Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

як родиш розкіш і любов, мов темну соковиту смертьЯік трути доливаєш до солодкого світанкуз уст кармінових корінтянки!VI. 1970* * *Ти притопила все —- бурхлива повінь,мене з собою в повені одній.Війнули вії і мітичні брови,мов водорость на співнім морськім дні.Захвилювали буйним плесом стегна,у прозолоть скитів дівочий глиб,і стихія, що кетягами клекла,розмила весла буйністю золи.У хвилях знищення й солодкої руїни,змїїнотеплим сплетені вузлом,в чиї хребти сотвореної піниніс нас шалених первнів перелом?!VI. 1970* * *Ми підем там, де травень оживає,мов синє море в полум’ї очей;накине вечір теплі горностаїна ніжну чистоту твоїх плечей.Ту руку до ясних бруньок підносиш,в незайманості так уся моя,(веселий плід на дорогім підносі,що досвідом гіркотним не пов;яв). . .Ти в розшумі моїх весняних тижнів,ти в полум’ї пелюсткових веснінь!Ти відійшла, і вся священна ніжністьповилась сумом у живім огні.III. 1966* * *Кривавить час, скло сипле тисячами іскор.І як тобі в терпінні віднайтисьна хіднику ? .. Пісок в очах скрипить, і гризькосолонить відстань струменями вись.