Журнал Авіатор України. Випуск №1(4) 2012

20
Наука, наука, ще раз наука
У 1925 році Михайлу Кравчуку присвоєно
звання професора. Держвидав України видав
його підручник "Математика для сільськогосподарських
профшкіл". За радянської влади це
було перше видання підручника математики для
профшкіл. Михайло Пилипович вільно володів
французькою, німецькою, італійською, польською
та іншими мовами, підтримував наукові та
дружні стосунки з всесвітньовідомими вченими
— Ж. Адамаром, Д. Курантом, Ф. Трікомі,
Д. Гільбертом, Т. Леві-Чівіта та ін. Свої наукові
праці він публікує в наукових виданнях України
та бюлетенях математичних товариств Німеччини,
Італії, Франції тощо. Того ж року він став
активним членом Наукового товариства
ім. Т.Г. Шевченка (Львів). Протягом наступних
років його обирають до математичних товариств
Німеччини (1926), Франції та Італії (1927). Асоціація
американських математиків надсилає
йому запрошення продовжити наукову діяльність
у США, але Михайло Пилипович відмовляється.
У 1928 році про свої наукові
здобутки він доповідав на VIII Міжнародному
конгресі математиків в Італії (м. Болонья)
та на засіданні французького математичного
товариства. За рекомендаціями 35 наукових
і громадських організацій 29 червня 1929
року Михайла Пилиповича Кравчука обрано
дійсним членом Всеукраїнської академії
наук. У 1934 році академік Михайло Кравчук
бере участь у роботі ІІ Всесоюзного
математичного з'їзду (м. Ленінград).
Зліва направо:
син Євген,
М. Кравчук
із дочкою Іриною,
дружина Есфір Йосипівна
(1894-1957),
м. Одеса, 1935 р.
Нічого не робиться
без його участі…
У характеристиці Михайла Пилиповича
до Всеукраїнської Академії наук 1929 року у
зв'язку з висуненням його кандидатури в
дійсні члени академії зазначено: "… майже
жодне явище в створенні математичної
науки в Україні не сталося без його участі.
Чи закладалися перші українські школи в
місті та селах, перші курси, перші українські
університети (народний і державний), чи
утворювалася математична термінологія або
наукова мова — нічого цього не робилося
без найактивнішої участі Михайла Кравчука…".
У 1934–1938 роках він працював головою
комісії статистики Всеукраїнської Академії
наук, завідувачем відділу математичної
статистики інституту математики ВУАН,
обіймав посаду вченого секретаря президії
академії. В 1935 році він організовує першу в
Україні математичну олімпіаду школярів (м.
Київ). Педагог за покликанням Михайло
Пилипович викладав математичні предмети в
багатьох вищих навчальних закладах Києва.
Михайло Кравчук залишив після себе унікальну
наукову спадщину — понад 10 монографій
та 180 надрукованих наукових праць, більшість
з яких увійшла до скарбниці світової
науки. Він створив велику математичну школу,
відкрив талант та зумів прищепити любов до
математики своїм кращим учням Архипу Люльці,
Сергію Корольову, Володимиру Челомею,
які з часом стали відомими конструкторами
авіаційної та ракетно-космічної техніки.
Наприкінці 1937 року професор математики та
фізики університету штату Айова (США) Джон
Атанасов почав роботу над створенням першого
у світі комп'ютера. Працюючи над винаходом,
він використовував праці українського академіка.
Вчені США та Японії в 30-і роки минулого
століття використовували їх при розробці проектів
телебачення.