турбулентні шлюзи - Інститут проблем сучасного мистецтва

Максим Мамсіков«Футболістик» Полотно, олія, 1998Турбулентні шлюзимутації, художник, втім,переадресовує її екологічнийаспект у естетичний.Чічкан починав з«ready-made» в українськійгруповій виставці«Алхімічна капітуляція»(1994), що відбулася надіючому військовомукораблі у Криму, простовиставивши немовлят-мутантів у амбразурах на палубі. Утакий спосіб Чічкан ламає табу загальних етичних нормстосовно показу (чи приховування?) чогось потворного,страшного, шокуючого шляхом презентації незвичайногоаспекту тілесної скульптури. Пізніше художник надає ідеїмутації у цих об'єктах нові семантичні коди: він презентуєїх як принців, обігруючи асоціації традиційних поховальнихпрактик кочових скіфських принців чорнобильськимисаркофагами. Зображення мертвонародженої плоті єнадзвичайно стилізованим у межах системи драматичноїштучності. Якщо однією з важливих можливостей мутаціїє її здатність турбувати, то ці роботи є надто прекрасними,щоб лише непокоїти, вони існують у вимірах краси посткатаклізмноїчуттєвості.У фотографічній серії «Донбас», що є частиною колаборативногомега-проекту «Deepinsider» київських художниківАрсена Савадова та Олександра Харченко, вонистворюють провокативну ситуацію на вугільних шахтахУкраїни. Повсякденність «підземного» життя справжніхшахтарів перервана присутністю художників, фотографівта кількох чоловіків-моделей, одягнутих у балетні пачки.Митці роблять «важкий» репортаж з метафоричної зони, вякій Тартари злиті з Еросом та Хаосом. Вугільна шахта, з їїважкими умовами та елементами ризику постає як гострийприклад реальності робочого класу. Поселення шахтарів49solovev ula.indd 49 19.06.2008 10:22:43