Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Текст та фото: Мирослав КОНВАЛІНА, американсько-мексиканський кордон<br />
Автор є директором Чеського Радіо 1 – Радіожурнал<br />
Дикий кордон<br />
Журналісти майже з цілого світу –<br />
від Японії через Арґентину та Скандинавію,<br />
і аж до Чехії – прийняли запрошення<br />
американських прикордонників<br />
відвідати кордон з Мексикою,<br />
яким кожного дня і кожної ночі тисячі<br />
людей пробують перейти зі світу голоду<br />
й біди до країни розкоші й достатку.<br />
За деякими оцінками, мексикансько-американський<br />
кордон щоденно<br />
перетинають від чотирьох до восьми<br />
тисяч „ілеґалів“, причому в Сполучених<br />
Штатах їх перебуває нині вже коло<br />
дванадцяти мільйонів.<br />
Спочатку нам було показано перехід<br />
для каміонів, і керівники поодиноких<br />
агентур, підпорядкованих американському<br />
Міністерству внутрішніх<br />
справ, переконували нас, що в жодному<br />
із восьмисот каміонів, які тут щоденно<br />
пройдуть митним контролем, немає<br />
шансу проїхати ані один терорист. Ситуація<br />
набувала драматичності трохи<br />
далі, коло перетину для пішоходів, де<br />
під час нашої екскурсії затримали чоловіка,<br />
який під одягом переносив наркотики<br />
– картина ніби цілком буденна.<br />
На закінчення ми відвідали базу<br />
американської прикордонної служби,<br />
де довідалися, що від початку року до<br />
вересня лише на аризонській частині<br />
кордону з Мексики було затримано<br />
майже пів мільйона осіб. Сотням<br />
тисяч інших вдалося прослизнути. Те,<br />
що прикордонники не перебільшують,<br />
стало зрозумілим під час оглядин тутешньої<br />
в’язниці. З настанням сутінків<br />
зростала кількість чергових груп чоловіків,<br />
жінок, дітей (походженням чи не<br />
з усієї Латинської Америки). Всі вони<br />
намагатимуться пробратися до Штатів<br />
так довго, аж доки їм це не вдасться.<br />
Контрабандистам вони вже віддали<br />
все, що мали. Після ідентифікації<br />
та зняття відбитків пальців агенти знову<br />
замикають їх у камерах, а за кілька годин<br />
садовлять в автобуси і відпраляють<br />
до Мексики.<br />
Одна з агенток, яка щойно прогнала<br />
вісьмох контрабандистів, що втікаючи,<br />
залишили в каньйоні великі пакунки<br />
марихуани на кілька тисяч доларів, відчинила<br />
одне зі службових приміщень<br />
– склад марихуани, героїну та кокаїну<br />
на десятки мільйонів доларів.<br />
Трьома всюдихідними автами наближаємося<br />
до кордону. Надворі темно,<br />
хоч в око стрель, агенти озброєні,<br />
у них прилади нічного бачення. Десь<br />
видно високі огорожі, деінде – лише<br />
пліт з колючого дроту. Перше авто<br />
гальмує. Слідом за ним ми гасимо світла<br />
і двигуни. По рації агенти отримують<br />
інформацію, що приблизно за триста<br />
метрів від нас відбувається бойова акція.<br />
Сенсори, підключені до централі<br />
прикордонної бази, сигналізують про<br />
якийсь рух коло огорожі. Якщо мексиканцям<br />
із напакованими наркотиками<br />
валізами вдасться перебігти бодай до<br />
найближчих будинків на американському<br />
боці, вони остаточно зникнуть<br />
з поля зору прикордонників. Агенти<br />
оперативно вирішують, як найкраще<br />
забезпечити безпеку журналістам. Це<br />
позапланова ситуація, – кажуть вони,<br />
– а не показова акція для представників<br />
світових медій.<br />
Водій отримує інформацію, що небезпека<br />
минула. Шукаємо патруль,<br />
причетний до акції. Знаходимо його<br />
коло бензозаправки із двома великими<br />
спортивними торбами, напханими<br />
марихуаною. Контрабандисти покинули<br />
їх, утікаючи. „Після трьох таких<br />
невдалих спроб боси карають невдахконтрабандистів<br />
смертю, а тіла викидають<br />
у річку“, – каже один з агентів.<br />
Кількома хвилинами пізніше патруль<br />
отримує чергове повідомлення про рух<br />
коло огорожі, зареєстрований камерами<br />
нічного бачення. Один з агентів<br />
стереже наркотики, а другий – зникає<br />
у високій сухій траві.<br />
Їдемо далі. Прикордонники везуть<br />
нас до містечка неподалік, поділеного<br />
обгородженим кордоном. Тут мексиканці<br />
закидають американських прикордонників<br />
камінням. В системі підземних<br />
каналів під містом орудує ще<br />
одна мексиканська мафія – цього разу<br />
цінним товаром є люди. Агенти до<br />
каналів не поспішають: у підземеллі<br />
є камери, й за потреби „ілеґалів“ можна<br />
викурити сиренами, які в тунелях<br />
видають нестерпний звук. Ми й гадки<br />
не маємо, що цієї самої миті внизу,<br />
під землею, якісь люди, бредучи у воді,<br />
перетинають мексикансько-американський<br />
кордон.<br />
Агенти саме показують нам вхід до<br />
одного з тунелів, коли поступає сигнал<br />
про рух всередині нього. З тунелю на<br />
світло повільно виходить семеро жінок,<br />
хлопець і мала дитина. Їхній провідник<br />
утік каналом назад до Мексики. Його<br />
жертви перелякані й безтямні. Одна<br />
з мексиканок виявляється на сьомому<br />
місяці вагітності. Каже, ніби йде за<br />
чоловіком, але правдоподібніше, що<br />
хоче народити дитину в Сполучених<br />
Штатах, забезпечивши їй таким чином<br />
привілейоване громадянство. Вона перетнула<br />
вбрід канали зі смердючою<br />
водою, в якій американці нещодавно<br />
ідентифікували три невідомі бактерії.<br />
В цьому випадку прикордонники роблять<br />
виняток: вагітна мама з дівчинкою<br />
не мусить перед депортацією пройти<br />
ще й в’язницю. Жінка відмовляється від<br />
лікарні, куди прикордонники пропонують<br />
її відвезти, тому її відправляють назад<br />
у Мексику.<br />
Не знаю, вкотре ця жінка пробує<br />
потрапити до Америки, але знаю напевне,<br />
що цієї ночі вона спробує ще<br />
раз. Якби вона вибрала перехід через<br />
пустелю, могла б – як сотні інших мексиканців<br />
щороку – загинути від спраги<br />
й виснаження, не дійшовши ніколи навіть<br />
до найближчого шосе. В Мексиці<br />
вона не має шансу передумати й відмовитися<br />
від перетину кордону. Контрабандисти<br />
допильнують, аби не втратити<br />
обіцяні кошти. Людське життя тут<br />
не варте нічого.<br />
15