113_knyha
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
РОЗДІЛ І. Національна економіка та світове господарство<br />
Пригадайте, на що обмінювали в Америці золото і срібло<br />
перші іспанські та португальські мандрівники.<br />
Другий етап розвитку світового господарства (друга половина<br />
ХІХ ст.) удосконалює форми зовнішньої торгівлі (об’єктами<br />
купівлі-продажу стають інтелектуальна власність, патенти,<br />
інформація тощо). Виникають такі нові форми зовнішньоекономічних<br />
зв’язків, як міжнародна міграція робочої сили, науковотехнічне<br />
співробітництво.<br />
Із курсу географії 8-го класу пригадайте, куди спрямовані<br />
основні сучасні потоки міграції робочої сили. Чому<br />
вони існують і до чого призводять?<br />
Третій етап розвитку світового господарства — етап економічної<br />
інтеграції (з середини ХХ ст.). Для нього характерне<br />
формування спільного економічного простору і міцних<br />
взаємозв’язків національних економік. Найбільшого поширення<br />
ці процеси зазнали в Західній Європі.<br />
Вхід у світове господарство як цілісну, багаторівневу структуру,<br />
в якій уже склалися певні стійкі взаємозв’язки, для економіки<br />
України є складним, поступовим, тривалим процесом. Він<br />
передбачає перш за все динамічний розвиток економіки країни,<br />
чітку орієнтацію на ринкові методи господарювання.<br />
Просторова структура світового господарства за концепцією<br />
«Центр–периферія». Визнання багаторівневості розвитку<br />
сучасного світового господарства примусило вчених висунути<br />
економічну концепцію «Центр — периферія». Центром світової<br />
економіки нині визнають близько 25 країн Західної Європи,<br />
Північної Америки і Японію. З цього «центру» світове господарство<br />
в наш час отримує могутні імпульси науково-технічного<br />
прогресу, звідси рухаються капітали, тут сформоване ядро світового<br />
ринку. Ці країни не є механічним поєднанням різних країн<br />
із різних частин світу, вони тісно пов’язані між собою виробничими,<br />
торговельними і фінансовими відносинами. Більшість із<br />
них пов’язані геополітично та історико-культурно. Раніше їх<br />
визначали терміном «європейська цивілізація», а тепер — «західний<br />
світ», хоча сюди входить і Японія (мал. 29). Цивілізаційний<br />
напрямок їх подальшого руху в основному окреслений як<br />
постіндустріальне інформаційне суспільство.<br />
Відсунута на околицю світового господарства «периферія»<br />
складається з багатьох, переважно тропічних і екваторіальних<br />
54