фонду Air Canada. На мою думку, нічого

особливого я не написав. Ну, розповів, як вперше став на ковзани

лише тут, у Канаді три роки тому… Ну, закохався у цей вид спорту…

Ну, руку зламав під час тренування, але занять не покинув. Так, виглядав

трохи дивно із гіпсом на льодовій арені, але що тут такого?..»

Можливо, саме завдяки цій безпосередності, щирості та справжній

любові до найпопулярнішого у Канаді зимового виду спорту, юному

українцю з Вінніпегу, який став переможцем конкурсу від Фонду Air

Canada на написання кращого твору про хокей, було надано можливість

відвідати свою улюблену команду Winnipeg Jets під час їхньої

гри проти Edmonton Oilers у середині грудня, а також полетіти на

гру проти Montreal Canadiens 7 лютого у Монреаль.

«Це був надзвичайний день, - ділиться спогадами Арсеній, - за мною

приїхав лімузин й разом з батьками й моїм кращим другом відвіз у

Bell MTS Centre до команди Jest. Я мав нагоду зайти у гардеробну

кімнaту й поспілкуватися з головним тренером Полом Морісом. Крім

того, центральний гравець Марк Шейфеле подарував мені майку, яку

я швидко заповнив автографами. Також я отримав майку Jets зі своїм

прізвищем на спині. А потім була гра, й під час перерви у першому

періоді на телевізійному табло показували відео про мене. Саме тоді

я вперше почув, що разом зі своєю родиною полечу на наступну гру

до Монреалю. То було неймовірно! Справжній сюрприз для мене! Я

ніколи не забуду тих відчуттів»

Арсеній живе у Вінніпезі разом зі своїми батьками Ілоною та Юрієм

Варчук майже три роки. За цей час хлопець успішно опанував

англійську, став членом Хокейної Академії Jets, програма якої дає

можливість дітям безкоштовно відвідувати тренування. Хлопець

також співає у хорі, грає у мюзіклах й займається плаванням. До

того ж, Арсеній очолює еко-клуб при Stevenson-Britannia School, де

він навчається, й займається ремонтом велосипедів інших учнів. До

речі, у школі хлопець тепер справжня зірка.

«Коли я прийшов на заняття наступного ранку, вчителька

показала у класі відео про мене. Мої друзі були

вражені. Багато хто казав: «Оце так! Круто! Хотів би

і я бути на твоєму місці!» Звичайно, були й такі, що

робили вигляд, ніби їм байдуже, але мені здається,

що вони просто заздрили.»

«Ми дуже пишаємося нашим сином, - говорить

мати хлопця Ілона Варчук, - Арсеній завжди був дуже

цілеспрямованим. Що мені найбільше подобається –

він ніколи не кидає справу на пів шляху. Відтак, ми з

батьком завжди завзято підтримаємо сина у всіх його

починаннях. Відверто кажучи, я довго міркувала над

тим, що саме міг написати Арсеній у тому конкурсному

творі, але коли дізналася, що він виклав історію

про свою зламану руку, зрозуміла організаторів конкурсу.

Їх так само вразила цілеспрямованість Арсенія.

Так, він такий. Це наш Арсеній!» УВ

Фото з особистого архіву родини Варчуків

6 Український Вінніпеґ - ЛЮТИЙ 2019 -


B

I СПАЛАХНУЛО

барвами…

Марія Кривошеєвa

останні дні минулого року природа подарувала мешканцям

Вінніпегу справжню передноворічну казка, адже дві ночі

поспіль небо над містом прикрашали сотні світлових стовпів.

«Світлові стовпи виникають у результаті утворення кристалів в

атмосфері. Ці кристали, схожі на тонкі шестикутники, утворюються

рідко, коли температура і вологість «правильні», - говорить Скотт Янг,

керуючий планетарієм і науковою галереєю Музею Манітоби. – Саме

такі, рідкі для нашої провінції, умови мали місце у кінці грудня в

південній частині Манітоби».

Світло відбивається від різних граней кристалів – верхніх, нижніх

або торцевих, тому їх взаємне розташування впливає на вигляд

стовпа. Гра світла також може породити помилкові

«сонця» або паргелічне коло - помітний ареол

навколо нашої зірки. Безліч відображень променів

зливаються в нашому сприйнятті в окружність над

горизонтом. Причина всіх цих явищ одна - заломлення

променів в кристалах замерзлої води.

Часто джерелом освітлення стає не масштабний

небесний об›єкт, такий як сонце або місяць,

а звичайний вуличний прожектор, сяюча вітрина

чи автомобільна фара. Діаметр світлових стовпів

аналогічний їх розміру. Це оптичне явище також

успадковує і колір об›єкта, що його породило. Вчені

не раз відзначали те, що низько розташований генератор

світла, створює довші колони. Найчастіше

з›являються подібні оптичні ефекти в холодну пору

року. Але нерідкі випадки виникнення світлових

стовпів і в більш теплу пору року. Це може відбуватися

в той період, коли на небі спостерігають перисті

хмари – у них також утворюються шестигранні

кристали льоду.

Дуже часто світлові стовпи плутають з полярним

сяйвом. Однак, природа виникнення цих двох

оптичних явищ різна. Полярне сяйво – продукт спалахів

геомагнітних бур, коли магнітне поле планети

збуджене «поривами» сонячного вітру. Саме вони,

вторгаючись в магнітосферу Землі, примушують

її світитися на зразок того, як це робить кінескоп

телеприймача. Зазвичай північне сяйво з’являється

зеленувато-бузковими сполохами на великій площі

небесного склепіння. Механізм же утворення світлових

променів разюче відрізняється, тому плутати

ці оптичні явища не можна.

Світловий стовп - дивовижне оптичне природне

явище, що створило навколо себе безліч теорій, вигадок

і повір›їв. З появою історій про НЛО і розквітом

захопленням уфологією, це явище пов›язували

з довгоочікуваним прибуттям на Землю мешканців

інших планет. За давньою легендою людина, що побачила

стовп світла, знайде незліченне багатство і

достаток.

Відтак, нехай усі, хто милувався казковим видовищем

у небі над Вінніпегом, знайдуть своє щастя

у новому році! УВ

- FEBRUARY 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

7


UKRAINIAN

NIGHT 2019

Dauphin Kings

Myron Dmytrowych

Photo: Norbert K. Iwan

he 4 th annual Dauphin King’s Ukrainian Night that

T was held on Saturday January 26, 2019 was a resounding

success. It is hard to imagine that this

small city of 8,000 residents located in the Parkland region

of Manitoba, packed in 1900 spectators into the Credit

Union Place.

Ryan Rauliuk, manager of Ruff’s Furniture in Dauphin, who

is the main force behind the Ukrainian Night explained,

“The neat thing that I noticed this year was that droves

of people were coming from Winnipeg, Brandon and Regina,

just for this event. In fact, one gentleman flew in from

Kelowna, British Columbia just to witness this spectacle.”

Ukrainian Night by far is the best attended home game for

the Dauphin Kings. Playing in front of nearly 200O fans is

highlight for many of the players. Recent addition, Ethan

Slobodzian who grew up in Hamilton, Ontario was looking

forward to Ukrainian Night.

“I am so excited for tomorrow. It was one of the selling

points for me coming here,” said Slobodzian. “ I saw some

of videos and it just looks incredible. I can’t wait to be a

part of it.”

Ukrainian Night is a truly family event, providing entertainment

for all age groups. Many aspects for the rich

Ukrainian culture were front and centre. Ukrainian dancers

welcomed the attendees in the lobby. The “The Drifting

Kozaks” Band filled the arena entrance with lively

traditional music. During the intermission the audience

was entertained by the Kulbassa Throw and mattress races

to name a few of the unusual and exciting events.

Ryan Rauliuk added,

“Overall the highlight of the entire night was seeing each

and every person with a smile on their face having a great

time!”

Veteran Dauphin King player who hails from Dauphin, Bradyn

Smelski, prior to the January 26th game, commented,

“Dauphin is a centre for Ukrainian culture and we have

make this (Ukrainian Night) happen, and do our best make

it special. ”

8 Український Вінніпеґ - ЛЮТИЙ 2019 -


For many in attendance the most exciting part of Ukrainian

Night is the opening ceremonies. The Dauphin Kings

wearing their special Ukrainian Night jerseys were introduced

in Ukrainian by Stephen Jaddock. The Ukrainian

Kozak honour guard accented by the spectacular yellow

and blue light show added to this extravaganza. The Smith-

Jackson Ukrainian Bilingual School choir sang the Ukrainian

National Anthem. Maria Jean Slobodzian-Plustwa, who

is only 6 years old wowed the crowd by singing "O Canada"

in Ukrainian.

In true Ukrainian tradition, members of the Bratsva dancers,

Alina and Andry Genik presented salt and bread to

the visiting team, the Portage Terriers.

Former captain of the Dauphin Kings, Barry Trotz dropped

the ceremonial puck (small ring of kulbassa).

Since, Barry Trotz is the first Ukrainian Canadian to

coach a Stanley Cup Champion it is only fitting that he was

chosen to drop the ceremonial puck at Ukrainian night.

Last summer, Barry Trotz, the former head coach of the

Washington Capitals presented the Stanley Cup to over

5,000 excited hockey fans in Dauphin. After leading the

Capitals to their first Stanley Cup, Barry Trotz left Washington.

In June, 2018 Barry signed a contract to coach the

New York Islanders.

In hockey action, the Dauphin Kings had a tremendous

start and scored the first goal in the game. They kept the

score 1-0 through the first two periods. However, the Kings

fell behind in the third period and unfortunately, the final

tally was Portage 4 Dauphin 1.

The evening concluded with a Ukrainian Zabava where

Ukrainian Night organizers had a chance to unwind and

enjoy the evening. The Drifting Kozaks Band once again

entertained the attendees with lively dance music and

traditional folk songs. As well, three New York Islanders

signed jerseys that were provided by the head coach Barry

Trotz were auctioned off.

In conclusion, it should be mentioned that Ukrainian

Night has had profound effect far from reaches of the Parkland

region. Ukrainian Night has been viewed with great

interest by both the Ukrainian diaspora and hockey players

in Ukraine. They are truly amazed that a Canadian Junior

Hockey Team proudly wears a Ukrainian themed jersey in

competition.

The Canadian Friends of Hockey in Ukraine would like

to build on this interest by providing young Ukrainian

Hockey players a opportunity to play teams in place like

Dauphin. As well, teams like Halitsky Levy and Sokil Kyiv

would benefit greatly if teams from Manitoba would travel

to Ukraine for competitions.

During the Ceremony Barry Trotz added,

“Dauphin Kings Ukrainian Night is an extraordinary event

and has great sociocultural importance for the life of the

community.”

Eugene Kolychev, Ukrainian hockey historian, who lives in

Kyiv, Ukraine has commented,

“After the first Ukrainian Night Jersey 2017 that was featured

by Ukrainian TV, Dauphin Kings became the most

popular hockey team in Ukraine.” УВ

- FEBRUARY 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

9


Mariia Kryvosheieva

ove, Courtship and family are essential parts of every culture and

L every community.

10 Український Вінніпеґ - ЛЮТИЙ 2019 -

The exhibition «Love Letters from the Past» at Oseredok Ukrainian Cultural

and Educational Centre explores love and courtship culture as it was shaping

up in the Ukrainian Canadian community in the early 1900s. Through actual

letters, memories, family photographs, and various publications, we learn

how personal relationships evolved, and how this new culture flourished in

both urban and rural settings. Visitors of this exhibition also could see this

new cultural phenomenon by showcasing «how-to» Ukrainian publications,

such as «How to Write Letters» that had been published in Winnipeg, as well

as real and satirical fictional letters published in national newspapers.

This installation was created by the famous Canadian researcher Larisa

Sembaliuk Cheladyn. During the opening of the exhibition, her curator kindly

agreed to answer a few questions.


Larisa, you have collected a lot of material for your exhibition.

which letters impressed you the most?

Each love story is unique. Indeed, thanks to this research, I got acquainted

with many stories. Unfortunately, some of them are very sad.

The Ukrainian Canadian folk song “Лист з Канади” (“The Letter from

Canada”) can be considered a masterpiece. It tells the story of a woman

left in the Old Country with her children, while her husband, Ivan went

to Canada to earn some money. From her letter, we learn that the family

had to sell their land and a cow in order to raise money

for the trip, that it has been a year since Ivan left, and

that he has never written or sent any money to his

family. She is struggling on her own, trying to feed and

keep the children warm, she even had to sell her coat.

Trying to make sense of the husband’s silence, she is

imagining that Ivan met another woman, or probably

that the beautiful flowers of Canada made him forget

about his children. The song starts with the letter being

written, and afterwards, sealed and posted, emphasizing

its importance. This first part of the song makes

it evident that there is nothing worse than a lost connection

with a loved one, silence, endless waiting for

a letter. The most desirable development would be, of

course, to receive a letter and re-establish the connection

with her husband. A reply finally arrives, “Early

one Sunday, about a month later.” Receiving a letter

should be a happy event. The song, however, takes a

dramatic turn. The reply from Canada starts with the

formal request, “Do not write any more letters.” That

is not the worst of it though. This comes next with

the news that Ivan has been killed in Manitoba by an

earth-slide while working as a miner. This unexpected

twist adds another layer of emotional intensity to this

beautiful and complex song.

- FEBRUARY 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

11


As can we see, the hard work of men was not the only

problem for immigrants in those days.

Yes, you are right. At the turn of the twentieth century, some

170,000 Ukrainians immigrated to Canada. At the time, Ukraine

did not exist as an independent country, so many of the incoming

immigrants had passports from the Austro-Hungarian Empire.

When the First World War broke out, those immigrants

who had come to Canada in hopes of a better future under an

Austro-Hungarian passport, were labeled “enemy aliens.” The

labeling of those of Austro-Hungarian origin as enemy aliens

established limits of social and political acceptance. These

people lived on the periphery of society without social or political

standing, except as prospective enemy. Aliens of German

or Austro-Hungarian origin were considered a liability

to Canada during the war. In Canada, some 8,579 enemy aliens

were interned during the First World War. Internment is important

in the enemy alien story because it deprived certain

individuals of their basic human right – freedom. It also placed

them in a position where they would be treated as prisoners

of war. The story of internment, including the general outline

and details, has been fairly well documented. The internees

had been handled as common criminals, forced to work on

public works projects, and exposed to treatment that went beyond

the customary military regulations applying to prisoners

of war. The discriminatory conditions of the time period in

Canada, many being forced to register as an enemy alien, and

the ever-present threat of the internment camp made it a difficult

time to be Ukrainian in Canada. While continually publishing

articles claiming Ukrainian loyalty to Canada, in order

to help Ukrainians make sense of this difficult time period,

newspapers, such as Украiнський голос (Ukrainian Voice),

also published “instructions” for Ukrainians, to help them

avoid ending up in the camps. For example, they were advised

not to go under railroad bridges, not to express their views,

and to avoid hotels and bars. It was not always so easy to navigate

the new world in which these Ukrainians lived. Many immigrants

could not speak English, and sometimes this language

barrier proved to be difficult for them and they found themselves

in unfavourable situations as a result. One such problem,

published in Ukrainian Voice, was with the English word

“pro”. Due to a lack of knowledge of the English language, it

was easy to confuse the word “pro” with the Ukrainian word

proty, meaning against. In this situation, someone is asked

whether he is “pro-German”. He mistakes the word “pro” for

the Ukrainian word “against” and begins to convince them that

he is pro-German. While the men were put into internment

camps, the women at home were forced to live through challenging

conditions, losing their homes, making decisions on

what they should do with the children, and being with little

or no money. The only form of communication between the

men in the camps and the women at home were letters. The

women also wrote letters to advocate for their husbands and

to beg for their release. Prisoners were permitted to write two

letters per week and receive as many as came to them, both

classes being censored previous to dispatch or delivery. They

were also allowed to send or receive parcels under similar

regulations. The censorship of both letters and parcels was a

difficult operation, as practically all letters were written in a

non-English foreign language or dialect requiring expert interpreters

at each station, while many were in cipher or veiled

form. As to parcels, all sorts of subterfuges were resorted to

for the purpose of getting in letters, tools, money, and other

prohibited articles, through the medium of outside donations

of food, clothing, fruit, etc. A most careful watch had to be

maintained upon them.

In my opinion, no less interesting topic is «Mail-Order

Brides».

Absolutely. For the early Ukrainian immigrants to Canada

the decision to emigrate was almost always a gamble: some

benefitted, others were less fortunate. While many peasant

families settled on their newly acquired homesteads, there

were also thousands of unmarried young men, and even some

women, seeking employment in Canada’s frontier regions and

urban centers. Apart from the stress of departure and resettlement,

and the hardships of labour, they also had to deal with

the loneliness of being single in a foreign land. A lack of prior

knowledge of the English language and cultural differences led

some of them look for wives from the Old Country, through

arranged marriages. For North American immigrant communities

such arrangements were far from uncommon, and mailorder

brides played a huge role in courtship practices of the

New World. Examples of correspondence with similar stories

can also be seen at our exhibition.

Love Letters from the Past is touring across Canada in 2018/19.

It is trilingual – written in English, Ukrainian, and French, and

will appeal to audiences of all ages.

Thank you very much for the answers. УВ

12 Український Вінніпеґ - ЛЮТИЙ 2019 -


Колядки співали –

Христа величали!

Марія Кривошеєва

Фото: Норберт К. Іван

айбільш радісною та очікуваною подією зими, безумовно,

H є святкування Нового року та Різдва Христового. Вже традиційно

Центр української культури та освіти “Осередок”

організовує у Вінніпезі фестиваль Колядок, під час якого найкращі

співочі колективи збираються разом аби славити Господа піснею.

Різдвяні колядки та щедрівки – це частина душі українського

народу. І саме сьогодні, у такі складні часи для України, ми, як

ніколи повинні зберігати українську традиційну та культурну

спадщину для наступних поколінь.

«Рік тому я прочитав книжку «In Defence of the Ukrainian Cause»,

і ця назва і досі у моїх думках, - звернувся під час відкриття Фестивалю

до присутніх у залі член Ради Директорів «Осередку»

Дон Пугач. – Захищати й зберігати «українське» - це те, чому

навчали нас наші батьки, діди й прадіди. Хтось співає у хорі, а

хтось готує найсмачніші вареники. На справді, це не важливо.

Головне - ми всі разом виконуємо святу справу. Відтак, хочу

від себе особисто та від імені працівників і волонтерів нашого

Центру подякувати усім, хто прийшов сьогодні на Фестиваль

українських Колядок. Цей захід було засновано майже двадцять

років тому і, переконаний, українська пісня й надалі звучатиме

для тих, хто пам’ятає і шанує своє коріння!»

Того вечора усі присутні у залі мали чудову нагоду насолоджуватись

традиційними українськими колядками та щедрівками

у виконанні Українського чоловічого хору «Гуслі», польського

народного ансамблю «Сокол», хору Української Католицької

Митрополичої Катедри святих Володимира й Ольги, народного

ансамблю «Мелос» та хору імені О. Кошиця.

Усі співочі колективи принесли на свято щось особливе і своєрідне.

Відчувалась атмосфера радості й піднесення, щирості й

любові. Численні глядачі із завмиранням сердець слухали «Нова

радість стала», «Во Віфлеємі нині новина», «Щедрик, щедрик,

щедрівочка» та інші Різдвяні колядки, що прославляти народженого

Христа.

Хоч фестиваль і закінчився, зимова коляда триває. Колядуйте,

співайте Спасителя прославляйте. УВ

Христос народився! Славімо Його!

Life insurance for the Whole

Family for All of Life’s Stages

We’ve Got You Covered

Get a FREE Online Quote

at www.ufsc.ca

Phone: 204.586.4482 Toll-Free: 1.800.988.8372

E-mail: contact@ufsc.ca

Follow us: @ufsc_insurance

- FEBRUARY 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

13


CALENDAR of EVENTS

IS BROUGHT TO YOU BY:

184 Alexander Avenue East

Winnipeg, MB, R3B 0L6

(204) 942-0218

Monday – Saturday

10 AM to 4 PM

www.oseredok.ca

info@oseredok.ca

КАЛЕНДАР ПОДІЙ

CALENDAR OF EVENTS

Щоб бути в курсі останніх подій, відвідайте наш сайт: www.ukrainianwinnipeg.ca/events

Хочете додати Ваш івент в календар? Пишіть нам: info@ukrainianwinnipeg.ca

ЛЮТИЙ

FEBRUARY

9

13

16

24

28

SAT

WED

SAT

SUN

THU

БЕРЕЗЕНЬ

MARCH

2

6

SAT

WED

ТРАВЕНЬ

MAY

23

THU

English-Ukrainian Bilingual Program

Kindergarten Information,

Registration and

Open House Dates 2019

24

25

FRI

SAT

Tuesday, February 12 th 6:30PM

R. F. Morrison School

25 Morrison Avenue

Ph: 204-338-7804

E-mail: andrew.volk@7oaks.org

www.7oaks.org/school/rfmorrison

Bernie Wolfe Community School

Contact the school for details

95 Bournais Dr.

Ph: 204-958-6532

E-mail: ahirst@retsd.mb.ca

www.bw.retsd.mb.ca

Registration January 28 th to February 1 st

Oak Bank Elementary School

826 Cedar Avenue, Oakbank

Ph: 204-444-2473

E-mail: odeneka@sunrisesd.ca

www.sunrisesd.ca/school/oakbank

Thursday, February 7 th 6:30PM

Springfield Heights School

505 Sharron Bay

Ph: 204-663-5078

E-mail: tziprick@retsd.mb.ca

www.sh.retsd.mb.ca

Thursday, February 1 st 6:30PM

Ralph Brown School

460 Andrews Street

Ph: 204-589-7355

E-mail: ralphbrown@wsd1.org

www.winnipegsd.ca/schools/ralphbrown

Wednesday, March 20, 7:00PM

Happy Thought School

659 Quarry Rd. East Selkirk, MB

Ph: 204-482-4521

E-mail: nlovenjak@lssd.ca

www.lssd.ca/hts

Smith Jackson School 701- 1 st St SE in Dauphin, MB Ph: 204-638-3134

E-mail: stucker@mvsd.ca https://smithjackson.mvsd.ca

Registration: April 5 th 1:00 to 3:00 pm

Parents of children entering Kindergarten in September 2019 can take this opportunity to visit their child’s school, meet staff and learn about the benefits of

additional language learning as well as the enriched, cultural programming that is available to their child through the English-Ukrainian Bilingual Program.

There is no cost to enroll, and transportation is available to program schools within the school division based on divisional guidelines

For more information on the English-Ukrainian Bilingual Program

Please visit www.mpue.ca or contact your local school for more details.


Upcoming

Events:

Petrykivka Painting Master Class with Kateryna Kryvolap

Saturday, Feb. 9, 2019, 1 pm - 4 pm

Oseredok, 184 Alexander Ave.

Registration: (204) 942-0218, $45 for non-members. Limited to 10 participants.

Honoring heavenly

hundred 5 th anniversary

three tenors concert

from ukraine

WHEN: Feb 24, 3 pm

WHERE: Prosvita (777 Pritchard Ave.)

За участю: Олег Лихач - Народний артист

України, о. Андрій Дуда - військовий капелан,

Іван Лихач - соліст львівської консерваторії.

Квитки: $20 (дорослі), $10 (молодь і студенти

від 12 років).

Ввесь прихід призначений на гуманітарні

програми на передовій.

3-ий річний

Пластовий Конкурс

Шевченківських Віршів

Plast Winnipeg's 3rd Annual

Taras Shevchenko Poetry Contest

WHEN: March 2, 1:30 pm - 3 pm

WHERE: Plast (623 Flora Ave)

CONTROVERSIAL HISTORy:

THE OUN and UPA in the

contemporary memory wars

by myroslav shkandrij

WHEN: Feb 28, 7pm

WHERE: Classroom E at St. Andrew’s

College (29 Dysart Rd.)

Sponsors: Centre for Ukrainian Canadian

Studies, St. Andrew’s College & Department

of German and Slavic Studies

For more info: (204) 474-8905,

email: cucs@umanitoba.ca


16 Український Вінніпеґ - ЛЮТИЙ 2019 -

20


PHOTO OF THE MONTH

Photo: Norbert K. Iwan

19

- FEBRUARY 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

17


a stylish blend of culture

and functionality

W

arm, soft-soled, lightweight, and manoeuvrable, Mukluks were essential

winter gear for Arctic Indigenous peoples, fur traders, and for

European explorers.

The ‘Manitobah Mukluks’ company, which began operation in 2008, is now

recognized as a worldwide luxury label known for its traditional meticulously

beaded shoes and boots.

CHOBUKIES; a Mukluk-inspired creation is also headed for success.

“When I was a teenager, I decided to explore my wonderful and diverse

culture.” recalls Anne Kolody whose parents immigrated to Canada from

Ukraine. Anne immersed herself in Ukrainian language classes and Ukraine

dance with ‘Rosmai’ and ‘Rusalka’ dance ensembles.

Anne was particularly fascinated by dancing costumes: “I really enjoyed

wearing them but I knew they were also a piece of art.”

The design and embroidery of Ukrainian costumes made an impact on Anne.

A few years ago, she attended a basic Mukluk making workshop and began experimenting

on Mukluks with Ukrainian patterns, motifs, colours and various

materials. The first pair of ‘Ukrainian Mukluk Boots’ were created.

Encouraged by her sister, Anne inquired whether ‘Kalyna’, Ukrainian Book

and Gift shop would consider displaying her new creation.

To Anne’s surprise, the boots she was wearing garnered more attention than

the ones she was hoping to sell. “The pair I was holding, despite a pysanka

inspired design, still looked very much like mukluks, while the boots I was

wearing featured a ribbon border of Ukrainian design, was short and had no

fur. That was the first pair of CHOBUKIES.”

Kalyna Book and Gift store were definitely interested in Anne’s product.

Anne rushed off to purchase red and black suede and began to sew!

18 Український Вінніпеґ - ЛЮТИЙ 2019 -


Anne’s niece Taron, an Art Director, suggested branding the boots by combining the

Ukrainian word чоботи [cho’boty] – boots and “ukies.”

The ‘CHOBUKIES’ label was born.

The boots are 100% custom designed and handmade by Anne. She lays out the suede,

outlines the patterns, cuts and sews every piece. “CHOBUKIES reflect the individuality

of the person wearing them, so I encourage my customers to explore and share their

thoughts on design” says Anne. When all the pieces and linings are sewn in place, she

then glues the soles and applies several layers of weather protector spray.

Anne is confident in her craftsmanship and product. She believes that regardless of

today's advanced textile technologies, there is still garment and footwear apparel that

are best tackled with a needle in hand!

“With proper care, a pair of CHOBUKIES may last you a lifetime” she concludes. CHOBUKIES are generally

worn during the cooler spring and winter months. Not only do they provide warmth, but they are a bold

fashion statement and can be integrated into a wide variety of personal fashion styles. An Instagram

account highlighting this variety would come in handy, but CHOBUKIES have no social media accounts or

website yet. The boots are available online at etsy.com and are displayed available at Kalyna, Ukrainian

Book and Gift store, 952 Main St., Winnipeg.

What is Anne’s advice to anyone thinking of starting a business? “You have to love

what you do.” She recalls when she had 11 pairs of CHOBUKIES at home and kept

creating them just because she enjoyed the process. “Fortunately, they all have been

sold”, she smiles. УВ

- FEBRUARY 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

19


INTERVIEW. Інтерв’ю

Лiза Яворська

Виконавчий директор Кредитної

Кооперативи Північного Вінніпеґу

5 питань Лізі Яворській:

1

2

3

4

5

Що найбільше подобається у Вінніпезі:

Пори року

Найбільш пам’ятна подорож:

Польща, 3 роки тому

Найцінніша порада, яку колись отримували:

Завжди робити добро людям

Найулюбленіша українська традиція:

Всі, що пов’язані з Різдвом

Що любите читати

Переважно щось легке, розслабляюче. Хотіла би, аби

на читання залишалося більше часу.

івно два роки тому на пенсію, після 40-річної кар’єри у

фінансовій індустрії, пішов Роман Грабовський. Його

P місце на посаді виконавчого директора Кредитної

Кооперативи Північного Вінніпеґу зайняла Ліза

Яворська.

Ліза - представниця третього покоління канадських українців.

Народившись у західній частині міста, де й досі мешкають її

батьки, пані Яворська змалечку була прив’язана до північного

Вінніпеґу: дитячий садок, школа, танцювальний гурток,

молодіжні організації. «Я так багато часу тут проводила,

що після одруження, ми з чоловіком вирішили, що будинок

купуватимемо саме у цій частині міста», - розповіла Ліза.

Ліза з дитинства полюбляє різдвяні колядки. «Ukrainian Catholic Youth

Group, членом якої я була, - згадує Ліза, - щороку організовувала колядників.

Ми ходили від хати до хати і співали. Було дуже весело, але

мене дивували старші люди, у яких на очах часто були сльози. Тоді я

цього не розуміла, але зараз у самої навертаються сльози як згадую.

Своєю появою ми давали їм відчуття причетності до громади і запевняли,

що українські традиції успішно передаються від покоління

до покоління».

20 Український Вінніпеґ - ЛЮТИЙ 2019 -


Свої перші студентські роки майбутня виконачка директорка

Кредитної Кооперативи Північного Вінніпеґу

провела в університеті Вінніпеґу, а згодом перевелася

до університету Манітоби, де й отримала диплом. Отримавши

ліцензію професійного бухгалтера Ліза розпочала

кар’єру в компанії «Richardson International», згодом

була «Maple Leaf Foods» і зрештою українська кредитка

кооператива.

Її призначення на посаду виконавчого директора співпало

із закриттям одного з двох відділень кредитівки.

«Такі зміни завжди непопулярні, - пояснює пані Яворська,

- але ми маємо відповідати вимогам часу та інвестувати

в мобільні сервіси». Протягом 2018 - ювілейного

для кредитівки року - було оголошено про оновлення

вебсайту та онлайн-банкінгу, запровадження елекронних

звітів, мобільного додатку та мобільних повідомлень,

а також дебіт карток з можливістю Interac Flash®

та нових карток VISA. Довгоочікувана можливість електронних

переказів Interac® e-Transfer буде представлена

цього року. Сьогодні здивувати може скоріше відсутність

цих сервісів, ніж їх наявність, але кредитівка

рухається у правильному напрямку. Зрештою, впроваджувати

сучасні технології потрібно поступово. «Люди

часто схильні недооцінювати масштаби проведеної за

лаштунками роботи, - розповіла Ліза, - цього року ми

будемо продовжувати скорочувати видатки і планувати

подальші нововведення, прислухаючись до побажань

клієнтів».

Уміння слухати, так і само як і вміння задавати питання

– ті якості, які пані Яворська вважає одними з найважливіших

для будь-якого виконавчого директора: «Правильні

питання дозволяють швидко дістатися до суті

проблеми, а зрозуміти суть проблеми – це найперше

та найважче завдання на шляху її вирішення. Я думаю,

мені є куди рости в цьому плані».

У вільний від роботи час, пані Яворська займається скрепбукінгом

(виготовлення та оформленні фотоальбомів з сімейних подорожей),

а майже всю теплу частину року проводить біля річки.

Ліза також бігає напів-марафони та вже четвертий рік приймає

участь у «Swamp Donkey Adventure Racing».

Ми щиро бажаємо Кредитній Кооперативі Північного

Вінніпеґу та її виконавчій директорці продовжувати рухатися

вперед і ставати кращими, а всіх наших читачів,

які ще не є членами українських кредитних спілок, завітати

до відділення та принаймні поцікавитися про наявні

програми та послуги! УВ

1940 Main St.

Winnipeg, MB

Ph.: (204) 558-5999

MON-SAT: 10 am - 7 pm

SUN: 11 am - 5 pm

6-1575 Regent Ave. W.

Winnipeg, MB

Ph.: (204) 219-1812

MON-FRI: 11 am - 7 pm

SAT: 10 am - 7 pm

SUN: 11 am - 5 pm

5-605 Sterling Lyon Pkwy.

Winnipeg, MB

Ph.: (204) 219-3025

MON-SAT: 10 am - 7 pm

SUN: 11 am - 6 pm

- FEBRUARY 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

21


NOSTALGIC TIME

CAPSULE INTO

CANADIANA FASHION?

Luba Fedorkiw

he community of Sifton, located 20 km. north

T of Dauphin in the Parkland region of Manitoba

was named after the Canadian Minister of the

Interior, Sir Clifford Sifton who encouraged the first

wave of Ukrainian immigrants to homestead on the

prairies in the 1890s.

A spinning wheel crafted

by George Gaudry stands

stoically atop an ornate cairn built by brothers Don

and Rick Gossner. As a millennium project, it pays

tribute to the founder of Mary Maxim Ltd. Additionally,

it welcomes tourists and reminds them of

a simpler era of an active hub of wool milling and

related manufacturing in Manitoba between 1930-

1950s. The cradle of the iconic Northland sweater.

Shpatzirring back to the height of the Canadian

Depression, John Weselowski and his brother

George established their blacksmith trade in Fork

River and later in the village of Sifton. They ingeniously

designed and manufactured a new type

of spinning wheel brought to Canada from Ukraine

by their family and the world’ s first hand carders.

This template served in the production of 20

units of Spin-Well spinning wheels per day at their

converted blacksmith shop – Weselowski Brothers,

later renamed Spin-Well Manufacturing Company.

The patented spinning wheel sold for approximately

$7.75 and was shipped throughout Canada,

U.S.A. and other countries by mail order.

A spinning wheel crafted by George Gaudry

Spin-Well spinning wheels

In 1937, Spin-Well Manufacturing Co. expanded their milling operation

called Custom Woollen Mills. It manufactured the wool roping for rugs, 3 ply

yarn for jumbo sweaters and specific carded woolen preparation (100 lbs. daily) to make batts for comforters.

John Weselowski partnered with Sifton residents - Willard McPhedrain, a CN station agent who spoke Ukrainian

and his wife Olive. Spin-Well Manufacturing Co. relocated to Brandon, Manitoba and the mail order company

called Sifton Wool Products Ltd. founded by McPhedrain flourished in manufacturing and selling woolen work

socks, mittens, blankets and other wool based lined parkas/windbreakers. The village of Sifton became an industrial

center of wool products, operating 24/7, employing local workers and shipping much required products

to the military overseas during World War II.


Rotary Clubs, Salvation Army, Handcraft Guilds and other organizations

contributed to the volunteer war efforts using the Weselowski

spinning wheel.

While travelling to promote his merchandise (Sifton Products Ltd.) to

department stores in western Canada, Willard McPhedrain was inspired

by the unique motifs of Cowichan First Nations. The first graph style

pattern - knitting kit #400, The Reindeer was designed by his employee,

Stella Sawchyn. The bulky and rough looking 100% pure wool Northland

sweater was born. It became highly successful in its simple marketing

through rural and urban newspaper advertisements originally in Free

Press Prairie Farmer, Family Herald and Western Producers. Trademarked

under his employee, Mary Maximchuk’s truncated surname,

Mary Maxim, it became a fashion “must have” for unexcelled warmth

and wear. Whether with beaver, moose, fish, abstract or sport designs, it

was worn against the cold elements of prairie weather. It was also called

he curling, hunting or simply, the economical Northlander sweater.

In 1954, Mary Maxim Ltd. found a new home in Dauphin, Manitoba, in

1956 another location was established in Port Huron, Michigan and in

1959, Mary Maxim Co. moved to Paris, Ontario – a textile town where

knitting patterns, yarn and other craft products were “in vogue.” Willard

McPhedrain consolidated his business, and it grew into an international

mail order company.

He died December 29, 1971.

The Dauphin Herald obituary for John Weselowski states that he died

June 1, 1973 and is buried in Sifton.

Anna Weselowski, John’s widow continued her husband’s business and

sold the machinery of Custom Woolen Mills of Sifton, Manitoba in 1975

to Purvis Smith Ltd. of Calgary, Alberta.

Hollywood comedian Bob Hope, HRH Princess Anne and the Canadian

band Barenaked Ladies have sported Mary Maxim sweaters.

Roots brand partnered and re-invented the perfect retro fashion piece

to commemorate the 60 th Anniversary of Mary Maxim (2014).

Descendants of the McPhedrain family still operate the Mary Maxim

brand with catalogue, retail and internet sales. Humble beginnings in

Sifton, Manitoba and still providing the joy of hand knitting.

The Weselowski Spin-Well wheel from Sifton may be found in an attic

or auctioned at a rural farm sale. Humbly historic to Canadiana fashion. УВ

100% pure wool Northland sweaters

Sources:“About Us” Mary Maxim 03/05/200

“Roots, Mary Maxim collaborate on iconic curling

sweaters,”Sept. 10, 2014

Lesyk, Elsie, Sifton Then and Now, Freisen Printers, 1992

Rouke-Barringer,Cathy “The Real Mary Maxim”

www.customwollenmills.com

www.TorontoStarReprints.com

MARY MAXIM COLLABORATION WITH

ROOTS BRAND

- FEBRUARY 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

23


W

18th-century portrait of St Paisius of Neamt

hile currently here in Winnipeg, the late Bishop Vasyl

Velichkovsky is enshrined and thus all attention is on

him, he should be seen as the latest Velichkovsky who

was a major figure in Ukrainian religious and cultural life.

Beginning in the 17 th century, Ivan Velichkovsky leads the

way. Descended from a prominent Ukrainian kozak family,

little is known about his early years. What is known was that

he was a well-educated multi-lingual priest/ poet. His poetry

and poetic works remained scattered. They were only collected

and published in 1972 by noted literary scholar Dmytro

Chyzhevsky. Ivan Velichkovsky died in 1726, his age unknown.

His grandson, Petro Velichkovsky was born in 1722, in Poltava.

Petro’s father, Ivan Velichkovsky, was also a priest. Petro

Velichkovsky was born into a large family, being the eleventh

child in a family of twelve children, and following the family

tradition, he proceeded with religious studies. And like his

grandfather, he had a gift for languages.

In 1741, Petro Velichkovsky became a monk and adopted

the name of Platon. In 1743, he made his first trip to Moldova

becoming acquainted with the religious life there. He moved

to Mount Athos in Greece in 1746 to pursue his religious

studies, where in 1750, he adopted the name, Paisius, which

would stay with him until death. In 1758, he was ordained as

a priest. While on Mount Athos, he began translating ancient

Greek texts into Old Slavonic. Of particular importance was

his translation work of the Philokalia.

In 1764, Paisius Velichkovsky was invited to return to Moldova

to revive monasticism there. He moved to the Dragomira

Monastery in Bukovyna where he continued his translation

work. In 1790, he was elevated to the status of Archimandrite.

Paisius died in 1794, and throughout his whole life no matter

where he lived, he kept signing and referring to himself as

being from Poltava.

Paisius Velichkovsky influenced many during his life and

with his works. Most notably, he was a major influence on

Arseny Troyepolsky, the Ukrainian priest monk, who is considered

to be the author of the anonymous, 19 th century work,

The Way of the Pilgrim. In 1982, Paisius Velichkovsky was

canonized on Mount Athos and made a saint. His influence

stretches beyond Eastern Europe. The St Paisius Velichkovsky

Church in Livorno, Italy, is named after him.

24 Український Вінніпеґ - ЛЮТИЙ 2019 -


Which brings us to Vasyl Velichkovsky, born in 1903, in the Carpathians

in Stanislaviv, now known as Ivano-Frankivsk. Unlike his

predecessors, Vasyl Velichkovsky did not leave behind many literary

or religious tracts. Vasyl Velichkovsky served his nation and

people when they were under oppressive regimes. He was ordained

in 1925 as a Redemptorist monk/priest and first was sent to Volyn

where he served until 1935 when due to Polish persecution [the

Pacification Campaign] of the Ukrainian church, he had to abandon

his mission. In 1935, he returned to Stanislaviv as a hegumen, where

he continued to serve the community during the war years. Twice

arrested by the Soviets, he survived two prison sentences which

left him physically broken. It was during the first prison sentence

in 1959 that, Archbishop Yosef Slipyy consecrated him as a Bishop.

Following his release from his second stay prison in 1971, Bishop

Velichkovsky was allowed to go to Yugoslavia to see family and

from there he travelled first to Rome, and then to Canada. He died

in 1972 and was beatified in 2001. The intact remains of Blessed

Bishop and Martyr Vasyl Velychkovsky are enshrined at St. Joseph’s

Ukrainian Catholic Church in Winnipeg, Manitoba, Canada. Today,

his shrine is located at 250 Jefferson Avenue, Winnipeg, Manitoba.

The Velichkovsky Family has provided church and religious leaders,

for over three hundred years. They have been sainted and beatified,

and served the nation well. May they not be forgotten. УВ

Bishop Vasyl Velichkovsky

SAUSAGE MAKERS

Meat Market Delicatessen

Serving Friends & Family Since 1958

TM Property of Central Products and Foods Ltd.

630 Nairn Avenue

Winnipeg

(204) 667-2981

Grass Fed Manitoba Beef & Bison

Naturally Fed Free Run Chickens

Smoked Turkeys, Social Orders

Delicatessen Meats & Cheeses

St. Joseph’s Ukrainian Catholic Church. Photo: George Penner

Our Own Wood Smoked Sausages:

Most are Gluten Free, Lactose Free,

No added MSG, Reduced Fat & Salt

Imported European Groceries

/sausagemakers

УКРАЇНСЬКА

ЄВАНГЕЛЬСЬКА ЦЕРКВА

Пастор: Анатолій Шевчук

тел. (204) 805 2295

Богослужіння відбуваються:

· Неділя 11:00

· П'ятниця 19:00

730 McPhillips St. Winnipeg

www.korbanchapel.com

info@korbanchapel.com

www.ukrevangelchurch.ca

ukrevangelchurchofwinnipeg

ukrevangelchurch@gmail.com

- FEBRUARY 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

25


«Жаліти за минулим, сподіватись на

майбутнє і ніколи не задовольнятись

дійсністю – це моє життя».

П.Чайковський

КОРIННЯ ТА

ДЖЕРЕЛА НАТХНЕННЯ

П. I. ЧАЙКОВСЬКОГО

Валерій Дебелий

Артистичний Директор

«Valery Dance Academy»

valeryart@ukr.net

I

сторики і музикознавці 20-сторіччя визнали

Петра Ілліча Чайковського генієм,

нарівні з великими композиторами європейської

музичної культури.

Але було і 19-сторіччя, коли жив і творив Петро

Ілліч, творчий шлях якого був устелений, як трояндами,

так і шипами. Ми маємо бажання ознайомити

читачів щодо зв’язку композитора з Україною, з

атмосферою часу, в якій творив Великий митець

свої шедеври: «Євгеній Онєгін», «Лебедине озеро»,

«Лускунчик», «Cпляча красуня», «Дитячий альбом»,

«Перший і Другий концерти для фортепіано

з оркестром», «Орлеанську Діву», Третю і Четверту

симфонії, увертюру «1812 рік», Першу, Третю і Четверту

симфонічні сюїти, 6 романсів, Серенаду для

струнного оркестру», церковні твори «Всеношное

бдение», Літургію Iоанна Златоуста і багато інших

творів, які були написані в Україні.

П.І. Чайковський народився 7 травня 1840 року в

м. Воткінськ (Удмуртія), куди направили працювати

його батька - директора великого гірничодобувного

заводу. Його прадід по батькові, Федір Опанасович,

походив з-під Кременчука, з Омельників – мав козацьке

прізвище Чайка. Так називали командирів

козацьких човнів. Він був сотником Миргородського

полку у гетьмана Мазепи, який разом зі Шведським

королем Карлом 12 воював проти російської

армії Петра 1, і брав участь у битві під Полтавою,

був тяжко поранений і помер від ран. Дід Чайковського,

Петро Федорович, народився в Полтаві, навчався в Києво-Могилянській

академії. В той час він і змінив прізвище

Чайка на Чайковський. Мати П.І. Чайковського

– француженка Ассієр, внучка знаменитого скульптора

Мішеля-Віктора Ассієра, стала другою дружиною Іллі

Чайковського. Дитинство Петра проходило в дружній

сім’ї, в якій було шестеро дітей. Вже в 3 роки батьки називали

його «перлиною сім’ї». В родині була французька

гувернантка, яка доглядала дітей та вчила їх французьким

манерам і мові. В школі Петро був здібним і допитливим

учнем, його любили, як вчителі, так і учні. Інколи

у нього проявлялась легка нервозність, яка йому передалась

з генами від діда Ассієра, який був дуже емоційною

і зворушливою людиною. Це є одна із рис притаманна

талантам, які дуже рано формуються як особистості. Згадаймо

дитинство Моцарта, який в неповні 4 роки вже

грав на клавесині, а з 5 років почав писати музику. Коли

після гри на інструменті Вольфганг звертався до всіх

з питанням: «Вам сподобалась вам моя гра, ви любите

мене?», і чув від когось невисоку оцінку, то миттєво

ставав роздратованим, починав кричати і плакати. Талановиті

люди, в більшості – емоційні, горді і незалежні

особистості. Відомий вислів Бетховена: «Князів багато,

а Бетховен один» – свідчення тому. Але талант – це особливий

дар сприйняття світу.

Сьогодні ми будемо говорити про середовище, яке

мало вплив на творчість Петра Ілліча Чайковського. Але

26 Український Вінніпеґ - ЛЮТИЙ 2019 -


перед цим спробуємо відповісти на запитання:

“Чому ми любимо музику Чайковського? Чому вона

хвилює нас?”. І кожний із нас знайде в них свою відповідь.

Але є одна безперечна константа – В НІЙ ЖИВЕ ДУША.

Найвищі досягнення людини, в будь-якій сфері діяльності,

пов’язані з глибоким душевним поривом, який

притаманний талановитій особистості. І тільки це визначає

її місце у Всесвіті. Світ музики Чайковського -

натхненний. Його образи в музиці живі та експресивні.

Вони хвилюють розум, серце і душу, наповнюють

їх драматизмом і змушують страждати та радіти разом

з героями його творів. Що ж надихало його на творчість?

Для істинного майстра – це література, живопис,

класична спадщина в музичному та оперно-балетному

жанрах, і багато іншого, що часом для нас непомітно, а

для художника – це точка опори для створення художньо-музичного

образу. Також ми торкнемось його оточення

і спілкування – цієї великої цінності людського

буття. Коли ми зустрічаємо на своєму шляху особистість,

яка нам дає можливість розширювати та збагачувати

наші знання, це надихає і допомагає в розкритті

горизонтів нашої творчості, хвилює і відкриває в нас

недоступні раніше резерви, виводячи з них нові ідеї та

образи. Де ця Мекка духовного збагачення? Очевидно, в

кожного вона своя.

Під час навчання в Петербурзькій консерваторії, на

Петра Чайковського звернув увагу Антон Рубінштейн,

композитор, блискучий піаніст, ректор консерваторії.

Він оточує Петра своєю увагою і багато робить для розквіту

його таланту, за що Чайковський у своєму житті

сприймає Рубінштейна, «як свого найгеніальнішого

вчителя».

Після закінчення навчання в консерваторії з срібною

медаллю, Петро Ілліч їде до Москви і викладає музичні

дисципліни, в щойно відкритій консерваторії. Живе він

у Миколи Рубінштейна - рідного брата свого вчителя,

завдяки якому входить в коло музичної і літературної

еліти Москви. В той час він знайомиться і спілкується

з О. М. Островським, Л. М. Толстим. Працює музичним

критиком в газеті «Русские ведомости», знайомиться з

композиторами «Могутньої купки». Улюбленими композиторами

Чайковського були Ріхард Вагнер, Ліст,

Бетховен, Шуман. Щодо молодої російської школи, то

до неї він ставився без захоплення. Москву великий

композитор, в цілому, не сприймав, вона йому не подобалась.

В листі до свого брата Модеста він писав з Італії:

«Мені сумно в Венеції, але повертатися до Москви не

хочу, так як я зразу починаю хандрити і божеволіти». За

довгий час він так і не звик до Москви. Для нього Петербург

був духовно ближче і оцінку своєї творчості він

сприймав і цінив виключно з Петербурга.

У Москві Чайковський часто бував на балетних спектаклях

і найбільше любив «Жизель», в якому цінив поєднання

поезії, хореографії і музики. Для Петра Ілліча це

був еталон спектаклю. Він говорив: «Добре створений

балет є жива картина пристрастей, характерів, звичаїв

того народу, на базі якого створений балет».

Повертаючись до сторінок історії середини 19-го сторіччя,

ми звертаємо увагу на маленьке провінційне

містечко Кам’янка Черкаської області, в центрі України,

поруч з Каневом. Це невеличке місто було засновано в

17-му сторіччі і його заснування пов’язують з Богданом

Хмельницьким. З часом воно стає одним із культурних

центрів України. Тут збиралися на свої таємні наради

майбутні декабристи. У Кам’янці вони розробляли таємний

план зняття царя з престолу, за що були засудженні

і заслані до Сибіру. Сюди декілька разів приїздив О.С.

Пушкін, висланий на Південь імперії царським наказом.

Саме тут Олександр Сергійович дописує поему

«Кавказький бранець», присвячуючи її М. Раєвськомумолодшому,

та отримує враження для майбутньої поеми

«Полтава». Його добрі спогади про Кам’янку звучать

у посланні «В. Давидову»: «Тебя, Раевских и Орлова и

память Каменки любя».

Камянка НА МАПІ ХІХ ст.

Кам’янка – родинний маєток Давидових з цікавим минулим.

У 1860 році рідна сестра Петра Чайковського,

Олександра, вийшла заміж за Льва Давидова і переїхала

до м. Кам’янки, Київської губернії. В 25-річному віці,

вперше у своєму житті,

П.І. Чайковський приїхав до своєї рідної сестри, і з

того часу щорічно повертався в Кам’янку. У 1884 році, в

листі до брата Модеста, він пише:«Сьогодні я в Кам’янці

і відчуваю такий душевний спокій, таке блаженство, що

годі кращого і бажати». Саме Кам’янка стала для нього

місцем відпочинку і натхнення. «Я знайшов у Кам’янці

те відчуття миру і спокою в душі, якого марно шукав у

Москві й Петербурзі...» – писав своєму братові Модесту

Петро Ілліч. Композитор безмежно любив цей земний

куточок: «Я люблю в ній її минуле, вона овіяна для мене

духом поезії, образ Пушкіна витає переді мною і все тут

налаштовує на поетичний лад». Як це не прикро, але він

на той час не мав житла ні в Москві, ні в Петербурзі.

В Кам’янці композитор знайшов умиротворенність, ду-

- FEBRUARY 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

27


Камянка в першій половині ХІХ ст.

шевний спокій, рівновагу, яких не відчував, живучи в

двох столицях.

«За два тижні в Кам’янці, я зумів написати більше

ніж в Москві і Петербурзі за два місяці».

Саме ця атмосфера історичного минулого, сестра Саша,

діти, природа, і не можна виключати і генне його коріння,

яке глибоко сягає старовинного козацького роду, надихали

Петра на творчість.

Як Пушкін слухав свою няню Арину Родіонівну, так і

Чайковський слухав жінку декабриста В.Л. Давидова,

Олександру Іванівну. Вона ніби сама була живою історією

19-го сторіччя: проживши 93 роки вона мала чудову

пам’ять і полонила Петра Чайковського своїми спогадами

про часи присутності тут О. С. Пушкіна.

Надихають композитора прогулянки до лісу, на берег

чудової річки Тясмин, річки, що сховалась серед безмежного

степу в кам’яних обіймах берегів. Любив бувати на

ярмарках, весіллях, слухати народні пісні, які з часом

ввійдуть до його творів.

Неможливо не згадати духовного родича митця, українця

за походженням, письменника Євгена Грибінку,

що також зростав на українській благодатній землі, написавши

яскравий романс «Очи чорные», який співають

в усьому світі.

Народну пісню Петро Ілліч з любов’ю називає «Народною

святинею». Музикознавці стверджують, що 32 українські

пісні звучать у його творах. Почувши надзвичайно

мелодійну народну пісню «Пливе човен води повен»,

він вносить її в оперу «Мазепа», яку починає писати в

Кам’янці. П. І. Чайковський звертається до української

народної пісні і у Другій симфонії, в фіналі якої звучить

тема української народної пісні «Журавель», яку при

житті композитора називали «Українською симфонією».

«Дитячий альбом» та Шоста симфонія були присвяченні

племіннику – Володі Давидову. Діти сестри обожнювали

композитора і говорили: «У нас троє батьків: мама,

тато і дядя Петя».

Всесвітньо відомий балет «Лебедине озеро»… Де його

джерела? Ця історія народжувалась у Кам’янці. Якщо ви

запитаєте у мешканців цього міста про «Лебедине озеро»,

то відповідь буде одна: це казка їх озера. «Озеро лебедів»

– така була перша назва одноактного балету, поставленого

для дітей Давидових в 1871 році, в якому Петро Ілліч був

композитором і режисером, а в ролі акторів були його улюблені

племінники. На той час у цій редакції вже була присутня

сумна «Лебедина мелодія» та музика до танцю «Маленьких

лебедів». Далі ця тема не залишає композитора і

лягає в основу першого балетного спектаклю під назвою

«Лебедине озеро».

Ішов 1877 рік. В 37-річному віці, будучи переконаним

холостяком, Чайковський імпульсивно одружується на,

молодшій за себе, колишній консерваторській студентці,

Проте зовсім скоро композитор розчарувався в шлюбі й

навіть збирався вчинити через це самогубство. Усі подальші

роки подружжя вони мешкали окремо один від одного.

Процес розлучення тривав до смерті Чайковського, але так

і не відбувся. Ця ситуація його дуже обтяжувала, про що

він неодноразово писав у своїх листах, і безумовно, мала

на нього свій вплив. Під час написання музичного образу

«Лебединих картин», проникнутих глибоким драматизмом,

любов’ю, сумом та стражданнями – почуттями, які

він теж переживав через свій невдалий шлюб. Історія мистецтв

– це історія авторських ідей, які вони дарують нам,

беручи зі свого життєвого, духовного досвіду. Можливо,

в «Лебединому озері» і закладена сумна історія його особистого

життя, яке ніяк не складалось у сімейну гармонію,

при тому, що він мріяв мати свою родину. «Світлою трагедією»

– так Петро Ілліч називав своє «Лебедине озеро».

Напевне, в Кам’янці з’явився задум опери «Коваль Вакула»,

котра з часом приймає назву «Черевички».

Балет «Лускунчик», у якому розкрита тема добра й зла,

на яких виховувалось не одне покоління дітей, також має

український елемент. До речі, в цьому спектаклі є танець

«Тропак», який ідентифікують як російський танець. Хоча

цю музику П. Чайковський написав до українського танцю

з назвою «Козак». Цьому є підтвердження: в клавірі балету,

написано рукою С.Танєєва – «Український танець Козак».

Ця музика відзначається мелодизмом і ритмом, характерному

виключно українському танцю. Мені здається, прийшов

час виправити цю помилку в театрах, в репертуарі

яких є балет «Лускунчик», у нас і за кордоном, як колись

виправили одну із серйозних помилок.

Так, з дня відкриття музею в Кам’янці 1937 року, він називався

музеєм О. С. Пушкіна і тільки з 1940 року музей

28 Український Вінніпеґ - ЛЮТИЙ 2019 -


став називатися літературно- меморіальним музеєм О. С.

Пушкіна і П. І. Чайковського. В 1995 році, в будинку, де

жив П.І. Чайковський, була відкрита меморіальна кімната

П. І. Чайковського в історичному музеї Кам’янського державного

історико-культурного заповідника.

До речі, мій перший танець у дитинстві був танець «Солдатики»,

з балету «Лускунчик». Пройшов час і я, як професійний

режисер-балетмейстер, випускник Петербурзької

консерваторії, звернувся до великої балетної форми і цим

проектом став балет «Лускунчик», на музику П. Чайковського.

В моїй редакції в Канаді, в м. Вінніпеґ, в театрі був

представлений мій авторський спектакль за участі 200

дітей з 12 балетних шкіл міста і провідних солістів Національного

театру опери і балету м. Києва, в якому вже

присутній мій авторський український танець під назвою

«Козак». В цьому балеті є симфонічні картини «Сніжинок»

і «Квітів», які стали неперевершеними картинами балетної

музики, що відображали пори року. Так написати природу

зимової ночі та квітучого поля, могла тільки людина,

закохана в неї. Ці симфонічні картини співзвучні кращим

полотнам великих художників. Це вальси душі того середовища

і тієї атмосфери, в яких композитор писав їх.

Чайковський дуже любив час, коли з’являлися перші конвалії

– тоді у нього пробуджувалось весняне натхнення.

Коли йому писали племінники: «Дорогий дядя, конвалії

вже квітнуть», це був сімейний поклик їхати в Кам’янку.

Збираючись в Москві в дорогу, у нього запитували, куди

він їде, і він з гордістю відповідав: «додому».

Світ музики балету «Лускунчик» рідний і близький усім.

Кожен з нас, незалежно від віку, знаходить в ньому свою

насолоду спогадів і красу. Працюючи з музикою Петра Ілліча,

дійсно відчуваєш велетня музики. Він дуже любив

балетний жанр і з повагою висловлювався: «Балет – це теж

симфонія». Тому в танцювальній симфонічній музиці

хореографи шукають свої нові емоційні та образотворчі

засоби, для лаконічності драматичної дії. Музика Чайковського

– це клад пластичних образів. Його музика зачаровує

мелодійним даром, де танець починається з мелодії,

базується на ній, розвивається і стверджується. Працюючи

з музикою тієї епохи, ми не повинні забувати про те,

«що відверта поезія – це поезія серця, пісня душі». Перемагає

в мистецтві те, що від душі. Музика Петра Ілліча

вся «ANIMO».

Вплив Петра Ілліча на розвиток балетного жанру був

надзвичайним. Завдяки йому танець пізнав симфонічний

розвиток, за що йому від хореографів низький уклін.

«Спляча красуня» – це вершина балетної класики. Його

музика – це енциклопедія театральних танців з геніальним

«Великим Вальсом» першого акту. Тільки тандем

двох велетнів культури – музичного і балетного жанрів,

могли подарувати світові ці шедеври. Говорячи про П.

І. Чайковського, ми повинні сказати про французького

великого балетмейстера Маріуса Івановича Петіпа, учня

Доберваля, Карло Блазіса, Вігано, засновника Імператорського

Російського балету в Петербурзі, який з його

балетами став одним із кращих у світі. Маріус Іванович

Петіпа був дійсно метром балетного жанру того часу. Театральні

критики звеличували його велику постать, а про

його цільність і переконаність в роботі писали «талант,

цільність його натури і прямота переконань, не зраджували

йому ніколи, він не змінював своїх поглядів і не

відрікався від своїх принципів до самої смерті». Це великий

приклад для нас усіх. Маріус Іванович говорив про

Петра Ілліча: «В особі Чайковського я знайшов м’якого і

задушевного лірика, я знайшов в ньому достойного і талановитого

друга». Маріус Петіпа професійно володів

музичною освітою, був блискучим режисером-драматургом,

і своїм великим досвідом і авторитетом мав великий

вплив на спільну роботу в балетних спектаклях з Петром

Іллічем Чайковським, який з любов’ю говорив про нього:

«В спільній роботі з Маріус Івановичем Петіпа була воля,

але вона була в оковах». Вони разом, два велетні, творили

балетне мистецтво і відбудовували його славу.

В творчому житті Петра Чайковського неможливо не

згадати Надію Філаретівну Фон Мекк. Це вона подарувала

йому творчу волю, фінансову незалежність. Вона до

кінця життя спонсорувала його, вклоняючись перед його

музичним генієм. Завдяки її увазі, він плідно працював

і подарував світові свою музику. Вона писала в листі до

нього: «Хотілось би багато сказати вам про моє фантастичне

відношення до вас, воно дороге мені, як саме найвище

з усіх почуттів, можливих в людській натурі, це

щиро та грунтовно». Це яскравий приклад для сучасних

меценатів, котрі своєю безкорисною фінансовою допомогою

можуть підтримувати і розкривати таланти – і цим

збагатити національну й всесвітню культуру.

Luda Kozlova

(204) 997-7756

winnipegrealestatelink.com

lkozlova@xplornet.ca

Зразкове і надійне обслуговування

продажу і купівлі нерухомості

- FEBRUARY 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

29


Чайковський серед родини Давидових

в Кам'янці кінець ХІХ ст.

Чайковського любила творча інтелігенція України. Театральна

Одеса, після прем’єри «Пікова Дама», була в захопленні.

Під крики «браво» в фіналі спектаклю, зірка

театру – Марія Заньковецька, подарувала від акторів лавровий

вінок з надписом «Смертні – Безсмертному». Вони

стали друзями і, з часом, М. Заньковецька запрошує Петра

Ілліча на свою виставу «Безталанна», після якої він був

зворушений її талановитою драматичною грою. Його подарунком

великій актрисі був срібний віночок з надписом

«Безсмертній від Смертного». Ось таким був геній музики:

зіркою, яка цінувала, шанувала талант і вклонялася перед

іншими зірками.

Незадовго до смерті, Петро Ілліч займається диригуванням.

Блискуче виступає в Одесі. В листі до брата Модеста

він пише: «Ніколи мені так не приходилось стомлюватись

від диригування, як в Одесі, бо я диригував п’ятьма концертами.

Жалію, що ти не маєш одеських газет, ти б дізнався,

як оцінили мої заслуги. Якщо б хоть десяту частину того,

що було в Одесі, я міг відчути в столицях. Але моя віра підірвана,

мені здається, що я закінчую свою роль». Такі трагічні

ноти, якими пронизана його творчість, співпадають з

його лінією життя. А йому було тільки 53 роки. В 1891 році

Чайковський виступає Америці, в тільки що відкритому

Карнегі-Холл, з Нью-Йоркським симфонічним оркестром,

представляє свої твори, з великим успіхом, американській

публіці у Балтиморі, Філадельфії. Останні роки композитор

живе в Кліну і Майданово, однією із причин його поселення

там, зі слів Петра Ілліча, була віддаленості від обох столиць:

Москви і Петербурга та «бажання бачити у себе дома

тільки тих, кого хотів бачити». Проте час розлуки з ним був

все ближче і ближче: в останній раз маестро стає за пульт в

Петербурзі – в тому концерті вперше прозвучала 6 Симфонія

«Патетична», за 9 днів до своєї смерті: по новому стилю

28 жовтня 1893 року.

Його поховали в Петербурзі, в Олександро-Невській лаврі,

в Некрополі майстрів мистецтв.

Згадуючи його любов до поезії О.С. Пушкіна, який говорив

про свою творчість: «Я думав віршами», П.І. Чайковський

сказав би: «Я думав музикою». «Музика повинна

кресати вогонь із душі людської» – стверджував Бетховен.

Ці слова повністю відповідають творчості великого генія

музики, Петра Ілліча Чайковського – саме такою була і залишається

його музика!

Петро Ілліч Чайковський з’явився світу яскравою визнаною

усім світом особистістю 19-го сторіччя. Природа

наділила його талантом, а талант, помножений на труд,

підніс його в генія музики. Симфонічна музика, опернобалетна

спадщина явились світу назавжди, навічно. Композитор

залишив після себе 10 опер, 76 опусів, три балети,

7 симфоній, 4 сюїти.

Звертаючись до теми великого композитора П. І. Чайковського,

ми повинні свідомо прийти до розуміння того, що

його творчість глибоко пов’язана з Україною, з Кам’янкою.

Саме це місце стало його місцем відпочинку, натхнення

і самовираження. Саме тут він знайшов затишок і спокій

для своєї душі.

Тому сьогодні в незалежній Україні повертаємо велике

ім’я в Україну, повертаємося до улюбленої Чайковським

Кам’янки.

Підготовка до відкриття першого всесвітнього

фестивалю оперно – балетного і музичного жанрів

імені П. І. Чайковського в місті Кам’янка.

Ми звертаємось до людей, закоханих в світ великого

мистецтва Петра Ілліча Чайковського, про

фінансову допомогу для замовлення концертного

комплексу зі сценой на воді. Все це, для глядачів,

щоб вони могли відчути атмосферу того місця де

творив геніальний композитор.

Стартові кошти для реалізації цього проекту мерія

міста Кам’янка вже вклала. Звертаємось до Вас

про спонсорську допомогу відкриття цього фестивалю.

Ім’я спонсорів буде відмічена в музеї П.

І. Чайковського і в буклетах концертних програм і

пам’ятних подарунках фестивалю. УВ

Контакт з музеєм П.І.Чайковського:

Тел. Факс: 038 ( 04732) 62274

e-mail: kammuz@ukr.net

30 Український Вінніпеґ - ЛЮТИЙ 2019 -


Джерела:

Чайковский, Модест – Жизнь Петра Ильича Чайковского: в 3 т. /

М. Чайковский. - М. : Алгоритм, 1997.

Матеріали музею ім. П. І. Чайковського, Кам’янка, Україна.

AFFORDABLE LIVING FOR 55 PLUS

For more information contact:

Tel: 204 586 5816 or Email: smpvilla@shaw.ca

800 Burrows Avenue • Winnipeg MB R2X 3A9

- FEBRUARY 2019 - UKRAINIAN WINNIPEG

31

More magazines by this user
Similar magazines