Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Текст: Віталій КУЛИК<br />
Директор Центра досліджень<br />
проблем громадянського суспільства, Київ<br />
ти демаркаційні роботи самостійно,<br />
в односторонньому порядку (відповідно<br />
до правових норм така можливість<br />
не виключається), проте воліє не<br />
робити цього.<br />
Як зазначає „Дзеркало тижня“,<br />
інший мотив, яким керується Київ<br />
у бажанні якомога швидше поставити<br />
крапку в цій історії, пов’язаний із<br />
неможливістю налагодити належне<br />
співробітництво між прикордонними<br />
відомствами двох країн. Річ у тім, що<br />
після підписання Договору в деяких<br />
місцях лінія кордону була трохи змінена.<br />
Але якщо для українських прикордонників<br />
ці зміни вже стали законом,<br />
білоруські рівняються на той<br />
кордон, що існував до травня 1997<br />
року. З аналогічними проблемами<br />
постійно стикаються й жителі прикордонних<br />
сіл.<br />
В процесі демаркації буде розчищено<br />
смугу шириною п’ять метрів,<br />
посередині якої встановлять центрові<br />
стовпчики, а з боків на відстані<br />
2,5 метра – прикордонні стовпи.<br />
За даними українського МЗС, позначення<br />
кордону на місцевості обійдеться<br />
кожній зі сторін приблизно<br />
в мільйон−півтора мільйона доларів<br />
(у білоруській пресі ця сума завищується<br />
до 80 млн.). Причому передбачається,<br />
що гроші будуть витрачені<br />
протягом трьох років, а кошти може<br />
надати ЄС.<br />
Українсько-російський кордон<br />
(2295,04 км). Контроль над цим<br />
кордоном Україна отримала у сiчнi<br />
1993 року, але його реальний статус<br />
донинi вiдрiзняється вiд статусу<br />
західних кордонів нашої держави.<br />
Україна чітко заявила, що має намір<br />
домогтися остаточного врегулювання<br />
проблем делімітації та демаркації<br />
кордону з РФ і виходить з позиції, що<br />
всі її кордони мають однаковий правовий<br />
статус.<br />
Російська сторона вважала за доцільне<br />
виділити його з групи кордонів,<br />
щодо кожної з яких існують суттєві<br />
вiдмiнностi в правовому врегулюванні.<br />
По-перше – це колишні<br />
кордони СРСР, по-друге – кордон<br />
РФ з країнами, якi не увiйшли до Союзу<br />
Незалежних Держав, i, по-третє<br />
– кордони з країнами−членами<br />
СНД. Щодо останніх цілком достатнім<br />
вважалося обмежитися делiмiтацiєю<br />
кордону. Але навіть<br />
цей процес достатньо затягнувся,<br />
i в 1998−1999 роках вдалося лише<br />
в загальних рисах розмежувати лiнiї<br />
землекористування суб’єктів господарювання<br />
в прикордонних областях<br />
РФ та України.<br />
На сьогоднішній день, на сухопутній<br />
ділянці делімітацію державного<br />
кордону між Україною і РФ завершено,<br />
у 2003 році підписано Договір<br />
між Україною і РФ про українсько-російський<br />
державний кордон,<br />
який у квітні 2004 року ратифіковано<br />
Верховною Радою України та<br />
Державною Думою РФ.<br />
У той же час вітчизняні експерти<br />
вказують на те, що попри небажання<br />
розпочинати демаркацію кордону<br />
з Україною, Росія не має наміру залишати<br />
його прозорим. На практиці<br />
російські прикордонники та митні<br />
служби посилюють режим на кордоні,<br />
тоді як високі росiйськi посадовці<br />
офіційно заперечують проти його<br />
закріплення де-юре. Надолужити явнi<br />
прогалини i брак правової бази<br />
в двосторонніх відносинах РФ намагається<br />
через структури СНД. В рамках<br />
Спiвдружностi підписано десятки<br />
„Bідкритість“ кордону<br />
між Україною та<br />
Росією створює загрозу<br />
національній безпеці<br />
не лише України.<br />
документів щодо прикордонних питань,<br />
однак Україна не приєдналася<br />
до бiльшостi з них, оскільки вони<br />
суперечать її внутрішньому законодавству.<br />
У сфері делімітації морської ділянки<br />
українсько-російського кордону<br />
все ще існують значні проблеми.<br />
Азовське море мало статус внутрішнього<br />
моря СРСР. Цей статус<br />
розповсюджувався i на Керченську<br />
протоку, оскільки вона є єдиним<br />
морським шляхом для заходу іноземних<br />
суден в порти Азовського моря.<br />
Де-факто й після розпаду Радянського<br />
Союзу ніхто не піддавав сумніву<br />
міжнародно-правовий статус цього<br />
моря i протоки. Питання можливої<br />
зміни чи уточнення їхнього правового<br />
становища перейшло виключно<br />
в площину українсько-російських домовленостей.<br />
Так, у 2003 році підписано Договір<br />
між Україною та Російською Федерацією<br />
про співробітництво у використанні<br />
Азовського моря і Керченської<br />
протоки, який у квітні 2004<br />
року ратифіковано Верховною Радою<br />
України та Державною Думою<br />
Російської Федерації. Переговорний<br />
процес щодо розмежування Азовського<br />
і Чорного морів та Керченської<br />
протоки все ще триває.<br />
Позиція Росії полягає в тому, щоб<br />
надати Азовському морю й Керченській<br />
протоці статус внутрішніх вод<br />
двох держав, провівши лінію державного<br />
кордону лише по дну й залишивши<br />
водну поверхню й живі ресурси<br />
моря в загальному користуванні.<br />
Позиція України базується на<br />
принципі встановлення лінії державного<br />
кордону на всій його довжині,<br />
як в Азовському морі й Керченській<br />
протоці, так і в Чорному морі.<br />
Ця позиція є більш обґрунтованою<br />
з міжнародно-правової точки зору,<br />
оскільки враховує вимоги Конвенції<br />
ООН 1982 р. Якщо лінія державного<br />
кордону буде проведена на підставі<br />
норм Конвенції, то Україні відійде дві<br />
третини акваторії Азовського моря,<br />
у шельфовій зоні якого перебувають<br />
поклади природного газу.<br />
За таких умов Російська Федерація<br />
втрачає можливість геологічного<br />
вивчення й експлуатації ряду перспективних<br />
родовищ вуглеводнів, обмежується<br />
використання нею значної<br />
частини морських природних ресурсів<br />
цих акваторій, звужуються можливості<br />
політичного впливу на ситуацію<br />
в регіоні.<br />
В зв’язку із цим варто очікувати<br />
нових викликів з боку РФ у питанні<br />
остаточного врегулювання проблеми<br />
кордону.<br />
Якщо залишити осторонь бюрократичну<br />
риторику прикордонних відомств,<br />
то мусимо зробити висновок,<br />
що „відкритість“ кордону між Україною<br />
та Росією створює загрозу національній<br />
безпеці не лише України.<br />
Це створює цілий клубок проблем,<br />
які впливають на рівень стабільності<br />
у всьому регіоні.<br />
За даними Центру миру, конверсії<br />
та зовнішньої політики України,<br />
близько 90 % нелегальних міґрантів<br />
потрапляють до нашої країни через<br />
прозорий українсько-російський<br />
кордон. Через це Україна стала<br />
основною країною транзиту і нагромадження<br />
нелегальних міґрантів<br />
у Центрально-Східній Європі. Крім<br />
того, через українсько-російський<br />
кордон до нашої країни надходить<br />
левова частка контрабанди, тут здійснюється<br />
торгівля людьми, і відбуваються<br />
контакти між злочинними угрупованнями.<br />
Також правомірним є питання,<br />
що без оформленого кордону<br />
з РФ з Україною навряд чи вестиметься<br />
серйозний переговорний<br />
процес щодо її інтеґрації в Європейський<br />
Союз.<br />
27
Change language