Методичні вказівки до Ð»Ð°Ð±Ð¾Ñ€Ð°Ñ‚Ð¾Ñ€Ð½Ð¸Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ñ–Ñ‚ з дисципліні

Символи елементівЗаряд ядраВалентні електрониR ат , нмІ, кДж/мольЕ 0 298, Вρ, г/см 3Т пл , КСтупінь окисленняЗнаходження уприроді, мас.%12.2 Теоретична частинаРозчини являють собою дисперсні системи це такі системи, компонентияких рівномірно розподілені один в одному. В дисперсних системахрозрізняють дисперсну фазу (мілкоподрібнена речовина) і дисперсійнесередовище (однорідна речовина), у якому розподілена дисперснафаза.Всі дисперсні системи відрізняються між собою розміром частинок,тобто ступенем дисперсності. Системи з розміром частинок, меншимза 0,001 мкм (мікрометр), утворюють істинні розчини, які складаютьсяз молекул або іонів розчиненої речовини. Системи з розміромчастинок, більшим за 0,1 мкм, утворюють грубодисперсні системисуспензії і емульсії.Колоїдні розчини за розмірами частинок 0,001-0,1 мкм є проміжнимиміж істинними розчинами і суспензіями та емульсіями. Ці частинкискладаються з великої кількості молекул та іонів.Колоїдні розчини називаються золями. Їх можна одержати або подрібненнямвеликих часток (дисперсійні методи), або конденсацієюмолекул до колодних частинок (конденсаційні методи).Золі мають ряд специфічних властивостей, які докладно вивчаєколоїдна хімія. Однією з важливих властивостей золю є те, що частинкиданого золю мають електричні заряди одного знаку. Завдяки цьомувони не об’єднуються в більші частинки і не осаджуються. Одні з нихмають негативний заряд (солі металів, сульфідів, кремнієвої таолов’яної кислот), інші позитивний (золі гідроксидів, оксидів металів).Утворення заряду пояснюється адсорбцією колоїдними частинкамиіонів з розчинів.Колоїдні частинки мають складну будову. Вони складаються зядер, адсорбованих іонів і притягнутих іонів. Для прикладу розглянемобудову колоїдної частинки кремнієвої кислоти. Добувається змішуваннямрозчинів НС1 та Na 2 SiO 3 . Ядро частинки нейтральне, воно складається зm молекул H 2 SiO 3 . На поверхні ядра адсорбується n іонів SiO 2 3 , близьких засвоєю природою до складу ядра. Це потенціалутворюючі іони, тому щовони обумовлюють заряд частинок золю.Потенціалутворюючі іони притягають з розчину іони протилежногознаку протиіони [H + 22(n-x)]. Іони SiO 3 та іони Н + разом утворюютьадсорбційний шар. Інша частина протиіонів 2хН + знаходиться урідкій фазі і утворює рухомий дифузійний шар.Ядро разом з адсорбційним шаром називається гранулою або власнеколоїдною частинкою. Гранула разом з протиіонами дифузійного шару503 Скласти рівняння наступних реакцій:Сг 2 O 3 + Na 2 CO 3 + КClO 3 →; K 2 Cr 2 O 7 + Zn + H 2 SO 4 →;NaCrO 2 + C1 2 + NaOH →; Na 2 Cr 2 O 7 + НС1 →;Cr 2 (SO 4 ) 3 + Br 2 + NaOH →; K 2 Cr 2 O 7 + FeSO 4 + H 2 SO 4 →;CrCl 3 + NaBrO 3 + NaOH →; K 2 Cr 2 O 7 + NaNO 2 + H 2 SO 4 →.3 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3ВЛАСТИВОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ VII-В ПІДГРУПИ ТА IX СПОЛУК3.1 Мета роботиНа прикладі марганцю розглянути особливості властивостей елементівVII-B підгрупи. Виявити закономірності впливу ступеня окисленняна характер сполук d-металів.3.2 Теоретична частинаДо складу VII-В підгрупи входять марганець, технецій і реній.Фізичні властивості простих речовин, утворених цими елементами,наведені у табл.3.1.Таблиця 3.1 Фізичні властивості марганцю, технецію та реніюМn марганець 25 3d 5 4s 2 0,130 717 1,17 7,2 1520+2,+3,+4,+6+7810 -2Тс(технецій) 43 4d 5 5s 2 0,136 702 0,4 11,5 2400 +4,+7 СлідиRe(реній) 75 5d 5 6s 2 0,137 769 0,3 20,5 3448 +5,+7 910 -9Порошкоподібні марганець і реній згоряють в атмосфері кисню,утворюючи оксиди МnО 2 та Rе 2 O 7 . Компактні метали пасивуються наповітрі. З галогенами марганець утворює МnГ 2 ; реній зі фтором – ReF 6 ,з хлором – ReCl 5 . Марганець і реній при підвищеній температурі розчиняютьводень. При температурі вище І200 0 С утворюються нітридиMn 3 N 2 , Mn 2 N, Re 2 N. З вуглецем марганець реагує в розплаві, утворюючиМn 3 С.11