21.06.2023 Views

Довідник із залучення громадськості до процесів містобудування в Україні | Ro3kvit та URAG за підтримки ЗМІN

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

8) Громадський контроль. Розподіл влади

гарантує, що учасники можуть керувати

процесом планування й результатом.

Аутсайдер може змінити курс політики.

На цю роль ідеально підходить місцева корпорація,

яка має належне фінансування.

9.2 Типологія участі

Типологія участі Жюля Претті – це теоретична

рамка, яка використовується

для класифікації різних типів участі

в управлінні природними ресурсами.

Типологія була розроблена Жюлем Претті

в його книжці “Регенеративне сільське

господарство” [Regenerating Agriculture]

в 1995 році.

Запропонована типологія заснована на попередньому

досвіді роботи автора в Міжнародному

інституті довкілля та розвитку

та на роботі Андреа Корнуолла з Інституту

досліджень розвитку, яка, у свою чергу,

спирається на концепцію “сходинок громадянської

участі”, розробленій Шеррі

Арнстейн у 1971 році.

Шість рівнів типології участі Претті формуються

таким чином: 1) Участь відсутня;

2) Формальна участь; 3) Консультація;

4) Умиротворення; 5) Партнерство; 6) Власна

ініціатива. У теорії Жюля Претті також

виділено кілька типів відносин між місцевими

жителями та “сторонніми спеціалістами”

(міжнародними планувальними агенціями

чи консультантами).

• Виконання: громада отримує завдання

та заохочення за їх виконання; сторонні

спеціалісти формують порядок

денний та керують процесом.

• Консультація: сторонні спеціалісти

з’ясовують думку місцевих мешканців,

аналізують та вирішують, як треба діяти.

• Співпраця: місцеві мешканці працюють

із сторонніми спеціалістами для визначення

пріоритетів; сторонні спеціалісти

керують процесом.

• Спільне навчання: місцеві мешканці

та сторонні спеціалісти діляться

знаннями, створюють нове розуміння

та працюють разом над формуванням

планів дій (сторонні спеціалісти

їм сприяють).

• Колективні зусилля: місцеві мешканці

формують власний план та виконують

його за власною ініціативою, без сторонніх

ініціаторів.

9.3. Залучення громадськості: функції

та зловживання

У 1996 р. в журналі “Теорія та практика

планування” [Planning Theory and Practice]

Сара Вайт опублікувала статтю “Залучення

громади: функції та зловживання” [The Uses

and Abuses of Participation] . У статті надається

критичний аналіз поняття залучення

та його ролі в процесах планування та формування

політики.

Зазначається, що залучення може служити

багатьом різним інтересам: інтересам

уряду, розробників, НУО та громад. Важливо

ці інтереси чітко розрізняти. Стосовно

інтересів слід пам’ятати:

1. Залучення не завжди здійснюють в інтересах

менш привілейованих верств

населення. Це залежить від того,

42

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!