Visnuk 36

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 32, 2010МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИУМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТімені ПАВЛА ТИЧИНИПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИСІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИНАУКОВИЙ ЗБІРНИКВИПУСК 36Умань 2011

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ББК 74.20я5УДК 371 (06)П 86 Науковий збірник. Випуск ХXXVІ. Виходить 4 рази на рік.Заснований у 2002 році. Засновник: Уманський державнийпедагогічний університет імені Павла Тичини.Реєстраційне свідоцтво КВ № 6291 від 04.07.2002 р.Науковий збірник входить до нового Переліку фахових видань України(Бюлетень ВАК України № 1, 2010 р.),в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робітна здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук(постанова президії ВАК України від 16 грудня 2009 р., № 1–05/6)Редакційна колегія:Побірченко Н.С. (головний редактор), Коберник О.М. (заступник головного редактора),Бех І.Д., Бібік Н.М., Вашуленко М.С., Кічук Н.В., Кузь В.Г., Логачевська С.П.,Мартинюк М.Т., Моляко В.О., Савченко О.Я., Сухомлинська О.В., Приходько Ю.О.,Прошкуратова Т.С., Чепелєва Н.В., Якимчук Б.А.Рецензенти:Бех І.Д. – дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор;Бібік Н.М. – дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор;Пуховська Л.П. – доктор педагогічних наук, професор.Рекомендовано до друку вченою радоюУманського державного педагогічного університетуімені Павла Тичини(протокол № 10 від 21 лютого 2011 р.)П 86 Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : збірник науковихпраць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини/ [ред. кол. : Побірченко Н.С. (гол. ред.) та інші]. – Умань :ПП Жовтий, 2011. – Випуск 36. – 301 с.ББК 74.20я5Науковий збірник призначений для докторантів, аспірантів, викладачів вищихнавчальних закладів, усіх тих, хто цікавиться психолого-педагогічними проблемамисільської школи.© Уманський державний педагогічнийуніверситет імені Павла Тичини, 20112

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІПРОБЛЕМИ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИПсихолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Науковий збірник. Випуск ХХХVІ. Виходить 4 рази на рік.Заснований у 2002 році. Засновник: Уманськийдержавний педагогічний університет імені Павла Тичини.Реєстраційне свідоцтво КВ № 6291 від 04.07.2002 р.ЗМІСТПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО РОБОТИ В СІЛЬСЬКІЙ ШКОЛІТетяна Бондаренко, Любов МакароваПідготовка майбутніх учителів до впровадження інтерактивнихтехнологій у початковій школі ……………………………………………………… 7Лілія ВейландеВикористання інтерактивних технологій навчання під часпідготовки майбутніх учителів ……………………………………………………... 14Олена ВерещагінаЗначення професійної діяльності фахівця з фізичної культури длярозвитку здорового покоління ……………………………………………………….. 21Галина ВоскобойніковаІнтерактивні технології навчання у формуванні медико-валеологічнихкомпетентностей майбутніх вчителів основ здоров’я початкової школи …….... 26Анна ЗінченкоКогнітивні виміри комунікативної толерантності майбутнього вчителяу навчально-професійній взаємодії …………………………………………………... 30Олена МатвієнкоВплив професійно-педагогічного мислення учителя на ефективністьфункціонування педагогічної взаємодії в системі вчитель – учень ……………….. 37Наталія ОнищенкоІнтерактивні технології у системі професійної підготовки майбутніхучителів до роботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою …………………. 44Юлія РибінськаРоль тренінгів у підвищенні компетентності студентів факультетівіноземних мов …………………………………………………………………………. 49Тетяна РозумнаЗмістово-процесуальний етап підготовки студентів до інтерактивноївзаємодії з учнями …………………………………………………………………….. 58Світлана РябченкоІнтерактивні технології навчання у формуванні професійноїкомпетентності майбутнього вчителя біології …………………………………… 643

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ Й УЧНЯЛюдмила Галанцева, Галина СлуцкаяРазрушительное влияние рок-музыки на психику молодежи ……………………… 162Надія Голуб, Володимир ГолубОсобливості навчання дітей з порушеннями інтелекту …………………………... 170Тетяна ГопкалоАктивізація творчих здібностей учнів як умова формуваннявокально-хорових умінь ………………………………………………………………. 176Валентина ЗбройРозвиток логіко-математичного мислення дошкільника в грі ……………………. 181Людмила КолісникРозвиток критичного мислення та активної творчості студентівна основі впровадження інтерактивного навчання на заняттяхз основ педагогічної майстерності ………………………………………………….. 185ВИХОВНА РОБОТАГанна Бриль, Людмила Савлучинська, Світлана ШаматажиПідготовка майбутнього вчителя початкових класів до естетичноговиховання молодших школярів засобами декоративно-прикладногомистецтва …………………………………………………………………………….. 191Людмила Гаврілова, Володимир КотовВиховання національної свідомості майбутніх керівників хореографічнихколективів на заняттях з курсу «Робота з самодіяльним колективом» ………… 196Світлана ГончарукТеоретичні аспекти виховання вокально- інтонаційної культури дітейдошкільного віку у процесі роботи над музичним образом ………………………... 204Тетяна Логвіна-Бик, Наталя ВеличкоПозаурочна робота в процесі навчання біології ……………………………………. 211Ольга ОнопрієнкоЗасоби народної фізичної культури та теоретико-методичні основиїх педагогічної класифікації ………………………………………………………….. 218Ольга ПоляновськаПідвищення почуття соціальної відповідальності та самоконтролюучнів – важлива соціально-педагогічна умова профілактики правопорушеньдітей-сиріт молодшого шкільного віку ……………………………………………... 224Ольга ХижнаУкраїнські музичні традиції у фаховій підготовці майбутньтого вчителямузики ………………………………………………………………………………….. 231Владислав ЦигодаСоціальна небезпека алкоголізму в Україні …………………………………………. 2385

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011СТОРІНКИ ІСТОРІЇВікторія ВорожбітДуховно-моральне виховання учнів початкових шкіл відомства священногосиноду в Україні (друга половина ХІХ століття) …………………………………... 246Людмила КудасПошуки методів навчання у системі педагогічної освіти в Україні(20-ті роки ХХ століття) ……………………………………………………………. 253ОСВІТА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕСМикола Бесараб, Тетяна КуликЯкість підготовки – головний пріоритет у виборі навчального закладу ………… 259Світлана ШмалєйПедагогічні майстерні – альтернативна модель практичної підготовкипедагогічних кадрів …………………………………………………………………… 265НАШІ АВТОРИ ……………………………………………………………………… 271АНОТАЦІЇ ……………………………………………………………………………. 275АННОТАЦИИ ……………………………………………………………………….. 284ANNOTATION ……………………………………………………………………….. 2936

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО РОБОТИВ СІЛЬСЬКІЙ ШКОЛІТетяна Бондаренко,Любов МакароваПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ВПРОВАДЖЕННЯІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІДемократичний розвиток України зумовив перехід вітчизняної освітина нову особистісно-орієнтовану парадигму. В освітньому просторі змінюютьсяорієнтири, зосереджується увага викладачів, нинішніх і майбутніхучителів щодо гуманістичного підходу у навчанні, на застосуванні методів,які сприяють розвитку творчих засад особистості з урахуванням індивідуальнихособливостей усіх учасників навчально-виховного процесу.В освітніх документах увага акцентується на впровадженні в діяльністьнавчальних закладів усіх рівнів інноваційних освітніх технологій,спрямованих на вдосконалення навчального процесу, розвиток мотиваціїстудентів і учнів до навчання, підвищення їхньої пізнавальної активностіта самостійності [3; 6].У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті наголошується,що підготовка педагогічних працівників є центральним завданняммодернізації освіти держави, провідним принципом державноосвітньоїполітики. Ми поділяємо думку вчених, які прийшли до висновку,що ефективне гуманістично спрямоване навчання й виховання може забезпечитилише вчитель-майстер, який опанував не тільки теоретичні знання,а й володіє професійно-особистісними дидактичними, організаторськими,комунікативними вміннями, має високий рівень педагогічної уяви, емпатії,рефлексії, творчості [2; 8; 9; 10].Як свідчить аналіз сучасних досліджень з питань професійної підготовкимайбутніх вчителів, найбільш повно вищезазначені завдання реалізуютьсяза умов використання інтерактивних технологій [1; 4; 7; 11; 12].Мета нашої статті полягає у розкритті специфіки інтерактивного навчанняу вищій школі, а також у висвітленні особливостей підготовки майбутніхучителів до впровадження інтерактивних технологій під час викладанняосвітніх галузей у сучасній початковій школі.Інтерактивне навчання, як специфічну освітню технологію в загальнодидактичномуаспекті ґрунтовно досліджують Л. Коваль, Н. Коломієць,О. Пометун, Л. Пироженко та ін.Використання інтерактивних технологій в системі підготовки майбутніхпедагогів у ВНЗ є предметом уваги багатьох вчених (І. Гладка,О. Єльникова, Г. Коберник, В. Мартинюк, Н. Павленко, О. Павлик,Л. Тополя та ін).7

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Вчені (Н. Бібік, В. Бондар, С. Бондар, Л. Ващенко, І. Гавриш,В. Євдокимов, В. Землянська, О. Савченко, І. Хижняк, О. Чиж,І. Шапошнікова, К. Юр’єва та ін) зосереджують увагу на широкому спектрінавчально-розвивальних, виховних завдань, які доведеться розв’язуватимайбутньому вчителеві в школі; а також на особливостях впровадженняінтерактивного навчання в початковій школі (Н. Коломієць, О. Саган,Н. Павленко, та ін.) а саме:• цілеспрямованому забезпеченні емоційних контактів і позитивнихкомунікативних переживань молодших школярів у процесі взаємодіїз метою створення позитивного навчального середовища впочатковій школі;• гармонійному поєднанні пізнавальної та фізичної активності дітей;• мотивації й активізації рефлексії учнів у навчально-виховномупроцесі;• системному навчанні молодших школярів різних форм і методівнавчальної взаємодії;• створенні казкової навчально-пізнавальної реальності;• формуванні навичок соціальної взаємодії учнів;• стимулюванні батьків до інтерактивного спілкування (тренінгидля батьків, організації інтерактивного спілкування через творчізавдання для спільної роботи дітей і батьків).Аналіз низки психолого-педагогічних досліджень показує, що зусиллянауковців спрямовуються переважно на визначення сутності інтерактиву,взаємозалежності рефлексії та інтеракції (Е. Дубовська, О. Єльникова,М. Кларін, Н. Поливанова, В. Рубцов, Є. Семьонов, М. Семенова,І. Улановська, О. Яркіна та ін.); психологічних засад підготовки майбутніхучителів до використання інтерактивних педагогічних технологій(Г. Андрєєвої, В. Семиченко, Л. Велитченко, І. Семьонова, С. Степанова таін.), залишаючи поза увагою визначення особливостей підготовки майбутніхвчителів до впровадження інтерактивних технологій у початковій школі.На думку науковців результатом процесу підготовки майбутніх фахівцівмає бути сформованість у них професійних компетентностей, які дозволятьздійснювати ефективну педагогічну діяльність.Поряд з зазначеними думками, залишається відкритим питання визначеннясамого поняття «підготовка». У науково-педагогічному обігусинонімічно вживаються терміни «підготовка», «готовність», а також існуютьпевні розбіжності щодо тлумачення позначених ними понять. Разомз тим, у контексті нашого дослідження слід виокремити підготовку довпровадження інтерактивних технологій у початковій школі.На нашу думку, термін «підготовка майбутніх вчителів до впровадженняінтерактивних технологій у початковій школі» слід розуміти яккомплекс педагогічних заходів, спрямованих на:8

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011• засвоєння теоретичних основ зазначеної технології;• формування спеціальних професійних умінь, необхідних длявпровадження інтерактивних технологій в освітній процес;• стимулювання та мотивацію навчальної активності студентів,спрямованих на розвиток позитивної рефлексії щодо використання інтерактивнихтехнологій.Такий підхід зумовлює багатокомпонентність структури підготовкимайбутніх фахівців до зазначеної діяльності. Ми вважаємо, що зазначенапідготовка повинна становити собою впорядковану, цілісну, динамічну систему,яка функціонує згідно з метою, завданнями та принципами діяльностівищої педагогічної школи. Вона спрямовується на формування мотиваційно-цінніснихорієнтацій студентів, системи їхніх знань, умінь та навичок,передбачає розвиток творчого підходу до організації навчальної діяльностімолодших школярів і має підпорядковуватись меті формування вмайбутніх педагогів готовності до здійснення такої діяльності.Аналізуючи досвід підготовки майбутніх учителів початкових класівіз використання інтерактивних технологій, наголошуємо, що в цьому питанніє слабкі сторони. Зокрема, відсутність узгодженості у змісті курсів,які викладаються у ВНЗ (вони відокремлені). Другим слабким місцем, нанаш погляд, є відсутність чіткого розуміння сутності інтерактивної діяльностів системі навчання молодших школярів. Відсутня також система вумотивовуванні студентів – майбутніх учителів інтерактивної діяльності.Існують проблемні питання й у методичному забезпеченні процесувпровадження інтерактивних технологій в початковій школі. Це ускладнюєналежний рівень запровадження інтерактивних методів у практику початковоїшколи, призводячи іноді до перенасичення ними навчального процесу,або, навпаки, залишаючи їх поза увагою вчителя.У результаті вивчення відокремлених курсів студенти отримуютьтільки окремі уявлення та знання, а готовність майбутніх педагогів довпровадження інтерактивних технологій у навчально-виховний процес початковоїшколи не формується. З метою подолання складності в застосуванніінтерактивних технологій в початковій школі, на нашу думку, слідпрагнути перетворити слабкі сторони в сильні.Проблему забезпечення готовності майбутніх вчителів до впровадженняінтерактивних технологій у початковій школі прагнутьрозв’язувати педагогічні кафедри багатьох вищих навчальних закладівУкраїни.Актуальні проблеми використання інтерактивних технологій у процесінавчання студентів та магістрантів розглядають наші колеги та однодумціз кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національногопедагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Значну увагузазначеній проблемі у підготовці вчителів-словесників приділяють науковціКриворізького державного педагогічного університету. Актуальні пи-9

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011тання реалізації інтерактивного навчання у вищій школі з використаннямкомп’ютерних технологій досліджують науковці Національного педагогічногоуніверситету імені М.П. Драгоманова та ін.Досвід показує, що теоретичні основи впровадження інтерактивнихтехнологій в початковій школі ефективно забезпечуються такими дисциплінами,як «Вступ до спеціальності», «Педагогічні технології у початковійшколі», «Технологій вивчення освітньої галузі (різних предметів «Мова ілітература», «Математика», «Людина і світ» та ін.), «Інформаційні технологіїу професійній діяльності вчителя початкової школи» та ін.У процесі їх вивчення викладачі і студенти в співавторстві готуютьнавчальні презентації з проблем застосування інтерактивних технологій унавчальному процесі. Під час лекцій студенти знайомляться з теоретичнимипитаннями сутності інтерактивних методів, їх класифікації, найбільшпоширеними видами, придатними для розв’язання навчальних завдань упочатковій школі.Навчальні презентації як засіб унаочнення теоретичного матеріалу вході його подання на лекції сприяють засвоєнню теоретичних основ використанняінтерактивних педагогічних технологій у початковій школі.Конкретизація теоретичних основ зазначеної технології відбуваєтьсяна практичних заняттях. Як приклад, розглянемо етапи практичних занятьзі студентами з використанням інтерактивних методів навчання, а саме:організаційний (налаштування студентів на діяльність, вихід на проблемуобговорення, використання прийому «відкритий мікрофон»); мотиваційний(формування мотивації діяльності, використання прийому груповогоочікування); навчально-пошуковий (виокремлення ключових проблем теми,формулювання завдань, обговорення та робота в групах з однією з визначенихпроблем, використання прийомів «мозкового штурму», «навчаючинавчаюсь», «навчання в групах», «занурення»); рефлексивний, підсумковий(з’ясування й усвідомлення основних компонентів діяльності, порівнянняреальних результатів з очікуваними, відтвореної послідовності дій з точкизору її ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданнямтощо, використання прийому «Акваріум»).Спираючись на позицію вчених О. Пометун та Л. Пироженко, які застерігаютьвід надмірного захоплення «іграми заради самих ігор», пропонуємомайбутнім учителям на одному занятті з молодшими школярами використовуватиодну (максимум дві) інтерактивну вправу [11], адже використанняінтерактивних технологій у навчальному процесі не повинно бутисамоціллю, а лише засобом підвищення його ефективності.Самоаналіз студентами власних особистісних змін та досягнутих навчальнихрезультатів у процесі практичних занять сприяє тому, що вониусвідомлюють себе в статусі вчителя, оцінюють власні дії, зосереджуютьувагу на новоутвореннях, які виникають у їхньому особистісному досвіді.Таким чином, інтерактивні методи дозволяють створити ситуації, які10

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011них знань та вмінь, а й до можливості формування професійного мислення,професійної позиції, власних ціннісних професійних орієнтацій, як необхіднихелементів особистості майбутнього професіонала. Саме це на нашпогляд є одним з найважливіших завдань сучасної підготовки майбутніхпрофесіоналів у вищих закладах освіти.У нашому дослідженні ми вивчали можливості використання проектноїтехнології під час підготовки майбутніх вчителів, зокрема підготовкидо роботи з підлітками девіантної поведінки.Технологій проектного навчання розглядається у системі особистісно-орієнтованоїосвіти як технологія, що забезпечує розвиток таких особистіснихякостей фахівця, як самостійність, ініціативність, здібність до творчості.Використання проектів дозволяє розпізнати інтереси та потребимайбутнього фахівця на етапі його первинного професійного становленнята дозволяє корегувати наявні уявлення про сутність педагогічної діяльностіу подальшому процесі професійної підготовки. Найбільш сутніснимиособливостями проектного навчання можна назвати його діалогічність,проблемність та контекстовість [6]. Саме можливість професійної підготовкиу контексті проблеми роботи з підлітками девіантної поведінки, можливістьпов’язати практичні завдання з реальними характеристиками девіантнихпроявів поведінки підлітків дозволило виділити проектну технологіюяк найбільш ефективну для підготовки майбутніх учителів до роботи зпідлітками девіантами.Наше дослідження проходило на базі Одеського національногоуніверситету ім. І.І. Мечникова серед студентів факультету романогерманськоїфілології під час викладання кусу «Методика виховної роботи».Так у ході практичного заняття з теми «Основи корекційно-виховноїроботи з підлітками девіантної поведінки» нами був запропонований проектз теми «Домівка для дитини вулиці» (Таблиця 1).Таблиця 1Етапи роботи над проектом з проблеми «Форми профілактикисоціального сирітства: школа, сім’я, суспільство»Кроки Викладач СтудентиЕтап плануванняСтворення малих груп Допомагає у створенні Формують групи абопрацюють у тих, якістворив викладачВид та змістдіяльності у малихгрупахОбирають координаторагрупи; виконуютьпопередню підготовку:збір інформації з проблеми,аналіз інформації,розробка шляхіврішення,проектупрезентації16

Вибір проблеми, формулюваннятеми «Форми профілактикиВведення у проблему:соціального сирітства:школа, родина, суспільство»Теоретичнийаналіз проблеми соціальногосирітства вУкраїнському суспільстві.Обговорення тематикипроектів.Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Обговорення проблемиу групах; виділеннятематики проектів«Домівка для дитинивулиці»; розробка основнихположень; відокремлення«створеногозакладу», функцій вчителя,очікувані результатита ін.Діагностика знань та Діагностує рівень підготовкистудентів з вані викладачем за-Виконують запропоно-вмінь студентів длявдалого виконання теми «Основи корекційно-виховноїроботи моаналіз готовності довдання; проводять са-проектуз дітьми девіантної вирішення проблеми.поведінки»: опитування,дискусія, анкетуваннята ін.Планування видів роботита очікуванихрезультатів за загальноюсхемою проекту.Генерація ідей, аналізпроблеми у суспільстві,аналіз існуючих формпрофілактики соціальногосирітства.Усне та письмове опитування,самозвітРозповідає про можливі Обирають необхідні Дискусія, індуктивнийвиди добору інформації:діагностика особис-виокремлюють основні інтерпретація даних,методи діагностики; метод дослідження;тості, аналіз преси, тенденції в Українськомусуспільстві на ня, методи соціологіч-комплексне досліджен-художньої літературита ін.; інформує про основі аналізу преси, них досліджень, вивченнядокументації зосновні правила соціологічногоопитування, ін.обраної проблеми.статистичних даних тароботи зі статистичнимиданимиЕтап виконання проектуПрактична діяльність Займається підбором Знайомство з матеріаламита обговорення уМетодологіяпо виконанню запропонованиху схемі видів ного матеріалу, прийо-малих групахвідповідного дидактич-роботиДобір інформаціїОбробка та аналіз інформаціїмів засвоєння цьогоматеріалудослідження:стратегія науковогопошуку; осмисленнязавдань та цілейпроекту; методи підготовкипроекту; аналізнормативно-правовоїбази;Вказує на джерела інформації:словники, темою «Основи корекження,бесіда; анкету-Складають словник за Педагогічне спостере-посібники, енциклопедії,пресу та ін. з дітьми девіантної ду роботи служб проційно-виховноїроботи вання; вивчення досві-поведінки»; проведення філактики соціальногодіагностичного дослідженняз обраною кате-дослідження з пробле-сирітства; організаціягорією неповнолітніх; ми «Профілактика сирітства:аналіз докуме-анкетування, вивченнястану проблеми у регіоніта ін.тів, методівнтів»; аналіз докумен-профілак-Вказує на напрямкироботи у малих групахРозробка форм профілактичноїроботи, оформленняу рамках проектутики та ін.Теоретичні та емпіричніметоди педагогічногодослідження; можливереальне втіленнярозробленого проектута аналіз результатів17

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Презентація проектуОцінка проектуСпостерігає за активністюгрупироботу (звіт, рольова банку даних (звіти,Презентує виконану Створення додатковогогра, твір та ін.) словники, щоденникиспостереженя та ін.)ПідсумкиОцінка групової роботи Оцінка роботи кожного Тестування, анкетування,опитування та ін-та презентації учасника групитерв’юПроблема проекту була визначена як – форми профілактикисоціального сирітства: школа, сім’я, суспільство. Основні завдання проекту:1. Проаналізувати теоретичні джерела за даною проблемою. 2. Зробитивисновки про актуальність поданої проблеми у суспільстві.3. Проаналізувати потреби дітей соціальних сиріт у різних формахреабілітації. 4. Обрати найбільш ефективну форму роботи з такоюкатегорією дітей. 5. Розробити проект «Домівка для дитини вулиці».У нашому дослідженні ми згодні з Є. Полат, М. Бухаркіною, які визначаютьпроектну технологію як спосіб самостійної організації процесупізнання й досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми(технології), яка повинна завершитись реальним практичним результатом[5] У процесі розробки проекту ми виходили з припущення, що данатехнологія повинна відповідати чітким вимогам, відсутність або невизначеністьяких перетворює проектну діяльність на її імітацію: За Є.С. Полат[5, 68] це: виявлення значимого аспекту проблеми роботи з підлітками девіантноїповедінки, який вимагає дослідницького пошуку для її інтегрованоговирішення; пізнавальна, теоретична та практична, для професійної діяльностіучителя, значимість результатів; самостійна (індивідуальна чигрупова) діяльність студентів по конструюванню проекту; координуванняпроекту з боку викладача через організацію форм пошукової діяльності;структурування змістовної частини проекту з відповідним моніторингомпроцесу пошукової діяльності та поетапних результатів; використання дослідницькихметодів вирішення поставленої проблеми; презентація результатівпроектної роботи на спільне обговорення.Проектна технологія у процесі формування готовності студента дороботи з підлітками девіантної поведінки дозволила: перенести акцент зповідомлення знань та їх запам’ятовування й репродуктивне відтворенняна організацію самостійної пошукової діяльності; опанувати студенту методологіюй методи власної дослідницької діяльності, що дає майбутньомупрофесіоналу інструмент для вирішення можливих нестандартних педагогічнихситуацій; перейти від традиційної фронтальної роботи в аудиторіїдо навчання груповим формам діяльності, організованим викладачем навколопроблемних питань і ситуацій; підвищити активність студентів у навчанні,стимулювати мотивацію до творчого пошуку, розкриття особистісногопотенціалу кожного у проектуванні майбутньої професійної діяльності.В основу розробленого проекту було покладено розвиток пізнаваль-18

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011них навичок студентів, здібностей критичного мислення, умінь самостійногоконструювання знань й досвіду орієнтації в інформаційному просторі.У процесі підготовки проекту усі студенти експериментальної групибули розділені на чотири підгрупи. На першому етапі була сформульованапроблема проекту, яка народилася у самих студентів на семінарських заняттях,присвячених корекційно-виховній роботі з підлітками девіантами.Існуючі форми профілактики соціального сирітства в Україні та у іншихкраїнах, складність проблеми подолання схильності до бродяжництва тажебракування серед підлітків дуже зацікавила студентів. Усе це зумовиловизначення характерологічного типу проекту у поєднанні дослідницького(використовується з метою вирішення актуальної педагогічної проблеми,дозволяє опанувати методологію та методи дослідницької діяльності, зорієнтуватистудентів на подальший науковий пошук) та рольового (дозволяєстудентам «приміряти» на себе ролі представників тієї чи іншої соціальноїгрупи, дозволяє «зануритись» у почуття дійових осіб, краще зрозуміти причинита мотиви вчинків) [1; 4] Так, студенти сформулювали тему проекту –«Форми профілактики соціального сирітства: школа, сім’я, суспільство».На другому етапі за допомогою викладача були визначені об’єкт тапредмет дослідження (об’єкт – підліток, соціальний сирота та предмет –форми профілактики соціального сирітства).Жваву дискусію викликало у студентів експериментальної групи висуваннягіпотези щодо можливості існування універсального засобу профілактикисоціального сирітства. Гіпотеза дослідження була сформульованаяк необхідність різних типів профілактичних закладів для різних типівдевіантних підлітків.Наступний етап передбачав проведення організаційної роботи по визначеннюнапрямків дослідження і постановки завдань. Викладач зорієнтувавкожну групу стосовно можливих завдань дослідження, які пов’язаніз визначенням причин та мотивів поведінки підлітка, форм та засобів профілактики,корекції. Необхідним на цьому етапі було визначення джерелінформації та методології пошуку. Студенти у групах визначились щодовикористання енциклопедичних словників, довідників, наукових праць,публіцистичної літератури та матеріалів преси. Новим для них стало звертаннядо можливостей Інтернету, комп’ютерних енциклопедій, аудіовізуальноїінформації. Особливо цікавим та пізнавальним для майбутніх фахівцівбув процес підбору, аналізу та узагальнення матеріалу в Одеських міськихпритулках для неповнолітніх.Далі проводилась робота у групах, яка передбачала обмін інформацією,її аналіз, формулювання аргументів за та проти гіпотези, розподіленняролей, пошук нетрадиційних форм представлення результатів дослідження.Обов’язковим на цьому етапі був проміжний контроль, який дозволиввідслідковувати й коригувати результативність пошукової праці кожної згруп.19

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Останній етап передбачав представлення результатів дослідної діяльностістудентів – презентація моделей профілактичних та корекційнихзакладів для дітей соціальних сиріт, підлітків девіантної поведінки.За результатами роботи над проектом було проведено опитуваннястудентів, які визначили сформованість у себе навичок та вмінь: виявлятипроблемне поле в контексті конкретної теми, формулювати гіпотезу та відбиратицілеспрямовано інформацію для вирішенні поставленої проблеми,генерувати нові оригінальні ідеї, самостійно робити висновки, працювати умалих дослідницьких групах, вступати у співробітництво відповідно до визначеноїсоціальної ролі у групі, більший ступінь усвідомленості складностіпроблем девіантної поведінки підлітків, можливість практичного використаннятеоретичних знань з проблеми.Технологія проектного навчання орієнтована на «створення» у майбутніхфахівців нових знань про об’єкт, процес та засіб професійної діяльності,що й було підтверджено результатами експертного оцінювання. Алеяк проблема для подальшого дослідження нами також розглядається й«роль викладача» під час підготовки, проведення та оцінювання результатівпроектної роботи. Професійна підготовка та вміння викладача керуватипроектною діяльністю студентів є невід’ємним компонентом успіху даноїтехнології. Викладач повинен володіти технологією проективної діяльностістудентів, вміти виконувати роль «незалежного консультанта». Означенийаспект розглядається нами як можливість для подальшого дослідженняпроблеми використання проектної технології під час навчання майбутніхучителів.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологи /В. П. Беспалько. – М. : Педагогіка, 1989. – 192 с.2. Евсеев Д. Метод проектов в сфере дистанционного обучения /Д. Евсеев, И. Евсеева // Новые знания. – 2000. – № 2. – С. 17–20.3. Кашлев С. С. Технология интерактивного обучения / С. С. Кашлев. –Мн.: Белорусский верасень, 2005. – 196 с.4. Матяш Н. В. Проектный метод обучения в системе технологическогообразования / Н. В. Матяш // Педагогика. – 2000. – № 4. – С. 39.5. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования/ Е. Полат, М. Бухаркина и др. – М. : Академия, 2000. – С. 64–109.6. Пєхота О.М. Особистісно орієнтована освіта і технології /О. М. Пєхота // Наукові праці: збірник. – Миколаїв : Вид-во МФ НаУ-КМА, 2000. – Т.7 : Педагогіка. – 113 с.7. Полат Е. Типология телекоммуникационных проектов / Е. Полат //Наука и школа. – 1997. – № 4. – С. 18–28.20

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Формування та розвиток національної системи фізичного вихованняучнівської та студентської молоді потребує нового змісту та пошуку ефективнихформ, засобів і методів підготовки та підвищення кваліфікації вчителіві викладачів. В її основу повинні бути покладені принципи гуманізмута демократизму, що забезпечить можливість переходу учителя фізичноїкультури на суб’єкт-суб’єктні засади спілкування з учнями з метою виробленнясвідомого ставлення останніх як до власного здоров’я зокрема, так іпредмету «Фізична культура» в цілому.Все це висуває неабиякі вимоги до підготовки і самого учителя. Готовністьучителя фізичної культури діяти відповідно до сучасних вимог здотриманням правил і норм педагогічної етики свідчить про ступінь сформованостіу нього професійних поглядів і переконань. До того ж специфікадіяльності вчителя фізичної культури в сучасних умовах вимагає від ньогокомпетентного мислення та ефективних дій. Отже, провідною інтегральноюпрофесійною якістю вчителя фізкультури є вміння професійно педагогічномислити, що визначається умінням ефективно вирішувати завданнярізного рівня складності.Професійно-педагогічне мислення розглядається науковцями як здатністьтворчо використовувати набуті знання та вміння під час вирішеннязавдань і ситуацій з професійним змістом. Професійно-педагогічне мисленнявчителя фізичної культури має складну структуру, адже в ньому відбиваютьсясоціальна зрілість, етичні норми, психолого-педагогічні та спеціальнізнання вчителя, валеологічна грамотність – знання та вміння у сферізбереження здоров’я і організації здорового способу життя, його професійно-особистісніякості, прийоми теоретичних і практичних дій, належнийрівень загальної культури – культури мови, зовнішності, культури поведінки,фізичної та комунікативної культури. Кінцевий результат професійногомислення вчителя фізичної культури – компетентне вирішення педагогічнихзавдань і ситуацій різного ступеня складності.Вищі педагогічні навчальні заклади України ставлять за мету забезпеченняпідготовки фахівців, здатних до постійного професійного самовдосконалення,особистісної і професійної реалізації творчого потенціалу,формування життєвої активності. З огляду на це актуальним завданням цихзакладів є формування особистісної активності майбутнього вчителя, яказумовлює прояв ініціативності, цілеспрямованості, рішучості, є важливимзасобом поліпшення і в той же час показником ефективності процесу професійноїпідготовки, оскільки стимулює розвиток професійної самостійності,творчий підхід до опанування змісту освіти, спонукає до самоосвіти,досягнення високих результатів у навчанні, а потім і в праці.В той же час, дослідженнями науковців доведено, що реальний рівеньфахівців з фізичної культури залишається низьким. Значна частинапрацюючих вчителів фізкультури мають невисокий рівень знань педагогічноїтехніки, у них не сформовані такі важливі педагогічні здібності, як22

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Ємець О. Активні методи підготовки вчителя фізичної культури /О. Ємець // Фізичне виховання в школі. – 2002. – № 3. – С. 31–32.2. Если хочешь быть здоров : сборник / Сост. А. А. Исаев. – М. : Мол.Гвардия, 1987. – 367 [1] с., ил.3. Куракін О. М. Педагогічна кар’єра в контексті самореалізації викладача:Наука і вища освіта / О. М. Куракін // Тези доповідей учасників ХVМіжнародної наукової конференції молодих науковців, м. Запоріжжя,17–18 травня 2007 р. : У 3 ч. / Гуманітарний університет «Запорізькийінститут державного та муніципального управління». – Запоріжжя :ГУ «ЗІДМУ», 2007. – Ч. 2. – С. 261–262.4. Олексієнко Я. І. Професійна діяльність фахівця з фізичної культури уконтексті формування у школярів свідомого, ціннісного ставлення довласного здоров’я / Я. І. Олексієнко // Сучасність, наука, час. Взаємодіята взаємовплив : матеріали другої Всеукраїнської науковопрактичноїінтернет-конференції. – К., 2006. – С. 23–25.5. Собко С. Г. Формування особистої активності майбутніх учителів фізичноговиховання у позааудиторній діяльності: Автореф. дис… канд.пед. наук: 13.00.07. – К., 2006. – 20 с.6. Терещенко В. Профілактика правопорушень серед дітей і підлітків засобамифізичної культури / В. Терещенко // Фізичне виховання в школі.– 2002. – № 4.7. Фізична культура як неодмінна складова формування здорового способужиття молоді / О. О. Яременко (кер. авт. кол.), О. Д. Дубогай,Р. Я. Левін, Л. В. Буцька. – К. : Український ін-т соціальних досліджень,2005. – Кн. 6. – 124 с.8. Шиян Б. М. Теоретико-методичні основи підготовки вчителів фізичноговиховання в педагогічних навчальних закладах : Автореф. дис...докт. пед. наук : 13.00.04 / Ін-т педагогіки і психології профосвіти. –К., 1997. – 50 с.25

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Галина ВоскобойніковаІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІМЕДИКО-ВАЛЕОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХВЧИТЕЛІВ ОСНОВ ЗДОРОВ’Я ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИОдним з пріоритетних завдань розвитку сучасного українського суспільстває реформування системи освіти, що має забезпечити позитивнізміни соціокультурного середовища для підростаючого покоління – майбутньогонашої держави. Гуманізація освіти передбачає впровадженняособистісто орієнтованих освітніх технологій навчання і виховання, шосприятимуть гармонійному розвитку особистості, отже зміцненню і збереженнюздоров’я школярів.Наше сьогодення викликає стурбованість станом здоров’я учасниківосвітнього процесу у ЗНЗ та ВНЗ.За останні 10 років захворюваність дітей та молоді в Україні збільшиласьна 26,8 % [8].В умовах соціоекологічної кризи діти та молодь мають знижені адаптаційніможливості, підвищену стресонестійкість, ризики виникненняпсихоневрологічних порушень та інших стійких біологічних змін в організмі,що спричиняють порушення росту і розвитку школярів та їх укорінення.Понад 40 % виникнення патологій у дітей відмічаються ще у початковійшколі [2, 6].Сумна статистика загрозливих для життя станів і смертності школярівпід час навчального процесу у ЗНЗ викликає найбільшу стурбованість.Зазначені негативні тенденції погіршення стану здоров’я населення, особливодітей та молоді, потребують докорінних змін організації навчальновиховногопроцесу в освітніх закладах, що забезпечуватимуть створенняпедагогічних умов для професійної підготовки педагогів нової генерації,які у своїй майбутній педагогічній діяльності будуть сприяти формуванню,зміцненню і збереженню здоров’я підростаючого покоління, здатними надатинеобхідну долікарську допомогу під час виникнення загрозливих дляжиття станів у школярів, вести просвітницько-оздоровчу, профілактичнувиховну роботу в освітніх закладах та в соціальному середовищі.Фахово компетентний сучасний вчитель зможе здійснювати педагогічнудіяльність у відповідності до запитів сучасного суспільства, виявлятимеготовність до вирішення проблемних ситуацій, матиме активну спрямованістьна кінцеву мету навчання та виховання, що визначає високуоб’єктивну значущість його в суспільстві та суб’єктивного особистісногозмісту.З огляду на зазначені проблеми захворюваності школярів, особливодітей молодшого шкільного віку, оптимальний рівень медичної та валеологічноїпідготовки сучасного вчителя початкової школи є обов’язковимелементом його фахової компетентності.26

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Аналіз досліджень і публікацій вказує на те, що підвищення якостіосвіти, ефективності фахової підготовки, навчального , виховного процесуможливо за умови впровадження сучасних педагогічних технологій.Проблемі якісної професійної підготовки майбутніх педагогів приділяєтьсязначна увага як з боку вітчизняних, так і зарубіжних науковців:Г. Асєєва, І. Богданової, А. Горбатюка, В. Євдокимова, В. Кухаренка,О. Мещерякової, В. Паламарчук, О. Палія, О. Пєхоти, І. Прокопенка,І. Роберт, А. Бінаєва, Л. Борзової, В. Бурлієвої, А. Власян; теоретичні і методичнізасади моделювання педагогічних дисциплін для технологій навчаннявивчали В. Бондар, О. Березюк, Н. Білик, І. Булах, Т. Дмитренко,Ю. Друзь, В. Євдокимова, В. Козакова, Ю. Кулюткін. Наукове обґрунтуваннясутності формування професійної педагогічної компетентності наоснові компетентнісного підходу висвітлено у наукових дослідженняхН. Бібік, І. Зязюна, В. Кальней, О. Кирсан, О. Овчарук, Л. Паращенко,С. Шишова, А. Хуторського, С. Бурцевої.Сучасні педагогічні технології повинні відповідати таким методологічнимвимогам: концептуальність (опора на певну наукову концепцію),системність (логіка процесу, взаємозв’язок усіх його частин, цілісність),можливість управління (планування, проектування процесу навчання, поетапнадіагностика, варіювання засобами та методами з метою корекції результатів),ефективність (позитивні результати і оптимальні витрати), відтворюваність(можливість використання в інших освітніх закладах), візуалізація(використання сучасної техніки, дидактичних матеріалів та наочнихпосібників [1, 7].Відповідно до умов Болонської декларації у процесі навчання зменшуєтьсячастка прямого інформування студента і розширюється застосуванняінтерактивних форм роботи під керівництвом викладача. Самостійнаробота студента стає основним джерелом набуття професійних компетенцій,сприяє формуванню конкурентоспроможного фахівця [5, с. 64].У сучасній національній педагогіці поняття «професійно-педагогічнакомпетентність» поєднує глибокі професійні знання, навички та вміння,професіоналізм у галузі педагогіки і психології, досконале володіння методикоюздійснення навчально-виховного впливу.Одним з критеріїв визначення ефективності навчально-виховногопроцесу є критерій відповідності забезпечення набору виділених впливівнавчання та виховання [3, 4].Спеціально-педагогічна компетентність учителя стосується рівня йогопідготовки в галузі науки, що акумулюється в навчальному предметі і охоплюєнаукові знання. Вміння, навички та їх практичне застосування [5, с. 29].Метою є формування оптимального рівня медико-валеологічнихкомпетентностей майбутніх учителів основ здоров’я початкової школишляхом впровадження інтерактивних технологій навчання в процес їхпрофесійної підготовки.27

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Формуванню професійних медико-валеологічних компетентностеймайбутніх учителів початкової школи, які викладають також основи здоров’ядля молодших школярів, сприятиме набуття ними в процесі професійноїпідготовки оптимального рівня теоретичних знань, практичнихвмінь та навичок з навчальних дисциплін медико-валеологічного спрямуванняз допомогою розробки та впровадження в навчальний процес інтерактивнихтехнологій, що забезпечуватимуть високий рівень готовності домайбутньої професійної діяльності.Важливим у проектуванні навчання є впровадження інформаційнихтехнологій та новітніх технічних засобів навчання, що є найбільш впливовимина свідомість, мислення, відчуття, емоції, волю та самосвідомість,формують досвід ефективного застосування інтерактивних технологій навчаннямайбутніх учителів. Впровадження інтерактивних технологій і засобівнавчання робить навчальний процес динамічним, привертає увагустудентів, дозволяє студентам відчувати себе не пасивним учасником навчально-виховногопроцесу.Однією з перспективних і впливових інтерактивних технологій є розробкаі впровадження інтерактивних програмних засобів мультимедійногосупроводу навчальних модулів медико-біологічного спрямування, зокремастворення і впровадження інтерактивних презентацій лекцій навчальнихмодулів «Основи медичних знань та охорона здоров’я дітей», «Основи валеологіїз методикою її вивчення» виконано в DELPHI та Power Point, щомістять інтерактивні елементи: графіку, анімацію, відео та аудіо кліпи заучастю самих студентів, що наглядно демонструють динаміку процесів, інструменткоментарів щодо навчальних завдань та цілей, використання технологіїгіперпосилань на електронний ресурс, застосування навігаційнихструктур, дизайну оформлення слайдів, демонстрації ілюстрацій та графічнихоб’єктів.Раціональне поєднання використання технології гіперпосилань з певниминавиками програмування забезпечує створення інтерактивного навчальногопосібника, або навчально-методичного комплексу модулів валеомедицинидля дистанційного навчання з використанням мережі Internet талокальних мереж. Використання інтерактивних мультимедійних посібників,навчально-методичних комплексів та їх електронних додатків є доступнимдля аудиторних занять з використанням мультимедійних проекторів,а також віддаленого доступу для індивідуальних творчих завдань та самостійноїроботи з електронним ресурсом, можливістю варіативної роботи зістудентами, розвиваючи розумову самостійність і творчий потенціал студентів,як критерій успішності і ефективності використання освітніх технологійв процесі навчання.Перспективним є також забезпечення зворотного зв’язку навчальногопроцесу, шляхом реалізації контролю знань, з використанням програмнихоболонок тестових пакетів, технології VPN-мережі Internet, в режиміonline, нами застосовано об’єктивно орієнтоване навчальне середовище28

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Moodle з метою підвищення психологічної адаптації студентів до умов модульноготестування та рейтингового оцінювання знань. Кожен студентможе здійснити пробне тестування і сам оцінити власний рівень теоретичнихзнань, практичних вмінь та навичок, отже своєчасно приділити увагувивченню певних змістових модулів, виконанню практичних завдань, самостійнихробіт та індивідуальних завдань з метою покращення підготовкиза навчальним модулем на етапі діагностики.Таким чином, впровадження інтерактивних технологій у викладаннянавчальних модулів медико-біологічного напрямку є новим етапом оновленнязмісту медико-валеологічної освіти, сприяє оптимізації набуття фаховихкомпетентностей в процесі професійної підготовки майбутніх учителівоснов здоров’я початкової школи.Перспективами подальших досліджень є поетапна розробка і впровадженняінтерактивних технологій у викладанні всіх навчальних модулівмедико-біологічного та медико-валеологічного напрямку для майбутніхвчителів початкової школи.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Вища освіта в Україні : навч. посібник / за редакцією В. Г. Кременя,С. М. Ніколаєнка // Кремень В. Г., Ніколаєнко С. М., Погребняк В. П.,Петренко В. Л. та ін. – Київ, 2005. – 327 с.2. Воскобойнікова Г. Л. Валеологічна освіта, культура, виховання, якскладові якості життя, формуючі здоров’язбережливе соціокультурнесередовище для дітей та молоді Північного Приазов’я /Г. Л. Воскобойнікова // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичноїконференції «Здорове довкілля-здорова нація». – Бердянськ, 2010. –С. 6–7.3. Гриньова М. В. Валеологічна освіта – шлях формування цінностейжиття та здоров’я молодого покоління / М. В. Гриньова / Матеріали ІІміжнародної науково-практичної конференції «Здорове довкілля –здорова нація». – Бердянськ, 2010. – С. 16–17.4. Левківський К. М. Забезпечення якості вищої освіти України в контекстіБолонського процесу / К. М. Левківський, Ю. В. Сухарніков. –К. : Вища школа, 2004. – 18 с.5. Мешко Г. М. Вступ до педагогічної професії : навч. посіб. для студентіввищих навчальних закладів / Г. М. Мешко. – К. : Академвидав,2010.6. Моніторинг здоров’я учнів ЗНЗ : методичний посібник / за ред.В. І. Шахненка. – Дрогобич, 2008. – 24 с.7. Педагогические технологии / [под ред. В.С. Кукушкина]. – М. : ИКЦ«Март», 2004. – 336 с.8. Полька Н. Стан здоров’я учнів загальноосвітніх навчальних закладів:пререалізм, 04.12.2008: прес-центр МОЗ України / Н. Полька. – [Електроннийресурс]. – Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/main/press.29

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Анна ЗінченкоКОГНІТИВНІ ВИМІРИКОМУНІКАТИВНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГОВЧИТЕЛЯ У НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНІЙ ВЗАЄМОДІЇДоцільно організована навчально-професійна взаємодія, яка б сприялаформуванню комунікативно толерантних взаємин її учасників, є одниміз найважливіших завдань освітньої діяльності ВНЗ. Його розв’язання потребуєтеоретичного обґрунтування структурних компонентів комунікативноїтолерантності, як професійно важливої якості майбутніх педагогів.Серед них когнітивний складник посідає особливе місце, бо перцептивніпроцеси й комунікативна компетенція майбутнього вчителя зумовлюютьтолерантну поведінку в навчально-професійній взаємодії. На підставі правильновизначених критеріїв і показників цього компонента можна розробитивідповідну методику для діагностики рівнів комунікативної толерантностістудентів.Проблемі формування комунікативної толерантності особистості восвітньому процесі присвячені дослідження Т. Білоус, В. Гришук,С. Данілової, Я. Довгополової, О. Зарвіної, Л. Ніколаєвої, А. Скок,Ю. Тодорцевої та інших учених. Більшість із них, у структурі цього феноменавиокремлюють когнітивний компонент, у якому зазвичай визначаютьінтелектуальний та знаннєвий критерії з відповідними показниками. Однак,когнітивний аспект комунікативної толерантності значно ширший, зокрема,характиризується складними перцептивними й пізнавальними процесами,що складають основу комунікативної компетенції особистостімайбутнього вчителя.Мета статті – теоретично обґрунтувати необхідність виокремлення перцептивногота компетентнісного критеріїв когнітивного складника комунікативноїтолерантності майбутнього вчителя й визначити їхні показники.Згідно з Хабермасом, комунікативна дія завжди спрямована на взаєморозуміннядіючих індивідів, на досягнення консенсусу [14, с. 43]. Вонасупроводжується сенсорними процесами – отримання інформації з навколишньогосередовища, які залежать від стану організму й сенсорної системи.У контексті комунікативної толерантності ці процеси мають важливезначення, бо вони залежать від стану комунікатів, які сприймають повідомлення.Якщо ж їхній стан пригнічений, роздратований, то виникає низкавідчуттів, які призводять до інтолерантної комунікативної взаємодії. І, навпаки,якщо партенери підтримують піднесений і взаємозадоволений тонспілкування, то виникають умови для толерантної комунікації.Самосприйняття людини відбувається завдяки порівнянню себе зіншими людьми, спостереженню власних внутрішніх станів та безпосередньомусприйняттю свого зовнішнього вигляду. Аналогічно відбувається30

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011сприйняття людиною іншої людини шляхом порівняння із собою, сприйняттялюдини іншими, сприйняття результатів її діяльності, експлікаціїнею своїх внутрішніх станів, безпосереднього сприйняття зовнішнього виглядуіншої людини [13, с. 20–23].У дослідженні Т. Білоус, однією із провідних характеристик толерантностіособистості визначено здатність до цілісного сприйняття «Іншого»[2, с. 6], що полягає в складанні цілісного образу іншої людини за параметрамиїї зовнішнього вигляду й комунікативної поведінки.Залежно від індивідуальної сенсорної організації конкретної людини(який саме із каналів сприйняття є для неї провідним у комунікативній взаємодії)розрізняють аудіальний (любить слухати й говорити), візуальний(оперує наочними образами), кінетичний (перевага дотичного сприйняття)типи комунікатів.У навчально-професійній взаємодії, під час спілкування студентівтрапляються різні комбінації − відповідності або невідповідності їхніх сенсорнихпідструктур. На нашу думку, для вияву комунікативної толерантностібуде більше шансів, якщо має місце відповідність: візуал взаємодіє звізуалом, аудіал − з аудіалом, а кінетик − з кінетиком. Комунікативна толерантністьзнижуватиметься, якщо ж взаємодіють різнорідні типи комунікатів,наприклад, любитель послухати і поговорити взаємодіє з тим, хтосхильний споглядати й мислити образами. Але, якщо їхні вольові зусилля вкомунікативній взаємодії спрямовуються на терпіння й щиру підтримку, тоїхній рівень толерантності зростатиме.Спілкування передбачає взаєморозуміння між його учасниками, якебазується на взаємосприйманні, зіставленні, інтерпретації особистісниххарактеристик поведінки. Все це становить зміст перцептивної сторониспілкування. Тому, для толерантної комунікативної взаємодії студентів івикладачів у спільній діяльності важливе взаєморозуміння, тобто сприйняттялюдини людиною й вивчення особливостей міжособистісної перцепції,адже враження, що справляє інша людина, відіграє виключну роль успілкуванні. На основі цього формується уява про наміри, думки, емоції танастанови партнера зі спілкування. Цей процес у міжособистісній перцепціївідбувається двобічно – кожен із партнерів комунікативної взаємодіїуподібнює себе іншому.Процес міжособистісного пізнання охоплює: сприймання та оцінюваннязовнішніх ознак, поведінки індивіда; генерування уявлень про йогопсихологічні особливості, стани; оцінювання отриманих уявлень та зіставленнязовнішніх ознак індивіда з особистісними характеристиками; розумінняй інтерпретацію отриманої інформації; оцінювання партнера загалом;загальні розумові висновки; прогнозування дій і вчинків партнера;створення стратегії власної поведінки. Цей перелік доповнюють такі характеристики,як ухвалення рішення, прийняття партнера по спілкуванню,його цілей, мотивів, установок.31

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Аналіз себе через іншу людину відбувається завдяки механізмам ідентифікаціїта емпатії.Ідентифікація − це один із способів пізнання й розуміння іншої людини,що найчастіше полягає в неусвідомленому уподібненні себе значущомуіншому − людині, яка є авторитетом для конкретного суб’єкта спілкуванняі діяльності. Зазвичай це відбувається тоді, коли в реальних ситуаціяхкомунікативної взаємодії індивід робить спробу поставити себе на місцепартнера по спілкуванню. При цьому, налагоджується певний емоційнийзв’язок з об’єктом, опосередкований переживанням власної тотожностіз ним [1, с. 41].Наслідком ідентифікації є інтроекція (лат. intro − всередину) − виокремленняй ототожнення себе з особистістю чи групою, перенесення, запозичення,«вбирання» в себе певних рис об’єкта й проекція (лат. projectio −викидання) − приписування іншому своїх думок і почуттів.Окрім ідентифікації, в пізнавальному контексті комунікативної толерантностіважливе значення має емпатія − осягнення емоційних станів іншоїлюдини у формі співпереживання. Завдяки цьому суб’єкт бере до увагилінію комунікативної поведінки партнера, ставиться до нього зі співчуттям,але міжособистісні стосунки будуються з ним, виходячи зі стратегіївласної поведінки.Основними формами емпатії є співпереживання та співчуття. Співпереживанняпередбачає переживання суб’єктом тих самих почуттів, яківідчуває інший шляхом ототожнення з ним. Співчуття – це формальне переживанняпочуттів іншого безвідносно до власного стану.Справжня культура спілкування – це й знання про наявні стереотипивзаємодії [12, c. 243].Стереотипізація − одна з найважливіших характеристик міжгруповогой міжособистісного сприйняття й супроводжується проявом соціальнихустановок, ефектів (ореолу, первинності, новизни, пріоритету, поблажливості).У міжособистісній перцепції вона виконує функцію підтримки ідентифікаціїта виправдання можливих негативних настанов стосовно іншихгруп [1, с. 44]. Як слушно зазначає О. Бодальов, від того, як люди відображаютьта інтерпретують зовнішність і поведінку, оцінюють можливостіодин одного, багато в чому залежить характер і результати їхньої взаємодії[3, с. 86].Отже, перцептивна основа комунікативної толерантності майбутньоговчителя полягає в побудові такої стратегії спілкування, у ході якої студентповинен розуміти мотиви, цілі, установки іншого, і не тільки розуміти,але й приймати їх.«Комунікативна стратегія, стверджує І. Борисова, є способом організаціїмовленнєвої поведінки відповідно до задуму, інтенцій комунікатів»[4, с. 85−86]. Л. Клінберг [7] її визначає за такими напрямами:32

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 20111) характеристики спілкування, що визначають зміст «підходу» допартнера;2) когнітивний план спілкування, який контролює оптимальнерозв’язання завдання гнучким керованим способом;3) план оптимальної реалізації комунікативного наміру, який визначаєструктуру спілкування.Виходячи з цього, у навчально-професійній взаємодії можна виокремитикілька комунікативних стратегій, що зумовлюють вияв комунікативноїтолерантності чи інтолерантності майбутнього вчителя:– відкрита (бажання й уміння виразити повно свою точку зору й готовністьзрозуміти й урахувати позиції інших) – закрита (небажанняабо невміння виразити зрозуміло свою точку зору, своєставлення, наявну інформацію);– монологічна (вплив на партнера зі взаємодії з метою досягненнясвоїх прихованих намірів і цілей) – діалогічна (двосторонній обмінінформацією, зверненість до іншого, урахування його позиції);– рольова (сприймання партнера й оцінювання його та своєї поведінкив процесі виконання комунікативної ролі);– особистісна (забезпечення існування внутрішнього світу особистості,сприймання себе й іншого як особистостей).У структурі толерантної особистості особливе місце посідають знанняпро толерантну комунікацію − відображення у свідомості норм, зразківта еталонів терпимого, довірливого й доброзичливого спілкування. Вонистають професійними тоді, коли перетворюються й вибудовуються в індивідуальнумодель практичного розв’язання комунікативного завдання, колиїх набуття вмотивоване індивідуально-особистісними потребами.Отже, когнітивний аспект комунікативної толерантності полягає взнаннях теорії та ситуативних особливостей толерантного спілкування.Формування комунікативної толерантності майбутніх педагогів вумовах університетської підготовки супроводжується інформаційним забезпеченням,спрямованим на оволодіння студентами мовного етикету йморальної свідомості, що сприяє набуттю знань про зразки толерантноїкомунікативної поведінки, співвідношення належного й дійсного і пропризначення бажаної поведінки – зробити спілкування передбаченим длязабезпечення загального комфорту навчально-професійної взаємодії. Однак,суто інформативних знань про толерантну поведінку недостатньо. Їх потрібнопривести в дію. На цьому наголошував А. Макаренко, критикуючи«широко прийняте у нас словесне виховання, тобто нескінченне говорінняпро різні хороші речі без супроводу їх гімнастикою поведінки» [8, с. 181].Особливістю комунікативних знань є комплексність, що потребує відмайбутнього вчителя вміння синтезувати матеріал для успішногорозв’язання завдань спілкування, аналізу комунікативних ситуацій, виборуефективних засобів комунікації. При цьому, їм притаманна індивідуальна33

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011забарвленість, бо комунікатор не лише озвучує здобуту інформацію, а йпередає власний комунікативний досвід, залучає до власного комунікативногопростору.Із позицій толерантності Н. Муравйова, під комунікативним просторомлюдини розуміє рівень комунікативної компетенції: знання й уявленняпро те, як прийнято спілкуватися в тій чи тій ситуації [10, с. 39]. Формуваннятакого простору, на думку Л. Орбан-Лембрик, «можливо завдякиврахуванню в загальній психологічній парадигмі відповідних парадигм інформування(впливу), взаємоінформування (налагодження механізму зворотногозв’язку, створення загального інформаційного поля), діалогу (взаєморозуміння)»[11, с. 447]. Учена правомірно вважає, що на суб’єктів спілкуваннякомунікативний простір впливає не лише безпосередньо, загальноюінформацією, яка утворилася в процесі її обміну, але й через засобикомунікації (вербальні чи невербальні), установлені в конкретному соціально-психологічномусередовищі правила спілкування, моральні нормивзаємодії, звичаї, мовленнєві ритуали тощо [11, с. 448]. Тому є підставистверджувати, що в структурі комунікативної толерантності особистостіособливе значення мають знання вербальних і невербальних засобів толерантногоспілкування, правил і норм толерантної взаємодії, національноетнічнихстереотипів у комунікації.Для того, щоб спілкування було успішним, майбутній педагог повиненволодіти необхідними комунікативними вміннями. За визначеннямА. Москаленко, «комунікативні вміння − це вид професійних умінь педагога,які забезпечують реалізацію компонентів педагогічного спілкування,роблять можливим здійснення суб’єктної взаємодії, відносяться до продуктивноїдіяльності, формуються і розвиваються в ній» [9, с. 7].До переліку комунікативних умінь педагога В. Кан-Калик зараховуєвміння встановлювати психологічний контакт, завойовувати ініціативу вспілкуванні, організовувати пристосування в спілкуванні [6, с. 46]. До найважливішихкомунікативних умінь, на думку вченого, належать уміння черезправильно створену систему спілкування організувати сумісну з учнямитворчу діяльність, уміння цілеспрямовано організувати спілкування йкерувати ним.І. Зязюн і Г. Сагач, до найнеобхідніших комунікативних умінь учителя,зараховують уміння слухати й чути співрозмовника, керувати собою івласною поведінкою в аудиторії [5, с. 177].Отже, майбутній учитель повинен уміти користуватися вербальниминевербальними засобами для здійснення комунікативних функцій,варіювати ними в процесі комунікації у зв’язку із зміною ситуації і умовспілкування, будувати дискурс відповідно до норм і правил етикету.У когнітивному компоненті комунікативної толерантності майбутньоговчителя визначено:1) критерій перцептивності за показниками:34

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011− здатність до адекватного сприйняття «Іншого»;− емпатійність спілкування в міжособистісному пізнанні;− прийняття інших в особистісній стратегії спілкування;2) компетентнісний критерій за показниками:− знання основ та ситуативних особливостей толерантного педагогічногоспілкування;− володіння мовно-педагогічним етикетом;− сформованість особистісного комунікативного простору (знаннявербальних і невербальних засобів, норм і національних стереотипівтолерантного спілкування та розвинута здатність приводитиїх в дію).Подальшого аналізу та визначення критеріїв і показників потребуєповедінковий компонент комунікативної толерантності майбутнього вчителяу навчально-професійній взаємодії.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Батаршов А. В. Диагностика способности к общению / А. В. Батаршов.− СПб : Питер, 2006. − 176 с.2. Білоус Т. М. Виховання толерантності у студентів вищих навчальнихзакладів у процесі вивчення іноземної мови : автореф. дис. ... канд..пед. наук : спец. 13.00.07 / Т. М. Білоус. – К., 2004. – 18 с.3. Бодалёв А. А. Восприятие и понимание человека человеком /А. А. Бодалёв. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1982. − 200 с.4. Борисова И. Н. Категория цели и аспекты текстового анализа /И. Н. Борисова // Жанры речи. − Саратов : Колледж, 1999. − Вып. 2. −С. 81−95.5. Зязюн І. А. Краса педагогічної дії : навчальний посібник для вчителів,аспірантів, студентів середніх і вищих навчальних закладів /І. А. Зязюн, Г. М. Сагач. − К. : Українсько-фінський інститут менеджментуі бізнесу, 1997. − 332 с.6. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении : книга для учителя/ В. А. Кан-Калик. − М. : Просвещение, 1987. − 190 с.7. Клинберг Л. Проблемы теории обучения / Л. Клинберг; [пер. с нем.]. −М. : Педагогика, 1984. − 256 с.8. Макаренко А. С. Сочинения в 7 т. / А. С. Макаренко. − М. : АПНРСФСР, 1950−1952. − Т. 2. − 496 с.9. Москаленко А. М. Розвиток умінь педагогічного спілкування в системіпіслядипломної педагогічної освіти : автореф. дис. …канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / А. М. Москаленко. – К., 2001. – 22 с.10. Муравьева Н. В. Язык конфликта / Н. В. Муравьева. − М. : МЭИ, 2002.− 264 с.11. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : підручник : у 2 кн. −35

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Кн. 1 : Соціальна психологія особистості і спілкування / Л. Е. Орбан-Лембрик. − К. : Либідь, 2004. − 576 с.12. Основи практичної психології : підручник / В. Панок, Т. Титаренко,Н. Чепелєва та ін. – К. : Либідь, 1999. – 536 с.13. Петровская Л. А. Компетентность в общении. Социальнопсихологическийтренинг / Л. А. Петровская. – М. : Изд-во МГУ, 1989.– 216 с.14. Хабермас Ю. Теория коммуникативного действия / Ю. Хабермас //Вестник Московского университета. − 1993. − № 4. − С. 43−63.36

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Олена МатвієнкоВПЛИВ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧИТЕЛЯНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇВЗАЄМОДІЇ В СИСТЕМІ ВЧИТЕЛЬ – УЧЕНЬРозвиненість професійно-педагогічного мислення у майбутніх учителіврозглядається нами як один із основних шляхів реалізації педагогічноївзаємодії в системі вчитель – учень.Необхідність організації та управління навчально-виховним процесомзмушує вчителя осмислювати те, що відбувається. Саме ставлення допедагогічної ситуації характеризує мислення вчителя як професійне. Щобперетворити й синтезувати знання, виробляти конструктивні схеми рішень,критерії оцінювання педагогічних явищ, вчителеві необхідне розвиненепедагогічне мислення, тобто здатність використовувати педагогічні ідеї вконкретних ситуаціях, уміння «бачити» у конкретному явищі його загальнупедагогічну сутність.Функціональний бік мислення вчителя слугує для педагогічної взаємодіїв системі вчитель – учень і має такі складові: 1) діагностичну: вивченняучнів, пізнання педагогічної ситуації; 2) стимулювальну: спонуканняучнів до інтелектуальної ініціативи за допомогою власних педагогічнихдій; 3) інформаційну: повідомлення школярам інформації про актуальнідля даного віку проблеми й способи їх розв’язання; 4) розвивальну: осмисленнязасобів формування провідних суспільнокорисних і навчальнопізнавальнихякостей особистості учня; 5) компенсаторну: вміння мислитикатегоріями успіху: позитивне мислення, бачити позитивне в невдачі допомагаєвчителю всупереч багатьом негативним чинникам шукати новішляхи розв’язання сучасних педагогічних проблем; ця функція забезпечуєдобре емоційне самопочуття, робить учителя, який об’єктивно перебуває внеблагополучному стані, психологічно захищеним від вимог і претензій збоку адміністрації, інспекторів, батьків; 6) оцінювальну: повідомлення учнямоцінки результативності їхніх різноманітних дій; 7) самовдосконалювальну:професійне мислення вчителя створює і забезпечує можливість уникнутиімпульсивної чи рутинної педагогічної діяльності. Крім того, самоконтрользабезпечує педагогу правильне розв’язання педагогічної ситуації.Педагогічне мислення як вид професійного мислення дає суб’єктовізмогу пізнавати сутність педагогічної взаємодії й організовувати свої педагогічнідії з її цілеспрямованого перетворення.Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що в педагогічнійлітературі поки немає чіткого визначення педагогічного мислення. Хоча,деякі дослідники розглядають його, як теоретичні акти педагогічнихдій, що зумовлюють педагогічну діяльність (В. Сластьонін, Я. Турбовський);як гносеологічний аспект педагогічної діяльності (О. Абдулліна,37

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011О. Піскунов); як уміння аналізувати педагогічні ситуації, спираючись напедагогічну теорію (Є. Поляков, Л. Спірін, М. Степинський, М. Фрумкін,);як особливий склад розуму, який має низку ознак, якостей і властивостей,які дають підстави говорити про педагогічне «бачення» світу (В. Тамарін,Д. Яковлєва). Близькою до цього є точка зору Є. Нечитайлової стосовно«системного бачення педагогічного процесу». Л. Нікитенкова характеризуєпедагогічне мислення як готовність вчителя до розв’язання різноманітнихпедагогічних ситуацій. Л. Маслова під педагогічним мисленням, поряд зіздатністю застосовувати теоретичні положення педагогіки, психології і методикидо конкретних педагогічних ситуацій, розуміє також уміння «бачити»в конкретному явищі його загальну педагогічну сутність.Мета статті – на основі теоретичного аналізу визначити та обґрунтуватиособливості професійно-педагогічного мислення вчителя в структурійого готовності до педагогічної взаємодії в системі вчитель – учень.Поділяючи позицію Ю. Кулюткіна стосовно того, що мислення вчителяє суто практичним, оскільки він не відкриває законів, а лише застосовуєвже відомі закони у своїй практичній діяльності [4, с. 21.]. Зміст професійногомислення майбутнього вчителя полягає у пізнанні, ним, сутностіпедагогічних явищ і творчому розв’язанні професійно-педагогічних задач;професійне мислення майбутнього вчителя найяскравіше виявляється в позитивнійреконструкції педагогічної проблемної ситуації.Визначення поняття «педагогічне мислення» здійснюється з різнихпозицій, які виражаються в різних за змістом дефініціях. Їх аналіз доводить,що окремі вчені визначають педагогічне мислення через його психологічнусутність як пізнавального психологічного процесу. Однак, середцих формулювань є розбіжність. В одних педагогічне мислення вважаєтьсяпроцесом відображення дійсності (В. Чубуков), а в інших – відображенняпедагогічної дійсності, педагогічного процесу (Н. Бочарова, Д. Вількеєв,С. Каргін), що є точнішим і конкретнішим, адже будь-який конкретний видмислення спрямований на конкретний об’єкт, який зумовлює його існування,і відображається ним. У більшості таких визначень суть педагогічноговідображення зводиться не тільки до пізнання педагогічної дійсності(А. Абдуліна), а й до її цілеспрямованого перетворення (Н. Бочарова,Д. Вількеєв). Відмінність між ними полягає в тому, що по-різному розумієтьсявідношення між зазначеними функціями педагогічного мислення.Якщо А. Абдуліна, В. Чубуков вважають пізнання домінантним,Н. Бочарова акцентує взаємопідпорядкування пізнання перетворенню, тоН. Вількеєв наголошує їхню рівноцінність. Детермінійними чинниками,що спричиняють особливості педагогічного мислення в цій групі визначень,названо: специфіку педагогічних явищ, цілі і завдання навчання тавиховання, професійний досвід учителя.У наукових дослідженнях існують такі загальні визначення педагогічногомислення як: а) особливого складу розуму вчителя (Н. Кузьміна,38

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011К. Осипова, В. Тамарін, Д. Яковлева); б) значущої якості особистості вчителя(М. Бушканець, В. Сластьонін, О. Цокур,); в) провідної професійноїздібності (С. Годник, Л. Нікітенкова, Р. Хмелюк).У змісті визначень, в яких педагогічне мислення розкривається якособливий склад розуму, чітко не виокремлюються його складові. Учені(Н. Кузьміна, К. Осипова) обмежуються посиланням на чинник, який зумовлюєособливий склад розуму (це педагогічні задачі, власне педагогічніта функціональні), або розкривають особливості складу розуму вчителячерез його «ознаки, якості, властивості», сукупність гностичних дій(В. Тамарін, Д. Яковлєва). Зауважимо, що поняття «розум» досліджуєтьсяпсихологами в широкому і вузькому розумінні. У широкому – як узагальненахарактеристика пізнавальних можливостей людини, у вузькому – якіндивідуально-психологічна характеристика її мислительних здібностей.Якщо мислення є процесом з єдиним механізмом здійснення, єдиною загальноюструктурою, то мисленєва діяльність має змістову й операціональнусторони. Їх варіативність зумовлюється предметом, на який з певною метоюспрямовується мисленнєва діяльність.Визначення педагогічного мислення через поняття «якість особистості»характеризується тим, що його суть розкривається в загальному виглядіі зводиться до вказівки на види дій, у яких вона об’єктивується, – відображення,орієнтування в педагогічних ситуаціях, проектування способівїх перетворення (О. Цокур), або до конкретних гностичних умінь таознак, якими має характеризуватися процес розв’язання педагогічних задач– самостійність і гнучкість (М. Пушканець).Привертає увагу група вузьких за змістом дефініцій, оскільки в нихсутність педагогічного мислення зводиться до однієї чи кількох його функцій.Наприклад, до аналітичної (Л. Спірін, М. Степинський), до конструктивної(С. Архангельський), або рефлексивної, що виявляється двояко: вситуації управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів та аналізувласної педагогічної діяльності (О. Анісимов, Ю. Кулюткін).Специфічні особливості педагогічного мислення, ми бачимо, уП. Скульського, який зазначив, що педагогічне мислення актуалізується впроцесі розв’язання задач, що виникають у різноманітних педагогічних ситуаціях.При всьому розмаїтті, як вважає П. Скульський, їх об’єднує одне:пряма чи побічна «присутність» особистості школяра або цілого учнівськогоколективу як об’єктів педагогічного впливу. Інакше кажучи, в роліпредмета педагогічної діяльності найчастіше виступає духовний світ людини,що постійно змінюється. Тому, педагогічне мислення завжди здійснюєтьсяна тлі оперування образами динамічних об’єктів і вирізняєтьсяособливою рухливістю і гнучкістю. В педагогічній діяльності, теоретичнізадачі тісно пов’язані з практичними, а це означає, що педагогічне мисленнямає теоретико-практичний характер.На це звертає увагу і К. Абульханова-Славська, яка стверджує, що в39

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011механізмах педагогічного мислення суперечливо поєднуються дві логіки:логіка пізнання і логіка дії.Подібну думку ми знаходимо у працях Н. Гузій. Дослідниця вважає,що педагогічне мислення як узагальнене й опосередковане пізнання психологічногомеханізму вчинків людини та знаходження ефективних способіввпливів за умов професійної діяльності поєднує його теоретичні та практичніформи. Теоретичне мислення вчителя, зазначає Н. Гузій, виявляється впошуку закономірностей, взаємозв’язків, нової інформації, якої бракує, висуненняприпущень, уявлення нових шляхів та засобів педагогічного процесу,співвіднесення набутого досвіду з відомими теоріями, положеннями.Такий тип педагогічного мислення оперує абстракціями, дає змогу побачитипедагогічні явища в ідеальному варіанті, забезпечує правильність та обґрунтованістьпедагогічних рішень; його ще називають дослідницьким, науково-пошуковим,без якого педагогічна діяльність, педагогічні інноваціїможуть перетворитися на прожектерство, волюнтаризм чи банальність тарутинність. Разом із тим не менш важливим для професії вчителя виступаєпрактичне мислення. Воно завжди оперативне, оскільки функціонує в реальномупедагогічному процесі за умов дефіциту часу, необхідностірозв’язувати практичні педагогічні задачі та ситуації (підтримувати дисципліну,зосереджувати увагу учнів, багаторазово пояснювати матеріалтощо). Практичне мислення педагога справедливо називають мистецтвом,бо воно безпосередньо включається в педагогічну дію і є невід’ємним від їївиконання. Важливо уявляти практичне мислення не початковою формоюпедагогічного інтелекту, а навпаки, виявом зрілості інтелектуальної діяльності,що не поступається за значенням та складністю теоретичному мисленню.Привертають увагу дослідження Б. Єлканова, які підтверджують, щозміст інтелектуального педагогічного самовиховання вчителя у разі необхідностівключає розвиток здатності до педагогічного аналізу і синтезу,розвиток таких якостей мислення, як критичність, самостійність, широта,гнучкість, активність, швидкість. При цьому науковець виокремлює такіпроцедури мислення, як аналіз конкретних педагогічних ситуацій, визначенняпедагогічних проблем у певних конкретних умовах, вироблення варіантіврозв’язання завдань тощо. Він також вирізняє три рівні професійногомислення вчителя.Початковим і водночас найбільш загальним і вищим рівнем мисленнявчителя є його методологічне мислення, зорієнтоване педагогічнимипереконаннями. На цьому рівні у вчителя утворюється найважливіша йогопедагогічна здібність: чутливість до педагогічних явищ, педагогічне чуття.Другий рівень педагогічного мислення характеризується здатністювчителя матеріалізувати свої педагогічні ідеї у своєрідній технологічнійконструкції. Без розроблення таких конструкцій і технологій педагогічногопроцесу вчитель може розраховувати лише на випадковий успіх, а найчас-40

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011тіше – на неуспіх. Як зазначає науковець, педагогічне мислення на цьому,тактичному, рівні виявляється в умінні розробляти навчальні завдання чистворювати виховні ситуації, складати карти-схеми, за якими можна відпрацьовуватипевні вміння в учнів.Не менш важливим, вважає Б. Єлканов, є третій рівень – рівень оперативногомислення вчителя. Він має певні складності, які зумовлені розмаїттямконкретних умов педагогічної діяльності. Педагогові необхідні якзнання закономірностей педагогічного процесу, так і вміння застосовуватиці закономірності до поодиноких і окремих явищ. А це якраз і вимагає самостійноготворчого мислення, що виявляється у здатності вчителя дооцінних дій [2].Аналізуючи педагогічне мислення на макро-, мезо- і мікрорівнях,М. Савгин виокремлює такі показники його високого рівня:– наявність у педагога адекватних когнітивних моделей процесу розвиткушколяра й класу учнів у різних видах діяльності;– сформованість механізму педагогічної атрибуції, як необхідногокомпонента процесу інтеграції соціально-психологічних, психофізіологічнихі педагогічних детермінант, які зумовлюють навчально-виховний процес;– розвиненість механізму адаптації: передбачення у свідомості педагогав схематичній формі відповіді на педагогічну проблему ще до того,як вона буде розв’язана;– сформованість педагогічної рефлексії, як компонента педагогічногомислення.А. Орлов, відмічаючи, що мислення учителя безпосередньо включенеу практику його діяльності, вказує спрямованість його на адаптацію загальносуспільногознання до конкретних ситуацій. На його думку, це своєрідне«педагогічне бачення» навколишнього світу, яке відображає психолого-педагогічній професійні знання, способи розумових дій та установокособистості вчителя. Це дає підстави вирізнити три рівня сформованостіпрофесійного мислення педагога:– низький – розв’язання задач здійснюється за сталими шаблонами(як правило, педагогічні задачі на цьому рівні підмінюються функціональними);– середній – характеризується наявністю окремих творчих елементівпри розв’язанні задачі (виявляються першочергові вміння синтезуватинабуті теоретичні знання та використовувати їх на практиці);– високий – нестандартний підхід до аналізу ситуації, розв’язуваннязадач на основі діагностування конкретних умов [5].Е. Тамарін і Д. Яковлєва доповнюють поняття педагогічного мисленнятакими ознаками:1) свідомість життєвих і навчальних ситуацій у плані використанняїх для реалізації певних виховних цілей;2) сприйняття різних інформаційних джерел з позиції подальшого41

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011використання їх як засобу навчання й виховання;3) прагнення подивитися на матеріал з позиції школяра, дати матеріалупсихолого-лінгвістичну оцінку;4) прагнення осмислити мотиви, вчинки учнів, уявити собі їхні психічністани.Цікавою є думка А. Орлова [5], який розглядає професійне мисленнявчителя, як явище багаторівневе і варіативне, оскільки в ньому відображаютьсяетичні установки, суспільно-політичні, психолого-педагогічні й фаховізнання педагога, його професійно-особистісні якості, способи розумовихі практичних дій. Найважливішою рисою педагогічного мислення єосмислення вчителем кожної навчально-виховної ситуації, оперативнийвибір і реалізація її оптимального розв’язання.Необхідно наголосити, що поняття «педагогічне мислення» відображаєне тільки особливості розумової діяльності вчителя, а й професійнуспецифіку його сприйняття, уваги, педагогічної інтуїції, педагогічної імпровізації,педагогічної уяви, тобто творчих якостей, а також особливостійого емоційно-вольової сфери. Педагогічне мислення є інструментом професійнограмотного розв’язання навчально-виховних задач.М. Кашапов вирізняє основні ознаки сформованості науковопедагогічногостилю мислення особистості. Передусім, це ініціативний,творчій характер професійної діяльності, що відображає глибину пізнаннясутності педагогічних фактів і явищ, відчуття зв’язків і відносин між ними.Важливою ознакою науково-педагогічного стилю мислення вчителя є йогонауковий підхід до аналізу педагогічних ситуацій, у процесі якого маютьмісце такі розумові операції, як порівняння, абстракція, конкретизація, узагальнення.Суттєвою ознакою сформованості цього стилю мислення педагогає прагнення новацій, нестандартного розв’язання педагогічної задачі,педагогічно аргументований ризик, сміливість у виборі методичного арсеналувпливу на вихованців. Не менш важлива якісна своєрідність науковопедагогічногостилю мислення, що виявляється в його широті й глибині,самостійності й критичності, гнучкості й швидкості [3].Є. Осипова розглядає педагогічне мислення вчителя як сукупністьвластивостей, притаманних будь-якому практичному мисленню (невідривністьвід реалізації й виконання, пізнання взаємодіючої системи, дієвістьтощо), так і специфічних для нього. Найважливішими з них є проблемність,рефлективність, комплексність, конкретність, конструктивність, самостійність,критичність, професійна компетентність, індивідуалізованістьмислення [6, с. 58–59].Отже, професійне мислення вчителя, спрямоване на розв’язання педагогічнихзадач, являє собою ієрархієзований ланцюг розумових процесів,співвіднесених із цілями навчально-виховного процесу. Воно характеризуєтьсясвоєрідністю структури, змістового (синтез спеціальних знань) іпрактично-дієвого (сукупність інтегральних інтелектуальних умінь) фон-42

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011дів, що мають своєрідні якісні характеристики (опосередкованістьоб’єктом праці, проблемність, конструктивність, конкретність тощо). Професійнемислення педагога передбачає розуміння ним діалектики педагогічногопроцесу, вміння аналізувати сутність суперечностей, які виникаютьу цьому процесі, бачити оптимальні способи їх розв’язання. Поступово педагогнавчається встановлювати причинно-наслідкові зв’язки і відношенняміж різноманітними педагогічними явищами, шукати шляхи використаннязагальних закономірностей, принципів і методів для досягнення певної мети;у нього розвивається вміння обґрунтовувати свої судження, робити узагальненівисновки; формується такий розумовий «апарат», за допомогоюякого педагог всебічно, з наукових позицій оцінює конкретну педагогічнузадачу, створює проект і реалізує педагогічну взаємодію.Якісна характеристика професійної підготовленості майбутньоговчителя до педагогічної взаємодії в системі вчитель – учень залежить нелише від кількості засвоєних ним знань і вмінь, а й від розвиненості у ньогопроцесів педагогічного мислення. Розвинене педагогічне мислення даємайбутньому вчителю змогу правильно орієнтуватися в навчальновиховномусередовищі, педагогічних ситуаціях, розуміти сутність педагогічнихявищ та подій, аналізувати педагогічні ситуації та дії в контекстівсього навчально-виховного процесу та цілісного особистісного проявуйого суб’єктів.Найважливішими характеристиками педагогічного мислення є критичність,швидкість, широта, прогностичність, проблемність, самостійність,активність, гнучкість.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1 Гузій Н. В. Педагогічний професіоналізм: історико-методологічні татеоретичні аспекти / Н. В. Гузій. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова,2004. – 243 с.2 Елканов С. В. Профессиональное самовоспитание учителя /С. В. Елканов. – М. : Просвещение, 1986. – 143 с.3 Кашапов М. М. Психология педагогического мышления /М. М. Кашапов. – СПб. : Алестейя, 2000. – 463 с.4 Кулюткин Ю. Н. Индивидуальные различия в мыслительной деятельностивзрослых учащихся / Ю. Н. Кулюткин. – М. : Педагогика, 1971.– 112 с.5 Орлов А. А. Профессиональное мышление учителя как ценность /А. А. Орлов // Педагогика. – 1995. – № 6. – С. 63–68.6 Осипова Е. К. Структура педагогического мышления учителя /Е. К. Осипова // Вопросы психологии. – 1987. – № 5. – С. 144–146.43

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Наталія ОнищенкоІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО РОБОТИ ЗНЕПОВНОЛІТНІМИ З ДЕВІАНТНОЮ ПОВЕДІНКОЮПроблема професійної підготовки майбутніх учителів до роботи знеповнолітніми з девіантною поведінкою є актуальною та потребує вирішення,оскільки Національною доктриною розвитку освіти України уХХІ ст. головним напрямком державної політики визначено розширенняможливостей компетентного вибору дитиною життєвого шляху, вихованняособистості в дусі відповідального ставлення до себе як найвищої індивідуальноїі суспільної цінності, створення умов для всебічного розвитку,творчої самореалізації кожного громадянина. Водночас, у роботі з неповнолітніминедостатньо використовується накопичений досвід застосуванняінтерактивних технологій, потребує вдосконалення програма підготовкимайбутніх учителів до роботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою.Проблемі застосування інтерактивних технологій у навчальновиховномупроцесі загальноосвітньої школи присвячені роботи сучаснихнауковців: Л. Карамушки, М. Малигіної, Т. Пироженко, О. Пометун,Г. Сиротенко та ін. Особливого значення формуванню у майбутніх учителівумінь застосовувати інтерактивні технології надають сучасні зарубіжніпедагоги-дослідники С. Мургатройд, Х. Реттер, К. Фопель та ін. У корекційнійпедагогіці різним аспектам проблеми підготовки фахівців присвяченопраці В. Бондаря, С. Гайдукевич, І. Колесника, В. Лапшина,Н. Назарової, Ю. Пінчук, В. Синьова, М. Ярмаченка та ін.Мета написання статті – дослідження проблеми підготовки майбутніхучителів до застосування інтерактивних технологій у педагогічній роботіз неповнолітніми з девіантною поведінкою.Актуальною проблемою, з якою все частіше зустрічаються вчителізагальноосвітніх навчальних закладів є ріст девіантної поведінки (від лат.deviatio – «відхилення») серед учнівської молоді. Здійснений нами аналізнаукової літератури у галузі психології, соціології, дефектології, психофізіології,криміналістики, педагогіки дозволив виділити основні чинникидетермінації девіантної поведінки неповнолітніх: біологічні, психологічні,соціальні, педагогічні та кримінальні.У контексті нашого дослідження розглянемо педагогічні чинники,які впливають на виникнення негативних відхилень у поведінці учнівськоїмолоді. За дослідженнями науковців до негативних чинників шкільногосередовища віднесено стресову тактику авторитарної педагогіки; інтенсифікаціюнавчального процесу; невідповідність програм і технологій процесунавчання індивідуальним і віковим особливостям учнів; недостатнє розумінняпедагогами проблеми розвитку дитини та охорони її здоров’я; пе-44

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011дагогічну неосвіченість батьків. Поряд із перерахованими поглядами вченихна зазначену проблему існує теорія, за якою поява дезадаптованихшколярів зумовлена неправильною організацією навчально-виховногопроцесу в школі. Створюючи для всіх учнів однакові умови: єдиний режим,єдині навчальні програми, однакові вимоги до знань, умінь і навичок, традиційнашкола формує умови, які перешкоджають введенню особистісноорієнтованого підходу і сприяють формуванню нерівності між дітьми [1].Тому, в період оновлення системи освіти в Україні важливого значеннянабувають пошуки принципово нових механізмів взаємодії всіх учасниківнавчально-виховного процесу. Перед сучасною школою стоїть проблемапідготовки своїх випускників до життя в складних умовах ринковоїекономіки, формування інтелектуально творчої особистості відповідно досоціальних запитів суспільства. І це стосується не лише змісту освіти, реформуванняосвітянського процесу, а, зокрема, технологій навчання і виховання.Сьогодні поняття «технологія» широко введено у педагогічну теоріюі практику. Застосування педагогічних технологій, зазначаєО. Пометун, «гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначенупослідовність дій, спрямованих на розв’язання проміжних завданьі заздалегідь визначений кінцевий результат» [2, с. 10].За дослідженнями Інституту інноваційних технологій і змісту освіти,сьогодні у загальноосвітніх навчальних закладах України впроваджуютьсятакі інноваційні педагогічні технології: особистісно орієнтоване навчаннята виховання, технологія організації групової навчальної діяльності, теоріярівневої диференціації навчання, технологія розвивального навчання, інформаційнітехнології, проективне, проблемне навчання, інтерактивні технології,технологія формування творчої особистості, акмеологічна технологіянавчання, технологія комплексноцільового управління закладомосвіти. Позитивним є те, що в інноваційну діяльність навчальних закладівзалучають не лише керівників галузі освіти, вчителів, а й шкільних психологів,соціальних педагогів, батьківську громадськість. Активними учасникамиінноваційних процесів є й самі учні.В Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчанняО. Пометун, Л. Пироженко. Ідея зазначеної технології полягає втому, що процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодіївсіх учнів. Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльностівикористовують інтерактивні технології кооперативного навчання,колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацюваннядискусійних питань. За визначеннями науковців, інтерактивні методи навчання(англ. inter – взаємний і act – діяти, тобто здатний до взаємодії, діалогу)– способи організації активної взаємодії учнів і вчителя у навчальномупроцесі з метою досягнення визначених дидактичних результатів [2].Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Одні вченівизначають його як діалогове навчання: «Інтерактивний – означає здат-45

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь(наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивненавчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюєтьсявзаємодія вчителя та учня» [3, с. 87]. Важливим для нашого дослідження євизначення О. Пометун та Л. Пироженко: «Сутність інтерактивного навчанняполягає в тому, що навчальний процес відбувається за умовпостійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання(колективне, групове навчання в співпраці)» [4, с. 34].Зазначимо, що у здійсненні корекційно-профілактичної роботи з неповнолітнімиз девіантною поведінкою, та у процесі підготовки майбутніхучителів саме інтерактивні методи є найбільш дієвими та результативними,оскільки за дослідженнями науковців школярам з девіантною поведінкоюне вистачає спілкування та уваги з боку дорослих [6; 7].У системі відносин,негативна динаміка шкільної дезадаптації формується так: неуспішністьу навчальній діяльності призводить до непорозумінь школярів ізбатьками та вчителями (перший етап), змістових бар’єрів (другий етап),епізодичних (третій етап) та постійних конфліктів (четвертий етап), порушенняособистісно-значущих зв’язків у системі відношень (п’ятий етап).Соціологічні опитування неповнолітніх виявили, що близько 60 % незадоволенісвоїм становищем у ролі учнів [7]. Дослідники зазначають, що педагогічназанедбаність – це відхилення від норм у навчальній діяльностінеповнолітніх та в поведінці, що зумовлені недоліками виховання [6].Педагогічна занедбаність зумовлена в першу чергу недоліками навчальноїдіяльності, сімейного виховання. Це призводить до несформованості дитини,як суб’єкта навчально-пізнавальної, ігрової та інших видів діяльності.Підвищити ефективність корекційно-профілактичної роботи з учнямиу навчально-виховному процесі школи можна за допомогою сучаснихінноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи,таким чином, традиційне заняття в інтерактивне. Застосуванняінтерактивних технологій у системі підготовки майбутніх учителів дороботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою висуває певні вимоги доструктури занять, яка складається з п’яти елементів: 1) мотивація (мета –сфокусувати увагу студентів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваноїтеми; методи – коротка розповідь викладача, бесіда, демонструваннянаочності, нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм»,«мікрофон», «криголам» тощо; не більше 5 % часу заняття); 2) оголошеннятеми та очікуваних навчальних результатів (мета – забезпечити розуміннястудентами змісту їхньої діяльності, не більше 5 % часу заняття);3) надання необхідної інформації (мета – дати студентам достатньо інформації,для того щоб на її основі виконувати практичні завдання, це можебути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, опанування інформацієюза допомогою технічних засобів навчання або наочності; займає близько10–15 % часу; 4) інтерактивна вправа (мета – засвоєння навчального ма-46

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011теріалу, досягнення результатів заняття; займає близько 50–60 % часу.Обов’язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивноївправи: інструктування – викладач розповідає учасникам про мету вправи,правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує,чи все зрозуміло учасникам (2–3 хв.); об’єднання в групи і розподіл ролей(1–2 хв.); виконання завдання, викладач виступає як організатор, помічник,ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостейдля самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним (5–15 хв.);презентація результатів виконання вправи (3–15 хв.); рефлексія результатівстудентами: усвідомлення отриманих результатів (5–15 хв.); 5) підведенняпідсумків (рефлексія) заняття (мета – прояснення змісту опрацьованого;порівняння реальних результатів з очікуваними; аналіз, чому відбулося такчи інакше; висновки; закріплення чи корекція засвоєного).У контексті нашого дослідження наведемо приклади інтерактивнихвправ, які доцільно використовувати майбутнім вчителям у процесі педагогічноїроботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою: «мозковийштурм», акваріум, навчаючи – учусь, «мікрофон», імітації, рольові ігри,драматизація, дискусія, «мозкова карусель», «незакінчене речення», трьохрівневеінтерв’ю, «Чотири кути», «подумай, обміркуй, поділись», методформування питань, робота в парах, «карусель», робота в малих групах,«велике коло», «коло ідей», метод «Прес», «займи позицію», ток-шоу,«ажурна пилка» («мозаїка»), «суд від свого імені» тощо. Зазначимо, що інтерактивнавзаємодія виключає, як домінування одного учасника навчальногопроцесу над іншими, так і однієї думки над іншою. У ході інтерактивногонавчання учні з негативними відхиленнями вчаться бути демократичними,спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продуманірішення. Інтерактивні методи навчання дають найбільший простірдля самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісноорієнтованомупідходу. Вони орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересіві потреб особистості, тому особлива увага приділяється організаціїпроцесу ефективної багатосторонньої комунікації, яка характеризуєтьсявідсутністю полярності і мінімальною сконцентрованістю на точці зорувчителя. Учасники такої комунікації більш мобільні, відкриті та активні.Зазначимо, що для ефективного застосування інтерактивних технологійу системі роботи з дітьми з девіантною поведінкою, вчитель повинендати завдання учням для попередньої підготовки (прочитати, продумати,виконати самостійні підготовчі завдання тощо); відібрати для уроку такіінтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми; під чассамих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щобвони сприйняли його серйозно; на одному занятті можна використовуватиодну (максимум – дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп; необхіднопровести обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючиувагу й на іншому матеріалі теми, не порушеному в інтерактивній47

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011вправі; проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітнихматеріалів теми, які не були пов’язані з інтерактивними завданнями[5, с. 26].Здійснений нами теоретичний аналіз дозволив зробити висновок проте, що девіантна поведінка неповнолітніх може бути детермінована різнимичинниками, серед яких значний негативний вплив мають недоліки навчально-виховноїроботи школи. Поряд із медичним, психологічним, соціальним,правозахисним забезпеченням корекційно-профілактичної роботиз дітьми важливо здійснювати педагогічний вплив, залучаючи для цьогоможливості навчально-виховного процесу, зокрема інтерактивні технологіїнавчання і виховання, що передбачають створення комфортних умов навчання,за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальнуспроможність. Стаття не розкриває всіх аспектів окресленої проблеми. Подальшогонауково-педагогічного пошуку потребує питання застосуванняінтерактивних технологій у системі превентивної роботи з батьками, якімають дітей з девіантною поведінкою.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Гилленбранд К. Коррекционная педагогика : обучение трудныхшкольников : учеб. пособ. / К. Гилленбранд. – М. : Академия, 2007. –240 с.2. Інтерактивні технології навчання : теорія, практика, досвід : метод.посіб. / [авт.-уклад. : О. Пометун, Л. Пироженко]. – К. : А.П.Н., 2002. –135 с. – (Сучасній школі – демократичну освіту).3. Подольська О. М. Інтерактивні методи навчання / О. М. Подольська //Управління школою. – № 19–21 (211–213), липень. – 2008. – С. 87–90.4. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К. : А.С.К., 2006. –192 с.5. Суховерхова Л. Г. Вивчення нового матеріалу на інтерактивному уроці/ Л. Г. Суховерхова // Управління школою. – № 3 (195), січень. –2008. – С. 25–27.6. Фіцула М. М. Відхилення у поведінці неповнолітніх: шляхи їх попередженнята подолання : навч.-метод. посіб. / М. М. Фіцула,І. І. Парфанович. – Тернопіль : Навчальна книга, 2008. – 432 с.7. Холковська І. Л. Корекційна педагогіка / І. Л. Холковська. – Вінниця :ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2007. – 328 с.48

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Юлія РибінськаРОЛЬ ТРЕНІНГІВ У ПІДВИЩЕННІ КОМПЕТЕНТНОСТІСТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТІВ ІНОЗЕМНИХ МОВУже на зорі розвитку людства було помічено феномени груповоговипливу на свідомість людини – активні групові дії породжують особливістани свідомості, сприяють згуртованості людей. Ритуальні пісні й танці,карнавали та містерії знайомі представникам будь-якої культури. Груповіобряди знаменували перехід від одного соціального статусу до іншого: народження,весілля, похорон. На всіх етапах життя людини її супроводжувалагрупа та «тренер» (шаман, жрець), що відповідав за дії учасників.Найважливішою функцією ритуалів було формування почуття єдності, подоланнямежі власного Я та створення Ми, протистояння самітності людиниу світі.Із розповсюдженням християнства містерію з «вулиці» було переміщенодо храму, а учасники поступово втрачали свою єдність і активність,перетворюючись на пасивних слухачів та глядачів. Із подальшим розвиткомідей протестантизму в поєднанні з промисловою революцією виникаловідчуття самотності, відчуженості людини від спільноти. На противагу,зростала зацікавленість у розвитку індивідуальності, увага до неповторноговнутрішнього світу людини.Психологічна наука, яка у XX ст. почала бурхливо розвиватися, відгукнуласяна зазначені проблеми створення теорії та практики груповоїпсихотерапії. Розвиток цього напрямку тісно пов’язаний з іменемК. Левіна, Я. Морено, К. Роджерса.Метою нашої статті є обгрунтування доцільності і перспективностітренінгових занять при підготовці студентів, зокрема факультетів іноземнихмов до майбутньої професійної діяльності.Підвищення конкурентоспроможності випускників вищого навчальногозакладу залежить значною мірою від методологічної компетентностівикладачів, які акумулюють в собі сплав знання дисциплін і психологопедагогічнупідготовку до їх викладання. Доцільність і перспективністьтренінгових занять вже стає зрозумілою для все більшої кількості викладачів,що підтверджується досить поширеною практикою їх проведення.На прикладі сучасного розвитку тренінгових технологій можна бачити,що «кожне нове – це добре забуте старе». Якщо розібратись, то комбінованийтип уроку має елементи типового тренінгу на закріплення базовихнавчальних знань та навичок. А виконання студентських колективнихпроектів – це теж різновид тренування на розвиток дослідницьких навичокі фахових вмінь. Слово «тренування», походить від англійського слова«train», що означає – виховувати, навчати. Тобто це – навчання з метою підготовкидо конкретної професійної діяльності.49

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Слід відзначити, що саме поняття «тренінги» трактується в літературіпо-різному. Напевно, це залежить від сфери їх застосування. Навчальнаспрямованість тренінгів як їх принципова характеристика виявляється насампереду передачі і засвоєнні нових знань, умінь і навичок, джереломяких є тренер, партнери зі спілкування і тренінгові ситуації. При цьомуучасники не «отримують» готовим цей комплекс, а самі «приходять» донього в силу своєї активності.Тренінг – це методична форма навчання, яка поєднує в собі ефективніметодичні прийоми мотивації, подачі інформації та ігрового закріпленняфахових навичок. Крім того, вона є практичним засобом (прийомом) виявленняі розкриття потенціалу особистості й команди тих, хто навчається.Найбільш прийнятним можна вважати формулювання цього поняття, запропонованеС. Макшановим: «Тренінг – це багатофункціональний методцілеспрямованих змін психологічних феноменів людини, групи або організаціїз метою гармонізації професійного та особистісного буття людини»[2, 24].Від інших форм і засобів навчання тренінги відрізняються: граничністюцілей – порівняно звуженими, але точно визначеними цілями, які ведутьдо досягнення мети; поведінковою спрямованістю: служать не стількирозширенню знань, скільки відпрацьовуванню конкретних зразків або моделейповедінки; прикладним характером – більше, ніж інші методики навчання,підпорядковані безпосередньому вирішенню практичних завдань.Характерні риси тренінгів:• потребують чітко визначеної групи учасників (зазвичай 10–15осіб);• вирізняються єдністю часу, місця та дії: все відбувається й обговорюєтьсятут і тепер, на особистому досвіді учасників і тренера,без домашніх завдань або попередньої підготовки;• переважає активність учасників групи та їхній особистий досвід, ане інформація, отримана від тренера;• заняття спрямовані не лише на формування знань, а й на розширенняпрактичного досвіду учасників та групи в цілому.Якщо основна мета тренінгу – навчити конкретних навичок і вмінь,він стає частиною процесу навчання або професійної адаптації.Тренінг дає учасникам змогу не лише почути думку викладача чиподивитися на таблиці та схеми, а й практично застосувати отримані знання,перетворивши їх на вміння. Тому, тренінгові форми роботи все ширшезастосовуються в сучасних системах навчання.Тренінгові форми навчання мають такі переваги:• активність групи;• поєднання інформації та емоційного ставлення до неї;• підвищення рівня мотивації;50

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011• здатність групи до колективного мислення та прийняття рішень;• практична перевірка та закріплення отриманих знань.Глобальні завдання будь-якої тренінгової групи:1) усвідомлення індивідуальної структури норм і переконань;2) спостереження впливу певної індивідуальної структури на взаємодіюз суспільством;3) розширення та трансформація системи переконань для підвищенняадаптивних можливостей;4) розкриття творчих можливостей особистості, її визначення переважногоконтексту творчого самовираження;5) тренування навичок нової поведінки та спостереження за змінамисвоїх реакцій і реакцій оточення.А. Панфілова узагальнила існуючі та рекомендувала, зокрема, поданінижче тренінги для навчання і організаційного розвитку:Тренінг сенситивності, або прогнозування поведінки, – ґрунтуєтьсяна теоріях мотивації, комунікації, лідерства, групової динаміки тощо. Акцентставиться на емоційному, а не на інтелектуальному навчанні, на розвиткусенситивності (чутливості) як навичок хорошого спостерігача, якийбачить, чує, запам’ятовує, розвиває емпатію (мисленнєва ідентифікація зіншою людиною і розуміння почуттів, думок, установок).Бізнес-тренінг має склад учасників з різних організацій і спрямованийна підвищення ефективності підприємницької діяльності в цілому.Управлінський тренінг спрямовується на розвиток лідерського потенціалуучасників і включає такі види тренінгів, як конкуренції і влади,лідерства, управління конфліктами тощо. Наприклад, у тренінгах лідерстваможна фокусуватися на трьох категоріях поведінки: фасилітації – досягненнягрупової мети (вирішення проблеми); авторитету своєї особистості(влада); спілкування з групою (комунікації).Відеотренінг базується на використанні відеозапису; можливостей удвох варіантах: показ готових відеоматеріалів (відео перегляд) і запис походу виконання ігрових завдань, його огляд і аналіз. Відеотренінг є доситьцікавою формою підвищення педагогічної підготовки викладачів. Він даєможливість: встановити, які дії мають місце в їх поведінковому репертуарі;зрозуміти, яку реакцію оточуючих вони викликають; визначити, від чогослід відмовитись і які навички слід розвивати в собі додатково. І взагаліпроведення відео тренінгу потребує дотримання певних етичних норм,особливих вимог до аудиторії, обладнання і наочного матеріалу.Корпоративний тренінг – це внутрішньофірмове навчання як підготовкаі розвиток умінь і навичок персоналу для ефективності його діяльностів умовах ігрового навчання. Корпоративний тренінг максимальноконкретний, а його спрямованість – функціональна: його мета – підтриматиі підвищити конкурентоспроможність організації і людей, що працюютьв ній. Крім суто навчальної функції корпоративний тренінг здійснює такі:51

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011аналіз потреб організації в тренінгу; розробка тренінгової пропозиції та узгодженняідеї майбутнього тренінгу; створення програми навчання та підготовканавчальних матеріалів; проведення тренінгів; оцінка та можливенаступне супроводження результатів тренінгу (повторний аналіз потреборганізації). Як зазначає А. Панфілова, недавні дослідження, проведені в3200-х американських компаніях ученими Пенсильванського університету,показали, що 10 % підвищення витрат на тренінг персоналу дають зростанняпродуктивності праці на 8,5 %, тоді як збільшення капіталовкладеньдає приріст продуктивності лише на 3,8 %.Тренінги типу коучінгу як сучасна варіація відомого методу Сократа-це така система розвитку певних професійних навичок, яка базується навмінні тренера спеціально продуманими запитаннями наблизити учасникадо самостійного вибору варіанта вирішення проблем, іноді в умовах обмеженнячасу.Інтегрований лінгво-психологічний тренінг-метод навчання іншомовногомовлення, розроблений І. Румянцевою на основі психотерапевтичногопідходу. У якості джерела й способу застосування групової психотерапіїна заняттях пропонується розроблений Шукшеним інтегративний лінгвопсихологічнийтренінг (ИЛПТ) комплекс, що представляє собою комплексвправ і технологій їх використання в навчальному процесі. У число рекомендованихдля занять тренінгів входять наступні:1) рольові тренінги (передбачають моделювання життєвих ситуацій,що мають для учасників навчання глибокий особистісний зміст);2) тренінги спілкування (спрямовані на здобуття знань і формуванняна їхній основі мовних навичок і вмінь);3) тренінги сензитивності (розвивають здатність «пророкувати»думки й почуття іншої людини й прогнозувати його поведінку);4) тренінги перцептивності (спрямовані на розвиток здатності адекватногопізнання себе й інших у спілкуванні);5) тренінги ассертивності (спрямовані на підвищення почуттявпевненості в собі) і ін.До числа рекомендованих для роботи тренінгів відносяться, також,музикотерапія (використання музики як психотерапевтичного засобу),хореотерапія (терапія танцем), арттерапія (терапія засобами мистецтва).Усі перераховані тренінги інтегруються в єдиний комплекс при провіднійролі іноземної мови, як основи застосування будь-якого тренінгу.Проведення тренінгу має творчий характер і потребує від викладача,як тренера реалізації всіх своїх професійних знань, навичок, вмінь. Формуючицілі тренінг-курсу або тренінгового заняття, треба пам’ятати, щонаша мета – це підвищення рівня компетентності тих, хто візьме в ньомуучасть. Тому, велику увагу треба приділяти аналізу потреб в проведеннітого чи іншого тренінгу, у відповідності до цього створити програму абопроект тренінг. Зрозуміло, що структура і тривалість тренінгу залежать від52

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011кількості навчальних годин, що планується на курс, психологопедагогічноїпідготовки викладача, вікових особливостей і досвіду учасниківтощо.Під час вибору форми проведення тренінгу, його стратегії та тактики,важливо орієнтуватись на вік, досвід учасників і особливості навчальногопроцесу. Досвід свідчить, що для студентів різних форм і різних курсівнавчання методика тренування різна. Крім того, методика роботи студентівстаціонарної, вечірньої та заочної форми навчання має суттєві відмінності,не кажучи вже про бізнес-тренінги та корпоративні тренінги длядорослих. Так, наприклад, у навчанні дорослих дуже важливо враховуватиїхні інтереси й досвід, їм має бути корисно, а потім і цікаво працювати втренінгу. Методичні прийоми мають бути гнучкими, приклади – пов’язаніз реальністю, і кожний учасник повинен зберігати своє «обличчя» (як кажутьяпонці) і професійну та людську гідність. І головне – можливість використатинабуті знання і навички в професійній роботі.Визначення цілей тренінгових занять підвищує мотивацію слухачів;допомагає слухачам сконцентрувати свою увагу на аналізі й виборі стратегіїі тактики дій.Тренінг оптимально поєднує подачу інформації з її активним використанням.Досвід свідчить, що найбільш поширеною структурою тренінгує така, що складається з трьох частин, які так розподіляються за часом:1. Міні-лекція – 20–25 %.2. Практична частина – 70–90 %.3. Резюме – 10–20 %.Ідеальною кількістю тренінгової групи вважають групу від 7 до 15осіб. Крім того, необхідно забезпечити учасників тренінгу всіма матеріаламиі засобами, необхідними для роботи (фломастери, папір, діапозитиви,анкети для оцінювання програми тощо).М. Артюшина зазначає, що для кращого подання навчального матеріалуучасникам тренінгу рекомендовано планувати тренінгові заняття уформі проекту тренінгу. Для підготовки сучасного проекту тренінг-курсуабо окремого тренінгу з дисциплін, які викладаються на іноземній мові необхіднознати, що подібний проект має: відповідати потребам сучасногонавчання і підготовки компетентного фахівця; містити чіткий опис цілей,корисності й типу тренінгу та основних етапів його проведення; чіткі рекомендаціїщодо підготовки учасників до проведення тренінгів.Основними елементами проекту тренінгу є тема тренінгу, тренери,характеристика учасників тренінгу та короткі, але змістовні відповіді тренерана запитання щодо:1) змісту тренінгового заняття;2) основних передумов його проведення з урахуванням попередніхзнань учасника;3) розгорнутого визначення навчальної мети;53

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 20114) опису навчальних процедур, їх змісту і запланованого часу;5) матеріалів та обладнання для проведення тренінгу;6) оцінювання результатів роботи груп та індивідуального оцінюваннядіяльності учасників тренінгу;7) планування наступних дій для закріплення ефекту тренінгу та йогоудосконалення в майбутньому.Крім того, велику увагу слід приділяти вимогам до аудиторії та її обладнання,наочних матеріалів, етичних норм проведення тренінгових занятьі створення творчої атмосфери в командній та індивідуальній роботі,створення предметних комплексів як стратегічного напряму активізації навчальногопроцесу у вищому навчальному закладі.Як відомо, найважливішою метою сучасного навчання є інтеграціязасвоєних знань та їх реалізація у повсякденному і професійному житті. Упроцесі підготовки студент-перекладач отримує знання, навички і вміння,певний досвід перекладацької діяльності та спілкування на іноземній мові.Але основою розвитку сучасного фахівця є вміння користуватися набутимизнаннями. А головне – вміння і бажання самостійно здобувати новізнання для розвитку власної компетентності.В основі підготовки змісту тренінгу дуже важливо розробити системуперекладацьких ситуацій на практиці, вирішення яких формують базовіфахові навички і вміння майбутніх фахівців. Для створення таких ситуаційфахівці пропонують: сформувати принцип, який ви бажаєте відпрацюватив ситуації; знайти або самому розробити ситуацію, яка демонструє цейпринцип; підготувати потрібні додаткові матеріали; описати роль тих, хтовізьме участь в ілюстрації або програванні ситуації; записати ситуацію; записативласне вирішення проблеми та варіанти; сформулювати запитаннядо ситуації.За словами М. Артюшиної, викладач дуже часто працює зі студентамив режимі тренінгу, тому що головне – це навчати так, щоб навчити діяти.До методів оцінювання тренінгу належать: анкетування, усне оцінювання(«круглий стіл»), індивідуальні інтерв’ю та неформальні перерви.Для оцінювання ефективності тренінгу необхідно відповісти хоча б на такізапитання: чи правильно були визначені та сформульовані цілі тренінгу?Чи використовувались адекватні ресурси й методи? Чи досягнута мета?Але треба попередити, що оцінювання результатів тренінгу часто плутаютьз оцінюванням рівня задоволеності тренінгом або частіше за все з оцінюваннямрезультатів самими слухачами.Оцінювання ефективності тренінгу полягає в зіставленні за заданимипараметрами стану тих, хто навчається, до й після тренінгу. Критеріямиоцінювання результативності тренінгу можуть бути: 1) оцінювання корисностітренінгу тими, хто навчає; 2) навчальний успіх, тобто досягненнятих, кого навчають, що демонструється в тренінгових вправах та іграх, атакож підвищення ефективності праці на робочому місці.54

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Відомий спеціаліст з питань ігротехнічного менеджментуА. Панфілова наводить результати опитування керівників та спеціалістів,які проходили тренінг-курси з використанням інтерактивних технологійнавчання (дані за 10 років, 1993–2003 pp.): 86,6 % опитуваних висловилизадоволення такими методиками навчання, у тому числі 49 % слухачів жалкуютьпро те, що раніше не вчились за допомогою інтерактивних технологій,37,8 % – готові продовжувати інтерактивне навчання, 9,2 % вважають,що таке навчання втомлює і дуже важке, а 4 % – не взяли участі в оцінюваннівзагалі. Як бачимо, результати опитування свідчать про високийступінь задоволеності учасників тренінг-курсів.Тренінги мають багато переваг, тому вони широко використовуютьсяне тільки у практиці вищих закладів освіти, а й у школах. Як відзначаютьвикладачі, такі заняття дають змогу учасникам самим вирішувати проблеми,а не бути сторонніми спостерігачами: створюють більш високу потенційнуможливість для перенесення знань і досвіду діяльності з навчальноїситуації в практику життя: дозволяють «стискати» час; психологічнопривабливі для cтудентів. Але інколи використання тренінгу може призвестидо невдачі. Викладачі повинні добре володіти методикою проведеннятренінгів, студенти мають бути добре підготовлені, тому що недостатнізнання зводять заняття до рівня «говорильні». Висока активність учасниківтренінгу, коли вони аналізують цілі, систему цінностей, норми і правилаповедінки, форми взаємодії, способи вирішення завдань, вважається основноюумовою отримання навчального ефекту.Запитання для перевірки результативності тренінгу• Чи забезпечує тренінг індивідуальний підхід до студента?• Чи стимулює організація тренінгу безперервну участь кожногостудента в навчанні?• Чи забезпечує тренінг адекватне охоплення змісту проблеми?• Чи контролює тренінг успішність студента?• Чи передбачено в тренінгу необхідну допомогу студентам, які почнутьнавчання не з самого початку?• Чи забезпечує тренінг адекватну практику для узагальненняотриманих навичок?Основним критерієм результативності тренінгу можна вважати фактивикористання на практиці учасниками навичок, які вони отримали впроцесі тренінгових занять. Наприклад, після проведення тренінгу з методикивикористання інтелект-карт в економічному навчанні з викладачамичастина учасників тренінгу зразу ж стала використовувати їх в різних варіантаху власній викладацькій діяльності.Якщо говорити про загальні методичні характеристики ефективностітренігових занять, то слід виокремити такі основні принципи, як активністьучасників; рівні права всіх учасників; навчальна спрямованість тренінговихзавдань; принцип отримання знань «тут і зараз»; групові форми55

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011проведення та інші. Знання стає розумінням, коли воно підкріплене почуттямиі досвідом. Тому, в тренінгах наявна вся система навчання: наданняінформації; створення умов для експерименту, за допомогою якого інформаціястає знанням; виділення додаткового часу на осмислення або для наступнихдій; синтез через дії знання та розуміння.Все це дає можливість уникнути інформаційного перевантаження,тому що розділяє інформацію на частини і передає її для паралельної обробкивсім типам інтелекту. Тренінг як навчання заради досягнення конкретноїмети повинен мати своїм результатом перенесення отриманихзнань, навичок і вмінь у сферу практичної діяльності учасників тренінгу.Таким чином, оцінюючи ефективність тренінгових занять, слід враховувати,на нашу думку, такі запитання:• Чи закріплюються в тренінгу міжпредметні базові знання, яківходять до складової фахової підготовки студентів?• Чи вміє викладач «вести тренінги» за жорсткою схемою або вінвміє вносити елементи імпровізації у зв’язки з конкретними фаховимиінтересами слухачів?• Як розвиваються в процесі тренінгового заняття креативність таінноваційність мислення його учасників?• І головне: як учасники планують використати результати тренінгув практиці? Чи реалізовано такий принцип розвитку креативності,як активізація творчих здібностей учасників під час виконаннятренінгових завдань? Чи вміє тренер стати майже «невидимим»для створення спонтанності ідей учасників?Умовами ефективності тренінгу є: особиста участь у тренінгу, забезпеченнязворотного зв’язку, вміння аналізувати власні недоліки, наявністьпевного досвіду і практики, формування нової поведінки і доведення її доавтоматизму. Важливим напрямом підвищення ефективності тренінговихзанять є доцільна комп’ютерна підтримка в процесі їх проведення.Аналіз досвіду викладання перекладацьких дисциплін, а також дисциплінна іноземній мові підготовки викладачів іноземних мов дозволяєзробити висновок про деякі шляхи підвищення ефективності тренінговихзанять у навчанні. Серед них можна виділити такі, як поширення практикипроведення міжпредметних тренінгів, проведення системи тренінгів розвиткукреативності та інноваційності мислення, в основі яких буде адаптаціявідомих у світі вітчизняних і зарубіжних методик розвитку культури мислення.У певному плані, тренінги відіграють значну роль у підвищенні компетентностістудентів факультету іноземних мов, вони могли б стати там,де це можливо, формою модульного контролю засвоєння знань, навичок івмінь студентів.56

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Кроль Л. Тренинг о тренинге / Л. Кроль, Е. Михайлова. – М. : Класс,2002. – 234 с.2. Мілютіна К. Л. Теорія та практика психологічного тренінгу : навч.посіб. / К. Л. Мілютіна. – К. : МАУП, 2004. – 192 с.3. Петровская Л. А. Теоретические и методические проблемы социальнопсихологическоготренинга / Л. А. Петровская. – М. : Изд-во МГУ,1982. – 156 с.4. Психолого-педагогічні аспекти реалізації сучасних методів навчання увищій школі [Текст] : навч. посіб. / за ред. : М. В. Артюшиної,О. М. Котикової, Г. М. Романової. – К. : КНЕУ, 2007. – 528 с.5. Сидоренко Е. В. Мотивационный тренинг / Е. В. Сидоренко – СПб. :Речь, 2000. – 265 с.57

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Тетяна РозумнаЗМІСТОВО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЕТАП ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВДО ІНТЕРАКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З УЧНЯМИРеформування сучасної системи освіти, перехід із предметного наособистісно-орієнтоване навчання диктується як вимогами економіки, так іновим розумінням ролі людського фактора в соціальному житті, реформуваннямсуспільства на демократичних і гуманістичних принципах. Результативністьцього процесу неможлива без ґрунтовного аналізу рівня професіоналізмувчительських кадрів і пошуку шляхів подальшого удосконаленняякості їхньої підготовки.Зняття протиріч, що існують у педагогічній практиці між потребамиу творчій особистості вчителя і репродуктивним рівнем його підготовки увищій школі; тенденцією до інтенсифікації навчального процесу і низькимрівнем готовності вчителя до інноваційної діяльності, передбачає пошукнових підходів до організації навчання, створення необхідних умов длятворчого становлення особистості майбутнього вчителя, нагромадженняним досвіду творчої професійної діяльності.Сьогодні відчувається потреба в такій людській взаємодії, що, привсьому розходженні поглядів, позицій, установок, ґрунтується на принципахдіалогічного спілкування, співробітництва і співтворчості. Саме інтерактивнавзаємодія сприяє процесу особистісного росту студентів, процесувзаємодії особистостей, де кожен має право висловити свою точку зору,відстоювати свою позицію, грати свою роль. Інтерактивна взаємодія вчитьстудентів критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізуобставин та інформації, приймати продумані рішення та дискутувати,що і є основою ефективного освітнього процесу.Аналіз літературних джерел та власний педагогічний досвід дозволяютьприпустити, що підготовка майбутнього вчителя до інтерактивної взаємодіїповинна відбуватися поетапно, а саме, включати мотиваційноорієнтаційний,змістово-процесуальний та контрольно-рефлексивний етапи.Змістово-процесуальний етап сприяє формуванню знань студентівпро інтерактивну взаємодію, її сутність, особливості, методи за допомогоюяких можна досягти інтерактивної взаємодії, а також формуванню уміньінтерактивної взаємодії (встановлювати, підтримувати, прогнозувати таоцінювати контакт).Проблему професійної підготовки розглядають такі автори:Б. Ананьєв, О. Бодальов, В. М’ясищев займаються вивченням основнихпитань взаємостосунків вчителя та учнів; Б. Паригін, Є. Руднєвський приділяютьувагу процесу взаємодії та спілкування особистостей, взаєморозуміннюодин одного; Н. Амінов, Г. Орлова у своїх працях вивчають професійнуздатність викладача; І. Зязюн, О. Мороз, Л. Нечипоренко займаються58

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011вивченням типових рис, які притаманні викладачеві як професіоналу;О. Березюк, О. Гармаш, В. Гриньова, І. Куліш займаються проблемами формуванняпедагогічної культури та професіоналізму.Підкреслюючи важливість свідомого оволодіння професійною діяльністю,О. Абдуліна зазначає, що цільовий, мотиваційний та операційнийкомпоненти діяльності повинні перш за все бути усвідомлені, а вміння виконуватидію – це вищий щабель її здійснення [1, с. 70].Теоретичні та методичні засади інтерактивної освіти, ефективність їївпливу на формування особистості ґрунтовно досліджено у працяхІ. Авдєєвої, М. Кларіна, О. Пєхоти, Л. Пироженко, О. Пометун, Г. Селевката інших, а також закордонними спеціалістами Т. Альберг, Л. Брадфорд,К. Фопель, К. Роджерса та іншими.Особливості застосування інтерактивних технологій, форм і методіву педагогічному процесі розкрили науковці та педагоги: Л. Асімова,Н. Богомолова, Е. Михайлова, А. Панфілова, Л. Петровська, А. Смолкін.Метою даної публікації є обґрунтування доцільності, змісту та сутностівпровадження змістово-процесуального етапу підготовки майбутніхвчителів до організації інтерактивної взаємодії з учнями.На змістово-процесуальному етапі ми, перш за все, намагались розширитизнання студентів про інтерактивну взаємодію, показати її важливістьу навчально-виховному процесі, сформувати уміння інтерактивноївзаємодії з іншими.• В «Енциклопедії освіти» зазначено, що знання це відображення усвідомості індивіда образів предметів і явищ об’єктивної дійсності, їх властивостей,відносин між ними й закономірностей розвитку в процесі засвоєннясуспільного досвіду пізнання [2, с. 326]. Для оцінки якостей знань застосовуєтьсяцілий ряд критеріїв:• правильність знань – це узгодженість із суспільними науковоусталеними поняттями;• узагальненість знань пов’язують з особливостями змісту, що відображаєпереважно теорії, закони, закономірності розвитку природних ісуспільних явищ;• системність знань виступає як ознака їх закономірного зв’язку з«організованим цілим» у межах якоїсь певної галузі дійсності або в різнихгалузях, які являють собою певну систему;• конкретність знань визначається оптимальним співвідношеннямабстрактно-логічних і чуттєво-практичних компонентів, застосування їх напрактиці відповідно до певних когнітивних зразків;• міцність знань знаходить свій вияв у продуктивності їх використанняв певних сферах діяльності, стійкості у часі та стосовно чинників, якізумовлюють варіативність діяльності;• обсяг знань – величина сфери охоплення знань певної галузі (абогалузей) діяльності, в якій ці знання виступають знаряддям здобуття пев-59

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011них суспільно значущих результатів;• перенесення знань – показник їх гнучкості, придатності для широкогозастосування шляхом включення до різних когнітивних структур,що зумовлюють специфіку виконання тієї або іншої діяльності.Ефективність підготовки майбутнього вчителя до інтерактивної взаємодіїз учнями у процесі навчання залежить не лише від рівня знань, але йвід сформованості вмінь інтерактивної взаємодії.У «Короткому психологічному словнику» уміння визначаються як«засвоєний суб’єктом спосіб виконання дії, що забезпечуються сукупністюодержаних знань і навичок» [5, с. 195].Ми вважаємо, що умовою формування умінь інтерактивної взаємодіїє включення студентів в активну навчально-професійну діяльність за допомогоюінтерактивних методів навчання, що допомагають моделюватипедагогічні ситуації.Існує декілька класифікацій інтерактивних методів (технологій) навчання.Так, О. Пометун, розподіляє їх на чотири групи залежно від метиуроку та форм організації навчальної діяльності учнів: інтерактивні технологіїкооперативного навчання; інтерактивні технології колективногруповогонавчання; технології ситуативного моделювання; технологіїопрацювання дискусійних питань.В. Мельник, у своїй класифікації, виокремлює: превентивні інтеракції(тренінг, консультації та ін.); імітаційні інтеракції (інсценування, діловіігри, диспут, «мозковий штурм» та ін.); неімітаційні інтеракції (проблемналекція, конференція, практикум тощо) [3, с. 73].Цікавою, на нашу думку, є класифікація інтерактивних методів навчанняза С. Кашлєвим, який розподіляє їх згідно з провідною функцієютого або іншого методу в організації інтерактивної взаємодії: методи створеннясприятливої атмосфери, організації комунікації; методи обміну діяльностями;методи миследіяльності; методи сенсотворчості; методи рефлексивноїдіяльності; інтегративні методи (інтерактивні ігри) [4, с. 9].Розглянемо методи, які ми використовували на змістовопроцесуальномуетапі підготовки майбутніх вчителів до інтерактивної взаємодії.Наприклад, ділова гра «Урок» відтворює шкільний урок іноземноїмови. У тому числі і проблемні ситуації, які можуть виникнути під часуроку. Студентам надавалась можливість виступити у ролі вчителя таспробувати вирішити проблеми, що виникають під час гри. Кожен студентпрезентував аудиторії будь-який фрагмент уроку (за вибором викладача,або за бажанням самого студента). Перед початком ділової гри викладачробив невеличкий вступ (2–3 хвилини). Потім студент, який підготував першийфрагмент уроку, виходив з аудиторії на деякий час «зібратися з думками».За його відсутності, викладач розподіляв серед студентів ролі учнів,які створювали перешкоди. Ці перешкоди різної складності були зафіксо-60

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011вані на карточках. На один етап зазвичай припадало 2–3 перешкоди. Наведемоприклади деяких з них:• учень, який зазвичай не запізнюється, запізнюється на 2 хвилинита просить (іноземною мовою) дозволу ввійти у клас;• учень, який часто спізнюється, запізнюється на чотири хвилини,входить з шумом, просить дозволу (українською мовою) зайняти своє місце;• учень, який займає своє місце відволікає сусідів запитаннями;• учень з шумом дістає свої речі;• не дослухавши вчителя, учень задає запитання, яке не відповідаєтемі уроку;• під час відповіді товариша учень нетерпляче тягне руку, виражаючи«дике» бажання відповісти;• учень, якого викликали до дошки мовчить, він показує усім своїмвидом, що зараз почне відповідати, але продовжує мовчати.Перешкоди можуть вигадати і самі студенти під час підготовки доділової гри. Це завдання завжди викликає у студентів зацікавленість тастимулює дискусію не лише про методичні прийоми запобігання перешкод,але й про причини їх появи у педагогічній діяльності та відношеннядо них, що вносить свій внесок у формування педагогічного кредо кожногостудента.Після розподілу карточок з перешкодами «студент-вчитель» запрошувавсяу клас та починав проведення свого фрагменту уроку. Ця процедураповторювалась з кожним студентом. Під час ділової гри викладач тааудиторія оцінювали роботу студента за наступними параметрами:• адекватність методів та засобів, що були обрані студентом, меті тазавданням уроку;• ефективність подолання перешкод;• узгодженість вербального та невербального компонентів професійно-педагогічногоспілкування;• правильність вимови, використання класно-урочних фраз іноземноюмовою.Для оцінювання фрагментів доцільно ввести у гру ролі експертів:методистів та психологів, які будуть аналізувати урок з різних точок зору.Методист звертає увагу на професійні аспекти поведінки «вчителя», на те,які методи навчання він використовує; психолог, у свою чергу, відслідковуєуміння зацікавити учнів, переборювати перешкоди, які виникають підчас уроку, культуру спілкування, зовнішній вигляд. Сильному студентуможна доручити фіксувати помилки у мовленні (граматичні, фонетичні,стилістичні) наявність слів-паразитів.На завершальному етапі проводилося загальне оцінювання результатівгри. Студенти по черзі робили самоаналіз та відповідали на запитання:• чи вирішене завдання даного етапу уроку?61

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011• чи ефективними були обрані методи та прийоми?• чи оптимальним було переборювання перешкод?Потім, студенти у формі дискусії аналізували роботу свого товариша,після чого викладач оцінював ділову гру вцілому, звертав увагу на помилки,давав конкретні рекомендації студентам.Також, цікаві результати показала імітаційна гра «Безлюдний острів»,завданням якої було навчити ефективній взаємодії, колективномуприйняттю рішень, стратегії співпраці. Гра займає 2–3 години навчальногочасу і включає у себе наступні організаційні моменти:• обговорення проблеми та ранжування завдань за ступенем важливостіїх вирішення;• відпрацювання колективної стратегії виживання (робота в малихгрупах);• розробка морально-психологічного кодексу взаємовідношень –можна назвати його «кодексом честі жителів острова» (приблизно 15–20пунктів);• презентація проектів, відповідей та запитань;• міжгрупова дискусія;• аналіз результатів та підведення підсумків.Інформація для учасників гри: «У результаті катастрофи Ви опинилисяна безлюдному острові, де багато різноманітних рослин та тварин але,також, багато небезпеки. Найближчі декілька років Ви не зможете повернутисядо дому, тому Ваше завдання – створити для себе нормальні умовижиття, в яких можна вижити і достатньо комфортно психологічно та фізичножити. Необхідно зрозуміти всю небезпеку того, що трапилось, аджевідомо, що люди при таких обставинах інколи втрачають людське обличчя,між ними трапляються сварки та навіть бійки. Тому, Вам необхідно організуватисвоє життя: розподілити основні функції та обов’язки, зрозумітихто буде керувати островом, яким чином буде проводитися контроль виконаннярозпоряджень». Завдання учасників гри: змоделювати проект життяна острові на ближню, середню, дальню перспективи; розробити «кодексчесті мешканців острова»; відпрацювати санкції за порушення правил, щоустановили; здійснити презентацію командних проектів. Потрібно зауважити,що правила мають бути чітко сформульовані, вони повинні допомагатипопереджати конфлікти та сварки між ними.На розробку та обговорення студенти мали годину та повну свободудій у межах завданнь (якщо Ви обмежені у часі то, це може бути домашнімзавданням учасників гри). Кожній команді необхідно було обрати «літописця»,який буде фіксувати основні події та прийняття рішень. Всі матеріалинеобхідно було оформлювати візуально (на плакатах, дошці). Завданняорганізатора гри – проінструктувати учасників щодо умов проживання, відповістина всі запитання, не підказуючи при цьому можливих рішень62

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011проблеми. Учасники працювали самостійно, викладач втручався лише тоді,коли виникала конфліктна ситуація, яка була здатна призвести до деструктивноївзаємодії.Після презентації інформації від кожної групи організовувалась міжгруповадискусія, на якій ставилися запитання, формулювалися відповіді,критикувались ті рішення, які здавалися командам неправомірними. Підчас підведення підсумків гри, необхідно було звернути увагу на стиль таманеру взаємодії, на засоби прийняття рішень, профілактику та попередженняконфліктних ситуацій, бажання та вміння студентів слухати та чутиінших, враховувати чужі думки, вести переговори, виражати свої думкичітко та зрозуміло. Оскільки гра інтерактивна, то необхідно було проаналізуватиповедінку кожного з точки зору вибору стратегій взаємодії, гнучкостіїх використання, вдалі та невдалі технології організації та підтримкиконтакту з партнерами, індивідуальний стиль та емоційну культуру учасникагри. Для цього на початку гри в кожній групі були обрані студенти,які виконували функції «психолога»; вони спостерігали роботу команди зсередини, оцінювали комунікативні труднощі, частоту їх виявлення, причини,викладач, у свою чергу, спостерігав роботу команд зовні.Отже, ми вважаємо мету змістово-процесуального етапу досягнутою,у студентів були сформовані знання та навички інтерактивної взаємодії,вони ознайомились на практиці з методами за допомогою яких можна досягтиінтерактивної взаємодії, навчилися встановлювати, підтримувати,прогнозувати та оцінювати взаємодію.СПИСОК ВИКОРИСТНИХ ДЖЕРЕЛ1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системевысшего педагогического образования / О. А. Абдуллина. – М. : Просвещение,1990. – 140 с.2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред.В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.3. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладачН. П. Наволокова. – Х. : Вид. група «Основа», 2009. – 176 с. – (Серія«Золота педагогічна скарбниця»).4. Кашлев С. С. Интерактивные методы обучения педагогике /С. С. Кашлев – Минск : Вышейшая школа, 2004. – 119 с.5. Краткий психологический словарь / Сост. О. А. Карпенко, под. общ.ред. А. А. Петровского, М. Г. Ярошевского. – М. : Политиздат, 1985. –441 с.63

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Світлана РябченкоІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯУ ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІМАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇОдна з актуальних проблем сучасності – це проблема відповідностіпрофесійної освіти запитам особистості, ринку праці і соціуму. Сучаснаосвітня ситуація вимагає нових технологій підготовки студентів до майбутньоїпрофесії, які б забезпечували творчу самореалізацію у соціокультурномупросторі, розвивали теоретичний та емпіричний стиль мислення. Нажаль, традиційна модель освіти, що спрямована лише на передачу знань,умінь та навичок не відповідає вимогам сучасності. Тому, виникає потребазмінювати дидактику вищої школи, орієнтувати її на особистість та виробленняяк фахових компетентностей так і прикладних: особистісножиттєтворчих,комунікативних, соціалізуючих, інформаційноінтелектуальних.Відтак, варто вести мову про впровадження нових особистісноорієнтовнихпедагогічних технологій у навчанні. Кандидат педагогічнихнаук А.М. Старєва, виділяє три основні причини, які спонукають до розробленняі застосування новітніх технологій навчання студентів ВНЗ у сучаснихумовах:– необхідність впровадження в педагогіку вищої школи поруч із системно-діяльнісним,особистісно-орієнтований підхід, що даєзмогу не тільки систематизувати дії всіх учасників, але й надатийому особистісно-значущий напрямок;– назріла потреба заміни слабо ефективного вербального способупередачі знань більш активними засобами навчання;– необхідність передбачати можливі результати навчального процесу,уміти уникати негативних наслідків, та проектувати позитивнийгарантований результат.Такі підходи потребують чіткого технологічного ланцюжка дій задекватними формами, засобами методами та прийомами взаємодії викладачата студента [1].Метою статті є висвітлення проблем необхідності використання інтерактивнихтехнологій в педагогічній освіті та значення інтерактивнихметодів в формуванні професійної компетентності майбутнього вчителябіології.Аналіз новітніх досліджень та публікацій даної проблематики даєзмогу зазначити, що більшість вчених та педагогів вважають доцільним таефективним використання саме інтерактивних технологій у навчальновиховномупроцесі.Питаннями визначення, пояснення сутності інтерактивних техноло-64

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011гій та використання їх у навчально-виховному процесі займалися такі дослідникияк В.В. Котов, Л.В. Пироженко, О.І. Пометун, О.Я. Савченко,О.Г. Ярошенко.Термін «інтерактивний» англійського походження, означає «взаємодіючий».Інтерактивність означає здатність до взаємодії чи саму взаємодію,діалог з ким-небудь (наприклад, викладачем, іншими учасниками навчально-виховногопроцесу). Тому інтерактивне навчання – це найпершедіалогове навчання, під час якого здійснюється взаємодія між суб’єктамипроцесу. О.І. Пометун дає визначення інтерактивного навчання, як спеціальноїформи організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну і цілкомпередбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за якихкожен студент буде відчувати свою успішність, професійну спроможність.Інтерактивними можна назвати ті технології, які здійснюються шляхом активноївзаємодії студентів у процесі навчання, створення атмосфери співпраціза схемою: викладач-студент, студент-студент, студенткомп’ютер[2].Особливо це є важливим для студентів педагогічних навчальних закладів,які у майбутньому самі виступатимуть у ролі організаторів навчально-виховногопроцесу, протягом якого закладатиметься «фундамент»особистості, що вимагає великої відповідальності та високої професійноїкомпетентності вчителя. Слід також враховувати, що для успішного виконанняреальної роботи у майбутньому студенту педагогічної спеціальностінедостатньо лише оволодіти професійними знаннями та вміннями.Л.В. Тополя зазначає, що «необхідними є також віра у свої сили, вмінняприймати самостійні рішення, здатність розуміти, слухати, допомагати,ладити з людьми, організовувати їх діяльність тощо. Більше того, зазвичайвона перешкоджає формуванню атмосфери співробітництва, взаємодопомогита підтримки» [3].Природною та необхідною для педагогічних вузів буде така організаціянавчально-виховного процесу, коли кожен студент не лише навчається,але й вчиться навчатися, вчиться навчати і, одночасно допомагає своїмколегам в оволодінні знаннями, уміннями та навичками, причому з урахуваннямбажань та реальних здібностей кожного. Викладач при цьомувтрачає своє монопольне положення володаря і транслятора знань, а навчально-виховнийпроцес перетворюється у сумісну діяльність його учасників,де викладач виступає в ролі «диригента» [3].Отже, кому як не майбутньому вчителеві необхідні в підготовці інтерактивніметоди? У своїй професійній діяльності вчителю необхіднівміння розв’язувати різні педагогічні задачі, в реальній ситуації від вчителяпотрібен творчий підхід і самостійність у прийнятті рішень, оскількипрофесія вчителя носить творчий характер. Частково в цьому допомагаєшлях формування визначених установок, які б підказали найбільш раціональнідії в різних педагогічних ситуаціях. Але ж, цьому треба навчити65

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011студента у ВУЗі. Саме вчителю необхідно вміти працювати в колективі(співпрацювати). Вчитель буде і керівником, і підлеглим, і організатором.Саме вчителю необхідні інтерактивні методи не тільки для власного особистісногосамовдосконалення, соціалізації та професійної самореалізації,а й самі по собі, як предмет вивчення, як методика, якою буде керуватися упроцесі навчання й виховання школярів, бо інтерактивні методи є актуальнимиі ефективними як у вищій школі, так і в середній. Тому, насамперед,на них треба поглянути через призму власної свідомості, як і на всі іншізнання, які отримують у процесі навчання в педагогічному вузі.Під професійною компетентністю вчителя ми розуміємо здатністьучителя до ефективного здійснення своєї професійної діяльності, володіннявчителем необхідною сумою знань, умінь і навичок, що визначаютьсформованість його педагогічної діяльності, педагогічного спілкування йособистості вчителя як носія визначених цінностей, ідеалів і педагогічноїсвідомості [4].На теперішній час у вищій школі широко використовується лекційно-семінарськасистема навчання, яка відноситься до традиційних освітніхтехнологій. Для майбутніх вчителів біології, наприклад, результатом освітиє набір компетентностей: ключових – комунікативно-ситуативна, соціальна,аутопсихологічна компетентність, рефлексивно-аналітична, компетентністьу спільній творчості та предметних – спеціальна компетентністьу галузі дисципліни, що викладається, методична компетентністьу галузі засобів формування знань, умінь і навичок, психолого-педагогічнакомпетентність у сфері навчання: обізнаність в галузі дидактики, теоріївиховання, психології, інформаційно-технологічна компетентність, валеологічнакомпетентність, екологічна компетентність. Очевидно, що вирішеннянових для системи педагогічної освіти завдань у формуванні компетентноговчителя біології, неможливе на підставі лише класичних форм іспособів вузівського навчання, які не можуть бути виключені з системиосвіти. Тому варто урізноманітнити лекції (які не можуть бути виключені зсистеми освіти) і семінари інтерактивними методами, або хоча б їхнімиелементами, які спрямовані на формування і розвиток особистої і професійноїкомпетентності та повинні стати одним з провідних засобів професійногонавчання.На разі дослідники, педагоги, науковці пропонують велике різноманіттяінтерактивних методів, проте, щоб використання даних методик неперетворилося на гарну, але не ефективну забаву, необхідно чітко визначитицілі заняття, з урахуванням характеру конкретної групи.Суттєве місце посідають в навчальному процесі лекції. Лекція (відлат. lectio – читання) є процесом передавання великого об’єму систематизованоїінформації в усній формі. Лекція сама по собі є дидактична, найменшінтерактивна форма навчання, де студент частіше пасивно слухає,активним є сам лектор. Через пасивність студенти сприймають знання, як66

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011суто теоретичні, які зовсім не базуються на їх власному досвіді, не спонукаютьдо дії, до мисленнєвої активності та співпраці, а отже і малоефективніу формуванні педагогічної професійної компетентності. Психологічніта педагогічні дослідження стверджують, що після пасивної участі в процесінавчання досить швидко не залишається навіть сліду – через три години70 % інформації, а через 3 дні – 10 %. Також, американським вченимстворена таблиця запам’ятовування в якій показано, що ми запам’ятовуємо:10 % – того, що прочитаємо, 20 % – того, що почуємо, 30 %– того, що побачимо, 50 % – того, що побачимо та почуємо, 80 % – того,що скажемо, 90 % – того, що виразимо в дії. Однак, у багатьох випадкахлекція незамінна, оскільки просто необхідно подати певну кількість інформації,певну суму знань, невідому досі студентам, що не випливає з їхньогодосвіду. Інтерактив є антитезою пасивності. Отже, досвідчений викладач,може підвищити процент запам’ятовування: включити певні інтерактивніелементи, починаючи зі встановлення зорового контакту викладача зістудентами через жарт, анекдот, чи переривання лекції короткими питаннямидискусією. Тобто, необхідно використати всі можливості, щоб лекціяякнайбільше спонукала до активності, вимагала уваги, де залучений будене лише слух, але і очі студентів. Є старе китайське прислів’я: «чую і забуваю,бачу і пам’ятаю, роблю і розумію» [5].Педагоги вважають доцільним застосовувати наступні види лекцій:Лекція-бесіда («діалог з аудиторією») є найбільш поширеною і простоюформою активного залучення студентів до навчального процесу за допомогоюпостановки запитань, що носять не контролюючий, а інформаційнийхарактер, тобто спрямовуються на визначення рівня поінформованостістудентів з матеріалом лекції, готовності до сприйняття нового матеріалу,актуалізації знань, необхідних для його розуміння. Ефективним в таких лекціяхє використання методу «Логічний ланцюжок», коли студенти у ходідіалогу виявляють своє розуміння певних понять, розширюють його упроцесі отримання нової наукової інформації на лекції, встановлюють логічнівзаємозв’язки між новими і усталеними поняттями та рефлексуютьсвій рівень засвоєння нового матеріалу.Актуальним є використання проблемних лекцій, особливості якихґрунтуються на тому, що має бути високий рівень підготовленості студентівз попередніх тем, використовуються проблемні запитання, проблемнідемонстрації, евристична бесіда, мисленнєвий проблемний експеримент.Такі лекції часто наближаються до дослідницької діяльності, що є дужепродуктивним для майбутніх вчителів біології.Лекція-дискусія передбачає активний обмін думками в інтервалахміж логічними розділами лекції. Оскільки лекції-дискусії, дебати є вищимрівнем проблемних лекцій, то вони, зазвичай, доповнюються системоюпроблемних семінарів, ділових ігор, самостійної роботи, що також є методичнимизасобами інтерактивних технологій навчання.67

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Лекція-аналіз конкретної ситуації передбачає використання дискусійноїдіалогічної взаємодії, але предметом обговорення є не окреме питання,а певні ситуації. Створення проблемної ситуації на основі фактів ізреального життя – особливість навчання за допомогою аналізу конкретнихситуацій. Такі лекції доцільно використовувати в психолого-педагогічномуциклі підготовки студентів-біологів у педагогічному університеті [6].Лекція із заздалегідь запланованими помилками передбачає закладенняу її зміст певної кількості помилок змістового, методичного і поведінковогохарактеру. Завдання студентів полягає у тому, щоб під час лекціївиявити ці помилки, занотувати їх і оголосити в кінці заняття. Такі лекціїносять емоційний характер, сприяють створенню атмосфери довірливостіта співробітництва викладача і студентів, значно підвищують інтересостанніх до дисципліни, яка вивчається. Такий метод варто використовуватина лекціях з біологічних дисциплін.Слід також звернути увагу на досвід проведення лекцій в університетахСША. Наприклад, в Каліфорнійському університеті практикується, щокожен студент повинен підготувати і прочитати лекцію. Студент презентуєпідготовану лекцію, а викладач доповнює викладене, коментує хід занять іробить потім висновки. Для студентів педагогічних ВУЗів даний метод дозволивби розвивати комунікативні здібності, впевненість у собі, вмінняпояснити матеріал перед аудиторією. Тим більше, лекції в США завждипроходять з використанням технічних засобів: частіше слайди MSPowerPoint, відеозаписи (таким чином поєднується візуальне і слуховесприйняття інформації) [7]. Слід зазначити, що і в вітчизняних ВУЗах почалиактивно використовувати комп’ютерні технології, але не на повну потужність.Метою семінарських та практичних занять є активізація студентів досамостійного набуття знань, умінь і навичок, розв’язування хімічних та біологічнихзадач за допомогою алгоритмів, оволодіння методами аналізуявищ і процесів в природі та соціально-педагогічних ситуацій, засвоєнняпонятійного апарату в певній галузі, формування навичок самоосвіти.Елементом такого виду занять має бути також інтерактивна діалогічна взаємодія,а не репродуктивне відтворення лекційного матеріалу. Студентубіологічного факультету мало блискучих знань в розв’язуванні алгоритмічнихзадач, рівнянь, вправ з хімії та біології. Необхідно також вміти пояснитирозв’язок іншим, та спонукати студентів до співпраці та взаємодопомоги.У такому разі доцільно використовувати елементи інтерактивності:практичне заняття «взаємодопомога», коли студенти, які відмінно володіютьматеріалом допомагають студентам які мають труднощі.Семінар-дослідження доцільно використовувати для аналізу актуальнихтеоретичних і практичних проблем з використанням тренінговихвправ для формування методологічного мислення, вироблення навичок івмінь продуктивної розумової діяльності. Доцільно використовувати на68

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011заняттях з екології, валеології, фізіології рослин.Дуже актуальними інтерактивними методами які широко почали використовуватисяу ВУЗах є різноманітні ігрові технології навчання до нихвідносяться: рольові ігри, які характеризуються наявністю проблеми і розподіломпроблеми між учасниками для її вирішення; пізнавальнодидактичніігри що передбачають ігрове моделювання в умовних ситуаціяхосновних видів діяльності особистості, спрямованих на відтворення тазасвоєння соціального та професійного досвіду, в результаті чого відбуваєтьсянакопичення власного досвіду особистості, здійснюється її професійнийрозвиток [7]. Дані методики варто застосовувати на дисциплінахпсихолого-педагогічного спрямування, та методики викладання біології тахімії.Навчання в дискусії є ефективним як на лекціях так і на практичнихта семінарських заняттях, оскільки сприяє розвитку критичного мислення,дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєїособистої думки, вчить поважати думку інших, поглиблює знання з даноїпроблеми. До навчання у дискусії відносять: «Метод ПРЕС», «Обери позицію»,«Зміни позицію», «Безперервна шкала думок», «Дискусія», «Дискусіяв стилі телевізійного ток-шоу», «Дебати».Дуже поширеними є фронтальні технологій інтерактивного навчання,до них відносять такі, що передбачають одночасну спільну роботу всієїаудиторії «Мікрофон» – незакінчені речення, «Мозковий штурм», «Навчаючи– вчуся», «Дерево рішень».Практичні заняття з хімії та біології де передбачається розв’язуваннязадач, та проведення дослідів вимагають точності, та самостійності і традиційніформи важко замінити інтерактивними методами, але слід намагатисядоповнювати вище переліченими способами.В інтерактивному навчанні дослідники виділяють декількаобов’язкових правил:– Думка кожного учасника навчального процесу важлива для інших,і її обов’язково треба вислухати.– Не слід боятися висловлювати власну думку навіть тоді, коли вонане збігається з думкою більшості.– Усі учасники інтерактивного навчання – партнери, а не суперники.– Кожен учасник повинен обдумувати, формувати та висловлюватидумки, а не бути пасивним споглядачем того, як це роблять інші.– Говорити слід чітко, зрозуміло та красиво.– Треба вміти не тільки висловлювати власні думки, але й вислуховуватиінших.– Надавати та відстоювати слід лише думки та позиції, що маютьобґрунтування [3].Таким чином, підводячи підсумки можна наголосити, що інтерактивнітехнології є важливим фактором у формуванні професійної компетент-69

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ності майбутнього педагога, вчителя біології зокрема. Проте, існує невідкладнапотреба в розробці та апробації методики організації навчальногопроцесу за допомогою інтерактивних технологій в педагогічному ВУЗі,оскільки існують труднощі інтерактивного навчання пов’язані із готовністювикладача до такого виду роботи. Відсутність методичних розробок добільшості предметів, а особливо природничого циклу, небажання змінюватинавчальні плани та підходи до оцінювання досягнень студентів, незабезпеченістьнавчальних аудиторій технічними засобами, які є важливимелементом інтерактивного навчання – все це є перешкодами, на які натрапляютьсучасні викладачі. Тому, дана проблема потребує подальших досліджень,а зокрема, в напрямку визначення підходів інтерактивного навчаннявчителів біології, та в ефективних способах їх реалізації.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Старєва А. М. Інтерактивна технологія навчання студентів у вищійшколі / А. М. Старєва // Наукові праці. – Том 42. – Вип. 29. – С. 30.2. Пометун О.Інтерактивні технології навчання : теорія, практика, досвід/ О. Пометун, Л. Пироженко. – К., 2002. – 136 с.3. Тополя Л.В. Інтерактивне навчання у вищій школі з використаннямкомп’ютерних технологій / Л. В. Тополя // Дидактика математики :проблеми і дослідження : Міжнародний збірник наукових робіт. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – Вип. 30. http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/ Dmpd/.4. Сіданіч І. Професійна компетентність учителя та культура мисленняучнів / І. Сіданіч // Відкритий урок : професійний журнал для вчителів/ www.osvita.ua5. Інтерактивні методи навчання : навч. посібник / за заг. ред.П. Шевчука і П. Фенриха. – Щецін : Вид-во WSAP, 2005. – 170 с.6. Мельничук І.М. Засоби інтерактивних технологій у традиційному навчаннісоціальних працівників у вищій школі / І. М. Мельничук // Педагогікаформування творчої особистості у вищій і загальноосвітнійшколах : зб. наук. пр. Класич. приват. ун-т. – Запоріжжя : [б. в.], 2009.– Вип. 4 (57). – С. 284–291.7. Нові технології навчання : науково-методичний збірник : спец. випуск./ Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції «Нові технологіїнавчання 18–20 жовтня 2004 р. / Зайчук та інші. – К. : Науково-методичнийцентр вищої освіти, 2004. – 187 с.70

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ДИДАКТИКА, МЕТОДИКА, НОВІІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯЛюдмила АкульшинаМЕТОДИЧНІ ПОРАДИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ З РОЗВИТКУВОКАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ СТУДЕНТІВ – ВОКАЛІСТІВВ умовах політичних, соціальних змін в усіх галузях життя сучасногосуспільства з’явилась необхідність нових поглядів на формування майбутніхфахівців, це все стимулює розвиток умінь і навичок майбутньоговчителя музики. Сучасна інформаційна сфера дозволяє формувати професійніякості у студентів.Аналіз досліджень. Проблема педагогічної творчості, педагогічноїмайстерності, стан професійно-педагогічної мотивації майбутніх учителівїх самореалізації залишається у колі зацікавлень провідних науковцівпедагогівта психологів (І. ДичківськийС., Е. Мирошніченко, О.Савченко,О. Сисоєва).Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні впливу даних рекомендаційна пізнавальну діяльність майбутніх учителів музики та їхпрофесійний рівень.Методична література містить багато цінного матеріалу з питань фізіологіїта гігієни голосу [7, 2] вокальної педагогіки, [3, 2], методики вокальногонавчання [6, 4], тим часом як аналізові конкретних педагогічних ситуаційнадається недостатньо уваги. В цьому полягає актуальність досліджуваногопитання на всіх етапах роботи зі співаками-початківцями.Зрозуміло, є певна доля суб’єктивізму у підходах того чи іншого педагогадо тієї чи іншої ситуації, але відомо, що таке «суб’єктивне» допомагаєзнайти власні рішення. Об’єктивізований досвід «суб’єктивного» дає можливістьчитачу-музиканту зіставити його з власним, перевірити «на практиці»і переконатися у прийнятності або неприйнятності для себе [1, 25].Які форми роботи є найефективнішими для розвитку вокальної техніки?Вважаємо найефективнішими такі форми навчальної роботи (застосовуютьсяв комплексі):– спів а сарреllа, без супроводу. Деяким співакам-початківцям вінздається «нецікавим», але забезпечує більш швидке засвоєння навичок володінняголосом. Супровід «заглушує» деякі вади голосу, а спів а сарреllаїх виявляє. Водночас такий спів уможливлює якісну роботу над нюансуванням,тембральними якостями голосу;– спеціальні вправи під фонограми в різних стилях сучасної музики,на основі яких поєднується розвиток «техніки» і «відчуття стилів»;– вправи для вокального дихання;71

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011– сценрух (хореографія), тренування дихання в процесі руху;– ансамблевий спів, що формує «дисципліну голосу», уміння підпорядковуватийого різноманітним акустичним фонам;– робота з мікрофоном;– активна концертна діяльність.Слід відзначити необхідність інтенсивного накопичення репертуару(до 15–20 різностильових творів упродовж місяця).Як досягти «чистоти» інтонування?По-перше, чистота інтонування досягається легше на «тихому» звучанні,тому:Рекомендація 1: якщо співак співає голосно, його потрібно проситиспівати тихо.– При «тихому» звучанні співаку легше слухати себе;– при «тихому» звучанні співак краще чує фортепіано або фонограму;– при «тихому» звучанні співаку легше «підлаштовувати» свій голоспід акустичний фон.Тому:Рекомендація 1-а: співаку потрібно зосередитися на «слуханні себе»,свого голосу. Співаючи голосно, важко відчути фальшивість власного співу.Рекомендація 1-б: співак (закритим ротом) інтонаційно наслідує мелодію,що грається на інструменті.По-друге, «фальшивість» може бути обумовлена складністю вокальноїпартії. Це виявляється у тому, що співак на тих самих звуках в однихмузичних епізодах не фальшивить, а в інших – фальшивить. У таких випадках:Рекомендація 2: проаналізувати, чим відрізняється один музичнийматеріал від іншого, знайти проміжні, «полегшені» його варіанти за рівнемскладності, на основі яких опрацьовувати вокальну техніку.По-третє, «фальшивість» може бути пов’язана з неправильним вокальнимдиханням і відтворенням звуку, про що докладніше можна прочитатинижче .Як позбутися «носового звучання»?Якщо «носове звучання» не є частиною сценічного іміджу, воно розглядаєтьсяяк вокальний дефект. Позбутися його дуже важко, особливоякщо:– обумовлене фізіологією вокального апарату;– виконавець до цього багато співав «носовим звуком» і в ньогосформувався відповідний вокальний стереотип.Якщо причиною є «фізіологія»:Рекомендація 4: перетворення «вади» у «перевагу», тобто, елементіміджу (звичайно, при наявності вокальних даних).Якщо причиною є неправильно сформований вокальний стереотип:72

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Рекомендація 5: інтонувати мелодію на «р»: при співі цього приголосногозвука носове звучання неможливе. Правда, можуть виникнути певнітруднощі при переході від цієї вправи до «нормального» співу.Рекомендація 6: затиснути ніс пальцями і співати на «а»; при цьомуприродно виникає «носове звучання». В цьому положенні слід спробуватиспрямувати звук «у потилицю», трохи опустивши голову й опускаючи щелепу,голосний «а» буде позбавлятися від «носового звучання».Ця вправа буде корисною і співакам без «носового звучання», оскількидає додатковий комплекс співочих відчуттів.Як досягти співвідношення максимальної сили голосу і йогом’якості?Деякі співаки-початківці намагаються досягти голосного звучаннялементом (криком), посиленням горлової «напруги». Це призводить до неякісноготембру звуку. У зв’язку з цим:Рекомендація 7: перший звук у музичній фразі завжди починати тихо,поступово збільшуючи динаміку до максимуму і стежити, щоб не переходитина фальцет. Краще це тренувати на одному звуці.Рекомендація 8: при виконанні рекомендації 7 варто використовуватиприродне вібрато, оскільки воно сприяє м’якості голосу. Вібрато на лементізробити практично неможливо.Рекомендація 9: посилювати динаміку звуку не тиском на горло, а«відкриванням» рота (типу позіхання) і напругою м’язів пресу, ніби «підштовхуючи»звук знизу.Як легше співати «легато»?Виконання легато («зв’язаного», плавного співу, коли один звукм’яко, непомітно переходить в інший) між звуками однієї динаміки (голосності)під силу лише професійним співакам. Співакам-початківцям длядосягнення гарного легато:Рекомендація 10: звуки мелодії, що виконуються легато, слід співатирізною динамікою, яка розподіляється на всю музичну фразу (подібно дотого, як описано в рекомендації 7).Рекомендація 11: співати єдину логічно вибудувану музичну фразу, ане «сукупність звуків» у фразі.До речі, розвиток тембрових характеристик голосу переважно на«розспівних звуках», на нашу думку, є хибною практикою. У практиці зустрічаютьсявипадки, коли професіонали-співаки, що провчилися кількароків за такою системою, не вміють фразувати: замість музичної фразизвучить комплекс «красиво поставлених звуків». Таким співакам потрібнопочинати вчитись з самого початку. Але відомо, що набагато легше засвоїтинове, ніж переробити старе.Як позбутися «зайвого» вібрато?Зайве (настирливе) вібрато може бути обумовлене: а) фізіологією(побудовою) голосового апарату (так звана тремоляція); б) музичною і во-73

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011кальною недосвідченістю співака.Якщо причиною є фізіологія:Рекомендація 12: спробувати перетворити «вади» на «переваги», наелемент сценічного іміджу. Для цього, звичайно, потрібна робота, адже деяківідомі співаки пішли саме цим шляхом.Якщо це «нефізіологічна» причина:Рекомендація 13: співати в більш швидкому темпі, тоді співак простоне встигає «вібрувати» голосом. При цьому потрібно акцентувати увагуспівака на відчуттях співу «без вібрато».Рекомендація 14: акцентувати увагу співака на фразуванні. У цьомувипадку співак менше уваги приділяє окремим звукам як самостійнимодиницям і менше «вібрує». Одночасно слід орієнтуватися на рекомендацію7.Як досягти «красивого» тембру голосу?Тембральні якості голосу пов’язані з так званими «резонаторами».Резонатори (від латинського «резонаре» – звучний) – це гортанні, ротові,носові, гайморові порожнини, у яких звук проходить відповідну обробку,змінюючи своє забарвлення.У дітей грудний резонатор практично не розвинений, переважає головнийрезонатор, тому голос у них дзвінкий. Широта і повнота звукупов’язані з положенням гортані і ротової порожнини. Зменшення ротовоїпорожнини в обсязі затемнює звук, при збільшенні – робить його яскравішим.Надмірно закритий рот не дає гарного звуку, надмірно відкритий –дає некрасивий «білий» звук (у побуті його називають «відкритим» звуком).Естраді властивий більш «відкритий» звук, але ця «відкритість» повиннамати свої межі, не перетворюючись у звук «вульгарний».У зв’язку з цим його називають «відкритим» звуком.Рекомендація 14-а: співати «на позіханні», максимально відкриваючирот «всередині», але з урахуванням рекомендації 15. При цьому відчуватирезонування («деренчання») у голові при співі у високому регістрі(потилиця і чоло, але не ніс!), або грудній клітці при співі у низькому регістрі.Рекомендація 15: губи округлити таким чином, щоб вони нагадувалибукву «о»; якщо звук затемнений – варто більше розкрити рота до «а». Небажано співати, розкриваючи рот вширину (типу «є») – це призводить до«вульгарного» звуку.Рекомендація 16: співати затуленим ротом, відчуваючи резонуванняв потилиці і верхній частині чола.Рекомендація 17: добре допомагає імітація – наслідування співу різнихспіваків. При цьому імітацію бажано використати з розвитком вокальноїтехніки і роботою над сценічним іміджем.Як правильно співати «високі» звуки?Не існує «об’єктивно» високих звуків: для кожного співака вони ви-74

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011являються відповідно до діапазону голосу. Таким чином, високі звуки – цеті, що знаходяться достатньо далеко вгорі від примарної зони – зони«природних звуків» співака. Вони важкі для виконання, мають некрасивийтембр; в альтів, тенорів, басів спостерігається прагнення перейти нафальцет.Робота над «високими нотами» важлива й тому, що у процесі навчанняголос можна розширювати доверху, поступово, від звуку до звуку,оволодіваючи навичками співу високих звуків.Для оволодіння високими звуками:Рекомендація 18: ніколи не співати високі звуки окремо, завжди починатиіз «зручних» звуків і поступово переходити до верхніх. При співіверхніх звуків потрібно:Рекомендація 18-а: залишатися в тій же вокальній позиції і «в тих жем’язових відчуттях» , що й у середніх частинах діапазону; ні в якому разіне «допомагати» собі підніманням голови, тиском на горло, лементом;Рекомендація 18-б: співати на «повному диханні»;Рекомендація 18-в: дотримуватися динаміки відповідно до логікимузичної фрази, до складу якої входить високий звук;Рекомендація 18-г: можна допомагати собі «легким вібрато», що дозволяєзапобігти лементу.Як досягти «активності» звуку?У співаків-початківців часто спостерігається недостатня активністьзвуку в експресивних за характером творах і надмірно активна – у ліричних;в цілому – певний «універсальний», середній варіант.Активність звуку («атака звуку») обумовлена характером твору, щовиконується. Співаку-початківцю потрібно запобігати «середини» й вчитисякористуватися і м’якою, і твердою атаками.Атака звуку – це засіб, яким починається звук. Під час співу видихможе бути більш-менш енергійним; під тиском повітря зв’язки починаютьрозмикатися і стулятися. Атака звуку характеризує активність цього процесу.У естрадному співі придихова атака часто використовується, протеспіваками-початківцями часто неправильно, тоді виникає просто хрип.Рекомендація 19: для досягнення твердої атаки варто співати музичнуфразу складами, що починаються з приголосних, наприклад, на «па»(«пу», «по» і т.д.), «ба», «ді», «та», «ка».Рекомендація 19-а: для досягнення м’якої атаки варто співати музичнуфразу без приголосних, на «а», «і», «о», «у».Як правильно співати перший звук музичної фрази?Перший звук співається відповідно до логіки музичної фрази і, що єважливим для техніки, з урахуванням закономірностей вокального звукоутворення.Щодо логіки музичної фрази, то може бути, наприклад, м’яка аботверда атака тощо. Проте потрібно пам’ятати, що у вокальних фразах по-75

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011чаткові звуки переважно виконуються з меншою динамікою, і потім динамічнорозвиваються.Щодо технічної сторони, то вона багато в чому відповідає останньомутвердженню. Якщо перший звук «беруть» голосно й активно, отримуютьйого часто фальшивим з таким же фальшивим співом усієї фрази: настроюванняна звук полегшується при тихому співі (рекомендація 1).Рекомендація 20:– взяти затриманий вдих;– настроїтися на звук (уявити, як повинен звучати звук) і співатипочатковий звук тихо;– переходити на інші звуки не відразу, а тільки після досягненняякості звучання. Для цього (у педагогічних цілях) можна на ньомузатриматися;– можна зробити легке вібрато;– переходити на інші звуки з посиленням динаміки відповідно дорекомендацій 10, 11.Вокальний спів створює умови для розширення музичного кругозору,підвищення музичної культури студентів. Активізація навчальногопроцесу залежить від рівня мотивації особистості, впливу його знань,умінь, навичок. Вокальній культурі відводиться основне місце в системімузичного виховання, як доступній формі активної музичної діяльності.В процесі подальшої роботи над вокально-хоровими навичками студентівпоступово розвиваються і вдосконалюються професійні здібностімайбутнього учителя музики.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Антонюк В. Г. Постановка голосу : навчальний посібник для студентівмузичних навчальних закладів / В. Г. Антонюк. – К. : Українська ідея,2000. – 58 с.2. Гребенюк Н. Є. Вокально-виконавська творчість : автореферат дис. д-ра мистецтвознавства / Гребенюк Наталія Евгеніївна. – К., 2000. – 39 с.3. Голубєв П. В. Поради молодим педагогам вокалістам / П. В. Голубєв.– К. : Музична Україна, 1983. – 62 с.4. Дмитриев Л. Б. Основы вокальной методики / Л. Б. Дмитриев. – М. :Музыка, 2000 – 368 с.5. Морозов В. П. Вокальный слух и голос : в помощь педагогумузыканту/ В. П. Морозов. – Л. : Музыка, 1965. – 87 с.6. Тронина П. Л. Из опыта педагога-вокалиста / П. Л. Тронина. – К.,1998. – 112 с.7. Далецкий О. В. Обучение певца-любителя : учебное пособие /О. В. Далецкий. – М. : МГИК, 1990. – 170 с.76

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Ольга Біляковська,Ольга ОвчарІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯНА УРОКАХ МАТЕМАТИКИСучасна ситуація у навчально-виховному процесі загальноосвітніхнавчальних закладів детермінована змінами орієнтирів соціальноекономічногорозвитку суспільства, технологічністю, зростанням соціальноїролі особистості. Головною функцією навчання в останні роки вважаєтьсяне передавання сукупності знань, а цілеспрямована пошукова роботаучнів щодо оволодіння системою дієвих знань, умінь, навичок та організаціяоптимальної діяльності, пов’язаної із процесом становлення і розвиткомкреативної особистості. У цьому аспекті особливий інтерес становлятьінтерактивні технології, метою яких є створення сприятливих умов навчання,коли кожен учень зорієнтований на успіх, інтелектуальну спроможність.Метою даної статті є окреслення окремих аспектів проблеми використанняінтерактивних методів навчання на уроках математики.Згідно з визначенням О.І. Пометун, інтерактивне навчання – це «співнавчання,взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), деі учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання,розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають,вміють і здійснюють. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь,виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва» [2, с. 9].Водночас О.О. Вербицький зазначає, що інтерактивні методи навчання являютьсобою перехід від переважно регламентованих, алгоритмізованихпрограмових форм і методів організації дидактичного процесу до розвивальних,проблемних, дослідницьких, пошукових, які сприяють формуваннюпізнавальних мотивів та інтересів [1, с. 36].Суттєвою відмінністю інтерактивних методів навчання від методівнавчання, які традиційно застосовують за умов класно-урочної системи, є:• оперативна зміна подання темпу навчального матеріалу;• форми його подання;• модифікація змісту навчання залежно від проміжних результатів;• залучення школярів до активної пізнавально-пошукової діяльності;• створення емоційно-вольового фону для активної діяльності;• самостійний (індивідуальний чи груповий) пошук розв’язанняпроблеми на підвищеному рівні складності;• зміна ролі вчителя у навчально-виховному процесі;• суб’єкт-суб’єктні стосунки між учителем та учнем як безпосередньо,так і опосередковано через навчальну групу, комп’ютер тощо.77

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011За умов інтерактивного навчання навчальний процес організованотак, що практично усіх учнів залучено до процесу пізнання. Вони маютьможливість розуміти, про що йде мова, здійснювати рефлексію особистісноїнавчально-пізнавальної діяльності, критично міркувати, досягати запланованихрезультатів. Головними в процесі навчання є зв’язки між учнями,їх взаємодія й співпраця. Успіхів у навчанні можна досягти взаємнимизусиллями всіх учасників процесу навчання, адже учні беруть на себевзаємну відповідальність за результативність навчання. Водночас змінюєтьсяроль учителя у навчальному процесі, проходить певне переосмисленняйого діяльності, позаяк ним зроблено крок на шляху до опануваннятаких педагогічних технологій, які б могли зробити процес навчання цікавим,різноманітним, ефективним, демократичним [4, с. 23].Зазначимо, що на уроках математики доцільно використовувати такіінтерактивні методи навчання: творчі завдання; робота в парах, групах; навчальніігри (рольові ігри, ділові ігри, імітаційні ігри та моделювання). Цедозволяє учням висловлювати свою думку, формує вміння переконувати,вести дискусію. З метою підвищення ефективності уроку можна проводититакі форми навчальних занять як: урок-подорож, урок-рольова гра, урокділовагра, урок-прес-конференція, урок-конкурс, змагання, турнір, урокКВК, урок-аукціон, урок «Слідство ведуть знавці», урок-дебати, урок «Еврика!»та інші, використовуючи при цьому такі інтерактивні технології:«акваріум», «мозковий штурм», «коло ідей», «мікрофон», «навчаючись,навчаюся».Інтерактивний урок – це урок незвичайний за задумом організації таметодики проведення. Зауважимо, що є різні бачення педагогів щодо інтерактивнихуроків. Одні вбачають у них прогрес педагогічної думки, аінші, навпаки, вважають такі уроки порушенням усіх дидактичних принципів.Проте, завдяки незвичайності змісту, методів і форм, інтерактивніуроки створюють необхідні педагогічні умови для розвитку кожної особистості,адже мають на меті підвищення інтересу учнів до навчання, створюютьпозитивну мотивацію до вивчення математики, формують стійкі пізнавальніінтереси щодо предмета. Інтерактивні уроки для учнів – це перехіду інший психологічний стан, оскільки розвивають творчі здібності, самостійність,«занурюють» у спілкування.Інтерактивний урок умовно можна поділити на такі етапи:1 етап. Мотивація. Методична мета: сконцентрувати увагу і викликатиінтерес до вивчення навчальної теми. На цьому етапі доцільно застосуватикороткочасні або ігрові елементи, які мобілізують увагу і пам’ятьучнів. Доцільними методами на цьому етапі будуть: «бліцопитування»,«мозковий штурм», «допуск», «морський бій».2 етап. Оголошення теми і завдань. Методична мета: забезпечити розумінняучнями їх діяльності, чого вони повинні досягти на даному уроці.На цьому етапі уроку можна використати епіграф, слово, назву та ін.78

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 20113 етап. Отримання необхідної інформації. Методична мета: інструктажучнів для виконання завдання. Методи – презентація домашнього завдання,міні-лекція, «рятувальна експедиція».4 етап. Інтерактивне завдання. Методична мета: практичне засвоєнняматеріалу. Можна використати такі інтерактивні технології, як «акваріум»,«карусель», семінар, «снігова куля», «мікрофон», «захист проекту»,«діалог», «синтез думок», «коло ідей», робота в малих групах.5 етап. Підбиття підсумків. Методична мета: обговорення з метоюзакріплення матеріалу. Тут можна застосовувати – «велике коло», «несподіванапропозиція», «снігова куля», «творче завдання».Інтерактивні уроки створюють сприятливі умови для осмислення тазакріплення учнівських знань. Використання інтерактивних методів навчанняпідвищує ефективність уроків, уможливлює опрацювання великогообсягу матеріалу, не перевтомлюючи учнів. При цьому необхідно використовуватирізноманітні види діяльності, комбінувати індивідуальні, груповій колективні форми роботи.Для прикладу розглянемо деякі з методів, що використовуються науроках математики.«Діалог». Суть його полягає у тому, що групи, на які розподіленоучнів класу, шукають погоджене рішення, а результат роботи має бути відображенийу вигляді схеми, перерахуванні типових ознак, кінцевому тексті.Усі пошуки учнів фіксуються у зошитах. Ця методика включає протистоянняй критику позицій тієї або іншої групи, а вся увага зосереджена насильних сторонах позиції інших. Експерти фіксують загальні погляди і призавершенні роботи дають узагальнену відповідь на завдання, щозаписується усіма групами. Прикладом цього методу може бути обговореннярозв’язання задачі різними способами. При розв’язуванні задачі лишеодним способом в учнів є одна мета – знайти правильну відповідь. Якщож наголосити, що дана задача має кілька способів розв’язання, тодішколярі будуть намагатися відшукати найоригінальніший, економнішийшлях розв’язку. Цей метод надає більші можливості для вивчення математики,учні згадують теоретичні факти, методи і прийоми, аналізують їх зогляду застосування до даної в задачі ситуації, накопичують досвід використанняодних і тих самих знань до різних видів задач. Усе це активізуєнавчально-пізнавальну діяльність школярів, розвиває зацікавленість допредмету.«Пошук інформації». Даний метод застосовується, якщо потрібноякось пожвавити «сухий», здебільшого не дуже цікавий матеріал. Суть йогополягає в тому, що відбувається командний пошук інформації, який доповнюєвже наявну (прочитану вчителем лекцію або домашнє завдання) знаступними відповідями на питання. Для груп розробляються питання, відповідіна які можна знайти в підручниках, роздавальному матеріалі, документахі т.д. Завжди визначається час, протягом якого потрібно проана-79

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011лізувати інформацію й знайти відповіді на питання.«Коло ідей». Метою є вирішення гострих спірних питань, створеннясписку ідей і залучення всіх учнів до обговорення завдання. Всі групи повиннівиконувати одне і теж завдання, що складається з декількох питань(позицій), які представляються членами кожної групи по черзі. Відповідаючикожна із груп озвучує тільки один аспект проблеми, а вчитель задаєпитання по колу доти, поки ідеї не закінчаться. Це виключає можливістьдоповіді всієї інформації однією групою. Наприклад, після доведення тотожності(х-у)(х+у)=х²-у² виникає питання: «Як можна використати цей результатдля обчислень?»Пари і групи. Цей метод дає учням більше можливостей для активноїучасті на уроці і спільній взаємодії. Групи можуть формуватися за бажаннямучнів, вони можуть бути постійними або змінними. Плануючи науроці групову роботу, вчитель наперед ділить клас на групи, враховуючирівень знань учнів і характер відносин між учнями. Це чудовий спосіб заохоченняактивності учнів і швидкого генерування ідей. Даний прийомможе бути використаний для вирішення конкретної проблеми або пошукувідповіді на запитання. Розглянемо, як приклад, організацію роботи в паріпостійного складу на уроці формування вмінь і навичок при вивченні похідноїу 11 класі. Після того, як розглянуто основні правила обчислення похідноїі розв’язано нескладні вправи на застосування цих правил, клас ділитьсяна дві групи: перша спеціалізується на обчисленні похідних дробово-раціональнихфункцій, а друга – на обчисленні похідних тригонометричнихфункцій. Кожна група одержує завдання – перелік вправ, розв’язавшиякі, можна добре підготуватися до роботи на наступному уроці. Робота жна наступному уроці організовується так: учень з першої групи працює зучнем другої групи. Під час виконання завдань вони можуть проконсультуватисяодин в одного. Потім виконані роботи взаємо перевіряються іаналізуються.Метод проектів. Передбачає самостійне вивчення учнями окремоїпроблеми протягом певного проміжку часу, яке завершується творчим звітом.Сприяє розвитку пізнавальних інтересів та згуртованості класного колективу.Виконання проектів є корисним, оскільки воно: а) виробляє в учнівпрактичні навички в організації своєї діяльності, плануванні часу і роботиза визначеним графіком; б) уможливлює під наглядом учителя контролюватисвоє навчання; в) створює можливості для учнівської співпраці;г) допомагає у набутті практичних навичок публічної презентації та захистусвоїх надбань та досягнень. Метод проектів можна використовувати напідсумкових уроках узагальнення і систематизації знань, наприклад, «Геометріябджолиних сот» («Правильні многокутники» 9 кл.), «Геометрія вархітектурі Львова» (7 кл.), «Симетрія в природі» (9 кл.).Учитель за допомогою методу проектів намагається сформувати зучня самостійного дослідника, котрий розроблятиме власну робочу теорію.80

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011«Спільний проект». Клас ділиться на групи, які одержують завданнярізного змісту для того, щоб висвітлити проблему з різних боків. По завершенніроботи кожна група робить короткий звіт із відповідними записамина дошці. Із цих записів складається спільний проект, що рецензуєтьсяй доповнюється групою експертів. Так, при вивченні теми «Прикладнаматематика. Прості і складні відсотки» (9 кл.) групи можуть отримати завдання:Як краще розмістити 1000 умовних одиниць в банку під 12 % річних.Скільки можна отримати грошей: а) якщо прийти через рік; б) якщозняти і вкласти всю суму з нарахованими відсотками через півроку; в) раз уквартал?Метод сприяє виробленню вміння працювати з командою і в команді,приймати на себе відповідальність за спільну і власну діяльність у досягненнірезультату.Окрім того, інтерактивне навчання змінює завдання оцінювальної діяльностівчителя. Крім контролю за засвоєнням знань оцінювання здійснюєтьсяще й для того, щоб:• перейти від перевірки знань і невеликої кількості пізнавальнихумінь до оцінювання широкого спектра вмінь, зокрема соціальних, комунікативнихтощо, необхідних для життя людини (наприклад, здатності спільнопрацювати і приймати рішення, висловлювати обґрунтовані думки,вміння слухати, розв’язувати конфлікти, застосовувати знання в реальнихжиттєвих ситуаціях);• спонукати як учителя, так і учнів до роздумів над якістю навчанняй над тим, як її можна підвищувати;• дати можливість учням демонструвати свою здатність обдумуватий вирішувати дискусійні питання та проблеми;• оцінювати виконання учнями складних колективних завдань, наприклад:розв’язання проблем і прийняття рішень;• оцінювати старанність, яку учні вкладають у співпрацю, їхнє прагненнядопомогти один одному в роботі. Завдяки цьому школярі самі навчаються,впорядковують і структурують свої знання;• повністю оцінити всі навчальні досягнення учнів, які є результатомїхньої інтерактивної взаємодії [3, с. 15].Зауважимо, що за таких умов змінюється позиція учня в оцінювальнійдіяльності. Так, якщо за традиційної моделі навчання вчитель оцінюєучнів сам, індивідуально і тільки результат навчальної діяльності школярів,то інтерактивне навчання вимагає розвитку самооцінної діяльності учнів.А це, зокрема, передбачає побудову та аналіз відповідної особистої діяльностішколяра, міркування про якість роботи і про те як оптимально їїможна покращити.Отже, за умов інтерактивного навчання в оцінюванні беруть участьусі суб’єкти навчального процесу. Важливого значення набувають самооцінкаучнів та зворотний зв’язок під час навчання. Зауважимо, що постій-81

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011не отримання зворотного зв’язку від учнів є одним із важливих принципівінтерактивного навчання. Така інформація дає вчителю уявлення про те, як«просуваються» учні в змісті матеріалу, на якому рівні засвоєння вони перебувають,які складності відчувають. Це допомагає йому оперативно реагуватиі змінювати програму навчальної діяльності на уроці, коригуватизміст і методи навчання.Таким чином, використання інтерактивних методів у процесі вивченняматематики сприяє тому, що школярі будуть зацікавлені в спілкуванніі готові обмінюватися інформацією та власними ідеями, кожен ученьможе відстоювати свій погляд і поважати думку товариша. Також інтерактивніметоди навчання розвивають в учнів оцінювальне і критичне мислення,сприяють виробленню власних рішень, формують метакогнітивнізнання.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе : комплексныйподход / А. А. Вербицкий. – М. : Высшая школа, 1991. – 207 с.2. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод. посіб / О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.С.К., 2004. – 192 с.3. Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці /О. Пометун // Завуч. – 2006. – № 10 (268). – С. 15–19.4. Чернишова Л. Формування творчої особистості в умовах гімназії /Л. Чернишова // Сільська школа України. – 2007. – № 8. – С. 21–25.82

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Анжеліка БондаренкоІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОЇПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ЗАСОБАМИМУЛЬТИМЕДІАОсвіта в Україні останнім часом зазнала докорінних змін. Інформатизаціясучасної України сприяє переосмисленню стратегій педагогічноїдіяльності, що уможливлює виокремлення інтерактивних технологій навчанняяк основних інновацій в області освіти.Проте, в наявності сучасної вищої школи виникають протиріччя міжпотребою в наочно-методичній підготовці майбутніх учителів музики дозастосування інтерактивних технологій навчання у навчальному процесіпочаткової школи, і недостатній методичній розробці практичного використанняінтерактивних технологій засобами мультимедіа.Розв’язання означених протиріч вимагає нових підходів до процесупідготовки майбутнього вчителя музики в межах вищої школи. У реалізаціїнормативної структури діяльності та організації поточного процесу навчанняі полягає актуальність даної наукової статті.Проблемі підготовки майбутніх учителів із застосуванням інтерактивнихтехнологій присвячені праці таких науковців як Л. Бекірова,М. Кларин, О. Пометун, А. Панченков, Г. Селевко, де зазначається ефективністьорганізації навчання в діяльності. За Л. Бекіровою, оволодіння інтерактивнимитехнологіями уможливлюється «завдяки проектуванню, моделюванню,розробці й проведенню інтерактивних уроків, їх обговоренню,самоаналізу й аналізу, проведенню тренінгів з організації, ведення, управліннядискусіями, ролевими, імітаційними іграми» [1, с. 101–102].Зазначимо, структура інтерактивного навчання засобами мультимедіаґрунтується на взаємодії мистецтв. Кожен вид з системи традиційнихмистецтв таких як література, музика, театр, зображувальне мистецтво, архітектура,скульптура, кіномистецтво зберігаючи свої специфічні якостіпостає елементом мультимедійного середовища, набуваючи нової якості усплаві з новітніми технічними досягненнями. Погоджуючись з цією думкою,Т.В. Попова приводить слова С.Т. Коненкова «Все искусства так илииначе связаны между собой – театр и живопись, музыка и кино, скульптураи архитектура» [6, с. 3].Водночас Т.Й. Рейзенкінд вказує, що кінематограф «являючи собоюумовну духовну форму геометричної фігури-піраміди надбудовує один видмистецтва над іншим» [7, с. 333].За психолого-педагогічними дослідженнями взаємодії мистецтв, виділяютьзв’язки за типами кореляції, диференціації та інтеграції [10; 11].При цьому, розвиток інтелектуальних умінь студентів на основі взаємодіїмистецтв, постає як уніфікований засіб підготовки педагогічних ка-83

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011дрів до професійної діяльності [2, с. 173–180], [6, с. 243–244].Метою дослідження є визначення сугестивного впливу комп’ютеру впроцесі інтерактивного навчання майбутнього вчителя музики через застосуванняможливостей мультимедійного середовища.Аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволяє констатуватинаявність досвіду використання інтерактивних технологій у царині підготовкиучнівської молоді та студентів, на окремих дисциплінах навчальногоциклу. На нашу думку, використання сугестивних можливостей мультимедіау поєднанні з інтерактивними технологіями сприяє розвитку студентівяк майбутніх конкурентоспроможних фахівців. При цьому, усвідомленняспоріднених взаємопов’язаних її компонентів, уможливлюється завдякиінструментарію яким постає мультимедіа у вигляді автоматизованихкомп’ютерних систем, інтерактивного відео з високою якістю зображенняй звуку.В основу дослідження покладено концепцію пізнання хорового мистецтвана основі застосування засобів мультимедіа, що забезпечує свободусуб’єкта й визначається активністю структури навчальної діяльності.Використання художнього фільму в процесі розвитку майбутньоговчителя музики постає як сугестивно-орієнтована педагогічна ситуація.Послуговуючись ідеями Г. Лозанова, В. Мясищева, Б. Паригіна,Д. Узнадзе, Л. Тарасова визначає сугестивну технологію як «навчання наоснові емоційного навіювання в стані неспання, що спричиняє надзапамятовування.Вона передбачає комплексне використання всіх вербальних іневербальних, зовнішніх і внутрішніх засобів сугестії» [4, с. 216].При цьому, особистість, яка здійснює навіювання засобами мультимедіаможна називати «сугестатором», а об’єкт впливу «сугестантом» [8,с. 150–175].Оскільки, сугестивні можливості екрану комп’ютера як засобу, щобазується на положеннях кіно-педагогіки, поєднано із застосуванням аподістичногоприйому. Тому, сугестивний вплив поєднується з організацієюінтерактивної навчальної діяльності, спрямованої на аналіз в період подоланнякогнітивного дисонансу. Механізмом цього впливу виступають аудіовізуальніможливості фільму, що орієнтують студента на розвиток вмінняпереносити натяки інформаційного потоку з екрану до інтерпретації.Ефективність застосування інтерактивних технологій підвищується вумовах урахування сугестивного впливу комп’ютера, а також характерувзаємодії сугестанта з наданим мультимедійним засобом навчання. Найбільшефективною умовою є взаємодія, коли в сугестанта сформована потребащодо використання потужних можливостей засобу мультимедіа.Тобто, під час роботи з кінофрагментом постає можливим використання«паузи» для з’ясування деталей і можливостей роботи з обраним кадром,вибору повторного перегляду визначеного фрагменту, окремого відтворенняяк відео, так і аудіо-компонентів кінофрагменту тощо.84

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Ірина ДанильченкоОРГАНІЗАЦІЯ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇПІД ЧАС РОБОТИ НАД ОБРАЗОМ-ПЕРСОНАЖЕМ(ЗА РОМАНОМ ПАНАСА МИРНОГО«ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»)В умовах реформування шкільної літературної освіти чільне місцезаймає проблема змісту освіти, зокрема літературної, та її науковометодичнезабезпечення. Використання сучасних навчальних технологій,серед яких – діалогові технології (сукупність форм і методів навчання, заснованихна діалоговому мисленні у взаємодіючих дидактичних системахсуб’єкт-суб’єктного рівня (учень-учитель, учень-автор, учитель-автор тощо))[5; 212], які найбільш поширені серед інших – шлях до реалізації зазначеноїпроблеми. Особлива роль, тут, відводиться діалогу як формі комунікативноївзаємодії реальних або уявних учасників, в ході якого відбуваєтьсяне просто обмін інформацією, а виявлення смислових позицій, цінніснихорієнтацій та особистісних аргументованих суджень.Організація діалогу на уроках літератури в старших класах є актуальнимзавданням для сучасної системи освіти, адже нові технологічні ізмістові підходи орієнтують вчителя та учня, в першу чергу, саме на вміннявести діалог в усіх його видах.Як зазначено в чинній програмі з української літератури для середньоїзагальноосвітньої школи, під час навчально-виховного процесу передбаченотаку його організацію, у процесі якої вчитель дає необхідні стартовізнання, висловлює-демонструє власні судження, заохочує до глибшогопізнання, зацікавлює, корегує, спрямовує вивчення теми. Але не вимагаєприйняття єдиної думки, не диктує своє прочитання тексту, він лишеспонукає до певних оцінних суджень, а учень вчиться їх робити самостійно,так само як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводитианалогії з сучасним життям, власним життєвим досвідом тощо [2].Цей акцент програми, спрямований на постійну творчу співпрацю,діалог учителя, учня з художнім твором, дає широкий простір для самостійногосприйняття і осмислення літератури як виду мистецтва.Як показує аналіз наукових публікацій вітчизняних (Б. Ананьєв,М. Бахтін, Л. Виготський, О. Леонтьєв, Б. Ломов, М. Каган, С. Рубінштейнта ін.) та зарубіжних учених (М. Бубер, А. Маслоу, Г. Олпорт та ін.), проблемапедагогічного спілкування займає одне з чільних місць в структурізнань про людину, є давньою та традиційною проблемою для теоретичнихта експериментальних наукових досліджень.Водночас, проблема діалогу, його природа, сутність, функціональніта організаційні особливості останнім часом привертає все більше увагиспеціалістів у галузі психології, педагогіки, лінгвістики, зумовлюючи, тим88

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Письменник і читач – нерозривні поняття: відокремлене одне від одного,кожне з них позбувається своєї сутності. Вивчати літературний твірпоза його функцією не можна: закономірності його побудови, змістовийвзаємозв’язок – все це визначається функцією твору і не існує сам по собі.Художній твір без вивчення його функції мертвий і незрозумілий, бо всійого найважливіші складові цією функцією обумовлені і виростають з неї.Отже, досліджувати його треба як цілісність з його змістом, формою, функцією,проблемою, визначеною письменником; його діалогом з читачемтощо [3; 248].Сприймаючи художній твір, учень переконується, що він має справуне з твором як таким, а з тим людським змістом, який вклав в нього автор.Автор, немов би, звертається до учня, передаючи йому свій таємний зміст,а учень осягає (або не осягає) все ціннісне розмаїття змісту, який передаєйому автор. Це – перший і основний діалог, хоч і розгортається в своєрідніймовчазній формі.На особливу увагу в роботі над змістом художнього твору заслуговує,зокрема, і робота над образами-персонажами, адже образ-персонаж –це своєрідний сплав індивідуального і типового, національного і загальнолюдського,а художній твір – то поважний документ духовного життя несамої лише індивідуальності поета, але й усієї нації, серед якої живе поет,настрій, відносини, чуття та події якої висловлює він як найживіші, найчутливішіїї частини. Тільки в єдності індивідуального і типового, національногоі загальнолюдського можна забезпечити повноцінний аналіз образівперсонажів[1, 265–266].Учні старшого шкільного віку проявляють інтерес до складного внутрішньогосвіту героя, прагнуть пізнати творчий світогляд автора. Саме відтого, як буде організована робота над образом-персонажем залежатимесприйняття і осягнення змісту літературного твору.У літературознавстві вершиною епічного мислення Панаса Мирноговважають роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875 р.), який академікО. Білецький назвав «будинком із багатьма прибудовами і надбудовами,зробленими неодночасно і не за строгим планом», де автор у центр художньогодослідження ставить неординарну людину й детально простежуєїї психологічний стан за різних обставин. Особливу увагу в творі, передусім,привертає центральний персонаж Чіпка Варениченко, який є однією іззагадкових постатей у літературі другої половини ХІХ століття. Нове в характеріЧіпки – результат зіткнення абсолютно протилежних первнів. Суперечністьу його внутрішньому світі – це, фактично, вічне розходженняміж прагненням до найповнішого самовираження, реалізації великої потенційноїенергії й постійною протидією зовнішніх обставин, неможливістюдосягти ідеального світопорядку (вимальованого в уяві). Отже, неординарнаособистість випадає із суспільної ієрархії; виникає конфлікт із середовищемі внутрішня драма душі.90

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Оволодівши увагою учнів, учитель активізує роботу над характеристикоюобразу Чіпки. При цьому, він може прямо звертатися до учня, викликаючийого безпосередню реакцію на відображене в тексті, або робитьнатяк на щось, інтригує, збуджує асоціації. Співучасть здійснюється у процесідіалогу, за умови, якщо учень поєднує у своїй свідомості різні деталіобразу, мотиви і картини життя головного героя в єдину картину буття.Саме в свідомості учня, образ Чіпки набуватиме своєї художньо-естетичноїцілісності, яка закладена йому свідомістю автора. З цією метою організовуєтьсяробота в малих групах:1 група досліджує дитинство;2 група – юність;3 група – молодість;4 група – зрілість.Кожна з груп досліджує основні події життя Чіпки, акцентуючи увагуна чинники, що мали вирішальний вплив на формування Чіпки як правдошукача,бунтаря та Чіпки-злочинця.Пропонуємо такі орієнтовні питання для обговорення:– З якою метою автор показує життя Чіпки з самого дитинства і дойого арешту?– Якими шляхами Чіпка шукав правду? Оцініть ці шляхи.– Чи завжди показано Чіпку в однаковому психологічному стані?Прокоментуйте.Для дискусії:– Чіпка і земля.– Складні стосунки Чіпки з матір’ю.– Чіпка в подружньому житті.– Батько Чіпки: ідеал для нього чи злочинець?– Чому традиційна мораль селян стала трагедією для Чіпки?– Як простежується боротьба добра і зла за душу головного персонажа?Відповідь прокоментуйте.– Як уживається в образі Чіпки господар-працелюб і розбишакаграбіжник?– Поміркуйте, чи однозначно оцінює автор образ Чіпки на початкута в кінці твору?– Чи можна виправдати Чіпку? (Дискусія).Така робота, проведена у формі діалогічної взаємодії, має перейти увнутрішній діалог між «Я» і «Ти» у свідомості учня. Таким чином, посткомунікативнийетап роботи над характеристикою образу Чіпки – це набуттяучнем нових художніх цінностей, створення власного світобачення: він теперсам починає виступати транслятором цих цінностей.Діалогічна ситуація створюється (в цьому головна різниця урокудіалогувід звичайного уроку-бесіди, на якому вчитель знає наперед відповідіна поставлені запитання), виходячи з реакції учнів на повідомлені чи92

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011набуті факти, смисли, цінності. Вона, звичайно, прогнозується, модулюєтьсяпедагогом, але ніколи не може бути запрограмована раніше, бо вцьому випадку діалог втрачає смисл як вільне спілкування двох рівноправнихспіврозмовників.Отже, перевага діалогічної взаємодії на уроці української літератури– у зверненні до кожного учня як неповторної індивідуальності, де вчительзаймає позицію співрозмовника, зацікавленого особистою думкою кожногоі поважає цю думку, спонукає до свободи висловлювань, полеміки, виникненнянових проблем для обговорення. Вчитель перетворюється з джерелаінформації в активного учасника творчого процесу, який ефективновпливає на становлення інтелектуально і естетично розвиненої особистості.Зазначені вище принципові позиції можна визначити як підґрунтядля впровадження технології діалогічної взаємодії в навчальний процес науроках української літератури в старших класах.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніхнавчальних закладах : навчальний посібник для студентів вищихзакладів освіти / Є. А. Пасічник. – К. : Ленвіт, 2000. – 384 с.2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів : Українська література5–12 класи. – К. : Ірпінь, 2005. – 201 с.3. Сивокінь Г. М. Одвічний діалог (Українська література і її читач віддавнини до сьогодні) / Г. М. Сивокінь. – К. : Дніпро, 1984. – 255 с.4. Токмань Г. Л. Методика викладання української літератури в старшійшколі : екзистенціально-діалогічна концепція / Г. Л. Токмань. – К. :Міленіум, 2002. – 320 с.5. Химинець В. І. Інноваційна освітня діяльність / В. І. Химинець. – Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2007. – 364 с.93

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Олена ДеркачФОРМУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ДОСВІДУ МОЛОДШИХШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙСоціальні перетворення та екологічні катаклізми в Україні докоріннозмінили орієнтації в галузі освіти. Одним із головних напрямків нової освітньоїфілософії є спрямування навчально-виховного процесу на розвитоктворчої, мобільної особистості учня, на розкриття його потенційних можливостейі здібностей, утвердження загальнолюдських якостей.Пріоритетного значення в сучасному житті набуває формуванняприродоохоронної компетентності дітей, зокрема молодших школярів,оскільки від рівня природоохоронних знань, умінь і навичок останніх залежатиме,як підростаюче покоління опікуватиметься природою, яким будемайбутнє України.Зазначимо, що розв’язання цих проблем можливе лише на основіширокого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих навсебічний розвиток дитини. Одними з основних методичних інновацій єінтерактивні методи навчання.Оскільки, освіта вимагає динамічності, творчості, взаємодії вчителяй учня в начальній діяльності, окреслена проблема – сучасна та актуальна.З огляду на це, метою нашої статті є розкриття оптимальних шляхів формуванняприродоохоронного досвіду молодших школярів засобами інтерактивнихтехнологій.Інтерактивне навчання розглядають як спеціальну форму організаціїпізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створеннякомфортних умов, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальнуспроможність [3, 9]. Як наслідок цього – глибоке засвоєнняекологічних знань, формування природоохоронних умінь і навичок.Підґрунтя інтерактивного навчання в практиці української школибуло закладено ще в перші десятиріччя XX століття в період реформуванняосвіти. Вже в 20-ті роки застосовувались бригадно-лабораторний тапроектний методи, колективний спосіб навчання, робота в парах змінногоскладу. Значний внесок у розвиток інтерактивних технологій здійснивА. Рівін, який запровадив у школі ідеї взаємного навчання.Подальша розробка елементів інтерактивного навчання знайшла відображенняв творчості В. Сухомлинського, вчителів-новаторів 70–80 роківШ. Амонашвілі, Є. Ільїна, С. Лисенкової, В. Шаталова.Вдосконаленням інтерактивної діяльності займаються В. Безпалько,В. Дяченко, В. Мельник, О. Пєхота, Л. Пироженко, О. Пометун,С. Сисоєва, В. Сластьонін, О. Філатов, Д. Чернілевський та інші.За визначенням О. Пометун, суть інтерактивного навчання полягає вспівнавчанні, взаємонавчанні (колективному, груповому, навчанні в спів-94

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011праці), де учні й вчитель є рівнозначними суб’єктами діяльності [2, 46].Зазначимо, що застосування інтерактивних технологій у формуванніприродоохоронного досвіду молодших школярів вмотивовує їхню діяльність,передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольовихігор на лоні природи. Спільне вирішення екологічних проблем дітьми, наоснові аналізу та синтезу сприяє формуванню навичок і вмінь бережливогоставлення до навколишнього середовища. Інтерактивні методи у співробітництві,взаємодії розвивають природоохоронні цінності учнів, формуютьїх компетентність, оптимізують навчально-виховний процес. Вони дозволяютьмолодшим школярам:1) ґрунтовно аналізувати навчальну інформацію, творчо підходитидо засвоєння матеріалу про об’єкти природи;2) навчитись формулювати власну думку, доводити свою точку зорущодо проведення природоохоронних акцій, поважати альтернативні думки,аргументувати й дискутувати;3) моделювати й розв’язувати пізнавальні, життєві та соціальні ситуації,збагачуючи таким чином власний пізнавальний і соціальний досвід;4) учитись будувати конструктивні взаємини в групі, визначати своємісце в ній, уникати конфліктів шляхом їх розв’язання та пошуку компромісів,прагнути до діалогу, знаходити спільне вирішення екологічної проблеми;5) розвивати навички проектної природоохоронної діяльності, самостійноїтворчої роботи;6) реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає і тих, хто навчається,сприяючи оздоровленню психологічного клімату та створенню ситуаційуспіху кожного.Зазначимо, що останнім часом дослідники проблем організації навчальногопроцесу звернулись до більш глибокого вивчення ролі та функційучня. Так, англійські автори Г. Єллінгтон і Ф. Персивал визначають технологіюнавчання як «більш ретельне подання всіх аспектів побудови ситуаційнавчання, які є найбільш адекватними для досягнення цілей, поставленихперед тими, хто навчається». Її роль, вони вбачають, у наданні допомогиу всілякому підвищенні ефективності процесу навчання [4].З огляду на це, ефективним засобом формування природоохороннихзнань, умінь і навичок молодших школярів є використання методів психологічноїактивізації дитячої творчості, [5] які, за нашими дослідженнями,розвивають у дітей впевненість у власних силах і здібностях, вчать застосовуватиальтеративні шляхи пошуку екологічної інформації, виховуютьнезалежність у судженнях і мисленні, бережливе ставлення до навколишньогосередовища.Оптимальними, на нашу думку, є:1. Метод каталогу чи асоціацій – перенесення властивостей з одногооб’єкта на інший, з метою глибшого усвідомлення екологічних зв’язків.95

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Наприклад:– порівняйте «веселе»дерево з «сумним»;– перенесіть властивості квітки на дівчинку.2. Вправи на емпатію. Діти ставлять себе на місце об’єкта природи,передають його думки, почуття, настрій.3. Біном фантазії. За допомогою зміни форм слова, прийменників дітина уроках української мови пов’язують предмети, явища чи їх властивостіз власною природоохоронною діяльністю.4. Метод морфологічного аналізу – створення нового об’єкта природишляхом поєднання найкращих особливостей, якостей, характеристикінших об’єктів навколишнього середовища, визначення його місця та значенняв природі.5. Символічна синектика – відображення реального світу різнимисимволами та знаками, складання карт природоохоронної діяльності в позаурочнійроботі.6. Метод зіставлення – забезпечує розуміння дітьми важливостібудь-якого об’єкта природи, його неповторності, винятковості, необхідностів природі, як людини в суспільстві.– Я – людина.– А я дерево.– У мене є ноги, тулуб, руки.– А у мене – коріння, стовбур, гілля.– Я мрію про довге та щасливе життя.– І я прагну того ж.7. Метод мозкового штурму – знаходження якомога більшої кількостішляхів розв’язання екологічної проблеми.8. Метод моделювання – створення учнями моделей природоохоронноїдіяльності.9. Побудова ланцюгів протиріч, знаходження шляхів їх розв’язання.Наприклад:Добре, що конвалія травнева – лікарська рослина занесена до Червоноїкниги, росте в лісі, адже є можливість помандрувати лісовими стежками,щоб її побачити.Погано, що не завжди є можливість потрапити на екскурсію до лісуу період цвітіння даної рослини.Рішення – виростити рослину біля школи, створивши всі необхідніумови для її акліматизації.У дітей з’являється можливість не лише взяти участь у охороні рослин,а й провести експеримент із збереження генофонду первоцвітів, якийрозрахований на кілька років.10. Метод ідеалізації об’єкта природи – створення оптимальних умовв довкіллі для того, щоб природний об’єкт, за яким ведеться спостереження,отримав ідеальні умови для життя.96

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 201111. Метод фантастичної проблеми. «Що було б, якби..?» – плануванняприродоперетворювальної діяльності людини в довкіллі.Варто зазначити, що процес формування природоохоронного досвідумолодших школярів значно оптимізує групова інтерактивна діяльність, якасприяє результативності в засвоєнні екологічних знань, розвиткуприродоохоронних умінь і навичок шляхом активної співпраці дітей,об’єднаних спільною метою.Виходячи з цього, окреслимо структуру природоохоронної груповоїдіяльності молодших школярів «Швидка екологічна допомога» упозаурочний час.І група – «Екологічна розвідка»Завдання групи:1) відшукати в межах мікрорайону ліцею об’єкти природи, якіпотребують захисту чи охорони;2) створити картотеку «скривджених» дерев, кущів тощо, розробитимаршрут руху до них;3) донести до відома інших груп «термінові телеграми» пронеобхідність надання допомоги природним об’єктам.ІІ група – «Екологи – науковці»Завдання групи:1) знайти якнайбільше шляхів надання допомоги об’єктам природиза допомогою інтерактивної вправи «відкритий мікрофон»;2) методом «мозкового штурму» обговорити їх доцільність таобрати оптимальні.3) створити алгоритм-пам’ятку для подальших природоохоронних дій;4) підготувати інвентар для надання допомоги.ІІІ група – «Природоохоронці – лікарі»Завдання групи:Отримавши від попередніх груп пам’ятку, маршрут руху танеобхідний інвентар, надати допомогу зеленим насадженням або тваринам(підв’язати зламану гілку, замастити рани, полити квіти, дерева чи кущі,знищити бур’яни, розпушити ґрунт, розвісити годівниці, насипати поживудля птахів).ІV група – «Екологи – експерти»Завдання групи:1) провести експертизу виконаної роботи;2) при необхідності внести корективи у природоохороннудіяльність;3) створити фотомонтаж «Врятовані об’єкти природи» для журналузвітності груп.V група «Екологічна агітбригада»Завдання групи:1) здійснити рейд по класах ліцею з метою пропаганди бережливого97

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ставлення до природи;2) презентація фотомонтажу «Врятовані об’єкти природи»;3) випуск газет із тематики «Збережемо природу рідного краю»;4) залучення дітей інших класів до природоохоронних акцій.Групи мають постійний склад, але для збереження інтересу додосліджень у природі періодично змінюється вид їхньої діяльності. Такимчином, кожна група виконує різну роботу в межах спільного проекту«Швидка екологічна допомога», що забезпечує динамічність роботи дітей,стимулює їх до пошуку. Це, в свою чергу, сприяє розвитку внутрішньоїмотивації природоохоронної діяльності.Важливе місце в формуванні природоохоронного досвіду молодшихшколярів відводимо використанню дискусій у навчально-виховній діяльності.Дискусію в педагогічній науці розглядають і як метод, і як формуорганізації навчання. Над цим питанням працюють Ю. Чабанський,Т. Ільїна, В. Оконь, О. Савченко, С. Смирнов, та інші.Ми визначимо дискусію як аналітичний діалог учнів або учнів івчителя з проблеми природоохоронної діяльності, яка має багато різнихдумок.Як правило, дискусія розпочинається з питання або твердження, висловленогоким-небудь з учнів або вчителем. У наступному обговореннінаводяться аргументи, думки й виражаються різні точки зору. Таким чином,дискусія за своєю природою є інтерактивною взаємодією, а аналітичнийдіалог передбачає вислуховування ідей, висловлених співрозмовникамиі реагування на них [2, 92–93]Дискусії вчать глибокому розумінню екологічних проблем, формуваннюприродоохоронної позиції учнів, оперуванню аргументами, критичномумисленню, сприяють розвитку власних переконань і поглядів на навколишнійсвіт. У дітей закріплюються навички міжособистісного спілкування,такі, як уміння слухати, співпереживати, переконувати, співпрацюватиз іншими членами групи.Під час використання дискусій у формуванні природоохоронного досвідумолодших школярів ефективними будуть наступні її варіанти та технології:1) «Круглий стіл» – бесіда невеликої групи учнів, члени якої обговорюютьпоставлене вчителем питання, спілкуючись не тільки між собою, ай з аудиторією.2) «Петельна» дискусія (засідання експертної групи) – обговоренняприродоохоронних заходів усіма учасниками групи та виклад позиції групиу вигляді коротких виступів кожного її члена перед усім класом.3) Дебати – обговорення, побудоване на основі заздалегідь підготовленихі зафіксованих виступів двох протилежних команд, висування аргументів«за» та «проти», їх доведення.4) Концентричні кола – спілкування членів групи з класом шляхом98

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011обміну позиціями: група передає дискутування класу та навпаки.Використання дискусій у навчально-виховній діяльності сприяє розвиткуекологічно грамотної особистості молодшого школяра, формуваннюйого природоохоронних знань, умінь та навичок.Отже, аналіз шляхів формування природоохоронного досвіду учнівпочаткових класів засвідчує, що застосування інтерактивних технологійдопомагає відійти від стереотипів у навчанні та вихованні, забезпечує всебічнийрозвиток особистості, здатної до самоосвіти й самореалізації, якавміє критично мислити, відповідально ставиться до природи, бере активнуучасть у природоохоронних проектах, передбачає наслідки поведінки людинив природі. Все це потребує подальшого теоретичного обґрунтуваннята експериментальної апробації.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Андрєєва В. Настільна книга педагога : посібник для тих, хто хоче бутивчителем-майстром / В. Андрєєва, В. Григораш. – Х. : Вид. група«Основа», 2009. – 352 с.2. Пометун О. Інтерактивні методики та система навчання / О. Пометун.– К. : Шкільнй світ, 2007. – 112 с.3. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : науково-методичнийпосібник / О. Пометун. – К. : Видавництво А.С.К.,2004. – 192 с.4. Percival E., Ellington H. A Handbook of Educational Technology. – London;N. Y., 1984. – P. 12, 13, 20.5. Шептифрац А. Ознакомление дошкольников с живой и неживой природой,с использованием методов психологической активизации детскоготворчества / А. Шептифрац (Примерные конспекты занятий) –г. Тирасполь, 1996. – 105 с.99

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Оксана КравчукЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙНА УРОКАХ З КУРСУ «Я І УКРАЇНА»Навчальний курс «Я і Україна» реалізує галузь «Людина і світ» Державногостандарту початкової загальної освіти і охоплює такі змістові лінії:Людина як особистість; Людина і суспільство; Людина серед людей;Культура; Об’єкти природи; Планета Земля; Україна; Рідний край. Зазначенізмістові лінії у програмі 1–2 класів виділяються як природознавча ісуспільствознавча в інтегрованому предметі «Я і Україна» (1 год.), а в 3–4класах вони представлені окремими предметами: «Природознавство» і«Громадянська освіта» (по 1 год.). Можливий варіант їх інтегрованого вивчення.«Громадянська освіта» – продовжує суспільствознавчу складову початковоїосвіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшогошколяра, його громадянське зростання.«Природознавство» – як навчальний предмет має інтегрований характер,оскільки зміст його утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуваннямміжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язківіз природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.Зразки уроків в 1-му класі з використанням ІТНУрок на тему: «Тварини. Що дають тварини людям? Живий куточоквдома і в класній кімнаті»Очікувані результати:Після цього уроку учні зможуть:− розрізняти тварин за їх характерними ознаками;− пояснювати, що дають людям тварини;− розрізняти свійських і диких тварин;− висловлювати власне ставлення до тварин.Обладнання:Підручник «Віконечко» авт. Н.М. Бібік, Н.С. Коваль, іграшковий мікрофон,предметні малюнки тварин; надруковане кліше з написом: «Якзмінилося твоє попереднє уявлення про тварин? – Раніше я думав (думала),що…».Орієнтовний план і зміст проведення урокуІ. Вступна частина уроку (5 хв.)1. Актуалізація опорних знань – 3 хв.2. Мотивація навчальної діяльності – 1 хв.3. Оголошення теми і очікуваних результатів – 1 хв.100

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ІІ. Основна частина уроку (20 хв.)1. Загальне поняття про тварин – 5 хв.2. Середовище життя тварин – 5 хв.3. Користь тварин для людей – 5 хв.4. Живий куточок вдома і в класній кімнаті – 5 хв.ІІІ. Підсумкова частина уроку (5 хв.)І. Вступна частина уроку1. Актуалізація опорних знань учнів.Розпочинаємо урок з актуалізації опорних знань за технологією«Мікрофон». Учитель, передаючи іграшковий мікрофон учням, проситькожного учня назвати тварину, яку він знає (бажано, щоб учні не повторювалися).Учитель підсумовує відповіді учнів і переходячи до мотивації навчальноїдіяльності, запитує дітей:– Чи всі види тварин ви назвали?– Як ви гадаєте, метелик, мурашка, окунь – тварини?Після заслуховування кількох відповідей учнів, учитель оголошуєтему та очікувані результати уроку.– Отже, на уроці ми з’ясуємо хто такі тварини, навчимось розрізнятисвійських і диких тварин, пояснювати що вони дають людям, де вонимешкають.ІІ. Основна частинаОсновну частину уроку вчитель розпочинає з повідомлення:– Мурашка, щука, жаба, черепаха, синиця, курка, вовк, лев – цетварини. Всі вони різні – великий слон і маленька мурашка, метелик схожийна квітку, їжак – колючий, вовк – сірий, лисиця – руда… Тварини заселяютьвсі куточки нашої планети. Вони літають у піднебессі, повзаютьпід землею, ходять по землі та плавають у воді.– Всі тварини поділяються на групи: птахи, звірі, риби, комахи.Серед цих тварин є свійські – тобто ті, яких люди приручили, і дикі, щопристосувалися до природних умов.– Отже, перевіримо, чи можете ви розрізнити тварин різних груп.Продовжуючи роботу, вчитель об’єднує клас в групи по 4–6 осіб.Учні розподіляють ролі у групі. Кожна група отримує предметні малюнкиіз зображенням тварин. Учитель ставить групам завдання:1 групі із представлених малюнків тварин (кіт, риба, голуб, метелик,береза, гуска, кінь, калина) необхідно відібрати лише зображення тварин іобґрунтувати вибір.2 групі необхідно представлені зображення тварин (гуска, лелека, синиця,півень, горобець, індик, голуб) об’єднати у дві групи і пояснити вибір.3 групі необхідно представлені зображення тварин (окунь, ведмідь,лелека, сом, синиця, тигр, щука, лисиця, півень) об’єднати у 3 групи і пояснитивибір.101

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 20114 групі із представлених малюнків тварин (лев, тигр, рись, корова,лисиця, вовк, ведмідь) вилучити зображення зайвих і обґрунтувати вибір.5 групі необхідно представлені зображення тварин (гуска, олень, кінь,вівця, слон, півень, зебра, панда) поділити на дві групи і пояснити вибір.Час виконання завдання – 2 хвилини. По закінченню відведеного часукожна група презентує результати роботи.Переходячи до вивчення питання мешкання тварин, учитель кріпитьдо дошки плакати із зображенням середовищ життя: лісу, водойми, луків,господарського двору. Наприклад:Діти працюють у тих же групах.Кожна група отримує набір малюнків із зображенням тварин (наборидля кожної групи різні), наприклад:Учням необхідно «розселити» тварин відповідно до середовищапроживання (прикріпити картки на відповідний плакат) і пояснити свої дії.На виконання завдання відводиться 3 хвилини. По завершенню відведеногочасу представники груп презентують результати роботи за технологією «Незакінченеречення»: «Група вважає, що тварина мешкає … . Тому, що …».Наступне питання «Що дають тварини людям» розглядається в па-102

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011рах. Учитель пропонує учням у парі з товаришем по парті розглянути малюнкина ст. 73 підручника і визначити, що люди одержують від тварин.На вправу відводиться 3 хвилини, після чого учитель за технологією «Мікрофон»перевіряє виконання завдання. Учні називають тварин та продукти,які люди отримують від них. Наприклад: З шерсті овець виготовляєтьсятканина.Опитування припиняється, коли відповіді повторюватимуться.Переходячи до наступного завдання, учитель повідомляє:– Для життя тваринам потрібна їжа. Тварини, що живуть на волі,самі здобувають їжу, а про тих тварин, які людина приручила, необхіднопіклуватися. Перевіримо, чи знаєте ви як годувати тварин.Вчитель об’єднує клас в групи по 4–6 осіб. Кожна група отримує зображеннятварини. Учитель ставить групам завдання – розповісти, як необхіднодоглядати за твариною.1 група малюнок акваріумної рибки.2 група зображення папужки чи синиці.3 група малюнок кролика.4 група малюнок хом’ячка.5 група малюнок кішки.На підготовку відповіді відводиться 5 хв., після чого вислуховуєтьсякожна група.ІІІ. Підсумкова частинаПідводячи підсумки уроку, можна запропонувати відповісти на питанняза поданим надрукованим кліше, що вивішується на дошку:Як змінилося твоє попереднє уявлення про тварин?Раніше я думав (думала), що …Учні за поданим початком дають відповіді (4 хв.)Вкінці уроку вчитель запитує дітей, що їм на уроці найбільше сподобалося.Бажаючі вислуховуються в іграшковий мікрофон.Використані технологіїЧастина урокуІ. Вступна частинаІІ. Основна частинаІІІ. Підсумкова частинаТехнології«Мікрофон»Робота в малих групахРобота в парах«Мікрофон»«Незакінчене речення»103

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Урок природознавства у 1 класіна тему: «Вода»Очікувані результати:Після цього уроку учні зможуть:− називати стани води;− розповідати про властивості води;− наводити приклади використання води у житті людини;− висловлювати ставлення про збереження води.Обладнання: Підручник «Я і Україна. Віконечко» 1 клас Н.М. Бібік,Н.С. Коваль; набір для дослідів (6 стаканів з водою, 6 паличок для розмішуванняводи; тарілка; сіль, цукор, цвяхи, пісок) малюнки різних станівводи, таблиця кругообігу води.Орієнтовний план і зміст проведення урокуІ. Вступна частина (5 хв.)1. Актуалізація опорних знань.2. Мотивація навчальної діяльності.3. Оголошення теми і очікуваних результатів.ІІ. Основна частина уроку (30 хв.)1.Три стани води.2. Кругообіг води.3. Властивості води.4. Значення води.ІІІ. Підсумкова частина уроку (5 хв.)І. Вступна частинаУчитель розпочинає актуалізацію опорних знань із загадки:Вона і краплинка, вона і сніжинка, вона може парою бути. (Вода)Після того, як діти відгадали загадку вчитель запитує дітей:– Як ви гадаєте, для чого потрібна вода?Відповіді заслуховуються за технологією «Мікрофон».З метою мотивації навчальної діяльності вчитель ставить запитаннядо дітей:– Чому важливі для людини знання про воду?Вислухавши відповіді окремих учнів, вчитель говорить:– Щоб поповнити знання про воду, ми проведемо дослідження та дізнаємосяпро стани води та властивості води; зможемо наводити прикладивикористання води людиною; висловлювати своє ставлення про збереженняводи.ІІ. Основна частина урокуОсновну частину уроку учитель розпочинає з надання необхідної інформаціїучням про три стани води (2 хв.):– Вода – багатство Землі. Вона необхідна для життя всіх живих104

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011організмів. На планеті вода займає більше території, ніж суша. У природівода перебуває у трьох станах: рідкому (дощ, туман, роса, вода), твердому(сніг, лід, крига, бурульки), газоподібному (водяна пара).Для перевірки розуміння учнями станів води учитель об’єднує клас вгрупи по 4–6 осіб. Учні розподіляють ролі у групі. Кожній групі роздаютьсямалюнки із зображенням різних станів води. Наприклад:– рідкий стан: чай, компот, сік;– твердий стан: сніжинка, снігова баба, крижина, кубик льоду;– газоподібний стан: чайник, що парує, хмаринка, чашка, що парує.Кожна група повинна визначити у якому стані зображена вода намалюнках і пояснити свій вибір. Після закінчення визначеного часу (2 хвилини)учитель вислуховує відповіді представників груп. Вразі незгоди з відповіддюпредставник іншої групи може висловити свою думку.На дошці, вчитель кріпить зображення краплинки води і вислухавшивідповіді учнів, підсумовує:– Отже, вода може перебувати у трьох станах – рідкому, твердому,газоподібному (учитель кріпить навколо краплини зображення сніжинки,хмарини і стакана з водою).Знайомлячи учнів з кругообігом води в природі, учитель читає казкупро подорож краплинки роси:Крапля росиРано-вранці на квітці троянди прокинулась Крапля роси.– Як я тут опинилась? – замислилася Крапля. – Увечері ж була високов небі. Як я потрапила на землю?І захотілось їй знову в небо.Пригріло сонечко. Випарувалась Крапля, піднялася високо в небоблакитне, до самого Сонечка. Там – тисячі інших крапель! Зібрались вонив темну хмару й заступили Сонечко.– Чого ви мене заступили від людей? – розгнівалось Сонечко. І послалона темну хмару вогненну стрілу. Вдарила вогненна стріла, загримівгрім. Злякалась темна хмара й розсипалась. Пішов дощ. Упала крапля наЗемлю.– Дякую тобі, Крапле, – сказала Земля. – Я так скучила за тобою.105

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Після прослуховування казки учитель показує таблицю, на якій зображенокругообіг води і пропонує учням у загальному колі відповісти назапитання:– Де взялася Крапля вранці на троянді?– Чому вона знову могла піднятися високо в небо до самого Сонечка?– Як краплина опинилася на землі?Групи по черзі висловлюються. Після того, як будуть вичерпані всівідповіді, приступають до обговорення поданих ідей. Підбиваються підсумкироботи.Для ознайомлення із властивостями води, вчитель об’єднує клас вгрупи, кожна з них отримує завдання:1 група. Визначте чи має вода колір і запах. Зробіть висновок.2 група. Вилийте воду на тарілку. Що сталося з водою? Зробіть висновок.3 група. У склянку з водою киньте 2–3 кришталики солі, розмішайте.Куди поділися кришталики? Зробіть висновок.4 група. У склянку з водою вкиньте пісок і розмішайте. Що сталося зпіском? Зробіть висновок.5 група. У склянку з водою вкиньте цвяхи і розмішайте. Що сталося зцвяхами? Зробіть висновок.6 група. У склянку з водою вкиньте цукор і розмішайте. Що сталося зцукром? Зробіть висновок.На виконання завдання відводиться 3 хв. Учитель, на столі, заздалегідьготує набори для таких же дослідів. Представляючи результати, кожнагрупа демонструє досліди з водою і робить висновки.Вчитель узагальнює відповіді учнів і заповнює завчасно підготовленутаблицю:Властивості водиРідина без запахубез кольоруРозчиняє речовиниРозглядаючи питання охорони водойм та збереження води, учительговорить:– Всім живим організмам – рослинам, тваринам, людям – потрібнавода. Живі організми постійно витрачають воду, тому її кількість потрібнопоповнювати. А ще, вода потрібна на фабриках і заводах для виготовленнярізних виробів. Не скрізь на планеті є запаси води у достатній кількості.Тому люди повинні дбати про збереження води.За технологією «Два − чотири − всі разом» учитель пропонує обговоритипитання збереження води.Учитель. Об’єднайтеся в пари та запропонуйте, як можна зберег-106

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ти воду на планеті (1 хв.).Потім, учитель об’єднує пари в четвірки і просить обговорити попередньодосягнені рішення щодо поставленої проблеми (2 хв.). Після цього,учитель переходить до колективного обговорення проблеми. Учні висловлюютьсвої думки, а вчитель записує пропозиції учнів.Оскільки, учні ще не вміють читати, то можна замість запису використатиумовні позначення, наприклад:ІІІ. Підсумкова частина.При підведенні підсумків, учитель звертає увагу учнів на очікуванірезультати уроку і, передаючи уявний мікрофон (вибірково), пропонує дітямзакінчити речення:Сьогодні на уроці я дізнався, що вода…Використані технологіїЧастина урокуІ. Вступна частинаМікрофонТехнологіїІІ. Основна частинаІІІ. Підсумкова частинаРобота в парахКоло ідейРобота в малих групахДва − чотири − всі разомНезакінчене реченняСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Бібік Н. М. Віконечко : підручник / Н. М. Бібік, Н. С. Коваль. – Київ,2005.2. Бібік Н. М. Я і Україна. Віконечко : підручник 1 клас / Н. М. Бібік,Н. С. Коваль. – Київ, 2007.3. Програма для середньої загальноосвітньої школи 1–4 класів. – К. : Початковашкола, 2006. – 432 с.107

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Любов Прокоф’єваМЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ТРЕНІНГОВИХ ЗАНЯТЬВ КУРСІ «ПЕДАГОГІКА»Система освіти в Україні переживає важкий період корінної перебудовивсіх своїх структур, головна мета якої міститься у тому, щоб перебудуватинавчально-виховний процес, щоб він став головним фактором розвиткуособистості, провідною умовою ії духовної та фізичної досконалості,творчої та соціальної активності. На шляху до цієї мети існує безліч перешкод.Одна з головних – недостатній професіоналізм педагогічної діяльності,низький творчий потенціал багатьох педагогів. Це є однією з головнихпричин дефіциту мотиваційної сфери молоді до активної пізнавальноїдіяльності.Головною метою сучасної освіти виступає формування соціальноактивної і творчої особистості, яка спроможна самостійно робити правильнийвибір, ставити та реалізовувати мету, що виходить за межі стандартнихвимог, усвідомлено оцінювати свою діяльність та вміти ії аналізувати.Це зумовлює необхідність пошуку найефективніших шляхів підготовкистудентів до майбутньої педагогічної діяльності.У педагогічній літературі накопичено наукові знання щодопідготовки майбутніх вчителів до педагогічної діяльності. Так,досліджувалися проблеми кумулятивного принципу навчання педагогічнійдіяльності, побудові освітнього процесу на основі постановки завдань,педагогічного моніторингу, технологіям навчання майбутніх педагогів навичкамспостереження та спілкування, діагностичній та дослідницькійдіяльності (Д.І. Ваганова, П.Є. Решетніков, І.І. Риданова).На основі теоретичних розробок та експериментальних дослідженьвчених (Н.В. Клюєва, М.О. Лазарєв, Л.Ю. Ращупкіна) встановлено прямузалежність вдосконалення педагогічних здібностей від рівня розвиткутворчої особистості, застосування особистісно-орієнтованих технологійнавчання, використання нетрадиційних методів.Важливе значення у розв’язанні проблем організації тренінгових занятьмають дослідження, здійснені вченими С.В. Гіппіусом,Л.І. Крівцовою, О.А. Осиповою. Вони стосуються розкриття психологічноїоснови тренінгу, суті соціально-психологічного тренінгу, специфікитренінгових занять з різновіковими групами.Мета статті – з’ясувати специфічні характеристики тренінговоїтехнології навчання, визначити методичні умови використаннятренінгових технологій у навчальному процесі вищої школи. Відповіднодо мети поставлено такі завдання: визначити поняття «тренінговатехнологія навчання»; здійснити аналіз форм та методів, які використовуютьсяна тренінговому занятті у вищій школі.108

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Тренінгова технологія навчання – система психологічних, загальнопедагогічних, дидактичних, методичних процедур взаємодії педагога тастудентів, яка спрямована на проектування і реалізацію змісту навчання таімітаційне моделювання професійно-педагогічних відношень.Тренінгові технології передбачають таке навчання, в якомуособистість студента знаходиться у центрі уваги викладача та навчальнопізнавальнадіяльність студентів є головною у тандемі «викладач – студент».Проведення тренінгових занять в курсі «Педагогіка» передбачає додержуваннятаких вимог, як свобода вибору партнера для вдосконаленняспільних завдань, самостійне вивчення теоретичного матеріалу та його обговореннядо проведення педагогічного тренінгу, вибір навчальнодослідницькихзавдань для формування пошукової активності.У науковій літературі підкреслюється, що організація тренінговихзанять спрямована на використання діалогічного підходу, який визначаєсуб’єкт-суб’єктну взаємодію і збільшення свободи учасників педагогічногопроцесу, самоактуалізацію і самопрезентацію особистості студента.Необхідно підкреслити, що тренінгові технології навчання передбачаютьперетворення позиції викладача та студента в особистісно-рівноправніпозиції. Це пов’язано з тим, що викладач не стільки вчить, скількиактуалізує, стимулює студента до загального і фахового розвитку, створюєумови для його самоосвіти [4; 104].Особливого значення для тренінгових технологій навчання в курсі«Педагогіка» набувають персоніфікація педагогічної взаємодії, якапотребує адекватного вмикання в цей процес особистого досвіду –почуттів, переживань, емоцій, дій та вчинків, які їм відповідають.Деперсоналізована педагогічна взаємодія жорстоко детермінується рольовимирозпорядженнями, що суперечить сутності діалогічного підходу [6; 63].У ході дослідження ми прийшли до висновку, що на тренінгових заняттяху вищій школі потрібно використовувати форми і методи, які передбачаютьбезпосередню мотивацію навчальної та інших видів діяльності,дають можливість майбутнім вчителям пізнати радість від осмисленнявласного росту і розвитку, набути досвіду творчої діяльності. До нихвідносяться:– презентації та «крилограми». Це короткі вправи, призначені розпочинатизаняття. Вони допомагають учасникам створити атмосферудовіри в групі. Такі вправи повинні заохочувати до участі та взаємноїпідтримки.– мозковий штурм (мозкова атака). Метод і термін «мозковийштурм» (мозкова атака) було вперше застосовано американським вченимА.Осборном, як поліпшений варіант евристичного діалогу Сократа із широкимвикористанням вільних асоціацій, одночасним створенням психоевристичногомікроклімату в малих групах для підвищення ефективності109

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011рішення творчих завдань.Мета мозкового штурму (мозкової атаки) полягає в тому, щобзібрати якомога більше ідей щодо специфічних проблем від учасниківтренінгу упродовж обмеженого періоду шляхом розгальмування.Основний принцип і правила цього методу – абсолютна заборонакритики запропонованих учасниками ідей, заохочення всіляких реплік,жартів. Учасники педагогічного тренінгу мають відчувати: те, що вони говорять,не оцінюється та не засуджується. Діалог викладача зі студентамив умовах мозкового штурму виступає засобом, що дозволяє прибратиможливі бар’єри (психологічні, соціальні, педагогічні та ін.) і визволититворчу енергію учасників [5; 53].У науковій літературі зустрічається декілька різновидів мозковогоштурму: пряма активна мозкова атака (невелика кількість учасників – до15 осіб, тривалість – до 60 хвилин); масова мозкова атака (можуть прийматиучасть до 60 учасників); зворотна мозкова атака; індивідуальний мозковийштурм та ін.Угорським вченим Я. Шуманським запропоновано три етапи проведеннямозкового штурму [8; 37]. Перший етап – вільне висловлюванняідей. На цьому етапі викладач ставить проблему, активізує роботу групи увипадку, якщо творча напруженість знижується: це може бути постановкадодаткових запитань, пропозиція власних ідей, нових підходів і т.д. Другийетап – комбінування. На цьому етапі викладач стимулює комбінуванняшляхом постановки питань, подає повний список ідей. Третій етап – критикаідей. Студенти дають якісну оцінку ідеям за такими критеріями:можливість реалізації ідеї або відсутність цієї можливості; можливістьреалізації відразу після короткого чи тривалого терміну; можливість застосуванняідей в інших галузях науки. Викладач забезпечує обговорення,критику та оцінку кожній ідеї.Перелік ідей пізніше може бути використаний у подальшій роботі,яка може проходити у формі дискусій з розподілом пропозицій покатегоріях із відкиданням одних та наданням переваги іншим. Мозковийштурм може бути початком роботи над новою проблемою чи темою.Дискусія базується на обміні думками між студентами, викладачемта студентами з конкретної проблеми. Під час проведення дискусій студентинабувають нових знань, укріплюються у власній думці, вчаться їхвідстоювати. Головна функція дискусії – стимулювання пізнавальногоінтересу. Тому основним завданням викладача у дискусії виступає створенняатмосфери, в якій може розвиватися вільне обговорення в атмосферіконфіденційності, відкритості, щирості.Часто дискусією називають спір, суперечку осіб. Для неї характерначіткість мети, компетентність, науковий підхід до проблеми, повага доаргументів опонента, послідовна критика міркувань учасників обговорення.Під час дискусії можливе використання різних прийомів: аргументації110

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011(сукупності аргументів на користь будь-якого твердження); дебатів (обміндумками з певних питань); демонстрації (логічного розміркування, впроцесі якого на підставі аргументів роблять висновок про істинність чихибність гіпотези); неточних висловлювань, полеміки (суперечка з метоюзахистити свою точку зору і заперечити думку опонента); софістики(умисне використання в дискусії помилкових доказів-софізмів, які зовнівидаються істинними); евристики (мистецтво сперечатися, користуючисьзасобами, розрахованими на перемогу).В процесі проведення дискусії викладач повинен уміти миттєвосприймати і розуміти думки опонентів, створювати таку обстановку, щобкожний учасник дискусії висловлював і обстоював свою думку. Перериватисуперечку необхідно лише у тих випадках, коли вона пішла по зрадливомушляху і відхиляється від предмету обговорення. Організатор повиненвміти також впливати на тему дискусії.Аналіз педагогічних ситуацій – один з головних методів вирішенняпедагогічних задач, який застосовується в практиці проведенняпедагогічних тренінгів. Цей метод спрямований на вироблення у студентіввмінь з’ясовувати проблему, пояснювати причину ії вирішення, визначатиможливі шляхи ії вирішення.Основною метою використання педагогічних ситуацій у підготовцівчителя до майбутньої діяльності є формування і розвиток педагогічногомислення, тобто можливості студента застосовувати знання з педагогіки тапсихології у конкретних педагогічних ситуаціях, які мають місце упедагогічній практиці.На тренінгових заняттях використовуються також технології наоснові активації та інтенсифікації діяльності студентів – ігрові технології.Гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих навідтворення і засвоєння суспільного досвіду, в якому складається,формується і удосконалюється самоуправління поведінкою.Концептуальними основами ігрових технологій є психологічнімеханізми ігрової діяльності, що спираються на фундаментальні потребиособистості у самовираженні, самоутвердженні, самовизначенні,саморегуляції, самореалізації.Ігрова діяльність виконує такі функції:– спонукальну (викликає інтерес);– комунікативну (засвоєння елементів культури спілкуваннямайбутніх педагогів);– самореалізації (кожен студент реалізує свої можливості);– розвивальну (розвиток уваги, волі та інших психічних якостей);– розважальну (отримують задоволення);– діагностичну (виявлення відхилень у поведінці, прогалини узнаннях);– корекційну (внесення позитивних змін у структуру особистості111

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011майбутніх вчителів).Ділові ігри являють собою ігрову форму взаємодії педагога тастудентів через реалізацію певного сюжету. При цьому освітні завданнявключені у зміст самої гри. Специфіка ділових ігор на тренінгових заняттяхполягає у тому, що в ній жорстоко не регламентовано ні ії структуру,ні ігрового комплексу. Вони залежать від рішень, які приймають учасникигри. Основною метою ділових ігор виступає відпрацювання питань впровадженнянових методів навчання та виховання в практику шкільного життя,активізація знань і понять, що були здобуті студентами на лекціях тасемінарських заняттях з курсів «Педагогіка».Застосування на тренінгу різних модифікацій ділових ігор –імітаційних, операційних, рольових дає можливість студентам зрозумітинавчальний матеріал з різних позицій.Імітаційні (імітуються події, конкретна діяльність студентів,викладачів, учнів, вчителів). Сценарій імітаційної гри, крім сюжету подій,містить інші структури і призначення імітованих процесів та об’єктів.Операційні ігри допомагають відпрацьовувати конкретні специфічніоперації.Рольові ігри сприяють відпрацюванню тактики поведінки, дій, виконанняфункцій та обов’язків конкретної особистості. Для проведення гри звикористанням ролі розробляється модель ситуації, розподіляються ролі.Дидактична гра – активна навчальна діяльність по імітаційному моделюваннюмайбутньої професійної діяльності. Психологія дидактичноїгри відображує діяльність учасників з пошуку, обробки та засвоєннянавчальної інформації для прийняття рішень у проблемній ситуації. Вонавключає в себе докладний опис правил та умов у вигляді вихідноїінформації.Технологія ділової гри складається з таких етапів:1. етап підготовки, на якому відбувається розробка гри. До неї входять:розробка сценарію, плану ділової гри, відбувається загальнийопис гри, зміст інструктажу, підготовка матеріального забезпечення,постановка проблеми, цілей, умови, регламент, правила,розподіл ролей, формування груп, консультації;2. етап проведення, тобто безпосереднє входження в саму гру;3. етап аналізу та узагальнення, на якому відбувається міжгруповадискусія (вихід з гри, аналіз, рефлексія, оцінка та самооцінка,висновки та узагальнення, рекомендації).Використовуючи гру як важливий метод у педагогічному тренінгу,необхідно дотримуватися таких психолого-педагогічних умов:– визначення творчого потенціалу гри, що передбачає з’ясування їїдоцільності, чітких показників якостей особистості, на розвитокяких спрямована гра;– забезпечення психологічної комфортності і природності гри;112

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011– захист людської гідності, морального самопочуття кожного учасника;– визначення місця викладача під час проведення гри;– цілеспрямоване поширення прав учасників гри.Піcля проведення ігор обов’язково проводиться їх обговорення.Досвід, отриманий під час гри, повинен бути усвідомлений та узагальнений,що потребує аналізу ходу і результату того, наскільки ефективноучасники гри виконували свої ролі, чому вони навчилися.У сучасних дослідженнях підкреслюється важливість використанняна тренінгових заняттях методів із застосуванням ускладнених умов [9;32]. До них відносяться:– метод тимчасових обмежень. Він базується на урахуванні впливучасового фактору на діяльність студентів: у одних це може викликатипідвищення активності та досягнення більш високихрезультатів, аніж у звичайних обставинах, а у інших – протилежнудію;– метод раптових заборон. Він полягає в тому, що забороняєтьсявикористовувати штампи у вирішенні проблем;– метод нових варіантів. В процесі використання такого методу відстудентів вимагається виконувати завдання по-іншому, знаходитинові варіанти вирішення;– метод інформаційної насиченості. Такий метод базується навключенні до проблеми свідомо зайвих даних;– метод абсурду. Він полягає в тому, що пропонується вирішитисвідомо нездійснене завдання.Так, нами розроблено тренінгове заняття «Творчість і творчіздібності в педагогічній діяльності», в ході якого передбачено такудіяльність: привітання, вправа «повторення правил роботи групи»,інформаційне повідомлення: «Педагогічна творчість вчителя» –філософське, психологічне, педагогіне трактування терміну «творчість»,визначаються якості творчої особистості (за О.М. Лук), розглядається модельтворчих здібностей вчителя (М.О. Лазарєв); після інформаційногоповідомлення доцільне проведення круглого столу з метою обговореннясутності основних понять; гра –розминка «33»: хід вправи: Усі сідають уколо. Перший учасник починає рахувати. Усі по колу мають порахувативід 1 до 33, називаючи одне число. Ті, кому припадають числа, у складіяких є 3, або які діляться на 3, їх не називають, а замість числа називаютьтворчу якість, яка є спільною для актора та педагога.; вправа «пазли»: викладач(тренер) розкладує на столі розрізані частини будь-якої репродукції ікожному студенту дає в руки певну частину. Викладач пропонує студентамуважно роздивитися частину репродукції, здогадатися, що може бутизображено поруч. Далі студенти об’єднуються в групу, і намагаютьсяспільно з’єднати повне зображення; гра «Згадай обличчя» – викладач113

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011пропонує згадати про знайому людину – її обличчя, рухи, манери, жести.Яку рису характеру ви згадуєте першою? Які рухи та жести в тих чи іншихобставинах ії життя можуть підтвердити ваші уявлення. А тепер подумкипоставте незнайому людину в незвичні для неї обставини та уявіть, як вонабуде діяти. Не обмежуйте своєї уяви: відправте вашу знайому людину уджунглі Африки, Північний полюс, зробіть ії правопорушником правилдорожнього руху. А тепер згадайте – які в неї очі – форма, колір, як вонарадіє, горює? Прощання. Це своєрідна ритуальна дія, і вона може матирізні форми проведення.Застосування різноманітних методів на тренінгових заняттях з«Педагогіки» передбачає не тільки накопичення знань, умінь, навичок, а йбезперервне формування механізму самоорганізації та самореалізації майбутньогопедагога, розвиток його творчих здібностей.Використання тренінгових занять в курсі «Педагогіка» сприяєзакріпленню емоційно-позитивного, ціннісного ставлення студентів домайбутньої педагогічної діяльності, підтримці прагнень до особистісногота професійного самопізнання, саморозвитку, самореалізації, зміщення акцентуз передачі нормативного змісту на розвиток індивідуальних моделейпрофесійної діяльності вчителів. З цією метою, педагогічний тренінг маєспрямовуватися на подолання стереотипів, розвиток рефлексії, оволодіннякомунікацією.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання / І. Д. Бех. – К. : ІЗМН,1998.2. Григорьева Т. Г. Основы конструктивного общения : метод. пособиедля препод. / Т. Г. Григорьева, Л. В. Линская, Т. П. Усольцева/ – Новосибирск– М., 1997.3. Кан-Калик В. А. Педагогическое творчество / В. А. Кан-Калик,М. Д. Никандров. – М. : Педагогика, 1990.4. Кривцова С. В. Тренинг : учитель и проблемы дисциплины /С. В. Кривцова. – М. : Генезис, 2000. – 288 с.5. Лазарєв М. О. Основи педагогічної творчості / М. О. Лазарєв. – Суми,1995. – 210 с.6. Педагогічна майстерність / за ред. І. А. Зязюна. – К., 1997. – 350 с.7. Семенова Е. М. Тренинг эмоциональной устойчивости педагога. – М.,2002. – 224 с.8. Якубовська О. М. Основи дидактичної емоційної взаємодії /О. М. Якубовська, І. М. Гапійчук. – Вінниця : Велес, 2001. – 107 с.114

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Ярослава СікораВИКОРИСТАННЯ ТРЕНІНГІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІКОМПЕТЕНТНИХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАТИКИПерехід до інформаційного суспільства вносить свої зміни в усі сферижиттєдіяльності людини. Нині майбутній професіонал повинен умітисвоєчасно, швидко та якісно обробляти великі об’єми інформації, оптимальновибираючи інформаційно-комунікаційні технології, володіти здатністюдо професійної мобільності, соціальної активності, мати здібність допостійного самовдосконалення, самореалізації, саморозвитку.Вирішення цієї проблеми багато в чому залежить від змісту і методикинавчання майбутніх фахівців, це зумовило необхідність модернізаціїосвіти, переосмислення теоретичних підходів і накопиченої практики роботивищих навчальних закладів.Одним із найбільш перспективних напрямків організації навчальногопроцесу у вищих навчальних закладах є використання викладачами інтерактивнихпедагогічних технологій, які ґрунтуються на інтенсивному підході,мають практичну спрямованість, виховують у майбутніх фахівцівспрямованість на самопізнання. Серед інноваційних технологій викладанняв вищій школі можна назвати впровадження тренінгових форм навчанняв реальний процес вищого навчального закладу.Проблему професійної підготовки фахівця з інформатики в різнийчас у різних аспектах досліджували В. Биков, Л. Брескіна, А. Гуржій,М. Жалдак, М. Лапчик, Н. Морзе, С. Овчаров, С. Раков, Ю. РамськийО. Співаковський, О. Спірін та ін.Останнім часом, у працях науковців значна увага приділяється впровадженнюактивних методів навчання в педагогічний процес професійноїпідготовки майбутніх фахівців (В. Беспалько, С. Сисоєва), серед якихпріоритетним є тренінг. Поза увагою дослідників залишилися проблемивикористання навчального тренінгу у професійній підготовці майбутніхфахівців з інформатики, зокрема: розробка моделі навчального тренінгу,визначення методики його проведення, вимог до особистості викладачатренерата його методичної підготовленості.Мета нашої статті – узагальнити досвід використання навчальноготренінгу у процесі підготовки фахівців з інформатики до майбутньої професійноїдіяльності.Це потребує, в свою чергу, аналізу ключових понять, таких, як «тренінг»,«навчальний тренінг», «педагогічний тренінг».Сам науковий термін «тренінг» (train) слово англійського походження,що має ряд значень, а саме: тренування, навчання, виховання,підготовка.У педагогічному словнику [1] наукова дефініція «тренінг» розгляда-115

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ється як форма інтерактивного навчання, метою якого є розвиток міжособистісноїта професійної поведінки.Аналіз наукової літератури дає нам можливість стверджувати, щонині немає в науці єдиного підходу до визначення поняття «тренінг».І. Вачков [2] виділяє декілька парадигм тлумачення означеногопоняття:− тренінг як своєрідна форма дресури;− тренінг як тренування, у результаті якого відбувається формуванняумінь і навичок ефективної поведінки;− тренінг як форма активного навчання, метою якого є перш за всепередача психологічних знань, а також розвиток деяких умінь і навичок;− тренінг як метод створення умов для саморозкриття учасників ісамостійного пошуку ними способів вирішення власних психологічнихпроблем.У педагогіці зустрічаються поняття «навчальний тренінг», «педагогічнийтренінг».М. Дзейтова [3] визначає «педагогічний тренінг» як форму освітньоїдіяльності, спрямовану на засвоєння знань, розвиток умінь і навичок таформування установок з метою підвищення компетентності у визначенійсфері життєдіяльності учня.Навчальний тренінг як активна навчальна діяльність студентів підчас здійснення якої майбутні фахівці виконують тренінгові вправиадаптовані до майбутньої професійної діяльності під керівництвомвикладача-тренера на основі спеціально підготовлених інструктивнометодичнихматеріалів відповідних сучасним вимогам до професійноїдіяльності [4].Навчальний тренінг за Г. Ковальчук розуміється як запланованийпроцес модифікації знань, поведінкових навичок того, хто навчається,через набуття навчального досвіду, з тим, щоб досягти ефективноговиконання в певному виді діяльності [5, с. 11].Науковці, навчальний тренінг у професійній підготовці майбутніхфахівців, розглядають як: тренінговий метод навчання (Н. Ничкало); спосібспільної діяльності вчителя і учнів, що передбачає оволодіння учнямисоціальним досвідом людства та керівництво навчально-пізнавальною діяльністюучнів з боку вчителя (А. Алексюк); засіб і шлях (впорядкована дія)з метою одержання певного результату в процесі навчально-виховної роботи(О.С. Падалка); спосіб навчання (О. Куклін, О. Щербак); системнийметод створення, застосування й визначення всього процесу навчання і засвоєннязнань, з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії,який ставить своїм завданням оптимізацію освіти (С. Сисоєва,Т. Поясок).Поділяючи точку зору В. Безпалька, навчальний тренінг ми розглядаємояк педагогічну технологію навчання, оскільки він має чіткий алго-116

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ритм використання та гарантує досягнення запланованого результату.За критерієм спрямованості впливу і змін виділяють навичковий,психотерапевтичний і соціально-психологічний тренінг.Л. Бондарєва [4] визначає наступні різновиди навчального тренінгу:соціально-психологічний, тренінг особистісного зростання, корпоративнийтренінг, відеотренінг.У процесі тренінгу застосовується система методів активного навчання,а саме: ігрові методи, кейси, групові дискусії, мозковий штурм, відеоаналізта ін.Проаналізуємо досвід використання тренінгових технологій у підготовціфахівців з інформатики до майбутньої професійної діяльності. Намирозроблено наступні тренінгові вправи – ділові, рольові, організаційнодіяльнісніігри, соціально-педагогічні тренінги, кейси, адаптовані до майбутньоїпрофесійної діяльності.К. Змієвська зазначає, що навчальна ділова гра сама по собі не є моделлю,а виступає засобом роботи з моделлю, закладеною в структурі діловоїгри [5, с. 89].Створюючи ігровий простір, ми використовуємо моделі – процесугри, реальної поведінки учасників, організації творчого процесу. Наявністьзаздалегідь продуманих моделей поведінки групи допомагає керуватиемоційним забарвленням гри, сприяє встановленню доброзичливих відносин,необхідних для творчості.Ділові ігри спрямовані на формування змістовного і діяльнісногокомпонентів професійної компетентності, розвиток навичок цілепокладання,рефлексії, стимулювання процесу самоосвіти.Ми використовували два типи ділових ігор: «Діагностика – план –дія» і «Контроль – корекція», розроблених О. Павлюк [6], модернізованих іадаптованих до завдань нашого дослідження.В обох типах ігор відтворюється структура діяльності вчителя, але віграх першого типу увага приділяється цільовому етапу й етапу виконання,а в іграх другого типу – виконанню і контрольно-оцінювальному етапу.Значна увага приділяється і рефлексивній діяльності вчителя, але у першомувипадку аналізується педагогічне проектування і взаємодія з учнями(вчителями), а в другому – різні варіанти вдосконалення педагогічної діяльності.На навчальних заняттях ми використовували три групи навчальнихігор:1. «Діалог» – індивідуальна і групова (2–3 чол.) бесіда з учнями,вчителями.2. «Збори» – групова робота з учнями, вчителями.3. «Педагогічна рада» – групова робота з учителями, яка передбачаєрозгорнуту дискусію.Розглянемо типову модель організації і проведення гри «Діагностика117

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011– план – дія» з теми «Комп’ютеризація навчально-виховного процесу вшколі». Студентам пропонується одна з педагогічних ситуацій. Учасникигри поділяються на групи, завданнями яких є моделювання діяльності учня(група «постановка проблеми»), учителя (група «виконання»), діагностикасформованості окремих компонентів професійної компетентності і педагогічнихприйомів, які використовуються вчителем (група «аналіз»), характеристикаступеня відповідності педагогічних дій учителя завданням іумовам діяльності і оцінювання рівня реалізації якостей особистості вчителя– цілепокладання, мислення, рефлексія (експертна група).Діяльність студентів здійснюється згідно моделі:1. Постановка педагогічних задач.2. Діагностика – визначення особливостей об’єкта педагогічноговпливу.3. Планування дій.4. Здійснення дій.5. Рефлексія.У процесі гри група «виконання» готує одного студента на роль учителя,визначивши стратегію дії, шляхи розв’язання педагогічної задачі.Аналітики і експерти оцінюють дії учителя за заздалегідь підготовленимсхемами. Зокрема, аналітики складають схему для визначення педагогічнихприйомів, які використовує учитель, а експерти визначають показникисформованості якостей особистості вчителя і критерії відповідності педагогічнихдій завданням та умовам діяльності.Гра «Контроль – корекція» відрізняється від попередньої тим, що підсилюєтьсяконтрольно-оцінювальна діяльність, і у студентів розвиваєтьсяпедагогічна рефлексія.Рольові ігри сприяють формуванню нестандартного підходу до аналізупедагогічних ситуацій, учасники гри за допомогою програвання певнихролей у вільній від ризику ситуації проявляють свої професіональнозначущі риси, а також за допомогою керівника гри або один одного критичноїх оцінюють, аналізують і знаходять шляхи розв’язання проблеми.У нашому дослідженні ми використовували дидактичні бліц-ігри, уході яких вивчались елементи теорії і практики діяльності вчителя інформатики.Для формування організаційних умінь нами використовувалась гра«Інтригуючі п’ятихвилинки», запропонована П. Щербанем [7, с. 79]. Авторцієї гри зазначає, що вона «…дає можливість запобігти багатьох помилок,яких практиканти припускаються на перших самостійних уроках: один відхвилювання забуває, що сьогодні він учитель, а не студент (стукає у двері,щоб увійти до класу, вітається з учнями від порога, не дійшовши, навіть,до столу); другий не знає, куди подіти руки й спирається ними об стіл абозакладає за спину; третій не може знайти зручну позу перед учнями; четвертий,навіть, у ці короткі хвилини не може зосередитися і за звичкою за-118

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011глядає до конспекту, щоб прочитати, що говорити чи як діяти далі, а томуйому важко зацікавити учнів темою, яка має вивчатися на уроці тощо...»[7, с. 80].Суть гри у тому, щоб кожен студент зумів швидко організувати класдо роботи, продемонструвати вміння володіти собою й класом, використовуючимаксимум своєї фантазії та ерудиції. Для аналізу дій студента-»вчителя» призначались групи рецензентів і оцінювачів. Після завершенняобговорення (тривалість 10–15 хв.) щодо оцінки дій учасників гри підбивалисьпідсумки гри і висловлювались рекомендації та поради.Організаційно-діяльнісні ігри покликані формувати мислення педагогів,стимулювати відмову від відомих стереотипів і шаблонів, зміну системипедагогічних установок на освітній процес.Рефлексивний аналіз роботи над створенням моделей, здійсненийстудентами за результатами гри, дозволив зробити висновки, що гра сприяларозвитку творчого мислення, професійних навичок, систематизації іпоглибленому розумінню теоретичних знань, інтеграції знань із різноманітнихнавчальних дисциплін («Педагогіки», «Психології», «Філософії»,«Інформатики», «Програмування» тощо).На наступному етапі роботи проводилися рефлексивні тренінги (рефлексивнийурок «Віндзорський вузол» [8, с. 200–206]), мета яких полягалау створенні сприятливих умов для засвоєння активного стилю спілкування,методів передачі інформації і прийомів зворотного зв’язку; датиможливість поглянути на себе зі сторони; усвідомити свої раніше неусвідомленізвички, особливості мовлення, поведінки.Використання кейс-технологій дозволило здійснити інтерактивнувзаємодію викладача і студентів. Кейс – проблемна ситуація, що потребуєвідповіді та знаходження рішення. Уміння використати теорію, зверненнядо фактичного матеріалу, ситуаційний аналіз є важливими характеристикамикейс-методу. Основне завдання кейсу – навчитись аналізувати інформацію,виявляти основні проблеми і шляхи їх вирішення, формувати програмудій.Наведемо приклад кейсу «Комп’ютерний черв’як» [10].Ситуація. Ви готуєте оперативну довідку (достовірну і фактичнуінформацію) про захист від комп’ютерного вірусу. Ви передплатникпоштових сервісів Hotmail і MSN протягом деякого часу не маєте нагодиодержувати електронну кореспонденцію від клієнтів компанії ікористувачів послуг інших Інтернет-провайдерів. Труднощі з доставкоюпошти викликані значним збільшенням об’єму кореспонденції, в якомучастково винен комп’ютерний вірус Sober. Вам відомо, що кожний 22-йлист, відправлений сьогодні по електронній пошті, містить останню версію«черв’яка» Sober! Зокрема, для розповсюдження він використовує два видилистів: перше – повідомлення на англійській мові з темою «Ваш новийпароль». Лист замаскований під повідомлення про зміну пароля, що119

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011містить у вкладеному файлі дані для ознайомлення – pword_change.zip. Вдругому випадку цей лист на німецькій мові, нібито з фотографіями старихшкільних друзів у файлі KlassenFoto.zip. Обидва стислі файли включаютьвиконуваний файл PW_Klass.Pic.packed-bitmap.exe, який і є копією самогочерв’яка. Ви повинні врахувати цю інформацію при підготовці довідки.Після прочитання сценарію студент переходить до наступногоекрану, що складається з двох частин: «Короткий сценарій» і «Робочеполе».Короткий сценарій. На стрічці новин ви бачите 4 інформаційні повідомлення,що описують ситуацію з комп’ютерним вірусом Sober. Виберітьдекілька повідомлень, які ви включите в свою довідку. Студент повиненвиробити критерії оцінки інформації відповідно до заданої мети. Йогомета – скласти оперативну довідку про захист від комп’ютерного вірусу.Критеріями вибору інформації є: незалежність, достовірність і фактичнацінність інформації. Потім аналізуються джерела і визначається, яке з нихслід обрати.Отже, впровадження інноваційних технологій у практику роботи сучасноївищої школи змінює репродуктивний характер засвоєння знань,умінь та навичок на проблемне, програмоване та інноваційне навчання.Аналіз результатів експериментальної роботи дозволяє зробити наступнівисновки:• одним з найбільш дієвих інтерактивних методів підготовки майбутніхфахівців у вищому навчальному закладі є навчальний тренінг;• в практиці проведення навчального тренінгу найбільше поширеннямає комбінована форма застосування методів навчання відповідно доцілей, завдань, особистості викладача та учасників, наявності необхіднихресурсів;• відбулись істотні зміни у мотиваційній сфері студентів у бік розвиткумотивів професійної діяльності;• використання тренінгів на всіх етапах підготовки фахівців з інформатикидозволило студентам ефективно оволодіти професійними уміннямий навичками, сприяло розвитку міжособистісного спілкування.Подальшого дослідження потребують такі аспекти: дидактичні засадистворення науково-методичного забезпечення навчання фахівців з інформатики;дидактичні засади підготовки викладачів вищих навчальнихзакладів до тренінгової діяльності в навчальному процесі.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Коджаспирова Г. М. Словарь по педагогике / Г. М. Коджаспирова,А. Ю. Коджаспиров. – М.: ИКЦ «МарТ», 2005. – 659 с.2. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: [учебное пособие] / И. В. Вачков. – М., 1999. – 237 с.3. Дзейтова М. Х. Мировотворческое образование в условиях современ-120

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ного образовательного учреждения : Автореф. дисс. на соискание уч.степени канд. пед. наук. : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, историяпедагогики и образования» / М. Х. Дзейтова. – Майкоп, 2007. – 23 с.4. Бондарєва Л. І. Навчальний тренінг як засіб професійної підготовкимайбутніх менеджерів організацій в економічних університетах : автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теоріяі методика професійної освіти» / Л. І. Бондарєва. – К., 2006. – 23 с.5. Тренінгові технології навчання з економічних дисциплін : [навч. посіб.]/ Г. О. Ковальчук, Н. Ю. Бутенко, М. В. Артюшина та ін. – К. :КНЕУ, 2006. – 320 с.6. Змиевская Е. В. Учебная деловая игра в организации самостоятельнойработы студентов педагогических вузов : дис. … канд. пед. наук :13.00.01 / Е. В. Змиевская. – Москва, 2003. – 169 с.7. Павлюк О. И. Использование учебных деловых игор в процессе совершенствованияпсихологической подготовки студентов /О. И. Павлюк. – Таганрог : ТГПИ, 1993. – 15 с.8. Щербань П. М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах: [навч. посіб. для студентів вищих навч. закладів] /П. М. Щербань. – К. : Вища шк., 2004. – 207 с.9. Бизяева А. А. Психология думающего учителя : педагогическая рефлексия/ Анна Александровна Бизяева. – Псков : ПГПИим. С. М. Кирова, 2004. – 216 с.10. Чеберяк И. Н. Применение кейс-технологий на уроках информатики[Електронний ресурс] / И. Н. Чеберяк. – Режим доступу :http://festival.1september.ru/articles/505465/.121

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Світлана СлупіцькаВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯВ ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІМАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПОЧАТКОВОЇШКОЛИ У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІНинішня підготовка випускників ВНЗ будь-якого рівня акредитаціївимагає від науковців, педагогів пошуку нових якісних засобів, методів забезпеченняякості їх теоретичної підготовки, готовності до самостійноїтворчої праці.Вищий навчальний заклад I–II рівня акредитації – педагогічний коледжстворює умови для прояву у студента позитивних особистісних якостей,всебічного розвитку особистості, становлення його як майбутньогофахівця.Сьогодн, підготовку фахівців розглядають як процес формуванняпрофесійної компетентності, що припускає не тільки наявність професійнихзнань, але й навички оперування ними, не тільки психологічну готовністьроботи з людьми, але й уміння з управління ними.Формування особистості майбутнього фахівця, його професійної свідомостіне може відбуватися стихійно, цей процес вимагає цілеспрямованоїта наполегливої праці. Успіх забезпечується точним знанням цілей, завданьвиховання, уважним врахуванням закономірностей, які визначаютьформування поглядів, переконань, культурних цінностей особистості, виборомефективних методів та засобів виховання [5, 55].Тому одним із ефективних засобів для досягнення успіху у формуванніпрофесійної компетентності майбутнього фахівця є використання технологійінтерактивного навчання.Теоретичні підходи до інтерактивного навчання мають історичне коріння,вони привертали до себе увагу багатьох учених. Психологічну сторонуописували Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв,С.Л. Рубінштейн, педагогічну – А.В. Сухомлинський, І.Г. Песталоцці,К.Д. Ушинський. Питання спільної діяльності, спілкування, групової взаємодії,що є основою інтерактивного навчання розглядали вітчизняні та зарубіжніпсихологи (Б.Г. Ананьєв, М.С. Каган, Б.Ф. Ломов, А. Маслоу,К. Рудестам).Метою статті є довести необхідність і доцільність використання інтерактивнихметодів у рамках формування професійної компетентностімайбутнього вчителя іноземної мови початкової школи.На сучасному етапі розвитку вищої освіти в Україні гостро посталопитання підвищення якості іншомовної підготовки майбутніх спеціалістів,тому що знання іноземної мови є запорукою їх конкурентноздатності наневблаганному ринку праці. Крім того, для майбутнього фахівця в умовах122

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011розвинутої ринкової економіки існує пряма відповідність між рівнем базовихнавичок та можливістю зайнятості.Молодий спеціаліст повинен мати:• комунікативні навички;• здатність до самосвідомості та самооцінки;• здатність до аналітичного мислення;• пристосованість;• здатність працювати самостійно і в команді;Навчання, викладання та учіння – основні категорії дидактики.Навчання – спосіб організації освітнього процесу.Викладання є в основі навчання – це діяльність педагога в передачіінформації студентам, організації їх навчально-пізнавальної діяльності,мотивації та стимулюванні самостійної, творчої роботи студента, оцінюваннянавчальних досягнень студента.Учіння – діяльність студента під час аудиторних робіт, лекційних,семінарських занять, виконання самостійних творчих завдань. Результатиучіння проявляються в формуванні професійних навичок, умінь, компетенцій.Знання, вміння, розвиток особистості – особистий здобуток кожного,одержаний своїми власними силами у процесі навчально-пізнавальної діяльності.Сучасне навчання – це навчання, метою якого є розвиток гнучкогомислення. Вимога суспільства до особистості є не енциклопедичністьзнань, а набуття вмінь та навичок, що сприяють розвитку та самореалізаціїособистості. Навчання в сучасних умовах є застосування таких методів навчанняіноземної мови і створення таких умов, які б орієнтувалися на активнупізнавальну діяльність студента, на набуття власного соціальногодосвіду, індивідуальних якостей і властивостей, усвідомлення себе активнимсуб’єктом діяльності, самореалізацію як мовної особистості [2, 53].І тому, інтерактивні технології навчання, пройшовши довгий шляхрозвитку та становлення, впевнено займають чільне місце у навчальномупроцесі вищого навчального закладу.Інтерактивні технології навчання є комплексом педагогічних технологійта прийомів, який має у своєму розпорядженні значну кількість варіантівактивізації навчальної діяльності колективу студентів.І. Луцик виділяє такі ознаки інтерактивного навчання [3]:– забезпечення проблемності;– забезпечення активності навчально-пізнавальної діяльності студентів;– взаємонавчання;– індивідуалізація;– обов’язкове дослідження проблем і явищ, що вивчаються;– мотивація до діяльності та основні чинники, що спонукають тапідвищують активність студентів:123

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 20111. Професійний інтерес.2. Творчий характер навчально-пізнавальної діяльності.3. Ігровий характер проведення занять.4. Емоційний вплив.Групова робота – центральна частина заняття при застосуванні активнихметодів навчання. При цьому, вона має свої особливості та переваги:1) за такий самий проміжок часу обсяг виконаної роботи збільшується;2) є висока результативність у засвоєні знань і формуванні умінь;3) присутнє формування уміння співпрацювати;4) формуються мотиви навчання;5) розвиваються гуманні стосунки між суб’єктами навчання;6) розвивається навчальна діяльність (планування, рефлексія, навчальнадіяльність, самоконтроль, взаємоконтроль) [4].Мета групової роботи – засвоєння навчального матеріалу.Обов’язковою є така послідовність її проведення:1. Інструктування.2. Об’єднання в групи і розподіл ролей.3. Виконання завдання (де викладач – організатор, ведучий дискусій).4. Презентація результатів виконання вправи.5. Рефлексія результатів студентами (усвідомлення результатів, щодосягається колективним обговоренням, аналізом роботи).Але групова навчальна діяльність студентів ніколи не буває єдиноюна занятті, її доповнюють парна, індивідуальна, фронтальна роботи.Робота в парах може використовуватися для досягнення будь-якоїдидактичної мети в інтерактивному навчанні. Вона дає можливість подумати,обмінятися ідеями з партнером, потім озвучити свої думки передгрупою.Робота в парах дає можливість швидко виконати такі вправи:• Взяти інтерв’ю (відпрацювати діалог).• Обговорити завдання.• Вирішити проблемне завдання.• Провести «мозковий штурм».• Провести професійно спрямовану рольову гру.Цілі, форми, методи, інтерактивного навчання іноземної мови у коледжіпідпорядковуються меті студента, що полягає у формуванні професійноїкомпетентності майбутнього педагога початкової школи.Досить слушною є думка Н.В. Кузьміної, яка визначає професійнукомпетентність як «поняття, що характеризується наявністю у фахівцязнань, умінь, навичок, що дозволяють йому здійснювати свою діяльністьна рівні сучасних вимог науки і техніки» [6, 71].Зокрема Б.С. Гершунський вважає, що «професійна компетентністьвизначається рівнем власне професійної освіти, досвідом, індивідуальними124

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011здібностями людини, його вмотивованим прагненням до безперервної самоосвітита самовдосконалення, творчим і відповідальним ставленням досправи» [6, 71].Саме такі можливості нам дають різноманітні технології інтерактивногонавчання:а) при вивченні,закріпленні нового мовного та мовленнєвого матеріалуна заняттях з практичного курсу англійської мови; при опрацюванні,закріпленні теоретичного матеріалу на заняттях з методики навчання АМ:– Веббінг– 2,4 – всі разом– Навчаючи – вчуся– Карусель– Мозковий штурм– Акваріум– Поп-корн– Ажурна пилкаб) у процесі використання набутих методичних знань, навичок, уміньна семінарських, практичних заняттях з методики навчання АМ чи навичок,умінь іншомовного спілкування на заняттях з практичного курсу англійськоїмови та у процесі здійснення контролю рівня сформованості навичокта умінь студентів:– Рольова гра– Дискусія (Talk show).– ПроектиСуть інтерактивного навчання в тому, що студенти і викладач – рівноправні,рівнозначні суб’єкти навчального процесу і знаходяться в постійнійактивній взаємодії.Використання інноваційних методик можливе на різних етапах заняття.Це зображено у таблиці 1.Застосування інтерактивних технологій на заняттіТаблиця 1ЕтапзаняттяI. АктуалізаціяопорнихзнаньФорми роботи«Мікрофон» «Аукціон» «Вірю – не вірю»Викладач пропонує висловитиСтуденти повинні пригадати Студентам пропонуютьсвою точку зо-всі нові вивчені поняття з відповісти на питання ізру з даного питання, теми. Переможець той, хто слів «Чи вірите Ви?»проблеми. Кожна думка пригадає і пояснить найбільшустудентів фіксується накількість слів.дошці.125

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011II. МотиваціяІІІ. Вивчення нового матеріалуIV. Закріплення вивченого матеріалу«Перекладач»Один студент дає назвутерміну, інший його пояснює.«Незавершена пропозиція»Викладач на дошці записуєпропозицію з новоїтеми, вона незакінчена.У кінці заняттястуденти її доповнюють.«Проблемне питання»Постановка питанняпроблемного характеру«Інсерт»(робота в парах)Під час читання текстунеобхідно попроситистудентів робити на поляхпозначки, а післяпрочитаного тексту, заповнититаблицю, дезначки стануть заголовкамиграф таблиці. Утаблицю стисло заносятьсявідомості з тексту«Творча лабораторія»Студент шукає відповідьна проблемне питання,або вирішує данувикладачем ситуацію».Поп-корн», «Акваріум»-передбачається обдумуванняпроблемного питаннята опитування.«Прес»За допомогою цього методустуденти відповідаютьна проблемне питаннязаняття фразами:«Я вважаю, що…», Томущо…, Наприклад…«Інтерв’ю»Викладач пропонує студентамскласти ряд питаньі обґрунтувати, чомуці питання їм цікаві.«Пошук аналогій»Викладач називає поняття, аcтуденти підбирають аналогічней обґрунтовують своювідповідь.«Квітка»Викладач малює на дошціквітку(серединка і декількапелюсток). У середину записуєпоняття, у кінці заняттяна пелюстках записуєтьсяосновна характеристика«2,4 – всі разом», «Пошукістини», «Ажурна пилка»Студенти вивчають новийматеріал самостійно, роблятьвисновок і наводять своїприклади на його підтвердження.Таблиця «ЗНАЮ – ХОЧУЗНАТИ – ДІЗНАВСЯ»Якщо ви хочете на заняттізібрати матеріал, що вже є зтеми, розширити знання зпитань, що вивчаються, систематизуватиїх.«Графічний диктант»Серед запропонованих викладачемтверджень є істинніі помилкові. Студенти, правильнівідповіді позначають+, а помилкові – .«Коротше – ще коротше»Метод навчання лаконічновисловити свою думку, даєможливість ефективно відпрацьовуватиматеріал підручника.Викладач пропонує«Веббінг»Пошук інших термінів,понять, що стосуютьсяматеріалу, що вивчається.«Дивуй»Викладач наводить дивовижніфакти з теми, щовивчається,тим самим зацікавлюєучнів«Очікування»Студент записує на листочкуДерева знань свої бажанняна занятті, озвучує їх,виходить до дошки і прикріплюєна дерево.«Навчаючи – вчуся»«Рівний – рівному»Після самостійного вивченнянової теми, студентвиступає зі своєюдоповіддю у малій групі.Таким чином,. йде обмінінформацією, думками ісприяє кращому запам’ятовуваннюфактівусіма учасниками процесунавчання.«Тонкі і товсті питання»Під час роботи, в таблицюв праву колонку записуютьсяпитання, що вимагаютьпростої, односкладноївідповіді. У лівій-питання,що вимагаютьдокладної розгорненоївідповіді«Мозковий штурм»Студентам необхідно висловититочку зору напоставлене питання, прокоментуватийого, довестиправильність міркувань.«Перевір себе»Виконання студентамитестових завдань, «Рольовагра» – розігрування певноїситуації мовлення,імітаціяреальних подій.126

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011V. Рефлексія. Підсумки уроку«Моя опора»За опорними словамистуденти визначаютьосновні моменти вивченоїтеми (один починає,інший – продовжує)«Дерево підсумків»Студенти на листочкахпишуть відгуки про заняття.прочитати пункт параграфа,висловити основну думку 1–2 пропозиціями – твердженнями.«Сьогодні на занятті»«Пінг-понг»Студенти підбирають питаннядо вивченої теми і ставлятьїх один одному.«Синквейн»Використовується при роздумахнад темою.«Телеграма «(робота в парах)Пара повинна скластителеграму з 11–20слів,яка б давала відповідьна проблемне питання,поставлене на початкузаняття.«Практикум»Виконання студентамипрактичного завданняОтже, у процесі інтерактивного навчання на заняттях з методики навчанняанглійської мови та практичного курсу англійської мови забезпечуєтьсяактивність навчально-пізнавальної діяльності студентів, відбуваєтьсярозв’язання проблемних питань, взаємонавчання, спостерігається індивідуалізаціянавчання, обов’язково присутнє дослідження проблем і явищ ,що вивчаються, є мотивація до діяльності. На кожному занятті студентинабувають певних професійно важливих якостей, беручи участь в інноваційнихметодиках (інтерактивних вправах).Поділяємо думку науковців про те, що для того, щоб відповідати вимогамсуспільства, ми використовуємо інноваційні технології і створюємопсихологічно комфортне середовище для навчання майбутніх фахівців.Ті студенти – майбутні педагоги, які отримують фахову підготовкуна основі інтерактивного навчання зможуть навчати і дітей іноземної мовиз використанням цих технологій, усвідомлюючи те, що процес засвоєннянавчального матеріалу при цьому поліпшується на 50 %.Вважаємо, що випускники педагогічного коледжу повинні стати невичерпнимджерелом знань для дітей, і на якісно новій основі будуть здійснюватинавчання школярів іноземних мов у початковій школі, формуватиіншомовну комунікативну компетенцію та забезпечувати їх всебічний розвиток.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Бабіна С. Інтерактивна модель навчання / С. Бабіна // Освіта. Технікуми.Коледжі. – 2010. – № 1 (25).2. Березюк О. Розвивальний аспект формування професійної компетентностімайбутніх судноводіїв / О. Березюк // Вища школа. – 2010. –№ 1.3. Луцик І. Г. Особливості застосування інтерактивних технологій навчанняу педагогічних коледжах / І. Г. Луцик // Нові технології на-127

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011вчання. – 2008. – № 53.4. Нор Е. Ф. Технология организации групповой учебной деятельности /Нор Е. Ф. – Николаев, 1998 – 75 с.5. Петрук В. А. Інноваційні технології формування навиків педагогічноїдіяльності у майбутніх викладачів ВНЗ / В. А. Петрук // Проблемиосвіти. – 2008. – № 55.6. Радзієвська І. В. Формування професійної компетентності медичнихсестер / І. В. Радзієвська // Проблеми освіти. – 2008. – № 57.7. Сейдаметова С. Інноваційні технології у викладанні інформатики /С. Сейдаметова // Новітні технології навчання. – 2010. – № 61.8. Стратійчук Н. А. Використання інноваційних освітніх технологій упроцесі формування здорового способу життя у студентів /Н. А. Стратійчук, Н. М. Козік // Проблеми освіти. – 2006. – № 49.128

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Наталія СяськаАКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ ПІДЧАС РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ПЛАНІМЕТРИЧНИХ ЗАДАЧ ЗАСОБАМИСУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙУ галузі шкільної освіти взято курс на гуманізацію і демократизаціюнавчання. В умовах проведення реформи середньої загальноосвітньої іпрофесійної школи пріоритетною метою навчання і виховання школярів євсебічний розвиток особистості учнів, їхньої активності, ініціативи і самостійностів процесі набуття системи дійових знань та їх застосування напрактиці. Для досягнення цієї мети необхідне подальше вдосконаленняформ і методів навчання, яке дає змогу повніше реалізувати на практиціпсихологічні, дидактичні і методичні принципи розвивального навчання.Одним із напрямків формування творчої особистості школяра, розвиткупозитивних якостей кожного учня, його потенційних можливостей є впровадженняінформаційних комп’ютерних технологій навчання математики.В останні роки в Україні та за її межами інтенсивно проводяться дослідженняз питань запровадження в навчальний процес засобів сучаснихінформаційних технологій (СІТ). Ці питання відображено в працяхН. Балик, М. Голованя, Ю. Горошко, В. Дровозюка, М. Жалдака,О. Жильцова, І. Забари, Т. Зайцевої, Н. Морзе, Т. Олійник, А. Пенькова,С. Ракова, Ю. Рамського, Є. Смирнової, І. Синєльник, Г. Цибко та ін.Широке впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологійв різноманітні сфери діяльності людини, їх неосяжні можливості щодоопрацювання інформації, переконливо свідчать, що використаннякомп’ютера в навчанні – необхідний компонент в навчальному процесі.Водночас сьогодні ще не достатньо розроблені методики навчання шкільнихпредметів на основі використання комп’ютерних технологій. Низкааспектів з даної проблеми потребує подальшого розвитку.Протиріччя між об’єктивною необхідністю активізації пізнавальноїдіяльності учнів і перспективами використання новітніх інформаційнихтехнологій навчання для реалізації цього завдання, з одного боку, і відсутністюкомп’ютерно-орієнтованих методик навчання геометрії, з іншого боку,складають актуальну педагогічну проблему, дослідження і розв’язанняякої сьогодні є незавершеним.Питання активізації пізнавальної діяльності школярів є одним з найважливішихсеред актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практикивикладання математики. В організації навчального процесу пріоритетдоцільно надавати методам активного навчання і сучасним інтерактивнимтехнологіям. Зокрема, в даній статті пропонується розглянути проблемуактивізації пізнавальної діяльності учнів засобами педагогічного програмногозасобу GRAN 2D.129

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Актуальність даного дослідження визначається новим змістом активізаціїпізнавальної діяльності учнів, необхідністю застосування нових підходівв її реалізації, зокрема, таких, які сприяють розвитку інтелекту, мисленняшколярів.Учні цікавляться тим, що їх оточує і тим, що для них доступне. Щобпізнати нове – потрібне бажання. Треба зацікавити учнів не лише конкретнимпредметом, а й процесом отримання знань, коли навчання стає задоволенням.Тому потрібно на уроках створювати такі умови, щоб учень мігсам здобувати знання. Ніхто не дасть гарантії, що слово, вимовлене вчителем,стане знанням учня. Процеси мислення значно складніші, ніж лишевідтворення, усвідомлення і збереження в пам’яті. Здатність створюватизнання – природна та невід’ємна властивість людського інтелекту, і вчительзавжди повинен намагатися активізувати розумову діяльність школярів.Важливо раціонально організовувати навчальну діяльність учнів, робитиїї цілеспрямованою та продуктивною.Пізнавальна активність і самостійність є якісними характеристикамипізнавальної діяльності, вони взаємозумовлені, взаємозв’язані, але не тотожні.Їх суть виявляється в потребі й умінні учнів самостійно мислити, уздатності орієнтуватися в новій ситуації, самому бачити питання, задачу ізнайти підхід до її розв’язання. Пізнавальна діяльність виявляється, наприклад,в умінні самостійно аналізувати складні навчальні задачі і виконуватиїх без сторонньої допомоги і характеризується певною критичністю розумушколяра, здатністю висловлювати свою думку незалежно від судженьінших.Пізнавальна самостійність формується в процесі пошукової діяльності.Вживаючи поняття «пошукова діяльність», мається на увазі як процесвідбору учнем потрібних знань і способів розв’язання серед уже відомих,так і самостійний пошук, суть якого є пізнання нових знань і способів дій,певний рівень готовності школяра до навчання. У це поняття включаєтьсядосить широкий зміст: сформованість вікових та індивідуальних особливостейуваги, уяви, пам’яті, мислення, мови, волі, розвиток пізнавальних здібностей,інтересів, потреб, мотивів, набуття навчальних умінь і навичок,уміння вчитися тощо.Як виявилося в процесі проведеного дослідження, для успішного формуванняусіх компонентів готовності учнів до пошукової діяльності в організаціїнавчально-виховного процесу потрібно:1. Формувати в учнів пізнавальні потреби, сприяти розвитку наполегливостіу виконанні самостійних завдань.2. Добиватися раціонального поєднання репродуктивної і продуктивноїдіяльності учнів, доцільно збільшуючи питому вагу частковопошуковихметодів, які сприяють активному, перетворюючому характерузасвоєння знань і способів переробки.3. Запровадити в зміст навчання спеціальну систему пізнавальних за-130

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011вдань, яка оптимально забезпечує пізнавальну, розвивальну й виховну функціїнавчання.4. Використовувати ефективні засоби керування пошуковою діяльністюшколярів через поступове ускладнення і варіювання змісту пізнавальнихзавдань, а також в результаті операційного формування науковихумінь.5. Озброювати учнів системою інтелектуальних умінь, загальних таспеціальних прийомів навчальної роботи [3].Отже, пізнавальна діяльність школяра формується не внаслідок діїякогось одного ефективного засобу, а є закономірним результатом досконалоїсистеми навчання і виховання учнів на уроці, спрямованої на всебічнийрозвиток самостійності думки і готовність (здатність і прагнення) доенергійного, ініціативного оволодіння знаннями, докладання вольових зусиль.Для організації уроку, успішного керування пізнавальною діяльністюшколярів необхідно ще в ході підготовки зважити на те, що процес оволодіннязнаннями включає в себе:• спостереження за явищами, речами, сприймання інформації;• аналіз одержаної інформації (виявлення характерних ознак, порівняння,осмислення, трансформацію знань);• запам’ятовування;• застосування знань, оцінки і контроль правильності дій, узагальнення[5].Важливою передумовою ефективності вивчення та засвоєння новогоматематичного поняття є використання мотиваційного фактора. Відомо,що мотив обумовлює будь-яку цілеспрямовану діяльність. З мотивомобов’язково пов’язаний вияв самостійності у пізнавальній діяльності. Мотиваційніскладові повноцінної навчальної діяльності учнів на уроках математикисуттєво залежать не тільки від збагачення наявних знань новимипоняттями, а й можливостями їх застосування у практичному житті абопри вивченні інших шкільних дисциплін. Визначаючи мету, зміст і структурууроку, вчитель повинен дбати про його високий ідейний і методичнийрівень, враховувати пізнавальні можливості та вікові особливості класу вцілому і кожного учня зокрема.Сьогодні ще не достатньо розроблені методики навчання шкільнихпредметів на основі використання комп’ютерних технологій. А ті, що вжестворені, запроваджуються дуже мало. Використання комп’ютерних програмробить уроки математики цікавішими для учнів і сприяють кращомузасвоєнню знань. Одним із засобів активізації пізнавальної діяльності можевиступити комп’ютер. У рамках моделюючих програмних засобів ученьмає змогу досліджувати різноманітні геометричні об’єкти, змінювати їхпараметри, спостерігати i аналізувати результати своїх дій, робити висновкина основi своїх спостережень. При цьому в нього з’являються можли-131

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011востi для дослiдницької, творчої дiяльностi, що сприяє формуваннюпiзнавального iнтересу, активності, розвитку усіх форм мислення.Використовувати комп’ютер при розв’язуванні планіметричнихзадач доцільно на етапі аналізу, перевірки, дослідження та аналізурозв’язання. З його допомогою з потрібним ступенем точностіперевіряються отримані результати обчислень та побудов,правдоподібність гіпотез, умови існування розв’язків та раціональністьшляхів їх пошуку. Перекладаючи на комп’ютерні програми роботу звиконання численних підрахунків та зі створення геометричних креслень,учень має змогу зосереджувати свою увагу на виявленні логічних моментіву геометричному мисленні, на обґрунтуванні застосованих міркувань, наможливості використання отриманих результатів та висновків.Розглянемо приклад задачі для 9 класу. Гострий кут рівнобічної трапеціїдорівнює 60º. Більша основа дорівнює 5 см, бічна сторона дорівнює3 см. Знайдіть радіус кола, описаного навколо трапеції.Якщо розв’язувати цю задачу аналітичним методом, то вона зводитьсядо обчислення радіуса кола, описаного навколо трикутника. Томупошук шляху розв’язання завжди викликає певні труднощі в учнів.Розв’язування з допомогою комп’ютера не викликає труднощів і може бутивиконане навіть учнями середнього рівня (рис. 1).Рис. 1132

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011При використанні програмного засобу GRAN-2D можна замінитиформулювання запитання задачі, замінивши її вимогою дослідницькогохарактеру. Наприклад, задача 8 класу – довести, що медіани трикутникаперетинаються в одній точці, яка ділить кожну медіану у відношенні 2:1,починаючи від вершини – може бути сформульована таким чином: дослідити,чи перетинаються медіани трикутника в одній точці і у якому відношеннівони діляться точкою перетину (рис. 2).Завдяки використанню програмного засобу GRAN-2D, учні одержуютьможливість побачити на практиці результати теоретичних доведень,що сприяє усвідомленню вивчених понять. Уроки закріплення знань з використаннямкомп’ютера можуть стати засобом активізації творчої діяльностіучнів. У процесі вивчення кожної з тем добираються задачі, які невходять у стабільний підручник, за допомогою таких задач ілюструютьсярізні властивості фігур.Рис. 2За допомогою сучасної обчислювальної техніки процес навчаннязбагачується новими формами, пов’язаними з використанням комп’ютерівна уроках математики. Для педагогічно ефективної комп’ютерної підтримкиуроків математики потрібні програмні засоби, що сприяють розвиткулогічного та аналітичного мислення учнів. Як свідчить досвід, багато важкихзадач за рахунок використання комп’ютерів стають посильними длябільшості учнів. Комп’ютер є ефективним засобом підтримки навчального133

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011процесу, формування знань учнів середніх і старших класів. Але, не потрібноабсолютизувати роль комп’ютера на уроках. Їх використання повиннобути цілеспрямованим і допомагати учням будувати зорові образи. Крімтого, ефективним є застосування на уроках математики поєднання візуальнихта вербальних прийомів.Підвищення результативності вивчення математики можливе шляхомсистематичного використання засобів новітніх інформаційних технологій.Вирішення психолого-педагогічної проблеми гармонійного вбудовуваннякомп’ютерних технологій у діючу дидактичну систему навчанняможливе в створенні комп’ютерно-орієнтованого навчально-методичногозабезпечення, в розробці практичних рекомендацій вчителям.Використовуючи педагогічні програмні засоби, необхідно забезпечуватисвідоме ставлення учня до навчання, підвищення його самостійностіта активізації діяльності, яка визначається усвідомленням цілей навчання.Не менш важливим є можливість обрання школярами таких видів діяльності,які в найбільшій мірі відповідають їх здібностям та нахилам.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Архіпова Т. Л. Активність учнів при розв’язуванні задач з курсу планіметріїза допомогою комп’ютера / Т. Л. Архіпова // Математика вшколі. – 2002. – № 3. – С. 18–19.2. Жалдак М. І. Комп’ютер на уроках математики / М. І. Жалдак. – К. :Техніка, 1997. – 304 с.3. Забранська Н. В. Активізація пізнавальної діяльності учнів на урокахгеометрії / Н. В. Забранська // Математика. – 2004. – № 31. – 32 серп. –С. 11–14, 27–28.4. Лінник М. І. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики/ М. І. Лінник // Математика. – 2004. – № 21. – 22 черв. –С. 12–18.5. Мацько Н. Д. Розвиток в учнів пізнавального інтересу на уроках математики/ Н. Д. Мацько // Рідна школа. – 2000. – № 3. – С. 50–52.134

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Анна ФедорчукОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ В КЛАСАХФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО ПРОФІЛЮПрогрес в економіці, промисловості, сфері освіти нині залежить відмасового впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. В умовахкомп’ютеризації професійної діяльності формування навичок свідомогой раціонального використання комп’ютера в навчанні – найважливішезавдання освіти, розв’язання якої сприяє поєднанню курсу інформатики зіншими дисциплінами Це розширює уявлення майбутніх спеціалістів просферу застосування інформаційних технологій під час розв’язування конкретнихприкладних задач, виробляє практичні навички в освоєнні новітніхзасобів інформатизації, розвиває систему наукових і професійних знань.Підростаюче покоління потребує безперервного розвитку як розумовихздібностей, так і практичних навичок. Згідно з «Державним стандартом загальноїсередньої освіти в Україні» і «Концепцією програми інформатизаціїзагальноосвітніх навчальних закладів» головною метою є підготовкапідростаючого покоління до повноцінної життєдіяльності в сучасному суспільстві,підвищення якості, доступності й ефективності освіти. Одним ізнайважливіших завдань сучасної школи є підготовка учнів до повноцінноїта ефективної трудової діяльності в умовах комп’ютеризації та інформатизаціїсучасного суспільства.У зв’язку з уведенням профільного навчання в загальноосвітніх школахзавдання вчителя інформатики ускладнюються, так як викладання інформатикивідбувається за різнопрофільними програмами. Тому зміст навчальногоматеріалу необхідно планувати з урахуванням профільності навчаннякласу. Без розробленої моделі реалізації процесу навчання вчителюінформатики складно досягти планованих результатів навчання. Тому метоюданої статті є окреслення переваг та надання рекомендацій щодо інтерактивногозастосування програмних продуктів, що вивчаються в курсі«Інформатика», при вивченні базових предметів фізико-математичногопрофілю.Проблему формування знань, умінь і навичок учителя інформатики врізний час досліджували Н.Р. Балик, В.Ю. Биков, Л.В. Брескіна,А.М. Гуржій, М.І. Жалдак, М.П. Лапчик, Н.В. Морзе, С.М. Прийма,С.А. Раков, Ю.С. Рамський, Т.В. Тихонова, Ю.В. Триус, Г.Ю. Цибко,Г.В. Шугайло та ін. Проблеми використання нових інформаційних технологійу середній та вищій школі розглянуто в роботах А.П. Єршова,М.І. Жалдака, С.І. Кузнецова, О.А. Кузнецова, В.М. Монахова, В.Г. Розумовського,Ю.С. Рамського та ін. В дослідженнях О.М. Пєхоти, Л.В. Пироженко,Н.А. Побірченко, О.І. Пометун, Г.К. Селевко, С.О. Сисоєвої,П.М. Щербаня, та ін. розкриваються теоретичні й методичні засади органі-135

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011зації інтерактивного навчання, описано багато типів і форм інтерактивногонавчання (за рівнем активності учнів, рівнем залучення їх до продуктивноїдіяльності, дидактичною метою, способами організації тощо). Аналіз науковихджерел свідчить про відсутність цілісних системних досліджень щодопідготовки педагогічних працівників до роботи в класах фізикоматематичногопрофілю з використанням інформаційних технологій методамиінтерактивних технологій.Мета написання статті – розглянути основні переваги застосуванняпрограмних продуктів при вивченні базових предметів. Запропонувати основніінтерактивні методи, форми та засоби навчання.Однією з найважливіших причин, які визначають необхідність навчанняінформатики в профільних класах є використання переваг інформаційнихтехнологій у навчанні інших, крім інформатики, навчальних дисциплін.Базовий рівень знань, умінь та навичок з інформатики, які є непредметнимидля інших навчальних дисциплін, але забезпечують доступністьдля учнів нових інформаційних технологій навчання, сприятимуть кращомузасвоєнню матеріалу з інших дисциплін. Таким чином, застосуваннякомп’ютера в класах фізико-математичного профілю має виходити за межікурсу «Інформатика» і все більше спрямовуватись на підтримку навчаннятаких предметів, як математика, фізика, астрономія, креслення тощо.Працюючи в класах фізико-математичного профілю вчитель інформатикианалізує та розробляє курс для певного профілю, часткова адаптуєпрограму курсу відповідно до поставленої мети, підбирає програмнотехнічнезабезпечення, наповнює практичними завданнями відповідно допрофілю навчання. Згідно з програмою для ЗНЗ фізико-математичногопрофілю у 8–9 класах програма розрахована на підготовку користувача персональногокомп’ютера, у 10 класі – спрямована на вивчення основ моделювання,алгоритмізації та програмування, в 11 класі – вивчення системирозв’язку математичних задач [1, 3]. Профільне навчання в умовах класноурочноїорганізації навчально-виховного процесу побудовано на базі навчальногоплану, де варіативна складова дозволяє реалізувати індивідуальніможливості учнів.У класах фізико-математичного профілю концепція викладання дисципліни«Інформатика» основана на фундаментальних поняттях «Інформатики»та вивченню мов програмування. «Інформатика», як наука, являє собоюпевну сукупність наукових дисциплін, а предмет вивчення окремихрозділів даної дисципліни в певній мірі перетинається з предметними областямиінших фундаментальних дисциплін, що становлять основу фізикоматематичногопрофілю навчання. Основне завдання курсу «Інформатики»в профільних класах становить: розвиток наукового уявлення, формуваннянаукового кругозору та збагачення вивчення основ фундаментальних наукметодами наукового пізнання та інтерактивного навчання розвинутими інформатикою.136

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Курс «Інформатики» в профільних класах повинний відповідати логіцівідбору і реалізації змісту особистісно-орієнтованої освіти. Мається наувазі – систематизація, тобто виділення «базового ядра» інформації з обраноговиду професійної діяльності, належній дидактичній трансформації;цілеполягання, створення цільового проекту; трансформація змісту професійноїдіяльності в дидактичний об’єкти; проектування технологій вивченнякурсу; інструменталізація, оформлення відібраного змісту та технологіїйого засвоєння у вигляді програм, учбових і методичних пособників.Виділяємо такі функції курсу «Інформатики»: вивчення ключовихпроблем сучасності; ознайомлення з особливостями майбутньої професійноїдіяльності; орієнтація на вдосконалення навиків пізнавальної, організаційноїдіяльності; доповнення і поглиблення базової наочної освіти; компенсаціянедоліків навчання із профільних предметів. На заняттях з курсу«Інформатики» учням необхідно навчитися працювати з різними типамикомп’ютерних програм загального та конкретно-предметного призначення.Програмні продукти Microsoft Office, математичні пакети Mathcad таMaple, пошукові системи, програма-браузер Microsoft Internet Explorer,програма створення Web-сторінок Microsoft FrontPage, програма електронноїпошти Microsoft Outlook, графічні редактори Paint, Adobe PhotoShop,Adobe Illustrator, CorelDraw, педагогічні програмні засоби значно покращуютьнавчальний процес, особливо в класах фізико-математичного профілю.Програмні продукти Microsoft Office створюють чудові можливостідля підвищення ефективності навчання фізико-математичних дисциплін.Microsoft Ехсеl – це програмний продукт, що відноситься до категорії електроннихтаблиць та містить близько 300 функцій, за допомогою яких можнарозв’язувати найрізноманітніші задачі на обчислення. Функціональніможливості електронних таблиць Microsoft Excel дозволяють проводитиоднотипні розрахунки для великого набору даних, автоматизувати розрахунки,обробляти експериментальні дані, будувати графічні залежностіміж даними, шукати оптимальні значення параметрів, проводити табулюванняфункцій [4, 35]. Наприклад, за допомогою програми Microsoft Excelу математиці можна визначати увігнутість, опуклість кривих, у побудовідотичної і нормалі в будь-якій точці області визначення функції, досліджуватиточки максимуму й мінімуму, найбільшого і найменшого значень напроміжку, визначати площі фігури, обмеженої лініями. Система управліннябазами даних Microsoft Access – для засвоєння правил та отриманняпрактичних навичок створення, редагування, впорядкування, пошуку танакопичення інформації в формі баз даних. Програма Microsoft Access застосовуєтьсядля створення бази даних елементарних функцій, багатокутників,багатогранників, круглих тіл. Програму для створення презентаційMicrosoft Power Point найефективніше застосовувати на уроках вивченнянового матеріалу та узагальнення і систематизації знань з теми [3, 27]. До-137

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011цільно використовувати на етапі актуалізації опорних знань – для унаочненнята виділення суттєвого, під час пояснення навчального матеріалу –для стимулювання пізнавального інтересу, пояснення функціонуваннястворюваних абстрактних моделей, ілюстрування явищ, законів, що вивчаються,під час закріплення результатів навчання, формування вмінь танавичок – для збільшення ефективності навчального процесу [7, 14].Комп’ютерні презентації можна створювати в декількох напрямках як демонстраційнапрезентація, презентація для узагальнення знань, комбінована,презентація для контролю знань. За допомогою Power Point учні, ділячисьна малі групи, можуть створювати авторські творчі презентації зокремих тем математики, фізики та астрономії. Це необмежені можливостідля розвитку творчих здібностей.Mathcad дозволяє виконувати як числові, так і аналітичні обчислення,що не завжди можливо в Excel. Зокрема, набути навичок роботи в середовищахматематичних пакетів Mathcad, Maple для їх впровадження на заняттяхматематики для геометричних побудов та обчислень. Програма даєможливість описувати математичні алгоритми в природній математичнійформі із застосуванням загальноприйнятої символіки для математичнихзнаків. Це значно полегшує сприйняття людиною суті розв’язуваної задачі.На відміну від системи Mathcad у табличному процесорі Excel набагатозручніше розв’язувати задачі, які мають табличну форму представленняінформації. Нині Excel і MathCad – дві наймасовіші інформаційні системи,які не тільки взаємно доповнюють одна одну і найбільш підходять для математичнихрозрахунків, але й полегшують розв’язування безлічі задач зматематичною основою. Введення математичних конструкцій в Maple, навідмінувід Mathcad, що володіє більшою інтерактивною графікою, здійснюєтьсяза аналогією з системами програмування типу Pascal, Basic. Нарешті,знайомство з візуальним середовищем програмування дає можливістьучням не тільки розв’язувати математичні задачі, але й розроблятивласні програмні продукти індивідуально або працюючи в мікрогрупах.Пошукові системи, програма-браузер Microsoft Internet Explorer даютьзмогу засвоїти правила та отримати практичні навички пошуку інформаціїв Інтернеті. Програма електронної пошти Microsoft Outlook – для засвоєнняправил та отримання навичок підготовки, відправлення та отриманняпоштових повідомлень, що дає змогу розвивати комунікабельністьмайбутнього професіонала для спілкування та обміну досвідом. Нарешті,програма створення Web-сторінок Microsoft FrontPage сприяє засвоєннюправил та отриманню практичних навичок створення власних Webсторінокдля розміщення в Інтернеті.Графічні редактори Microsoft Paint, Adobe PhotoShop, AdobeIllustrator, CorelDraw використовують для засвоєння правил та отриманняпрактичних навичок виконання малюнків, схем, креслень. Оволодіваючиосновами роботи з комп’ютерною графікою, учні безпосередньо працюють138

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011над перетворенням зображення об’ємних фігур з тривимірного простору вдвовимірний і навпаки – представлення перетворень двовимірних моделейв тривимірному зображенні. Подальше ознайомлення зі створенням графічнихоб’єктів, тривимірних об’єктів суттєво вдосконалює просторове талогічне мислення учнів і створює умови для розумового розвитку школярів.Програма Paint застосовується під час вивчення курсу креслення, алеможе бути застосована й у вивченні стереометрії (зображення фігур у тривимірномупросторі, побудова їх перерізів) [2, 38]. Переваги, які надаєPaint, очевидні. У розв’язуванні наочних задач базових предметів без застосуваннякомп’ютера, учні повинні були копіювати малюнок. У випадкунанесення помилкових написів чи виконання неправильних графічнихелементів малюнок слід було переробляти. Це викликало певні незручності,які під час використання графічного редактора усунено. І, звичайно ж,це є одним із найбільш естетичних способів знайомства учнів зкомп’ютерною технікою.Педагогічні програмні засоби використовують для засвоєння правилта отримання практичних навичок використання програмних засобів дляпідтримки навчальної діяльності учня. Розвиток навичок роботи з ППЗсприятиме розширенню методичних можливостей роботи з розвитку дослідницькихта творчих здібностей учнів, поглибленню рівня опануванняосновними темами курсів. Задачі, за допомогою яких проводиться поясненнянового матеріалу, повинні бути змістовними, практично значимимита цікавими. Підбираючи завдання для закріплення вивченого матеріалудоцільно передбачати використання вивченого матеріалу в «модифікованому»вигляді, який відображає інші аспекти його застосування [5]. Наповненняматематичним змістом практичних робіт створює умови для оволодіннясистемами числення, отримання конкретних результатів використанняматематичних та статистичних понять, створення примітивних графічнихплоских образів та перетворення графічних тривимірних об’єктів уплоске зображення.Виходячи з вищезазначеного, пропонуємо застосовувати такі методи,форми та засоби навчання як: лекції в інтерактивному режимі з широкимвикористанням дидактичного матеріалу, що дає змогу використовуватикомп’ютер як інструмент та помічник у навчальному процесі; практичні талабораторні роботи з різноманітним складом та методикою викладання;навчальні програми, що дозволяють оволодівати не лише знаннями з предметноїгалузі, але й розвивати логічне мислення; реферати як показникуміння самостійно оволодівати новими знаннями та працювати з додатковоюлітературою; позашкільна робота в кабінеті інформатики як засіб розширеннякругозору та творчості; програмні засоби навчання; самостійневивчення окремих фрагментів тем для розвитку навичок самоосвіти; взаємозв’язокз іншими предметами для розширення сфери застосування інформаційнихтехнологій; індивідуальні проекти для розвитку творчого мис-139

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011лення. Для обліку успішності потрібно ввести поточний та тематичний контрольза різноманітними методиками з використанням сучасних інформаційнихтехнологій, фронтальний контроль, застосування індивідуального,особистісно-диференційованого підходів при оцінюванні знань. Доцільнопроводити тестування на комп’ютері, інформаційні диктанти з теоретичногоматеріалу, тематичні атестації, що поєднують контроль як практичнихтак і теоретичних знань, захист практичних та лабораторних робіт, індивідуальнихпроектів.Основні вимоги до змісту і методики вивчення курсу наступні: актуальнаособистісна та соціально значуща тематика; підтримка базових курсів,а також можливість для поглибленої профілізації та вибору індивідуальноїтраєкторії навчання; опора на методи та форми організації навчання,що відповідають освітнім потребам учнів, а також адекватні майбутнійпрофесійній діяльності; включення учнів у практичну діяльність, відповіднупрофілю навчання; забезпечення формування та розвитку загальних учбових,інтелектуальних і організаційних здібностей і навиків; система діагностикиі оцінювання для стимулювання. Пріоритети при вивченні «Інформатики»в профільних класах: міждисциплінарна інтеграція, що сприяєформуванню цілісної картини світу; навчання через досвід і співпрацю; інтерактивність(робота в малих групах, рольові ігри, імітаційне моделювання,тренінги, метод проектів); облік індивідуальних особливостей і потребучнів; особистісно-діяльністний та суб’єктно-суб’єктний підхід. Відзначимо,що ефективність застосування інформаційних технологій значною міроюзалежить від рівня педагогічної майстерності викладача, спеціальнопідготовленого для роботи за цією технологією, якості навчального матеріалу,оснащення школи сучасною технікою, відповідного програмного таметодично забезпеченого.Отже, необхідна скоординована робота вчителів. Раціональний балансдосягається найкраще, коли предмети викладає один учитель. Міжпредметнізв’язки цих курсів можуть здійснюватись у різних формах, найефективнішимиз яких є інтегрований урок та метод проектів. Для інтегрованихуроків потрібні відповідні матеріали. Досвід функціонування класівіз поглибленим вивченням інформатики переконує в тому, що розвиткустійких пізнавальних інтересів і математичних здібностей учнів сприяютьміжпредметні задачі в рамках змісту шкільної програми з достатнім евристичнимнавантаженням. Наприклад, вивчення теми кодування інформаціїможна поєднати з вивченням систем числення, логічних функцій вMicrosoft Excel – розв’язування квадратних і біквадратних рівнянь, послугаEquation в Microsoft Word – навички запису математичних виразів,Microsoft Power Point – опис вписаних і описаних чотирикутників [6, 25].Таким чином, пропонується новий погляд на мету шкільного курсу«Інформатика» в профільних класах, що полягає в формуванні в учнів загальноосвітніхнавчальних закладів знань та набуття ними практичних140

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011умінь та навичок, необхідних для ефективного використання сучаснихкомп’ютерних засобів для розв’язування завдань, пов’язаних з отриманнямінформації, її опрацюванням, систематизацією, зберіганням та передаванням.Комп’ютер дозволяє застосовувати мультимедійні засоби навчаннядля моделювання дій вчителя, складних природних та суспільних систем,сприяє спілкуванню вчителя та учнів, покращує можливість швидкості тадоступності інформації, що значно економить час та зусилля і веде до підвищенняпродуктивності та раціоналізації діяльності.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Биков В. Ю. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів універсальногота фізико-математичного профілів. Інформатика, 8–11класи / В. Ю. Биков, В. Д. Руденко // Комп’ютер у школі та сім’ї. –2005. – № 1. – С. 3–11.2. Братищенко О. Г. Використання комп’ютерних технологій на урокахматематики / О. Г. Братищенко // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. –№ 2. – С. 38–40.3. Кирей І. Д. Використання інформаційних технологій на уроках математики/ І. Д. Кирей // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. – № 7. –С. 27–29.4. Кравцова Л. В. Можливості табличного процесора Microsoft Excel длярозв’язування задач теорії ймовірностей і математичної статистики /Л. В. Кравцова, С. М. Маслянчук // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2003.– № 5. – С. 35–38.5. Морзе Н. В. Метод демонстраційних прикладів при навчанні інформатики/ Н. В. Морзе // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання : збірникнаукових праць. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова. – Випуск 5. –2002. – С. 44–54.6. Останець В. С. Погляд на майбутнє шкільної інформатики /В. С. Останець // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. – № 7. – С. 22–26.7. Шолом Г. І. Використання презентацій на уроках інформатики /Г. І. Шолом // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. – № 4. – С. 14–15.141

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Оксана Харун,Петро АтаманчукПОСТАНОВКА ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ФІЗИКИВ ОСНОВНІЙ ШКОЛІ В АСПЕКТІ ВПРОВАДЖЕННЯІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙНа даний момент актуальним є той стан навчання школярів, будьякоїкатегорії, щоб набуті теоретичні знання набували обов’язкового статусупрактичного впровадження та перевірки. Тому, проблему постановкита виконання лабораторних робіт з фізики розглядаємо з цієї позиції.Глобальна мета фізичної освіти – забезпечення засвоєння наукових іприкладних основ фізики та опанування методології здобування фізичнихзнань на рівні інтелектуального, світоглядного й соціально-культурногозбагачення особистості. Мета завжди має конкретну очікувану цінність тамотиваційний сенс. Виходячи із цього, можна стверджувати, що стандартфізичної освіти – це своєрідний план, який становить головну частинуосвітньої фізичної моделі як суспільного ідеалу в навчанні, як результатупередбачення розвитку фізичної освіти в теперішньому часі та в найближчійперспективі. Змістова складова фізичного стандарту відображається внавчальному плані, підручниках, методиках та розроблених цільових навчальнихпрограмах. Якщо пізнавальний акт розглядати як процес суб’єктоб’єктноївзаємодії, спрямованої на досягнення мети, то ці змістові елементинабувають якостей орієнтування, нормування, регулювання та управлінняв результативному навчанні фізики.Навчальний план унормовує навчальне навантаження, а конкретніше– реґламентує не лише навчальний, але й вільний час учня. Вільний час –це не тільки розваги, спілкування, відпочинок, це – можливості для роздумів,пошуків, професійного самовизначення тощо [1; 3].Навчальна програма відображає не тільки зміст освіти, а й функціїуправління навчальним процесом. На нашу думку, цільова навчальна програмамає визначати зміст конкретної навчальної дисципліни та розподіл їїза роками навчання, а також окреслювати еталонні вимоги до знань учнівіз цієї дисципліни. Цільовий характер навчальної програми відразу ж розширюєїї функції до меж своєрідного регулятора навчально-пізнавальноїдіяльності учня. Схему такої розгорнутої цільової програми, яку можнавикористати для вивчення навчальної дисципліни, подано на рис. 3.142

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Назва розділу,кількістьгодин, списокосновнихпізнавальнихзадачОб’єктивно-предметні умовидосягнення метиПедагогічнатехнологія;метод, база,навчанняНавчальноматеріальнабаза, навчальнометодичнийкомплексВид інтелектуальноїактивності;типзавданьРівень засвоєння навчальногоматеріалуУ ходізаняттяУ процесівивченнярозділу(теми)По завершеннівивченнянавчальногопредметаРис. 3. Схема-матриця цільової навчальної програмиУ схемі відображено характерні впливи, які надалі має враховувативчитель, який розробляє стратегію й тактику навчання. Ті впливи, які стосуютьсябільшою мірою розробників навчальних програм та авторів підручниківі методик (міжпредметні зв’язки, ціннісно-поведінкові орієнтації,інтеґративні тенденції, диференціація навчання тощо), в наведеній схемі невідображено, але опосередковано враховано через зміст навчального планута програми, підручника, методики, еталонних вимірників якості знань.Відомо, що навчальний матеріал засвоюється за трьома параметрами,що охоплюють весь часовий простір діяльності людини: стереотипність,усвідомленість, пристрасність [1; 2]. Для цих параметрів введено основнікритерії, які виступають як еталонні показники результативного навчанняфізики: заучування (3), наслідування (НС), розуміння головного (РГ), повневолодіння знаннями (ПВЗ), уміння застосовувати знання (УЗЗ), навичка(Н), переконання (П). Ціннісно-орієнтувальна значущість пізнавальноїзадачі визначається тим, які переконання, ідеали, інтереси, ціннісні судження,життєво важливі висновки про спрямованість власної діяльностівідображаються в її змісті.Проблему розвитку мислення школярів не можна закривати засвоєннямрозумових дій учнями, оскільки вміння учня теоретично розмірковуватипро певну систему дій ще не забезпечує вміння виконати ці ж дії реально.Завершальним етапом у розвитку розумових операцій учнів є не становленнярозумової дії, а реалізація цієї дії в практичній діяльності. Томунавчання фізики передбачає залучення школярів до таких видів діяльності,які дозволяють використовувати набуті знання на практиці, що виступаєознакою їх дієвості. Зрозуміло, що лабораторні роботи можуть бути добримзасобом формування дієвості знань учнів.Особлива дидактична роль лабораторних робіт, очевидно, зводитьсядо цілеспрямованої їх постановки і організації проведення. Основою цілеорієнтаційкожної лабораторної роботи мають виступати доцільно дібраніксперементальні завдання та проблеми, які за своїм змістом мали б задовольнятинаступним вимогам:– бути пізнавально-привабливими для учня та орієнтувати на про-143

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011гнозований рівень його обізнаності;– бути підсильними для суб’єкта навчання (навчальна проблема маєбути узгодженою з рівнем обізнаності індивіда);– має орієнтувати на певну перспективу (які конкретні компетентностіта світоглядні якості мають набуватись в ході проведення конкретноїлабораторної роботи та внаслідок наступних внутрі та міжпредметнихзв’язків);– цільової навчальної програми (яка будуватиметься на основі врахуваннявнутрі та міжпредметних зв’язків, ціннісно-орієнтованої значущостінавчального матеріалу і головних установок профільного навчання).Отже, лабораторні роботи мають також важливе виховне значення,оскільки вони дисциплінують учнів, привчають їх до самостійної роботи,прищеплюють навички лабораторної культури.У системі навчального фізичного експерименту особливе місце належитьфронтальним лабораторним роботам, які здійснюють практичнупідготовку учнів.Фронтальні лабораторні роботи – це такі заняття, в яких учні самі відтворюютьі спостерігають фізичні явища або проводять вимірювання фізичнихвеличин, користуючись при цьому спеціальним (лабораторним) обладнанням.Слово «фронтальний» означає, що в даному випадку всі учнікласу проводять однаковий експеримент, користуючись при цьому однаковимобладнанням. Якщо тривалість фронтальних лабораторних робіт неперевищує 10–15 хвилин, то їх часто називають фронтальними дослідами.Фронтальні лабораторні роботи проводяться під час вивчення відповідногоматеріалу [3].Наприклад, в основній школі фронтальні лабораторні роботи зазмістом експериментальної діяльності можуть бути об’єднані в такі групи:– спостереження фізичних явищ і процесів (дії магнітного поля наструм, броунівського руху, інтерференції та дифракції світла, суцільногота лінійчатого спектрів);– вимірювання фізичних величин і констант (густини твердих тіл,питомої теплоємності речовини, прискорення вільного падіння,коефіцієнта тертя ковзання, модуля пружності, питомого опорупровідників, показника заломлення світла);– вивчення вимірювальних приладів (мензурки, важільних терезів,термометра, амперметра, вольтметра, психрометра, омметра) і градуюванняшкал (динамометра, спектроскопа, термістора);– з’ясування закономірностей і встановлення законів (умоврівноваги важеля, закону збереження енергії, закону Ома, другого законуНьютона, закону збереження імпульсу);– складання простих технічних пристроїв і моделей та дослідженняїхніх характеристик (електромагніта, двигуна постійного струму,напівпровідникового діода і транзистора, радіоприймача, дифракційної144

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011решітки, лінз).Виконання лабораторних робіт передбачає володіння учнями певноюсукупністю умінь, що забезпечують досягнення необхідного результату. Укожному конкретному випадку цей набір умінь залежатиме від змістудосліду і поставленої мети, оскільки визначається конкретними діямиучнів під час виконання лабораторної роботи [4].Сьогодні уже неможливо викладати предмети традиційно: у центрінавчального процесу знаходиться вчитель, учні слухають пояснення, виконуютьзавдання. Введення в школі інтерактивних методик дає можливістьдокорінно змінити ставлення до об’єкта навчання. Підхід до учня, якийзнаходиться в центрі процесу навчання, базований на повазі до його думки,на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості. Він полягає, насамперед,у підвищенні навчально-виховної ефективності занять, і якнаслідок – у значному зростанні рівня реалізації принципів свідомості,активності та якості знань, умінь і навичок. Цей підхід має назву «навчанняза методом участі» або інтерактивне навчання, коли створюєтьсяможливість обговорення кожної проблеми, доведення, аргументуваннявласного погляду.Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процесвідбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників. Воноефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей,створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу статисправжнім лідером дитячого колективу.Сучасний школяр досить невиразно уявляє межі своєїінформативності, а межі пізнання наук зовсім йому не відомі. Звідкіля жтоді взялися допитливості, без якої будь-яке навчання – лише вихованнявиконавців. Головне надбання школи – це не сума вкладених у головувідповідей на стандартний перелік питань. Виправданим і привабливимвидом жадібності можна назвати жагу пізнання і саморозвитку. Щоб знанняперетворювалися на інструмент, учень має з ними працювати. Покививчення і повторення здійснюється в режимі заучування, поки перевіркоюзнань вважається відповідь-переказ, школа працює на 90 % даремно. Щоозначає працювати зі знаннями? Це означає їх застосовувати, шукати умовина межі придатності, перетворювати, розширювати і доповнювати, знаходячинові зв’язки та співвідношення, розглядати в різних моделях і контекстах.Наприклад, проаналізувавши лабораторні роботи з фізики в 7-мукласі, ми можемо зробити висновок, що досліди з оптики є одними з найскладнішихдля виконання. Це надзвичайно відчутно для школярів, у якихфізика викладається 1 урок на тиждень. Вивчення оптики відбувається переважноз використанням зорового сприймання та індивідуального досвідукожного окремого учня, оскільки ще не сформовані достатньо ні компетенціїіндивідуального експериментування , ні фізичне мислення взагалі. За-145

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011значимо також , що згідно з програмами математики, учні 7 класу тількипочинають вивчати геометрію, а значить вивчення елементів геометричноїоптики теж ускладнюється. Окрім того, учні 7 класу ще не мають навичокроботи з дробово-раціональними виразами. Тому, навіть, при обчисленніфокусної відстані та оптичної сили лінзи за прямими формулами з використаннямкалькулятора виникає багато помилок, не говорячи про використанняформули тонкої лінзи. Тому лабораторну роботу запропоновану програмою,ми вважаємо, що можуть зробити тільки сильні учні, які бажаютьодержати вищий бал, виконавши її у післяурочний час.А з класом ми пропонуємо провести роботу в парах.Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчанняучнів. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети:засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботивсі діти в класі отримують рідкісні за традиційним навчанням можливістьговорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час обдумати,обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки передкласом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись,критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію [5].Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можутьухилитися від виконання завдання, які за інших умов потребують великоїзатрати часу.Для того, щоб організувати роботу ми запропонуємо учням завдання,поставимо запитання для невеликої дискусії чи аналізу ситуації. Після поясненняпитання або фактів, наведених у завданні, дамо їм 1–2 хвилинидля продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Потімоб’єднаємо учнів у пари, визначимо, хто з них буде висловлюватись першим,і попросимо обговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначитичас на виконання кожного в парі та спільне обговорення. Цедопомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Вони мають досягтизгоди щодо відповіді або рішення. А по закінченні часу на обговореннякожна пара представляє результати роботи, обмінюються своїмиідеями та аргументами з усім класом. За потребою це може бути початкомдискусії або іншої пізнавальної діяльності.Отже, підсумовуючи вище викладене, можна сказати, що репродуктивнаактивність учнів при вивченні лабораторних робіт здатна себе виявлятина раціонально-логічному рівні пізнавальної діяльності, однак пошуковата креативна активність немислима без поєднання обох сторін пізнавальногоакту – раціонально-логічного та емоційно-ціннісного (духовного).Тому, дотримання вимог цільових програм як засобу орієнтації навчальногопроцесу на досягнення мети сприяє поліпшенню, а саме: саморозвитку,самопізнанню, самовизначенню й самореалізації особистості учня, аотже, належній зорієнтованості на майбутню продуктивну і творчу діяльність.146

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Таким чином, запропонована технологія інтерактивного навчаннясприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичногомислення, вміння переконувати й вести дискусію. Використання інтерактивногонавчання не – самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосферив класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню та доброзичливості,надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтованенавчання.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Атаманчук П. С. Інноваційні технології управління навчанням фізики /П. С. Атаманчук. – Кам’янець-Подiльський : К-ПДПI, Інформаційновидавничийвідділ, 1999. – 174 с.2. Жук Ю. О. Нові підходи до аналізу навчальних планів в умовах альтернативноїосвіти / Ю. О. Жук // Фізика та астрономія в школі. – 1998. –№ 3. – С. 7–10.3. Ляшенко О. І. Якість як феномен освіти / О. І. Ляшенко // Зб. наук.праць Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту. – Вип. 9. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, 2003. – С. 58–60.4. Кучерук І. М., Горбачук І. Т. Загальний курс фізики / І. М. Кучерук,І. Т. Горбачук. – К. : Техніка, 1999. – Т. 3. – 243 с.5. Пометун О. І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання :науково-методичний посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко; заред. О. І. Пометун. – К. : Виробництво А.С.К., 2004. – 192 с.147

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Євгеній ХекалоОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З МУЗИКИ У КОНТЕКСТІФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МУЗИЧНИХ КЕРІВНИКІВРозробка й удосконалення змісту професійної освіти вихователів,зокрема музичних керівників, що працюють у дошкільних навчальних закладах– один із пріоритетних напрямків педагогічного пошуку сучаснихвітчизняних дослідників. Останнім часом особливої популярності набуликоп’ютерно-інформаційні технології навчання, що обумовлює створеннянових стандартів музичної освіти, програм, підручників та проведенняцікавих експериментів в інноваційній діяльності викладачів вищих навчальнихзакладів, зокрема педагогічних училищ та коледжів.У загальнодержавних документах, зокрема у Державній національнійпрограмі «Освіта: Україна ХХІ століття» та Національній доктрині розвиткуосвіти в Україні одними із пріоритетних напрямів розвитку освіти визначеноінформатизацію та технологізацію освітнього процесу, щонаближає нашу державу до європейських та світових стандартів не тількиосвіти в цілому, але й професійної освіти в усіх галузях [1, 2]. Взагалівирішенню важливих питань удосконалення професійної діяльностімайбутніх педагогів присвячено праці А. Алексюка, Г. Васяновича,С. Гончаренка, О. Дубасенюк, І. Зязюна, А. Іванченка, Н. Кічук,Н. Кузьміної, М. Лещенко, Н. Ничкало, Л. Пуховської, С. Сисоєвої,В. Сластьоніна, О. Сухомлинської, Л. Хомич, О. Щербакова, Т. Яценко таінших вчених. Підготовці майбутніх учителів в галузі мистецької освітиприсвячено праці Т. Завадської, Т. Люріної, Л. Масол, Н. Миропольської,О. Олексюк, В. Орлова, Г. Падалки, О. Ростовського, О. Рудницької,Л. Хлєбникової, Т. Цвелих, О. Шевнюк, Г. Шевченка, В. Шульгіної,О. Щолокової, Б. Юсова.Незважаючи на наявність цілої низки фундаментальних досліджень упедагогічній науці, недостатньо вивченим залишається питання використаннясучасних інноваційних комп’ютерних технологій в освітньомупроцесі в умовах педагогічного коледжу. Комп’ютерні технології всучасній системі освіти розглядаються, як один із необхідних засобівдіяльності педагога, тому закономірністю є те, що комп’ютер органічноувійшов у педагогічний процес професійної підготовки музичнихкерівників дошкільних навчальних закладів. У сучасних освітніх стандартахвищої професійної освіти, комп’ютерні засоби виділяються, як один іззмістовних компонентів підготовки педагога-музиканта [3]. У зв’язку із зазначенимпостала необхідність вирішення питання не тільки «Чого навчати?»,використовуючи інноваційні технології навчання, але і «Якреалізувати їх у практичній у діяльності вищих навчальних закладів?». На-148

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011самперед, слід звернути увагу на те, що для цього технологічною повиннабути не тільки сама програма підготовки музичних керівників, але й процесорганізації та реалізації педагогічного процесу в умовах педагогічногоколеджу.З огляду на зазначене, метою статті є характеристика особливостейвикористання сучасних комп’ютерних технологій у підготовці педагогівмузикантів.Завданням даної статті є вивчення особливостей використання сучаснихкомп’ютерних технологій в педагогічному процесі, щоздійснюється педагогічними коледжами у підготовці музичних керівниківдошкільних установ та педагогів-музикантів.Процес використання комп’ютерних технологій поєднує двісамостійні, але водночас взаємообумовлені складові: а) комп’ютернітехнології у викладанні теоретичного матеріалу з музики (ознайомлення змузичним твором, історичною епохою, пов’язану з твором, навчаннянотній грамоті тощо); б) комп’ютерні технології в музичній діяльностістудентів (використання комп’ютерних програм для відтворення музичноготвору, створення музики, розробка супроводжуючих візуальних засобівнавчання та ін.) [4].Використання цифрового інструментарію в музичній освіті є проявомпроцесу загальної комп’ютеризації. У її рамках позначилися два напрямки,пов’язані із застосуванням комп’ютера в музичній освіті – це музичнаінформатика, а також електронна (комп’ютерна) музична творчість.Музична інформатика розглядає комп’ютер, як засіб вирішеннятрадиційних завдань в різних галузях музичної (композиторської,виконавської, звукорежисерської), музикознавчої та музично-педагогічноїдіяльності. Вона допомагає ефективно вирішувати традиційні завданнязасвоєння необхідних знань, умінь і навичок в різних областях музичногонавчання, спонукає до засвоєння призначеного для користувача інтерфейсукомп’ютера, різних музичних редакторів, програм нотного набору, введеннябаз даних. Навчальні програми-презентатори, довідники, тести сприяютьзалученню до більш глибокого вивчення історії та теорії музики, удосконаленнянавичок сольфеджування тощо. Все це оптимізує навчальнийпроцес, сприяє розвитку самостійності в музично-пізнавальній діяльностіпедагогів-музикантів [4, 41]. Навчання на основі цифровогоінструментарію слід визнати надзвичайно перспективним напрямкоммузичної педагогіки, що дозволяє залучити до активних форм музичноїтворчості значну кількість студентів.Підбір комп’ютерних програм зорієнтований на методику навчаннямузичному мистецтву в педагогічному коледжі. Розповсюдженими програмизапису звуку Аudio СD (Аhеаd Nеrо), програми нотного набору іверстки музичного тексту (Finаlе 2003), програми запису та обробки звуку(Аdobe Audition, Sound Forge), програми підготовки презентаційної149

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011графіки (МS Роwer Point). Нові комп’ютерні технології допомагаютьвикладачеві активізувати творчу уяву студентів, розвивають внутрішнюмузичну пам’ять, зацікавленість музикою, прагнення оволодіти та вмітикористуватися тими програмами, які пропонує викладач, спонукає до пошукунових.Використання комп’ютера на індивідуальних заняттях на музичномуінструменті здійснюється за такими напрямками:1) застосування комп’ютера чи проектора в презентаціях, що даєможливість для більш ретельного відбору матеріалу, робить візуальнийряд більш якісним і разом з тим дозволяє виносити на екран необхіднітерміни, таблиці та схеми;2) набір і редагування тексту у процесі роботи над рефератами.Комп’ютер дає можливість для якісного набору тексту, включаючи йогоподальшу редакторську правку і верстку з розміщенням репродукцій утексті;3) створення презентацій рефератів в програмі Роwer Point, щодозволяє зробити відповідь студентів більш наочною та цікавою. Ця програмавходить у програмний пакет Microsoft Office і не належить до груписпеціальних музичних програм, але може бути використана викладачем упрофесійній діяльності. Зокрема з її допомогою можна створитипрезентації до занять, котрі включають як наочний, так і звуковийматеріал. Використання цієї програми в навчанні полегшує сприйняттяінформації, поданої перед початком заняття. Слід зауважити, що РоwerPoint часто використовується у презентаціях педагогічного досвіду викладача,навчальних програм або окремих розділів, курсів. Програма РоwerPoint дозволяє поєднати аудіо- та відеоматеріали в єдине ціле. З цихпозицій комп’ютер стає універсальним засобом навчання, а зручність йоговикористання допомагає організовувати процес навчання раціонально йефективно [6].Переорієнтація освіти від «знаннєвої» парадигми до «діяльнісної»супроводжується впровадженням в освітній процес такої особистісноорієнтованоїтехнології, як «метод проектів». Проектна діяльністьстудентів завжди спрямована на вирішення проблеми, глибинадослідження якої визначається їх віком, інтелектуальними та духовнимиможливостями. У сфері музичного мистецтва реалізація методу проектіввимагає специфічних підходів. Музичні проекти для студентів можутьреалізовуватися у різних формах діяльності: сценічної, образотворчої,літературної, журналістської, створенні відеопрограм, відеофільмів тощо.У контексті використання комп’ютерних технологій, доцільним буде використанняслайд-презентацій у програмі Роwer Point, або програмахпрезантаціяхфото (якщо презентація не містить текстового наповнення).Робота з цією програмою є ефективним засобом формування технологічноїкультури педагога [6].150

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Вагому нішу у використанні комп’ютерних технологій на заняттях змузики у педагогічних коледжах може займати робота із звуковими редакторами(Аdobе Audition, Sound Forge). Їх використання уможливлює запис,редагування й обробку звуку, мелодії, допомагає педагогу відбирати і компонуватифрагменти музичних творів для створення аудіо-альбомів, котріможуть бути використані як дидактичні матеріали у практичній діяльностімузичного керівника у дошкільному закладі. Використання звуковихредакторів дозволяє майбутньому педагогу-музиканту самому створюватиаудіохрестоматію, обробляти готові фонограми, що особливо корисним є уроботі музичного керівника [5, 86].Використовуючи звукові редактори, викладачі педагогічнихколеджів, на заняттях з музики, можуть створювати звукові файли зфрагментів музичних творів, далі компонувати їх відповідно до вирішенняпевної проблеми. Так, наприклад, студенти можуть на занятті з музикистворювати власні музичні композиції з готових звукових зразків,комбінуючи і моделюючи їх відповідно до свого задуму. Така діяльністьзробить урок більш продуктивним і творчим для студентів, навчить їхорганізації такої діяльності у власній роботі.Програма Finаle 2003 використовується як нотний редактор. Можнавиділити такі методичні аспекти використання цієї програми в процесінавчання: створення ритмічних партій, ритмічних партитур, створенняпартитур вокальних творів, партитур для вокально-інструментального музикування,розробка нотного робочого матеріалу до уроку, тестових завдань,створення вокально-репертуарних збірок [5, 84].Використання нотного тексту в навчанні студентів-музикантів єневід’ємною, обов’язковою складовою професійної підготовки музичнихкерівників та педагогів музикантів. На практичних заняттях нотні текстиможуть бути використані при розробці тестових форм контролю. Наприклад,одне з тестових завдань для студентів може бути таким: наспівати просебе знайому студентові пісню, а потім зібрати з попередньо розділених тапереставлених викладачем, у довільному порядку тактів, нотний текстмелодії цієї пісні. Використання комп’ютерних програм дозволить збагатитинавчальні кабінети музики змістовними матеріалами на електроннихносіях, систематизувати методичний фонд кабінетів, сформує навички роботиз систематизації знань, грамотного пошуку інформації на сучасномурівні.В епоху інформаційних технологій немає проблем, пов’язаних з пошукомінформації. Головне завдання – навчитися нею користуватися,відбирати, структурувати, пред’являти. Можливості комп’ютерних засобівнавчання дозволяють вибирати програми, рекомендовані до використанняна заняттях музики у професійній підготовці кадрів з музичної сфери. Учислі таких програм – сучасна мультимедійна енциклопедія Кирила іМефодія «Шедеври класичної музики», що включає статті та ілюстрації151

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011про композиторів і їх твори, відеофрагменти оперних і балетнихспектаклів, словник музичних термінів. Енциклопедія популярної музики єілюстрованою історією вітчизняної та зарубіжної популярної музики. Програма«Соната» з музичної колекції історії культури містить інформаціюпро композиторів, фрагменти музичних творів, ілюстрації з історії музики,літератури. У програмі «Музичний клас» представлені уроки музичноїграмоти, історія музичних інструментів, вправи для закріплення, творчізавдання тощо.Отже, здійснений аналіз особливостей використання комп’ютернихпрограм та технологій в освітньому процесі педагогічних коледжів є ефективнимзасобом удосконалення та оптимізації цього процесу у підготовцімузичних керівників дошкільних установ та педагогів-музикантів. Вонисприяють не тільки вдосконаленню самоорганізації, творчої самореалізаціїта урізноманітненню методів навчання студентів, але й розширеннюїхнього світогляду через використання комп’ютера, як засобу навчання музики,мережі Інтернет як джерело пошуку інформації, щодо комп’ютернихпрограм з навчання дітей дошкільного віку музики, організації музичноїдіяльності тощо. Успішність використання комп’ютерних технологій унавчанні музичних керівників дошкільних установ та педагогівмузикантів,взагалі, залежатиме від урахування викладачем педагогічногоколеджу технологічного та методичного аспектів. Технологічний аспектвизначається наявністю та використанням комп’ютера й програмного забезпеченняяк засобів навчання, а методичний аспект визначає глибинузасвоєння комп’ютерних технологій через використання методів таприйомів навчання у педагогічному процесі. При недотриманні таких умоврезультатом педагогічного процесу може бути те, що студент буде добреволодіти комп’ютерними програмами, але так і не зрозуміє глибину табагатогранність музичного мистецтва. Тому, плануючи використаннякомп’ютерних технологій, викладач педагогічного коледжу зобов’язанийвиходити насамперед із завдань професійної підготовки педагогамузиканта,що забезпечує розширення меж його професійної діяльності.Перспективи подальших досліджень цієї проблеми вбачаємо урозробці практичних занять з музики з використанням комп’ютернихтехнологій в умовах педагогічного коледжу, невирішеним залишається, також,питання урізноманітнення форм організації таких занять, теоретичнихнапрацювань з вивчення музичних комп’ютерних програм тощо.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття». – К.,1994. – 20 с.2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні // Освіта України. –№ 33. – С. 44–45.3. Затямина Т. Об опыте использования педагогических технологий на152

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011уроках музыки / Т. Затямина // Музыка в школе. – 2005. – № 5. –С. 28–33.4. Затямина Т. Компьютерные технологии на уроке музыки / Т. Затямина// Искусство в школе. – 2006.– № 5. – С. 41–43.5. Курбатовская Н. Искусство и компьютер – «вещи несовместимые»? /Н. Курбатовская // Искусство в школе. – 2005. – № 6. – С. 86–88.6. Красильников И. Цифровые технологии в музыке: педагогические итворческие перспективы / И. Красильников // Педагогика. – 2001. –№ 10.153

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Катерина Юр’єваІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЕТНОПЕДАГОГІЧНІЙПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВУ нинішніх умовах загальноцивілізаційної глобалізації та одночасногопідвищення громадського інтересу до збереження етнокультурного розмаїттясуспільства, невід’ємною складовою гуманістичного світогляду підростаючогопокоління має стати толерантність до етнокультурних, конфесійних,звичаєвих відмінностей в соціальному оточенні, здатність плідноспівпрацювати з представниками різних культур. Однак, аналіз професіограм,освітньо-кваліфікаційних характеристик і освітньо-професійних програм,навчальних планів і програм навчальних дисциплін педагогічних вищихнавчальних закладів України дає підстави зробити висновок про те,що сьогодні на загальнодержавному рівні відсутній єдиний науковий підхіддо вирішення проблеми підготовки педагогічних кадрів до роботи в умовахмультикультурності, поліетнічності сучасного суспільства.Окремі аспекти окресленої проблеми побічно розглядаються у змістінавчальних курсів соціології, соціальної психології, політології тощо. Але,цілеспрямована систематична робота з підготовки до роботи в умовах поліетнічногосоціуму відсутня. Вважаємо, що, певним чином, заповнити наявніпробіли може навчальний курс з етнопедагогіки, який знайомить майбутніхучителів і вихователів з традиційними педагогічними поглядами таемпіричним досвідом виховання різних народів [11].Останнім часом, у пострадянських державах активізувалися науковідослідження народної педагогіки та можливостей застосування її надбань восвітньому процесі. Навіть, виник термін «етнопедагогічна підготовка».Проте, вживається він переважно в роботах дослідників з Росії. При цьомуусталеного визначення поняття немає. Дослідники по-різному формулюютьмету етнопедагогічної підготовки, виокремлюють різні критерії її ефективностіта виходячи з цього пропонують різноманітні форми й методитакої роботи.Метою нашої статті є обґрунтування можливості й доцільності використанняв процесі підготовки майбутніх учителів, зокрема, в процесі формуванняв них готовності до професійної діяльності в умовах сучасногополіетнічного, мультикультурного суспільства інтерактивних методик, утому числі технології «Жива Бібліотека».Чимало дослідників з ближнього зарубіжжя вивчали етнопедагогічнупідготовку: студентів педагогічних коледжів і педагогічних вищих навчальнихзакладів (ВНЗ), майбутніх спеціалістів дошкільної освіти, майбутніхсоціальних педагогів тощо [1; 2; 4–7; 9]. У контексті нашого дослідженнячималий інтерес становлять також роботи, присвячені різноманітним аспектампідготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах154

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011поліетнічного суспільства, зокрема, використанню прогресивних надбаньнародної педагогіки різних етносів у процесі професійної підготовки. Це,зокрема роботи, в яких досліджується підготовка майбутніх учителів довивчення етнопедагогічного середовища в полінаціональному регіоні(Г. Давлекамова), формування етнопедагогічної культури майбутніх учителів(Г. Нагорна, О. Пономарьова, І. Попова), формування етнокультурноїкомпетентності вчителів (О. Гуренко, С. Федорова), професійна підготовкавчителя до роботи з багатонаціональним контингентом учнів(Л. Лебедєва) та ін.Аналіз названих та інших досліджень показав, що їх автори в структурірезультату етнопедагогічної підготовки – етнопедагогічній культурі,етнопедагогічній компетентності, готовності до роботи з багатонаціональнимконтингентом учнів тощо – виокремлюють декілька структурних компонентів.В узагальненому вигляді ці структурні компоненти можуть бути охарактеризованіяк: 1) комплекс набутих знань та уявлень, 2) сформовані вмінняй навички, а також 3) особистісні новоутвореня майбутнього педагога.Автори, проаналізованих досліджень, теоретично обґрунтовують таекспериментально перевіряють розроблені ними комплекси організаційнихформ і методів етнопедагогічної підготовки вчителів та формування в нихготовності до роботи в багатонаціональному середовищі, базуючись на основнихположеннях діяльнісного та акмеологічного підходів.У контексті діяльнісного підходу в процесі етнопедагогічного навчаннявикористано як традиційні форми організації навчальнопізнавальноїдіяльності студентів (навчальна діяльність академічного типуз провідною роллю лекції), так і характерні для активного, проблемногонавчання, що відповідали формам контекстного навчання (квазіпрофесійнадіяльність (ділові ігри); навчально-науково-професійна діяльність (НДРС,виробнича практика, курсове проектування), а також такі, що є перехіднимиміж цими двома типами (семінарські, лабораторні, практичні заняттятощо) [5, с. 85]. Застосовані форми діяльності передбачали використанняметодів навчання, що відтворюють не тільки предметний, але й соціальнийзміст майбутньої професійної діяльності. Серед не імітаційних активнихметодів використовувались: тематичні дискусії, мозкові штурми, педагогічніігрові вправи тощо. Серед імітаційних методів – аналіз конкретних соціально-педагогічнихта етнопедагогічних ситуацій та ситуаційних задач,ділових ігор, проблемних ситуацій та інших [5, с. 86].Застосований в низці досліджень акмеологічний підхід передбачаввикористання низки антропотехнік, серед яких учіння, гра, навчальні ігри йтренінги, контекстне навчання (ділові ігри відкритого (інноваційного) тазакритого (імітаційного) типів) [2, с. 98–99]. І хоча, більшість дослідниківстверджують, що в процесі експериментів у ході навчальних ігор студентами,також, розв’язувалися проблемні ситуації міжкультурного спілкування,як-то прихід до класу нової дитини – представника помітної меншини,155

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011проведення батьківських зборів в умовах поліетнічного контингенту батьківтощо, прикладів методичних розробок таких занять ані в основних текстахробіт, ані в додатках не представлено.Як бачимо, арсенал організаційних форм і методів етнопедагогічноїпідготовки майбутніх учителів у представників діяльнісного й акмеологічногопідходів є спільним і зорієнтований здебільшого на набуття студентамизнань, вироблення вмінь і набуття професійно важливих особистіснихякостей, які, втім, є загальнопрофесійними і не відбивають специфіку діяльностів умовах сучасного поліетнічного, багатокультурного соціуму.Ми, у своїх роботах, теж зверталися до поняття «етнопедагогічна підготовка»,вбачаючи в ній складову процесу підготовки майбутніх учителіві вихователів до роботи в умовах багатоетнічного суспільства, до вирішеннязавдань полікультурної освіти й громадянського виховання молодогопокоління [10; 12]. На наше глибоке переконання, сутнісною рисоюетнопедагогічної підготовки має бути порівняльно-зіставне ознайомленнямайбутніх педагогів з традиційними педагогічними поглядами й досвідомрізних народів. Здійснюватися така підготовка має не тільки в процесі навчально-пізнавальноїдіяльності студентів (при вивченні спецкурсу «Порівняльно-культурологічнаетнопедагогіка» та в міжпредметних зв’язках),але й у науково-дослідницькій роботі та в процесі практичної підготовки.Нами розроблено кваліметричну модель результативності етнопедагогічноїпідготовки майбутніх учителів [12].До параметрів оцінювання результативності останньої було віднесено:• параметр Р 1 – ступінь сформованості особистісного компонентуготовності майбутніх учителів до професійної діяльності в поліетнічномусоціумі;• параметр Р 2 – ступінь сформованості інформаційного компонентуготовності майбутніх учителів до професійної діяльності в поліетнічномусоціумі;• параметр Р 3 – ступінь сформованості процесуально-діяльнісногокомпоненту готовності майбутніх учителів до професійної діяльностів поліетнічному соціумі.У процесі декомпозиції параметра «ступінь сформованості особистісногокомпоненту готовності майбутніх учителів до професійної діяльностів поліетнічному соціумі» ми враховували результати дослідженьО. Асмолова, Г. Бардієр, Н. Лебедєвої, В. Лекторського, О. Луньової,М. Мартинової, Л. Почебут, Б. Ріердон, В. Семиченко, Г. Солдатової,Т. Стефаненко, В. Тишкова, Л. Шайгерової, О. Шарової та ін. Базуючисьна думці цих науковців, ми прийшли до переконання, що в основі особистісноїготовності вчителя до професійної діяльності в умовах поліетнічногосоціуму мають лежати такі фактори: толерантність до проявів інокультурності(F 1 ), спрямованість на толерантну взаємодію з представникамиінших етнічних культур (F 2 ), прагнення до самовизначення у сфері міжку-156

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011льтурної комунікації (F 3 ), етнопедагогічна спрямованість особистості педагога(F 4 ).Подальша декомпозиція привела до визначення критеріїв, через яківиявляється кожний фактор. Так, фактор «толерантність до проявів інокультурності»виявляється через: прийняття і повагу представників будь-якоїетнічної культури (К 1 ); визнання за представниками будь-якого етносуправа на культурну самобутність (К 2 ); визнання цінності культурного розмаїттясуспільства (К 3 ); інтерес до проявів культурного розмаїття (К 4 ). Фактор«спрямованість на толерантну взаємодію з представниками інших етнічнихкультур» виявляється в: прагненні до рівноправної співпраці зпредставниками різноманітних етнічних культур (К 5 ); прагненні до взаємоприйнятногомирного розв’язання конфліктних ситуацій у процесі міжетнічноївзаємодії (К 6 ), прийнятті проблем, що виникають у процесі міжетнічноївзаємодії, як особистісно значущих (К 7 ).Третій фактор – прагнення до самовизначення у сфері міжкультурноїкомунікації – був виокремлений нами на основі досліджень особистості,що самоактуалізується, (А. Маслоу та ін.), у тому числі, – прагне до самовизначенняй незалежності у сфері міжкультурних комунікацій (І. Брунова-Калісецька, Є. Чорний та ін.). На нашу думку, цей фактор знаходить своїпрояви в: прагненні самостійно визначати значущі цінності, не піддаючисьвпливові цінностей окремих культур, груп (К 8 ); відчутті єднання з людьми,людством в цілому, а не з окремою етнічною групою (К 9 ); прагненні робитиусвідомлений вибір у життєвих ситуаціях, базуючись при цьому, в основному,на «голосі сумління», а не на цінностях власної етнічної групи(К 10 ); прагненні встановлювати й зберігати глибокі міжособистісні взаєминиз людьми на основі відчуття внутрішньої близькості та незалежно відїхньої етнічної приналежності (К 11 ).Декомпозиція четвертого фактора – етнопедагогічна спрямованістьособистості педагога – дала змогу виокремити такі критерії: переконання вцінності й актуальності народнопедагогічного досвіду різних етносів (К 12 );прагнення педагогічно доцільно застосовувати в освітній практиці прогресивнінадбання народної педагогіки різних етносів (К 13 ); прагнення досліджуватинароднопедагогічні феномени (К 14 ).Саме ступінь сформованості особистісної складової готовності майбутніхучителів до професійної діяльності в поліетнічному суспільстві, миобрали, як перший параметр результативності етнопедагогічної підготовкимайбутніх учителів, на відміну від значної частини проаналізованих дослідженьструктури готовності до професійної педагогічної діяльності, деособистісний складник у різних його модифікаціях, як правило, опиняєтьсяна останньому місці в переліку, поступаючись пріоритетністю когнітивному(чи пізнавальному, гносеологічному, змістовому, науковотеоретичномутощо) та діяльнісному (операціональному, поведінковому,практичному тощо) складникам (Л. Берсенєва, Р. Комраков, Л. Лебедєва,157

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011О. Міщенко, С. Федорова та ін.).Віддаючи пріоритет особистісній складовій готовності вчителя допрофесійної діяльності в умовах поліетнічного суспільства, ми підтримуємопрофесіографічні погляди А. Варданяна, І. Гавриш, В. Давидова,І. Зязюна, Л. Кондрашової, А. Мороза та ін., а також О. Гуренко,Г. Давлекамової, Д. Іванова, О. Кузнєцової, О. Пономарьової, В. Штикарьовоїта ін. Визнання пріоритетності саме особистісної складової в структуріозначеної готовності орієнтує на:• формування в майбутніх учителів адекватного сприйняття складнихсоціокультурних реалій сучасності та найбільш вірогідних сценаріївмайбутнього;• подолання у свідомості майбутніх педагогів тенденцій до редукціонізму,етноцентризму, ізоляціонізму, що здатні перешкоджати виконаннювчителем своїх професійних функцій стосовно соціальної адаптації молодогопокоління в поліетнічному суспільстві та взаємодії зі строкатим ветнокультурному відношенні соціальним оточенням.Перенесення акценту у формуванні готовності майбутніх учителів допрофесійної діяльності в умовах сучасного поліетнічного, багатокультурногосуспільства з інформаційного та процесуально-діяльнісного на особистіснийкомпонент зазначеної готовності, спричинює пошук адекватних,новим завданням, організаційних форм і методів освітньої діяльності.Насамперед, йдеться про форми і методи формування в майбутніхучителів толерантності до проявів інокультурності та спрямованості на толерантнувзаємодію з представниками інших етнічних культур, оскільки,саме цей аспект підготовки педагогів до професійної діяльності в умовахсучасного поліетнічного соціуму не знайшов вичерпного висвітлення впроаналізованих нами дослідженнях.Питання сутності та закономірностей формування міжкультурної толерантностідосить ретельно досліджені в роботах з соціальної та кроскультурноїпсихології. Так, існує чимало тренінгів толерантності для різноманітнихцільових груп: молодших школярів, підлітків, молоді, зрілихлюдей. При цьому слід відзначити, що здебільшого тренінгові вправиспрямовані на вироблення, так би мовити, загальної толерантності і доситьрідко зачіпають аспекти міжетнічної взаємодії. Утім, ми у своїй роботі зуспіхом використовуємо низку інтерактивних вправ та ігор, спрямованихсаме на розкриття специфіки толерантних стосунків з представниками іншихетнічних культур. Це, зокрема, такі вправи та ігри, як: «Павутиння забобонів»,«Діалог цивілізацій», «Подарунки» тощо.Проте, самі лише, навіть, найчудовіші інтерактивні методики в замкненому,гомогенному в етнокультурному відношенні студентському середовищіне здатні сформувати справжню міжкультурну толерантність,оскільки не надають можливості набуття досвіду «живого» спілкування зпредставниками різноманітних культур. Як свідчать результати досліджень158

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Е. Аронсона, Р. Ейкерта, Т. Уїлсона, нейтралізувати етнічні забобони тасприяти формуванню міжкультурної толерантності здатні, серед іншого,такі умови міжгрупових контактів: а) налагоджування дружньої неформальноївзаємодії з численними членами груп «чужих». За таких умов носійзабобонів починає розуміти, що його уявлення про групи «чужих» помилкові;б) дружня, неформальна обстановка, коли члени груп можуть взаємодіяти,в результаті чого люди краще й глибше пізнають один одного [8,с. 90–91]. Зазвичай ніхто навіть не намагається створити подібні умови внавчальному процесі педагогічного ВНЗ, адже для цього необхідно організуватидля студентів неформальне спілкування з представниками різнихетнічних культур.З метою вироблення в студентів умінь спілкуватися з представникамирізноманітних етнічних культур, а також подолання в їхній свідомостіможливих наявних, негативно забарвлених етнічних стереотипів і забобонів,нами з успіхом застосовується проведення практичних занять в форматіЖивої Бібліотеки. «Жива Бібліотека» – це інтерактивна технологія, щоунаочнює мультикультурність сучасного світу та реалізує на практиці ідеюміжкультурного діалогу, оскільки сприяє початку живого спілкування міжлюдьми – представниками різних етнічних культур. Захід отримав таку назвувнаслідок того, що для опису функцій його учасників використовуєтьсябібліотечна термінологія: Живі книги – носії різноманітних культур, унашому випадку – студенти-іноземці; Читачі – ті, хто прагне дізнатисящось нове для себе про іншу культуру від її носія, в нашому випадку –студенти-українці; «читання Живої книги» – спілкування студентів – представниківрізних етнічних культур.Першу Живу Бібліотеку було «відкрито» 2000 р. в Данії під час музичногофестивалю. З тих пір цей унікальний рух завоював прихильність іпідтримку Ради Європи, поширився на Америку та Австралію і значно розширив«асортимент» Живих Книжок. Засновник руху Живих Бібліотек,Ронні Ейбеджел, так сформулював концепцію цього проекту: «Ми працюємоза принципом, що надмірна жорстокість і агресія виникає між людьми,які не знають одне одного. Жива Бібліотека може зблизити людей, які наврядчи зможуть зустрітися іншим способом» [3].Нині, Живі Бібліотеки активно працюють у Норвегії, Фінляндії,Швеції, Ісландії, Португалії, Великій Британії, Польщі, Угорщині, Чехії.Модель Живої Бібліотеки була модифікована відповідно до українськихреалій та люб’язно надана представництвом Міжнародної організації з міграціїв Україні, яке також провело тренінг для відібраних на конкурснійоснові організаторів подібних заходів. Успішне проходження тренінгу засвідченовідповідним сертифікатом.У ХНПУ імені Г.С. Сковороди в форматі Живої Бібліотеки були проведеніпрактичні заняття з курсу «Порівняльно-культурологічна етнопедагогіка»для студентів ІІ курсу факультету початкового навчання. Читачами159

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011стали студенти-другокурсники, Живими Книжками – студенти-іноземці зрізних факультетів цього ж університету, представники Азербайджану,Алжиру, КНР, Конго, Туркменістану, а також Ханти-Мансійського автономногоокругу Російської Федерації.Сутність заняття в форматі Живої Бібліотеки полягає в десятихвилинномувільному спілкуванні малої групи студентів-Читачів (4–6 осіб) зЖивою Книгою. Жива Книга розповідає про культуру своєї країни та відповідаєна найрізноманітніші запитання Читачів. Після закінчення десятихвилинноготерміну відбувається ротація Книжок, і група студентів-Читачів продовжує спілкування з іншою Живою Книгою. Одночасно працюютьдекілька Живих Книжок і відповідна кількість груп студентів-Читачів. Упродовж заняття кожен студент встигає поспілкуватися з шістьма-сімомаЖивими Книжками – представниками різноманітних етнічнихкультур.Специфіка проведення навчального заняття в форматі Живої Бібліотеки,коли Книжками виступають студенти-іноземці, полягає в необхідностіретельної попередньої підготовки, коли викладач консультує майбутніКнижки стосовно відбору найбільш цінної в пізнавальному відношенні інформації,а також форм і засобів її презентації. Живим Книжкам доцільномати мапу своєї країни, фотографії, альбоми, відеозаписи та ін. Досвід свідчить,що надзвичайно ефективним є показ національного вбрання, прийомівгри на традиційних музичних інструментах, дегустація страв національноїкухні тощо.Слід зазначити, що формат Живої бібліотеки було започатковано якпозаосвітній захід, тому адаптація моделі до умов освітнього процесу педагогічногоВНЗ може вважатися безумовною інновацією. Водночас, зафіксовані,в процесі підсумкового інтерв’ювання й анкетування, надзвичайнояскраві враження від спілкування, отримані першими Читачами Живої Бібліотеки,Живими Книжками та організаторами заняття, свідчать про доситьвисоку ефективність цієї інтерактивної технології і дають підстависподіватися, що вона посяде гідне місце в методичному арсеналі викладачівпедагогічних ВНЗ України.Перспективи подальших розвідок пов’язані з удосконаленням наявнихта розробкою й апробацією нових інтерактивних технологій підготовкимайбутніх учителів до професійної діяльності в умовах сучасного поліетнічного,мультикультурного суспільства.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Берсенева Л. С. Этнопедагогическая подготовка студентов педагогическогоколледжа к работе с детьми дошкольного и младшего школьноговозраста : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Берсенева ЛарисаСергеевна. – Ярославль, 2002. – 217 с.2. Давыдова О. И. Этнопедагогическая подготовка студентов – будущих160

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011специалистов дошкольного образования : Дис. ... канд. пед. наук :13.00.08 / Давыдова Ольга Ивановна. – Барнаул, 2000. – 183 с.3. Жива бібліотека «Ініціативи Розмаїття» : посібник для організаторів /Луа Потт’є. – К.: ТОВ «Інжиніринг», 2010. – 40 с.4. Иванов Д. Е. Теория и практика этнопедагогической подготовки социальныхработников : Дис. ... д-ра педагогических наук : 13.00.08 / ИвановДмитрий Ермолаевич. – Чебоксары, 2000. – 488 c.5. Комраков Р. В. Этнопедагогическая подготовка будущего социальногопедагога : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Комраков Роман Викторович.– Белгород, 2005. – 218 с.6. Кузнецова Е. В. Этнопедагогическая подготовка студентов педвуза кработе в полиэтническом регионе : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 /Кузнецова Елена Вениаминовна. – Астрахань, 2001. – 208 с.7. Лебедева Л. И. Профессиональная подготовка учителя к учебновоспитательнойработе в начальных классах с многонациональным составомучащихся : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Лебедева ЛарисаИвановна. – Москва, 1994. – 165 с.8. Почебут Л.Г. Взаимопонимание культур : Методология и методы этническойи кросс-культурной психологии. Психология межэтническойтолерантности : учебное пособие / Людмила Георгиевна Почебут. –СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2005. – 280 с.9. Штыкарева В. Ю. Дидактические основы этнопедагогической подготовкибудущего учителя в образовательном пространстве вуза : Дис. ...канд. пед. наук : 13.00.08 / Штыкарева Виктория Юрьевна. – Петрозаводск,2005. – 323 с.10. Юр’єва К. А. Етнопедагогічна підготовка вчителів початкових класів уконтексті прав дитини / К.А. Юр’єва // Збірник наукових праць Полтавськогодержавного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. –Випуск 6 (45) – Полтава, 2005. – Серія «Педагогічні науки». – 320 с. –С. 17–24.11. Юр’єва К.А. Порівняльно-культурологічна етнопедагогіка : Програманавчальної дисципліни / Катерина Анатоліївна Юр’єва – Харків :ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2007. – 30 с.12. Юр’єва К.А. Кваліметрична модель результативності етнопедагогічноїпідготовки майбутніх учителів початкових класів / К. А. Юр’єва // Науковийчасопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 17. Теорія іпрактика навчання та виховання : Збірник наукових праць / Ред. колегія:В. І. Бондар (відповідальний ред.) та ін. – Вип. 13. – К. : Вид-воНПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. – 237 с. – С. 214–220.161

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ Й УЧНЯЛюдмила Галанцева,Галина СлуцкаяРАЗРУШИТЕЛЬНОЕ ВЛИЯНИЕ РОК-МУЗЫКИНА ПСИХИКУ МОЛОДЕЖИСпецифические условия современного развития украинскогообщества (нестабильность экономической и политической ситуации,безработица и т.д.) обусловливают развитие кризисных жизненныхситуаций. На их фоне остро встает проблема здоровья и духовности нации,особенно молодежи.Одной из сфер влияния на здоровье и духовность является музыка,которая сопровождает человека буквально с рождения.Исследованию проблемы влияния рок-музыки на психику молодежипосвящается эта статья.Рассматриваемая в статье проблема исследуется с начала 70-х годов20 ст. За последние несколько десятков лет накопился большой объемразрозненных исследований по проблеме влияния музыки на человека,который практически никем не синтезировался (обобщался): сборникматериалов «Исследования 1972 года», посвященный философскойконцепции музыки; работы профессора музыки Харольда Лики: «Взгляд нарок-музыку», «Как относится к «госпел» року», «Христианская философиямузыки»; большая исследовательская работа директора музыкальногофакультета Антилиан колледжа Ллойда Лено «Сила музыки»; монографияпрофессора медицины А. Опарина, в одной из глав которой исследуетсявлияние рок-музыки на здоровье молодежи; некоторые христианскиеиздания, выражающие озабоченность влиянием современной музыки надуховное состояние молодежи.Однако, все вышеперечисленные исследования практически никемне рассматривались в системной взаимосвязи.Цель нашей работы – путем обобщения разных концепций и мненийобъективно рассмотреть роль музыки как вида искусства, которая можетнести в себе как созидательное так и разрушительное начало; исследоватьфизиологические и этические аспекты влияния рок-музыки, как одного изфеноменов современной культуры.С самых ранних времен человеческий опыт тесно переплетен смузыкой. В современной жизни музыка играет значительную, во многомдаже доминирующую роль. Она служит дополнением практически ккаждому виду человеческой деятельности.Уже давно является общепринятым, что в сфере звука заложена162

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011великая, почти магическая сила. Великие умы Древней Грецииприписывали различным комбинациям тонов специфические качества,способные влиять на человека. Даже сторонний наблюдатель сегоднязамечает, что музыка на самом деле оказывает воздействие на поведениечеловека. Тщательные научные исследования, проводившиеся вспециально смоделированных условиях, продемонстрировали что данныйфакт является неоспоримым.Однако, несмотря на огромную популярность, которой пользуетсямузыка в современном обществе, отношение к ней довольноповерхностное, определяемое нередко понятиями «модно», «не оченьмодно» или «старомодно»; «нравится – не нравится». При этом мало ктозадумывается о том влиянии, которое музыка оказывает на человека. А этовлияние поистине огромно. Музыка может возвышать, пробуждая самыесветлые чувства. Музыка может также воздействовать на человекаподобно гипнозу, вводя его в транс, лишая индивидуальности. Ксожалению оценка влияния современной музыки на молодёжь практическине проводится. Единственное замечание, которое, порой, делают родителисвоим детям, слушающим рок, касается большой громкости этой музыки.Взрослые её часто называют возрастной болезнью молодых и не видят вней ничего особенно предосудительного. Роль современной музыкисегодня является практически неоцененной, а между тем именно она даётключ к пониманию многих проблем нашего общества и особенно средимолодого поколения.Итак, что же представляет собой современная музыка, и в частностирок-музыка, которая является её символом. Люди XX века сталисвидетелями удивительного факта – впервые за историю человечествасоциальная, экономическая и культурная революция избрала свой путьвыражения через музыку. Хотим сразу же подчеркнуть, что не правы те,которые рассматривают рок просто как непрофессиональную музыку –музыку, направленную только на получение прибыли, музыку грохотаи т.д. Нет, рок – это не примитивная музыка. Ибо если бы он был такпримитивен, то не завоевал бы никогда такой популярности во всём мире.Он бы не нашёл себе стольких приверженцев среди детей высшегообщества, студентов ведущих университетов. Если спросить у почитателейрока, чем он им нравится, то они обычно отвечают: рок делает менясвободным, он отвечает на запросы моей души. Исследователи рокаотмечают, что своей популярностью этот вид музыки обязан тому, что:• Рок делает акцент на злободневные вопросы человеческогосуществования, которые особенно остро встали в XX веке;• Он пытается ответить на них;• Способствует снятию стресса, напряжения, которые сталинастоящими бичами нашего времени;• Он способствует вроде бы объединению молодёжи, её сплочению,163

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011а этого сегодня многим молодым людям не хватает, особенно из социальнонеблагополучных семей или не находящих понимания в своей собственнойсемье. Последняя проблема сегодня обрела почти что тотальноераспространение. Рок же помогает этим людям найти себеединомышленников, почувствовать поддержку, ощутить, что ты неодинок. Итак, как видим цели, которые провозглашает и преследует рок,вроде бы весьма благородные и возвышенные. Но каким образом и черезчто эти цели реализуются?К счастью, многие из творцов рок-н-ролла даже не скрывают своихвзглядов, целей и методов. Лидер группы «Роллинг Стоунз» Мик Джаггерговорит, что поп музыка – это секс и нужно открыто олицетворять это.Джим Моррисон из группы «Дорз» делится своими мыслями: «Считайтенас эротическими политиками. Меня интересует все, что касаетсябунтарства, беспорядка, хаоса, особенно такие действия, которые не имеютникакого смысла». Подобные высказывания могут быть приведены вбессчетном количестве, но и этого достаточно, чтобы со всейочевидностью нарисовать характерный портрет целей и содержанияданного социального феномена.Любая музыка может быть проанализирована с точки зрения ее трехосновных компонентов – мелодии, гармонии и ритма. В подавляющембольшинстве музыкальных произведений в стиле рок-н-роллмелодический и гармонический факторы сведены к примитивномуварианту. Основной акцент делается на ритм, элемент, который наиболеепрямо связан с физической реакцией человека. Всем известно, что любаямузыка должна иметь ритмическую структуру. Без нее невозможноконтролировать движение. Вот уже несколько десятков лет именно этотаспект музыкального стиля вызывает наибольшее количество вопросов,поскольку с ним связана способность мощного воздействия на физическуюприроду человека.Когда композитор, пишущий музыку, стремится создать сложнуюмузыкальную структуру, рассчитанную на то, чтобы вызвать у слушателявполне определенное восприятие, он будет опираться на выборспецифических мелодических, гармонических и ритмическихкомпонентов, которые, как показывает практика, эффективны с точкизрения достижения такого эффекта. Творцы рок-н-ролла ясно заявили освоих намерениях и тысячи и десятки тысяч раз продемонстрировали напрактике, что являются истинными специалистами, знающими, какдобиться желаемого результата.К безудержному животно-сексуальному ритму, мелодике и вокалудобавлен еще и зубодробильный, уничтожающий звук. Для человека,ищущего абсолютно бездумного, чувственного удовлетворения, такоесредство просто незаменимо.Подростковый период является временем поиска чувственного164

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011удовлетворения. Это также период утверждения собственнойнезависимости от любых видов авторитета – родительского, учительского,государственного, и религиозного. Продукция рок-н-ролла предлагаетидеальный выход и реализацию всем этим чаяниям. В нем заложенаполная свобода для выражения животной стороны человеческогосущества.Остановимся на биографиях тех, кому поклоняется современнаямолодежь. Мы увидим, чем эти боги современного мира приобрели себеизвестность. Так, солист группы «Black Sabbath» («Чёрная суббота») ОззиОзборн на концерте перекусил горло летучей мыши, Джимми Хендриксиграл на гитаре зубами; Френк Заппа – самым непристойнымпревознесением разврата как пути к свободе; Джим Моррисон –проповедью о необходимости хаоса и разрушения всех общественныхнорм. Большое число рок-музыкантов были гомосексуалисты и не тольконе скрывали, но, наоборот, бравировали этим. Практически все эти богисцены регулярно принимают наркотики, заражая друг друга и своихпоклонников СПИДом и другими венерическими заболеваниями, откоторых уже умерло много звёзд рока.Мы уже говорили о повальном пристрастии к наркотикам какаспекту рок-культуры. Также «священным» напитком этой «культуры»стало пиво. Оно стало неотъемлемым атрибутом присутствия наконцертах, которые, когда заканчиваются, представляют собой страшноезрелище: многотысячная пьяная толпа молодёжи, плохо или полностьюнеконтролирующая себя. После таких концертов с распитием«священного» пива многие попадают в больницы с тяжёлымиотравлениями, другие с переломами и травмами, полученными в драках,третьи нуждаются в психологической реабилитации после изнасилований.Сегодня рок-концерты служат прекрасной рекламой для алкоголя.Особенно страшно то, что пьют пиво совсем ещё дети 9-12 лет,приходящие на эти концерты и не желающие отставать от взрослоймолодёжи, поглощающей «священное» пиво.На рок-концертах многотысячная аудитория становится безликимединым целым, которое поклонники рока считают единением молодёжи.Но на чём же зиждется это единство? Во-первых, на общих богах –музыкантах, во-вторых, на действии спиртных напитков и наркотиков.Можно обозначить рок-музыку как один из влиятельнейших видовбизнеса. Ясно, что эта музыка с ее силой, доводящей до горячки,пробуждает у слушателя желание еще более интенсивных чувств. Этофакт, что рок-музыка, ее тексты, пропагандирующие наркотики, и«образец» бесчисленных рок-музыкантов были в 60-е годы одним изсущественнейших факторов расширения наркомании. Многочисленныемузыканты вынуждены были заплатить преждевременной, трагическойсмертью за свой стиль жизни (например, Брайан Джонс, Джимми165

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Хендрикс, Дженис Джоплин, Кейт Мун, Сид Вайкус, Элвис Пресли имногие другие). Но как много безымянных молодых людей последоваливслед за ними?Еще «Битлз» признавали: «Наша музыка может спровоцироватьэмоциональную неустойчивость, нарушения координации, буйство и дажевызвать революцию». Но не только фанаты – и сами рок-звезды страдаютот этих последствий, в конце концов приводящих их к смерти отнаркотиков, алкоголизма и психических расстройств.Как же влияет рок-музыка на психику человека? «В 1988 годуГерваси Шрекенберг и Харли Бирд, учёные из Принстонскогоуниверситета, поместили три группы мышей в разную окружающую среду.Опыты над первой группой, контрольной, находившейся в лаборатории,сопровождались спокойной музыкой. Вторая группа была помещена взвуковую камеру, где играла классическая музыка на 80–85 процентахмаксимальной мощности. Третью группу поместили также в звуковуюкамеру, где звучал рок на 80–85 процентах мощности, как и классическаямузыка во второй группе. Эти опыты проводились с целью выясненияреакции мышей на ритм, а не на шум. Контрольная группа мышей и вторая(«классическая») делали то, что и все лабораторные мыши, у них былспокойный характер, хороший аппетит и лоснящаяся шкурка. Онинаучились различным «фокусам», которым их обучали лаборанты.Напротив, мыши, которые слушали рок-музыку, не смогли освоить то, чтопостигли их сородичи в первой и второй группах. Их шкурка потускнела,некоторые стали чрезвычайно агрессивны. Зафиксировали даже случайканнибализма, в то время как другие оставались сонными иневнимательными. По завершении эксперимента, во времязаключительной проверки, учёные выяснили, что нервные окончания вмозгу мышей, находившихся в камере с рок-музыкой, сильно изношены,неестественно удлинены и расщеплены, что было видно и без микроскопа»[1, с. 29–30].Подобное влияние рок-музыки было обнаружено и на человеке.На рок-концертах и на дискотеках громкость может достигать 120децибел (120 децибел соответствует громкости двигателя реактивногосамолета в непосредственной близости!). Средние величины (!) у плеера снаушниками составляют 80–110 децибел, а у стереоустановок снаушниками 85–100 децибел.Большая громкость вызывает невероятный слуховой стресс. Приэтом из почек поступает стрессовый гормон – адреналин. Это происходитпри каждой стрессовой ситуации. Но при продолжительном, крайнесильном стрессе происходит перепроизводство адреналина. Адреналин неможет больше через энзимы распространяться по телу в необходимый сроки частично превращается в адренохром. Но адренохром – это ни что иное,как психоделический (меняющий сознание) наркотик, как ЛСД. Поэтому166

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011не стоит удивляться, что публика на рок-концертах и на дискотеках«пьянеет». Через гипнотическое действие светоустановок, черезнаслаждение алкоголем и наркотиками (даже в небольших количествах),через окружающих и сильное желание убежать от действительностидействие адренохрома еще усиливается. В связи с этим следует ещедополнительно указать на существенную разницу между рок-музыкой иклассической музыкой. В классической музыке тоже может достигатьсябольшая громкость, но здесь постоянно происходит переход откульминации (напряжение) к расслабляющим, более спокойным частям,так что слушатель всегда может «отдохнуть». В рок-музыке, однако, всёили почти всё играется на уровне кульминации.В рок-музыке наряду с громкостью чрезмерно применяются и другиевозбуждающие и вызывающие волнение элементы стиля: монотонность ичастые повторения; твердый, пробивающий барабанный бой; синкопы(синкопой называется постановка метрического ударения на предыдущуюнеподчеркнутую часть такта. Первоначально неподчеркнутая часть тактаперенимает не присущий ей акцент); офф-бит (офф-бит перемещаетметрические акценты по отношению к такту, подобно синкопе, но болеесложным образом, так что его вряд ли можно заметить); остинати (Как«остинато» обозначают мелодическую фигуру, которая неизменно ипродолжительно повторяется каким-то инструментом); бедная наперемены гармония; глиссанди («Глиссандо» – это скользящее заполнениезвукового пространства промежуточными звуками (вверх или вниз)); пятна(под «пятнами» понимают короткие глиссандо, как связь отдельных звуководной мелодии); грязные ноты («Грязные ноты» – звуки с нечистойинтонацией); скат (как «скат» обозначают пение бессодержательныхслогов); экстатические крики; электронно разорванные звуки (например,через обратную связь) [5]. «Длительная остинатная повторность,рождающая экстаз, усиливает состояние внутреннего возбуждения, что вконце концов заставляет перейти через границы сдержанности исамоконтроля» [2, с. 236].Так как рок-музыка (большей частью) основывается на пробивном,жестком барабанном бое и на повторении, ее можно обозначить какмонотонную музыку. Многократное повторение монотонных звуковпозволяло вводить людей в состояние неконтролируемой истерии.Действительно, музыка владеет силой, способной довести подросткадвадцатого века до состояния примитивного дикаря.• Рок-ритмы диссонируют с биоритмами человеческого организма;• Низкочастотные звуковые колебания и возбуждающий ритмдействуют на гипофиз, заставляя его вырабатывать в сверх нормальныхколичествах гормон, стимулирующий половой инстинкт, что приводит кснижению или полному исчезновению реакции торможения [3, с. 142].• При частоте вспышек около 26 в секунду изменяется α-ритм167

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011головного мозга, что приводит к рассеянности.• Световые шоу, синхронизированные со звуком, вызывают учеловека изменение состояния, вплоть до эпилептических припадков,которые могут проявляться у людей с наследственной слабостью копределённой частоте миганий [4, с. 131].• Под действием постоянных раздражителей отключается левоеполушарие головного мозга [6, с. 53].Поразительный успех музыкальной индустрии показывает, чтомузыка с успехом может манипулировать настроением людей как к добру,так и ко злу.Выступая на заседании Американской психиатрической ассоциации,известный американский композитор Ховард Хансон, сказал следующее:«Музыка это на редкость тонкий вид искусства, содержащий в себебесчисленные эмоциональные подтексты. Она состоит из множествакомпонентов, она может быть успокаивающей или оживляющей,облагораживающей или опошляющей, философской или примитивной. Вней заложены силы, которые могут быть использованы ради добра, нотакже и ради зла» [7, с. 99].Итак, исследование и обобщение различных концепций и взглядовпо проблеме влияния музыки на здоровье и духовность молодежипозволило сформулировать следующие выводы:1. Проблема влияния рок-музыки на здоровье актуальна и стоиточень остро.2. Рок – это не примитивная музыка, потому что затрагиваетзлободневные вопросы человеческого существования, которые особенноостро встали в ХХ–ХІ в.3. Благородные цели, которые провозглашает рок реализуютсянегативными, разрушающими здоровье и духовность методами,провоцирующими эмоциональную неустойчивость и даже психическиерасстройства.4. Разрушительное воздействие рок-музыки на психику приводит кснижению или полному исчезновению реакции торможения; изменению α-ритма головного мозга, что приводит к рассеянности; изменениюпсихического состояния, вплоть до эпилептических припадков;отключения левого полушария головного мозга.К сожалению рамки данной статьи слишком малы для этой темы.Поэтому проблема воздействия музыки на здоровье человека требуетдальнейшего исследования, обобщения и осмысления.СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАНЫХ ИСТОЧНИКОВ1. Современная христианская музыка / Адвентистская доктрина. – Киев :Джерело життя, 1998. – 81 с.2. Конен В. Рождение джаза / В. Конен. – М. : Музыка, 1984. – 336 с.168

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 20113. Лещук И. И. Экология духа / И. И.Лещук. – Одесса : Христианскоепросвещение, 1998. – 258 с.4. Коротков С. История современной музыки : Курс лекций /С. Коротков – Киев : Продюссерский центр «LAV-studio», ТОО ЦУИ«Кий», 1996. – 292 с.5. Кнайф Т. Деловой лексикон рок-музыки / Т. Кнайф. – Гамбург :Райнбек, 1978. – 262 с.6. Barnes H. The Hidden Messages in music, «Studies on the History andInterpretation of Music», vol. 9 / Н. Barnes – Lewiston : Edward Mellen,1998. – 280 р.7. Howard H. «A musician’s point of view Toward Emotional Expression» //H. Howard. – American Jornal of Psichiatry, vol. 11, 1985. – 322 р.8. Опарин А. Развенчанные боги : монография / А. Опарин. – Харьков :Факт, 2004. – 173 с.169

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Надія Голуб,Володимир ГолубОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ДІТЕЙЗ ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУПроблема інтелектуальних порушень у дітей дошкільного і молодшогошкільного віку є досить актуальною. Це зумовлено останніми досягненнямимедико-біологічних наук, які сприяють клінічній диференціаціїрізних форм розумової відсталості у дітей. Розумова відсталість – це станорганізму, при якому інтелект дитини не досягає рівня розвитку, оптимальнонеобхідного для даного віку [4]. Це викликає порушення розвиткуособистості дитини і не дозволяє без спеціальної допомоги досягти оптимальноможливого рівня.У вітчизняній літературі виділяють дві основні форми розумової відсталості.Це олігофренія та деменсія. Перша включає в себе ті форми інтелектуальнихпорушень, які виникли у дітей віком до трьох років і не маютьтенденції до прогресування. Друга форма розвивається у віці старше трьохроків і характеризується зниженням уже сформованого інтелекту [4]. Однак,з точки зору генетики такий поділ є досить умовним. Наразі, поняття«розумова відсталість» є досить узагальнюючим, оскільки включає резідуальніта прогредієнтні клінічні форми інтелектуального недорозвитку. Урозвинутих країнах частота розумової відсталості складає 1–3 %, причомуу хлопчиків вона зустрічається у 1,5 рази частіше, ніж у дівчаток. На сьогодні,із тисячі дітей шкільного віку 7–10 страждають цією недугою. Згідноміжнародної класифікації виділяють чотири ступені розумової відсталості:легку, помірну, тяжку і глибоку [4]. Діти із легкими формами розумовоївідсталості мають право на навчання як у звичайних, так і спеціальнихшколах. Однак, навчання таких дітей у масових школах формує стійкіневдачі у навчанні, складає несприятливі стосунки з однокласниками тасприяє формуванню негативізму до навчання і школи в цілому.Дослідженням проблеми навчання дітей з порушеннями інтелектузаймалися, Г.Н. Волкова, Л.С. Гордійчук, С.О. Ігнатієва, Р.І. Лалаєва,О.А. Правдіна та інші [1]. Однак, не всі аспекти даної теми є достатньо вивченими.Тому, виявлення порушень розвитку у дітей та їх корекція наранніх етапах становлення особистості є важливим завданням корекційноїпедагогіки.Загальновідомо, що основним видом діяльності дітей молодшогошкільного віку є навчальна діяльність. Провідна роль у засвоєнні окремихпонять, процесів, явищ, у формуванні умінь та навичок належить рівню розвиткупсихічних процесів, таких як, сприймання, мислення, увага тапам’ять. Майбутнім педагогам при навчанні дітей з особливими потребаминеобхідно враховувати, що ефективність засвоєння навчального матеріалу170

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011залежить у першу чергу від мотиваційної навчальної діяльності учнів. Різніаспекти цього питання у спеціальній педагогіці досліджувалисяН.Ф. Добриніним, С.І. Костюком, Н.І. Лускановою, В.Г. Петровою,Б.М. Пінським та іншими. Огляд літературних джерел та власні експериментальнідослідження під час навчально-логопедичних практик свідчатьпро те, що мотиви діяльності дітей з інтелектуальними вадамиоб’єднуються лише з конкретною ситуацією, яка спрямована на здійсненняокремих дій, і не сприяють досягненню загальної мети. Домінуючим навчальниммотивом таких дітей є мотивація уникнення покарання. Діти намагаютьсяуникнути отримання низьких оцінок і відповідної реакції на нихз боку батьків та однокласників. Такий мотив створює загалом негативнийемоційний фон навчальної діяльності. В окремих учнів досить часто вираженамотивація досягнення успіху. Тому, вони намагаються уникнути оціночноїситуації, але в той же час хочуть досягти успіху. Навчальний процесу таких випадках слід проводити у повільному темпі, уникати психічнихперевантажень та великої кількості абстрактного матеріалу. Навчальнийматеріал має бути доступним, цікавим та емоційно насиченим. За данимиВ.І. Ковальова та А.Р. Лурія основним мотивом, який підтримує позитивнеставлення до навчання, є навчальний інтерес. У дітей з інтелектуальнимипорушеннями такий інтерес проявляється тільки при вивченніокремих предметів. Тому, при навчанні дітей з особливими потребами слідуникати складних завдань. Такі учні можуть виконувати прості однотипнізавдання (виписування слів, букв, переписування тексту тощо). При проведенніпрогулянок, екскурсій дітям доцільно пропонувати зібрати листки,плоди рослин різної форми та розмірів, щоб згодом використати їх на заняттяхіз праці для виготовлення простих аплікацій. Готуючись до екскурсії,педагог своїми запитаннями та вказівками допомагає дітям послідовноознайомитися з певними предметами (квітами, плодами, листками). Враховуючиособливості сприймання матеріалу незначними обсягами, необхіднопровести цикл підготовчих бесід до екскурсії або цикл тематичних екскурсій.Для надання емоційного насичення заняттям слід прослухати магнітофоннізаписи співу птахів, віяння вітру, шуму дощу тощо. Такі заняття розвиваютьзорову увагу, слухове сприймання, поповнюють словниковий запасі виховують любов до природи.Після екскурсії необхідно провести декілька занять на закріпленняматеріалу. При цьому, доцільно використати тематичні дидактичні ігри:«Знайди дерево за листком», «З якого дерева?», «Склади рослину». З часом,дітей навчають утворювати нові слова – відносні прикметники, використавшидидактичну гру «Який листок упав?». На заняттях зв’язного мовленнядіти вчаться самостійно розповідати про характерні ознаки предметів,явищ, використовуючи порівняння та слова з переносним значенням.Для формування позитивного ставлення дітей з вадами розвитку донавчального процесу важливе значення мають власні якості учителя, його171

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011доброзичливість, уважність, чуйність, здатність вислухати і зрозуміти кожногоучня та вміння працювати з колективом. Це дасть змогу дітям знизитирівень невпевненості у собі та сформувати адекватну самооцінку.Здійснюючи індивідуальний підхід, учитель має враховувати, що завідношенням до навчання дітей з інтелектуальними порушеннями поділяютьна декілька груп, а саме: із стійким продуктивним ставленням, з нестійкимпродуктивним ставленням, з малопродуктивним та індиферентнимставленням. Враховуючи такий поділ та використавши навчальну програму,розроблену дефектологами, учитель зможе довести, що особистіснийріст дітей з особливими потребами можливий за різних умов навчання, навітьпри відсутності шкільних успіхів.До категорії дітей з вадами інтелекту відносяться діти із сенсорнимипорушеннями, у яких через наявність мовних патологій основним дефектомє недорозвиток психічних процесів. Мова є не лише основним механізмоммислення, а й формує свідомість людини. Основні параметри розвиткумови у дітей залежать від спадкових чинників. При формуванні мовиважливе значення мають морфологічні та функціональні особливості нервовоїсистеми, дихального, голосоутворювального та артикуляційного відділівверхньої частини периферичного мовленнєвого апарату. При нормальномурозвитку дитини формування мови й комунікативної поведінкивзаємопов’язані. При інтелектуальних розладах порушується комунікативно-пізнавальнадіяльність. Вади мовлення впливають на засвоєння знаньучнями, формування у них вмінь і навичок та інтелектуальний розвитоквцілому. В таких дітей спостерігаються порушення як лексичної, так і граматичноїсторони мовлення. Згідно досліджень, проведених у спеціальнихшколах, такі діти не вміють складати розповіді, їхні речення прості, незв’язані між собою, відсутні узагальнюючі поняття. Під час розмови дітине вживають іменники, прикметники, дієслова у множині, не вміють відмінюватислова, не володіють способами творення слів тощо.Корекційну роботу слід проводити систематично та послідовно. Цедозволить частково подолати недоліки мовлення, збагатити словниковийзапас дітей з інтелектуальними вадами та сформувати в них певні вміння інавички.При корекції граматичної сторони мовлення дітям пропонують складатирізні за структурою речення, поступово ускладнюючи завдання (двоскладові,які включають іменник і дієслово, та поширені, які включаютьпідмет, присудок, прямий та непрямий додатки і т. д.) [1, 3]. Під час побудовиречень важливе значення має наочність – малюнки, таблиці, графічнісхеми, опорні слова тощо. Згідно теорії поетапного формування розумовихдій, необхідно матеріалізувати процес побудови мовленнєвого висловлювання[3]. Різноманітна наочність допомагає символізувати предмети тавстановлювати взаємозв’язки між ними.Досить ефективним засобом є складання речень за таблицями-172

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011схемами, розробленими В. Чистяковим, у яких представлені окремі слова,правильна форма слів та порядок їх розміщення. З часом завдання необхідноускладнювати, запропонувавши дітям скласти речення за даним початком,упорядкувати деформовані речення, формувати вміння поширюватита скорочувати речення. При цьому, доцільно використовувати різноманітнийнаочний матеріал. Такі вправи не тільки збагатять словниковий запасучнів з вадами інтелекту, а й сприятимуть усвідомленню причиннонаслідковихзв’язків між словами.Для збагачення словникового запасу учням слід пропонувати підбиратислова, які вказують на ознаки предметів. Питання слід ставити в такійформі: Який буває огірок? (зелений, продовгуватий, свіжий, смачний). Таківправи сприяють також розвиткові мовлення і мислення дітей.Одним із напрямків роботи з дітьми, що мають вади інтелектуальногорозвитку, є навчання учнів узгоджувати слова в реченні та вживати їх увідповідному відмінку. З цією метою доцільно запропонувати наступне завдання:Прочитайте речення і поставте у правильному відмінку слово, взятев дужки. Родовий відмінок. У дівчинки не було (іграшка). Мама попросиланабрати (вода). Давальний відмінок. Ваня купив зошит (сестра). Мамав’яже шапку (дочка). Знахідний відмінок. Таня годує (хом’ячок). Іра тримає(квітка). Орудний відмінок. Сніг відкидають (лопата). Каша була з (масло).Місцевий відмінок. Хлопчик гарно грає на (сопілка). Вона приїхала зКиєва на (поїзд) [3].Діти з порушенням інтелекту не усвідомлюють, що речення міститьзакінчену думку. В цих випадках необхідно спочатку розвивати в учнів розуміннязмісту речення з прямим порядком слів, а потім – з непрямим порядкомслів [3]. Якщо учень не може відповісти на загальне питання прозміст речення, йому пропонують допоміжні питання. Наприклад: Хлопчикграється. Що робить хлопчик? Хто грається?; Батька запросив директор.Хто зробив запрошення?; Траву їсть корова. Хто їсть траву? Молоко випитекошеням. Хто випив молоко? На заключних етапах роботи необхідноформувати розуміння семантики часових і порівняльних конструкцій [3].Наприклад: За весною йде літо. Що йде спочатку? Ведмідь більший за лисицю.Хто менший?Для удосконалення розуміння семантики речення, учням пропонуютьвідповісти на запитання до речення. Наприклад: Злякано затремтіластрунка осика. Про що розповідається в реченні? Що зробила осика? Якоюбула осика? Як затремтіла осика?Важливим напрямком корекційної роботи є завдання над інтонаційнимоформленням речення, оскільки інтонація робить речення ціліснимдля сприйняття на слух. Дітей необхідно навчити розрізняти різні види інтонації:наказ, прохання, повідомлення, ствердження, заперечення та інші.В результаті проведеної роботи, учнів слід підводити до висновку про те,що речення є комунікативною одиницею вищого рівня мови [3].173

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011З метою покращення лексико-граматичної сторони мовлення та звуковимовиу дітей з інтелектуальними порушеннями необхідно широко використовуватидидактичний матеріал – скоромовки, чистомовки, загадки,прислів’я з використанням ілюстративного матеріалу [2]. Скоромовки побудованіна поєднанні звуків, які ускладнюють швидку вимову слів. Цесвоєрідна мовна гра, яка спрямована на вдосконалення звуковимови та розвитокдіалогічного мовлення. Їх можна використовувати для формуваннянавичок чіткої вимови звуків, ознайомлення із словами, реченнями, їх місцемі порядком розташування.Чистомовки – ритмічний мовний матеріал, що містить нескладне поєднаннязвуків та слів, складних для вимови [2]. Загадки дають змогу перевіритикмітливість, спостережливість і допитливість дитини. Відгадуваннязагадок дає змогу дітям уточнювати уявлення про предмети, їх властивостіта узагальнювати окремі ознаки. Приклади завдань:Завдання 1. Відгадайте загадки і підберіть узагальнююче слово довідгадок:Зимою й літомМаячить зеленим цвітом (Сосна).Ніхто не лякає, а вся тремтить (Осика).Серед літа метелиця –Пух летить і стелиться (Тополя).Стоять ставки білі,На них шапки зелені (Береза).Сосна, осика, тополя, береза – дерева.Завдання 2. Відгадайте загадки та опишіть ознаки птаха:В мене є великий хвіст,Я співаю, як артист.Спів мій радісний усюдиДуже люблять слухать люди (Соловейко).Маленький, сіренькийПо гаях літаєУночі співає (Соловейко).Соловейко – маленький, сіренький з великим хвостом, співає уночі.При формуванні узагальнюючих понять дітям доцільно запропонувативправи на узагальнення за одним поняттям (взуття, одяг, їжа, рослини,тварини) та на розвиток подвійного узагальнення (троянда, тюльпан,гвоздика – квіти; дуб, береза, липа – дерева; квіти і дерева – рослини) [3].Для збагачення лексичного запасу необхідно розвивати уміння називатидії за предметом або його зображенням (Пароплав пливе. Літак летить.Велосипед їде), явищем природи (Грім гримить. Дощ іде. Град падає.Річка тече.).Для розвитку вміння підбирати якісні ознаки до слів, які означаютьпредмети, пропонують завдання: підібрати слова, які відповідають на питан-174

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ня яка?, яке?, який? (чашка, сонце, вітер), підбору відносних (миска, стакан,молоко) та присвійних (вовче, котячий, ведмежа) прикметників [2, 3].Важливе значення має розвиток вміння підбирати слова-антоніми,знаходити їх у тексті та підбирати до окремих слів. Наприклад, дітям пропонуютьпідібрати антоніми до багатозначних слів (теплий: одяг, будинок,вітер, борщ).Одним із напрямків корекційної роботи є формування вміння виділятита пояснювати переносне значення слів у прислів’ях та приказках. Наприклад:Правда світліша від сонця (правда світліша). Слово – не горобець,вилетить – не спіймаєш (слово вилетить). Шабля ранить голову, аслово душу (слово ранить). Град – аж стогне в хмарі (град стогне). Морозтакий, аж зорі скачуть (зорі скачуть). Від солодких слів буває гірко (солодкіслова). Даний мовленнєвий матеріал вчить дітей мислити образами, розумітипереносне значення висловів та розвиває у них пам’ять [2, 3].Отже, при навчанні дітей з вадами інтелектуального розвитку необхіднорозвивати у них позитивну навчальну мотивацію, бажання навчатися,віру у власні сили, збагачувати знання дітей про навколишнє середовищеі взаємозв’язки між предметами та явищами, здійснювати індивідуальнийпідхід до кожної дитини. При проведенні корекційної роботи необхідноуникати психічних перевантажень, не обмежувати час для виконаннязавдань та попереджувати появу втоми.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Гордійчук Л. С. Особливості стимуляції і розвитку мовлення у дітей зпорушенням інтелекту переддошкільного віку / Л. С. Гордійчук // Збірникнаукових праць студентів та магістрантів Кам’янець-Подільського Національного університету імені Івана Огієнка. –Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський Національний університетімені Івана Огієнка, 2008. – Випуск 2. – С. 99–101.2. Дидактичний матеріал для логопедичних занять із дітьми дошкільногоі молодшого шкільного віку / упоряд. Д. Д. Плющова. – Х. : Вид. група«Основа», 2007. – 144 с.3. Логопедія. Підручник, друге видання, перероблене та доповнене / заред. М. К. Шеремет. – К. : Видавничий дім «Слово», 2010. – 672 с.4. Мастюкова Е. М., Московкина А. Г. Основы генетики. Клиникогенетическиеосновы коррекционной педагогики и специальной педагогики/ Е. М. Мастюкова, А. Г. Московкина. – М. : Владос, 2005. –367 с.175

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Тетяна ГопкалоАКТИВІЗАЦІЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ЯК УМОВАФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНО-ХОРОВИХ УМІНЬЦікавість до творчих аспектів дитячої педагогіки залишається доситьактуальною і у наш час. Відомо, що завдання музичного виховання вирішуютьсязначно цікавіше, ширше та результативніше з урахуванням розвиткутворчих умінь та здібностей учнів. Поштовхом до пошуків новихформ творчого музичного виховання було незадоволення традиційнимиметодами навчання, які у підсумку зводилися до заучування декількох творівпротягом всього навчального року, до одностороннього технічного розвиткуучнів. Гіркий досвід традиційних методів навчання у дитячій практицітеоретично усвідомлений, але практично не викоренений. Наслідкитакого навчання, на сучасному етапі музичного виховання, драматичні –загублена любов до музики, великий відсів серед тих, хто нещодавно з такимнатхненням прагнув до музичної школи.Викладачі-новатори намагаються відповісти на питання, як досягти впроцесі навчання ґрунтовного засвоєння знань при якому б навчання неперевтілювалося у сувору необхідність, а відповідало внутрішньому станудитини. Уміння надавати педагогічним цілям захоплюючий характер,знайти ланки, які поєднують гру з обов’язковим навчальним та свідомим,перетворити навчальний процес у сумісне натхнення та радісний пошук,коли не примус та заборона стоять на першому місці, а задоволення і потребавипробовувати себе, повторити успіх, становиться імпульсом до творчоїдіяльності. Творчість виникає там, де вчитель уміє будь-яку справуперетворити у захоплення. Цікаве, розвиваюче допитливість навчання і єтворчим. У такому процесі на перше місце виходить не сила покірності, арадісне переживання, задоволення. Все це потребує особливої педагогічноїфантазії, винахідливості, таланту.Серед науковців, які вивчали питання розвитку творчих умінь учнівслід відзначити праці А. Болгарського, П. Вейса, С. Горбенко,В. Ємельянова, А. Козир, Ф. Колеси, А. Кречковського, А. Кузьмінського,Б. Нікітіна, О. Олексюк, О. Раввінова, М. Щетініна.Аналіз публікацій говорить про те, що питанням творчої діяльностіприділено багато уваги. Разом з тим цікавість авторів до творчих методівнавчання ще не підкріплена у достатній мірі практичним досвідом. Відсутністьметодичних посібників, у яких конкретизувався шлях розвитку, гальмуєпоширення ціннішого починання сучасної педагогіки. Питання творчоїспрямованості навчально-виховного процесу, відповідно до вимог вокально-хоровоговиховання, не одержало ще достатнього висвітлення у науковійлітературі.Мета статті – розкрити сутність поняття «творчість», визначити умо-176

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ви активізації творчих здібностей учнів при формуванні вокально-хоровихумінь, проаналізувати особливості протікання творчого процесу на урокахмузично-теоретичних дисциплін.У сучасній музичній педагогіці творча спрямованість процесу навчаннярозглядається як одна з основних тенденцій. Творчі методи роботиорганічно входять до системи викладання музично-теоретичних дисципліняк фактор розвитку музичних здібностей, активізації творчої ініціативи.Досліджуючи поняття «творчість» слід зазначити, що воно розглядаєтьсябагатьма науками: філософією, психологією, наукознавством, теорієюінформатики, тощо. Досить недавно виникла спеціальна наука, яка досліджуєзакономірності творчої діяльності – евристика (від Архімедової«еврики») та визначає творчість як «процес людської діяльності, що створюєякісно нові матеріальні та духовні цінності» [1, с. 20]. У педагогіцітворчість визначається як «здатність людини, що виникає в процесі праці,створювати (на основі пізнання закономірностей об’єктивного світу) з наданогодійсністю матеріалу нову реальність, що задовольняє багатоманітністьсуспільних потреб» [1, с. 20]. М. Щетінін підкреслює, що творчістьз’являється тільки тоді коли «дійсно йде постійне створення нового з ризикомпомилитися та зазнати поразку» [5, с. 65]. Б. Нікітін зазначає, що «самостійнадія у новій незвичній ситуації і є творчістю» [3, с. 9]. Таким чиномтворчість не є сумою знань, а є «особливим станом душі, властивість характерута особлива направленість інтелекту (уміння зіставляти, аналізувати,комбінувати, знаходити зв’язки, залежності та закономірності)» [3, с. 9].Творча діяльність – необхідна ланка музично-естетичного вихованняучнів, адже особливо широкі можливості для прояву творчості відкриваютьсясаме на музичних заняттях. Це пояснюється тим, що специфіка музичнихзанять полягає в активній роботі думки, уяви, що призводить допотреби проявити себе у самостійній творчій діяльності. У процесі залученнядітей до музично-творчої діяльності розвивається творча уява, емоційначутливість, художня проникливість, тобто ті компоненти, які входятьдо поняття «творче мислення» [1, с. 329].У навчально-виховному процесі елементи творчості проявляють у різнихситуаціях, необхідно створити такі умови на уроці, щоб творчість викладачапереходила у творчість учнів. Творча діяльність – це необхіднаскладова частина уроку. Саме на уроках музично-теоретичних дисциплінстворюються широкі можливості для реалізації творчого потенціалу учнів.О. Олексюк виділяє у своїй роботі необхідні умови активізації творчихпроявів учнів, а саме:• добирати музику, яка б формувала творчі навички і одночасно відповідаладидактичним вимогам;• використовувати методи роботи, які б сприяли творчій активності;• показувати зразки творчості у різних видах музичної діяльності,імпровізувати різними способами; розробляти і ставити серії тво-177

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011рчих завдань.Створення можливості для реалізації творчої діяльності учнів першза все залежить від вчителя, який у своїй діяльності повинен додержуватисьнаступних умов:• оптимістичного ставлення до учнів як до суб’єктів, які творчо обдаровані,які інтенсивно розвиваються та намагаються самореалізовуватись;• вчитель повинен постійно проявляти інтерес до особистості школяра,розуміти що саме підлітковий вік найсприятливіший длятворчого самовираження учнів;• надавати можливість висловлювати власні думки, приймати самостійнірішення.На наш погляд, активізація творчих здібностей учнів при формуваннівокально-хорових умінь можлива при додержані наступних умов:• підбір вокально-хорових вправ таким чином, щоб вони давалиможливість сформувати творчі уміння та водночас відповідалинавчальним вимогам;• створення можливості самовираження учня;• застосування на уроках музично-теоретичних дисциплін такихформ та методів навчання, які б сприяли творчим проявам учнів;• вчити учнів імпровізувати;• творчо підходити до виконання домашнього завдання;• приховано керувати творчим процесом.Творча активність є природною діяльністю учнів. Вона випливає зприроди розвитку й діяльності особистості. Як зазначає А. Кузьмінський,що успішність навчання більшою мірою зумовлюється почуттям впевненостіучнів у своїх силах, прагненням подолати певні труднощі під часстворення чогось нового, задоволенням, яке учні отримують досягаючипоставленої творчої мети. У системі колективної творчої діяльності важливоу стосунках підтримувати позитивні емоції, забезпечувати мажорнийтон. Це знімає м’язове напруження, психологічне гальмування, «розкріпачує»особистість до прояву творчості [2, с. 129].У учнів дуже яскраво проявляється бажання творити, вони легкосприймають інтонацію, образний зміст музичних творів. Творчість дітейпов’язана із самостійною діяльністю, з умінням оперувати знайомим музичнимматеріалом та з формованими вокально-хоровими уміннями. Як підкреслюєО. Олексюк, «музичне пізнання в атмосфері творчості набуває розвивальногохарактеру». Учнівська творчість на уроках музичнотеоретичнихдисциплін, звісно, – не мистецтво, а пізнавально-пошуковапрактика. Творчість цінується, перш за все, тим, що учні самі відкриваютьщось нове, раніше їм невідоме.Для учнів підліткового віку характерна емоційна чутливість, активність,конкретність і максималізм, прагнення до самостійного освоєння178

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011мистецтва, до самовираження в доступній формі. Саме в цей період в нихнайкраще проявляється уміння співпереживати, співчувати при виконаннімузики. У підлітковому віці особливо відчутна потреба учнів у творчості,вони легко сприймають музичну інтонацію та образний зміст, на основіздобутих знань починають імпровізувати. Під час творчої діяльності розвиваєтьсямузична пам’ять, мислення, уява. На думку О. Олексюк, у музичнітворчості провідну роль відіграє синтез емоційної чутливості та мислення,абстрактного та конкретного, логіки та інтуїції, творчої уяви, активностіздатності швидко приймати рішення.Глибоке розуміння музики, приховані здібності, загальмовані технічнимиабо іншими дефектами, – потребують розпізнання і подальше розкриття.Кількість помилок в осягнені сутності учня ще значно велике напрактиці. І тому слід бути обережним у висновках та оцінках, ні в якомуразі не допускаючи передчасних висновків. Викладачу необхідно колосальнетерпіння, витримка та такт. Йому приходиться іноді довго та терпеливовести учня, зазнаючи невдач та розчарувань, доки учень під його керівництвомне навчиться самостійно висувати перед собою та вирішувати всебільш відповідальні завдання. Головна мета викладача – навчити учнів самостійнотворчо мислити.Учитель має багато часу приділяти різним видам творчості: під часслухання музики, співу, грі на музичних інструментах. На початковомуетапі корисніше виконувати завдання пов’язанні з рухами та грою на музичнихінструментах, а пізніше – зі словами. Необхідно застосовувати усвоїй роботі різні види творчих завдань. Так, наприклад, засвоюючи певніінтервали, учні повинні їх не тільки чути, а й чисто інтонувати їх. Вчительразом з учнями вигадує асоціації, які викликають інтервали та створює пісніякі б починалися зі звуків даного інтервалу. Виконуючи такі завдання,діти навчаються розуміти взаємозв’язки між музичним образом та засобамийого втілення.Творчість в учнів проявляється у відтворенні мотивів, у різноманітнихрухах під музику, у створенні ритмічного супроводу до твору, в осмисленнівиконання творів з елементами самостійної інтерпретації.Активним засобом розвитку творчої активності є творчі завдання. Їхзміст залежить від зацікавленості вчителя до творчої дії. Для того, щоб учнімогли реалізувати свої творчі задуми на уроках необхідно застосовуватиігрові творчі завдання, підтримуючи атмосферу емоційної відкритості, доброзичливості.Саме в таких умовах найповніше розкриваються творчі здібностіучнів. У творчих завданнях розкривається самостійність учнів.Особливе задоволення доставляє учням колективні змагання. Виконуючизавдання, учні разом із вчителем колективно творять, знаходять різноманітніхудожні барви. Твори починають зовсім по іншому звучати, учніглибше розуміють його зміст, тобто проявляється співтворчість.Найбільш інноваційним видом творчої діяльності є імпровізація –«самостійна, мимовільна, спонтанно озвучена творчість, котра проявляєть-179

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ся як в індивідуальній, так і в колективній формі» [1, с. 330]. Імпровізаціяможе бути створена самостійно окремим учнем або бути колективною творчістю,головна умова – миттєве створення. До імпровізаційних завданьучнів готують з молодших класів, а вже у старших класах вони можутьпроявити себе у повній мірі. Формування умінь імпровізувати є елементомнавчальної діяльності, які є проявом творчості. Імпровізація на урокахсольфеджіо повинна одночасно підготовлювати учнів до сприйняття новихзнань, а також бути проявом засвоєних знань. Під час свідомої імпровізаціїнеобхідно давати учням виявити творчу фантазію в імпровізаційній формі,котра повинна проходити у вільній формі, без обмежень.Особливо корисно використовувати на уроках музично-теоретичнихдисциплін вокальні імпровізації. Різноманітність учнівських імпровізаційдопомагає встановити взаємозв’язок з музичними творами, навчити учнівкраще розуміти емоційно-образний зміст творів, розвиває уяву та фантазіюучнів. Дає можливість самовиразитись та самоствердитись. Суть імпровізаціїполягає у її непередбачуваності [1, с. 330].На якому б уроці не застосовувалась творча діяльність, вона показуєрівень знань та умінь учнів, творчі здібності учня, його багатство ідей тафантазію. Сприятливу атмосферу для творчої діяльності легше створити науроці, якщо для активізації використовуються нові ідеї, створюється позитивнийнастрій.Отже, створення сприятливого психологічного мікроклімату длятворчої діяльності на уроках музично-теоретичних дисциплін є необхідноюумовою формування вокально-хорових умінь учнів. Самостійна творчістьна уроках музично-теоретичних дисциплін виступає як складне уміння,яке складається з різних видів психічної діяльності, зі знань та умінь,які були сформовані в процесі навчання. Створення творчої атмосфери науроках заохочує учнів до творчо-самостійних дій, у яких вони виявляютьсвоє творче натхнення, до вираження власної думки щодо інтерпретаціїтвору; сприяє формуванню уміння імпровізувати, підбирати та створювативласні музичні твори, застосовуючи сформовані вокально-хорові уміння.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Козир А. В. Професійна майстерність учителів музики : теорія і практикаформування в системі багаторівневої освіти : монографія / АллаВолодимирівна Козир. – К. : Видавництво НПУ іменіМ. П. Драгоманова, 2008. – 380 с.2. Кузьмінський А. І. Педагогіка : підручник / Анатолій Іванович Кузьминський,Віталій Лукич Омеляненко. – К. : Знання, 2007. – 447 с.3. Никитин Б. Развивающие игры / Борис Никитин. – М. : Педагогика,1981. – 38 с.4. Оськина С. Внутренний музыкальный слух. (В помощь педагогумузыканту)/ Светлана Оськина. – М. : Музыка, 1977. – 72 с.5. Щетинин М. П. Объять необъятное / Михаил Петрович Щетинин. –М. : Просвещение, 1986. – 176 с.180

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Валентина ЗбройРОЗВИТОК ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МИСЛЕННЯДОШКІЛЬНИКА В ГРІНеобхідною умовою якісного оновлення суспільства є примноженняйого інтелектуального потенціалу. Вирішення цього завдання залежить відпобудови освітнього процесу, зокрема в дошкільному навчальному закладі.Традиційні навчальні програми для дошкільників були орієнтовані напередачу дітям суспільно необхідної суми знань, на їх кількісний приріст,на відпрацювання того, що дитина вже засвоїла. Внаслідок цього, проблемаформування у дітей логічних умінь випадала з переліку педагогічнихзавдань. Актуалізація цього питання зумовлена часом, оскільки нова епохависуває підвищені вимоги до вміння людини свідомо ставитися до життя.Уміннявикористовувати інформацію в сучасних умовах визначаєтьсярівнем розвитку логічного мислення дошкільника. Логічні уміння, які здебільшогоформуються в процесі навчання математики, є складовими основнихінтелектуальних умінь. Самі об’єкти математичних умовиводів і прийнятів математиці правила їх побудови сприяють формуванню у дітейвміння формулювати чіткі визначення, доводити судження, розвиваютьлогічну інтуїцію, дозволяють опанувати механізм логічних конструкцій івчать їх застосовувати на практиці.Розробкою основ теорії розвитку логічного мислення успішно займалисяП.П. Блонський, Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, В.В. Давидов,А.В. Запорожець, Д.Б. Ельконін, Г.С. Костюк, Н.А. Менчинська та інші.Вони стверджували необхідність цілеспрямованого розвитку логічного мисленнядитини. Також вчені вважали, що необхідною умовою для цього євключення дошкільника в таку діяльність , під час якої могла б яскравопроявитися його активність в рамках нестандартної, неоднозначної ситуації[4, 138].В.А. Сухомлинський писав: «…Не обрушуйте на дитину лавинузнань… – під лавиною знань можуть бути поховані допитливість і цікавість.Умійте відкрити перед дитиною в навколишньому світі щось одне,але відкрити так, щоб шматочок життя заграв перед дітьми всіма кольорамивеселки. Відкривайте завжди щось недомовлене, щоб дитині хотілосьще і ще раз повернутися до того, що вона взнала» [10, 253].Тому, навчання і розвиток дитини-дошкільника повинні бути невимушеними,здійснюватися через властиві конкретному віку види діяльностіі педагогічні засоби. Таким розвиваючим засобом для дошкільників виступаєгра.Звертання до гри, як до специфічного явища дійсності має давню багатовіковутрадицію. Ще античні філософи, звертаючись до феномену гри,вказували на її універсальність і значення в житті людей. Арістотель, під-181

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011креслюючи важливість правильного відбору ігор для розвитку дітей, відзначав:«Ігри ці повинні відповідати достойності вільно-народженої людини…повинні відтворювати майбутні серйозні заняття». Платон, захопленийдивовижними властивостями гри, вважав, що «жити треба граючись».Проблема гри знаходить відображення і в працях Жана Піаже, КостянтинаДмитровича Ушинського, Фрідріха Фребеля, Зигмунда Фрейда,Фрідріха Шиллера. Так, Ф. Фребель розглядав гру як «природний продуктісторії», підкреслював: гра «не є пуста забава, вона має високий зміст іглибоке значення». Ж. Піаже відмічав: гра – це мірило розумового розвиткудитини [8, 53].Метою статті є переконливо довести особливу, ціннісну роль гри влогіко-математичному розвитку дошкільника.Граючись, дитина може не тільки закріпити раніше отримані знання,але і набути нових умінь, навичок, розвинути розумові здібності. З цієюметою використовуються спеціальні ігри на розвиток розумових здібностейдитини, збагачені логічним змістом. А.С. Макаренко прекрасно розумів,що одна гра, навіть сама найкраща, не може забезпечити успіху в досягненнірозвиваючої і виховної мети. Тому, він прагнув створити цілийкомплекс ігор, вважаючи це завдання найважливішим в справі виховання.На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти актуальною є проблемалогіко-математичного розвитку дошкільників. Працюючи за Базовоюпрограмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» [2], майбутнійвихователь повинен бути особливо компетентним в цьому питанні. Назаняттях з методики формування елементарних математичних уявлень, напедагогічній практиці нас зацікавили ігри, які розвивають інтелектуальнусторону, ігри, які сприяють розвитку мислення дошкільників. Математичнимиіграми вважаються ігри, які мають в своїй структурі математичні відношення,закономірності. Для пошуку відповіді, як правило, потрібен попереднійаналіз умови, правил, змісту гри чи задачі. В ході розв’язку вимагаєтьсязастосування математичних методів і прийомів.Щоб розібратися в цьому питанні, спочатку ми познайомилися з різновидністюматематичних ігор і задач: логічними іграми, задачами, вправами[3, 9]. Відібрали такі, які були направлені на тренування мисленняпри виконанні логічних операцій і дій. З метою розвитку мислення дітей,використовували на практиці різноманітні види нескладних задач і вправ.Це були задачі на знаходження пропущеної фігури, продовження ряду фігур,на пошук чисел, фігур, яких не вистачає в рядку (знаходження закономірностей,які лежать в основі вибору фігури і т.д.).Таким чином, ми акцентували увагу на логіко-математичних іграх, тобтоіграх, в яких змодельовані математичні відношення, закономірності, яківимагають виконання логічних операцій і дій, прояву дитячого інтелекту.В інтелектуальних іграх і вправах обов’язково використовували спеціальнийматематичний матеріал, який допомагав наочно уявити абстракт-182

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ні поняття і відношення між ними. Це: геометричні форми, схеми, схемиправила(ланцюжки фігур), схеми-операції (шахова дошка).Логіко-математичні ігри спробували використати як засіб активізаціїмислення в навчанні математики. Інтерес до математики у старших дошкільниківпідтримували цікавими задачами, запитаннями, завданнями. Підчас дослідження, ми мали на увазі не розважити дітей, а зацікавити їх змістомматематичних завдань. Педагогічно виправдана зацікавленість приверталаувагу дітей, посилювала її, активізувала їх мислительну діяльність. Зацікавленістьв таких випадках завжди несе елементи дотепності, ігровогоналаштування, святковості. В нашому випадку, вона була ще й основою дляпроникнення в свідомість дітей почуття прекрасного в самій математиці.Переконалися, що логіко-математичні ігри є чи не головним засобомнавчання дітей математики. На всіх заняттях з математики, як правило, вихователівикористовували ці ігри. Цілеспрямоване включення логікоматематичнихігор підвищувало інтерес дітей до занять, посилювало ефектсамого навчання. Виявляється, що створення ігрової ситуації призводитьдо того, що діти, захоплені грою, непомітно для себе і без особливого зусилля,набувають певних знань, умінь і навичок. Гра робить заняття емоційнонасиченими, вносить гарний настрій в дитячий колектив, допомагаєестетично сприймати ситуацію, пов’язану з математикою.Особливо актуальними є логічні вправи на заняттях з математики.Вони є одним із засобів формування у дітей правильного мислення. Логічнівправи, запропоновані дітям, дозволяли їм на доступному математичномуматеріалі, з опорою на життєвий досвід, будувати правильні судженнябез попереднього теоретичного вивчення самих законів і правил логіки. Впроцесі логічних вправ діти оволодівали практичними операціями порівняння,серіації, класифікації.В зв’язку з тим, що логіко-математичні вправи – це вправи в мислительнійдіяльності, а мислення дошкільників, здебільшого, наочно-образне,то використання наочності тут є обов’язковим.Використання народної творчості також є життєдайним джереломдля збагачення змісту логіко-математичного розвитку дошкільників. Утворчому спадку українців відомий цілий цикл загадок, казок, лічилок,прислів’їв і приказок математичного змісту. Використання їх у навчальновиховномупроцесі дошкільного навчального закладу поліпшує процес засвоєннязнань, активізує мову дитини, сприяє вмінню формулювати своїдумки, поглиблює позитивні емоції, допомагає краще зрозуміти правилажиттєвої мудрості [6].Неоціненне значення в логіко-математичному розвитку дітей дошкільноговіку має сюжетно-рольова гра. Це творча гра. Такі ігри сприяютьшліфуванню не тільки окремих математичних навичок, а й гостроти і логічностідумки.Отже, педагогічні можливості логіко-математичних ігор дуже великі.183

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Інтелектуальна гра розвиває всі сторони особистості дитини, активізуєприховані інтелектуальні можливості дошкільників.Математика – це потужний фактор інтелектуального розвитку дитини,формування її пізнавальних і творчих здібностей. Найголовніше завданнявихователя – це прищепити дитині інтерес до пізнання. Для цього –– заняття повинні проходити в цікавій ігровій формі.Доведено, що сконцентрувати увагу і зацікавити навіть самих незібранихдітей дошкільного віку вдається завдяки захоплюючим іграм.Відбираючи методи і прийоми, вихователь повинен пам’ятати, що воснові логіко-математичного розвитку лежить проблемно-ігрова технологія.Тому, перевага віддається грі, як основному методу розвитку дошкільників,математичним розвагам, дидактичним, розвиваючим, логікоматематичниміграм, ігровим вправам, експериментуванню, вирішеннютворчих і проблемних завдань, а також практичній діяльності.А знання логіки, як відомо, сприяє інтелектуальному і культурномурозвитку особистості.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Базовий компонент дошкільної освіти / гол. ред. Н. О. Андрусич. – К. :Дошкільне виховання, 1999. – 62 с.2. Базова програма розвитку дітей дошкільного віку «Я у світі» / наук.ред. та упор. О. Л. Кононко. – 2-ге вид., випр. – К. : Світич, 2008. –430 с.3. Білоусько Л. Використання дидактичного матеріалу та дидактичнихігор у розвитку логіко-математичних уявлень дошкільників / ЛюдмилаБілоусько // Рідна школа. – 2001. – № 8 – С. 53.4. Давыдов В. В. Актуальные проблемы общей, социальной и педагогическойпсихологи / В. В. Давыдов. – М. : НИИ ОП, 1980. – 159 с.5. Крутій К. Л. Логіко-математичний розвиток дошкільників /К. Л. Крутій, Л. С. Плетеницька. – Запоріжжя : TOB «ЛШС Лтд»,2002. – 156 с.6. Народна мудрість про час / авт.-упор. О. О. Яловська. – Тернопіль :Мандрівець, 2006. – 80 с.7. Носова Е. А. Логика и математика для дошкольников / Е. А. Носова,Р. Л. Непомнящая. – М. : Детство – Пресс, 2007. – 95 с.8. Пиаже Ж. Избранные психологические произведения / Жан Пиаже. –М. : Просвещение, 1967. – 110 с.9. Старченко В. А. Формування логіко-математичної компетентності устарших дошкільників : навчально-методичний посібник до Базовоїпрограми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» /В. А. Старченко. – К. : Світич, 2009. – 80 с.10. Сухомлинский В. О. Вибрані твори : в 5-ти т. / В. О. Сухомлинський. –Т. 3. – К. : Рад. шк., 1977. – 670 с.184

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Людмила КолісникРОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА АКТИВНОЇТВОРЧОСТІ СТУДЕНТІВ НА ОСНОВІ ВПРОВАДЖЕННЯІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З ОСНОВПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІПереважна більшість педагогів прагне змінити практику своєї роботи,щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них критичногомислення. В статті піднімається питання не просто запам’ятовування навчальногоматеріалу учнями, а уміння запитувати, досліджувати, творити,вирішувати, інтерпретувати та дебатувати. Піднімаються питання навчання,результати якого можна використовувати, причому протягом значногочасу. Стаття присвячена практиці живого викладання, наслідком якого єактивне навчання та критичне мислення.Освіта – основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави,запорука майбутнього України.Процес європейської інтеграції дедалі помітніше впливає на всі сферижиття держави, не оминув він і вищої освіти. Відтак, Україна чітко визначилаорієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи,здійснює модернізацію освітньої діяльності у контексті європейських вимог,щораз наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонськогопроцесу. Визначальними критеріями освіти в рамках Болонськогопроцесу є якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб’єктамиосвіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісністькваліфікації на вузівському та післявузівському етапах підготовки; посиленняконкурентоспроможності Європейської системи освіти [1].Ці вимоги співзвучні програмі розвитку вищої освіти України.В Україні має стверджуватися стратегія прискореного, випереджувальногоінноваційного розвитку освіти і науки; повинні забезпечуватисьумови для розвитку, самоствердження і самореалізації особистості впродовжжиття.Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті головноюметою освіти передбачає: створити умови для особистісного розвиткуі творчої самореалізації кожного громадянина України, формувати покоління,які здатні навчатися впродовж життя; створювати й розвиватицінності громадянського суспільства; сприяти консолідації української нації,інтеграції України в європейський і світовий простір [2].А для цього необхідно: створення рівних можливостей для дітей імолоді у здобутті якісної освіти, постійного оновлення змісту освіти; інтеграціяосвіти і науки, розвиток педагогічної та психологічної науки; створенняіндустрії навчальних засобів; створення ринку освітніх послуг; розробкаі запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій, а та-185

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011кож технологій активного та інтерактивного навчання.Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбуваєтьсяза умови постійної, активної взаємодії всіх студентів. Це співнавчання,взаємо навчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де істудент і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання,розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають,вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделюванняжиттєвих ситуацій, використання рольових ігор, правильне вирішенняпроблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воноефективно сприяє формуванню навичок, вмінь, виробленню цінностей,створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу статисправжнім лідером дитячого колективу [3].Під час інтерактивного навчання студенти вчаться бути демократичними,спілкуватися з іншими людьми, приймати продумані рішення, розвиватикритичне мислення та активну творчість.Досвід викладання курсу основ педагогічної майстерності свідчить,що у студентів найкраще розвивається активна творчість під час тренувань,програвань та аналізу найрізноманітніших ситуацій, у процесірозв’язання педагогічних завдань і проблем. На заняттях практикується такзваний рольовий психолого-педагогічний тренінг.Моделювання і програвання рольових ситуацій у психологопедагогічномутренінгу відрізняється від інших дидактичних ігор тим, щопідготовка зводиться до мінімуму. Студент сам добирає різноманітні варіантизалежно від тієї внутрішньої позиції, яку він для себе обрав.Програвання та аналіз ситуацій, з точки зору всіх задіяних у ній осіб,сприяє розвитку здібності до децентрації, відмови від визнання єдино правильної(своєї) точки зору, розвиває усвідомлену потребу знати, як оцінюютьситуацію інші люди, якою вони її бачать.Такий тренінг, широко використовуваний на заняттях, допомагає розвинутиздатність до ідентифікації й рефлексії. Використання на заняттях зоснов педагогічної майстерності активних методів навчання у формі психолого-педагогічноготренінгу найбільше впливає на активізацію професійноїпідготовки майбутнього педагога. Проте, викладені принципи активізаціїпідготовки студентів у процесі вивчення курсу «Основ педагогічноїмайстерності» можуть успішно функціонувати тільки тоді, коли ця роботапроводитиметься систематично.На заняттях з основ педагогічної майстерності під час інтерактивногонавчання розвивається критичне мислення студентів, логіка, творча активність.Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя групи, атакож значної кількості часу для підготування як студентам, так і педагогу.Потрібно навіть створити план поступового впровадження інтерактивногонавчання. Краще старанно підготувати кілька інтерактивних занять у на-186

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011вчальному році, ніж часто проводити наспіх підготовленні «ігри».На заняттях з педагогічної майстерності проводилось з студентам«організаційне заняття» і створювались разом із ними «правила роботи ваудиторії». Використовувались спочатку прості інтерактивні технології –робота в парах, малих групах, мозковий штурм тощо. Коли з’явився досвідподібної роботи, такі заняття проходили набагато легше, а підготовка непотребувала багато часу.Використання інтерактивного навчання – не самоціль. Це лише засібдля досягнення тієї атмосфери в групі, яка найкраще сприяє співробітництву,порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізуватиособистістно-орієнтоване навчання.Якщо застосування інтерактивного навчання у конкретній групі ведедо протилежних результатів, треба переглянути стратегію й обережно підходитидо її використання.Можливо, варто обговорити цю ситуацію з студентами (чи правильнови їх розумієте і використовуєте, чи готові ви й студенти до їх використання?).Заняття з основ педагогічної майстерності носять практичний характер,де студенти формують та шліфують свою майстерність через моделюванняситуацій з професійного життя, беруть на себе роль педагогів; навчаютьсяволодіти ситуацією конфліктного плану; шукають педагогічневирішення конфліктної ситуації; озброюються прогресивними системаминавчання та виховання дітей і використовують їх під час моделювання занятьта різних видів діяльності; озброюються методикою саморегуляції;вчаться компромісу, толерантності, емпатії; педагогічному спілкуванню,артистичності, ораторству.На заняттях з основ педагогічної майстерності мають місце такі технологіїінтерактивного навчання: інтерактивні технології кооперативногонавчання, технології колективно-групового навчання, технології ситуативногомоделювання, технології опрацювання дискусійних питань.І саме, інтерактивне навчання, як спеціальна форма організації пізнавальноїдіяльності, у якої мета створити комфортні умови навчання, заяких кожен студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність,посідають основне місце в організації занять з основ педагогічноїмайстерності. А саме: методи бригадного опитування та моделювання ситуації,методи мозкової атаки, методи демаршів, дискусії у формі акваріума,дискусії у стилі ток – шоу, класичні семінари, методи моделювання, ігриі вистави; лекції з обговоренням конкретних ситуацій, лекції з приміненнямтехніки зворотнього зв’язку, спрощене судове слухання (суд prose),дебати [3].Розкриємо основну суть цих інтерактивних методів.Метод бригадного опитування: студенти діляться на підгрупи; кожнапідгрупа готує запитання-відповіді по заданій темі; формують і зада-187

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ють запитання в запитанні, каверзні запитання підгрупі за вибором. Неповнівідповіді доповнюються. Спостерігається швидкий темп роботи, затягнутівідповіді, або запитання – знімаються. Метод моделювання педагогічнихситуацій – студенти працюють групами. Придумують ситуації з професійногожиття. Показ, а потім груповий аналіз. Аналіз за схемою, висновкипроведеної роботи студентами з груп, а потім висновки викладача.Методи мозкової атаки: викладач пропонує студентам разом вивестите чи інше правило, визначення, комплекс вимог, або закономірність.Кожен студент пише на дошці, чи виходить з записами на листку паперу.Потім, іде пошук систематизації думок в логічному порядку. Вкінці, зачитуєтьсяправильна відповідь. Ведеться порівняння істин.Метод демаршів: демарш – особлива форма заняття (заняття або кільказанять), яке базується на практичних діях, пов’язаних певним пізнавальнимзавданням і призначених для самостійного виконання студентами.Робота за цим методом передбачає співпрацю, проблемне навчання,суб’єкт-субєктні відносини, впровадження дискусії. Основним завданнямметоду є перетворення навчання на постійний пошук. Змістом навчання єпевні способи діяльності, які використовуються під час розв’язання проблемнихситуацій та їх обговорення в групі та в класі. Тому, визначенийпрограмою матеріал, подається як серія проблем.Класичні семінари: передбачають обговорення результатів самостійноїроботи студентів над джерелами інформацій, зокрема додатковими.Для результативного проведення семінару, педагогу необхідно розподілити«ролі» і взяти на себе його змістову підготовку.Ролі: доповідач – основну увагу має приділити тим положенням, фактамі поняттям, які, вцілому, складатимуть певну точку зору, концепцію,позицію, що існують з цього питання. Виклад має бути стислим.Співдоповідач – обґрунтовує, аргументує, доводить фактами позиціїдоповідача.Опонент – незалежно від доповідача вивчає те саме питання, але зкритичним ухилом, і пропонує слухачам.Дискусія у формі акваріума:1. Педагог ставить проблему, ознайомлює з нею підгрупу.2. Об’єднує студентів у малі підгрупи (переважно вони розміщуютьсяколом).3. Педагог або студенти вибирають представника, який буде представлятипозицію підгрупи.4. Підгрупам дається час для обговорення проблеми і підготовкиспільного рішення.5. Педагог збирає представників підгруп у центрі аудиторії (або запершою партою), щоб вони висловилися і відстояли позицію своєї підгрупивідповідно до отриманих настанов. Крім представників, які сидять у колі,ніхто не має права висловлюватися, правда, учасникам підгруп дозво-188

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011лено передавати вказівки своїм представникам.6. «Акваріумне» обговорення проблеми між представниками підгрупзакінчується у визначений регламентом час або після досягнення рішення.7. Після такого обговорення проводиться критичний аналіз прийнятогорішенням всією групою [4].Дискусія у вигляді телевізійного ток-шоу. Така форма проведеннядискусії, під час якої декілька осіб обговорюють проблему у присутностіаудиторії, поєднує переваги лекції та дискусії у групі. Група з 3–5 осіб ведедискусію на обрану тему у присутності решти учасників. Глядачі вступаютьв обговорення пізніше: вони висловлюють свою думку чи ставлять запитанняучасникам. Дискусія, в стилі телевізійного ток-шоу дає можливістьвисловити різні погляди стосовно певної теми. Слід урахувати, щоосновні учасники обговорення мають бути достатньо компетентні і добрепідготовлені до дискусії. Важливо також, щоб усі учасники мали рівні можливостівисловити свої міркування (виступ не повинен перевищувати 3–5хвилин). Ведучий повинен стежити за тим, щоб учасники не відхилялисявід теми обговорення [4].Спрощене судове слухання (суд prose). Поширеною технологієюімітаційної (стимуляційної) гри є спрощені судові слухання.Технологія спрощеного судового слухання (суд prose – «власнийсуд») дає можливість студентам розіграти судовий процес з конкретноїсправи з мінімальною кількістю учасників. Це процес за участю трьох осіб:судді, що буде слухати обидві сторони і приймати остаточне рішення, обвинувачуваногой обвинувача, або їхніх представників. Цей метод дає можливістьвзяти студентам участь у вправі, пов’язаній з аналізом, критичниммисленням, прийняттям рішень.Дебати. Один із найбільш складних способів обговорення дискусійнихпроблем. Дебати можна проводити лише тоді, коли студенти навчилисьпрацювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатахподіл на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскількистудентам необхідно довго готуватися й публічно обґрунтовуватиправильність своєї позиції. Кожна група має переконати опонентів і схилитиїх до думки змінити свою позицію. Однак, можна поставити й інше завдання– спільно вирішити поставлену проблему. В такому разі, учні повиннібудуть, висловивши свою точку зору, уважно вислухати протилежнусторону, щоб знайти точки дотику. Важливо, щоб учасники дебатів не переносилиемоцій один на одного, а спілкувались спокійно.Деяким викладачам іноді складно розкривати себе перед студентами,висловлювати своє ставлення до матеріалу, показувати некомпетентність удеяких питаннях. Безумовно, не всі викладачі «створені» для інтерактивногонавчання. Проте, його використання дає можливість для фахового росту,для зміни себе, для навчання разом з студентами. Зробити перший189

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011крок допоможе сам новий підхід до навчання та його цілей. Після кількох,старанно підготовлених занять, викладач зможе відчути, як змінилося донього ставлення студента, а також сама атмосфера в аудиторії – і це послужитьдодатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема,для того, щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити,педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:– дати завдання студентам для попереднього підготування: прочитати,продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;– відібрати для заняття такі інтерактивні вправи, які дали б студентам«ключ» до освоєння теми;– дуже важливим є проведення спокійного глибокого обговоренняза підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу іна іншому матеріалі тем;– проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи, що небули пов’язані з інтерактивним завданням.На основі вище викладеного, ми дійшли висновків, що деяким викладачаміноді складно розкривати себе перед студентами, висловлюватисвоє ставлення до матеріалу, показувати некомпетентність у деяких питаннях.Безумовно, не всі викладачі «створені» для інтерактивного навчання.Проте використання його дає можливість для фахового росту, для змінисебе, для навчання разом з студентами. Зробити перший крок допоможесам новий підхід до навчання та його цілей. Після кількох старанно підготовленихзанять викладач зможе відчути, як змінилося до нього ставленнястудента, а також сама атмосфера в аудиторії – і це послужить додатковимстимулом до роботи з інтерактивними технологіями.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Вища освіта України і Болонський процес : [навчальний посібник / заредакцією В. Г. Кременя]. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан,2004. – 382 с.2. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. – Київ: Шкільний світ, 2001.3. Смолкин А. М. Методы активного обучения / А. М. Смолкин. – М. :Высшая школа, 1991. – 175 с.4. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : [наук.-метод. посібн./ О. І. Пометун, Л. В. Пироженко; за ред. О. І. Пометун]. – К. :Видавництво А.С., 2004. – 191 с.5. Сторубльов О. І. Педагогічна майстерність, активні методи навчаннята методична робота у навчальних закладах / О. І. Сторубльов. – К. :Логос, 2009. – 203 с.190

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ВИХОВНА РОБОТАГанна Бриль,Людмила Савлучинська,Світлана ШаматажиПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХКЛАСІВ ДО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГОМИСТЕЦТВАДослідження потенціальних шляхів ефективної підготовки майбутньоговчителя початкових класів до використання засобів декоративноприкладногомистецтва в естетичному вихованні школярів зумовлено соціально-економічнимиперетвореннями в Україні; відродженням національнихтрадицій, ефективним використанням у навчально-виховному процесівищої школи цінностей народної культури (Л.С. Виготський, М.С. Каган,Л.Н. Коган, Л.П. Печко, К.Д. Ушинський та ін.) [1, 3, 5].Проблеми підготовки майбутніх вчителів до використання засобівдекоративно-прикладного мистецтва в естетичному вихованні школярівприсвячені дисертаційні дослідження Г.А. Покровської, С.Г. Соколової,Л.В. Єршової та ін. Автори відзначають, що декоративно-прикладне мистецтвоє тим засобом, який характерний природі молодшого школяра йсприяє формуванню їхньої естетичної вихованості. Однак, спеціальних досліджень,присвячених вивченню можливостей підготовки майбутньоговчителя початкових класів до естетичного виховання засобами декоративно-прикладногомистецтва на дисциплінах художнього й природознавчогоциклу досі не проводилось [7].Для визначення естетично-виховного потенціалу декоративноприкладногомистецтва в педагогічному процесі та його впливу на розвитокпідростаючого покоління суттєвого значення набули праці,Є. Алтонєнко, Є. Антонович, Б. Бутник-Сіверського, С. Герасимов,П. Говдя, О. Данченко, І. Зязюн, М. Кириченко, Н. Костерін, Ю. Лащук,А. Лєщенко, М. Лєщенко, Я. Мамонтова, Л. Масол, Н. Мішутіна, А. Мслік-Пашаєв, Б. Нєменський, О. Рудницька, С. Русова, О. Шестакова, Я. Чепігата багато інших. Автори відзначали, що предмети декоративноприкладногомистецтва, які оточують людину в побуті створюють особливийнастрій, викликають прагнення до творчості, пробуджують у підростаючогопокоління яскраві образні уявлення про рідну країну, про її історію,розвиток культури, національний колорит, сприяють естетичному вихованнюдітей різного віку [6, 7].Все сказане вище свідчить про актуальність проблеми даного дослідження,що полягає в пошуку ефективних шляхів підготовки майбутнього191

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011вчителя початкових класів до художньо-естетичного виховання засобамидекоративно-прикладного мистецтва.Сутнісними характеристиками декоративно-прикладного мистецтвавиступають естетична й прикладна спрямованість, сюжетна своєрідність,специфічне кольорове рішення, мовленнєва своєрідність і технологічна відтворюваність.Все перераховане сприяє визначенню сукупності практичнихі методичних умінь майбутнього вчителя початкових класів, необхіднихдля здійснення естетичного виховання молодших школярів [4].Відомо, що сутність естетичного виховання людини міститься не взнанні, а в сформованих в неї, з найбільш раннього віку, глибоких і стійкихпочуттів, які треба цілеспрямовано пробуджувати і формувати. Народнавиховна мудрість вважає, що активне залучення дітей до народних традиційі звичаїв – могутні чинники комплексного впливу на особистість. Багатіна ідейно-моральний, художньо-естетичний зміст різноманітні мистецтва,ремесла, традиції та звичаї як компоненти етносоціального народногожиття, втілюють багатогранну національну духовність, якою збагачувалисядіти в процесі активної життєдіяльності [2].Структурно-функціональна модель підготовки вчителів початковихкласів до естетичного виховання школярів засобами декоративноприкладногомистецтва інтегрує теоретичну, практичну й методичну підготовкув рамках основних загальнопрофесійних дисциплін, дисциплінпредметної підготовки, дисциплін спеціалізації, курсів на вибір і факультативнікурси.Тому при підготовці вчителя початкових класів велика увага приділяєтьсяметодиці навчання декоративно-прикладному мистецтву, послідовностіформування знань, умінь, навичок на уроках з образотворчого мистецтвав молодших школярів, популярністю користується декоративноприкладнаробота. Вона має на меті ознайомити учнів з основними принципаминаціонального мистецтва, яке є тим початком шляху, з якого дитинамає вирушати в багатоманітний світ мистецтва, світової художньої культури.Саме тому художню спадщину рідного народу учні повинні гостровідчувати й глибоко усвідомлювати.На уроках з декоративного малювання учнів навчають складати візерунки,знайомлять з законами композиції, з основами художнього конструювання.Декоративне малювання має бути тісно пов’язане з малюваннямз натури. При складанні візерунків, ескізу декоративного оформлення,хустки, тарілки, подушки або рушника, важливо показати учням, як можнавикористати форми природи: листя й квіти різних рослин, тварин, птахів –як потім переробити ці форми (стилізувати) у своїх композиціях. Декоративнеоформлення об’єкта здійснюється на основі певних правил і законів:дотримання ритму, симетрії, гармонічного об’єднання кольорів [4].Велике виховне значення має знайомство зі зразками народних орнаментів.Розглядаючи й вивчаючи візерунок, учень починає розуміти кра-192

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011су об’єднання різних форм і фарб, кольорів, гармонічна єдність малюнка йкольору, його приналежність до національної культури. Його захоплює, якхудожник простими лаконічними засобами домагається незвичайної виразності.У молодших школярів починає народжуватися творча ініціатива,він хоче випробувати свої сили, так само як на зразку, використовуючипрості форми. Все це привчає учнів до творчої діяльності, формує естетичнусвідомість.Майбутньому вчителеві початкових класів важливо враховувати, щочастина завдань з декоративного малювання дається з розрахунком на їхнєпрактичне застосування: зробити закладку в книгу з декоративним візерунком,хусточку, прикрасу для саморобної коробки, скриньки тощо. Простотаі яскрава декоративність цих виробів дає можливість їхнього виготовленняй застосування на дисциплінах естетичного й природознавчого циклів.Так, складаючи композицію візерунка, орнаменту для декоративногооформлення об’єкта, кожен учень прагне використати надбані знання йуміння при виготовленні гербарію, колекцій різних природних матеріалів,тематичних стендів та інше.В навчанні молодших школярів можна використовувати різні технікидекоративно-прикладної діяльності: аплікацію, рвану аплікацію, витинанки,мозаїку, вітражі, паперопластику, об’ємне конструювання. Всі цітехніки сприяють розвитку естетичного смаку, спостережливості, художньомубаченню навколишньої дійсності, конструкторському, творчому мисленню.Аналізуючи психолого-педагогічну літературу з цього питання мибачимо, що декоративно-прикладне мистецтво є одним з видів творчої діяльності.Висока активність, особливо в дітей молодшого шкільного віку,проявляється в процесі виконання різних видів декоративно-прикладноїроботи. Самостійність і творчість сприяють як інтелектуальному розвиткумолодших школярів, так і духовному, зокрема естетичному розвитку.Викликати інтерес в школяра до декоративної творчості, до самостійноїтворчої діяльності – одне з основних завдань майбутнього вчителяпочаткових класів.Мета даного дослідження: вивчити можливості естетичного, природознавчогота педагогічного циклів дисциплін в підготовці майбутніх вчителівпочаткових класів до естетичного виховання молодших школярів засобамидекоративно-прикладного мистецтва.Для вирішення поставленої мети, авторами були розроблені інтегрованіуроки. Особливістю цих уроків є інтегрування на основі міжпредметнихзв’язків, які передбачають адекватність дій вчителя (навчальна діяльність)і дій учня (навчально-пізнавальна діяльність). Ці дві діяльності, діяльністьучителя й учня мають свої розходження. Так, наприклад, на етапістворення мети вчитель ставить загальнопредметну мету. Учні під йогокерівництвом усвідомлюють міжпредметну сутність і вибирають необхідні193

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011знання з різних предметів, сконцентрувавши увагу, мислення не тільки назасвоєнні узагальнених знань, але й на розвиток переносу й синтезу, якостей,особливостей і інтересів.Розробляючи ці уроки й готуючись до їхнього проведення, ми поставилиперед собою ряд питань.Як слід викладати матеріал уроку? Тобто яким має бути логічнаструктура майбутнього уроку, для того, щоб забезпечити як ефективністьзасвоєння, так і можливість учням здійснювати дії (учинки), в яких би буламожливість проявлятися їхнім особистісним якостям, у сукупності утворюючудуховність?Яким має бути зміст уроку, для того, щоб, пізнаючи різні аспектиморальності, учні пройнялися її сутністю й складністю, а також бажаннямсамовдосконалення?У сучасній психології й дидактиці перше питання вирішується з урахуваннямвікових особливостей пізнавальної діяльності даного контингентуучнів; з урахуванням індивідуальних і деяких типологічних особливостейзасвоєння.Операції з визначення логічної структури уроку вимагають також чіткогоформулювання мети навчання на кожному конкретному уроці. В цілому,логічна структура уроку являє собою своєрідну проекцію науковогознання в галузі засвоєння [1].У зв’язку із цим при проектуванні логічної структури запропонованихв даній статті уроків ми дотримувалися наступної послідовності:1. Визначення загального психологічного механізму засвоєння залежновід типу навчального предмета.2. Формулювання змісту й мети кожного конкретного уроку.3. Проектування на цій основі послідовності викладу навчальногоматеріалу й виділення логічно завершених блоків навчальної інформації нарізних етапах уроку.4. Визначення для кожного блоку навчальної інформації кількості йякості знань, умінь і навичок, призначення для засвоєння інформації (інформаційнийаспект уроку).5. Визначення для кожного блоку навчальної інформації психологічнихмеханізмів діяльності, що забезпечують засвоєння знань і формуваннявмінь і навичок (психологічний аспект уроку).6. Визначення для кожного блоку навчальної інформації основнихдидактичних принципів, умов і прийомів, що приблизно адекватно детермінуютьраніше встановлену структуру пізнавальної активності учнів (дидактичнийаспект уроку).При проектуванні уроків ми враховували результати проведених намиекспериментальних даних.Способами впровадження в загальнопрофесійні й предметні дисциплінизмісту теоретичної підготовки майбутнього вчителя початкових кла-194

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011сів до естетичного виховання молодших школярів засобами декоративноприкладногомистецтва виступають:• використання елементів теоретичних знань в загальнопрофесійнихдисциплінах;• включення елементів теорії в дисципліни предметної підготовки;• подання змісту в рамках дисциплін спеціалізації, курсів на вибір,факультативних курсів.Таким чином, проведене нами дослідження підтвердило можливостіестетичного, природознавчого та педагогічного циклів дисциплін в підготовцімайбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання молодшихшколярів засобами декоративно-прикладного мистецтва.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Антонович Є. А. Декоративно-прикладне мистецтво / Р. В. Захарчук-Чурай, М. Э. Станкевич. – Львів : Світ, 1993. – 240 с.2. Григоренко В. Э. Художньо-естетичний потенціал декоративноужитковогомистецтва в формуванні естетичного ставлення до навколишньогодійсності у дітей старшого дошкільного віку /В. Э. Григоренко // Науковий часопис. – 2009. – Випуск 13. – С. 39–43.3. Красовська О. П. Використання декоративно-прикладного мистецтва,як засобу виховання / О. П. Красовська // Рідна школа. – 2000. – № 4. –73 с.4. Любарська Л. М. Образотворче мистецтво : підручник для 3 кл. /Л. М. Любарська. – К. : Форум, 2003. – 50 с.5. Неменский Б. М. Искусство в школе : сб. науч. тр. / под ред.Б. М. Неменского, А. А. Мелик-Пашаева. – М. : ВНИК «Школа», 1990.– 108 с.6. Неменский Б. М. Мудрость красоты. О проблемах эстетического воспитания/ Б. М. Неменский. – М. : Просвещение, 1987. – 225 с.7. Селивачов М. П. Декоративно-прикладне мистецтво з практикумом унавчальних майстернях. Част. ІІІ : методичні рекомендації / сост.М. П. Селивачов. – К. : РНМК, 1990. – 98 с.195

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Людмила Гаврілова,Володимир КотовВИХОВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХКЕРІВНИКІВ ХОРЕОГРАФІЧНИХ КОЛЕКТИВІВ НА ЗАНЯТТЯХ ЗКУРСУ «РОБОТА З САМОДІЯЛЬНИМ КОЛЕКТИВОМ»Державна культурна політика наголошує на пріоритетностівідродження та розвитку національних традицій у культурі, мистецтві таосвіті, закликає звернутись до свого коріння, віднайти не тільки невідоме всвоєму минулому, але, спираючись на нього, побудувати стратегію оновленнядуховного життя нації. Вирішальним чинником у процесі формуванняособистості, спроможної в недалекому майбутньому взяти участь увідродженні та примноженні національної культури, виступає власненаціональна свідомість, яка знаходить вияв у пам’яті про минуле, увідчутті власної пов’язаності з долею Батьківщини, в національнійідентифікації, тобто ментальній, духовно-культурній спорідненості зі своїмнародом.Одним із найпотужніших засобів національного виховання є мистецтво– одна з найдосконаліших форм опанування світу у всій повноті йоготворчої універсальності, тонкий інструмент «гуманізуючої соціалізації».Естетичні засоби впливу мистецтва, зокрема хореографії, на особистість єнайбільш дієвими, оскільки формують найважливіші людські якості. Навиховному потенціалі цього мистецтва акцентував увагу у своїх роботахвітчизняний педагог та хореограф, автор теорії українського народноготанцю В. Верховинець [2], особливого значення музично-руховому вихованнюдітей надавала С. Русова [5]. Про залучення молоді до національнихмузично-хореографічних традицій як важливий чинник національного вихованнявели мову К. Василенко [1], А. Гуменюк [3] та ін.Особливо активно процес розвитку національної свідомостівідбувається у процесі власної, зокрема хореографічної, творчості. Саметому, майбутні керівники танцювальних колективів, студентихореографічних відділень вищих навчальних закладів України перш за всеоволодівають навичками створення авторських танцювальних композицій.Мета цієї статті – оприлюднити досвід творчої роботи з використаннямінтерактивних технологій навчання зі студентами хореографічноговідділення факультету підготовки вчителів початкових класівСлов’янського державного педагогічного університету (спеціальності7.010102, освітньо-кваліфікаційний рівень – «спеціаліст»).Серед багатьох навчальних дисциплін, вивчення яких сприяє розвиткутанцювальної майстерності майбутніх хореографів, – спецкурс «Роботаз самодіяльним колективом», що вивчається за навчальним планом у 10семестрі та узагальнює знання, які студенти одержали під час вивчення196

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011інших спеціальних дисциплін: теорія і методика класичного, історикопобутового,народного танцю, дуетний танець, мистецтво балетмейстератощо. Курс передбачає активну творчу діяльність студентів із залученнямінтерактивних технологій навчання. Кожен студент має продемонструвативласну хореографічну майстерність, творчу фантазію та професіоналізм,створюючи композиції різних танців. Особлива увага приділяється танцямрізних регіонів України, що сприяє активному розвитку національноїгідності та свідомості студентів.Зазначимо, що на заняттях з курсу «Робота з самодіяльним колективом»широко використовується інтерактивний підхід, тобто для вирішеннядидактичних завдань використовуються групові методи навчання. «Педагогпри цьому виконує функції помічника в роботі, консультанта,організатора, стає одним із джерел інформації. Студент і викладач виступаютьяк рівноправні суб’єкти навчального процесу. Інтеракція виключаєдомінування будь-якого учасника, думки, точки зору над іншими, але маєвраховувати конкретний досвід та практичне застосування. Під час такогодіалогового навчання студенти вчаться критично мислити, розв’язуватискладні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважуючиальтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь удискусії, спілкуватись з іншими людьми» [4, с. 2].Робота в парах, робота в групах, обговорення в загальному колі, пошукінформації – усі ці види інтерактивного навчання доцільні на заняттяхз курсу «Робота з самодіяльним колективом».Наведемо приклад використання інтерактивних технологій упрактиці хореографічного навчання студентів. Студенти ознайомилися ізсценарним планом українського танцю «Буковинська полька», створеногоїх викладачем, керівником зразкового ансамблю народного танцю «Родничок»м. Слов’янська Донецької області В. Котовим. Потім вонирозділилися на групи, кожна отримала домашнє завдання: сформулювати йвисловити власну думку щодо змісту танцю, його хореографічної лексики,підбору музики й костюму тощо. Студенти мали знайти інформацію щодонаціональної специфіки буковинського танцю, висловитися стосовно йогокомпозиційного плану. Потім, враховуючи творчі знахідки майбутніхфахівців, викладач разом з ними мав внести зміни у власний сценарнийплан танцю.Отож, наведемо результат спільної роботи студентів й викладача.Опис (сценарний план) танцю «Буковинська полька»Уявіть собі таку картину: теплий весняний вечір, буковинським селомспокійно йдуть дівчата в красивих національних костюмах, гордовитогуляють вони вулицею, показуючи своє святкове вбрання. Дівчата прямуютьна сусіднє обійстя до хлопців, де вони разом співатимуть пісень, водитимутьхороводи, жартуватимуть, пускатимуться в танок. Побачивши197

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011дівчат, хлопці злегка жартують над ними.У танці беруть участь вісім і більше пар.Першим на сцені з’являється парубок, який бачить дівчат та кличехлопців.Дівчата виходять із правого боку лаштунків, а хлопці – з лівого йстають у дві діагоналі. Дівчина й парубок (солісти) – у центрі сцени. Жартуючинад дівчатками, парубок-соліст вимовляє слова: «А хто хоче танцювати,прошу пару вибирати!»Вихід соліста – 16 тактів.Після слів соліста дівчина обертає його навколо себе і відкидає дохлопців – 16 тактів.Вихід хлопців і дівчаток – 16 тактів.Дівчата звертаються до парубків: «Годі хлопці жартувати, нумопольку танцювати!»Хлопці відповідають: «Раді з вами танцювати – просим вступ допольки грати!»Звучить музика – 4 такти вступу й усі учасники стають колом у париобличчям один до одного.Наступний рух: управо крок підставити, крок підставити і два притупи.Потім усі рухи повторюються вліво – 16 тактів.Усі учасники припаданням роблять мале коло: шість припадань іпритуп – 8 тактів.Надалі розкривають коло на 6 припадань і 1 притуп – 16 тактів.198

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Відтак йде зміщення парубка й дівчини праворуч двома па де баск ідвома притупами до чужого партнера, після чого все повторюється ліворучдо своєї партнерки – 8 тактів.Хлопці широким кроком заходять у коло на 4 такти і роблять двіприсядки за IV позицією – 4 такти.Повертаються припаданням спиною з кола – 4 такти, знову роблятьприсядку за IV позицією на 4 такти.Водночас, дівчата припаданням виходять із кола на 4 такти і роблятьдва повороти з притупом на 4 такти. Повертаються також спиною в коло –4 такти й два повороти з притупом – 4 такти.Потім усі беруться за руки, стають великим колом і рухаються праворучбічним галопчиком колом зі словами: «Ой ти, полька-буковинка, на199

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011півкроку веселинка!» – 16 тактів.Після цього кожен хлопець правою рукою бере дівчину за ліву рукуй обертає навколо себе двічі припаданням – 16 тактів.Відтак коло розривається на дві лінії з відходом припаданням доправих і лівих лаштунків – 16 тактів.Перші хлопці широкою ходою на 4 такти підходять один до одного іна 4 такти роблять дві присядки за IV позицією – 8 тактів.Надалі припаданням повертаються спиною на місце – 4 такти й на 4такти роблять дві присядки за IV позицією – 8 тактів. Дівчата в цей часстоять на місці й роблять припадання.Потім дівчата йдуть назустріч одна одній припаданням (4 такти) і на4 такти два притупи – 8 тактів і так само повертаються на свої місця – 4такти йдуть припаданням і на 4 такти два притупи.Хлопці на місці роблять припадання.200

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Танцюристи обох ліній беруться за руки і по задньому планубічними галопчиком міняються місцями і стають півколом – 16 тактів.Хлопці широким ходом виходять уперед із словами «Файно полькутанцювали, аж всі чоботи порвали!» – 8 тактів і на наступні 8 тактів повертаютьсяна свої місця.Дівчата також проходять уперед на 8 тактів зі словами: «Ваші чоботипідкуємо, Буковинку танцюємо!» і на 8 тактів повертаються на своїмісця.Відтак учасники беруться за руки і з півкола розходяться на два«струмочки» – 16 тактів.Після струмочка, тримаючись за обидві руки, усі учасники розходятьсяна дві лінії (16 тактів) обличчям один до одного, руки розкриті всторони.Вихід на фінал: крок – підставити, крок – підставити і два притупи.201

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Музика танцю «Буковинська полька»:Для постановки запропонованого танцю студенти ознайомилися зіспецифічними рисами національного одягу Буковини, який має такий вигляд:1. Дівочий костюм. Сорочка із суцільними широкими рукавами,пришитими по основі, прикрашена поліхромною вишивкою. Безрукавкавишита барвистими візерунками кольоровою шерстю. Опинка, якаобгортає стегна, з домотканої вовняної тканини, заткана нитками жовтого іпомаранчевого кольору. Головний убір – «кода» – виготовлений із картону,обшитого тканиною, прикрашений бісером, кольорами, стрічками. Згориприкріплено пучок соломи (ковили). Різноколірне скляне намисто рясноприкрашає бюст і шию. Шкіряні черевики жовтого кольору, на ґудзиках,красиво покриті орнаментом.2. Чоловічий костюм. Довга тунікоподібна сорочка з домотканогополотна, яка одягається зверху штанів, підперезана широким шкіряним202

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011поясом. Безрукавка і сердак прикрашені аплікацією зі шкіри, сукна і вишивкою.Вузькі «суконні» штани з білого полотна вишиті на штанинах.Одяг був надзвичайно колоритним, рясно прикрашеним різноколірною вишивкою,плетінням, аплікаціями зі шкіри, металевими пістонами. Чоловічікапелюхи були уквітчані, прикрашені різноколірними стрічками, пір’ям таін. Пастоли «морщені», «заклебучені», прив’язані до ноги «волоками».Підводячи підсумки, слід визначити важливі положення щодо використанняінтерактивних технологій навчання у процесі вихованнянаціональної свідомості майбутніх керівників хореографічних колективівна заняттях з курсу «Робота з самодіяльним колективом».1. Танець як поєднання певних рухів завжди виступає своєрідниммистецьким відображенням свідомості того чи іншого народу. Змістукраїнських танців, які відображують різноманітну життєву дійсність,основні її сфери (природне, оточуюче, суспільне, особисте життя тощо), єінформативно-пізнавальним, цікавим, корисним, доступним, сприятливимдля виховання національної свідомості молоді.2. Керівник хореографічного колективу має усвідомити характернулексику національного танцю для того, щоб потім, на основі традиційноготанцювального руху, створити власний сценічний твір. Використанняінтерактивних методів («Карусель», «Пошук інформації», обговорення взагальному колі, робота в парах та ін.) значно підвищуює творчуактивність студентів.3. Фольклорний матеріал потребує обережного, шанобливоговідношення. Використовуючи рухи народно-сценічного танцю, які маютьфольклорне походження, майбутні керівники хореографічних колективівсвоєрідно їх компонують, ускладнюють малюнок та хореографічну лексику.Відповідно оцінити студентські знахідки знов-таки допомагаютьінтерактивні методи навчання.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Василенко К. Ю. Украинский народный танец / К. Ю. Василенко. –М. : Искусство, 1981. – 160 с.2. Верховинець В. М. Теорія українського народного танцю /В. М. Верховинець. – 5-те вид., доп. – К. : Музична Україна, 1990. –150 с.3. Гуменюк А. І. Народне хореографічне мистецтво України /А. І. Гуменюк. – К. : Мистецтво, 1963. – 235 с.4. Зубенко О. В. Інтерактивні технології навчання при вивченнііноземних мов в технічному ВНЗ / О. В. Зубенко, С. О. Медведєва /[Режим доступу] http://www.vinnits.ua/5. Русова С. Дошкільне виховання / С. Русова. – Українське видавництвов Катеринославі, 1918. – 162 с.203

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Світлана ГончарукТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИХОВАННЯ ВОКАЛЬНО-ІНТОНАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУУ ПРОЦЕСІ РОБОТИ НАД МУЗИЧНИМ ОБРАЗОМПерехід українського суспільства на новий етап – етап побудови незалежноїдержави – обумовив необхідність вирішення завдань, пов’язанихз розвитком духовної культури особистості, оскільки їй належить визначнароль у формуванні нової Людини – освіченої, вихованої, культурної, здатноїдо самоосвіти, саморозвитку. Складовою частиною духовної культуриособистості дитини дошкільного віку виступає музична культура, у структуріякої значне місце належить вокально-інтонаційній культурі. Важливеміркування про роль історії будь-якої науки належить В.І. Вернадському:«Історія науки – писав він, – повинна критично складатися з кожним поколіннямучених і не тільки тому, що змінюються наші знання про минуле,відкриваються нові прийоми його відображення. Ні! Потрібно знову науковопереробляти історію науки, знову заглиблюватись в минуле, бо завдякирозвитку сучасного знання в минулому набуває значення одне і втрачаєінше. Кожне покоління науковців знаходить в історії науки відображеннянаукових течій свого часу. Рухаючись уперед, наука не тільки створює нове,але й переоцінює старе, те, що вже було пережито» [2]. Усе вище викладенеу повній мірі стосується і музичної освіти дітей шкільного віку,історія якої вивчена далеко недостатньо, особливо стосовно змісту, формта методів навчання і виховання. Проте, загальновідомо, що виховання дітейзасобами музики є невід’ємною складовою повноцінного розвиткуособистості.Виховання вокально-інтонаційної культури дуже актуальне й значуще,тому що дає змогу розвивати в дошкільників любов до співу, розумінняпоетичного тексту пісні, передачі його голосом, оскільки сприяє формуваннюкращих особистісних якостей і має велике значення на сучасномуетапі освіти та виховання дітей.Практичне значення вокально-інтонаційної культури особистості дитиниобумовлюється тим, що в сучасних умовах перестав існувати масовийспів, знизилась зацікавленість до власного співу. Не знаходячи в співі потреби,люди вважають пісні або безглуздими, або надто складними. Забутіспільні сімейні співи, які були ознакою виховання духовної культури дітейв українській родині. У цьому контексті проблема виховання вокальноінтонаційноїкультури – це проблема формування людини, її духу, гуманістичнихцінностей, національних музично-художніх ідеалів.Актуальність цієї проблеми можна розглядати і з позицій вікової педагогіки,зокрема, з позиції педагогіки дошкільного віку. Дошкільний вік –перша сходинка послідовного прилучення до вокально-інтонаційної куль-204

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011тури при належно організованому процесі музичного виховання дітей. Самев дошкільному віці дитина бере з довкілля в багато разів більше для розвиткусвого розуму, почуттів, волі, характеру, ніж в подальші життєвіперіоди, тому дошкільний навчальний заклад стає для дітей першим щаблемсистематичного, цілеспрямованого виховання вокально-інтонаційноїкультури.Аналіз стану дослідженості проблеми виховання вокальноінтонаційноїкультури молодших школярів свідчить про постійну увагу яквітчизняних, так і зарубіжних вчених різних галузей знань до загальнихпитань формування загальної культури особистості (В. Бутенко, І. Зязюн,І. Карпенко, Л. Коваль, Н. Миропольська, В. Разумний, Г. Шевченко таін.); впливу музики на життєдіяльність людини (філософи – Аристотель,І. Кант, О. Лосєв, Ф. Ніцше, Платон та ін.; педагоги – Д. Кабалевський,О. Рудницька, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.; психологи –Л. Виготський, В. Петрушин, Б. Теплов та ін.); значення музичної культури,музичного виховання дітей (О. Апраксіна, Н. Ветлугіна, М. Вовк,Н. Гродзенська, Л. Дмитрієва, А. Зиміна, Г. Падалка, Л. Хлєбнікова;К. Далькроз (Швейцарія), Ц. Колєв (Болгарія), К. Орф (Німеччина),М. Руссель-Пауль (Франція); А. Танасова-Букова, значення вокального вихованняна розвиток особистості на методологічному, теоретичному іпрактичному рівнях (Л. Горюнова, М. Ділецький, З. Кодай (Угорщина),Ф. Лисек (Чехословаччина),М. Лисенко, К. Стеценко, Т. Овчинникова,Д. Огороднов О. Радинова, О. Ростовський, Є. Седлачкова,Окремі аспекти проблеми виховання вокально-інтонаційної культуриособистості були предметом дисертаційних досліджень, присвячених особливостямрозвитку музичних здібностей молодших школярів(Л. Дмитрієва, Н. Лабунець, І. Таран та ін.); формуванню творчих здібностейу процесі музично-ігрової діяльності (М. Алейніков, А. Борисова,Н. Ветлугіна, О. Хижна та ін.); вихованню емоційної культури засобамивокально-хорової музики (Л. Сбітнєва); впливу естетичного виховання нарозвиток творчої активності молодших школярів (Н. Гурець, Д. Джола,О. Зак, А. Щербо).На сьогодні теоретичні проблеми виховання вокально-інтонаційноїкультури особистості у вокально-хоровій діяльності розглянуті як загальнівластивості та здібності особистості у роботах Л. Абеляр, Є. Алмазова,Т. Овчинникової, Г. Перештейльнас, В. Попова, В. Соколова, Г. Струве та ін.На виховання вокально-інтонаційної культури дитини дошкільноговіку впливає величезна кількість чинників – це і родина, і дошкільна установа,і навколишнє середовище. Усі ці фактори здатні впливати як на розумовийрозвиток дитини, так і на почуття та музичні здібності.Одним з ефективних засобів виховання вокально-інтонаційної культуридітей дошкільного віку є музичний образ, який втілює в собі загальнолюдськіцінності, несе яскраво виражену естетичну спрямованість. В205

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011зв’язку з цим метою нашої статті є вивчення проблеми вокальноінтонаційноїкультури засобами музичного твору.Виховання вокально-інтонаційної культури дітей у процесі роботинад музичним образом сприяє більш повному використанню інтелектуального,потребнісно-мотиваційного, емоційного, діяльнісного, творчого потенціалудітей. Найбільш ефективним засобом формування вокальної культуридошкільників у цьому процесі, на нашу думку, виступають заняттяспівами, які за допомогою музичного образу сприяють вихованню вокально-інтонаційноїкультури.Аналіз наукової літератури, тривалі спостереження за навчальнимпроцесом у групах дошкільного віку в дошкільних закладах свідчать пропошуки та поодинокі знахідки дослідників та педагогів, проте розробленоїй обґрунтованої педагогічної системи виховання вокально-інтонаційноїкультури дошкільників у процесі роботи над музичним образом у повніймірі не розкрито. Історико-філософський аналіз проблеми свідчить про те,що на всіх етапах розвитку людського суспільства музика, музичне виховання,музична культура існували як складова частина духовного розвиткуособистості.В античній філософії (Аристид, Аристоксен, Аристотель, ДамонАфінський, Піфагор, Платон) визначено значення музики в житті суспільствата її вплив на духовний розвиток людини за допомогою ритму, ладу,мелодії. В естетичних поглядах того часу звучала думка про те, що музикамає велике виховне значення для розвитку духовності особистості і супроводжуєлюдину протягом усього життя.Важливу галузь мистецтва стародавньої Греції становила вокальнамузика, а зародження елементарних основ вокально-інтонаційної культуривиникало, на наш погляд, одночасно з розвитком самого музичного мистецтва.Саме через спів людство впливало на формування душі людини, на їїемоційно-чуттєву сферу, на світосприймання.Важливий внесок у розуміння вокально-інтонаційної культури зробилиФарабі та Іоан Златоуст. Їх теорія базується на двох основних ідеях:на катарсичній значимості музики, яка сприяла благочестивому образужиття та співі, який розумівся як підмога щодо «прямування душі до добрихвчинків».Філософська думка епохи Відродження (М. Лютер, Дж. Царліно) наперше місце ставить ідеал гармонійно розвиненої особистості, колиз’являються нові ідеї в галузі музичного виховання – навчання дітей співута грі на музичних інструментах [3].Протягом своєї музичної та просвітницької діяльності у другійполовині ХІХ ст. Євген Карлович Альбрехт (скрипаль, музичногромадськийдіяч, інспектор музики) виробив оригінальну концепціюмузичної освіти дітей. Її основою послужило вивчення європейськоїмузичної педагогіки, аналіз практики викладання музики в російських206

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011освітніх установах і власний досвід роботи. Музикант виклав її у статтях«О рациональном преподавании пения и музыки в школах» (1870),«Музыкальное образование в Европе и преподавание музыки в школах»(1872), «Музыкальное искусство в школах» (1875) та ін.Розглядаючи проблему сутності і функцій музики, Є. Альбрехт бувне згоден зі ставленням до музичного мистецтва тільки як до засобурозваги, що побутувало в освітній практиці тих років. Не відкидаючиважливої ролі розважальної функції музики у справі приємної організаціївільного часу учнів, він вказував, що мистецтво має незрівнянно більшглибоке значення для школи і суспільства. У Альбрехта був власнийпогляд на проблему залучення дітей до музичного мистецтва. Він вважав,що музична освіта має включати два обов’язкових компоненти – навчанняхорового співу і гри на музичному інструменті. Музикант-просвітникпропонував по-іншому будувати співацьке навчання – ввести в кожномунавчальному закладі обов’язкові заняття хорового співу, які проводилисьби окремо в кожній групі впродовж усіх років шкільного навчання. Вінстверджував, що організація навчального-виховного процесу, за якої«кожна група дітей складає самостійний хор», дозволить систематично іпослідовно вирішувати завдання музичної освіти дітей. Заняття співами, запереконанням Альбрехта, мають включати два взаємопов’язаних міжсобою види діяльності: розучування хорових творів та ознайомлення дітейз елементарними відомостями по теорії музики. Останньому він надававособливого значення, оскільки вважав, що кожна освітня установа повиннанавчати дітей співати по нотах.На думку Євгена Карловича, при доборі співацького репертуару іпроведення хорових занять слід особливу увагу приділити дотриманнюдидактичного принципу доступності. «У вищій мірі не педагогічно ішкідливо, – писав він, – примушувати дітей співати те, що їм не під силу»[1]. Адже важкі твори, які не відповідають вікові дитини, учні розучуютьмеханічно і співають несвідомо. Досвідчений музикант ратував за те, щобдо процесу навчання частіше включалися пісні, що відображають життя таінтереси дітей, такі, що підходять і за мотивом, і за змістом до їх віку.Фундаментом музичної освіти, особливо на її початковому етапі маєбути, на думку Є. Альбрехта, народна пісенна творчість. Слід знайомитидітей з різними жанрами народних пісень, у тому числі зразками місцевогофольклору.У історико-педагогічних дослідженнях виділяються два основних підходидля розробки теоретико-методологічних основ виховання вокальноінтонаційноїкультури як складової частини музичної культури:а) використання музики як засобу виховання особистості дитини;б) врахування природних здібностей дитини, які складають основувиховання вокально-інтонаційної культури.Успіх навчання залежить від індивідуальних здібностей207

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011(Я. Коменський, Дж. Локк, Й. Песталоцці, Ж. Руссо). Основу вокальноінтонаційноїкультури складає виховна роль музики в житті людства(Ж. Далькроз, П. Демуцький, М. Кашкін, К. Квітка, О. Кошиць,М. Лисенко, О. Нікольський, Я. Степовий, К. Стеценко, Б. Яворський таін.). Провідні вчені (М. Ділецький, В. Сухомлинський, К. Ушинський таін.) визначили принципово нові загально-естетичні погляди на музичнемистецтво, стверджуючи його зв’язок зі світом почуттів людини, який передаєтьсячерез спів. Саме спів створює найбільш сприятливі умови длявиховання загальної музичної культури (Н. Ветлугіна, Д. Кабалевський,З. Кодай, К. Ушинський та ін.). Педагоги-музикознавці акцентують увагуна важливості хорового співу як активного засобу музичного та моральноестетичноговиховання, вважаючи, що участь у вокально-хоровій діяльностізначним чином розвиває як вокально-інтонаційні здібності, так і гуманніпочуття дітей (Е. Абдуллін, О. Апраксіна, В. Верховинець, Г. Струве таін.). Педагогічна діяльність видатних українських композиторів(М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель, М. Леонтович, М. Лисенко,С. Людкевич, Я. Степовий, К. Стеценко та ін.) внесла свій доробок у розвитокнаціональної музичної культури, забезпечивши нові підходи довпровадження в практику музичного виховання хорову музику, яка має великіпотенціальні можливості впливу на духовний світ людини, на його інтелектуальну,емоційну, творчу сфери. У різні історичні епохи вокальнохоровамузика цілеспрямовано використовувалася для формування певноготипу світогляду, морально-естетичного виховання, відношення до навколишньогосвіту та життя людей.Аналіз психологічної літератури дозволяє стверджувати, що музичнемистецтво діє на внутрішню сутність людей (О. Леонтьєв, Б. Теплов,А. Смирнов, В. Петрушин та ін.). Б. Теплов визначав музику як засіб спілкуванняміж людьми, підкреслював, що музичність притаманна усім людям,що не існує здібностей, які б не розвивалися в процесі діяльності.Протягом усього свого життя постійно звертався до аналізу музичноїпедагогіки для різних вікових груп засновник та редактор «Русскоймузыкальной газеты», музичний критик, історіограф Микола ФедоровичФіндейзен. В основі роздумів та ідей М.Ф. Фіндейзена в галузі музичноїпедагогіки лежало переконання, що всі діти без фізіологічних відхиленьчують звуки і їх можна навчати розуміння і відчуття музики. Це привелойого до думки про необхідність розвитку у вихованців естетичного слуху.Відомий музичний критик не визнавав абстрактного навчання, вважаючи,що через зайве теоретизування на уроках в учнів падає інтерес до істиннохудожньої музики і понижується в цілому рівень культури сучасного йомусуспільства. За його словами, лекції, що супроводжуються звучанняммузики, «…даючи музичні знання, готують до більш осмисленогосприйняття художніх творів і тим самим розвивають і очищають художнійсмак суспільства [8, 9].208

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Визначення сутності вокально-інтонаційної культури показало, щовона виступає якісною характеристикою духовності особистості. В основівиховання вокально-інтонаційної культури лежить вокальне інтонування,яке залежить не тільки від роботи голосових складок, але й координаціївсього співацького апарату в процесі фонації. Отже, чим краще організованоспівацький апарат, тим чистіше дитина інтонує, а значить чує. Гарнийслух є основою творчої роботи виконавця при передачі музичного образуяк головної умови виховання вокально-інтонаційної культури. Сучасна методикавиховання розглядає інтонування в двох аспектах: з одного боку, цеспосіб осмислення музики, з другого – один із засобів виховання слуху.Аналіз О. Д. Чурікової-Кушнір дозволив стверджувати про існуванняспецифічних та загальних компонентів виховання вокально-інтонаційноїкультури. До специфічних компонентів відносяться інтонація, інтонування,музичний слух, вокальне інтонування; до загальних – інтелектуальний,потребнісно-мотиваційний. Вокально-інтонаційна культура на понятійномурівні – це органічна та суттєва частина музичної культури особистості,яка представляє собою сукупність музичних здібностей, які ми умовно назвалиспецифічними компонентами, та проявів цих здібностей у вокальнохоровійдіяльності на підставі загальних компонентів.Дослідженням О. Д. Чурікової-Кушнір доведено, що основним засобомвиховання вокально-інтонаційної культури є музичний образ, який забезпечуєефективність процесу виховання вокально-інтонаційної культуридітей дошкільного віку [10].Специфіка процесу виховання вокально-інтонаційної культури молодшихшколярів обумовлена особливостями дошкільного віку, який характеризуєтьсяяк найсприятливіший період, який є визначним етапом у формуванніособистості дитини. Від того, який «фундамент» буде закладеноу цьому віці, залежить весь подальший розвиток дитини. Це стосується якзагальнолюдських цінностей, так і виховання у неї вокально-інтонаційноїкультури, зокрема готовності до співацької діяльності, художньо-творчоїактивності та формування ціннісних орієнтацій. Основу подальшого нашогонаукового пошуку становлять ефективні інноваційні засоби організаціїумов для виховання вокально-інтонаційної культури дітей дошкільного вікув вітчизняних дошкільних закладах.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Адищев В. И. Музыкально-педагогическая концепция Е. К. Альбрехта/ В. И. Адищев // Музыка и время. – 2003. – № 12. – 45 с.2. Вернадский В. И. Очерки и речи / В. И. Вернадский. – М., 1922. – Ч. ІІ.– Вып. 2. – 120 с.3. Музыкальная энциклопедия (под. ред. Ю. В. Келдыша). – М., 1973. –57 с.4. Науменко С. І. Психологія музикальості та її формування у молодших209

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011школярів : навч. посібник / С. І. Науменко. – К. : НДПІ, 1993. – 180 c.5. Ростовський О. Я. Педагогіка музичного сприймання : навч. посібник /О. Я. Ростовський. – К. : ІЗМН, 1997. – 256 с.6. Теорія і методика мистецької освіти : збірник наукових праць / ред.колегія О. П. Щолокова та інші). – К. : НПУ, 2000. – 181 с.7. Теплов Б. М. Избранные труды : в 2-х т. / Б. М. Теплов. – М. :Педагогика, 1985. – Т. 1. – 328 с.8. Финдейзен Н. О введении в программу учебного плана Народнойшколы курса Всеобщей истории музыки. «Докладная записка ипрограмма одногодичного курса – 18 сент. 1918 г. / Н. Финдейзен //ГПБ. – Ф. 816. – оп. 1. – Ед. хр. 258.9. Финдейзен Н. Положение музыкального образования в средней школеи желательные изменения в его современной постановке /Н. Финдейзен // РМГ. – 1900. – № 12.10. Чурікова-Кушнір О. Д. Музичний образ як засіб виховання вокальноінтонаційноїкультури молодших школярів / О. Д. Чурікова-Кушнір// Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник наукових праць.– Вип. ХІІІ / За заг. ред. В. Сипченка). – Слов’янськ : Видавничийцентр СДПІ, 2001. – С. 169–173 с.210

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Тетяна Логвіна-Бик,Наталя ВеличкоПОЗАУРОЧНА РОБОТА В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇОдним із завдань сучасної освіти є посилення практичної спрямованостізмісту предметів освітньої галузі «Природознавство».Завданнями шкільного предмета «Біологія» є, зокрема: формуваннявмінь застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначенняу прикладних сферах людської діяльності; розвиток розумових здібностейта якості особистості учнів (пізнавального інтересу, теоретичногостилю мислення, спостережливості, уваги, пам’яті), прагнення до самоосвіти,самопізнання, самовдосконалення, самореалізації в різних видах діяльності.Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальноїдіяльності учнів, мета якої – створити такі умови навчання, за яких коженучень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Воноґрунтується на активній взаємодії усіх учнів, тобто це навчання у співпраці.Організація інтерактивного навчання передбачає використання рольовихігор, спеціальне розв’язання проблемних ситуацій, роботу учнів в умовахприродного ландшафту тощо [4, 3]. На думку дослідників, інтерактивненавчання можна застосувати в позакласній роботі з біології, а саме в гуртковійроботі, яка буде спрямована на реалізацію особистісноорієнтовногонавчання.Усвідомлення того, що діяльність людини призводить до фатальнихзмін у природі, підтверджує, що організація взаємодії школярів з навколишнімсвітом можлива завдяки цілеспрямованим педагогічним зусиллям.Система освіти в Україні й змістом, і формою має бути національною,гуманістичною, демократичною, цілісною й здатною до саморозвитку,тобто такою, що синтезує вітчизняний і зарубіжний досвід, спрямованаготувати майбутніх фахівців світового рівня – професійного, культурного,духовного.Якісно нова система національної освіти має забезпечити підготовкумолодого покоління, спроможного вийти зі стану екологічної кризи, подолавшиспоживацьке ставлення до природи [5, 8–9].У здійсненні цих важливих завдань та вихованні здорового поколіннязначну роль відіграють заняття учнів у гуртках біології. Для них характернависока пізнавальна активність і самостійність учнів, поглиблене йрізнобічне вивчення живої природи з урахуванням їхніх інтересів і нахилів.Гуртковій роботі притаманний принцип добровільності, учні можутьпроводити тривалі досліди та спостереження, необхідні для розуміння сутідосліджуваної проблеми, виконувати роботу індивідуального або в невеликомуколективі. У результаті спільної роботи учнів, у них розвиваються211

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011організаційні здібності, наполегливість у досягненні мети, подолання труднощів[3, 21].Предметний гурток з біології у сучасній загальноосвітній школі є позаурочноюорганізаційною формою навчання. Завдання гуртка: поглибленняодержаних на уроках біології знань, розвиток інтересів і здібностейдітей; виявлення і сприяння розвитку інтересів учнів до окремих природничихдисциплін, розділів, тем; створення передумов для розвитку креативностімислення як основи науково-дослідної діяльності школярів; забезпеченнязакладених природою ціннісних орієнтацій учнів як соціального,так і духовного сприймання; засвоєння соціальних норм і правил традиційноїспадщини, культурних і статево-рольових стандартів повсякденноїповедінки; вироблення і використання на практиці елементів превентивноїпедагогіки; формування практичних навичок з біології; допрофесійна підготовкамолоді.Основними структурними компонентами змісту гурткової роботимають стати: глибоке знання природничих наук на рівні новітніх науковихданих про навколишнє середовище; вербальні та науково-практичні методипізнання довкілля й орієнтація в навколишньому середовищі; сенсорніеталони набуття практичних навичок та еталони креативності в природномуй соціальному середовищах; усвідомлення кожною дитиною власноїприродовідповідності; уміння дітей самостійно робити висновки, узагальнення,встановлювати причино-наслідкові зв’язки [2, 22–23].Основна мета гурткової роботи полягає у збагаченні й поглибленніодержаних учнями знань у позаурочний час згідно з інтересами особистості.Саме така система навчально-виховного процесу покликана забезпечитикожній дитині можливість гармонійно розвивати власні здібності у вільнийвід навчання час. Засвоєння, на вже сформованому в процесі навчання матеріалі,більш глибоких та міцних знань з тієї чи іншої дисципліни за інтересомставить учня перед проблемою морального вибору й формує у ньогоексклюзивне ставлення до неї. Гурток виконує не додаткову, а випереджально-прогностичнуфункцію.У гуртковій роботі створюється принципово інша, ніж у школі, модельколективної взаємодії. Саме учнівський колектив сприяє повноцінному,різнобічному самоствердженню дитини в будь-якій діяльності. Стимулюванняі корегування процесу самооцінювання й виховання демонструєприродні можливості, підсилює працездатність і сприяє педагогічному діагностуваннюіндивідуальної обдарованості дитини [6, 24].Гурток створюється з метою розширення та поглиблення знань тавмінь гуртківців про предмет і явища природи, розкриття в доступній форміпричино-наслідкових зв’язків між живою та неживою природою, формуванняуявлень про залежність людини від навколишнього середовища.У процесі роботи необхідно формувати в гуртківців громадську відповідальністьза збереження природного середовища як важливого факто-212

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ра існування людини.Гуртківці молодшого і середнього шкільного віку вивчають, як правильноохороняти рослинний і тваринний світ, водойми, ліси, ґрунти, навколишнєсередовище [1, 28–29]. Учні повинні усвідомити, що життя людинитісно пов’язане з природою, що довкілля потрібно оберігати, примножуватийого багатства.Розкриваючи поняття про природні ресурси, учням необхідно датиуявлення про те, що загибель одного природного компонента може призвестидо загибелі інших. Працюючи над темою про охорону природи, необхіднорозповісти про законодавчі акти охорони природи.Ефективність засвоєння учнями природничого матеріалу досягаєтьсяза допомогою методів, притаманних природничим наукам – проведенняспостережень, дослідів, демонстрування натуральних об’єктів [4, 7].Велике значення для вивчення природничого матеріалу мають екскурсії,під час яких предмети і явища розглядаються в природних умовах.Навчальні програми з біології визначають перелік обов’язкових екскурсій,необхідних для вивчення певних тем. Вчитель може вносити зміни у тематикуекскурсій, якщо вони забезпечують достатнє опрацювання відповідноїтеми програми, а також збільшувати їх кількість за рахунок резервногочасу.Під час вивчення природничих наук слід приділяти велику увагупредметним урокам. Мета цих уроків – ознайомити учнів з об’єктами іявищами природи на основі дослідницьких методів, посилить роль самостійноїроботи учнів при визначенні істотних ознак природних об’єктів.Спостереження та досліди поєднуються з різноманітними практичнимироботами, які необхідні для того, щоб узагальнити дані фенологічних спостережень.Організовуючи спостереження та практичну діяльність, необхідносистематично залучати учнів до самостійного пошуку нових знань, озброюватиприйомами навчальної діяльності, використовуючи для цього завданняна порівняння, аналогію, класифікацію, виділення головного, встановленняпричино-наслідкових зв’язків [2, 38–39].Найдоступнішими для гуртківців є матеріали місцевої природи, тому воснову вивчення програмного матеріалу покладено краєзнавчий принцип,який орієнтує керівника гуртка на ознайомлення учнів з природнимиоб’єктами своєї місцевості. З цією метою проводяться різноманітні екскурсії.Під час екскурсії використовують різні методи й методичні прийоми,основна мета яких спрямована на формування у дітей спостережливості,виявлення їхніх інтересів і захоплень, розвиток уяви та передбачення результатівроботи. Готуючись до екскурсії, вчитель самостійно перевіряємаршрут, визначає найважливіші об’єкти дослідження (рідкісні рослини,рідкісні види тварин), добирає літературу (матеріали фольклору, народніприкмети, прикази). З матеріалу, зібраного під час екскурсії та на шкільній213

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011клумбі, гуртківці виготовлюють роздавальний матеріал і саморобні наочніпосібники для біологічного кабінету [6, 93]. Юні друзі природи пишутьреферати на різні теми, оформлюють гербарії, ведуть щоденники, в якихзаписують власні спостереження за біологічними об’єктами. З метою кращоговивчення матеріалу на заняттях гуртка біології проводяться різноманітнібіологічні ігри, вікторини, конкурси, експедиції, походи [6, 95].Досвід педагогічної діяльності в загальноосвітній школі села ВисокеМелітопольського району Запорізької області підтверджує важливу роль таможливості гурткової роботи щодо забезпечення умов, які допомагаютьучням поглибити знання з біології, екології та набути вміння і навичкипрактичної роботи з об’єктами природи.Розробка програм для занять гуртка «Юні друзі природи», яка сприяєнаціональному, трудовому, екологічному вихованню учнів 7–8 класів у навчально-виховномупроцесі.Значення гурткової роботи полягає у створенні системи пошуку й підтримкиюних талантів, шляхів забезпечення роботи з обдарованими дітьми,в організації дозвілля підростаючого покоління, а також наданні конкретнихпорад, як саме співпрацювати з природою, оберігати і примножуватиїї багатства.Програма заняття гуртка «Юні друзі природи»Таблиця 1№заняттяДата Тема заняття Примітки1. Вступ (2 год)1 Ознайомлення з планом роботи гуртка. Тестування з метоювивчення індивідуальних особливостей та нахилівучнів. Мета гуртка, ознайомлення з програмою, правиламиповедінки у гуртку, на екскурсіях, у куточку живоїприроди.2 Екскурсія в природу з метою ознайомлення гуртківців ізприродою своєї місцевості. Ознайомлення з пам’яткамиприроди і виготовлення альбому «Пам’ятки природи рідногокраю».2. Різноманітність природи України (5 год)3 Мішані ліси. Рослинний і тваринний світ мішаних лісів.Охорона природи мішаних лісів4 Лісостеп. Флора і фауна цієї зони України. Охорона природнихресурсів5 Степи. Природа і праця людей у степах. Охорона природистепів.6 Гори. Особливості морфологічної та генетичної будовиКарпатських та Кримських гір, їх природне багатство табіологічна роль.214

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 20117 Екскурсії до полів, луків, річки з метою вивчення флори іфауни рідного краю. Характеристика типових та найбільшцікавих форм рельєфу. Пошукова робота під часекскурсії по регіонах.3. Ведення фенологічних спостережень за сезонними змінамиу природі в різні пори року(3 год)8 Поняття «фенологія», її предмет, мета. Правила проведенняфенологічних спостережень. Осінні феносигнали.Характерні особливості зимового сезону. Весняні і літніфеносигнали.9 Екскурсія в природу з метою ведення фенологічних спостереженьза рослинним і тваринним світом цієї місцевості.Ведення щоденника цих спостережень. Оформленнякалендаря природи.10 Написання рефератів на тему «Феносигнали різних пірроку». Проведення конкурсу на кращий альбом «Календарприроди».4. Рослина – частина живої природи (6 год)11 Основні царства живої природи (Бактерії, Гриби, Рослини,Тварини), їх характеристика.12 Процеси життєдіяльності рослин.13 Осінні явища в житті рослин. Процеси життєдіяльностірослин взимку. Весняні і літні явища в житті рослин.14 Значення рослин у природі і житті людини.15 Охорона рослинного світу. Червона книга України. Рідкісніі зникаючі рослини краю та їх охорона.16 Екскурсія в сад, на луки з метою ознайомлення з рослинамив природі. Збір матеріалу для гербарію, написанняреферату. Проведення вікторини «Рослини нашої планети».Проведення свята квітів.5. Лікарські рослини (2 год)17 Найпоширеніші лікарські рослини в Україні, правила їхзбирання й охорона. Цілющі властивості лікарських рослин.Фітонцидні властивості рослин. Лікарські рослини вУкраїні. Вміст вітамінів у лікарських рослинах. Ознайомленняз роллю лікарських рослин у житті людини.18 Екскурсія в природу з метою вивчення лікарських рослинцієї місцевості. Збір лікарських рослин для гербарію.Оформлення гербарію. Детальне вивчення лікарськихрослин у медицині. Брейн-ринг «У царстві лікарськихрослин».6. Тварини – частина живої природи (8 год)19 Зв’язок тварин з навколишнім середовищем. Загальневизначення морфології і фізіології тварин. Класифікаціятваринного світу.20 Зміна поведінки, забарвлення, умов життя тварин узв’язку з пристосуванням до сезонних змін у природі.21 Статевий диморфізм. Значення тварин у природі і життілюдини.215

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 201122 Екскурсія в природу для вивчення різноманітності тваринногосвіту своєї місцевості.23 Заготівля насіння дерев і кущів, сіна для годівлі звірів іптахів взимку.24 Охорона звірів і птахів. Червона книга України. Значеннязаповідників, заказників для збереження цінних видівтварин.25 Виготовлення штучних гніздівель, годівниць, розташуванняїх у садах, парках.26 Проведення свята «Друзі наші менші».7. Вплив діяльності людини на оточуюче середовище (3 год)27 Промислові підприємства і їх вплив на природу. Впливвідходів промисловості на оточуюче середовище. Використанняприродних ресурсів.28 Охорона природних ресурсів. Антропогенний вплив наприроду.29 Екскурсія в природу з метою вивчення природних ресурсівсвоєї місцевості. Підготовка рефератів.8. Весняний практикум (5 год)30 Проведення бесід з природоохоронної тематики.31 Проведення вікторини «Охорона природи – справа кожного».32 Оформлення куточка охорона природи.33 Вечір ігор і розваг.34 Підсумкове заняття. Завдання на літо.Завдяки впровадженню такої форми навчання з біології в загальноосвітнійшколі, учні 7–8 класів мають можливість отримати фундаментальнізнання про такі науки, як ботаніка, зоологія, систематика, морфологія,біоніка, біоетика, екологія та інші.Після закінчення курсу занять гуртка, гуртківець повинен знати:особливості різноманітності природи України (зони, клімат, рослинний ітваринний світ цих зон); рослини України; значення ґрунту для рослин,дрібних тварин; корисні копалини, їх властивості; тваринний світ України,його різноманітність; природні ресурси і їх використання; про вичерпністьприродних ресурсів; поняття по лікарські рослини, їх збирання та охорону;значення лікарських рослин у житті тварин та людини; про заходи щодоохорони природи; назви тих рослин і тварин, які занесені до Червоної книгиУкраїни.Гуртківець має вміти: вести спостереження за рослинами і тваринами;самостійно фіксувати результати спостережень та узагальнювати їх;правильно збирати рослини й оформлювати гербарій для подальшого використанняу навчально-виховному процесі з біології; доглядати за рослинамив куточку живої природи і на клумбах; розпізнавати рослини і тваринилісу, поля, луку, водойми; виявляти ознаки пристосування рослин і твариндо умов навколишнього середовища; порівнювати предмети і явища216

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011природи, класифікувати їх.Під час занять в учнів сформувались три рівні навчання: звичайноїактивності, напівсамостійної активності, продуктивної активності. Такимчином, розвивається інтелект учнів, формуються навички творчого засвоєнняй застосування знань, здобуття й нагромадження досвіду творчої діяльності,формування мотивів навчання.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : науково-методичнийпосібник / І. Д. Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 318 с.2. Вербицький В. В. Юннатівський рух в Україні / В. В. Вербицький. –К. : Деміур, 2001. – 118 с.3. Загубінога О. О. Гурток «Зелені ліки навколо нас» / О. О. Загубінога,Г. С. Науменко // Біологія. – 2007. – № 29. – С. 19–22.4. Задніпряний Г. О. Науково-дослідній роботі – належну увагу! /Г. О. Задніпряний // Біологія. – 2007. – № 29. – С. 3–8.5. Карпенко Т. М. Програма гуртка «Азбука квітникаря» /Т. М. Карпенко // Біологія. – 2007. – № 11. – С. 14–16.6. Нові педагогічні технології для вчителів біології / уклад.К. М. Задорожний. – Х. : Вид. група «Основа», 2009. – 112 с.217

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Ольга ОнопрієнкоЗАСОБИ НАРОДНОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИЇХ ПЕДАГОГІЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇНародна фізична культура, як і вся культура суспільства, є продуктомтворчої діяльності нації. На кожному історичному етапі вона змінюєтьсязалежно від особливостей суспільного розвитку кожного народу. Втой же час народна фізична культура успадковує характерні національніцінності завдяки збереженню народних традицій і звичаїв, а також збагачуєтьсяадаптованими чужинецькими запозиченнями. Паралельно з головнимсвоїм завданням – вдосконаленням тіла людини, народна фізична культурасуттєво впливає і на духовний світ – світ емоцій, естетичних смаків,етичних і світоуявних складових особистості.Одначе, сукупність народних фізичних вправ, рухливих ігор, розваг,забав та інших засобів народної фізичної культури, може бути науково дослідженаабо ефективно використана лише за умови логічно і послідовнопобудованої сукупності з розподілом її на конкретні групи та підгрупи запевними ознаками. Отже, всю сукупність засобів народної фізичної культуринеобхідно систематизувати, розробивши певні критерії її класифікації.Значення класифікації визначається у першу чергу тим, які ознакизакладені в її основу, а також, в якій мірі визначені класифікаційні ознаки єадекватними і суттєвими з наукової та практичної точок зору [7].Таким чином, загальновизначальним положенням в теорії класифікаціїє те, що класифікація має ґрунтуватись на визначенні та встановленніякоїсь ознаки. Визначення основної ознаки, як правило, є результатом довготривалоїпопередньої роботи. На думку В.Я. Проппа [9], ознаки, за якимиздійснюється класифікація, мають відповідати наступним вимогам:1. Визначена ознака має відображати в собі суттєві сторони явища,або процесу.2. Визначена ознака повинна бути постійною, а не мінливою.3. Ознака, закладена в основу класифікації, повинна бути сформульованаясно і виключати можливість різноманітного тлумачення.Коли віднайдені головні ознаки, можна здійснювати класифікацію задекількома можливими варіантами: класифікація здійснюється за наявністюабо відсутністю однієї і тієї ж ознаки; за різновидами однієї ознаки; завзаємовиключними ознаками тощо.З метою адекватного фізичного виховання в народній фізичній культурівикористовуються різноманітні засоби, до складу яких входять і ті, щозастосовуються в етнопедагогіці. Особливу групу складають специфічнізасоби народної фізичної культури, а саме: народні ігри, розваги, забавиінші фізичні вправи, деякі фактори зовнішнього середовища і гігієнічні218

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011фактори. Їх в теорії та методиці фізичного виховання загальноприйнятовизначати як засоби фізичного виховання [7], головним з яких є фізичнавправа.Фізичні вправи з цієї точки зору розглядаються як рухові дії людини,які виконуються так, як це необхідно для вирішення завдань фізичного виховання.Л.П. Матвєєв [7] визначає фізичну вправу, як такий різновид руховихдій, які спрямовані на реалізацію завдань з фізичного виховання іздійснюються згідно його закономірностей.Одначе, не всі рухи і рухові дії можуть бути віднесені до фізичнихвправ. Найважливішою ознакою фізичних вправ є відповідність їх формита змісту сутності фізичного виховання, і його закономірностям. Отже, однієюз визначальних ознак фізичних вправ є їх педагогічна спрямованістьна вдосконалення тілесних складових особистості людини. Тобто, продуктомдіяльності в результаті засвоєння (виконання, оволодіння тощо) фізичнихвправ виступають головним чином фізичні якості людини, а також набутінею знання, вміння і рухові навички. Наступною важливою системоутворюючоюознакою фізичних вправ виступає рухова (фізична) активністьлюдини, яка орієнтована у відповідності із закономірностями фізичноговиховання [7]. В.К. Бальсевич, В.О. Запорожанов [4] під фізичною активністюрозуміють діяльність індивіда, спрямовану на досягнення фізичнихкондицій, необхідних і достатніх для досягнення і підтримання високогорівня здоров’я, фізичного розвитку, фізичної підготовленості людини.Таким чином, до засобів народної фізичної культури, згідно загальноприйнятиху сучасній теорії фізичної культури концепцій, необхідно віднестиспецифічні рухові дії, які спрямовані на вирішення завдань фізичноговиховання людини, оздоровчі фактори зовнішнього середовища і гігієнічніфактори. Тобто засобами народної фізичної культури є ті структурно-змістовніутворення, які спрямовані на оволодіння і в результаті якихвдосконалюються тілесні складові особистості людини. Іншою визначальноюособливістю перерахованих засобів народної фізичної культури виступаєфізична активність, яка здійснюється згідно закономірностей фізичноговиховання.Спроби класифікації засобів народної фізичної культури, як уже зазначалосябули здійснені багатьма дослідниками [1; 2; 3; 8; 10]. Аналіз дослідницькихпраць свідчить про те, що за основу їх впорядкування і системногозгрупування було взято різноманітні критерії та ознаки. Одначе, убільшості випадків, за основу класифікації засобів народної фізичної культурибрались чисто формальні ознаки, або малосуттєві критерії. Системиодних класифікацій розглядають засоби народної фізичної культури з точкизору їхнього місця і ролі в житті народу [1; 2], а інші з точки зору їх використанняв навчально-виховному процесі [7, 4].Аналіз матеріалів власних досліджень та узагальнення теоретичнихконцепцій класифікації засобів фізичної культури, дозволяє виділити на-219

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ступні специфічні групи засобів народної фізичної культури: фізичні вправи,природні оздоровчі фактори середовища і гігієнічні фактори.Слід зазначити, що найважливішу групу засобів народної фізичноїкультури складають фізичні вправи. Класифікувати фізичні вправи, на думкуЛ.П. Матвєєва [7], означає логічно подати їх як певну впорядкованусукупність з подальшим їх розподілом на підгрупи згідно певних ознак.О.О. Гужаловський [6] наводить інші концептуальні підходи до класифікаціївсього різноманіття фізичних вправ, де він виділяє їх класифікаціюза ознаками анатомічного впливу на організм людини, класифікацію заознаками переважаючої спрямованості на виховання окремих рухових якостей,класифікацію за ознаками інтенсифікації навантаження тощо.У зв’язку з відсутністю загальної класифікації, всі можливі концептуальніпідходи до упорядкування і систематизації засобів народної фізичноїкультури не заперечують, а лише доповнюють один одного, допомагаючиу своїй сукупності орієнтуватися в реальному різноманітті явищ, їхвластивостей і відношень, адекватно реалізувати діяльність, спрямовану наїї використання.Формування цілей статті: провести аналіз основних концептуальнихпідходів до класифікації засобів фізичного виховання; узагальнити теоретико-методичніоснови класифікації народної фізичної культури; систематизувативсю різноманітність народних фізичних вправ, рухливих ігор, розваг,забав; врахувати об’єктивні критерії та ознаки їх функціонування всуспільстві.Як стверджують фахівці [7; 8; 10], серед українців найпоширенішимизасобами народної фізичної культури були ігри, забави та розваги. Однак,в сучасній науковій літературі чіткого визначення цих понять, які бпоказали їх суть і особливості, знайти не вдалося. В «Словнику українськоїмови» поняття «гра» пояснюється як дія за значенням «гратися», яка усвою чергу означає – проводити час, забавляючись, розважаючись. Отже зпояснень словника випливає, що такі поняття як «гра», «забава», «розвага»можна вважати синонімами.Аналіз тлумачень в словниках і досвіду фахівців у сфері фізичноговиховання наводить на думку, що поняття «гра», «розвага», «забава» слідчітко розрізняти, а тому необхідно дати визначення кожному з цих понять.На нашу думку:– гра – це специфічна рухова діяльність за встановленими правилами,яка спрямована на досягнення перемоги;– забава – це специфічна рухова діяльність за встановленим порядкомдій, яка спрямована на задоволення природної потреби людинив руховій активності;– розвага – це специфічна рухова діяльність, яка не обмежуєтьсявстановленими правилами чи порядком дій і спрямована на задоволенняпотреби людини потішитися, розвеселитися.220

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Спадок українського ігрового фольклору надзвичайно багатий і різноманітний.Слід зазначити, що всього відомо понад 600 українських народнихігор, розваг і забав, які записані в Україні в різні часи [8; 9].Українські народні ігри, забави та розваги настільки різноманітні, щоважко в одній класифікації показати всі особливості кожної з них. Тому іне дивно, що різні дослідники класифікують і систематизують їх за різнимиознаками. Так, одні автори систематизують ігри, розваги та забави завикористанням в них певного оснащення (з предметами і без них) і за періодомїх проведення (весняні, літні, осінні) [10, 8]. Г. Воробей – за віковимподілом (молодші школяри, підлітки, старші школяри) [5], А. Цьось – заспрямованістю їх впливу на розвиток фізичних якостей [12]. Однак, такийпідхід до систематизації даних засобів народної фізичної культури є однобокимі не може повністю охарактеризувати кожного з них.На підставі зібраного матеріалу та його аналізу, нами розроблені теоретико-методичнікритерії класифікації українських народних ігор, розвагта забав у багатстві форм їх організації та типів ігрових сюжетів.Як уже зазначалося, все багатство українського ігрового фольклорудоцільно розподілити на три розділи за ознаками наявності, або відсутностізмагальної діяльності і сюжету.Рухові забави в своїй сукупності відображають історичні, соціальні,сімейно-побутові стосунки, а також мотиви, зв’язані з народними віруваннямита традиціями. За ознаками сюжетного характеру вони поділяютьсяна три підгрупи:1) драматичні забави – представляють закінчені ігрові дійства з традиційнимидіалогами та ігровими ролями, визначеним перебігом подій узабаві;2) хореогенні забави, переважаючий зміст яких складають танці ітанцювальні дії з пісенним супроводом – хороводи «Кострубонька», «Кривийтанець», «Вербова дощечка»;3) імітаційні забави відображають характерні рухи та поведінку птахіві тварин («Ворона», «Перепілонька»), природні явища («Метелиця»,«Дощ», «Шум»).Аналіз праць етнографів та фольклористів дозволяє стверджувати,що українська народна фізична культура крім ігор, забав та розваг включаєв себе різноманітні фізичні вправи, різновиди боротьби, танці, способи загартовування,вимоги гігієни, які проводилися як під час свят, так і в будні.Отже, розглядаючи боротьбу, як засіб фізичної культури українськогонароду можна визначити, що боротьба – це специфічна рухова діяльністьза встановленими правилами, яка пов’язана із силовою протидією іспрямована на досягнення перемоги. Крім того, боротьбу можна розглядатияк вид бойового мистецтва, як військово-прикладну діяльність. Усі цізмагання з боротьби можуть проводитися як поодинокі, так і групові.Класифікувати народні танці з точки зору народної фізичної культу-221

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ри, очевидно, доцільно за їх ритмічною структурою. Таким чином, танець– це специфічна рухова діяльність з чітко вираженою ритмічною структуроюі музичним супроводом за встановленим порядком дій, яка спрямованана задоволення природної потреби людини в руховій активності.До засобів народної фізичної культури слід додати і різноманітніспособи загартування. Загартування – це використання сил природи таштучно створених умов з метою підвищення резистентності організму. Вжитті українського народу загартування займало чільне місце. Дія сонця,води та повітря на організм людини надзвичайно цінувалася, а магічні обрядодіїз цими силами природи виступали як своєрідні процедури, або ритуализагартування.Своє місце серед засобів народної фізичної культури посідають і гігієнічнічинники, перш за все, такі як: режим дня, режим праці та відпочинку,режим та норми харчування, особиста гігієна та інше. І хоча їх не можна розглядатияк своєрідний вид рухової активності, але не враховувати їх впливна формування особистості, зміцнення її здоров’я було б неправильно.Таким чином, хоча оздоровчі фактори зовнішнього середовища і гігієнічніфактори не є найважливішими специфічними засобами українськоїнародної фізичної культури, їхнє велике значення для формування здоров’ялюдини, загартування та підвищення працездатності є незаперечним.Саме тому, поряд з головним засобом народної фізичної культури –фізичними вправами, в класифікації відводиться місце і для оздоровчихфакторів зовнішнього середовища та гігієнічних факторів.Таким чином, запропоновані теоретико-методичні основи класифікаціїзасобів української народної фізичної культури за умови відсутностізагальновизнаної класифікації, ґрунтуються на визначенні багаторівневоїструктури класифікаційних критеріїв-ознак. Це дає змогу відобразити вкласифікації, розробленій на підставі вищенаведених положень, практичновсі існуючі засоби народної фізичної культури, як педагогічного явища.Подальше дослідження передбачається провести у більш досконаломунапрямку вивчення проблеми з формування фізичної культури студентськоїмолоді у системі позааудиторної роботи.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Абсалямов, Т. Ш. Национальные виды спорта в РСФСР [текст] : учебник/ Т. Ш. Абсалямов. – М. : Знание, 1967. – 56 с.2. Агапов, Ф. А. Физическая культура и спорт у горских народов СеверногоКавказа [текст] : учебник / Ф. А. Агапов. – Махачкала : Учпедгиз,1971. – 235 с.3. Аслаханов, С. Народные подвижные игры и физические упражнениякак средство повышения эффективности уроков физической культуры[текст] / С. А. Аслаханов // Теория и практика физической культуры. –1991. – № 12. – С. 43–45.222

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 20114. Бальсевич, В. К. Физическая активность человека [текст] /В. К. Бальсевич, В. О. Запорожанов. – К. : Здоров’я, 1987. – 224 с.5. Воробей Г. Фізичне виховання молодших школярів [текст] : навчальніпрограми / Г. Воробей. – Івано-Франківськ, 1993. – 144 с.6. Гужаловський О. О. Основы теории и методики физической культуры[текст] : учебник для техникумов физической культуры /О. О. Гужаловський. – М. : Фізкультура и спорт, 1986. – 352 с.7. Матвеев, Л. П. Теорія и методика физической культуры : общие основытеории и методики физического воспитания; теоретикометодическиеаспекты спорта и профессионально-прикладных формфизической культуры [текст] : учеб. для ин-тов физ. культуры /Л. П. Матвеев. – М. : Фізкультура и спорт, 1991. – 543 с.8. Мотукеев, Б. Методика классификации национальных средств физическоговоспитания для направленного их использования в педагогическомпроцессе [текст] / Б. Мотукеев // Теория и практика физическойкультуры. – 1987. – № 2. – С. 10–11.9. Пропп, В. Принципы классификации фольклорних жанров [текст] /В. Пропп // Фольклор и действительность : избранные статьи. – М. :Наука, 1976. – С. 34–35.10. Приступа, Є. Н. Становлення і розвиток педагогічних основ українськоїнародної фізичної культури : дис. докт. пед. наук : 13.00.01 / ПриступаЄвген Никодимович. – Львів, 1995. – 367 с.11. Тер-Ованесян, А. А. Педагогические основы физического воспитания[текст] : учебник / А. А. Тер-Ованесян. – М. : Фізкультура и спорт,1978. – 206 с.12. Цьось, А. В. Українські народні ігри та забави [текст] : навч. посіб. /А. В. Цьось. – Луцьк : Надстир’я, 1994. – 96 с.223

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Ольга ПоляновськаПІДВИЩЕННЯ ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІТА САМОКОНТРОЛЮ УЧНІВ – ВАЖЛИВА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА УМОВА ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬДІТЕЙ-СИРІТ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУДіти, що виховуються в інтернатних закладах, характеризуються яктакі, що мають соціальні відхилення, оскільки вони не перебувають у нормальнихумовах розвитку (відсутня сім’я, знижені можливості для проявусамостійності, обмежена кількість соціальних груп, з якими дитина вступаєв контакт, соціальних ролей). Тому вчителі, вихователі, соціальні працівникиповинні вміти створювати оптимальні соціально-педагогічні умовита вибирати необхідні засоби впливу на дитину в процесі їх реалізації.Однією з важливих умов профілактики правопорушень дітей-сиріт молодшогошкільного віку в навчально-виховних закладах інтернатного типу мивважаємо підвищення почуття соціальної відповідальності і самоконтролюв учнів.Різні аспекти проблеми соціальної відповідальності розкрито в психолого-педагогічнихдослідженнях науковців нашої країни, зокремаВ.І. Тернопільської (формування соціальної відповідальності старшокласників),М.Г. Вієвської (формування соціальної відповідальності як складовоїпрофесійної компетентності), Н.А. Басюк (формування почуття відповідальностіу молодших школярів), Л.С. Дробот, Б.С. Кобзаря,Є.П. Постовойтова (шляхи формування соціальної відповідальності вихованцівшкіл-інтернатів для дітей-сиріт), Т.М. Герлянд (соціальний розвитокмолодших школярів). У колі наукових інтересів Л.М. Артюшкіної,М.Є. Мішечкіної, А.О. Поляничко знаходяться проблеми формування в дітеймолодшого шкільного віку впевненості у собі та вміння самостійно контролювативласну поведінку.Мета нашої статті полягає в уточненні поняття «соціальнопедагогічніумови» та в обґрунтуванні необхідності підвищення почуттясоціальної відповідальності і самоконтролю у дітей-сиріт молодшого шкільноговіку як важливої соціально-педагогічної умови здійснення профілактикиправопорушень в інтернатних закладах.Умови – це штучно, або природно створені обставини для розвиткуособистості. Педагогічні умови – це штучно або природно створені сприятливіобставини для формування заданих рис особистості, реалізації цілей тамети навчально-виховного процесу. Соціально-педагогічні умови – це спеціальностворені, у навчально-виховному процесі, сприятливі обставини дляпозитивного соціального розвитку особистості та її соціалізації. У нашомудослідженні ми зосередилися на створенні соціально-педагогічних умов дляпрофілактики правопорушень і у цій статі обґрунтовуємо одну з них.224

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Почуття відповідальності зумовлює суспільно бажану поведінку дитини,яка закладається у процесі виховання. Проте, воно буде малоефективним,якщо у вихованця не пробудити бажання до самовиховання. Ніхтоне зможе виховати людину, якщо вона сама того не хотітиме. Навіть найкращасистема цінностей та переконань підібрана та нав’язана педагогомучневі не матиме для нього жодного значення, якщо не відобразиться у йогосвідомості, життєвих прагненнях, мотивах та цілях. Лише, у випадкуосмисленого прийняття та розуміння учнем зразків правомірної поведінкистає можливим спочатку наслідування їх, а в подальшому і свідомий вибірдитиною-сиротою стилю поведінки, що відповідає нормам моралі, права тасуспільного життя.Формування почуття відповідальності молодших школярів навчально-виховнихзакладів інтернатного типу відбувається на базі особистіснихновоутворень, що виникають у процесі виховання та розвитку. Основнимисеред них є: узагальнення і усвідомлення переживань, виникнення логікипочуттів, внутрішній план дій, рефлексія, довільність психічних процесів іфункцій; виникнення відносно стійких форм поведінки і діяльності, активнеформування самооцінки як компонента самосвідомості [1]. Отож, вважаємоза необхідне з’ясувати значення понять «відповідальність» та «соціальнавідповідальність». Відповідальність – одна з генералізованих якостейособистості, що формується як результат інтеграції всіх її психічнихфункцій та об’єктивного сприйняття нею навколишньої дійсності, вольовогоставлення до обов’язку [8]. Соціальна відповідальність – інтегральнаякість особистості, що визначає її поведінку у відповідальності з інтересамиінших людей та соціуму, прийнятими нормами та рольовимиобов’язками, які виконуються та реалізовуються у дійсності [2].Ми погоджуємося із Н.А. Басюк, що почуття відповідальності молодшихшколярів є інтегральним особистісним новоутворенням у дітей молодшогошкільного віку, яке виявляється як здатність усвідомлено братина себе прості навчальні і морально-громадські зобов’язання, чітко дотримуватисьїх виконання та передбачати наслідки власних наближених дій[1]. Ці дії спонукають дитину до розвитку. Розвиток дитини відбуваєтьсялише у діяльності, що поділяється на різні види дій. У контексті нашогодослідження, вважаємо за потрібне акцентувати увагу на соціальних діяхдітей-сиріт інтернатних закладів освіти. Соціальні дії дитини-сироти, як ібудь-якої особистості, виявляються в її активності, вони свідомо спрямованіна зміну суспільних відносин і навколишнє середовище, що є проявомїї самодіяльності. Дуже важливим для виховання молодшого школяра єподолання його соціальної пасивності, посилення боротьби з різними антигромадськимипроявами (ледарюванням, крадіжками, хуліганством).Важливим аспектом такої соціально-педагогічної боротьби є забезпеченняєдності суспільної та особистісної сторін соціальних дій учнів [6]. З метоюреалізації таких дій, ми започаткували в школі-інтернаті проект «Допомо-225

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011жи меншому». Його учасники готували для дітей, що знаходяться в будинкумаляти, різноманітні подарунки: листівки, м’які іграшки, зроблені дітьмивласноруч, аплікації з кольорового паперу, печиво, виготовлене разом звихователями. Молодші школярі відчули себе потрібними комусь, корисними,вчилися не лише споживати, але й віддавати, що є надзвичайно важливимдля подолання споживацького стереотипу сформованого в дітейсиріт,окрім того, вони були зайняті у вільний час, який часто проводилинадзвичайно одноманітно та не завжди правомірно. Також, ми налагодилиспівпрацю з іншими загальноосвітніми закладами міста. Діти-сиротиотримали можливість листуватися зі своїми однолітками, показувати своїталанти та захоплення на святкових концертах у школах, до яких їх запрошували.Учні загальноосвітніх шкіл теж відвідували школу-інтернат та демонструвалисвої можливості на різноманітних заходах. Спільно школярі3-х та 4-х класів створили альбом «Так я бачу майбутнє своєї школи, села,міста, країни». Сучасна школа-інтернат покликана створити умови, які бсприяли подоланню негативних стереотипів, що склалися у свідомості йповедінці учнів, формувати позитивне ставлення до інших людей та вміннясприймати себе, до предметного світу, різних видів діяльності, до суспільстваі явищ, які в ньому відбуваються, забезпечувати їхній саморозвиток ідосягнення ними високого рівня правової вихованості.У контексті нашого дослідження ми вирішили з’ясувати, які причинизумовлюють відхилення у формуванні соціальної відповідальності дітейсирітмолодшого шкільного віку, що в подальшому можуть вплинути наформування протиправної поведінки у них. Проаналізувавши праці науковців(Л.М. Артюшкіної, Т.М. Герлянд, М.Є. Мішечкіної, А.О. Поляничко,О.В. Потапової, Р.О. Романчик, К.І. Стрюк, Т.Є. Федорченко, О.О. Чорної),нами визначено наступні причини: нездатність до конструктивного вирішенняпроблем, різко обмежений режим дня та відсутність умов для розвиткусамостійності, емоційна напруга, тривожність, наявність утриманицькоїпозиції, формування ролі сирітки; одноманітність соціальних ролейта контактів, відсутність чіткого усвідомлення майбутнього; пасивне ставленнядо отриманих знань, невміння використовувати їх у своєму досвіді;неадекватна самооцінка (занижена або завищена); переживання дитиноюсвоєї малоцінності або непотрібності; недостатня увага з боку батьків чиінших дорослих; відсутність гуманістичного ставлення й професійного супроводження.З метою подолання негативних наслідків визначених нами причин,що провокують протиправну поведінку, нами розроблено систему виховнихзаходів для молодших школярів. Отже, пропонуємо орієнтовну їх тематику:конкурс «Розв’яжи кросворд»; конкурс малюнків «Я і мої права»;конкурс малюнків «Я люблю життя, а ти?»; бесіда «Мої обов’язки і права»;виховна година «Діти: злочин і кара»; класна година «Конституція України– головний закон держави»; вікторина «Знаємо свої права, виконуємо226

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011обов’язки»; година спілкування «На паралельних дорогах прав іобов’язків»; «Правова відгадайка»; «Я малюю свої права»; «Зводимо ЗамокЗакону» (гра – «конструктор»); «Я – дитина, я – людина»; «Азбука громадянина»;бесіда «Вчимо закони змалку»; «Правила дорожні повинен знатикожен»; «Життя людини – найвища цінність»; виховна година «Культураспілкування»; круглий стіл «Як поводитись в конфліктній ситуації»; «Лайка– не доказ»; виховна бесіда «Кажімо більше теплих слів»; «Етичний кодекскласу»; виховна година «Усе задумано мудро в природі: жити всімтреба в мирі та згоді»; бесіда «Ми і люди навколо нас»; «Говори завждиправду»; уроки гарної поведінки «Про чемність і ґречність».Як зазначає Т.М. Герлянд, соціальна сутність людини виявляється унаступному: вона має соціальний статус, засвоює певні очікування рольовоїповедінки, виконує соціальні ролі, налагоджує і підтримує соціальніконтакти, накопичує соціальний досвід (обсяг та якість набутих знань, навичок,умінь), виявляє соціально обумовлені особливості (спрямування соціальноїповедінки, ціннісні орієнтації, ставлення до себе й інших, до довкілля;моральні якості), прагне до майбутнього, до реалізації власних творчихпотенцій, до самоствердження як «самості» і закріплення віри у своїсили [3]. Проте, часто вихованці шкіл-інтернатів, внаслідок непристосованостідо складних соціальних умов їх життєдіяльності та розвитку, маютьнизку соціальних відхилень, що призводять до формування соціальної дезадаптаціїі, як наслідок, зниження соціальної відповідальності та вчиненняправопорушень. Ці обставини у багатьох випадках спричиняють зниженнярівня розвитку свідомості, в тому числі правової, та провокують антисуспільну(брехливість, лінь, агресивність), антиправову (хуліганство, побиття,крадіжки, здирництво) поведінку дітей-сиріт молодшого шкільного віку.Оскільки, за показниками розвитку характер у молодших школярівлише починає формуватися, характерологічні прояви є ситуативними, відзначаютьсясуперечливістю і нестійкістю. До основних особливостей характеруналежать їхня імпульсивність, тобто схильність діяти негайно, підвпливом безпосередніх імпульсів, спонукань, випадкових приводів, не обмірковуючиі незважаючи на обставини, та чуйність, допитливість, безпосередність,наслідування, висока емоційність. Вони не можуть стримуватисвої почуття, контролювати їх зовнішній прояв, до того ж діти відзначаютьсяемоційною нестійкістю, частою зміною настрою, схильністю доафективних станів, короткочасними бурхливими проявами радості, горя,гніву, страху [9]. Тому дуже важливою умовою для уникнення формуванняпротиправної поведінки дітей-сиріт ми вважаємо формування рис самоконтролюз боку самих молодших школярів.Відомо, що самоконтроль – це процес, за допомогою якого людина взмозі керувати своєю поведінкою в умовах суперечливого впливу соціальногооточення або власних біологічних механізмів, зокрема при схильностідо нав’язливих потягів, імпульсивних поривів і сильної залежності від зов-227

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011нішніх впливів [7]. Наприклад, працюючи з дітьми молодших класів, мивиявили, що часто у них виникає потяг до тютюнопаління. З метою подоланняцієї негативної звички, дітям були продемонстровані відеоматеріалипро шкідливість цієї вади, що обговорювалися після завершення перегляду.Зазначимо, всі діти-сироти на словах погоджувалися, що це погана звичка,але через деякий час ми знову помічали, як вони поверталися до старого.Запитуючи, чому все ж вони продовжують палити, хоч і обіцяли кинути,отримували відповідь, що вони просто хочуть бути дорослими.Основною причиною протиправної поведінки є наростання емоційноїнапруги, яка характеризується виходом за нормальні межі почуттів,емоцій, переживань дітей. За таких умов, напруга веде до втрати почуттяреальності, зниження самоконтролю, нездатності правильно оцінюватисвою поведінку. Під впливом емоцій дитина перестає контролювати своївчинки, здатна на безрозсудні дії, тобто девіантна поведінка – це зміна реакціїдитини на неприйнятну для неї ситуацію, спроба виправити ситуаціюшляхом зміни своєї поведінки. Учена О.В. Шарапова, у своєму дисертаційномудослідженні пропонує наступні методи корекції емоційної напруги:спільні ігри, що вимагають стриманості безпосередніх спонукань, суворогопідпорядкування правилам гри, врахування інтересів інших гравців;тренінги-привчання думати перш, ніж діяти; спеціальні вправи зі стримуваннямсвоїх поривів; тренінги відповідальності за свої вчинки; суворийрежим, постійні помірковані вимоги. Дослідниця вказує на необхідністьорганізації дозвілля школярів, як надзвичайно важливого та ефективногозасобу профілактики їхньої протиправної поведінки [11].Важливим засобом реалізації, визначеної нами, соціальнопедагогічноїумови є ігрова діяльність учнів, особливо в позаурочний час.Велику роль відіграє вона у розвитку й вихованні дитини, становленніособистості школяра, виступає своєрідним незамінним засобом у пізнанніта самореалізації кожного учня. У позаурочній діяльності гра є важливимзасобом формування морально-вольових якостей. Позакласна ігрова діяльність– складова частина навчально-виховного процесу, спрямована на задоволеннязапитів, інтересів школярів через виховний вплив педагога тавключає в себе один із видів активної діяльності дітей, що моделює під часгри відносини між ними, формує основи морально-психологічних якостей івластивостей особистості: волі, емоцій, інтелектуальної сфери; сприяє розвиткууяви, уваги, мислення тощо. Під час позакласної ігрової діяльностідіти взаємодіють із навколишнім світом через зорові, дотикові, нюховіаналізатори, мову [4]. Отож, така діяльність дає можливість змоделюватирізні життєві ситуації і розіграти їх з дітьми-сиротами. Саме через гру молодшішколярі набуватимуть досвіду позитивної, правомірної поведінки усуспільстві.Важливим підґрунтям формування соціальної відповідальності тасамоконтролю є самооцінка дитини-сироти. Внутрішня самооцінка відо-228

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011бражає її внутрішній зв’язок з об’єктом вивчення і самостійної діяльності.Самооцінка дає змогу молодшому школяреві перевірити правильність абопомилковість своїх дій, виконання завдань, при необхідності внести зміни іскоректувати свою роботу. З нею пов’язане формування важливих особистіснихякостей людини, таких, як відповідальність і самокритичність,уміння контролювати свої вчинки та дії, передбачати їх наслідки.Об’єктивна самооцінка допомагає дитині-сироті виробити здатність рівнятисяна кращі зразки праці і ставлення до дорученої справи. Основнимифакторами, від яких залежить становлення самооцінки молодших школярів,є шкільна оцінка, особливості спілкування вчителя з учнями. Оцінкауспішності в молодших класах є оцінкою особистості вцілому і визначаєсоціальний статус дитини [10, c. 26–27]. Для нас було важливим навчитидитину-сироту умінню оцінювати свою особистість адекватно, оскількилише таке сприйняття себе дитиною сприятиме формуванню позитивноїповедінки, що відповідає нормам права. Така оцінка є необхідною складовоюрозвитку самосвідомості – виділення учнем самого себе з навколишньогосередовища, усвідомлення індивідом усієї системи уявлень про самогосебе, формування «Я концепції». Констатовано, що у дітей із заниженоюта завищеною самооцінкою часто виникають стани надмірної емоційноїнапруги, яка і пов’язана із правопорушеннями. Діти переживають несприятливінаслідки від погано виконаного завдання. Такі стани дезорганізовуютьїх діяльність і впливають на якість кінцевого результату [5, c. 73].Тому, на наш погляд, формування адекватної самооцінки дітей-сиріт молодшогошкільного віку необхідне для уникнення небажаних процесів уформуванні особистості та неправомірної поведінки у суспільстві.Соціальний простір дитини-сироти тісно пов’язаний з правами йобов’язками людини, із законами суспільства. Школа-інтернат намагаєтьсядисциплінувати поведінку молодших школярів за допомогою авторитарногостилю спілкування, а це, зазвичай, призводить до прояву формальноїдисциплінованості, що загрожує спровокувати ще більше відчуження увзаємостосунках дітей з дорослими. Вони потребують особливого гуманістичногоставлення й професійного супроводу. Їм потрібен друг, наставник,здатний розуміти проблеми, причини тої чи іншої поведінки, того чи іншоговибору дії, саме та людина, яка допоможе правильно зорієнтуватися ужитті. Такими друзями повинні стати соціальні педагоги, вихователі, вчителі.Лише такий стиль спілкування у навчально-виховному процесі школи-інтернатусприятиме формуванню усвідомлення дитиною себе як повноцінноїособистості, що живе та діє у суспільстві, а це, безперечно, сприятимерозвитку почуття соціальної відповідальності та збільшенню самоконтролювласної поведінки та дій. Отож, ми вважаємо, що подальшогодослідження потребує проблема добору методів, форм, засобів організаціїспілкування між педагогічним персоналом та молодшими школярами, якасприятиме формуванню соціальної відповідальності та самоконтролю і попереджатимерозвиток протиправної поведінки дітей-сиріт.229

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Басюк Н. А. Формування почуття відповідальності у молодших школярів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец.13.00.07 «Теорія і методика виховання» / Н. А. Басюк. – К., 2005. – 20,[1] с.2. Вієвська М. Г. Стратегія формування соціальної відповідальності якскладової професійної компетентності майбутніх менеджерів з економіки[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www. nbuv.gov.ua/ portal / soc_gum / vchu / № 147 / № 147 p085-089. pdf.3. Герлянд Т. М. Соціальний розвиток молодших школярів у групах подовженогодня : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / Т. М. Герлянд. – К.,2007. – 20 с.4. Діхтяренко З. М. Виховання наполегливості молодших школярів упроцесі позакласної ігрової діяльності : автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 – «Теорія і методика виховання»/ З. М. Діхтяренко. – К., 2008. – 20 с.5. Мішечкіна М. Є. Виховання впевненості у собі у дітей старшого дошкільногота молодшого шкільного віку : [моногр.] / Марина Мішечкіна.– Донецьк : Юго-Восток, 2009. – С. 73.6. Основні шляхи формування соціальної відповідальності вихованцівшкіл-інтернатів для дітей-сиріт : метод. реком. / укладачі Л. С. Дробот,Б. С. Кобзар, Є. П. Постовойтов. – К. : ІЗМН, 1997. – С. 18–19.7. Психотерапевтическая энциклопедия. [Електронний ресурс]. – Режимдоступу : http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_psychotherapeutic/383/САМОКОНТРОЛЬ%20/%2023.08.10/8. Тернопільська В. І. Формування соціальної відповідальності старшокласниківу позанавчальній діяльності : автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання»/ В. І. Тернопільська. – К., 2003. – 20 с.9. Федорченко Т. Є. Рання профілактика девіантної поведінки молодшихшколярів : навч.-метод. посіб. / Т. Є. Федорченко, О. В. Потапова. –Запоріжжя : АА Тандем, 2008. – 236 с.10. Формування ключових компетентностей молодших школярів : самоосвіта,самооцінка, самоконтроль (за результатами роботи міськоїтворчої групи вчителів початкових класів) / за ред. Р. О. Романчук. –Запоріжжя : ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009. – 120 с.11. Шарапова О. В. Педагогічні умови комплексної корекції девіантноїповедінки молодших школярів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеняканд. пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» /О. В. Шарапова. – К., 2003. – 21 с.230

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Ольга ХижнаУКРАЇНСЬКІ МУЗИЧНІ ТРАДИЦІЇ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІМАЙБУТНЬТОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИНаціональні традиції несуть у собі багатовіковий досвід життянароду, підгрунтям якого завжди було прагнення до краси, до ідеалівістини, добра. Тому, опору на традиційне мистецтво можна розглядати якчинник, що дозволяє адаптувати традиційні, загальновизнані цінності дожиття конкретних людей і суспільства, як чинник розвитку і саморозвиткуособистості у співвідношенні з духовними цінностями свого народу.Виходячи з цього, кожна людина у суспільстві, що стрімко й динамічнозмінюється, формується на досвіді свого народу, стає особистістю,здатною усвідомити своєрідність і унікальність вітчизняної культури,ввібрати її самобутній характер з тим, щоб стати її носієм, повноправнимтворцем і провідником.Національною доктриною розвитку освіти в Україні окреслене колостратегічних завдань розбудови національної системи освіти й науки якоснови становлення особистості, суспільства, держави, нації. До найбільшважливих аспектів державної освітньої політики можна віднести: випереджальнийхарактер розвитку системи освіти в житті суспільства; фундаментальністьосвітньої підготовки; пріоритетність загальнолюдських цінностей;гуманізація та гуманітаризація освіти; координація розвитку освіти йнауки; демократизація освітнього процесу; органічне поєднання освіти знаціональною культурою, історією, народними традиціями; впровадженняв освітній процес державної мови та задоволення національно-освітніх запитівусіх національних меншин; інтеграція у світову освітню систему; цілісністьта наступність освітянської діяльності; безперервність освіти; динамічність,саморегуляція та самооновлення системи освіти [1].Методологічно значущими для автора статті стали:• історико-культурологічний підхід, що дозволяє розглядативзаємодію етнічної культури особистості та людських спільнот (етносів) вїхній цілісності та історичному розвитку; визначати значущістьнаціональних традицій як підгрунтя національної культури, як важливогочинника у формуванні здатності до культурної ідентифікації;• системно-комплексний підхід, що обумовлює узгодженість,безперервність, спадкоємність ціннісних орієнтацій, цільових і змістовихзасад різних ланок етнохудожньої освітньої системи;• художньо-естетичний, який дозволяє поєднати етнохудожнюосвіту з вихованням естетичної культури особистості у процесі освоєнняспецифіки художньо-образної системи різних видів народного мистецтвата інших галузей традиційної культури;• інтегративний підхід, який забезпечує якісно новий рівень в231

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011осягненні народної художньої культури як синкретичного явища, щоволодіє інтегруючими якостями і зберігає етнічну культурну цілісність;дозволяє здійснити художньо-естетичний синтез різних рівнів, видів ітипів художньої творчості; міждисциплінарний гуманітарний синтезмистецтва, рідної мови, фольклору, літератури, історії, мистецтва –необхідний у цілісному освоєнні духовного змісту культури;універсальний синтез різних галузей знання в цілісну систему на основіобразів, тем, понять, текстів, що розкривають універсальне знання;• особистісно зорієнтований підхід, який ставить особистість, щоросте, в центр навчально-виховного процесу та забезпечує їй повноцінневходження у сферу культури: розвиток історичної пам’яті, етичноестетичнихякостей;• діяльнісний підхід, що обумовлює нерозривність теоретичної іпрактичної сторін етнохудожньої освіти; залучення студентів у системунавчально-пізнавальної діяльності допомагає розвивати природнумотивацію учіння і художньої творчості, цей підхід забезпечує створенняумов для самореалізації особистості як громадянина України,орієнтованого на національні цінності;• етнорегіональний підхід, який дозволяє реалізовувати можливістьорганічного поєднання загальноукраїнського і регіонального компонентуетнохудожньої освіти; допомагає ідентифікувати суб’єктивний досвідособистості з художньою культурою України, свого регіону з художньоюкультурою інших народів; сприяє формуванню шанобливого, толерантногоставлення до інших культур;• екологічний підхід, який забезпечує збереження єдності, зв’язківлюдини з рідною землею, з природою як основою життя, джереломхудожньої творчості.Дослідники процесів суспільного розвитку різних країн все частішезвертаються до аналізу тих феноменів, які, не дивлячись на світову глобалізацію,зберігають свою самобутність. Серед таких феноменів – культурнерозмаїття, яке, за твердженням польського вченого професора ЛєшекаКорпоровича, не так легко піддається уніфікації і вступає у суперечність ззакономірностями глобалізаційних процесів. Він, зокрема, звертає увагу нате, що «... багато процесів стандартизації та культурної уніфікації генеруютьдещо парадоксальні, але у відповідності з логікою їхнього протікання,свої власні «антипроцеси», заперечення самих себе та «антитенденції», якіруйнують попередні закономірності, зрештою, ведуть до нового правопорядкуна горизонті сучасних феноменів. Таким чином, формується новийобраз культурної реальності» [10].Оскільки інтеркультурний діалог є одним із визначальних чинників уцій взаємодії, то він, за умови адекватного його застосування стає дійовимфактором у досягненні цієї мети. До речі, саме на дієздатністьінтеркультурного діалогу у вибудовуванні системи толерантних відносин у232

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011поліетнічному суспільстві звертають увагу міжнародні організації (РадаЄвропи, Європейський Союз, ОБСЄ тощо), постійно проводячи «круглістоли», семінари, конференції. Скажімо, Рада Європи, за період з 1950 по2008 роки прийняла 17 рамкових конвенцій, які тим чи іншим чиномстосуються інтеркультурного діалогу, а також майже 150 рекомендаційрізних спеціалізованих органів РЄ [7].Рівень духовності людини найтіснішим чином пов’язаний з його естетичноюкультурою, відношенням до мистецтва. Впливаючи на почуття,емоції, переживання, мистецтво вносить глибокі зміни в духовну сферу,проектуючи внутрішній стан людини на поведінку і вчинки.Дана стаття присвячена аналізу проблеми застосування національнихтрадицій у фаховій підготовці майбутнього вчителя музикиАналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми фахової підготовкимайбутнього вчителя музики довів, що готовність до музичнопедагогічноїдіяльності, педагогічний професіоналізм охоплює як набірпрофесійних властивостей та якостей особистості педагога, що відповідаютьвимогам професії, так і володіння необхідними засобами, що забезпечуютьне лише педагогічний вплив на вихованця, але і взаємодію, співробітництвота співтворчість з ним. Підвищення якості фахової підготовкивипускника вищого педагогічного навчального закладу вимагає переосмисленняммети та результату освітнього процесу, модернізації його змістута оптимізації технологій його організації.За цих умов, педагогічні технології, що спрямовуються на формуваннядуховного світу людини, стають невідкладною, нагальною потребоюсуспільства. На думку Г.М. Падалки, – «Формування духовного світу людини,закономірності гармонізації життя, забезпечення природного входженнядо соціального середовища складають нині особливо важливийпредмет наукових пошуків» [8, c. 7]. Духовне формування особистості – цепередусім розвиток її в духовно насиченому етнокультурному просторі.Цей процес визначається чисельними факторами, вирішальними з яких євплив сім’ї, освіти та релігії, узагальнюючи – середовища.Відомо, що традиційна музика, поряд з мовою та фольклорним мистецтвом,містить у собі базові коди культури народу. Отже, музика даєунікальну можливість емоційного, неопосередкованого словами проникненняу світи інших культур. В умінні ефективно використовувати цейпотенціал музичного мистецтва і полягає одне з головних завданьпідготовки вчителів музики. Це завдання сьогодні ускладнюється тією обставиною,що студенти перебувають у світі, де панує зовсім не традиційнакультура. Постійне тиражування, репродукування музики у повсякденномужитті засобами масової інформації, використання її як фону-емблеми дляподачі інформації (наприклад, у рекламі), зростання обсягу музичноїінформації, яку людина повинна переробляти, обумовлює те, що музикастає засобом специфічного інформаційного впливу на особистість. Яким233

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011виявиться цей вплив, залежить від середовища, в якому перебуває людина.Етнокультурне середовище не створюється автоматично внаслідоктого, що представників однієї чи кількох культур об’єднали разом обставинипростору та часу. Адже група представників одного етносу може виникнутиі на космополітичних засадах культури Голівуда та МТВ, що ми,на жаль, й спостерігаємо доволі часто в студентському середовищі. Молодіжнісубкультури: емо, готів, панків, реперів тощо приваблюють студентівяскравою обгорткою, яка заважає побачити їхню внутрішню пустоту.Зрозуміло, що такий студент-космополіт, закінчивши ВНЗ, транслюватимесвій денаціоналізований світогляд в учнівську масу.Щоб запобігти цьому, сучасні науковці приділяють велику увагустворенню етнокультурного середовища у ВНЗ. Найважливішим знаряддяму цьому процесі фахівці (Н. Арзамасцева, І. Жуковський,О. Кузнецова, Н. Морова та інші) вважають готовність майбутніх учителівмузики до інтеркультурного діалогу.Аналіз вказаної проблеми переконує, що на сучасному етапі розвиткувітчизняної мистецької педагогіки відсутня методика навчання майбутніхвчителів музики на засадах вивчення та використання національнихтрадицій. Процес етнохудожньої підготовки майбутніх учителів музикишляхом застосування музичних традицій ґрунтується на взаємодії двохструктур:– особистості майбутнього вчителя, у якій особистісні якості тавластивості (естетичні почуття, смаки, потреби, знання, уміння, навички,творча індивідуальність тощо) є структурними компонентами;– народних музичних традицій як впливової виховної субстанції.Під традицією, ми розуміємо художній досвід, що історичнозберігається і транслюється в даному соціокультурному просторі і часі.При всій своїй різноманітності (за носіями досвіду, способами зберігання іпередачі тощо) традиції завжди виявляються в деякому оформленомустані, на рівні стійких утворень художньої культури. «Старе» і «нове» вмистецтві органічно взаємодіє лише в рамках змістового і єдиного естетичноговідношення, саме естетичним критерієм спрямовується іконтролюється ця взаємодія. Отже, традиція – це особлива інформаційнаструктура, що здійснює як міжвидові, так і внутрішньопросторові зв’язки вхудожньому процесі. Для актуалізації традиції необхідна наявністьінтересу і потреби в певному минулому досвіді. Причому інтересформується не лише суб’єктивною вибірковістю, прихильністю, але іусвідомленням суспільно-художньої потреби. В цьому випадку традиціядійсно стає точкою відліку, спонукальною силою. Кожен витвір мистецтвавключає неповторне, одиничне і таке, що повторюється – загальне. Те, щоповторюється – своєрідна матриця, здатна породжувати собі подібне іскладає суть традиції, яка віддзеркалюється у фольклорі.Відомо, що традиційна музика, поряд з мовою та фольклорним мис-234

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011тецтвом, містить у собі базові коди культури народу. Отже, музика даєунікальну можливість емоційного, неопосередкованого словами проникненняу світи інших культур. В умінні ефективно використовувати цейпотенціал музичного мистецтва і полягає одне з головних завдань етнохудожньоїпідготовки майбутніх учителів музики.Визначення векторів етнохудожньої підготовки та узагальнення тенденційформування етнохудожнього освітнього середовища дали змогусформулювати умови його створення у ВНЗ. Вони включають:– створення ефективних міжнаціональних, міжконфесійних, міжкультурнихвідносин у суспільстві;– формування толерантної особистості (вихованця, учня, студента,фахівця).– підготовка вчителів, здатних працювати з урахуванням фактораполікультурності етнокультурного освітнього середовища.Отже, етнокультурна підготовка майбутніх учителів музики крімтрадиційних завдань має включати такі компоненти: знання геополітичноїта етнокультурної специфіки регіону, знайомство з культурами народів, щопроживають у регіоні, спеціальну соціально-філософську та соціальнопедагогічнупідготовку.Означені тенденції впливають на характер та особливості освіти вмультикультурному соціумі, а також певним чином обумовлюють процесетнокультурної підготовки майбутніх учителів музики в умовах полікультурності.Майбутній учитель музики у процесі етнокультурної підготовки уВНЗ має оволодіти наступними професійно значущими та особистіснимиякостями:– усвідомленням смислу, значущості та мети професійнопедагогічноїдіяльності у контексті актуальних педагогічних проблем мистецькоїосвіти в умовах мультикультурного суспільства;– осмисленою, зрілою педагогічною позицією;– культурною толерантністю;– умінням по-новому формулювати освітні завдання з предмета, досягатита оптимально переосмислювати їх під час навчання;– здатністю вибудовувати цілісну освітню програму, яка враховувалаб індивідуальний підхід до студентів, освітні стандарти, нові педагогічніорієнтири;– співвіднесенням сучасної йому реальності з вимогами особистіснозорієнтованої освіти, коригуванням освітнього процесу за критеріямиінноваційної діяльності;– здатністю бачити індивідуальні здібності кожного учня і навчативідповідно до їхніх особливостей;– уміннями продуктивно, нестандартно організувати навчання йвиховання, тобто забезпечити творення учнями своїх результатів і, викори-235

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011стовуючи інноваційні художньо-педагогічні технології, стимулювати їхнійхудожньо-творчий розвиток;– уміння аналізувати зміни в освітній діяльності, розвитку особистіснихякостей вихованців;– здатністю до особистісного художньо-творчого розвитку, рефлексивноїдіяльності, усвідомлення значущості, актуальності власних пошуківі відкриттів.Підсумовуючи розгляд проблеми соціокультурної підготовки майбутньоговчителя музики через призму інтеркультурного діалогу, варто підкреслитинеобхідність знаходити шляхи зближення та поступової інтеграціїрізних філософських стратегій освіти як важливої умови формуванняєдиного світового освітнього простору, інтеграції національних освітніхсистем, міжнародного консенсусу у визнанні універсальних освітніх ідеалівта цінностей при обов’язковому збереженні та підтримці національнихособливостей і пріоритетів національних освітніх систем.Таким чином, перспективи вивчення означеної проблеми полягаютьу визначенні закономірностей розгортання етнокультурної підготовкимайбутніх учителів музики в умовах мультикультурного освітнього простору,зростання ролі медіапідготовки майбутнього вчителя, який має проектуватиетнохудожнє середовище школи із залученням сучасних художньо-педагогічнихтехнологійСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Андрущенко В. П. Українська освіта : пошук нових стратегій мислення.Міжнародні синергетичні читання / В. П. Андрущенко // ПрограмаМіжнародних синергетичних читань, 12–13 груд. 2003 р. : присвяч.пам’яті Іллі Пригожина / уклад. : В. П. Андрущенко та ін. – К. : Т-во«Знання» України, 2003. – 64 с.2. Атрощенко Т. Розвиток культури міжнаціонального спілкування устудентському колективі / Т. Атрощенко // Наукові запискиТернопільського педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 1999.– № 6. – С. 92–95.3. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації /Ф. С. Бацевич. – К. : Довіра, 2007. – 205 с. – (Словники України).4. Борисов В. В. Полікультурність українського суспільства та інтеркультурнаскладова національної освіти / В. В. Борисов // Гуманізаціянавчально-виховного процесу : збірник наукових праць. Випуск 16 / зазагальною редакцією В. І. Сипченка. – Слов’янськ : Видавничий центрСДПІ, 2002. – С. 39–47.5. Євтух В. Б. Концептуальні конструкти етносоціальних реалій : досвідтрьохлітніх досліджень: монографія / В. Б. Євтух / Мін-во освіти і наукиУкраїни, НПУ імені М. П. Драгоманова. – К. : Вид-во НПУ іменіМ. П. Драгоманова, 2010. – 284 с.236

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 20116. Жуковский И. В. Этнокультурное образование в многонациональномрегионе / И. В. Жуковский // Педагогика. – 2001. – № 3. – С. 37–40.7. Лавриненко В. Г. Європейська інтеграція : від Риму до Лісабону : курслекцій : навчальний посібник / В. Г. Лавриненко / Мін-во освіти і наукиУкраїни, НПУ імені М. П. Драгоманова. – К. : Вид-во НПУ іменіМ. П. Драгоманова, 2010. – 188 с.8. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладаннямистецьких дисциплін) / Г. М. Падалка. – К. : Освіта України, 2008. –274 с.9. Хамітов Н. Діалог культур / Н. Хамітов // Філософський енциклопедичнийсловник. – К. : Абрис, 2002.10. Korporowich Leszek. Interactive personality as a Challenge in a World ofInteracting Cultures // Florian Znaniecki’s Sociological Theory and Challengesof 21th Century. – New York. Peter Lang, 2000. – P. 161.237

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Владислав ЦигодаСОЦІАЛЬНА НЕБЕЗПЕКА АЛКОГОЛІЗМУ В УКРАЇНІБоротьба з алкоголізмом є серйозною міжнародною проблемою, якавикликає занепокоєння не тільки широких кіл громадськості, але і державнихдіячів. Ця проблема неодноразово обговорювалась в рамкахВсесвітньої організації охорони здоров’я. За даними світової статистикиінтенсивний ріст вживання алкоголю в останні роки є характерним длябільшості країн світу, в тому числі і в Україні.Алкоголізм, як соціальна хвороба, відома людству вже декількатисячоліть. Про негативні властивості спиртного люди дізналися, щонайменше8 тис. років до нашої ери, коли створення керамічного посуду даломожливість виготовляти алкогольні напої з меду, плодових соків і дикоговинограду [2]. Поширення пияцтва на Русі зв’язано з політикою панівнихкласів. Була навіть створена думка, що пияцтво є нібито стародавньоютрадицією російського народу. При цьому посилалися на слова літопису:«Добробут на Русі – є пити». Але це наклеп на російську націю. Російськийісторик і етнограф, професор Н.И. Костомаров (1817–1885) довів, що вДревній Русі пили дуже мало. Лише на обрані свята варили медовуху, брагуабо пиво, міцність яких не перевищувала 5–10 градусів. Чарка пускаласяпо колу і з неї кожний надпивав кілька ковтків. У будень ніяких спиртнихнапоїв не вживалося, і пияцтво вважалося найбільшою ганьбою і гріхом [3].В процесі досліджень використано наступні методи досліджень:діалектичний, монографічний, аналізу, порівняння, узагальнення. Вдослідженні використані дані статистичної звітності.На сьогодні алкоголізм є однією з найважливіших проблем усьоголюдства та України в тому числі. Саме у зв’язку із збільшенням кількостіконфліктних ситуацій, економічними кризами та соціально-політичниминегараздами в державі, алкоголізація української нації на сьогодні набулатотальних темпів розповсюдження [1]. Про небезпеку, яку несе алкоголізм,можуть свідчити наступні дані:– 40 тис. українців щорічно помирає від п’янства (з них 8 тис. – відотруєння алкоголем; 8 тис. – від кардіопатії, всі інші в зв’язку зхворобами, що виникають у зв’язку з систематичним вживаннямалкоголю [4];– середній же вік, по досягненні якого молодь починає вживати алкоголь,– 14–15 років;– 20–30 % випадків дитячої патології в немовлят обумовленіп’янством матерів у період вагітності;– п’ють алкогольні напої (включаючи пиво) щодня або через день33,1 % юнаків і 20,1 % дівчат;– частка ж тих хто зловживає спиртними напоями, у середніх шко-238

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011лах складає – 15,7 %, у ПТУ – 22,4 %, у технічних коледжах –33,7 %, у вузах – 32,4 % [5].Загальний показник вживання алкогольних напоїв у нашій країністановить від 12 до 15 літрів на 1 особу на рік (табл. 1) [6, 7].1. Вживання алкогольних напоїв у різних країнах, рік/л.Країна 2003 2004Уганда 17,6 18,58Молдова 16,8 17,34Україна 12,5 15,4Російська федерація 12,8 12,8Румунія 13,6 14,49Словакія 12,8 13,5Люксембург 13,9 14,19Франція 13,54 13,34Германія 13,18 12,8Португалія 12,87 11,9Іспанія 12,25 12,45Австрія 11,6 11,9Латвія 11,5 11,6Швейцарія 11,4 10,5Фінляндія 11,21 9,4Аргентина 10,54 9,5Італія 9,91 8,87Канада 9,77 8,56Швеція 8,98 6,8Грузія 3,5 3,3Вірменія 2,33 2,55Наведені дані є яскравим свідченням того, що криза здоров’я, якаохопила Україну останніми роками, може бути описана як безпрецедентнадля нашої держави в історично мирний час. Адже алкоголь – це зло, щонегативно діє як на суспільство вцілому, на розвиток економіки, культури,так і на кожну людину зокрема.На сьогодні алкоголь являється нормою повсякденного життя:спиртні напої вживають з метою соціального спілкування, як частинураціону харчування, для зняття стресу, а також щоб відпочити від повсякденнихобов’язків. Алкоголь та вживання алкогольних напоїв нерідко маютьсимволічне значення, що часто заважає формуванню раціональноїполітики боротьби з ним.239

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Алкоголь – це етиловий або винний спирт, який має виглядбезкольорової прозорої рідини, характерного смаку та запаху. Етиловийабо винний спирт відноситься до отруйних наркотичних речовин.Пов’язані з алкоголізмом захворювання по небезпеці ставляться медициноювідразу ж після серцево-судинних захворювань і злоякісних пухлин.Зловживання алкоголем скорочує тривалість життя на 15–20 років [3].Алкоголь впливає на всі функції організму, особливо порушуєфункцію головного мозку внаслідок отруєння (інтоксикації). Цепояснюється тим, що спирт особливо інтенсивно накопичується в нервовійтканині. Тому, в мозку його концентрація значно більша – 175 %, ніж укрові, кишках – 80 %, шлунку – 20 %.В організмі людини алкоголь перетворюється в ацетальдегід, потім воцтову – піровиноградну кислоту. Окислення алкоголю здійснюється зарахунок біокаталізаторів (ферментів) в печінці і інших внутрішніх органах.Кінцева ступінь окислення – утворення вуглекислоти та води. Процесокислення алкоголю найбільш інтенсивно перших п’яти годин після вживанняі триває до 15 діб. Встановлено, що продукти обміну алкоголюнавіть після одноразового його вживання понад двох тижнів затримуютьсяв печінці у вигляді холестерину і жирних кислот, що призводить до значногоураження цього органу.Серед значної частини населення існує думка, що пияцтво таалкоголізм – поняття однозначні, але з точки зору медицини вони нерівнозначні бо характеризують якісно різні стани організму.Пияцтво – це морально етична розбещеність, непомірковане вживанняспритних напоїв, яке призводить питущого до того, що він втрачає контрольнад своєю поведінкою і людською гідністю. Під пияцтвом змедичної, соціальної та моральної точки зору, розуміють систематичне абонадмірне вживання спиртних напоїв без хворобливого потягу до них.Алкоголізм – це захворювання, викликане тривалим вживаннямспиртних напоїв, яке характеризується фізіологічною потребою і потягомдо них. Під алкоголізмом розуміють стан сп’яніння, який несумісний знормальним фізичним та соціальним існуванням особистості.Таким чином, пияцтво сприяє розвитку хронічного захворювання –алкоголізму з притаманними йому наркотичними психічної та фізичноїзалежності.Пияцтво та алкоголізм об’єднує те, що вони являють собою двісамостійні форми зловживання спиртними напоями, що спричиняє великушкоду фізичному і соціально-моральному здоров’ю людини, сім’ї тасуспільству в цілому.На сьогодні у країні спостерігається тенденція до втрати генофондунації внаслідок алкоголізму. Через нього тривалість життя чоловіків – лише62 роки: на 12 років менша, ніж жінок. Особливо загрозлива ситуація всільській місцевості: чоловіки там живуть приблизно на два роки менше,240

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ніж у містах. Українське село зі зруйнованою інфраструктурою охорониздоров’я та браком роботи масово спивається. Щоправда, демографи прогнозують,що різниця між рівнями смертності серед чоловіків і жінокневдовзі зменшиться. Але тішитись цим не слід, адже така ситуаціяскладається за рахунок скорочення тендерних відмінностей у способі життя.Простіше кажучи, жінки в нас стали пити й палити майже стільки ж, які чоловіки.Багаточисельні наукові дослідження свідчать, що вживання спиртнихнапоїв обумовлює виникнення та загострення цілого ряду проблем.В першу чергу, алкоголь негативно впливає на здоров’я населення. Ворганізмі людини немає жодного органу, котрий би не зазнав негативноговпливу алкоголю. Алкоголь змінює діяльність усіх життєвоважливих системорганізму – серцево-судинної, дихальної, травної, сечостатевої таопорно-рухової. При цьому погіршується загально-психологічний станлюдини, притуплюються емоції та знижується загально-інтелектуальнийрівень [3].За даними дослідницьких служб США кількість алкоголіків в країніколивається від 14 до 17 млн. чоловік. В США 50 % всіх випадків позбавленняволі, майже 80 % вбивств, 70 % серйозних кримінальних злочинів,50 % зґвалтувань, 72 % розбійних нападів та крадіжок щорічноздійснюється в стані алкогольного сп’яніння. Майже 64 % осіб, які замахнулисяна самогубство та 80% самогубців знаходилися під впливом алкоголю.За даними газети «Балтимор Сан», економічні збитки від пияцтва вСША складають понад 100 млрд. дол. в рік [3].За останні роки в нашій країні виробництво алкогольних напоївпостійно зростає (табл. 2) [8].2. Виробництво алкогольних напоїв в Україні, млн. дал.Види алкогольних напоїв 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р.Горілка, інші міцніспиртові напої26,7 40,2 35 30,5Лікери, солодкі наливки,спиртові настоянки, інші 5,7 7,5 23,2 23,8спиртові напоїВино виноградне 15,3 15,4 16,4 17,1Вино шампанське 3,3 4,0 4,4 4,5Коньяк 1,6 2,0 2,4 2,8Пиво 170 194 238 268241

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Аналізуючи дані таблиці 2, слід відмітити, що виробництво горілкизбільшилось у 1,1 рази, тоді, як виробництво лікерів, солодких наливок,спиртових настоянок зросло в 4,1 рази. Виробництво пива з 2003 по 2006рік збільшилось в 1,5 рази. Основна небезпека, на думку фахівців полягає втому, що істинний «зміст» слабоалкогольного коктейлю прихований.Горілка, джин, коньяк – для підлітків не такі доступні, як коктелі, спиртовінастоянки, які продаються майже в кожному кіоску та й коштують дешево.Згідно з правилами торгівлі, їх не мали б продавати особам, молодшим 18років, але мало хто з продавців зважає на вікове обмеження.Продаж алкогольних напоїв динамічно зростає одночасно зізбільшенням їх виробництвом (табл. 3).За даними таблиці 3 видно, що продаж алкогольних напоїв в 2006році в порівнянні з 2003 роком зростає.3. Продаж алкогольних напоїв через торгову мережу та мережуресторанного господарства підприємств.Напої алкогольні в натуральномувимірі, млн. дал2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р.Горілка та лікеро-горілчані вироби 14 17 19 19Слабоалкогольні напої 3 7 12 15Вино 7 8 9 10Коньяк 1 1 2 2Вина ігристі (шампанське) 3 3 4 4Пиво 36 42 51 72Інша проблема, яка спричиняє поголовне пияцтво українців – вибухпивного алкоголізму. Ситуацію ускладнює те, що багато українців вважаютьпиво нешкідливим напоєм. Проте різниця у вмісті алкоголю в пиві ігорілці не така велика, як прийнято вважати. Пивний алкоголізмпідступніший, ніж горілчаний, говорять наркологи. Він розвиваєтьсянепомітно, але потім відразу переходить у тяжку форму і дуже складнолікується.Вживання спиртного викликає алкогольну залежність. Як показалисучасні наукові дослідження, алкогольні напої володіють основними властивостяминаркотичних речовин. Як і будь-який наркотик, алкоголь здатен«притягувати» до себе, збуджувати бажання на потребу випити ще. Зчасом, малі дози спиртного переростають у все більші та людинанепомітно втягується в п’янство. Спочатку в особи розвивається фізичназалежність від спиртного, що полягає в потребі підтримання в організмівизначеної концентрації алкоголю для того, щоб відчувати себе більш –менш нормально. Але значно сильнішою є психологічна залежність від алкоголю,що відрізняється підвищеною психологічною стійкістю та нерідко242

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011є причиною рецидиву після лікування [4].Алкоголь негативно впливає на здоров’я дітей та майбутнє потомство.Такий вплив може носити тератогенний (народження неповноцінноїдитини, завдяки вживанню жінкою в день зачаття або в перші тижнівагітності спиртних напоїв), мутагенний (у плоду замість двох статевиххромосом утворюється три, що призводить до народження розумововідсталої дитини) або соматичний характер (пов’язаний з травмами тахронічними захворюваннями батьків – алкоголіків, що негативновідбувається на розвиток плоду).Алкоголь негативно впливає на працездатність населення. В умовахсучасного науково-технічного прогресу людина керує складними машинамита автоматами, користується мобільним зв’язком, володіє комп’ютером,приймає важливе рішення в складних економічних і політичних ситуаціях.У зв’язку з цим, їй повинен бути притаманний і весь комплекс медичнобіологічнихта соціальних якостей, що визначають її надійність упрофесійній діяльності, в розумовому та фізичному розвитку.Алкоголь негативно впливає на взаємовідносини в сім’ї. Саме взв’язку з алкоголізмом одного з подружжя на сьогодні розпадається більше50 % сімей. Алкоголь обумовлює постійні непорозуміння в родині, сварки,бійки, скандали. Від алкоголізму батьків страдають діти, які не отримуютьналежного виховання та досить часто наслідують приклад батьків.Нарешті, алкоголь впливає на вчинення злочинів та правопорушень.В Україні в стані сп’яніння скоюється до 96 % всіх злочинів. У стані алкогольногосп’яніння в особи знижується здатність контролювати свої вчинкив конкретних життєвих ситуаціях. Скоєння злочинів і правопорушеньстимулює алкогольна деградація особистості та пов’язаний з нею спосібжиття [3].В 40 % випадків алкоголь ставав причиною автотранспортних подій.За даними безпеки руху приводились такі дані; при наявності в крові водія0,3–0,9 % алкоголю ймовірність аварії збільшувалася в 7 разів, при 1–1,4 %в 31, при більше чим 1,5 % в 128 разів. При цьому відмічалось, що 50–100 ггорілки забезпечує концентрацію в крові алкоголю на рівні 0,5 %, а двохкружок пива – 0,9 % [2].П’яний водій або людина, що управляє складними системами значнонебезпечніші, ніж хворі чи робітники у стані навіть вираженої втоми.Тверезі люди розуміють, що їх можливості обмежені, тому при роботі намагаютьсябути особливо уважними та обережними. Натомість, п’яні людипереоцінюють складність умов в будь-який виробничій ситуації [1].Особливо збільшується коефіцієнт небезпеки в дорожньотранспортнихпригодах з підвищенням концентрацій алкоголю в кровіводія 0,5–1 %, – виникає збудження, надмірний оптимізм при оцінцідорожньої ситуації та помилковість суджень.243

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011З точки зору безпеки життєдіяльності вважається недопустимим,навіть, мінімальне перевищення фізіологічного вмісту алкоголю в крові.Тому що, під дією алкоголю на 16–19 % знижується як розумова так іфізична працездатність людини, втома настає значно швидше, ніж звичайно.Відомо, що чим складніша робота тим менша доза алкоголю стає причиноюпобутового та виробничого травматизму. Статистика свідчить про те, щобіля 20 % побутових та 40 % вуличних травм пов’язані з пияцтвом [3].Слід ще раз зауважити, що алкоголь – це універсальна отрута, яка дієна весь організм. Особливо сильну шкідливу дію його відчуваєвисокоорганізована система організму – головний мозок. Алкогольнерівномірно розподіляється в тканинах тіла. Найбільше його поглинає головниймозок, тому що в нервових клітинах головного мозку є великакількість ліпідів, у яких алкоголь розчиняється краще, ніж в інших середовищах.Зберігається алкоголь у головному мозку до 90 днів. При важкомуотруєнні алкоголем гине декілька тисяч клітин сірої речовини головногомозку. І хоча їх у кожного з нас 17 млрд., таке марнотратство недопустиме!Україна може подолати алкогольну проблему за допомогою такихкроків:– повна заборона реклами алкоголю і тютюну;– збільшення ціни на алкоголь та тютюн;– зменшення доступу до отрути за рахунок підняття акцизу; обмеженняпродажу алкоголю, особам які не досягли 18 – річного віку;– обмеження місця, де можна купити алкоголь, час, коли його можнапридбати;– заборонити вживати спиртне на робочому місці, у парках, скверах,на дискотеках та в інших громадських місцях.– посилити з боку влади контроль за продажем алкоголю.Виникає також необхідність розробки та прийняття комплексноїнаціональної програми, спрямованої на протидію поширенню алкоголізмув усіх сферах суспільного життя. Прийнятті економічно ефективні,об’єктивні і комплексні заходи, з урахуванням регіональних і культурнихособливостей.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Жалібо Е. П. Безпека життєдіяльності : навч. посіб. / Е. П. Жалібо,Н. М. Заверуха, В. В. Зацарний / за ред. Е. П. Желібо. 6-е вид. – К. :Каравела, 2008. – С. 204–209.2. Щедрій Я. І. Безпека життєдіяльності : навч. посіб. / Я. І. Щедрій,В. Я. Нечай. – Львів : Магнолія 2006, 2007. – С. 133–135.3. Ярошевська В. М. Безпека життєдіяльності : навч. посіб. /В. М. Ярошевська, М. М. Ярошевський, І. В. Москальов. – К., 1997. –С. 170–177.244

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 20114. Потаєва А. Мы нужны властям пьяными / А. Потаєва // Вечерние вести.– №. 009. (1930). – 17–23.01.2008 г. – С. 1, 6–7.5. Ротай Н. Як вивести Україну з алкогольної залежностї / Н. Ротай /Україна молода. – № 010. – 17.01.2008. – С. 3–5.6. http: // forum. sbnt. ru / showthread. php? t = 496.7. http: // drugoi. livejournal. com 1949097. html.8. Статистичний щорічник України за 2006 рік. Державний комітет статистикиУкраїни / за ред. Осауленко О.Г. – К. : Вид. Консультант,2007. – С. 551.245

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011СТОРІНКИ ІСТОРІЇВікторія ВорожбітДУХОВНО-МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХШКІЛ ВІДОМСТВА СВЯЩЕННОГО СИНОДУ В УКРАЇНІ(ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ СТОЛІТТЯ)Якісні зміни усіх галузей життєдіяльності суспільства висувають новівимоги до формування особистісних якостей людини, що пов’язані з необхідністювдосконалення навчально-виховного процесу в загальноосвітнійшколі з опорою на національний історико-педагогічний досвід. Сучаснадійсність характеризується дефіцитом духовних цінностей, моральноетичнихконстант. Посилення прагматизму в культурному середовищі, популяризаціяу засобах масової інформації споживацької психології зумовилитенденцію формального ставлення до духовного зростання особистості,нівелювання моральних та етичних цінностей. Ці негативні тенденціїможуть призвести до втрати історичної і національної самосвідомості, послабленняпатріотичних і громадянських почуттів. Тому державними документами:Національною доктриною розвитку освіти в Україні, концепціяминаціонального, громадянського, превентивного виховання, ЗакономУкраїни «Про захист суспільної моралі», Указом президента України «Пропершочергові заходи щодо збагачення та розвитку культури і духовностіукраїнського суспільства», програмними документами, прийнятих уконтексті Болонського процесу, – наголошено на доцільності звернення ітворчого застосування педагогічного досвіду духовно-морального вихованнядітей та молоді.Проведений аналіз засвідчив те, що численні, однак розрізнені, науковіузагальнення про місце релігії в освітньо-виховній системі висвітленоу працях: С. Вдович, Л. Геник, О. Каневська, І. Курляк, І. Мищишин,Н. Сабат, Ю. Щербяк (історичний аспект релігійно-морального вихованнямолоді в Україні); Р. Бєланова, А. Вихрущ, О. Вишневський, В. Жуковський,І. Климишин, М. Стельмахович (християнська педагогіка у сучаснійукраїнській виховній системі); А. Колодін, Н. Кочан, Г. Лозко, В. Пащенко(проблеми світського навчання та взаємовідносин школи і церкви);В. Докаш, М. Закович, В. Лешан, О. Шнурова, В. Тараненко, Л. Шугаєва(методичні рекомендації до викладання релігієзнавства). Однак автори побіжновисвітили питання історії церковних загальноосвітніх шкіл, не розкрилизавдання, зміст духовно-морального виховання учнів у них. Окреміаспекти формування духовних цінностей дітей та молоді у творчій спадщинівидатних педагогів, місця духовно-морального компоненту в структуріособистості вчителя та його виховного значення в історикопедагогічнихдослідженнях (М. Богуславський, Л. Журенко, С. Золотухіна,246

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011М. Євтух, Т. Ільїна, О. Каневська, І. Кучинська, Н. Мещерякова,О. Неживий, Е. Панасенко, З. Равкін). Огляд джерел доводить доцільністьвивчення і критичної оцінки досвіду духовно-морального виховання у церковнихзагальних школах другої половини ХІХ століття – часу масовогорозвитку цього типу закладів.Формулювання мети статті: конкретизувати принципи духовноморальноговиховання учнів і засоби реалізації їх у початкових школах відомстваСвященного Синоду.Характерною особливістю вітчизняної педагогіки другої половиниXIX – початку XX століття був процес інтенсивного розвитку теорії виховання,надання їй самостійного статусу у межах педагогічної науки. Епіцентромгострих дискусій та ідейної боротьби стала проблема людини і шляхиїї виховання. Безумовно, центральним питанням різноманітних науковопедагогічнихтечій було питання про виховний ідеал, мету і сутність виховання,його завдання, що обумовлювало розробку інших його аспектів –шляхів, змісту, форм і засобів. Теоретичне обґрунтування сутності та змістуцих провідних педагогічних категорій стало першоосновою і длярозв’язання проблеми духовно-морального виховання в загальноосвітніхзакладах, що належали відомству Священного Синоду.Аналіз освітньої теорії та практики педагогів, філософів та громадськихдіячів політиків дозволив виокремити провідні принципи побудовивиховного процесу загальноосвітніх закладів відомства Священного Синоду:урахування різновекторності суспільно-економічного розвитку імперії;визнання пріоритету православної віри; принцип опори на загальнолюдськіцінності та раціональний компонент релігійної освіти; принцип авторитарностідержавних механізмів впливу на організацію освітнього процесу.Процесуальність духовно-морального виховання ми пов’язуємо, насамперед,із динамізмом структури самого цього процесу – здатністю доруху за рахунок певної циклічності таким чином, щоб кожний новий етапміг забезпечити новий, більш високий у порівнянні із попереднім рівеньякісних характеристик процесу духовного виховання молоді Російськійімперії у другій половині ХІХ століття – від демократизму середини ХІХстоліття до відновлення авторитаризму у змістовному наповненні навчальнихкурсів, запровадження жорсткої цензури, від освіченості викладачів доврахування полікультурності соціального середовища.З історичних джерел відомо, що принцип народності освіти визначавсяпрагненням держави через чітко визначений зміст навчання задовольнитиосвітньо-виховні потреби народу. У розумінні правлячих кіл Росії,сутність цих потреб визначалася сформульованою міністром освітиС. Уваровим тріадою: «Православ’я, самодержавство, народність» [2,с. 215]. Самодержавство розглядалося як непорушний базовий устрій життянароду, а відданість і служіння імператору вважалися громадянськимиобов’язками усіх підданих. Православ’я було основою духовного життя247

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011народу і опорою верховенства царської влади. Народність розглядаласяпередусім у контексті патріархальності народу, обов’язку слухняності владіта церковним служителям.Єдність політичного та релігійного напрямів суспільного розвитку уРосійській імперії, до складу якої входили більшість українських губерній,впливало на вибір основних засобів формування світогляду українськоїмолоді того часу. Аналіз реальних наслідків політичних заходів у галузішкільної освіти дозволили виявити систему використаних засобів забезпеченняданого процесу, до яких ми відносимо: організацію курсів катехізису,закону Божого, священної історії; просвітницьку діяльність православнихрелігійних товариств; специфіку підготовки учительства для загальноосвітніхзакладів; поєднання релігійної філософії з філософією освіти; законодавчерегулювання питань релігійності викладання у світських загальноосвітніхзакладах; економічні важелі впливу відповідно до реалізаціїпрограми релігійного виховання молоді.Наявний історичний матеріал, автентична джерельна база дозволилизробити комплексний аналіз наслідків політики зміни світоглядних основдуховно-морального виховання в школах відомства Священного Синодудругої половини ХІХ століття. Так, історичні факти нами були систематизованіу наступну систему: прихований консерватизм та еклектизм; закладанняоснов державної шкільної системи; десакралізація суспільних наук;посилення науковості викладання; глибока регіоналізація варіантів практичноспрямованої загальної освіти в церковних загальноосвітніх закладах.Специфіка викладання предметів релігійного та релігієзнавчого змістуу школах визначалася динамічною еволюцією від теоцентризму до еклектичноговаріанту релігійно-раціональної виховної системи. Як відомо,упродовж усього ХІХ століття неписьменність народу залишалась однією зголовних культурно-соцiальних проблем як Росії в цілому, так i зокремаУкраїни. У 1856 р. в Російській імперії діяло 1 320 початкових шкіл, абоодна школа припадала на 9,6 тис. жителів, а один учень – на 150 чол. [1,с. 513]. Скасування кріпосництва стало своєрідним поштовхом до масовогокультурно-освітнього руху прогресивних сил суспільства, який зумовивдержавні освітні реформи.У досліджуваний період, Священний Синод розробив та видав цілунизку указів i положень, які стосувалися розвитку початкової освіти,залучивши до цієї справи православне духовенство. Так, у 1864 р. булирозроблені та видані «Положення про початкові народні училища». У1884 р. – особливі «Правила про церковні парафiяльнi школи», до якихСинодом у 1886 р. було внесено доповнення спеціальними постановамивід 14 лютого, 20, 27 березня, 3 квітня та 2 травня. Відповідно до цихправил, міністерські та земські початкові школи відтоді підлягалидуховному відомству. Розроблено i затверджено «Програми навчальнихпредметів для церковнопарафіяльних шкіл», які характеризувалися248

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011зменшенням навчального часу для вивчення загальноосвітніх предметів,уведенням групи сільськогосподарських і професійних завдань, що булопідтверджено Циркуляром Міністерства народної освіти 30.03.1889 за№ 5714 про наділення шкіл землею і створення пільгових умов длявпровадження в початкових сільських школах садівництва тасільськогосподарських ферм [2, с. 231].У 1891 р. було вироблено «Правила про школи грамоти», якінадавали цьому виду шкіл законного статусу та регламентували їхнюдiяльнiсть. У 1896 р. опубліковано «Положення про управління школамицерковнопарафіяльними i грамоти відомства православного сповідання».Церковнопарафіяльні школи отримували певну матеріальну допомогу відуряду. Саме після затвердження «Правил про церковнопарафіяльні школи»урядові асигнування на потреби шкіл з кожним роком поступово зростали.Тому, наприкінці XIX століття церковна школа стала основним типомпочаткової урядової школи. Право верховного нагляду за цим типом шкілв українських губерніях належало єпархіальним архієреям, який длямісцевого спостереження обирав найбільш досвідчених спостерігачів.Склад учителів церковних шкіл переважно був таким: законовчитель (якправило, парафіяльний священик) і вчитель; у двокласних школах –законовчитель і два вчителі.Після введення «Правил» єпархіальне керівництво здійснювалоконтроль навчально-виховного процесу у церковних школах. Це привелонаприкiнцi ХIХ ст. до встановлення відносно правильної навчальновиховноїроботи та задовільних результатів у бiльшостi церковних шкіл.Так, у звiтi Кременчуцького вiддiлення Полтавської єпархії вiдмiчалося,що процес навчання та виховання відбувається успішно у тих школах, якімають добре матеріальне оснащення, в яких не часто змінюються вчителі,а завідуючий школою з любов’ю ставиться до своєї праці. Саме з цієїпричини, наприклад, у Великих Будищах (Зiнькiвський повіт) навчальнийпроцес був добре налагоджений у двох монастирських школах [3, с. 641].Але були й такі, де шкільна справа перебувала у незадовільному стані. Так,єпархіальний наглядач після вiдвiдування уроків у жiночiй школі грамотипри Миколаївській церкві Великих Будищ Зiнкiвського повітуконстатував: «відчувається загальна втома, пригнічення будь-якої уваги,що стає причиною нудьги і важкості» [3, с. 638]. У звітах Переяславськогоєпархіального вiддiлення зазначалося, що Жуківська та Бзовська школи затрирічне існування не випустили жодного учня [5, с. 130]. Не буложодного випуску протягом шести років і у Лялинськiй таШабельникiвськiй школах Золотонiського повіту з моменту відкриття їх у1891 році [8, с. 261]. Не завжди у церковних школах якість учнівськихзнань з різних предметів була на однаковому рiвнi. Наприклад,Пирятинське вiддiлення вiдмiчало, що Закон Божий, на вiдмiну від іншихпредметів, діти засвоїли краще, гірше – арифметику [5, с. 130]. Діти249

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Жукiвської школи грамоти краще опанували арифметичний матеріал,російською ж мовою читали задовільно [9, с. 125–126].На відміну від шкіл Міністерства народної освіти, які до 1897 р. немали єдиних програм, церковнопарафіяльні школи вже у 1885 р. отрималипрограми, складені Синодом. У вступі було чітко сформульовано основнийпринцип, за яким будувалась навчально-виховна робота цих шкіл [6, с. 99].У 1875 р. при Сампсоніївській церкві, яка була приписана доПолтавського Хрестовоздвиженського монастиря, засновано невеличкушколу для хлопчиків на кошти таємного радника Й. С. Судієнка. Учителему школі працював ієромонах Харитон Карпиленський. 1888 р. тут уженавчалося більше ніж 30 учнів. На кошти єпископа Полтавського Іларіонабуло споруджено нове приміщення для школи на 50 учнів, де, крімобов’язкових загальноосвітніх предметів – учнів навчали садівництва,городництва, палітурної справи тощо. З 1899 року тут, на землі,подарованій купецькою дочкою М. К. Прохоровою, при сприянні єпископаі монастиря було відкрито трикласну церковну учительську школу дляпідготовки вчителів церковнопарафіяльних шкіл. Парафіяльні школивідкривалися практично при кожній церкві. Для більшості українськихгуберній існування церковнопарафіяльних шкіл було майже єдиноюможливістю прилучення сільських дітей до початкової грамоти. Навчанняв них було безкоштовним, але батькам доводилося вносити певні сумигрошей на навчальну літературу, на опалення приміщення взимку та іншіпотреби.Церковнопарафіяльні школи були як змішаними, так і роздільними –для хлопчиків і дівчаток. Простий народ ставився до них з довірою,парафіяни охоче віддавали до них своїх дітей, адже їх навчали там читати,писати, рахувати, церковного співу, знань про традиції і свята. На кінецьXIX століття в губернії у системі початкової освіти переважали церковнішколи, яких було значно більше, ніж шкіл Міністерства народної освіти.Найбільше шкіл духовного відомства було в тих повітах, де порівняномало було земських шкіл [2, с. 402].Великою заслугою шкіл духовного відомства було те, що вониохоплювали навчанням дівчаток. Окрім загальнообов’язкових предметів їхнавчали ще й ведення домашнього господарства. Зокрема, у 1888 р. приКозельщинському Різдвяно-Богородицькому жіночому монастирі буловідкрито жіночу двокласну церковнопарафіяльну школу. Тут виховувалося30 дівчаток. Школа мала прекрасну для тих часів бібліотеку. Крімобов’язкових предметів, дівчатка навчалися кулінарії, рукоділля,малювання (воно давало змогу талановитим ученицям підготуватися дозанять у школі іконопису при общині). Основним же завданням жіночоїцерковнопарафіяльної школи була підготовка дівчат до подружньогожиття та ведення господарства [7, с. 992].На середину 90-х років XIX ст. при монастирі в Козельщині діяло дві250

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011церковнопарафіяльні школи: одна для хлопчиків, друга – зразковадвокласна для дівчаток, працювали майстерні, аптека, були різнідопоміжні споруди. Значну підтримку надавала школі ігуменя Олімпіада,яка служила у монастирі протягом 1896–1915 років. Вона багато зробиладля розширення благодійної діяльності монастиря та розвитку освіти наКозельщині. Ігуменя Олімпіада влаштувала школу при монастирі,випускниці якої після незначної додаткової підготовки витримувалиекзамени на звання народних учительок, могли вступати у єпархіальнеучилище чи гімназію [7, с. 992].В останнє десятиліття ХIХ ст. церковна періодика почалазосереджувати увагу на найкращих з навчально-виховної роботицерковнопарафіяльних школах. Фактичним підтвердженням успішногонавчання у церковних школах того чи іншого повіту слугував випуск учнівіз пільговим свідоцтвом IV розряду з відбування воїнської повинності [2,с. 131]. Перспектива отримання подібної пільги була стимулом під часнавчання у церковнопарафіяльних школах та школах грамоти. Дляотримання пільги учні складали особливий іспит перед спеціальноюекзаменаційною комiсiєю, створеною з духовних осіб. Ці пільги мали (за«Статутом про військову повинність» ті учні, що успішно закінчили курсоднокласної церковнопарафіяльної школи, що було зафіксовано усвiдотцтвi про закінчення.Рішенням Синоду від 28 жовтня 1898 р. було встановлено воднокласних школах духовного відомства трирічний курс навчання замістьдворічного, що зблизило ці заклади із міністерськими народнимиучилищами. Не зважаючи на труднощі, православна церква відігравалапевну роль у формуванні духовної культури народу. Церковнопарафіяльнішколи виховали не одне покоління українських селян і дали їм початковуосвіту. Релігійна спрямованість цих шкіл покликана була слугуватизміцненню моральних устоїв сім’ї і суспільства.Духовенство переважно з глибоким розумінням ставилося доорганізації навчально-виховного процесу. Серед учителівцерковнопарафіяльних шкіл, представників української інтелігенції, булочимало таких, які по-справжньому любили дітей і стійко переносилиматеріальну скруту і злидні.Підсумовуючи, зазначимо, що у другій половині XIX століттяцерковні школи відігравали помітну роль в духовно-моральному вихованнінароду. Не зважаючи на прагнення чиновницького апарату уряду зробитицерковнопарафіяльні школи знаряддям ідеології широких народних мас, цішколи сприяли підвищенню грамотності населення, змістовно відповідалийого духовним потребам, забезпечували розв’язання виховних завдань.251

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Борисенко В. Й. Курс української історії : З найдавнiших часiв до ХХстолiття. 2-е вид. : навч. посібник / В. Й. Борисенко. – К. : Либiдь,1998. – 616 с.2. Начальное образование в России / под ред. Г. Фалъборка иВ. Чарнолусского. – СПб., 1900. – Т. 2. – 471 с.3. Очерки истории и педагогической мысли народов СССР. Вторая половинаXIX в. / под ред. А. И. Пискунова. – М. : Педагогика, 1976. –660 с.4. Петренко І. М. Становлення та розвиток церковнопарафіяльних шкілна Полтавщині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) /І. М. Петренко // Історична пам’ять. Наук. збірник. – № 1. – Полтава,2004. – С. 107–117.5. Полтавские епархиальные ведомости. – Часть официальная. – 1897. –№ 6. – С. 130–131.6. Полтавские епархиальные ведомости. – Часть официальная. – 1898. –№ 13. – С. 288.7. Правила для двухклассной церковно-приходской женской школы приКозельщанской Богородице-Рождественской женской Общине // Полтавскиеепархиальные ведомости. – Часть официальная. – 1889. –№ 24. – С. 992–999.8. Сборник по хозяйственной статистике. Т. І. Зеньковский уезд. –Часть 1. – Полтава, 1882. – 301 с.9. Сборник по хозяйственной статистике. Т. II. Полтавский уезд. – Полтава,1883. – 316 с.252

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Людмила КудасПОШУКИ МЕТОДІВ НАВЧАННЯУ СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ(20-ті роки ХХ століття)Подолання репродуктивного стилю навчання і перехід до нової освітньоїпарадигми, що забезпечує пізнавальну активність і самостійність мисленнястудентів, є одним із стратегічних напрямів модернізації вищоїосвіти. Вища школа повинна навчити вчитися і навчити мислити – ось педагогічніімперативи сучасної епохи.Необхідність оперативного рішення завдань, що висуваються ниніперед освітніми установами, дозволяє говорити про подібність сучасногостановища з ситуацією 20-х років минулого століття. А це спонукає, усвою чергу, знову звернутися до цього, вже досить добре вивченого періоду:саме 20-ті роки ХХ століття позначилися активним пошуком новихформ організації методів навчання, збагаченням змісту освіти, структуруваннямїї ланок.Створення нової системи освіти в 20-ті роки давало простір для виборуметодів навчання. Пошуки ефективних методів випливали з концепціїрозвитку освіти, що відповідала реаліям життя і була направлена на підготовкупрофесійно освіченої людини. Головну увагу спрямовували на організаціюметодичної підготовки та перепідготовки вчителів, яка здійснюваласьу педагогічних закладах освіти.Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету(ВУЦВК) у лютому 1920 р. ухвалила Постанову про скасування Всеукраїнськогореволюційного комітету і створила сім Народних комісаріатів, утому числі й Народний комісаріат освіти (далі Наркомос). До функцій Наркомосув ті роки входило керівництво соціальним вихованням, професійноюі політичною освітою, театрами, бібліотеками, музеями, архівами, видавничимита науковими справами.Наркомос України велику увагу приділяв науково-методичному забезпеченнюнавчально-виховного процесу. Методичні питання підготовкивчителів у досліджуваний період постійно розглядались у постановах «Простан народної освіти в Україні» (1927), «Про академічну роботу за новоюсистемою педосвіти» (1930), «Про безперервну практику студентів педагогічнихнавчальних закладів» (1930), «Про реорганізацію системи народноїосвіти» (1930), «Про навчальні плани педтехнікумів і педінститутів» (1932)та ін.Інноваційні підходи до змісту освіти, форм організації і методів навчанняторкнулися насамперед вищої школи.Вже на початку 20-х років у технікумах та інститутах поряд із традиційнимилекціями поширюються семінари, практичні проробки та лабо-253

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011раторні заняття. У цей час журнал «Студент революції» підкреслював великепозитивне значення цих нових засобів навчання та зазначав, що «семінарськіта лабораторні заняття з асистентами дають можливість контролюватироботу студентів» [Машкин А. Социально-экономический минимумв ВУЗах Украины / А. Машкин // Студент революции. – 1923. – № 7–8. – С. 29–30]. Застосування зазначених форм та засобів навчання, коли роботакожного студента була контрольована, дозволило відмовитись від заліківта іспитів. У жовтні 1924 р. Головпрофос циркуляром відмінив заліки.Багато вузів залишили лекції єдиним засобом викладання, семінарськута практичну роботу не застосовували, а студентів атестували при наявностіконспекту лекцій [Столяров Я. Экзамены или учет знаний / Я. Столяров// Студент революции. – 1925. – № 3. – С. 27].Перебудова методичної роботи у закладах спеціальної (професійної)освіти була закладена в Кодексі законів про народну освіту УРСР. Основнимзавданням спеціальної (професійної) освіти повинно стати введеннянових методів викладання, побудованих на зв’язку виробничих процесів(практика) з науковим і навчальним узагальненням цих процесів (теорія).Загальне керівництво організаційно-методичною роботою здійснювавстворений на початку 20-х років державний науково-методологічний комітет(далі НМК) Головного профсоюзу освіти (далі Головпрофосу). НМКвидавав бюлетень, мав свій керівний орган – бюро НМК Головпрофосу[ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 5. – Спр. 540].В інститутах і технікумах керівництво методичною роботою булодоручено цикловим (предметним) комісіям. Вони створювались шляхомоб’єднання споріднених дисциплін за ознакою спільності цільових завдань.Зазначимо, що ще в грудні 1922 р. на засіданні колегії Укрголовпрофосубуло запропоновано розробити проект положення про предметові комісії вусіх вузах [ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. 1077. – Арк. 159]. У1923–1924 навчальному році такі предметові комісії були створені в усіхвузах. Вони займалися плануванням навчальної роботи, розробляли навчальніпрограми, визначали засоби й методи навчання, здійснювали методичнийконтроль, висвітлювали послідовність у проходженні певних дисциплінтощо [Роль предметных комиссий в рационализации учебной работы //Студент Жовтня. – 1929, 15 січня; О целях и задачах предметных комиссий// Красный технолог. – 1928, 20 марта.].При вивченні звітів про методичну роботу Херсонського інститутународної освіти (далі ХІНО), які зберігаються в архівах [ДАХО, ф. Р. – 414,оп. 1, спр. 115, Бюлетень НКО Ч. 5. Грудень, 1924, стор. 21–23], нами виявлено,що вирішенням програмно-методичних та організаційних питаньзаймалася Факультетська комісія (далі Факкомісія), яка у своїй діяльностікерувалася інструкціями Головпрофосу. Планування навчальної роботи,розробка навчальних програм, визначення засобів і методів навчання, здійсненняметодичного контролю, висвітлення послідовності у проходженні254

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011певних дисциплін тощо входило в коло діяльності Предметових комісій(секції Факкомісії). З актуальних питань збирали пленуми, де на загальнихзборах всієї лектури разом із представниками студентства обговорювалисязазначені питання. Факкомісія поступово переносила центр ваги програмово-методичноїроботи на Предметові комісії, готуючи себе до самоліквідаціїу майбутньому. У цей час в ХІНО працює чотири Предметові комісії:а) Громадознавча комісія мала у своєму складі викладачів та асистентівполітичних, історичних, словесних (мова та література) та економічних наук;б) Трудознавча – викладачі та асистенти фізики, математики, хімії татрудознавства; в) Природознавча – викладачі та асистенти природничих тагеографічних наук; г) Соцвиху – викладачі з педагогічних дисциплін та керівникипедагогічного практикуму. До складу комісій увійшли всі науковіспівробітники відповідного циклу та представники студентства у кількості50 %.Предметові комісії активно співпрацюють з актуальних питань програмно-методичногохарактеру. Наприклад, при викладанні дисциплінприродничо-географічного і трудового циклу (фізика, хімія, математика,трудознавство) прийнято активно вживати методи лабораторно-практичноїпроробки наукового матеріалу. Програми і практичні вправи складено відповіднодо того, щоб дати студентові одночасно з науковими знаннями іметодику викладання предмета. Внаслідок цього збільшилася зацікавленістьй продуктивність праці студентів. З іншого боку виявились і негативнінаслідки такого методу: перевантаження студентів, багатопредметність.З метою усунення зазначених недоліків Методкомами були переглянутіпрограми і внесені зміни до наукових планів (а саме, комплектуванняспоріднених дисциплін). Семінарський метод активно застосовувався привикладанні дисциплін громадознавчого циклу (основи ленінізму та діалектичногоматеріалізму, вивчення творів теоретиків марксизму та матеріалістичнихфілософів). При викладанні літератури застосовувався метод ілюстраціїтворами красного письменства на принципі боротьби класових інтересів.За дисциплінами природничо-географічного циклу введено дослідницько-лабораторнийметод проведення практичних занять, а саме: анкетнаобробка літературного матеріалу по вулканізму та землетрусам, спостереженняза певними явищами природи як в лабораторії, так у самій природі,спроба побудови курсу зоології на базі порівняльного анатомічного вивчення.За циклом Соцвиху вдало застосовувалася система виявлення талановитихдітей за вченням Віне та Лазуровського. В курс мистецтвознавства,крім історії мистецтва, введено методику викладання для дітей дошкільногота молодшого шкільного віку.Таким чином, при вивченні майже всіх дисциплін практикували поєднаннянаукових знань із методикою викладання.Практичні заняття організовували в гуртках (групах) по 20–25 студе-255

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011нтів, яких поділено на в’язки (ланки) по 4–6 осіб у кожній. Виявленнязнань студентів проводили в процесі роботи на заняттях під часрозв’язання поставлених завдань, бесід, докладів та ін.Єдиних вимог до використання форм і методів навчання у 20-х рр. небуло: кожен викладач організовував навчальну роботу так, щоб вона найбільшоюмірою відповідала специфіці його дисципліни. Широко використовувалиськомбіновані методи викладання.Протягом 20-х років циклові (предметні) комісії за рішенням бюроНМК Головпрофосу декілька разів реорганізовувались, що, на нашу думку,сприяло поліпшенню їх роботи, а в 1928 р. Наркомос розробив детальнеположення про циклові (предметні) комісії [ЦДАВО України. – Ф. 166. –Оп. 5. – Спр. 540. – Арк. 52].Отже, організаційно-методична робота у закладах спеціальної (професійної)освіти була доцільно побудована, охоплювала систему спеціальної(професійної) освіти, що мало сприяти підвищенню методичного рівнявикладачів і запровадженню нових форм, засобів і методів навчання.Наркомос прагнув значно поширити коло форм, засобів і методів навчаннята втілити в практику роботи педагогічних закладів освіти найбільшцікаві та ефективні світові педагогічні здобутки.У вузах були здійснені такі перетворення: відмова від лекційнихформ навчання і перехід до методу проектів та бригадно-лабораторногометоду, відміна вступних і поточних іспитів, відмова від п’ятибальної системита введення двобальної: зараховано та не зараховано [Майборода В.К.З історії становлення і розвитку педагогічної освіти на Україні (1928–1941 рр.). – С. 36].Безумовно, ці заходи вплинули на якість знань студентів, але не виправдалисподівань партії на освітянську ниву. Уряд і Комуністична партіязмушені були ухвалити низку постанов, спрямованих на поліпшення навчально-виховногопроцесу у вузах. Пізніше Постанова ЦВК СРСР від 19вересня 1932 р. «Про учбові програми і режим у вищій школі та технікумах»засуджувала бригадно-лабораторний метод навчання, практику колективногоскладання заліків, натомість вводилися диференційовані оцінкиуспішності, встановлювалися конкретні строки проведення залікових сесійі вступних іспитів.Впродовж 20-х років використовували комплексний та бригаднолабораторнийметоди, метод проектів, метод «Дальтон-план» та ін.Комплексний метод, який почали застосовувати в 1923–24 навчальномуроці, негативно впливав на засвоєння формальних знань, тому невдовзійого поєднали з методом проектів. Поряд із методом проектів у середині20-х років Наркомос почав втілювати американський метод «Дальтонплан»,який відкидав класно-урочний метод і принципово змінював місце іроль викладача в процесі навчання. З керівника й організатора колективувін перетворювався на консультанта і спостерігача. Проте «Дальтон-план»256

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011мав багато переваг: системність роботи, індивідуалізація, активізація процесунавчання та його розкріпачення, сприяння творчому пошуку, домінуючаідея самоосвіти та ін.Але невдовзі цей метод, як і комплексний, зустрів велику протидію вукраїнській вищій школі. У 20-ті роки консерватизм та методична слабкістьпедагогів, з одного боку, а також інтелектуальна нерозвиненість тавідсутність навичок самостійної роботи у студентів, з іншого, стали тієюперепоною, що заблокувала американський «Дальтон-план», елементиякого успішно втілюються в сучасній педагогічній практиці.Методичні пошуки педагогів сприяли застосуванню нових форм, засобівта методів навчання. Серед їх арсеналу в закладах професійної освітибули поширені лекції, семінари, лабораторні роботи, екскурсії, бесіди, навчальнапрактика тощо. Ці засоби навчання давали змогу активізуватипрацю студентів, робити її індивідуальною, поєднувати теоретичні знанняз практичними діями.Комісія з перевірки педагогічних вузів (а саме, Херсонський ІНО,Миколаївський ІНО, Одеський ІНО), констатувала використання різнихметодів роботи, але зазначила, що переважав саме лабораторносемінарський.Рекомендувала Факультетським та Предметовим комісіямзвернути увагу на уточнення методів навчання, перехід на нові методи роботипогоджувати з матеріальними ресурсами вузу, звернути увагу на новіметоди праці, які використовують викладачі, попередньо не погодивши їх[Бюлетень НКО. – Ч. 5. грудень, 1924. – С. 21–23].Методи навчання у закладах спеціальної (професійної освіти) булирізноманітними, а єдиного, універсального, методу не було. Робота Наркомосув цьому напрямку була спрямована на активізацію процесу навчання,сприяла формуванню навичок самостійного здобуття знань, допомагалапоєднувати теоретичні знання з практичною роботою. У жовтні 1929 р. газетаКиївського інституту народної освіти повідомляла, що «головний методвикладання у нас – лекції» [За якість нашої роботи // Кузня освіти. –1929, 25 жовтня]. У 1932 р. Постановою ЦВК СРСР технікуми і вузи повиннібули «застосовувати лекції як метод викладання» [Лекції у педпроцесівузів та технікумів // Комуністична освіта, 1933. – № 7. – С. 126].У 1924 р. почалася так звана «дальтонізація» професійної школи.Певні переваги цього методу в 1924 р. відзначив у резолюції Всесоюзнийз’їзд з робітничої освіти. Але «Дальтон-план» не прижився у закладах вищоїосвіти. Багато критичних зауважень на адресу «Дальтон-плану» мизнаходимо у вузівських багатотиражках. Головне з них – це пасивне вивченнялітератури в аудиторії під наглядом викладача [Нужно изменитьметоды преподавания // Студент Жовтня. – 1928, 3 березня]. Далі окремихекспериментів з «Дальтон-планом» у закладах спеціальної (професійної)освіти справа не пішла.Наприкінці 20-х років застосовувалась широка палітра методів на-257

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011вчання. Поряд із лекційним методом застосовували лекційно-семінарськийта лекційно-лабораторний методи. Так, у 1928 р. у вузах Чернігівщини застосовувалив педтехнікумі – лекційний, в інституті народної освіти – лабораторно-бригаднийметоди. Більш того, на різних курсах використовувалирізні методи навчання – від лекційного до «Дальтон-плану» Окремідисципліни викладали різними методами [ЦДАВО України. – Ф. 166. –Оп. 6. – Спр. 404. – Арк. 91]. Це призводило до плутанини, відсутності необхіднихнавичок роботи, що негативно впливало на якість знань.У другій половині 20-х років назріло питання про необхідність розробкиуніверсального методу навчання. Педагоги схилялись до уніфікованоговикористання лекційно-семінарського методу викладання й висловлювалибезліч пропозицій щодо його вдосконалення. Але Наркомос в кінці20-х років адміністративно застосував лабораторно-бригадний метод, щосуперечило думці педагогів.Таким чином, протягом 20-х років у закладах народної освіти застосовувалирізноманітні форми, засоби та методи навчання при відсутностіуніфікованих. Пошуки ефективних методів навчання випливали з концепціїрозвитку освіти, що відповідала реаліям життя і була направлена на підготовкупрофесійно освіченої людини. Головна увага була спрямована наорганізацію методичної підготовки та перепідготовки вчителів, яка здійснюваласьу педагогічних закладах освіти. Організаційно-методична роботау закладах педагогічної освіти була доцільно побудована, що сприяло підвищеннюметодичного рівня підготовки вчителів, однак пошук нових методівнавчання завжди знаходиться в центрі уваги вчених-теоретиків іпрактиків.Історичний аналіз активного пошуку нових методів навчання, які використовувалисьпри підготовці педагогічних кадрів у 20-ті роки ХХ ст.,сприятиме осмисленню й усвідомленню сучасних процесів в освіті та проектуваннюїї майбутнього.258

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ОСВІТА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕСМикола Бесараб,Тетяна КуликЯКІСТЬ ПІДГОТОВКИ – ГОЛОВНИЙ ПРІОРИТЕТУ ВИБОРІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУПодальшi соцiально-економiчнi й полiтичнi змiни в суспiльствi, зміцненнядержавностi України, входження її в цивiлiзоване свiтовеспiвтовариство неможливi без реалiзації системою вищої освiти Україниiдей Болонського процесу, спрямованих на забезпечення мобiльностi працевлаштуваннята конкурентоспроможності фахiвцiв з вищою освiтою таорієнтацію вищих навчальних закладів (ВНЗ) на кінцевий результат –знання та навички випускників повинні застосовуватись і практично використовуватисьна користь України. Введення загальноєвропейської системигарантії якості освіти є головним чинником, за якого вимірюванняякості освіти, управління нею набуває першочергового значення.Найважливішими умовами поліпшення якості підготовки фахівців звищою освітою як в Україні, так і за кордоном, є розвиток і удосконаленняформ і методів управління якістю навчання та викладання, виявленнятенденцій їх динаміки методами науково-технічного прогнозування з метоюзапобігання погіршенню та виробленню стратегії щодо підвищенняякості освіти відповідно до вимог споживачів і роботодавців з використаннямсучасних інформаційних технологій та методів штучного інтелекту.Щоб забезпечити якість абітурієнтів, потрібно орієнтуватися на пошуксаме «своїх» абітурієнтів. Система попередньої підготовки, яка щорокувдосконалюється і розширює свою діяльність, – основа формування контингентуабітурієнтів та студентів. Понад 45 % першокурсників 2010 рокув Уманському агротехнічному коледжі – закінчили комп’ютерні курси,тестування дозволило покращити якість та об’єктивність при відборі кандидатівна навчання. Потрібно і надалі розвивати систему попередньої підготовки,як основного джерела поповнення контингенту студентів, зосереджуватизусилля на покращенні підготовки абітурієнтів з математики, фізики,іноземних мов та інших профільних дисциплін; удосконалювати системутестування абітурієнтів, підсиливши вимоги до їх знань з фундаментальнихдисциплін з урахуванням попередньої профорієнтації.Якість професорсько-викладацького складу є визначальною для підготовкифахівців. Головне завдання сьогодні – викладачі мають навчатистудентів на базі сучасних наукових розробок і досліджень, що проводятьсяу підрозділах. Для цього викладачі самі повинні активно працювати внауці.За останні роки є певні зрушення в покращенні умов роботи викла-259

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011дацького складу (оптимізовано навчальне навантаження: середнє навчальненавантаження викладачів кафедр складало 857 год., завершено перехіддо співвідношення 50:50 обсягів аудиторних і самостійних занять, збільшенопосадові оклади тощо).Це має активізувати творчу, зокрема, наукову роботу викладачів.Вживаються заходи щодо активізації роботи викладацького складу та підсиленнявідповідальності викладачів за результати своєї навчальної та науковоїроботи. Вдосконалено систему конкурсного обрання викладачів, зокрема,доповненням контракту конкретними завданнями щодо впровадженняновітніх навчальних технологій, підготовки методичного забезпеченнядисциплін, участі в наукових дослідженнях, підготовці науковопедагогічнихкадрів; наукового зростання викладачів кафедр та залученнямолодих кадрів; забезпечити функціонування системи підвищення кваліфікаціїта стажування викладачів (не менше одного разу на 5 років), сформуватина кафедрах плани підвищення кваліфікації всіх викладачів з інформаційнихтехнологій.Нинішня модель випускника – орієнтована на майбутнє. Освіта спеціаліставідповідає рівню базової вищої освіти. Спроможність кафедр готуватиспеціалістів знаходиться у прямій залежності від рівня наукової роботивикладачів. Оскільки, наукова робота є важливою складовою навчаннястудентів, передбачається забезпечити участь студентів у науковій роботі,наукових семінарах та конференціях.Відбувається інтенсивне впровадження інформаційних технологій унавчальний процес.В деяких університетах діє автоматизована система планування навчальногопроцесу, яка охоплює і взаємопов’язує навчальні плани, штатнийрозклад, педагогічне навантаження, розрахунок фонду заробітної плативикладачів та завантаженість аудиторного фонду університету. Завдякистворенню сайтів кафедр і віртуальних робочих місць викладачів на нихстуденти мають змогу самостійно опрацьовувати матеріал у зручному длясебе режимі, узгодженому з викладачем.Передбачено продовжувати впровадження інформаційних технологійу навчальний процес та в систему управління: «Кадри» з персональнимипоказниками викладачів, завершити формування інформаційних сайтів кафедр,факультетів, інститутів тощо.Якість здачі державних екзаменів і дипломних робіт є однією з вирішальнихскладових підготовки фахівців. Вони характеризують знання студентівта їх здатність інтегрувати ці знання, використовувати їх для вирішенняпрактичних завдань.Для підсилення практичної підготовки випускників потрібно якомогараніше готувати їх до майбутньої роботи, оптимізувати терміни і формивиробничої практики, переглянути перелік баз виробничих практик, узгоджуючийого з місцями майбутнього працевлаштування випускників. Не-260

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011обхідно забезпечити виконання переважної кількості дипломних проектів іробіт на реальну тематику, підсилити контроль за виконанням проектів таздійснювати системний моніторинг їх якості.Якість освіти – це ряд системно-соціальних якостей і характеристик,які визначають відповідність системи освіти прийнятим вимогам,соціальним нормам, державним освітнім стандартам. Отримання якісноїосвіти безпосередньо залежить від якості самих вимог (цілей, стандартів інорм), якості ресурсів (програми, кадровий потенціал, контингентабітурієнтів, матеріально-технічне забезпечення, фінанси і т.д.) та якостіосвітніх процесів (наукова та навчальна діяльність, управління, освітнітехнології), які безпосередньо забезпечують підготовку фахівців. Усвітовій практиці застосовуються три основних підходи до оцінюванняякості освіти:• репутаційний (на основі експертних оцінок);• результативний (за об’єктивними показниками);• загальний.Кількість підходів може бути більшою: традиційний (престижністьВНЗ), науковий (відповідність стандартам), менеджерський (задоволенняклієнта), споживчий (сам споживач визначає якість), демократичний (користьвищого закладу для суспільства) [1].Оцінювання стає основним критерієм у визначенні якості вищоїосвіти, відносного рівня програм та методів викладання й навчання зпредмета або на факультеті загалом. Оцінювання проводиться завнутрішніми та зовнішніми процедурами. Процес внутрішньогооцінювання включає систематичне збирання адміністративної інформації,опитування студентів і випускників, неформальні бесіди з викладачами тастудентами. Складовою зовнішнього оцінювання є відвідування факультетуконтролюючою групою для визначення якості навчання та викладання.Зовнішні оглядачі – це викладачі, або люди професійної діяльності, які наоснові спілкування зі студентами та молодими науковцями складають остаточнийзвіт.На сьогодні ж, ми можемо говорити про те, що «відповідно до принципуінституційної автономії, основна відповідальність за забезпеченняякості лежить на кожному з вузів. Що є основою для реальної підзвітностіакадемічної системи в рамках національної системи якості» [2]. Під системоюякості розуміємо сукупність організаційної структури, методик,процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю [3].Сьогодні більшість українських вузів користуються традиційною схемоювнутрішньої перевірки якості освіти, яка зазвичай включає такі елементи, як:• наявність затверджених у встановленому порядку навчальнихпланів, графіків навчального процесу, робочих програм з дисциплін;• відповідність змісту навчальних планів і робочих програмкритеріям та стандартам якості вузу;261

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011• відповідність розкладу занять логіці викладання з кожноїдисципліни;• відповідність елементів навчального процесу (лекцій, семінарів,лабораторних занять тощо) затвердженим планам та програмам;• комплектність і достатність методичного забезпечення здисциплін (методичні вказівки, конспекти лекцій, настанови виконаннялабораторних робіт тощо);• достатність, регулярність і рівень організації поточного контролю(контроль якості знань студентів, їх задоволеність якістю навчальногопроцесу);• оперативність прийняття та реалізації коригуючих заходів.«Міжнародна освітня спільнота сьогодні сходиться на думці, щонемає і не може бути абсолютно ефективної інтернаціональної системи забезпеченнягарантії якості вищої освіти. Кожна країна вирішує це питанняз врахуванням особливостей національної системи вищої освіти. Але ми неповинні в цьому питанні обходити світовий та загальноєвропейськийдосвід, а найшвидше об’єднатися з існуючими інституціями» [4]. Такимчином, очевидно, що система вищої освіти України мусить іти шляхомвзаємного наближення власних напрацювань та новітнього європейськогодосвіду в питанні вироблення чітких стандартів якісної освіти. Доцільним,на наш погляд, є посилення уваги до таких напрямків роботи, як:• створення систем якості різних рівнів;• розробка систем менеджменту якості;• створення незалежних агентств з гарантування якості вищоїосвіти.Першими кроками на шляху створення системи якості вищої освітиможуть стати збір та узагальнення даних про існуючі системи забезпеченняякості знань у навчальних закладах, про інноваційні моделі в управлінніякістю освіти на основі стандартів освіти, про досвід з упровадження унавчальному процесі вимог Болонської декларації в оцінюванні знаньстудентів, про форми і методи тестового контролю знань студентів і т.п.Паралельно з цим, має здійснюватися повний, постійний, прозорий таоб’єктивний моніторинг якості освіти. Якість і акредитація, які міцнопов’язані між собою, висувають перед непогано розвиненою вітчизняноюсистемою ліцензування й акредитації нові завдання щодо використанняєвропейських стандартів якості, і тому наша участь в європейській мережіз гарантування якості у вищій освіті (ENQA) обов’язкова вже в найближчийчас. Контроль якості повинен зосередитися не тільки на контролі навчальногопроцесу, кадрів, науково-методичного забезпечення, матеріальноїбази тощо, а, в першу чергу, на контролі знань студентів і особливовипускників, визначаючи їхню компетентність і спроможність задовольнятивимоги ринку праці; акредитуватися мають не тільки навчальні заклади262

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011і спеціальності, але й окремі освітні програми, це те, з чим поки що ми нестикалися.У сфері вищої освіти споживачами можна вважати студентів, їхбатьків, організації, які приймають на роботу випускників, суспільствовцілому. Як свідчить світова практика, впровадження систем якості у вищихучбових закладах дозволяє вузу суттєво покращити та оптимізуватисвою діяльність і підвищити результативність роботи; посилити акцент наметі своєї діяльності і досягненні очікувань споживачів; досягти істабільно підтримувати високу якість своїх послуг для задоволення потребі вимог споживачів; збільшувати задоволеність споживачів; отримати визнанняз боку замовників через процедуру сертифікації; брати участь у тендерах,у тому числі міжнародних, щодо надання освітянських послуг навигідних умовах [5]. При цьому, слід розуміти, що система якості можелише допомогти ВНЗ у досягненні цілей, що стоять перед організацією,але сама по собі система якості не здатна привести до покращення навчальногопроцесу або якості навчальних послуг, вона не може вирішитиусіх проблем – її впровадження означає лише застосування системного ісистематичного підходу для досягнення, в першу чергу, бізнес-цілей вузу.Ще один аспект покращення якості вищої освіти – це створення незалежнихагентств з гарантування якості. Робота таких агентств могла бстати не лише альтернативою державному ліцензуванню та акредитації,але й могла б сприяти в підготовці до проходження процедур комплексноїперевірки. Незалежні агентства з гарантування якості вищої освіти вУкраїні могли б, на наш погляд, допомагати ВНЗ:• отримувати достовірну інформацію про різноманітні аспекти їхдіяльності і аналізувати подальші перспективи розвитку, наприклад, визначившинайбільш значущі для ВНЗ сектори освітнього ринку, якийсегментується за навчальними програмами, рівнями освіти, регіональноюдиференціацією і розвитком мережі філіалів, віковими і гендерними уподобаннями,а також напрямками міжнародного співробітництва;• при проходженні акредитації в авторитетних закордоннихакредитаційних агентствах;• у наданні інформаційної підтримки для привертання увагипотенційних абітурієнтів, роботодавців, спонсорів, меценатів,інституційних та індивідуальних інвесторів;• у провадженні системного підходу до оперативного встановленняконтактів з новими партнерами та налагодженні зворотного зв’язку;• у встановленні контактів з закордонними ВНЗ, підбираючипартнерів, які представляють найбільший інтерес, у визначенні напрямківспільної наукової творчості, створенні міжнародних шкіл і здійсненні систематичнихакадемічних обмінів;• у розповсюдженні передового вітчизняного і міжнародногодосвіду, використовуючи принцип випередження інновацій і створюючи263

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011взірці і схеми розвитку ВНЗ на основі кращих показників найбільш конкурентноздатнихнавчальних закладів;• у забезпеченні балансу інтересів усіх учасників освітнього ринкуз метою формування нової культури довір’я.«Найбільшою перевагою Болонського процесу є визначення таоцінка стандартів якості вищої освіти по всій Європі. Передбачаєтьсястворення акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів іміжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості абозмісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що набули випускники.Водночас, будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти» [6].СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Каменская Е. Виступ 12–13 березня 2001 р. в Російському університетідружби народів на «круглому столі» з проблем якості вищої освіти:«Обеспечение качества высшего образования: российский опыт в международномконтексте») / Е. Каменская // Alma Mater («Вестник высшейшколы»). – 2001. – № 6. – С. 16.2. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін) / [упор. : Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., ШинкарукВ. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І.]. – Тернопіль : Вид-во ТДПУім. В. Гнатюка, 2003.3. Глосарій /www.uaq.org.ua4. Рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 2 червня2005 р. Протокол № 5/3–6 «Про вдосконалення системи акредитації якмеханізму забезпечення якості освіти на рівні вимог міжнародної освітньоїспільноти».5. Матеріали 4-ої щорічної міжнародної конференції «Розбудова менеджмент-освітив Україні», CEUME // http://www.Management_com_ua6. Карпенко М. М. Пріоритети розвитку вищої освіти в Україні в руслізагальноєвропейських тенденцій / М. М. Карпенко // http://www.niisp.gov.ua264

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Світлана ШмалєйПЕДАГОГІЧНІ МАЙСТЕРНІ – АЛЬТЕРНАТИВНА МОДЕЛЬПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВІнновації у сфері вищої освіти заслуговують пильної уваги, оскількипідготовка вчителя XXI століття повинна не тільки відповідати високомурівню досягнень людського розуму в світовому масштабі, але передбачатипрогресивні тенденції розвитку освітньої системи [5; 8]. У зв’язку з циміснує ініціатива проекту організації та проведення педагогічної практикина зовсім новому інноваційному акмеологічному рівні [6]. Вважаємо, щопедагогічна практика проекту «Педагогічні майстерні» повинна стати альтернативноюмоделлю підготовки педагогічних кадрів по адресному запитуосвітніх закладів різних типів і видів та може бути складовою частиноюзагальнопедагогічної підготовки студентів педагогічних спеціальностейуніверситетів.«Педагогічна майстерня» визначається як компонент системи професійноїпідготовки студентів, спрямований на гармонійний зв’язок теоретичнихзнань і відповідних їм практичних умінь у втіленні інноваційних ідей.«Педагогічна майстерня» – різновид професійної підготовки, спрямованоїна оволодіння студентами досвідом інноваційної діяльності в процесі творчоїучасті в діяльності «майстра». У «Педагогічній майстерні» студентиопановують передовий досвід авторських освітніх установ, підвищуютьметодологічну та методичну культуру, долучаються до дослідницької діяльності.Процес навчання в «Педагогічній майстерні» має двостороннійхарактер. Це викладання – діяльність майстра і навчання студентів, які виступаютьв єдності спільного творчого процесу. Основними цілями проектує:1. Створення системи:– підготовки педагогічних кадрів з урахуванням запитів освітніхустанов;– дієвої науково-методичної та психологічної підтримки студентів ворганізації інноваційної навчально-виховної роботи і дослідницькоїдіяльності.2. Створення умов для успішної адаптації і закріплення студентів восвітніх установах.3. Створення та апробація інноваційної моделі практичної підготовкистудентів в умовах дворівневої системи вищої професійної освіти.Завданнями проекту є: формування і закріплення основних професійно-педагогічнихкомпетенцій, придбання передового інноваційного досвідуавторських освітніх установ; реалізація професійного та особистісногопотенціалу студентів, створення умов для самостійної професійної діяльностів умовах авторських освітніх установ, формування професійної265

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011майстерності; створення умов для активної участі студентів у науководосліднійдіяльності авторської освітньої установи.Авторська освітня установа є інноваційною та реалізує сучасні напрямкиосвіти, такі як розвиток моделей гімназійної освіти, профільногонавчання і допрофільної підготовки, створення системи розвитку ключовихкомпетенцій та формування наукового типу мислення учнів; впровадженнята поєднання модульних підсистем додаткової освіти.Діяльність педагогічної майстерні будується на наступних принципах:добровільності залучення студентів у процес діяльності педагогічноїмайстерні; рівності всіх учасників у діяльності педагогічної майстерні і відповідальностікожного за свій вибір; творчої співпраці на основі взаємноїдовіри, єдності педагогічних поглядів, методичних пошуків, прагнення доспільного вирішення творчих питань; відсутності оціночних суджень. Проект«Педагогічні майстерні» розроблений на 3 роки і має етапи послідовноїреалізації (табл.).Етапи проекту «Педагогічні майстерні»Назва етапу1. Педагогічна адаптація студентів доумов проходження практики в данійосвітній установі2. Освоєння авторських педагогічнихтехнологій3. Активне застосування інноваційногодосвіду у власній педагогічній діяльностіТаблицяЗміст етапу«Занурення» в освітнє середовище педагогічноїмайстерніПрофесійно-прикладна підготовка. Практичнаробота студентів як помічників вчителів-майстрівАктивне застосування інноваційного досвідуу власній педагогічній діяльності. Підготовкаекспериментального проекту (курсової/ випускної кваліфікаційної роботи чипедагогічних проектів різного типу) на базіосвітнього4. Заключний Квазіпрофесіональна діяльність студентів восвітній установі. Самостійна діяльність вавторських освітніх установах. Попереднійзахист експериментальних проектів (курсовіта випускні кваліфікаційні роботи, творчі,інформаційні, телекомунікаційні, програмивиховання, навчання)Відповідно до етапів проекту розроблена пілотна програма, яка відображаєнормативні положення з організації базового обсягу практики нафакультетах у відповідності з Державними освітніми стандартами вищоїпедагогічної освіти; за напрямами підготовки та рекомендації з розробкита включення авторського компонента педагогічних майстерень як варіа-266

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011тивного змісту. Варіативний зміст розробляється освітніми установами зурахуванням основних напрямків діяльності освітніх установ та авторськогокомпонента. Важливим є те, що освітні установи спільно з базовим вищимнавчальним закладом створюють індивідуальний освітній маршрутдля студентів-учасників проекту «Педагогічні майстерні», який дозволяєіндивідуально «поштучно» працювати під керівництвом педагога-майстра іосвоювати досвід його педагогічної діяльності.У цілому практика передбачає:на 1 етапі – ознайомлення зі структурою навчально-виховного процесув освітньому закладі, традиціями, особливостями, авторською концепцією,правилами ведення документації викладачами, класними керівниками,адміністрацією; вивчення організації навчально-виховного процесу восвітньому закладі; вивчення прийомів роботи викладачів-предметників,класного керівника, вчителя початкових класів, соціального педагога, менеджера,інженера інформаційних технологій, технолога, педагога додатковоїосвіти, вивчення специфіки роботи в освітній установі, структурнихпідрозділах (соціальних служб, соціально-психологічних центрах тощо);самооцінку студентів професійної придатності до навчально-виховної, соціальної,управлінської роботи в авторській інноваційній освітній установі [4].На 2 етапі – вивчення змісту і особливостей розробки та використанняавторських педагогічних технологій, що використовуються в різнихсферах освітньої діяльності (викладання, соціальна робота, організація виховноїроботи, управління, інформаційний супровід освітнього процесу);участь у плануванні навчальних, виховних занять, соціальної роботи із застосуваннямавторських педагогічних технологій, надання допомоги педагогу-майструв організації та проведенні навчальних, виховних занять [3].На 3 етапі – активне застосування студентами інноваційного досвідуу власній педагогічній діяльності; виконання експериментальних проектівдослідні(курсові роботи або випускні кваліфікаційні роботи), творчі, інформаційні,телекомунікаційні; програми (виховання, навчання), спрямованихна опис та апробацію власного інноваційного досвіду роботи в умовахавторської освітньої установи [2].На 4 етапі – самостійну професійну педагогічну діяльність в авторськихосвітніх установах; попередній захист експериментальних проектів(дослідницький – курсова або випускна кваліфікаційна робота), творчий,інформаційний, телекомунікаційний; програми (виховання, розвитку та ін.)на базі освітніх установ; участь студентів у підведенні підсумків діяльності«Педагогічних майстерень».Досвід свідчить, що, в основному, зміст педагогічної практики (іпредметний, і педагогічний, і психологічний блок) спрямовано на формуванняпедагогічного досвіду студента шляхом застосування теоретичнихзнань. При цьому і методисти, і вчителі, як правило, орієнтують практикантана засвоєння основних фундаментальних аспектів організації навчаль-267

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ного процесу (цілі уроку, типи уроків і їх структура, методи, форми та засобинавчання, особливості організації діяльності вчителя та учнів на основнихетапах уроку та ін .). Безсумнівно, ця робота є необхідною сходинкоюу формуванні професійних якостей студента. Але педагогічна практика,без сумніву, вирішує ще одне важливе завдання – вивчення та узагальненняпедагогічного досвіду. І цьому аспекту, на наш погляд, не приділяєтьсяналежної уваги, спостереження студентами за роботою вчителів відбуваєтьсябезцільно і безсистемно. У результаті спостереження, як методнаукового пізнання перетворюється в звичайний перегляд уроку. Дляпрактикантів залишаються не поміченими багато педагогічних прийомів,дій, фраз, якостей вчителя, які складають майстерність педагога і які відрізняютьсильного вчителя від посереднього. Причому, це стосується і безперервноїпрактики, де основною діяльністю студентів є спостереження занавчальним і виховним процесом.Як наслідок, при проведенні своїх уроків практиканти не вміють виконуватисамоаналіз і робити самооцінку. В той же час самоаналіз і самооцінкаяк компоненти педагогічної діяльності мають величезне стимулюючезначення. Ці компоненти недостатньо виражені в роботі багатьох вчителів.У кращому випадку, вчитель зазвичай називає мету уроку; навчальнийматеріал, підготовлений до уроку; етапи уроку; задум чи ідею уроку, методи,форми, спеціальні засоби навчання (аналогічно характеризують виховнізаходи). Рідко можна почути про те, що в ході уроку вчителю довелосязмінити намічений план, замінити одні засоби іншими. Досвідчений учитель,учитель-майстер при аналізі своєї діяльності прагне показати організаціюнавчальної (а не педагогічної) діяльності, спрямованої на досягненняпоставлених цілей уроку (аналогічно у виховній роботі). Це свідчить провисокий рівень самоаналізу на основі педагогічної рефлексії – здатностіусвідомлювати необхідність і значущість своїх дій і дій учнів у єдності.Розвинути педагогічну рефлексію так само важливо і необхідно, як навчитисяконструювати педагогічний процес [7].В рамках проекту «Педагогічні майстерні» одним з напрямків вирішенняданої проблеми може бути розробка завдань, анкет, діагностичнихматеріалів, карт, схем, які допоможуть студенту здійснити спостереженнята аналіз діяльності вчителя під час проведення навчального чи виховногозаходу.В умовах вирішення сучасних освітніх проблем засобами інтерактивнихтехнологій особливе місце займає організація проектної діяльності[2]. Універсальним компонентом процесу навчання стає не заучування тексту,не виконання навчальних завдань, а пізнання в процесі реалізації проекту.Роботу над проектами можна розглядати як інше направлення вивченнядосвіду роботи шкільних вчителів в проекті «Педагогічні майстерні».Для практики на 2 і 3 курсах буде більш актуальна тематика, пов’язаназ дослідженням особистості сучасного педагога, наприклад, «Педагог – ви-268

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011хователь», «Вчитель – друг своїх учнів», «Талант вчителя», «Учитель якактор своєї професії», «Зовнішній вигляд учителя «і т.п. Важливо, щоб кожназ них розкривала одну з граней всіх якостей вчителя. На 4 та 5 курсахможна запропонувати тематику, пов’язану з дослідженням прийомів педагогічноїтехніки з акцентом на відповідну спеціальність студента, наприклад,«Прийоми демонстрації професійного рівня», «Прийоми усного опитування»,«Прийоми підвищення інтересу до навчального матеріалу»,«Прийоми подачі домашнього завдання «і т.п. Кожна з груп студентів працюєнад своєю темою і на підсумковій конференції представляє свій продукт.Продукт може бути представлений в різних формах: презентація, відеофільм,модель, публікація, порівняльно-порівняльний аналіз, аналіз данихопитування чи анкетування, навчальний посібник, оформлення кабінету.Важливе розкриття кожної проблеми з різних позицій: що є з цього питанняу навчально-методичній літературі, що має місце в конкретному навчальномупроцесі, особисте ставлення студентів до даного питання [1].Таким чином, даний вид діяльності дозволяє одночасно накопичувати цінні«тонкощі» професійної майстерності і навчати студентів проектної діяльності.Слід зазначити, що впровадження представленої моделі педагогічноїпрактики в цілому дозволяє створити умови для занурення студентів впрофесійну діяльність і підготувати компетентні педагогічні кадри, які володіютьсистемою універсальних знань, вміють вирішувати професійні тадослідницькі завдання, що мають досвід самостійної роботи, здатні допродуктивної професійної творчості в умовах інноваційно-розвивальногосередовища авторської освітньої установи.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Быстрай Е. Формирование межкультурной педагогической компетентностиучителя / Е. Быстрай // Аlma mater. Вестник высшей школы. –2006. – № 6. – С. 14–18.2. Використання інтерактивних технологій навчання в професійнійпідготовці майбутніх учителів / під ред. Н. Побірченко. – К. : Науковийсвіт, 2003. – 138 с.3. Дмитриев С. В. От предметно-ориентированных образовательных технологийк личностно-ориентрованным профессиональнопедагогическимтехнологиям / С. В. Дмитриев // Подготовка специалистовобласти : Проблемы подготовки будущего учителя. –Н. Новгород, 2001. – С. 83–84.4. Кацова Л. І. Формування професійного інтересу у майбутніх учителіву процесі педагогічної практики : Дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. –Харків, 2005. – 208 с.5. Левківський М. В. Інноваційні технології формування компетентностімайбутніх учителів / М. В. Левківський // Освітні інноваційні269

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011технології у процесі викладання навчальних дисциплін : зб. наук.-метод. пр. – Житомир : ЖДУ, 2004. – С. 49–55.6. Оганесян Е. В. Культурологическая модель педагогической практикистудентов (опіт апостроения) / Е. В. Оганесян. – М. : Педагогическоеобщество России (Центральный совет), 2004. – 176 с.7. Орлов А. А. Динамика личностного и профессионального роста студентапедвуза / А. А. Орлов, Е. И. Исаев и др. // Педагогика. – 2004. –№ 3. – С. 53–60.8. Попова О. В. Основи педагогічної інноватики : навч. посіб. /О. В. Попова, Г. Ф. Пономарьова, Л. О. Петриченко. – Харків, 2009. –192 с.270

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011НАШІ АВТОРИАкульшина ЛюдмилаАтаманчук Петростарший викладач Уманського гуманітарно-педагогічногоколеджу ім. Т.Г. Шевченкадоктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедриметодики викладання фізики та дисциплін технологічноїосвітньої галузі Кам’янець-Подільського національногоуніверситету імені Івана ОгієнкаБесараб Микола викладач вищої категорії, завідувач навчальнометодичнимкабінетом відокремленого структурного підрозділуагротехнічного коледжу Уманського національногоуніверситету садівництваБіляковська ОльгаБондаренко АнжелікаБондаренко ТетянаБриль ГаннаВейланде ЛіліяВеличко НаталяВерещагіна ОленаВорожбіт ВікторіяВоскобойнікова ГалинаГаврілова Людмилакандидат педагогічних наук, асистент кафедри загальноїта соціальної педагогіки Львівського національного університетуімені Івана Франкавикладач Криворізького державного педагогічного університетукандидат педагогічних наук, старший викладач кафедриприродничо-математичних і педагогічних технологій початковоїосвіти Слов’янського державного педагогічногоуніверситетукандидат педагогічних наук, доцент Південноукраїнськогонаціонального педагогічного університету ім.К.Д. Ушинськогокандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогікиОдеського національного університету ім. І.І. Мечниковамагістр, Новгородківська ЗШ І–ІІІ ступенівстарший викладач кафедри фізичного виховання Черкаськогонаціонального університету ім. Б. Хмельницькогокандидат педагогічних наук, доцент кафедри історії педагогікита порівняльної педагогіки Харківського національногопедагогічного університету імені Г.С. Сковородикандидат фармацевтичних наук, доцент, завідувач кафедривалеології та безпеки життєдіяльност Бердянськогодержавного педагогічного університетукандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музики і хореографіїСлов’янського державного педагогічного університету271

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Галанцева Людмилавикладач вищої категорiї відділення музичного мистецтваУманського гуманітарно-педагогічного коледжу іменіТ.Г. ШевченкаГолуб ВолодимирГолуб НадіяГончарук СвітланаГопкало ТетянаДанильченко ІринаДеркач ОленаЗброй ВалентинаЗінченко АннаКолісник ЛюдмилаКотов ВолодимирКравчук ОксанаКудас ЛюдмилаКулик Тетянакандидат біологічних наук, доцент кафедри теорії початковогонавчання Уманського державного педагогічногоуніверситетукандидат біологічних наук, доцент кафедри корекційноїпедагогіки та психології Уманського державного педагогічногоуніверситетустарший викладач Уманського гуманітарно-педагогічногоколеджу ім. Т.Г. Шевченкааспірантка кафедри педагогіки Криворізького державногопедагогічного університетуаспірант кафедри методики викладання української мовита літератури Національного педагогічного університетуім. М.П. Драгомановааспірант кафедри педагогіки Житомирського державногопедагогічного університету імені І. Франкавикладач Уманського гуманітарно-педагогічного коледжуім. Т.Г. Шевченкааспірант Черкаського національного університету ім.Б. Хмельницькоговикладач вищої категорії, старший викладач, викладач педагогікита основ педагогічної майстерності Уманськогогуманітарно-педагогічного коледжу ім. Т.Г. Шевченкаасистент кафедри музики і хореографії Слов’янськогодержавного педагогічного університету, художній керівникзразкового ансамблю народного танцю «Родничок»м. Словянськкандидат педагогічних наук, в.о. доцента кафедри методикипочаткового навчання Уманського державного педагогічногоуніверситету імені Павла Тичиниаспірант кафедри педагогіки і психології Херсонськогодержавного університетувикладач вищої категорії, викладач комп’ютерних дисциплінвідокремленого структурного підрозділу агротехнічногоколеджу Уманського національного університету садівництва272

Логвіна-Бик ТетянаМакарова ЛюбовМатвієнко ОленаОвчар ОльгаОнищенко НаталіяОнопрієнко ОльгаПоляновська ОльгаПрокоф’єва ЛюбовРибінська ЮліяРозумна ТетянаРябченко СвітланаПсихолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011кандидат педагогічних наук, доцент кафедри ботаніки ісадово-паркового господарства Мелітопольського державногопедагогічного університету імені Богдана Хмельницькогокандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету підготовкивчителів початкових класів Слов’янського державногопедагогічного університетудоктор педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки таметодики початкового навчання Національного педагогічногоуніверситету імені Михайла Драгомановавчитель-методист, вчитель вищої категорії Львівської середньоїзагальноосвітньої школи № 67кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогікиДержавного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет іменіГригорія Сковороди»старший викладач кафедри фізичного виховання, аспірантЧеркаського національного університету імені БогданаХмельницькогоаспірантка Національного педагогічного університетіім. М.П. Драгомановакандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогікиОдеського національного університету імені І.І. Мечниковакандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії тапрактики перекладу Київського національного університетукультури та мистецтваспірантка кафедри педагогіки Бердянського державногопедагогічного університетуаспірант кафедри екології та охорони природи, Хімікобіологічногофакультету Чернігівського національногопедагогічного університету імені Т.Г. ШевченкаСавлучинська ЛюдмилаСікора Ярославакандидат біологічних наук, доцент Південноукраїнськогонаціонального педагогічного університету ім. К.Д. Ушинськогокандидат педагогічних наук, асистент кафедри прикладноїматематики та інформатики Житомирського державногоуніверситету імені Івана Франка273

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Слупіцька Світлана викладач іноземних мов Уманського гуманітарнопедагогічногоколеджу ім. Т.Г. ШевченкаСлуцкая ГалинаСяська НаталіяФедорчук АннаХарун ОксанаХекало ЄвгенійХижна ОльгаЦигода ВладиславШаматажи СвітланаШмалєй СвітланаЮр’єва Катеринастарший викладач відділення музичного мистецтва Уманськогогуманітарно-педагогічного коледжу іменіТ.Г. Шевченкакандидат педагогічних наук, доцент кафедри математикита методики її викладання Рівненського державного гуманітарногоуніверситетуасистент Житомирського державного університету іменіІвана Франкастудентка IV курсу фізико-математичного факультетуКам’янець-Подільського національного університету іменіІвана Огієнкавикладач музики Уманського гуманітарно-педагогічногоколеджу ім. Т.Г. Шевченкадоктор педагогічних наук, професор Національного педагогічногоуніверситет імені М.П. Драгомановакандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедриекології та безпеки життєдіяльності Уманського національногоуніверситету садівництвастарший викладач Південноукраїнського національногопедагогічного університету ім. К.Д. Ушинськогодоктор педагогічний наук, професор, керівник Інститутуприродознавства Херсонського державного університетукандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методикипрофесійної освіти Харківського національногопедагогічного університету імені Г.С. Сковороди274

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011АНОТАЦІЇПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО РОБОТИ В СІЛЬСЬКІЙ ШКОЛІТетяна Бондаренко, Любов МакароваПідготовка майбутніх учителів до впровадження інтерактивних технологій у початковійшколіУ статті розкрито специфіку використання інтерактивного навчання у вищій школі,а також висвітлено особливості підготовки майбутніх учителів до впровадженняінтерактивних технологій під час викладання освітніх галузей у сучасній початковійшколі. Виокремлено комплекс педагогічних заходів, що визначають поняття «підготовкамайбутніх вчителів до впровадження інтерактивних технологій у початковійшколі».Ключові слова: інтерактивні технології, майбутній вчитель, початкова школа.Лілія ВейландеВикористання інтерактивних технологій навчання під час підготовки майбутніхучителівУ статті аналізується проблема використання проектної технології навчання в процесіпідготовки майбутніх вчителів. Зокрема, представлено етапи роботи над проектомз проблеми. «Форми профілактики соціального сирітства: школа, сім’я, суспільство»та результати роботи над цим проектом. Детально охарактеризовано специфікукожного етапу роботи.Клювові слова: інтерактивні технології, навчання, підготовка, майбутній вчитель.Олена ВерещагінаЗначення професійної діяльності фахівця з фізичної культури для розвитку здоровогопоколінняУ статті розкрито значення засобів фізичної культури та наведена роль педагога зметою збереження і зміцнення здоров’я учнівської та студентської молоді, їхньої самореалізації.Проаналізовано ситуацію, що склалася у галузі фізичної культури, підготовкифахівців та їхнього впливу на здоров’я учня та студента. Представлено можливішляхи покращення даної ситуації.Ключові слова: професійна діяльність, фізична культура, педагог, студентська молодь,самореалізація.Галина ВоскобойніковаІнтерактивні технології навчання у формуванні медико-валеологічних компетентностеймайбутніх вчителів основ здоров’я початкової школиУ статті висвітлено проблеми реформування системи освіти, перш за все, зміцненняі збереження здоров’я учасників освітнього процесу – дітей та молоді, підвищенняякості та ефективності освіти, шляхом розробки і впровадження інтерактивних технологійу навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів, як нового виткаеволюції системи освіти України, інтеграції у Європейський освітній простір. Особливуувагу приділено ролі інтерактивних технологій у формуванні фахових компетентностей,зокрема медико-валеологічних в процесі професійної підготовки майбутніхучителів початкової школи.Ключові слова: система освіти, якість освіти, інтерактивні технології, програмнізасоби, професійна підготовка, інтеграція, професійні медико-валеологічні компетентності,учитель початкової школи.275

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Анна ЗінченкоКогнітивні виміри комунікативної толерантності майбутнього вчителя у навчально-професійнійвзаємодіїУ статті обґрунтовано когнітивний компонент структури комунікативної толерантностіособистості майбутнього вчителя, окреслено його перцептивний і компетентніснийкритерії, а також визначено їхні показники.Ключові слова: комунікативна толерантність, майбутній учитель, критерії та показникикогнітивного компонента комунікативної толерантності.Олена МатвієнкоВплив професійно-педагогічного мислення учителя на ефективність функціонуванняпедагогічної взаємодії в системі вчитель – ученьНа основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури визначено та обґрунтованоособливості професійно-педагогічного мислення вчителя в структурі йогоготовності до педагогічної взаємодії в системі вчитель – учень. Виокремлено відмінностіміж професійно-педагогічним та педагогічним мисленням.Ключові слова: професійно-педагогічне мислення, педагогічне мислення вчителя.Наталія ОнищенкоІнтерактивні технології у системі професійної підготовки майбутніх учителів дороботи з неповнолітніми з девіантною поведінкоюУ статті розкривається сутність технології інтерактивного навчання, аналізуютьсяособливості застосування інтерактивних технологій у системі професійної підготовкимайбутніх учителів до роботи з неповнолітніми з девіантною поведінкоюКлючові слова: інтерактивні технології, професійна підготовка, студент, девіантнаповедінка, школяр.Юлія РибінськаРоль тренінгів у підвищенні компетентності студентів факультетів іноземнихмовВикладачі-практики доводять доцільність і перспективність тренінгових занять припідготовці студентів до майбутньої професійної діяльності. Особливого значенняметодисти надають тренінгам для підвищення компетентності студентів факультетівіноземних мов.Ключові слова: тренінг, студент, компетентність, іноземна мова, навчання, професійнадіяльність.Тетяна РозумнаЗмістово-процесуальний етап підготовки студентів до інтерактивної взаємодії зучнямиУ статті розкрито зміст змістово-процесуального етапу підготовки майбутніхвчителів до інтерактивної взаємодії з учнями;акцентується увага на методах, за допомогоюяких формуються знання та уміння студентів інтерактивно взаємодіяти.Ключові слова: підготовка студентів, інтеракція, учень, навчальний процес.Світлана РябченкоІнтерактивні технології навчання у формуванні професійної компетентностімайбутнього вчителя біологіїУ статті розглядаються загальні питання та потреби реалізації методів інтерактивнихтехнологій у формуванні професійної компетентності майбутніх вчителівбіології. Представлено можливості різних форм навчання у вищій школі щодо використанняінтерактивних технологій у підготовці майбутніх учителів.276

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Ключові слова: інтерактивні технології, навчання, професійна компетентність, студент,біологія.ДИДАКТИКА, МЕТОДИКА, НОВІІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯЛюдмила АкульшинаМетодичні поради і рекомендації з розвитку вокальної техніки студентіввокалістівУ статті розглядається проблема розв’язання та дослідження роботи над постановкоюголосу у студентів. Подаються методичні рекомендації сучасної організації навчальногопроцесу, застосування методів, прийомів, якими повинні володіти студенти-вокалісти.Розглядається проблема діалогічного спілкування, яка найчастіше зустрічаєтьсяу практиці. Розкривається сутність напрямів щодо оволодіння професійнимиспівочими навичками.Ключові слова: постановка голосу, чистота інтонування, дослідження, тембр голосу,динаміка, резонатори, звуковедення, звук.Ольга Біляковська, Ольга ОвчарІнтерактивні методи навчання на уроках математикиУ статті розглянуто проблему використання інтерактивних методів навчання упроцесі вивчення математики. Узагальнено особливості використання даних методіву сучасній школі та їх можливості щодо активізації пізнавальної діяльності школярів.Проаналізовано особливості інтерактивного уроку, його основних структурних елементівта представлено характеристику деяких інтерактивних методів, а такожможливості їх використання на уроках математики.Ключові слова: інтерактивні методи, школяр, математика, навчання, урок.Анжеліка БондаренкоІнтерактивні технології в контексті професійної підготовки майбутніх учителівмузики засобами мультимедіаСтаття розглядає проблему підготовки майбутніх учителів музики засобами мультимедіана основі інтерактивних технологій навчання. Досліджено особливості сугестивноговпливу комп’ютеру в процесі інтерактивного навчання майбутнього вчителямузики через застосування мультимедійного середовища. Охарактеризовано формитворчості арттерапії та їх можливості щодо підвищення творчої активності студентів,гармонізації процесу набуття професійних знань та навичок. Розкрито потенціалвикористання художнього фільму як засобу збагачення емоційного досвіду студента.Ключові слова: засоби мультимедіа, інтерактивне навчання, сугестивно-педагогічнатехнологія, професійна підготовка, майбутній вчитель музики.Ірина ДанильченкоОрганізація діалогічної взаємодії під час роботи над образом-персонажем (за романомПанаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)У статті висвітлюється методичний аспект організації діалогічної взаємодії під часроботи над образом-персонажем літературного твору. Охарактеризовано можливостіта переваги діалогічного мовлення та діалогічної взаємодії на уроці українськоїлітератури. Представлено рекомендації автора щодо організації діалогічної взаємодіїнад романом П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»Ключові слова: учень, діалог, спілкування, художній твір, художній образ.277

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Олена ДеркачФормування природоохоронного досвіду молодших школярів засобами інтерактивнихтехнологійУ статті висвітлено теоретичні засади та переваги інтерактивних технологій вумовах особистісно-орієнтованого навчання. Представлено експериментально апробованізасоби та методи формування природоохоронного досвіду молодших школяріву навчально-виховній діяльності.Ключові слова: охорона природи, молодший школяр, інтерактивні технології, особистісно-орієнтованенавчання, навчально-виховна діяльність.Оксана КравчукЗастосування інтерактивних технологій на уроках з курсу «Я і Україна»У статті представлений власний досвід організації навчальної діяльності учнів початковихкласів з використанням інтерактивних технологій у процесі викладання курсу«Я і Україна». Розроблений урок може бути корисним для вчителів початкових класів,оскільки сприятиме підвищенню їх методичного рівня.Ключові слова: урок, початкові класи, природознавство.Любов Прокоф’єваМетодичні основи тренінгових занять в курсі «Педагогіка»У статті розглядаються методичні основи тренінгових занять у курсі вивчення навчальноїдисципліни «Педагогіка», визначається поняття «тренінгова технологія навчання»,методи та форми тренінгової технології навчання у вищій школі.Ключові слова: тренінг, педагогіка, технологія, методи, форми, вища школа, студент.Ярослава СікораВикористання тренінгів у професійній підготовці компетентних фахівців з інформатикиУ статті висвітлено досвід використання тренінгових технологій у професійній підготовціфахівців з інформатики. Акцентовано увагу на сутності наукової категорії«тренінг», його видів та форм. Охарактеризовано систему методів активного навчання,а саме: ігрові методи, кейси, групові дискусії, мозковий штурм, відеоаналіз таін., що застосовуються у тренінгах.Ключові слова: тренінг, професійна підготовка, компетентність, інформатика, студент.Світлана СлупіцькаВикористання інтерактивних технологій навчання в процесі формування професійноїкомпетентності майбутнього вчителя англійської мови початкової школиу педагогічному коледжіУ статті виділяються особливості сучасного інтерактивного навчання, проаналізованіпереваги технологій інтерактивного навчання та розглянуті способи їх використанняу процесі формування професійної компетентності майбутнього вчителя англійськоїмови початкової школи на заняттях з практичного курсу англійської мови таметодики навчання англійської мови.Ключові слова: технології інтерактивного навчання, ознаки сучасного інтерактивногонавчання, робота в групах, парна робота, професійна компетентність.Наталія СяськаАктивізація пізнавальної діяльності школярів під час розв’язування планіметричнихзадач засобами сучасних інформаційних технологій278

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Стаття присвячена актуальним питанням використання новітніх інформаційних технологійу навчанні геометрії. Використання комп’ютера під час розв’язування задач є одниміз засобів активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх творчого мислення.Ключові слова: школяр, пізнавальна діяльність, розв’язування задач, інформаційні технології,навчання.Анна ФедорчукОсобливості викладання інформатики в класах фізико-математичного профілюРозглянуто основні переваги застосування програмних продуктів при вивченні базовихпредметів. Представлено можливості використання різного програмного забезпеченняв процесі викладання курсу «Інформатика». Запропоновано основні інтерактивніметоди, форми та засоби навчання даного курсу.Ключові слова: навчальний процес, учень, інформатика, фізико-математичний профільОксана Харун, Петро АтаманчукПостановка лабораторних робіт з фізики в основній школі в аспекті впровадженняінтерактивних технологійСтаття присвячена дослідженню проблеми впровадження інтерактивних технологійпри виконанні лабораторних робіт з фізики в основній школі. Обгрунтовано ефективністьвикористання лабораторних робіт з даного курсу та охарактеризовано можливостіданого методу щодо практичної підготовки учнів.Ключові слова: фізика, вимірювальні прилади, інтерактивне навчання, цільова програма,фронтальна лабораторна робота.Євгеній ХекалоОсобливості використання комп’ютерних технологій на заняттях з музики уконтексті фахової підготовки музичних керівниківУ статті проаналізовано особливості використання комп’ютерних технологій на заняттяхмузики у контексті підготовки музичних керівників у дошкільних навчальнихзакладах. Розкрито необхідність використання комп’ютерних технологій у педагогічномупроцесі педагогічного коледжу, охарактеризовано окремі комп’ютерні програмидля реалізації цих технологій у практичній діяльності педагогічних коледжів, які здійснюютьфахову підготовку педагогів-музикантів..Ключові слова: фахова підготовка музичних керівників у дошкільних навчальних закладах,сучасні комп’ютерні технології навчання.Катерина Юр’єваІнтерактивні технології в етнопедагогічній підготовці майбутніх учителівУ статті обґрунтовано доцільність використання інтерактивних технологій у процесіетнопедагогічної підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності вумовах сучасного поліетнічного, багатокультурного суспільства. Зокрема, показаноефективність технології «Жива Бібліотека» у процесі формування міжкультурноїтолерантності.Ключові слова: студент, ВНЗ, інтерактивні технології, етнопедагогічна підготовка,професійна діяльність.ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ Й УЧНЯЛюдмила Галанцева, Галина СлуцкаяРазрушительное влияние рок-музыки на психику молодежиУ статті розглядається роль музики, як різновиду мистецтва, що несе в собі і творче,і руйнівне підґрунтя. Акцентується увага на великому об’ємі розрізнених дослі-279

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011джень з проблеми впливу музики на людину, який практично ніким не синтезувався.Шляхом узагальнення різних концепцій та думок досліджуються цілі «року», як музики,що торкається нагальних питань людського існування, які особливо гостро повсталиу ХХ–ХХІ ст., а також методи реалізації цих цілей. Особлива увага приділяється дослідженнюфізіологічних і етичних аспектів впливу рок-музики на здоров'я молоді.Ключові слова: музика в сучасному суспільстві, рок-музика, вплив рок-музики на психіку.Надія Голуб, Володимир ГолубОсобливості навчання дітей з порушеннями інтелектуУ статті подані теоретичні відомості про інтелектуальні порушення у дітей молодшогошкільного віку та методичні рекомендації щодо корекційної роботи під час навчальногопроцесу. Зокрема, представлено можливості екскурсії як форми роботи здітьми з розумовими вадами та запропоновано дієві завдання, спрямовані на врахуванняособливостей навчальної роботи з такими дітьми.Ключові слова: навчання, інтелект, молодший школяр, корекція, навчальний процес.Тетяна ГопкалоАктивізація творчих здібностей учнів як умова формування вокально-хоровихуміньУ статті висвітлюються різні підходи щодо питання активізації творчих здібностейучнів на уроках музично-теоретичних дисциплін, розглядаються поняття «творчість»,«імпровізація», аналізуються різні види творчої діяльності, обґрунтовуютьсяособливості її застосування.Ключові слова: творчість, творча діяльність, активізація, імпровізація, інтерпретація,співпереживання, самостійність, задоволення, зацікавленість, уява, фантазія.Валентина ЗбройРозвиток логіко-математичного мислення дошкільника в гріСтаття присвячена проблемі логіко-математичного розвитку мислення дошкільників.Розкрита ціннісна роль гри у формуванні логіко-математичних понять. Акцентованоувагу на іграх, які вимагають виконання логічних операцій і дій, прояву дитячогоінтелекту. Підкреслено значимість використання народної творчості в логікоматематичнихіграх.Ключові слова: логіко-математичний розвиток, логічне мислення, інтелектуальна гра.Людмила КолісникРозвиток критичного мислення та активної творчості студентів на основі впровадженняінтерактивного навчання на заняттях з основ педагогічної майстерностіУ статті здійснено аналіз можливостей сучасних інтерактивних методів щодо розвиткукритичного мислення та активної творчості студентів. Представлено потенціалвикористання окремих інтерактивних методів на заняттях з основ педагогінчоїмайстерності. З урахуванням сучасних вимог та на основі власного і передового педагогічногодосвіду, автор подає методику інтерактивного навчання студентів.Ключові слова: педагогічна майстерність критичне мислення, інтерактивне навчання.ВИХОВНА РОБОТАГанна Бриль, Людмила Савлучинська, Світлана ШаматажиПідготовка майбутнього вчителя початкових класів до естетичного вихованнямолодших школярів засобами декоративно-прикладного мистецтваУ даній статті наведено матеріал зі структурування уроків естетичної спрямованості.Запропоновано методи та прийоми підготовки майбутніх учителів початкових280

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011класів до естетичного виховання способами декоративно-прикладного мистецтва.Ключові слова: декоративно-прикладне мистецтво, естетичне виховання, молодшішколярі, майбутні вчителі початкових класів.Людмила Гаврілова, Володимир КотовВиховання національної свідомості майбутніх керівників хореографічних колективівна заняттях з курсу «Робота з самодіяльним колективом»У статті висвітлені окремі питання виховання національної свідомості майбутніхфахівців-хореографів за допомогою інтерактивних технологій навчання, зокрема назаняттях з курсу «Робота з самодіяльним колективом». Наведена авторська розробканародно-сценічного танцю «Буковинська полька».Ключові слова: виховання, національна самосвідомість, керівник хореографічного колективу,інтерактивні технології, студент.Світлана ГончарукТеоретичні аспекти виховання вокально-інтонаційної культури дітей дошкільноговіку у процесі роботи над музичним образомУ статті розкриваються теоретичні аспекти виховання вокально-інтонаційної культуридітей дошкільного віку в контексті роботи над музичним образом. Увага акцентуєтьсяна дослідженнях видатних вчених, які працювали над проблемою ефективнихзасобів впливу на розвиток особистості дитини засобами музики. Автор статті,доводячи актуальність виховання вокально-інтонаційної культури дітей в процесіроботи над музичним образом, зосереджує увагу на засобах та педагогічних умовахвирішення цієї проблеми.Ключові слова: вокально-інтонаційна культура, музичні здібності, прослуховуваннямузики.Тетяна Логвіна-Бик, Наталя ВеличкоПозаурочна робота в процесі навчання біологіїУ статті висвітлені психолого-педагогічні аспекти ефективного застосування інтерактивнихтехнологій навчання у процесі вивчення біології, метою яких є створеннятаких умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальнуспроможність, індивідуальність та неповторність.Ключові слова: позакласна робота, навчання, біологія, інтерактивні технології, індивідуальність.Ольга ОнопрієнкоЗасоби народної фізичної культури та теоретико-методичні основи їх педагогічноїкласифікаціїУ статті проведений аналіз основних концептуальних підходів до класифікації засобівфізичного виховання, узагальнено теоретико-методичні основи класифікації народноїфізичної культури, систематизовано різноманітність народних фізичних вправ, рухливихігор, розваг, забав.Ключові слова: народна фізична культура, фізичне виховання, фізичні вправи, ігри.Ольга ПоляновськаПідвищення почуття соціальної відповідальності та самоконтролю учнів – важливасоціально-педагогічна умова профілактики правопорушень дітей-сиріт молодшогошкільного вікуУ статті проаналізовано особливості формування соціальної відповідальності тасамоконтролю дітей-сиріт молодшого шкільного віку як важливої соціальнопедагогічноїумови профілактики правопорушень в інтернатних закладах, а також281

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011визначено сутність поняття «соціально-педагогічні умови».Ключові слова: соціально-педагогічні умови, соціальна відповідальність, самоконтроль,діти-сироти молодшого шкільного віку.Ольга ХижнаУкраїнські музичні традиції у фаховій підготовці майбутньтого вчителя музикиУ статті розглядається процес фахової підготовки майбутніх учителів музики, щоґрунтується на використанні національних музичних традицій, оптимізації якогосприяє залучення студентів до інтеркультурного діалогу в контексті євроінтеграційнихперспектив України.Ключові слова: освітнє середовище,національна меншина, професійно-педагогічнийпотенціал, інтеркультурний діалог, організаційно-педагогічна система.Владислав ЦигодаСоціальна небезпека алкоголізму в УкраїніУкраїна може подолати алкогольну проблему за допомогою таких заходів: повністюзаборонити рекламу алкоголю і сигарет; підвищення ціни на алкогольні напої і сигарети;підвищення акцизу і обмеження продажу спиртних напоїв особам, що не досяг18 років. Необхідно розробити і прийняти комплексну національну програму, спрямовануна протидію поширення алкоголізму.Ключові слова: алкоголізм, пияцтво, здоров'я нації, статистичні дані, деградація.СТОРІНКИ ІСТОРІЇВікторія ВорожбітДуховно-моральне виховання учнів початкових шкіл відомства священного синодув Україні (друга половина ХІХ століття)У статті конкретизовано принципи виховного процесу шкіл Священного Синоду: врахуваннярізновекторності суспільно-економічного розвитку імперії; пріоритету православноївіри; опори на загальнолюдські цінності та раціональний компонент релігійноїосвіти; авторитарності державних механізмів впливу на організацію освіти.Визначено засоби духовно-морального виховання у церковних загальних школах: організаціякурсів катехізису, закону Божого, священної історії; просвітницька діяльністьправославних товариств; специфіка підготовки учителів; законодавче регулюванняпитань релігійності викладання у світських школах; економічні важелі впливу на формуваннямережі загальних шкіл.Ключові слова: школа, духовно-моральне виховання, парафія, церква.Людмила КудасПошуки методів навчання у системі педагогічної освіти в Україні (20-ті роки ХХстоліття)У статті висвітлено пошук універсальних методів навчання, рівень методичної роботиу навчальних закладах педагогічної освіти, організація та керування методичноюроботою, що сприяло підготовці вчителів у 20-ті роки ХХ ст.Ключові слова: підготовка вчителя, форми та методи навчання, організація програмно-методичногозабезпечення.ОСВІТА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕСМикола Бесараб, Тетяна КуликЯкість підготовки – головний пріоритет у виборі навчального закладуУ статті розглядаються питання оцінювальних підходів до якості вищої освіти в Єв-282

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ропі та в Україні в контексті Болонського процесу. Пропонуються деякі першочерговізаходи щодо модернізації системи оцінки якості вищої освіти. Завданням цієї статтіє з’ясування сучасних європейських стандартів якості вищої освіти через аналіз домінуючихоцінювальних підходів в європейському освітньому просторі, а також проектуванняотриманих даних на визначення першочергових заходів в модернізації оцінкиякості вищої освіти.Ключові слова: вища освіта, навчальний заклад, сучасні європейські стандарти.Світлана ШмалєйПедагогічні майстерні – альтернативна модель практичної підготовки педагогічнихкадрівУ статті представлено основні характеристики реалізації проекту практичної підготовкимайбутніх вчителів за моделлю педагогічної майстерні. Обгрунтовано принципита завдання розробки проекту «Педагогічна майстерня», представлено детальнухарактеристику основних етапів реалізації цього проекту.Ключові слова: студент, технології, педагогічна майстерність, модель, практичнапідготовка.283

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011АННОТАЦИИПОДГОТОВКА УЧИТЕЛЯ К РАБОТЕ В СЕЛЬСКОЙ ШКОЛЕТатьяна Бондаренко, Любовь МакароваПодготовка будущих учителей к внедрению интерактивных технологий в начальнойшколеВ статье раскрыта специфика использования интерактивного обучения в высшейшколе, а также отражены особенности подготовки будущих учителей к внедрениюинтерактивных технологий во время преподавания образовательных отраслей в современнойначальной школе. Выделен комплекс педагогических мероприятий, которыеопределяют понятие «подготовка будущих учителей к внедрению интерактивных технологийв начальной школе».Ключевые слова: интерактивные технологии, будущие учителя, начальная школа.Лилия ВейландеИспользование интерактивных технологий обучения во время подготовки будущихучителейВ статье анализируется проблема использования проектной технологии обучения впроцессе подготовки будущих учителей. В частности, представлены этапы работынад проектом по проблеме «Формы профилактики социального сиротства: школа,семья, общество» и результаты работы над этим проектом. Детально охарактеризованаспецифика каждого этапа работы.Ключевие слова: интерактивные технологии, обучение, подготовка, будущий учитель.Елена ВерещагинаЗначение професиональной деятельности специалиста с физической культурыдля развития здорового поколенияВ статье раскрыто значение средств физической культуры и приведена роль педагогас целью сохранения и укрепления здоровья ученической и студенческой молодежи,их самореализации. Проанализирована ситуация, которая сложилась в области физическойкультуры, подготовки специалистов и их влияние на здоровье ученика и студента.Представлены возможные пути улучшения данной ситуации.Ключевые слова: профессиональная деятельность, физическая культура, педагог,студенческая молодежь, самореализация.Галина ВоскобойниковаИнтерактивные технологи обучения в формировании медико-валеологическихкомпетентностей будущих учителей основ здоровья начальной школыВ статье отражено проблемы реформирования системы образования, прежде всего,укрепление и сохранение здоровья участников образовательного процесса – детей имолодежи, повышение качества и эффективности образования, путем разработки ивнедрения интерактивных технологий в учебный процесс высших педагогических учебныхзаведений, как нового витка эволюции системы образования Украины, интеграции,в Европейское образовательное пространство. Особенное внимание уделено ролиинтерактивных технологий в формировании профессиональных компетентностей, вчастности медико-валеологических в процессе профессиональной подготовки будущихучителей начальной школы.Ключевые слова: система образования, качество образования, интерактивные технологии,программные средства, профессиональная подготовка, интеграция, профессиональныемедико-валеологические компетентности, учитель начальной школы.284

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Анна ЗинченкоКогнитивные измерения коммуникативной толерантности будущего учителя вучебно-профессиональном взаимодействииВ статье обоснован когнитивный компонент структуры коммуникативной толерантностиличности будущего учителя, очерчены его перцептивный и компетентностныйкритерии, а также определены их показатели.Ключевые слова: коммуникативная толерантность, будущий учитель, критерии ипоказатели когнитивного компонента коммуникативной толерантности.Елена МатвиенкоВлияние профессионально-педагогического мышления учителя на эффективностьфункционирования педагогического взаимодействия в системе учитель – ученикВ статье анализируются особенности профессионально-педагогического мышленияучителя в структуре его готовности к педагогическому взаимодействию в системеучитель – ученик.Ключевые слова: профессионально-педагогическое мышление, педагогическое мышлениеучителя.Наталия ОнищенкоИнтерактивные технологии в системе профессиональной подготовки будущихучителей к работе с несовершеннолетними с девиантным поведениемВ статье раскрывается сущность технологии интерактивного обучения, анализируютсяособенности применения интерактивных технологий в системе профессиональнойподготовки будущих учителей к работе с несовершеннолетними с девиантнымповедением.Ключевые слова: интерактивные технологии, профессиональная подготовка, студент,девиантное поведение, школьник.Юлия РыбинскаяРоль тренингов у повышении компетентности студентов факультетов иностранныхязыковПреподаватели-практики доказывают целесообразность и перспективность тренинговыхзанятий при подготовке студентов к будущей профессиональной деятельности.Особенного значения методисты предоставляют тренингам для повышения компетентностистудентов факультетов иностранных языков.Ключевые слова: тренинг, студент, компетентность, иностранный язык, обучение,профессиональная деятельность.Татьяна РозумнаяСодержательно-процесуальный етап подготовки студентов к интерактивномувзаимодействию с ученикамиВ статье раскрыто содержание смыслово-процессуального этапа подготовки будущихучителей к интерактивному взаимодействию с учениками; акцентируется вниманиена методах, с помощью которых формируется знание и умение студентов интерактивновзаимодействовать.Ключевые слова: подготовка студентов, интеракция, ученик, учебный процес.Светлана РябченкоИнтерактивные технологии обучения в формировании профессиональной компетентностибудущего учителя биологииВ статье рассматриваются общие вопросы и потребности реализации методов интерактивныхтехнологий в формировании профессиональной компетентности буду-285

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011щих учителей биологии. Представлены возможности разных форм обучения в высшейшколе относительно использования интерактивных технологий в подготовке будущихучителей.Ключевые слова: интерактивные технологии, обучение, профессиональная компетентность,студент, биология.ДИДАКТИКА, МЕТОДИКА, НОВЫЕИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ОБУЧЕНИЯЛюдмила АкульшинаМетодические советы и рекомендации по развитию вокальной техники студентов-вокалистовВ статье расматривается проблема решения и иследования работы над постановкойголоса у студентов. Предлагаются методические рекомендации современной организацииучебного процесса, использование методов, приемов, которыми должны владетьстуденты-вокалисты. Рассматривается проблема диалогического общения, котороечасто встречается в практике. Раскрывается сущность направлений, для овладенияпрофесиональными певческими навыками.Ключевые слова: постановка голоса, чистота интонации, иследование, тембр голоса,динамика, звуковедение, звук.Ольга Биляковская, Ольга ОвчарИнтерактивные методы обучения на уроках математикиВ статье рассмотрена проблема использования интерактивных методов обучения впроцессе изучения математики. Обобщены особенности использования данных методовв современной школе и их возможности относительно активизации познавательнойдеятельности школьников. Проанализированы особенности интерактивного урока,его основных структурных элементов и представлена характеристика некоторыхинтерактивных методов, а также возможности их использования на уроках математики.Ключевые слова: интерактивные методы, школьник, математика, обучение, урок.Анжелика БондаренкоИнтерактивные технологии в контексте профессиональной подготовки будущихучителей музыки средствами мультимедиаСтатья рассматривает проблему подготовки будущих учителей музыки средствамимультимедиа на основе интерактивных технологий обучения. Исследованы особенностисугестивного влияния компьютера в процессе интерактивного обучения будущегоучителя музыки в применении мультимедийной среды. Охарактеризованы формытворчества арттерапии и их возможности относительно повышения творческойактивности студентов, гармонизации процесса приобретения профессиональныхзнаний и навыков. Раскрыт потенциал использования художественного фильма каксредства обогащения эмоционального опыта студента.Ключевые слова: средства мультимедиа, интерактивное обучение, суггестивнопедагогическаятехнология, профессиональная подготовка, будущий учитель музыки.Ирина ДанильченкоОрганизация диалогического взаимодействия во время работы над образомперсонажем(за романом Панаса Мирного «Разве ревут волы, как ясли полны»?)В статье освещается методический аспект организации диалогического взаимодействияво время работы над образом-персонажем литературного произведения. Охарактеризованывозможности и преимущества диалогической речи и диалогического286

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011взаимодействия на уроке украинской литературы. Представлены рекомендации автораотносительно организации диалогического взаимодействия над романомП. Мирного «Разве ревут волы, как ясли полны»?Ключевые слова: ученик, диалог, общение, художественное произведение, художественныйобраз.Елена ДеркачФормирование природоохраняющего опыта младших школьников средствами интерактивныхтехнологийВ статье освещены теоретические засады та приимущества интерактивных технологийв условиях личностно ориентированного обучения. Предоставлено экспериментальноапробованые средства и методы формирования природоохраняющего опытамладших школьников в учебно-воспитательной деятельности.Ключевые слова: охрана природы, младший школьник, интерактивные технологии,личностно ориентированное обучение, учебно-воспитательная деятельность.Оксана КравчукПрименение интерактивных технологий на уроках з курсу «Я и Украина»В статье представлен собственный опыт организации учебной деятельности учениковначальных классов с использованием интерактивных технологий в процессе преподаваниякурса «Я и Украина». Разработанный урок может быть полезным дляучителей начальных классов, поскольку будет способствовать повышению их методическогоуровня.Ключевые слова: урок, начальные классы, природоведение.Любовь ПрокофьеваМетодические основы тренинговых занятий в курсе «Педагогика»В статье рассматриваются методические основы тренинговых занятий в курсе изученияучебной дисциплины «Педагогика», определяется понятие «тренинговая технологияобучения», методы и формы тренинговой технологии обучения в высшей школе.Ключевые слова: тренинг, педагогика, технология, методы, формы, высшая школа,студент.Ярослава СикораИспользование тренингов у профессиональной подготовке компетентных специалистовпо информатикеВ статье отражен опыт использования тренинговых технологий в профессиональнойподготовке специалистов по информатике. Акцентировано внимание на сущностинаучной категории «тренинг», его видов и форм. Охарактеризована система методовактивного обучения, а именно: игровые методы, кейсы, групповые дискуссии, мозговойштурм, видеоанализ и др., которые применяются в тренингах.Ключевые слова: тренинг, профессиональная подготовка, компетентность, информатика,студент.Светлана СлупицкаяИспользование интерактивных технологий обучения в процессе формированияпрофессиональной компетентности будущего учителя английского языка начальнойшколы в педагогическом колледже.В статье выделяются особенности современного интерактивного обучения, проведенанализ преимуществ технологий интерактивного обучения и рассмотрены способыих применения в процессе формирования профессиональной компетентности будущегоучителя английского языка начальной школы на занятиях по практическому курсу287

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011английского языка и методики обучения английскому языку.Ключевые слова: технологии интерактивного обучения, признаки современного интерактивногообучения, работа в группах, парная работа, профессиональная компетентность.Наталия СяськаАктивизация познавательной деятельности школьников во время решения планиметрическихзадач средствами современных информационных технологийСтатья посвящена актуальным вопросам использования новейших информационныхтехнологий в обучении геометрии. Использование компьютера во время развязываниязадач является одним из средств активизации познавательной деятельности учеников,развития их творческого мышления.Ключевые слова: школьник, познавательная деятельность, решение задач, информационныетехнологи, обучение.Анна ФедорчукОсобенности преподавания информатики в классах физико-математическогопрофиляРассмотрены основные преимущества применения программных продуктов при изучениибазовых предметов. Представлены возможности использования разного программногообеспечения в процессе преподавания курса «Информатика». Предложеныосновные интерактивные методы, формы и средства обучения данного курса.Ключевые слова: учебный процесс, ученик, информатика, физико-математическийпрофильОксана Харун, Петр АтаманчукПостановка лабораторных работ по физике в основной школе в аспекте внедренияинтерактивных технологийСтатья посвящена исследованию проблемы внедрения интерактивных технологийпри выполнении лабораторных работ по физике в основной школе. Обоснована эффективностьиспользования лабораторных работ по данному курсу и охарактеризованывозможности данного метода относительно практической подготовки учеников.Ключевые слова: физика, измерительные приборы, интерактивное обучение, целеваяпрограма, фронтальная лабораторная работа.Евгений ХекалоОсобенности использования компьютерных технологий на занятиях музыки вконтексте профессиональной подготовки музыкальных руководителейВ статье проанализировано особенности использования компьютерных технологийна занятиях музыки в контексте подготовки музыкальных руководителей в дошкольныхучреждениях. Раскрыто необходимость использования компьютерных технологийв педагогическом процессе педагогического колледжа, охарактеризировано отдельныекомпьютерные программы для реализации этих технологий в практической деятельностипедагогических колледжей, которые осуществляют профессиональнуюподготовку педагогов-музыкантов.Ключевые слова: профессиональная подготовка музыкальных руководителей дошкольныхучреждений, современные компьютерные технологии обучения.Катерина ЮрьеваИнтерактивные технологии в этнопедагогической подготовке будущих учителейВ статье обоснована целесообразность использования интерактивных технологий впроцессе этнопедагогической подготовки будущих учителей к профессиональной дея-288

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011тельности в условиях современного полиетнического, многокультурного общества. Вчастности, показана эффективность технологии «Живая Библиотека» в процессеформирования межкультурной толерантности.Ключевые слова: студент, ВУЗ, интерактивные технологии, этнопедагогическая подготовка,профессиональная деятельность.ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯТВОРЧЕСКОЙ ЛИЧНОСТИ УЧИТЕЛЯ И УЧЕНИКАЛюдмила Галанцева, Галина СлуцкаяРазрушительное влияние рок-музыки на психику молодежиВ статье рассматривается роль музыки, как вида искусства, несущего в себе и созидательное,и разрушительное начало. Акцентрируется внимание на большом объемеразрозненных исследований по проблеме влияния музыки на человека, который практическиникем не синтезировался. Путём обобщения разных концепций и мнений исследуютсяцели рока, как музыки, затрагивающей злободневные вопросы человеческогосуществования, которые особенно остро встали в ХХ–ХХІ в., а также методы реализацииэтих целей. Особое внимание уделяется исследованию физиологических иэтических аспектов влияния рок-музыки на здоровье молодежи.Ключевые слова: музыка в современном обществе, рок-музыка, влияние рок-музыки напсихику.Надежда Голубь, Владимир ГолубьОсобенности обучения детей с нарушением интеллектаВ статье поданные теоретические сведения об интеллектуальных нарушениях у детеймладшего школьного возраста и методические рекомендации относительно корекционнойработы во время учебного процесса. В частности, представлены возможностиэкскурсии как формы работы с детьми с умственными отклонениями и предложеныдейственные задания, направленные на учет особенностей учебной работыс такими детьми.Ключевые слова: обучение, интеллект, младший школьник, коррекция, учебныйпроцесс.Тетяна ГопкалоАктивизация творческих способностей учащихся как условие формирования вокально-хоровыхуменийВ статье показаны различные подходы к вопросу активизации творческих способностейучащихся на уроках музыкально-теоретических дисциплин, рассматриваютсяпонятия «творчество», «импровизация», анализируются различные виды творческойдеятельности, обосновываются особенности ее применения.Ключевые слова: творчество, творческая деятельность, активизация, импровизация,интерпретация, сопереживание, самостоятельность, удовольствие, заинтересованность,воображение, фантазия.Валентина ЗбройРазвитие логико-математического мышления дошкольника в игреСтатья посвящена проблеме логико-математического развития мышления дошкольников.В ней раскрыта ценностная роль игры в формировании логикоматематическихпонятий. Акцентировано внимание на играх, которые требуют выполнениялогико-математических операций и действий, проявления детского интеллекта.Подчеркнуто значимость использования народного творчества в логикоматематическихиграх.289

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Ключевые слова: логико-математическое развитие, логическое мышление, интеллектуальнаяигра.Людмила КолесникРазвитие критического мышления и активного творчества студентов на основевнедрения интерактивного обучения на занятиях по педагогическому мастерствуВ статье осуществлен анализ возможностей современных интерактивных методовотносительно развития критического мышления и активного творчества студентов.Представлен потенциал использования отдельных интерактивных методов назанятиях по основам педагогического мастерства. С учетом современных требованийи на основе собственного и передового педагогического опыта, автор подает методикуинтерактивного обучения студентов.Ключевые слова: педагогическое мастерство, критическое мышление, интерактивноеобучение.ВОСПИТАТЕЛЬНАЯ РАБОТААнна Брыль, Людмила Савлучинская, Светлана ШаматажиПодготовка будущего учителя начальных классов к эстетическому воспитаниюмладших школьников средствами декоративно-прикладного искусстваВ данной статье подан материал по структурированию уроков эстетической направленности.Предложены методы и приемы подготовки будущих учителей начальныхклассов к эстетическому воспитанию средствами декоративно-прикладногоискусства.Ключевые слова: декоративно-прикладное искусство, эстетическое воспитание,младшие школьники, будущие учителя начальных классов.Людмила Гаврилова, Владимир КотовВоспитание национальной сознательности будущих руководителей хореографическихколлективов на занятиях с курса «Работа с самодеятельным коллективом»В статье раскрыты отдельные вопросы воспитания национальной сознательностибудущих хореографов с помощью интерактивных технологий обучения, в отдельностина занятиях с курса «Работа с самодеятельным коллективом». Авторская разработканародно-сценического танца «Буковинская полька».Ключевые слова: воспитание, национальная сознательность, руководитель хореографическогоколлектива, интерактивные технологии, студент.Светлана ГончарукТеоретические аспекты воспитания вокально-интонационной культуры детейдошкольного возраста в процессе работы над музыкальным образом.В статье раскрываются теоретические аспекты воспитания вокальноинтонационнойкультуры детей дошкольного возраста в контексте работы над музыкальнымобразом. Внимание актуализируется на исследованиях выдающихся учених,которые работали над проблемой эффективных средств влияния на развитиеличности ребенка средством музики. Автор статьи, обосновывая актуальность воспитаниявокально-интонационной культуры детей в процессе работы над музыкальнымобразом, акцентирует внимание на средствах и педагогических условиях решенияэтой проблемы.Ключевые слова: вокально-интонационная культура, музыкальные способности, прослушиваниемузики.290

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Татьяна Логвина-Бык, Наталия ВеличкоПозаурочная работа в процессе обучения биологииВ статье освещены психолого-педагогические аспекты эффективного примененияинтерактивных технологий обучения в процессе изучения биологии, целью которыхявляется создание таких условий обучения, при которых каждый ученик чувствуетсвою успешность, интеллектуальную возможность, индивидуальность и неповторимость.Ключевые слова: внеклассная работа, обучение, биология, интерактивные технологии,индивидуальность.Ольга ОноприенкоСредства народной физической культуры та теоретико-методические основы ихпедагогической класификацииВ статье проведенный анализ основных концептуальных подходов к классификациисредств физического воспитания, обобщены теоретико-методические основы классификациинародной физической культуры, систематизировано разнообразие народныхфизических упражнений, подвижных игр, развлечений, забав.Ключевые слова: народная физическая культура, физическое воспитание, физическиеупражнения, игры.Ольга ПоляновскаяПовышение чувства социальной ответственности и самоконтроля учеников –важное социально-педагогическое условие профилактики правонарушений детейсиротмладшего школьного возрастаВ статье проанализированы особенности формирования социальной ответственностии самоконтроля детей-сирот младшего школьного возраста как важного социально-педагогическогоусловия профилактики правонарушений в интернатных заведениях,а также определено сущность понятия «социально-педагогические условия».Ключевые слова: социально-педагогические условия, социальная ответственность,самоконтроль, дети-сироты младшего школьного возраста.Ольга ХыжнаУкраинские музыкальные традиции в профессиональной подготовке будущегоучителя музыкиВ статье рассматривается процесс подготовки будущих учителей музыки в вузах наоснове национальных традиций, оптимизации которого способствует привлечениестудентов к участию в интеркультурном диалоге в контексте евроинтеграционныхперспектив Украины.Ключевые слова: образовательная среда, национальная меньшина, профессиональнопедагогическийпотенциал, интеркультурный диалог, организационно-педагогическаясистема.Владислав ЦыгодаСоциальная опасность алкоголизма в УкраинеУкраина может преодолеть алкогольную проблему с помощью таких мероприятий:полностью запретить рекламу алкоголя и сигарет; повышения цены на алкогольныенапитки и сигареты; повышение акциза и ограничении продажи спиртных напитковлицам не достигшим 18 лет. Необходимо разработать и принять комплексную национальнуюпрограмму, направленную на противодействие распространения алкоголизма.Ключевые слова: алкоголизм, пьянство, здоровье нации, статистические данные, деградация.291

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011СТРАНИЦЫ ИСТОРИИВиктория ВорожбитДуховно-нравственное воспитание учащихся начальних школ ведомства СвященногоСинода в Украине (вторая половина ХІХ века).В статье конкретизировано принципы воспитательного процесса школ СвященногоСинода: учет разновекторности общественно-экономического прогресса империи;приоритета православной веры; опоры на общечеловеческие ценности и рациональныйкомпонент религиозного образования; авторитарности государственных механизмоввлияния на организацию образования. Определены средства духовнонравственноговоспитания в церковных общих школах: организация курсов катехизиса,закона Божьего, священной истории; просветительская деяльность православныхобществ; специфика подготовки учителей; законодательное регулирование вопросоврелигиозности преподавания в светских школах; экономические рычаги влияния наформирование сети общин школ.Ключевые слова: школа, духовно-нравственное воспитание, приход, церковь.Людмила КудасПоиск методов обучения в системе педагогического образования в Украине (20-егоды ХХ в.)В статье отражен поиск универсальных методов обучения, уровень методическойработы в учебных заведениях педагогического образования, организация и управлениеметодической работой, что способствовало подготовке учителей в 20-е годы ХХ ст.Ключевые слова: подготовка учителя, формы, и методы учебы, организация, программнометодического обеспечение.ОБРАЗОВАНИЕ СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНЫ И БОЛОНСКИЙ ПРОЦЕССНиколай Бесараб, Татьяна КуликКачество подготовки – главный приоритет в выборе учебного заведенияВ статье рассматриваются вопросы оценивающих подходов к качеству высшего образованияв Украине в контексте Болонского процесса. Предлагаются некоторые первоочередныемеры относительно модернизации системы оценки качества высшегообразования. Целью этой статьи является выяснение современных европейских стандартовкачества высшего образования через анализ доминирующих оценивающих подходовв европейском образовательном пространстве, а также проектирование полученныхданных на определение первоочередных мер в модернизации оценки качествавысшего образования.Ключевые слова: высшее образование, учебное заведение, современные европейскиестандарты.Светлана ШмалейПедагогические мастерские – альтернативная модель практической подготовкипедагогических кадровВ статье представлены основные характеристики реализации проекта практическойподготовки будущих учителей за моделью педагогической мастерской. Обоснованыпринципы и задания разработки проекта «Педагогическая мастерская», представленадетальная характеристика основных этапов реализации этого проекта.Ключевые слова: студент, технологии, педагогическое мастерство, модель, практическаяподготовка.292

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011ANNOTATIONTHE TEACHER’S TRAINING TO THE WORK ATTHE VILLAGE SCHOOLT. Bondarenko, L. MakarovaThe future teachers training for interactive technologies introduction in primary schoolThe article discovers the specific of interactive studyig utilizing in higher school and the peculiaritiedof the future teachers’ training to the interactive technologies introduction duringthe conducting of educational branches’ in the modern primary school are shown. The complexof pedagogical measures, which determine the concept «the future teachers’ training tothe interactive technologies introduction in primary school» is separatedKey words: interactive technologies, future teacher, primary school.L. VeylandeThe utilizing of interactive technologies during future teachers trainingThe problem of using the project technology studying in the process of future teachers’ trainingis analysed in the article. The stages of work over the project on the problem «The formsof social orphanage prophylactic: school, family, society» and the results of work under thisproject are presented. The specific of each stage of work is characterised in details.Key words: interactive technologies, teaching, training, future teacher.O. VereshchaginaThe importance of the Physical Training teacher professional activity in the developmentof healthy generation.The importance of physical training means is discovered in the article and the role of teacheris shown with the aim of preserving and strengthening pupils’ and students’ youth health,their self-validation. The situation which happened in the branch of physical training, spesialists’training and their influence on pupil’s and student’s health is analysed. The possibleways of correction of this situation are presented.Key words: professional activity, Physical Training, teacher, students’ youth, self-validation.G. VoskoboinikovaInteractive teaching technologies in the formation of medical and valeological competenceof future primary school teacher of fundamentals health principlesIn the article problems of the education system reformation is reflected,at first, healthstrengthening and maintainance of educational process participants – children and youngpeople, to upgrading and efficiency of education, by development and introduction ofinteractive technologies in the educational process of higher pedagogical educationalestablishments, as a new evolution coil of the system of formation of Ukraine, integration, inEuropean educational space. The special attention is paid to the role of interactivetechnologies in professional competence forming, in particular medical-valeological in theprocess of professional preparation of initial school future teachers.Key words: system of education, quality of education, interactive technologies,programmatic facilities, professional preparation, integration, professional medicalvaleologicalcompetence, teacher of initial school.A. ZinchenkoCognitive measurings of communicative tolerance of the future teacher in the educationaland professional cooperationIn the article the cognitive component of structure of communicative tolerance of the futureteacher personality is proved, its perceptive and competent criteria are outlined, and also293

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011their indices are defined.Key words: communicative tolerance, the future teacher, criteria and parameters ofcognitive component of communicative tolerance.E. MatvienkoThe influence of professionally-pedagogical thought of teacher in the structure of hisreadiness to pedagogical co-operation in the system teacher-studentOn the bases of the theoretical analysis of psychological and pedagogical literature thepeculiarities of professional-pedagogical thought of the teacher in the structure of hisreadiness to the pedagogical cooperation in the system of teacher-pupil are determined andgrounded. The differences between professionally-pedagogical and pedagogical thought areseparated in the article.Key words: professionally-pedagogical thought, teacher’s pedagogical thought.N. OnyshchenkoInteractive technologies in the system of professional preparation of future teachers towork with minors with deviant behaviorEssence of interactive studying technology opens up in the article, the features of applicationof interactive technologies are analysed in the system of future teachers professionalpreparation to work with minors with deviant behaviorKey words: interactive technologies, professional training, student, deviant behavior, pupil.Y. RybinskaThe Importance of Trainings in Improving the Competence of Students’ of ForeignLanguage DepartmentsTeachers-practitioners prove that training lessons are appropriate and have perspectives instudents’ preparation for the future professional activities. Methodologists pay specialattention for trainings to higher students’ competence of foreign language departments.Key words: training, students, competence, foreign language, studying, professional activity.T. RozumnaSubstantial and procedural stage in future teachers’ preparation to interactive cooperationwith pupilsThe article examines the content of substantial and procedural stage in future teachers’preparation to interactive cooperation with pupils, the author pays attention to the methodswith the help of which students’ knowledge and skills of interaction are formed.Key words: students training, interaction, pupil, educational process.S. RyabchenkoInteractive teaching technologies in the formation of professional competence of biologyfuture teacherGeneral questions and needs of interactive technologies methods’ validation in the formationof professional competence of biology future teacher are discovered in the article. Thepossibilities of different forms of studying in the higher school concerning the usage ofinteractive technologies in the future teachers’ preparation are presented.Key words: interactive technologies, studying, professional competence, student, Biology.DIDACTICS, METHODICS, NEW INFORMATIONALTECHNOLOGICS EDUCATIONL. Akul’shynaMethodical pieces of advice and recommendations on the development of studentsvocalists'singing techniques.294

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011This article deals with the problem of work on solutions and researching of putting ofstudents' musical parts. This article also contains information about methodicalrecommendations of modern organization of educational process and applying of methods,which students-vocalists should have skills to use. There is some information about theproblem of using dialogues, which is usually met in practice. We find out the essence of waysof mastering the professional singing skills.Key words: putting of parts, purity of intoning, researching, timbre of a part, dynamics,resonants, sound-introduction, sound.О. Bilyakovska, O. ОvcharInteractive methods of teaching at Mathematics lessonsThe problem of the usage of interactive methods of studying in the process of learningMathematics is discovered in the article. The peculiarities of these methods usage in modernschool and their possibilities concerning the activation of pupils’ cognitive activity aregeneralized. The peculiarities of interactive lesson, its basic structural elements are analyzedand it is presented the characteristic of some interactive methods, and possibilities of theirusage on lessons of MathematicsKey words: interactive methods, pupil, Mathematics, studying, lesson.А. BondarenkoThe interactive technologies in the context of future music teachers’ professionalpreparation by multimedia facilitiesThe article discovers the problem of future music teacher’s preparation by multimediafacilities on the basis of interactive technologies of studying. The peculiarities of suggestiveinfluence of computer in the process of interactive studying of the future music teacher viamultimedia environment applying are investigated. Creative forms of art-therapy and theirpossibilities due to increase of students’ creative activity, harmonization of the process ofacquiring professional knowledge and habits are characterized. The potential of the futurefilm usage as a mean of emotional student’s experience enrichment.Key words: multimedia facilities, interactive studying, suggestive-pedagogical technology,professional preparation, future music teacher.I. DanylchenkoThe organization of pupil’s dialogue cooperation while working with the character of thePanas Myrnyi’s novel «The oxen will not bellow if the through are full»The article highlights the methodical aspect of organization of dialogue cooperation whileworking with the character of the literary writing. The possibilities and advantages ofdialogue speech and dialogue cooperation in the lesson of Ukrainian literature arecharacterized. The author’s recommendations are presented concerning the organization ofdialogue cooperation of P. Myrnyi’s novel «The oxen will not bellow if the through are full»Key words: the pupil, dialogue, conversation, story, artistic character.O. DerkachFormation of junior pupils environmental experience by means of interactive technologiesThe theoretical principles and benefits of interactive technologies in a personality-orientededucation are lighted up in the article. Experimentally tested technigues and means ofenvironmental experience formation of juniour pupils in training and educational activitiesare represented in this article.Key words: environmental protection, junior pupil, interactive technologies, personalityorientededucation, training and educational activity.295

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011O. KravchukInteractive technologies in the lessons of Nature studyOwn experience of organization of primary forms pupils’ educational activity usinginteractive technologies in the process of conducting the course «Nature study» is presentedin the article. The elaborating lesson can be useful for teachers of primary forms since it willfurther their level.Key words: lesson, elementary school, Nature study.L. ProkofyevaMethodical bases of training classes in the course «Pedagogics»The article considers the methodical bases of training classes in the course of learning asubject «Pedagogics», the concept of «Training technology of studying», training methodsand forms of technology education in higher school are determined.Key words: training, Pedagogics, technology, methods, forms, higher school, student.Ya. SikoraThe use of trainings in competent specialists’ of informatics professional preparationThe experienceof trainings technologies using in the professional training of Informaticsspecialists is described in the article. The attention is paid to the essence of scientificcategory «training», its types and forms. The system of active studying methods is thefollowing: game methods, keisy, group discussions, brain storm, video analysis etc., that areused in trainings.Key words: training, professional training, competence, Informatics, student.S. Slupits’kaUsing of interactive teaching technologies in the process of building up the professionalcompetence of the future primary school teachers of English at the pedagogical college.The article deals with the main features of the process of interactive teaching nowadays. Theadvantages of using interactive technologies when teaching students have been analyzed bythe author. The author reveals the importance of the use of interactive technologies atdifferent stages of the lessons of English and methods of English.Key words: interactive teaching technologies, features of modern interactive teaching, agroup work, a pair work, professional competence.N. SyaskaActivation of students cognitive activity during planimetric tasks solvation by facilities ofmodern information technologiesThe article is devoted to the pressing questions of the newest information technologies use inthe studying of geometry. The use of computer during tasks solvation is one of activationfacilities of pupils cognitive activity, development of their creative thought.Key words: pupil, cognitive activity, tasks solvation, information technologies, studying.A. FedorchukFeatures of teaching of informatics are in the classes of physic-mathematical typeMajor advantages of programmed products using while learning basic subjects aredescribed. The possibilities of different software using in the process of conducting thecourse «Informatics» are presented. Major interactive methods and means of this coursestudying are suggested.Key words: educational process, pupil, Informatics, Physic-mathematical type.O. Harun, P. AtamanchukLaboratory works conducting of physics at basic school in the aspect of interactivetechnologies introduction296

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011The article is devoted to the research of interactive technologies introduction problem whilecarrying out laboratory works of physics at basic school. The efficacy of laboratory worksusing of this cours is grounded and the possibilities of this method concerning practicalpupils’ preparation is characterized.Key words: physics, measurings devices, interactive studying, having a special purposeprogram, frontal laboratory work.Ye. KhekaloPeculiarities of computer technologies’ using at music classes in the context ofprofessional preparation of music leaders.The problem peculiarities of computer technologies’ using at music classes in the context ofprofessional preparation of music leaders in pedagogical colleges is analyzed in the article.The necessity of this using is proved by the author. Some particular programs for thesetechnologies realization in practical activity of pedagogical colleges which carry outprofessional preparation of teachers-musicians are characterized.Key words: professional preparation of music leaders of preschool establishments, moderncomputer technologies of teaching.K. YurievaInteractive technologies in the ethnopedagogical training of future teachersThe feasibility of interactive technology using in Etnopedagogical training of futureteachers to the profession in today's multiethnic, multicultural society is grounded in thearticl. In particular, it shows effectiveness of technology «Living Library» in the formation ofintercultural tolerance.Key words: student, higher educational establishment, interactive technologies,Etnopedagogical training, professional activity.THE PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF THE TEACHERS AND PUPIL’SCREATIVE PERSONALITY FORMATIONL. Galantseva, G. SlutskaRock-music’s destructive influence on a young people psychicsThe article deals with the role of music as a kind of art that has both creative and ruinousorigin. Attention is paid to huge number of investigations as for music influence on a personwhich was practically never synthesized. By summarizing different concepts and thoughts theaims of «rock» as music and methods of its realization are studied concerning urgentquestions of human being which occurred sharply in XX–XXI centuries. The main attentionis paid to the research of physiological and ethic aspects of rock-music influence on youngpeople health.Key words: music in modern society, rock-music, rock-music’s influence on a psychics.N. Golub, V. GolubThe peculiarities of training mentally disabled childrenThe theoretical lists about intelectual violation of junior pupils and methodicalrecommendations concerning correctional work during educational process are given in thearticle. In particular, the possibilities of excursions as forms of work with training mentallydisabled children are presented and actice tasks, which directed to take into considerationthe peculiarities of training work with such children are suggested.Key words: training, mentality, junior pupil, correction, educational process.T. GopkaloActivation of pupils’ creative abilities as a condition of vocal and choral skills formingDifferent approaches related to the issue of creative abilities activation in musical classes297

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011with a theoretical focus are examined in the article, such concepts as «creation» and«improvisation» are regarded, various kinds of creative activity are analysed, somepeculiarities of its usage are settled.Key words: creation, creative activity, activation, improvisation, interpretation,experiencing, independence, satisfaction, personal interest, imagination, fantasy.V. ZbroiTne development of logic-mathematical thinking of preschool age children in the gameThe article is devoted to the problem of logic-mathematical development of preschool agechildren thinking. The author clarifies the value and the role of the game in the process offorming up the logic-mathematical notions. Great attention of the article is paid to thegames, which require logical actions, operations and activities of children’s intellect. Theauthor stresses the importance of the use of folklore in logic-mathematical games.Key words: logic-mathematical development, logical thinking, intellectual game.L. KolisnykThe development of critical thinking and students’ active art through the introduction ofinteractive studying in the classes on the basis of pedagogical skillsThe analysis of modern interactive methods possibilities concerning development of criticalthinking and students’ active creative work have been caried out in the article. The potentialof separate interactive methods using in the classes on the bases of pedagogical skills ispresented. The author gives methodology of interactive students studyind taking into accountmodern requirements and on the bases of own and previous pedagogical experience.Key words: pedagogical skill, critical thinking, interactive studying.EDUCATIONAL WORKA. Bryl, L. Savluchinska, S. ShamatazhyFuture primary school teachers preparation for junior pupils aesthetic upbringing via artsand craftsThe article suggests material on structurizing lessons of aesthetic orientation. Itdemonstrates some methods and ways of future primary school teachers preparation foraesthetic upbringing via arts and crafts.Key words: arts and crafts, aesthetic upbringing, junior pupils, future primary schoolteacher.L. Gavrilova, V. KotovEducation of national consciousness of the future heads of choreographic collectives atlessons on discipline «Work with amateur collective»In this article some questions of the future experts of choreographers national consciousnessare explained in particular at lessons on discipline «Work with amateur collective». Author'swork of folk-scenic dance «The Bukovinska Polka» is presented.Key words: upbringing, national consciousness, teacher of choreographical collective,interactive technologies.S. GoncharukTheoretical aspects of preschool children upbringing vocal-intonation culture in theprocess of work over the musical image.Theoretical aspects of preschool children upbringing vocal-intonation culture in the processof work over the musical image are observed in the article. The author’s attention is given tothe investigations of great scientists, who worked over the problem of creating effectivemeans of influence on personal child’s development by musician means. The author proves298

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011the actuality of upbringing vocal-intonation culture of preschool children in the process ofwork over the musical image and she paid her attention to the means and pedagogicalconditions for solving of this problem.Key words: vocal-intonation culture, musical abilities, listening to music.T. Logvina-Byk, N. VelychkoExtracurricular work in studing biologyThis article is about psychological and pedagogical aspects of the effective using ofinteractive technologies is the process of studying Biology, the aim of there aspects is tocreate such conditions of study with the help of which every pupil feels his success,intellectual and individual skills.Key words: extracurricular activity, studying, Biology, interactive technologies,individuality.О. OnoprienkoMeans of folk physical culture and theoretical-methodological bases of pedagogicalclassificationThe article offers analysis of main conceptual approaches to ways of physical trainingclassification. The article generalizes theoretical-methodological bases of folk physicalculture classification. Variety of folk physical exercises, motion games and entertainments issystematized in the article.Key words: folk physical culture, physical training, physical exercises, games.O. PolianovskaIncrease of pupils’ social responsibility and self-control sense – is an important socialpedagogicalcondition of crimes prophylaxis of orphans young school age childrenSocial responsibility and self-control – is an important social-pedagogical condition ofcrimes prophylaxis of orphans young school age children are analysed in the article, andalso certainly essence of concept «social-pedagogical terms» is defined.Key words: social-pedagogical conditions, social responsibility, self-control, orphanschildren of young school age.О. KhyzhnaUkrainian musical traditions in the future music teacher professional preparationThe process of the music future teacher professional preparation which is based on thenational musical traditions usage, which optimization favours students drawing tointercultural dialogue in the context of Eurointegrational Ukrainian prospects is discoveredin the article.Key words: educational environment, the national minorities, the professional andpedagogical potential, intercultural dialogue, organization pedagogical system.V. TsygodaSocial danger of alcoholism in UkraineUkraine can solve problem of alcoholism taking following measures: to ban totally theadvertising of alcohol drinks and tobacco products, to increase the price of alcohol drinksand tobacco products and the rate of excise taxes, to forbid the sale of alcohol drinks topersons under 18. It is necessary to elaborate and to adopt a coordinated national strategydirected against the spread of alcoholism.Key words: alcoholism, drunkenness, health of the nation, statistical data, degradation.299

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011HISTORICAL PAGESV. VorozhbitSpiritual-moral education of the Sainted Synod initial schools' students in Ukraine(second half of IX century).Principles of an educate process of the Sainted Synod schools are specified in the article:taking into account the different areas of social-economic development of empire; priority oforthodox faith; support on common and to all mankind values and rational component ofreligious education; authoritarianisms of state influence mechanisms’ influence onorganization of education. The methods of spiritual-moral education are certain in generalchurch schools: organization of orthodox law and history courses of catechism; educationalactivity of orthodox societies; specific of teachers preparation; the legislative adjusting ofquestions of teaching religiousness in society schools; economic methods of influence ongeneral schools network forming.Key words: school, spiritual-moral education, perish, church.L. KudasSearching for training methods in the system of pedagogical education in Ukraine (20years of the ХХ century)The search of universal methods of studying, level of methodical work in educationalestablishments of pedagogical education, methodical work organization and management isreflected in the article that assisted the preparation of teachers in 20th of ХХ of the XXcenturyKey words: preparation of teacher, forms and methods of studying, organization of theprogrammatic and methodical providing.EDUCATION IN MODERN UKRAINE ANDEUROPEAN INTEGRATION PROCESSES IN EDUCATIONM. Besarab, T. KulykQuality of preparation is main priority in choice of educational establishmentIn the article the questions of the estimating approaches are examined to the quality ofhigher education in Ukraine in the context of Bolonial process. Some primary measures areoffered in relation to modernization of the system of quality estimation of higher education.The task of this article is finding out of the modern European standards of higher educationqualitythrough the analysis of dominant estimating approaches in European educationalspace, and also planning of received terms on determination of primary measures inmodernization of quality estimation of higher education.Key words: higher education, educational establishment, modern European standards.S. ShmaleyPedagogical workshop is practical alternative model of teacher trainingThe article presents the major characteristics of realization the project of the futureteachers’ practical preparation dy the model of pedagogical workshop. The principles andtasks of project working-out «Pedagogical workshop» are grounded, it is presented thedetailed characteristic of basic stages of this project realization.Key words: student, technologies, pedagogical workshop, model, practical training.300

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Шановні колеги!В Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини плануєтьсячерговий номер збірника наукових праць «Психолого-педагогічні проблеми сільської школи», щовходить до нового Переліку фахових видань України (Бюлетень ВАК України № 1, 2010 р., реєстраційнесвідоцтво KB № 6291 від 04.07.2002 p.), в якому можуть публікуватися результатидисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук (постанова президіїВАК України від 16 грудня 2009 р., № 1–05/6)Просимо надсилати наукові статті. Вартість 1 сторінки – 20 грн.При оформленні матеріалів просимо враховувати такі вимоги: матеріал статті подаєтьсязгідно вимог ВАК України у електронному варіанті та 1 примірник у роздрукованому вигляді (типшрифту – Times New Roman; кегль – 14); обсяг статті від 8 сторінок друкованого тексту, без нумераціїсторінок; формат А4; міжрядковий інтервал – 1,5; поля: ліве, нижнє, верхнє, праве –25 мм.За достовірність фактів, цитат, імен, назв та інших відомостей відповідають автори.Статті, подані з порушеннями перелічених вимог, редакційна колегія не розглядає.У збірнику передбачаються такі рубрики:• Підготовка вчителя до роботи в сільській школі;• Дидактика, методика, нові інформаційні технології навчання;• Психологічні особливості формування творчої особистості вчителя й учня;• Виховна робота;• Сторінки історії;• Освіта сучасної України і Болонський процес.Порядок розміщення матеріалу:1. Посередині великими літерами, напівжирним накресленням друкується назва статті(на українській, російській та англійській мовах);2. Через 1 рядок, посередині малими літерами, напівжирним накресленням друкуютьсяімена і прізвища авторів (на українській, російській та англійській мовах);3. Перед основним текстом курсивом подається анотація і ключові слова на українській,російській та англійській мовах (обсяг не менше 5 рядків);4. Пропускається рядок і з абзацу подається основний текст;5. Список використаних джерел, на які посилається автор, подається у кінці основноготексту.Відомості про автора:1. Прізвище, ім’я, по-батькові;2. Місце роботи;3. Посада, науковий ступінь, вчене звання;4. Поштовий індекс, адреса, телефон, e-mail.Матеріали та грошові перекази просимо надсилати за адресою:20308, м. Умань 8 поштове відділення а/с 808 з поміткою:До збірника «Психолого-педагогічні проблеми сільської школи»Руденко Вікторії МиколаївніДодаткову інформацію можна отримати:Тел.: 8(04744)5-20-92e-mail: red_viddil@mail.ruwww.udpu.org.ua301

Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 36, 2011Наукове виданняПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІПРОБЛЕМИ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИНАУКОВИЙ ЗБІРНИКВИПУСК 36Літературний редактор − Садик К.П.Відповідальний за випуск − Ярошинська О.О.Комп’ютерна верстка − Руденко В.М.Адреса редакції:20300, м. Умань, вул. Садова, 2Уманський державний педагогічнийуніверситет імені Павла Тичинител. 8(04744)5-20-92302