Україна – Цілі розвитку тисячоліття 2000+7 - UNDP in Ukraine

близькими родичами; 1 дитину тимчасово помістили до притулку. З 88 жінками продовжується робота,
спрямована на повернення дитини.
Середній показник ефективності (зняття із соціального супроводу з позитивним результатом) по
Україні складав 64,5 %.
Загалом протягом 2006 року у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та у
консультаційних пунктах 1051 жінка групи ризику отримала 5990 соціальних послуг, спрямованих на
розв’язання: міжособистісних проблем – 686 (11,5%); проблем сім’ї – 1745 (29,1%); внутрішньо
особистісних проблем – 545 (9,1%); проблем залежностей – 261 (4,3%); проблем здоров’я – 501 (8,3%);
проблем ВІЛ/СНІД – 58 (1,4%); проблем зайнятості – 192 (3,2%); соціально-економічних проблем – 1172
(19,5%); інших проблем – 830 (13,6%).
III. Проблеми
Основними проблемами, які обумовили зазначені тенденції є:
• проблеми із забезпеченістю лікарями служби охорони материнства і дитинства;
• недостатність в акушерських, неонатологічних стаціонарах високотехнологічного обладнання
для інтенсивної терапії та реанімації;
• відсутність у переважній більшості регіонів спеціалізованого медичного транспорту;
• недосконалість міжвідомчого підходу до медико-соціального патронажу сімей груп соціального
ризику;
• нераціональність використання дитячого ліжкового фонду;
• недотримання принципу пріоритетності фінансування з бюджетів усіх рівнів національних
програм охорони материнства та дитинства, пільг щодо безоплатного лікування в амбулаторнополіклінічних
умовах дітей віком до 3 років, дітей-інвалідів, безоплатного стаціонарного
лікування;
• недостатня підготовка молоді до відповідального батьківства та молодих дівчат до майбутнього
материнства; досить високий рівень неблагополуччя сімей;
• недостатня підготовленість спеціалістів до роботи з дітьми та молоддю з питань формування
відповідального батьківства, як засобу профілактики раннього соціального сирітства;
• структурна, функціональна, фінансово-економічна невизначеність первинного рівня медичної
допомоги;
• загальний уклад системи охорони здоров’я, орієнтований на хворобу, а не на здоров’я;
• нераціональна організація системи надання медичної допомоги, диспропорція її первинного,
вторинного і третинного рівнів.
IV. Політика, спрямована на досягнення Цілі 4
Політичним і стратегічним інструментом для розв'язання багатьох проблем репродуктивного
здоров'я населення України стала реалізована Національна програма „Репродуктивне здоров'я на
2001–2005 роки‖. Здійснення передбачених Програмою заходів дало змогу перевищити прогнозні
показники, визначені для України з урахуванням рівня її соціально-економічного розвитку. Показник
материнської смертності у 2006 році становив 11,5 на 100 тис. народжених живими (прогнозний на 2007
рік – 13,0); малюкова смертність – 9,8 на 1000 народжених живими (прогнозний – 10,4). Порівняно з
1999 роком, коли була започаткована зазначена програма, показник материнської смертності знизився
на 54%, малюкової смертності – на 23%, абортів – на 43%, застосування контрацепції як альтернативи
небажаній вагітності – збільшилося на 41%. За час реалізації Програми число випадків материнської
смертності, пов’язаних з абортом, зменшилось майже у 4 рази. Завдяки впровадженню заходів
попередження передачі ВІЛ від матері до дитини рівень вертикальної трансмісії вдалося знизити майже
у 4 рази.
Однак, наведені показники все ще залишаються у 2-3 рази вищими, ніж у розвинутих країнах
світу, що також зумовлює необхідність застосування нових підходів до справи покращання
УКРАЇНА. Цілі Розвитку Тисячоліття: 2000+7
60