Журнал Авіатор України. Випуск №1(4) 2012

11
Зірки запрошують у дорогу
Як давно це було… 13 жовтня 1929 року над
російським селом Кротово Новосибірської
області спалахнула яскрава зірка під знаком
Терезів, символами якого є повітря та книга.
Вона сповістила, що на землі з'явилася ще одна
людина — в родині Аксьонових народився
хлопчик. Люди, народжені під цим знаком, протягом
всього життя відчувають прихильність
Небес. За гороскопом, вони мають сильну волю,
високий інтелект. Тих, кому поталанило спілкуватися
з ними, вражають почуття відданості
справі, стійкість, принциповість і водночас надзвичайна
толерантність.
Без сумніву, батьки хлопчика і гадки не мали,
яку долю напророчили їхньому синові зірки.
Вони назвали його Олександром — "мужнім
захисником". Таке ім'я, на їх думку, мало служити
синові оберегом, який допоможе у скрутну
хвилину, надасть упевненості та наполегливості
у житті. Як давно це було…
Спочатку була мрія
Десятирічний Сашко не переймався філософським
питанням: "що було спочатку, яйце чи
курка?". Він точно знав, що першою була мрія.
У цьому хлопчик переконався, коли побачив
поблизу свого села літак По-2, який здійснив
вимушену посадку. Роздивившись зблизька
"залізного птаха", хлопець "захворів" мрією про
авіацію. З кожним роком "хвороба прогресувала",
а після подвигів радянських авіаторів Валерія
Чкалова, Михайла Водоп'янова та Марини
Гризодубової стала невиліковною. "Через деякий
час наша сім'я переїхала жити до райцентру,
Студент КІЦПФ О.Ф. Аксьонов
— згадує Олександр Федотович. — І я вирішив
учитися на льотчика. На жаль, медкомісія перекреслила
мою мрію стати льотчиком. Проте
мені пояснили, що авіація — не тільки польоти.
У 1947 році я вступив до Київського інституту
цивільного повітряного флоту."
Виступ на науково-технічній
конференції. Рига, 1975 р.