№1 (85) — ЖУРНАЛ "ТРУБОПРОВІДНИЙ ТРАНСПОРТ", 01-12.2014
№1 (85) — ЖУРНАЛ "ТРУБОПРОВІДНИЙ ТРАНСПОРТ", 01-12.2014
№1 (85) — ЖУРНАЛ "ТРУБОПРОВІДНИЙ ТРАНСПОРТ", 01-12.2014
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
ВИРОБНИЦТВО<br />
цеси з метанольною водою, а саме випарна<br />
колона, теплообмінники. На поверхнях теплообмінників<br />
та тарілках колони відкладалися<br />
мінеральні солі, що викликало порушення<br />
нормального режиму роботи установки.<br />
Недоліком цього способу є те, що під час<br />
його реалізації в промислових умовах регенерації<br />
метанолу з мінералізованого розчину<br />
пластової води відбувається відкладення<br />
солей, особливо на нагрівальних поверхнях<br />
технологічних апаратів установки. Вони забивають<br />
трубки у випарнику і парові канали<br />
на тарілках відгінної частини ректифікаційної<br />
колони, погіршуючи теплообмін і відділення<br />
метанолу від води. Відкладення складаються,<br />
як показує практика, з кальцієвих і магнієвих<br />
солей вуглекислоти і гідроксиду магнію.<br />
Запропонований автором спосіб запобігає<br />
засоленню технологічного обладнання<br />
установки, в якій проводять регенерацію<br />
метанолу, і тим самим дає змогу підвищити<br />
ефективність процесу регенерації, сприяє<br />
поліпшенню процесу теплообміну та відділення<br />
метанолу від води.<br />
Розглянемо технологію функціонування<br />
установки регенерації метанолу на<br />
Олишівському підземному сховищі газу.<br />
Пластова вода з розчиненим у ній метанолом<br />
з діючого відстійника В надходить в одну<br />
із місткостей насиченого метанолу – існуючу<br />
або додатково встановлену. З місткостей<br />
водометанольний розчин подається насосом<br />
на фільтри, після чого поступає на установку<br />
регенерації метанолу.<br />
Пройшовши обробку у кавітаційному<br />
агрегаті, водометанольний розчин подається<br />
насосом в теплообмінник, де нагрівається до<br />
<strong>85</strong><strong>—</strong>92 °С за рахунок тепла відпареної від<br />
метанолу пластової води. Нагрітий розчин<br />
поступає у випарну колону ВК, в якій відбувається<br />
ректифікаційне розділення метанольної<br />
води на пари метанолу – верх колони,<br />
та пластову воду зі слідами метанолу – низ<br />
колони.<br />
Пари метанолу з верху колони конденсуються<br />
в повітряному конденсаторі-холодильнику,<br />
сконденсований метанол зливається у місткість<br />
зрошення. Неконденсовані пари з місткості<br />
поступають в барботер, очищаються від слідів<br />
метанолу, барботуючи через водний рівень, та<br />
виводяться з установки.<br />
Метанол з місткості забирається насосами<br />
і подається на зрошення випарної колони<br />
для забезпечення заданої концентрації його в<br />
парах, а залишок відкачується на склад.<br />
Частково відпарена від метанолу рідина<br />
з низу колони з температурою 107 °С прокачується<br />
насосами через випарники, де за<br />
рахунок тепла, підведеного водяною парою,<br />
відбувається випарення метанолу до необхідної<br />
залишкової концентрації його у відпареній воді.<br />
Парорідинна суміш поступає у місткість випарника,<br />
звідки пари подаються в нижню частину<br />
випарної колони, а вода відкачується насосами<br />
через теплообмінник, де охолоджується водометанольною<br />
сумішшю до 23<strong>—</strong>30 °С, на очисні<br />
споруди.<br />
Проектом передбачений варіант роботи<br />
установки у вакуумному режимі. Пари метанолу,<br />
виділені з водометанольної суміші в кавітаційному<br />
агрегаті, виводяться окремим потоком<br />
безпосередньо у випарну колону. В колоні підтримується<br />
вакуум за допомогою вакуумного<br />
насоса.<br />
Робота установки у вакуумному режимі дає<br />
можливість досягти необхідної глибини виділення<br />
метанолу з пластової води при значно<br />
менших енергетичних затратах, в т.ч. і вимушених,<br />
як от нестача водяної пари або її низький<br />
температурний потенціал.<br />
Водяна пара для відпарювання метанолу<br />
у випарниках колони подається з котельні по<br />
паропроводу, діаметр якого Ду100.<br />
Дренаж з апаратів та технологічних трубопроводів<br />
здійснюється через існуючу дренажну<br />
систему в існуючу дренажну місткість. Контроль<br />
за процесом здійснюється за допомогою системи<br />
КВПіА як існуючих, так і заново встановлених.<br />
Висновки<br />
1. Аналіз роботи існуючих установок регенерації<br />
метанолу показав, що збільшення ефективності<br />
їх роботи можливе як за рахунок збільшення<br />
ступеня очищення в першу чергу від нерозчинних<br />
і емульгованих домішок, так і за рахунок<br />
підвищення ефективності роботи масообмінних<br />
системи поділу.<br />
2. Вперше показано, що після обробки<br />
забруднених водо-метанольних розчинів в кавітаційному<br />
апараті відбувається очищення від<br />
нерозчинних домішок із збереженням практично<br />
незмінних властивостей метанолу, що дає<br />
можливість запобігти відкладенню солей на<br />
нагрівальних поверхнях технологічних апаратів,<br />
що сприяє поліпшенню процесу теплообміну та<br />
відділення метанолу від води.<br />
3. Розроблена гнучка схема вдосконаленого<br />
процесу регенерації метанолу, яка збільшує<br />
ефективність роботи установки, дає змогу значно<br />
скоротити обсяг промстоків, що спрямовуються<br />
на утилізацію. •<br />
ЛІТЕРАТУРА<br />
1. Бухгалтер Э.Б. Борьба с гидратами<br />
при эксплуатации газовых скважин в северных<br />
районах /Э.Б. Бухгалтер, Б.В. Дегтярев. М.: Недра,<br />
1976. – 197 с.<br />
2. Бухгалтер Э.Б. Метанол и его<br />
использование в газовой промышленности<br />
/Э.Б. Бухгалтер М.: Недра, 1968. – 238 с.<br />
3. Бухгалтер Э.Б. Опыт проведения<br />
экологической экспертизы объектов нефтегазового<br />
комплекса /Э.Б. Бухгалтер , Б.О. Будников<br />
//Защита окружающей среды в нефтегазовом<br />
комплексе. – 2003 № 4.- С. 11 17.<br />
4. Вітенько Т.М. Гідродинамічна кавітація<br />
у масообмінних, хімічних і біологічних процесах:<br />
монографія /Т.М. Вітенько. – Тернопіль: В-во ТДТУ<br />
ім. І. Пулюя, 2009. – 224 с.<br />
5. Герлига В.А. Методы кавитационного<br />
диспергирования /В.А. Герлига, И.А. Притыка,<br />
А.С. Селянский //Збірник наукових праць<br />
СНУЯЕтаП – 2<strong>01</strong>0 – Вип 1(33). – С. 108 116.<br />
ТРУБОПРОВIДНИЙ ТРАНСПОРТ | СІЧЕНЬ-ЛЮТИЙ 1(<strong>85</strong>) 2<strong>01</strong>4 р. 17