Серед регіонів найнижчий рівень оплати праці (на 30,7% менший від середнього по країні) зафіксовано у Тернопільській області, найвищий (відповідно в 1,7 рази більший), як і раніше, спостерігався у м. Києві (рис. 16). Заборгованість із фінансування виплати пенсій та соціальної допомоги після її повної ліквідації протягом 2000 року в наступні періоди не виникала. В середньому за січень – вересень 2007 року чисельність безробітних у віці 15-70 років (за методологією МОП) становила 1,39 млн. осіб, що на 2,1% менше порівняно з відповідним періодом 2006 року (табл. 5). Рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) становив 6,7% (за 9 місяців 2007 року) проти 6,9% за відповідний період 2006 року. Найбільший рівень безробіття зафіксовано в Рівненській (8,9%), Тернопільській (8,7%) Житомирській (8,6%), Чернівецькій (8,5%). Найнижчий рівень – в м. Києві (3,0%), Автономній Республіці Крим (4,7%), Дніпропетровській (4,9%), Харківській (5,1%), Донецькій (5,2%) областях (рис. 17). Рис. 17 . Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за 9 місяців 2007 року Кількість зареєстрованих безробітних на кінець грудня 2007 року становила 642,3 тис. осіб, що становить 2,3% від населення працездатного віку. З них 73% отримували допомогу по безробіттю. Середній розмір допомоги по безробіттю в грудні 2007 року дорівнював 339,3 гривень, що на 28% вище за рівень допомоги в січні того ж року. Таблиця 5. Кількість зареєстрованих безробітних за причинами незайнятості Показники Кількість зареєстрованих безробітних на кінець звітного періоду січень – вересень 2007 року січень – вересень 2006 року тис. у % тис. у % осіб до відповідного періоду 2006 р. до підсумку осіб до відповідного періоду 2005 р. до підсумку Всього 580,0 85,8 100,0 676,1 86,6 100,0 Особи, які не були зайняті до 1 року 498,3 88,4 85,9 563,8 89,1 83,4 у т.ч. за причинами незайнятості: 40,7 89,2 7,0 45,6 92,6 6,7 вивільнені у зв’язку зі змінами в організації виробництва та військовослужбовці, звільнені за скороченням чисельності або штату без права на пенсію звільнені за власним бажанням 71,7 83,1 12,4 86,2 79,5 12,8 випускники навчальних закладів 16,2 72,4 2,8 22,5 75,0 3,2 не зайняті з інших причин 369,7 90,3 63,7 409,5 92,5 60,7 Особи, які не були зайняті з різних причин більше 1 року 81,7 72,8 14,1 112,3 75,8 16,6 Співвідношення Україна 6,2 4,7 6,4 8,5 7,3 3,0 9,6 А Р Крим Чернігівська м.Київ Вінницька Чернівецька 7,6 8,0 Волинська Черкаська 8,5 5,6 4,9 Дніпропетровська Хмельницька 8,0 3,6 5,2 Донецька Херсонська 7,9 1,6 8,6 Житомирська 5,1 -0,4 Харківська 5,6 Закарпатська Тернопільська 8,7 Сумська 6,8 Рівненська 8,9 6,1 Полтавська 4,5 Одеська 8,5 Миколаївська між безробітними жінками та безробітними чоловіками на кінець 2007 року УКРАЇНА. Цілі Розвитку Тисячоліття: <strong>2000+7</strong> 24 5,7 Запорізька 7,9 Івано-Франківська 5,7 Київська 7,5 7,3 6,6 Кіровоградська Луганська Львівська
становило 60% до 40%, що є однією з ознак існування гендерної нерівності в суспільстві. Серед зареєстрованих безробітних частка сільського населення складає 54%. Поступальний та динамічний розвиток країни повинен орієнтуватися на соціалізацію економічної системи з найповнішим урахуванням потреб, інтересів населення, його стимулів до продуктивної трудової діяльності з метою реалізації власного професійно-кваліфікаційного потенціалу, всебічного розвитку, одержання гідної винагороди за результати праці. Пріоритетність вирішення соціальних завдань логічно випливає з об'єктивної необхідності створення умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів України, їх оптимальної інтеграції до світового економічного простору. Досвід розвинених країн світу свідчить, що прогресивні трансформаційні перетворення та активна державна соціальна політика повинні характеризуватися високим рівнем цільової спрямованості, їх принципи й методи — узгоджуватися із загальним курсом реалізації стратегічно важливих економічних реформ. Реальний соціальний успіх досягається лише за умови відповідності поставлених цілей і завдань інтересам і сподіванням широких верств населення, суспільному консенсусу щодо базових засад стратегії розвитку та механізмів її реалізації, досягнутому на основі консолідації всього суспільства. Ці процеси є дієвими каталізаторами соціального розвитку та зміцнення демократичних інститутів, розбудови суспільства й успішної реалізації стратегічних завдань довгострокового соціально-економічного розвитку. УКРАЇНА. Цілі Розвитку Тисячоліття: <strong>2000+7</strong> 25