Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

точилася на західноукраїнських землях, тих могутніх революційнихвиступів трудящих, якими було насичене тогочаснесуспільне оісиття і які створювали передумови до здійсненняакту возз’єднання.«З такої передмови доводиться починати розмову проновий роїман Р. Андріяшика „Полтва”, дві частини якого надрукованіу журналі «Прапор». На перший погляд, письменниксаме і прагне дати таке широке полотно суспільнополітичнихвідносин, які склались одразу після Жовтня навідторгнутих землях української території. Сюоюет романуохоплює період двадцятих років, час розгортання національно-визвольногоруху в колишній Галичині, захопленій буржуазно-поміщицькоюПольщею.«Безумовно, таку багатообіцяючу заявку мооюна булолише вітати, сподіваючись, що автор художньо розкриє намсторінки справді героїчної, самовідданої боротьби революційнихсил, їх найкращих представників — комуністів, членівКПЗУ, яким доводилось діяти 8 умовах найжорстокішогополітичного терору. Але перегортаєш сторінку за сторінкою,уважно вчитуєшся в кожний рядок — і тебе чимдалі дужчеохоплює почуття подиву, а згодом і глибокого невдоволення,викликаного тією легковажністю, вузькоглядністю, з якимиавтор взявся здійснювати свій задум, піднімати важливу тему.«В наслідок поверхового осмислення складних суспільнихпроцесів, невміння з великої кількости життєвих фактіві явищ відібрати найважливіші, соціяльно найсуттєвіші, Р.Андріяшик опинився в полоні другорядного, малозначного,що привело його спочатку до суб’єктивного схематичногоопису, а далі й до невірного і в певній мірі викривленого змалюванняважливих історичних подій.«Весь роман сповнений якихось плутаних, нечітких„філософських” міркувань героїв, в яких нелегко буває простежитидумку автора. Надмірна ускладненість цих, здебільшого,позбавлених конкретних адрес і ознак часу мудрувань,їх штучна асоціятивність призводять до того, що губитьсясправзісня сутність діянь героїв, їх, так би мовити, політичнахарактеристика.«Ось редакція газети „Земля і воля”, в якій працюєМарта — дружина революціонера-підпільника Юліяна. Її співробітникамиє аґент поліції — Свид, білоеміґрант Івакін,шпигун Поляпський, що засилався на радянську територію.Тут працює і журналіст Найда, що міг „пиячити дні і ночі”,за яким укоренилася слава пліткаря і який нібито співчуваєкомуністам. Члени цієї дивної компанії ворогують між собою,але водночас діляться таємницями, про які не повинна знатиполіція. Газета „Земля і воля” наче виступає проти фашизму,за демократію, а насправді її керівники мають зв’язкиз поліцією.«Оця клясова і соціяльна невизначеність, політична невиразністьхарактерна для багатьох персонаоїсів твору. І вонато й спрош,ує, нівелює усю складність соціяльної боротьби,