Методичні вказівки до Ð»Ð°Ð±Ð¾Ñ€Ð°Ñ‚Ð¾Ñ€Ð½Ð¸Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ñ–Ñ‚ з дисципліні

фосфором, вуглецем, кремнієм. Титан, цирконій, гафній здатні поглинати взначній кількості водень. Присутність гідридів у металах (МеН 2 ) збільшуєкрихкість сплавів. Утворення нітридів та карбідів у сплавах сприяє підвищеннютвердості та тугоплавкості.Порошковий титан окислюється киплячою водою або водяною парою засхемою:100 CTi 4H2O(П)Ti (OH) 4 2H;2600 800 CTi 2H2O(П)TiO 2 2H.2Одним з найбільш активних розчинників цих металів є розчин плавиковоїкислоти будь-якої концентрації:2Me + 6HF = 2MeF 3 + 3H 2 (Ti,V);Me + 4HF = MeF 4 + 2H 2 (Zr,Hf);2Me + 10HF = 2MeF 5 + 5H 2 (Nb,Ta).Розчини кислот соляної і розчиненої сірчаної окислюють титан до ступенюокислення +3, а метали підгрупи ванадію завдяки захисній оксиднійплівці, не реагують з розчинами цих кислот.Азотна кислота здатна окислювати метали, особливо при нагріванні:3Ті + 4HNO 3 + Н 2 О = 3Н 2 ТіО 3 + 4NO ;3V + 5HNO 3 = 3HVO 3 + 5NO + Н 2 О.Метали підгрупи титану добре розчиняються в "царській водці":ЗМе + 4HNO 3 + 12НСl = ЗМеСl 4 + 4NO + 8Н 2 О.Кращим розчинником для металів обох груп є суміш азотної та плавиковоїкислот:ЗМе + 5HNO 3 + 21HF = ЗН 2 [МеF 7 ] + 5NO + 10Н 2 О.З лугами метали підгрупи ванадію реагують при сплавленні в присутностіокислювачей:4V + 4КОН + 50 2 = 4KVO 3 + 2Н 2 О.Властивості оксидів та гідроксидів в залежності від ступеню окисленняелементів наведені в табл.1.2.Солі підлягають гідролізу:ТіСl 4 + Н 2 О ТіОС1 2 + 2НС1;Ті 4+ + Н 2 О ТіО 2+ + 2Н + ,рН< 7;катіон титанілуV 4+ +H 2 O VO 2+ + 2Н +катіон ванадилу4С H(HCl)V (HCl)V (ВОДИ)де Т Т тимчасова твердість води, мекв/я;еквівалентна концентрація розчину кислоти;об'єм розчину кислоти, мл;об'єм досліджуваної води, мл.13.3.2 Визначення загальної твердості водиМетод базується на осадженні іонів Са 2+ та Mg 2+ розчином лужної суміші,що складається з NaOH та Na 2 CO 3 :Ca(HCO 3 ) 2 + 2NaOH = CaCO 3 ↓ + Na 2 CO 3 + H 2 O;CaSO 4 + Na 2 CO 3 = CaCO 3 ↓ + Na 2 SO 4 .Лужної суміші беруть надлишок. Частина суміші, що не прореагувала,титрується соляною кислотою. Знаючи, скільки лужної суміші пішло на титруваннясолей Са 2+ та Mg 2+ , обчислюють загальну твердість води.Відміряти мірним циліндром в колбу 100 мл водопровідної води і додатидо неї 20 мл 0,1н розчину лужної суміші (10 мл 0,1н NaOH і 10 мл 0,1нNa 2 CO 3 ). Кип’ятити розчин протягом 3 хвилини, дати йому охолонути. Потімрозчин профільтрувати крізь складений фільтр. До фільтрату додати 2-3краплі метилоранжу і титрувати 0,1н розчином соляної кислоти до переходузабарвлення у рожеве.Обчислити загальну твердість води за формулою:ТЗCH(лугу ) V(лугу ) СH(HCl l) V(HCl)V(води)1000,де Т З загальна твердість води, мекв/л;C H(ЛУГУ) еквівалентна концентрація лужної суміші;V (ЛУГУ) об'єм розчину лужної суміші, мл;C H(HCl) еквівалентна концентрація розчину кислоти;V (HCl) об'єм розчину кислоти, що витрачено на титрування, мл;V (ВОДИ) об'єм досліджуваної води, мл.Обчислити постійну твердість:Т П =Т З Т Т .До якого типу твердості належить досліджувана вода?57