Довідник із залучення громадськості до процесів містобудування в Україні | Ro3kvit та URAG за підтримки ЗМІN

соціальних, комунікаційних та культурних
бар’єрів [UN-Habitat 2023]. Це означає
надання фінансової, соціальної та культурної
допомоги/ресурсів групам, які були навмисно
чи ненавмисно виключені з процесу
ухвалення рішень, щоб забезпечити їм можливість
ефективно брати участь в процесі
планування.
Ефективно. Ефективність значною мірою
залежить від того, як зацікавлені сторони
захищають свої інтереси на політичній арені
[UN-Habitat 2023]. Це означає, що 1) учасники
належним чином поінформовані про питання,
що розглядається, та 2) учасники
мають можливість впливати на рішення,
що ухвалюються. Ефективність залежить
від динаміки влади між зацікавленими
сторонами, що забезпечує право людей
на самовизначення шляхом участі, внеску
та отримання задоволення від процесу
розвитку та його здобутків [United Nations
General Assembly, 1986]. Щоб процес був
ефективним, учасники повинні отримувати
актуальну, доступну та повну інформацію,
з урахуванням наявних мовних та культурних
бар’єрів, соціально-економічних умов
тощо. Процес планування також має розширювати
можливості учасників, щоб вони
мали реальний вплив на ухвалення рішень.
Актуально. Актуальність залежить від того,
наскільки цілі процесу планування та його
дизайн відповідають потребам та пріоритетам
бенефіціарів, а також національній,
глобальній та партнерській/інституційній
політиці та пріоритетам. Розуміння динаміки
соціально незахищених груп та усвідомлення
вимог інклюзії має вирішальне значення
для розуміння актуальності. Якщо ситуація
змінюється, слід перевірити, чи запропоновані
втручання/заходи все ще актуальні
[Organisation for Economic Co-operation
and Development (OECD)].
Скоординовано. Під скоординованістю
мається на увазі, наскільки окремі процеси
планування (зокрема різні політики) підтримують
або підривають інші ініціативи,
та навпаки. Існує внутрішня та зовнішня
скоординованість. Внутрішня скоординованість
стосується синергії та взаємозв’язків
між новими планами чи ініціативами та іншими
різновидами діяльності, що здійснюються
однією установою/урядом, а також відповідністю
ініціативи міжнародними нормам
та стандартам, яких дотримується така
установа/уряд. Зовнішня скоординованість
передбачає узгодженість ініціативи з ініціативами
інших учасників, які діють в одному
контексті. Це означає взаємодоповнюваність,
гармонізацію та координацію з іншими
учасниками, а також створення ініціативою
доданої цінності без дублювання зусиль
інших [Organisation for Economic Co-operation
and Development (OECD), 2021].
3.2. Рамкові умови
Міцна правова база. Закони не є гарантією
успішного впровадження, проте міцна нормативна
база допомагає забезпечити законність
залучення громадськості до міського
розвитку та планування. Згідно з Рамковою
системою оцінки законодавства про планування
ООН-Габітат [UN-Habitat 2018],
якісне міське законодавство має такі риси:
1) Узгодженість та послідовність. Мінімізація
двозначності в тлумаченні та застосуванні;
2) Врахування місцевого контексту, включаючи
потреби, проблеми та переваги;
3) Чіткість процесів, а також ролей інституцій;
4) Гнучкість та простота. Занадто
жорсткі та ускладнені правила не сприяють
впровадженню.
14