70_knyha

Взаємозв’язок людини і держави
12. Людина — особа-громадянин.
1. Людина — особа громадянин
Спосіб взаємодії між державою та особою є важливим показником стану суспільства
у цілому, а також його майбутніх перспектив розвитку. Неможливо
зрозуміти особливості суспільного життя та сучасну людину без вивчення
багатоманітних відносин людини і держави.
В юридичній науці поняття людина, особа та громадянин посідають особливе
місце, бо саме вони характеризують належність людини як біологічного
суб'єкта до суспільства та держави і визначають особливості її статусу. Чим
же ці категорії відрізняються відрізняються?
Насамперед ці категорії надають можливість визначити належність людини
до суспільства і держави, охарактеризувати особливості їх статусу та можливості
захисту їхніх прав, свобод та інтересів
Права людини — це можливості, що необхідні людині для існування й розвитку.
Людина є біологічною істотою, тому їй потрібні їжа, житло, одяг .
Свободи людини — це також можливості людини, необхідні їй для існування
й розвитку, такі як свобода думки, совісті та віросповідання, пересування,
вибору місця проживання та ін.
Британська енциклопедія визначає що: «Права належать індивіду в силу
того, що він є людиною. Вони співвідносяться з широким континіумом цінностей,
що універсальні за своїм характером і в деяких значеннях однаково
притаманні всім людським істотам». Тобто вони не надаються державою, а
з’являються від народження людини й належать їй протягом всього життя.
Права і свободи є невідчужуваними та непорушними і є своєрідним гарантом
невтручання держави у особисті справи людини. Але при цьому саме на державу
покладається обов'язок, щодо забезпечення прав і свобод.
83