113_knyha

РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство
мітні позиції у світовій торгівлі та політиці. Це Австрія, Бельгія,
Данія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія,
Швеція, Фінляндія. Доходи ВВП на душу населення в цих країнах
складають від 40 456 $ (Бельгія) до 103187 $ (Люксембург).
Знайдіть ці країни на політичній карті світу та вкажіть
їх столиці.
Країни переселенського типу: Австралія, Ізраїль, Нова Зеландія,
ПАР. Доходи ВВП на душу населення в цих країнах
складають від 5 784 $ (ПАР) до 51 642 $ (Австралія).
Вони мають спільні риси історичного та економічного розвитку.
За рішенням Організації Об’єднаних Націй (ООН) Ізраїль
був створений у 1948 р., коли колишню британську територію
Палестини було поділено на суверенні арабські та єврейську країни.
Решта названих країн були колоніями Великої Британії і
зараз входять до складу Співдружності націй, яку вона очолює.
Індустріалізація та капіталістичне виробництво у цих країнах
були започатковані переселенцями, а не корінним населенням.
Окремо можна виділити постсоціалістичні країни перехідної
економіки, які досягли найбільших успіхів на шляху економічних
реформ у напрямку створення ринкової економіки та демократизації
суспільства. Це Естонія, Латвія, Литва, Угорщина,
Чехія, Польща, Словаччина та Словенія.
До країн централізовано керованої економіки належать В’єтнам,
Куба, Китай та Корейська Народно-Демократична Республіка
(КНДР). У Китаї при владі залишилася комуністична
партія, але слід зазначити, що в країні на основі розширення
ринкових відносин та приватного сектора відбувається швидкий
підйом економіки. Швидкими темпами розвивається економіка
В’єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової
системи ведення господарства, не допускаються введення приватної
власності тощо. Тож у цілому ця група країн дуже різ норідна.
Групу країн, що розвиваються, виділяють окремо. Здебільшого
це колишні колонії, які, здобувши політичну незалежність,
розвивають національні економіки. Вони різняться за
рів нем економічного розвитку, розмірами території, запасами
при родних ресурсів, місцем у світовому господарстві. Тож серед
них можна також виділити декілька груп.
Перша група — нові індустріальні країни, або «азіатські тигри»
— Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур, а також Арген-
50