РОЗДІЛ I - ОСНОВИ12
3. Взірцева практика3.1. Складові взірцевої практикиНа початковому етапі. Залучайте громадськістьна початку або навіть до початкупроєкту. 1) Це сприяє довірі та співпраці –так більше ймовірності, що люди відчуютьсвою причетність до кінцевого результатута підтримають остаточний план; 2) інформацію,отриману від громади, можна буде використатив подальшому процесі планування.Раннє залучення громади також сприяєуникненню конфліктів, які можуть виникнутив процесі подальшої роботи. Планувальникамта представникам спільноти слідна початку роботи чітко визначити своїперестороги, розбіжності та очікування,перш ніж вони стануть серйозними перешкодамидля процесу планування.На постійній основі. Треба інформуватиучасників протягом усього процесу та постійнотримати громаду в курсі подій,особливо щоб показати, що саме булозроблено на підставі інформації та думок,якими вони поділились.Такий постійний діалог зміцнює взаємнудовіру та розуміння. Коли члени громадивідчувають, що їх чують та поважають, а їхнідумки важливі, вони охочіше підтримуютьреалізацію ухвалених рішень та берутьв цьому участь. Недобре, коли планувальникз’являється, щоб запитати думку спільноти,а потім зникає, не надаючи жодних повідомленьпро розвиток подій. У такий спосібможна підірвати довіру громади; її члениможуть відчути, що їхню думку не берутьдо уваги або недооцінюють.Прозоро. У процесі планування слід максимальночітко та повно надавати таку інформацію:1) мета залучення громади; 2) змістпроблеми та її актуальність для громади;3) інтереси всіх зацікавлених сторін; 4) процеспланування, ухвалення рішень та реалізації;5) обґрунтування та особи/установи,відповідальні за рішення. Прозорість сприяєдовірі та підзвітності, запобігає впливу на містобудуваннякорупції, кумівства чи іншихнеетичних практик. Також важливо, щобпланувальники повідомляли про свій особистийрівень повноважень і не обіцяли громадібільше, ніж можуть виконати, та не перебільшувалисвій вплив на кінцевий результат.Інклюзивно. У різних людей потребита досвід різні. Ці відмінності слід враховуватив процесі планування. Це означає,що треба залучати людей з різних соціальнихверств, з різними рівнями доходута освіти, з різними спроможностями, різнихза віком, расою, етнічним походженням тагендерною приналежністю. Інклюзивністьтакож вимагає додаткових зусиль для залученнягромад, які історично були виключеніз процесу планування, наприклад, іммігрантів,корінного населення, людей з низькимидоходами та дітей.Інклюзивність особливо важлива при роботізі спільнотами біженців, які часто змушенівирішувати нетипові проблеми, намагаючисьотримати доступ до послуг та до участів процесах ухвалення рішень. Залученняспільнот біженців до процесів містобудуваннявибудовує довіру між громадоюта місцевою владою та сприяє інтеграціїцієї групи населення, зменшує соціальнунапругу. Також інклюзивність забезпечуєврахування особливих потреб біженців,зокрема можливості отримати доступнежитло, медичні послуги та освіту.Також важливо, що інклюзивність передбачаєдоступність. Інклюзивність передбачаєяк залучення учасників із різних соціальнихверств населення, так і усунення фінансових,13