художників, коли відходять в історію вистави, для яких вони їх робили, ми сприймаємо не лише як своєрідні коментарі або ключі до тих зниклих спектаклів, але й як самостійні твори. Згадати хоча б знаменитий, геніально лаконічний, філософський малюнок шекспірівського короля Ліра, створений Данилою Лідером. Цей момент власного, прямого висловлення, як на мене, є надзвичайно важливим. Адже діяльність будь-якого театрального художника, за всієї його талановитості, є досить вразливою. Він так чи інакше у переважній більшості випадків реалізує генеральну ідею режисера, принаймні мусить рахуватися із його баченням п’єси. Чи неминучі творчі компроміси? Як їх уникнути? І чи слід уникати? Сьогодні, припускаю, ці питання і відповіді на них сприймаються інакше, ніж учора. Гадаю, саме тому таку щиру повагу колег продовжує викликати творчість вже згаданого Данила Лідера або уродженого киянина Давида Боровського, що обидва вони вміли знаходити спільну мову і співробітничати із часом, із режисером. Вони вміли так зачепити своїм задумом режисера, актора, а врешті й глядача, щоб вони не змогли не прийняти концепцію художника. Хоч би як парадоксально це не пролунало, думаю, що завдяки гарному сценографу краще грають актори, чи, принаймні, мають грати. Адже створений художником простір, організоване ним сценічне середовище значною мірою диктують акторові спосіб існування на сцені, стиль гри. Якщо ми вирішимо, скажімо, поставити «Ромео і Джульєтту» у класичних, помпезних декораціях, одягнемо виконавців в історичні костюми, то й вони мимоволі тяжітимуть до такого-собі ретро, академічної патетики і статечності. Але досить спробувати, наприклад, оголити сцену, й актори мимоволі інакше рухатимуться. Художник ніби викреслює акторові гіпотетичні траєкторії руху, самим характером простору трансформує його емоції. Сьогодні все частіше ми помічаємо, що художникові театру, а врешті й самому театрові, так само, як колись Гордону Крегу й Антоненові Арто, стає затісно у традиційному приміщенні. І художник починає шукати нове середовище для реалізації своїх марень, мрій, фантазій — у тому числі й у нашому виставковому залі. Тому ідея експонувати роботи сучасних українських сценографів видається мені надзвичайно перспективною. Напевно, такі виставки слугуватимуть цеховій консолідації, але не менш важливо, що, створюючи цей проект на перетині театру і візуального <strong>мистецтва</strong>, наш <strong>Інститут</strong>, з одного боку, розширює поле своїх досліджень, з іншого, не замикаючись на винятково академічній, кабінетній роботі, суто теоретичних заняттях, намагається впливати на мистецький процес. Сподіваюсь, цей проект стане своєрідною лабораторією — майстернею — фабрикою ідей театральних художників. Маємо конкретне бачення, як його розвивати, які оригінальні ракурси виявляти у заявленій темі, що в ній акцентувати. Вірю, що ми розпочали серйозну, багаторічну програму, адже регулярні виставки українських сценографів у виставковому просторі нашого <strong>Інститут</strong>у подаватимуть їхню творчість у незвичному, парадоксальному, полемічному ракурсі, фіксуватимуть доробок театральних художників для історії, формуватимуть його архів і сприятимуть проведенню наукових досліджень, а головне — допоможуть краще відчути простір нового <strong>мистецтва</strong>, його нові виміри. Віктор СИДОРЕНКО директор <strong>Інститут</strong>у <strong>проблем</strong> <strong>сучасного</strong> <strong>мистецтва</strong>, академік НАМ України 6
Авва і смерть Баядерка Аїда Бувальщина Безталанна Біла комедія Буратіно Важно бути богом Украдене щастя Вечір Весна священна Весна, літо, осінь, зима і знову весна Вечори на хуторі поблизу Диканьки Вікінги Віват, запорожці Вічний бунт Вулицями Дубровніка Гамлет Гравці Дон Кіхот та вітряний млин Джейн Ейр Дiм, де розбиваються серця Духів день Емілі Життя гуцулів. Заручення Загоничі вогню Звуки гір Золотий браслет З Україною в серці Ігри біля моря Іпполіт Історія одного сузір’я Лісова пісня Кабала святенників Кайдаші Кate Кола Кармен Король Лір Любов під в’язами Людина, яка бачила смерть Марія Memento Міщанин-шляхтич Міра за міру Містифікація Млада На дні Наш клас Наталка Полтавка Нахлібник Ніч ніжна Ніч перед Різдвом Оранжевий Дао Падіння дому Ашерів Патетична соната Петро Калнишевський. Лицар дикого поля Платонов Печерні люди Потяг доль Приборкання норовливої Позичте тенора Помаранчева дівчинка Посаг кохання Попелюшка Після гріхопадіння Птахолов Ромео і Джульєтта Ромео і Джулія Серце світу Сім бажань Зербіно Слова, слова, слова… Solo-mea Солом’яний капелюшок The Elfin Evening The Lake Сфера Тіні У неділю рано зілля копала Фальстаф Феномени Фредерік, або Бульвар злочинів Химера How beautiful is the princess Salome tonight Хрещеник Чекаючи на Годо Чума